Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Доклад'
Информация о выполнении плана первоочередных действий по реализации национальной образовательной инициативы «Наша новая школа» в 2011 году (далее – ин...полностью>>
'Программа'
Кафедра иностранных языков и речевых коммуникаций, кафедра государственного и муниципального управления, кафедра экономической теории и предпринимател...полностью>>
'Закон'
У 2012 році вступив дію Закон України від 04.11.2011р. «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо спрощеної ...полностью>>
'Учебно-методическое пособие'
Настоящее Методическое пособие разработано в рамках проекта EU / TACIS «Содействие правовой реформе в Казахстане: реформирование нотариальной системы...полностью>>

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (8)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПРОГРАМА

для загальноосвітніх навчальних закладів

Історія України

10 - 12 класи

Історичний профіль

Пояснювальна записка

Дана програма з історії України призначається для 10-12 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів. В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Зміст програми побудовано у відповідності до лінійної системи шкільної історичної освіти, яка передбачає логічне та хронологічно послідовне вивчення історії України від початку ХХ до початку ХХІ ст. Виклад вітчизняної історії здійснюється в органічній єдності із загальноєвропейською та світовою історією. Це особливо чітко прослідковується під час висвітлення питань міжнародного життя, Першої та Другої світових воєн, сучасних інтеграційних процесів та ін., де вчитель може результативно здійснити міжпредметні зв’язки.

В програмі представлені наскрізні лінії. Стосовно певних фактів, подій та особистостей новітньої історії України серед вчених-істориків відсутні однозначні оцінки, що відповідає реаліям демократичного суспільства.

Базовий зміст історичного матеріалу викладений у формі усталеної періодизації новітньої історії України (існують й інші варіанти періодизації, які містять несуттєві розбіжності із зазначеною).

Програма має вигляд таблиці. В колонці ліворуч вміщено зміст історичного матеріалу, який включає в себе основні теми курсів. До кожної теми подано орієнтовний перелік інформаційних питань. Це - мінімум, з якого учень повинен мати певні знання та уявлення про вітчизняну історію і який не підлягає скороченню. Термін “знання” - стосується конкретних фактів, подій, персоналій, а “уявлення” - загальних характеристик, ідей і понять. Зазначене коло питань, з яких учень має бути обізнаним, складають його компетенцію. Її рівень залежить від індивідуального розвитку та можливостей кожного школяра.

Праворуч зазначені вміння та навички, яких учень має набути в процесі навчання. Вони характеризують рівень опанування та розуміння учнем програмового матеріалу з історії України і складають його компетентність. Термін “розуміння” - передбачає крім іншого й оціночні судження учня.

Виходячи із сучасних вимог, перед вчителем історії стоять завдання:

-по-перше, сформувати в учнів ключові компетентності, які допоможуть йому досягти певного рівня соціалізації - навчитися у школі та поза школою успішно вирішувати питання особистого і суспільного життя;

-по-друге, допомогти учням набути предметних компетентностей, які дадуть можливість індивідуалізувати та олюднити теоретичні знання, зрозуміти перебіг подій вітчизняної історії, сформувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності.

Такі завдання стають реальними в умовах особистісно зорієнтованого навчання, коли в центрі діалогу “учень-вчитель” стоїть особистість учня. Урок, проведений у технології особистісно зорієнтованого навчання, допоможе вчителеві визначити рівень підготовки та життєвий досвід кожного учня, узгодити їх із змістом історичного матеріалу, який вивчається. Домінантою сучасного уроку історії є прищеплення учням вмінням вести конструктивний діалог з іншою людиною, суспільством, природою та світом.

Формування позитивного ставлення до пізнавальної діяльності взагалі та на кожному конкретному уроці зокрема, сприяє розвиткові в учнів потреби до самопізнання, самореалізації, самовдосконалення на засадах загальнолюдських та національних соціокультурних і моральних цінностей, функціонування громадянського суспільства.

Навчальний матеріал передбачає чіткий розподіл на теми, але не на конкретні уроки. Спираючись на власний досвід та особливості сприйняття учнями матеріалу, вчитель самостійно здійснює поурочне планування, визначає логічну послідовність вивчення інформаційних питань теми, матеріалу регіональної історії.

Структура сучасного уроку історії не має жорсткої регламентації. Вчитель самостійно визначає тип уроку та відповідні методично обґрунтовані етапи його проведення. Веде пошук і запроваджує нові форми навчання, застосовує сучасні педагогічні технології, які мають на меті розв’язання проблем , пов’язаних з колективним способом організації навчання й індивідуальним характером його сприйняття, необхідністю засвоєння значного обсягу програмового матеріалу протягом одного уроку тощо.

Наприкінці кожної теми передбачені години для вивчення краєзнавства. Для проведення таких уроків доцільно залучати учнів до пошукової та дослідницької роботи. Проведення повторювально - узагальнювальних і тематичних уроків підводить підсумок темі. Резервний час пропонується використати за доцільністю.

Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів, вчитель враховує набутий рівень загальнонавчальних та предметно-історичних умінь і навичок, викладених як в усній, так і письмовій формі. Підсумкова атестація передбачає багатоманітні форми контролю (в тому числі й тести). Визначальним чинником оцінювання навчальних досягнень учнів з історії є критерії, розроблені Міністерством освіти і науки України.

Історія України. 10 клас

(105 годин)

Кіл-ть

годин

Зміст

Державні вимоги до рівня загальної підготовки учнів

Вступ.

Поняття новітньої історії. Періодизація новітньої історії України.

Історіографія. Методологія історичної науки.

Загальна характеристика стану наддніпрянських та західноукраїнських земель в контексті загальноєвропейської та світової історії початку ХХ ст.

Індустріальне суспільство. Реформи і революції як можливість розв’язання соціальних суперечностей.

Світова війна, як глобальний конфлікт.

Основні вимоги до рівня підготовки та оцінювання учнів.

Учень (учениця):

- орієнтується в періодизації та історіографії новітньої історії України;

- співвідносить періодизацію новітньої вітчизняної історії з відповідними періодами європейського та світового розвитку;

- характеризує і співставляє основні риси розвитку наддніпрянських та західноукраїнських земель початку ХХ ст., спираючись на карту;

- володіє поняттями: “методологія “, “історіографія”, “ індустріальне суспільство“, “революція“, реформа”,
“ криза“; “світова війна”

Тема 1. Європа і світ на початку ХХ століття.

Загальна характеристика європейської та світової цивілізацій на прикладі розвитку провідних країн світу (Велика Британія, Франція, Росія, Німеччина, Австро-Угорщина, США). Нерівномірність розвитку країн світу.

Індустріальне суспільство: його переваги та проблеми.

Основні виклики історії: колоніалізм, глобалізаційні процеси.

Формування націй, українська політична нація

Учень (учениця):

- характеризує усно та письмово загальний рівень розвитку європейської та світової цивілізацій на початку ХХ ст.;

- розуміє причини нерівномірності розвитку країн Європи і світу;

- висловлює судження стосовно обґрунтованості окремих версій та думок щодо характеристики розвитку світової та європейської цивілізацій початку ХХ ст..;

- застосовує поняття “цивілізація”, “глобалізація”, “політична нація” під час дискусії з питань характеристики європейської та світової цивілізації;

Тема 2. Україна на початку ХХ ст.

(1900-1913).

Територія і населення України.

Етнічні і колонізовані українцями землі.

Українські землі у складі Російської і Австро-Угорської імперій. Адміністративний устрій .

Національний та соціальний склад населення.

Феномен формування єдиної української нації в кордонах двох імперій.

Соціально-економічний розвиток

українських земель.

Іноземний, російський, австро-угорський і вітчизняний капітал в економіці українських земель у складі Росії та Австро-Угорщини.

Монополізація капіталізму. Роль залізничного будівництва у прискоренні економічного розвитку.

Економічний розвиток Лівобережжя, Правобережжя та південних губерній.

Становище українських земель у всеросійському внутрішньому ринку.

Економічні зв’язки українських регіонів із європейським ринком. Міграційні процеси.

Політичне життя в українських землях на початку ХХ ст.

Робітничий та селянський рух. Політизація національного руху. Українська політичні партії та їх соціальна база в Росії і Австро-Угорщини. Програмні завдання. Лідери. Стосунки між українськими політичними діячами обох імперій.

Формування і діяльність неукраїнських політичних партій і рухів, їх ставлення до українського питання.

Російська революція 1905-1907 рр. на українських землях.

Робітничий рух в українських губерніях і національне питання.

Виникнення рад робітничих депутатів і професійних організацій. Збройні виступи робітників. Повстання на флоті (крейсер “ Очаків“, броненосець “Потьомкін “).

Розгортання селянського руху.

Революційний спад 1906 р.

Українська громада в першій і другій Державній думах.

Економічний і соціальний розвиток в 1908-1913 рр.

Промислове піднесення та його наслідки. Експансія іноземного капіталу в економіку Півдня Росії.

Становище в сільському господарстві після революції. Земельна реформа П.Столипіна в українських землях у складі Російської імперії: її здобутки і прорахунки.

Культурне життя на початку ХХ ст.

Освітня політика царського і

цісарського урядів. Розвиток вищої освіти. Львівський університет. Діяльність Наукового товариство ім. Т.Шевченка у Львові та Києві. Видатні вчені Лівобережної та Правобережної України.

Товариство “Просвіта “. Здобутки майстрів мистецтва і літератури.

Книговидання. Періодична преса.

Релігійне життя.

Конфесії на українських землях.

Російська православна церква в Україні. Діяльність А.Шептицького.

Повсякденне життя.

Життя, побут та звичаї українців у складі Росії та Австро-Угорщини. Становище жінки у суспільстві.

Наш край на початку ХХ століття.

Розвиток промисловості та сільського господарства краю в 1900-1913 рр. Суспільно-політичний рух. Культурно - освітні заклади. Художня культура.

Учень (учениця):

- характеризує, аналізує та порівнює загальний стан українських земель, що входили до складу Російської та Австро-Угорської імперій перед Першою світовою війною;

- розуміє наслідки колоніальної залежності для українського народу;

- порівнює, аналізує національний і соціальний склад населення Правобережної та Лівобережної України;

усвідомлює процес і особливості формування української нації у складі двох імперій;

виявляє та аналізує причини залежності української економіки від російського, австро-угорського та іноземного капіталу,

визначає і порівнює відмінності економічного і соціального розвитку східних, західноукраїнських та південних земель на початку ХХ ст.;

- розуміє і пояснює динаміку промислового розвитку періоду 1900-1913 рр., формулює власні судження;

- характеризує та аналізує економічні зв’язки українських регіонів із європейським ринком, спираючись на карту;

- визначає роль людського фактора в суспільному житті України початку ХХ ст.;

- порівнює, аналізує, та висловлює оціночні судження з питань утворення та стосунків українських політичних партій Лівобережжя та Правобережжя на початку ХХ ст.;

- виявляє вміння складати порівняльні таблиці, схеми з питання формування українських та інших політичних партій і рухів ;

- характеризує та аналізує вплив подій російської революції 1905-1907 рр. на розвиток робітничого та селянського руху в українських землях, висловлює власні оціночні судження

- порівнює діяльність української громади в Державних думах,

визначає власну позицію стосовно результатів діяльності Державної думи Росії;

- пише есе з питань впливу революції 1905р. на розгортання робітничого та селянського руху в українських землях;

- описує прояви та виявляє причини промислового підйому 1908-1913рр, співставляє їх з фактами розвитку європейської та світової економіки у відповідний період;

- аналізує хід аграрної реформи Столипіна, її здобутки і прорахунки, висловлює власні оціночні судження щодо здійснення та наслідків реформи;

- характеризує та порівнює політику урядів Російської та Австро-Угорської імперій стосовно освіти і культурного життя українських громад, що проживали на відповідних територіях, висловлює власні погляди ;

- бере участь в обговоренні питань з розвитку освіти, літератури та мистецтв на Лівобережній та Правобережній Україні початку ХХ ст., вміє захищати власну позицію

- описує діяльність конфесій на українських землях в1900-1913 рр.;

- порівнює та аналізує повсякденне життя українців на початку ХХ ст. з життям країн Європи аналогічного періоду;

- визначає на карті місцевий регіон, описує особливості його соціально-економічного та культурного розвитку на початку ХХ ст.

Повторювально - узагальнювальний урок

Тема 3. Україна в Першій світовій війні (1914-1918).

Початок Першої світової війни

Суперництво провідних країн Європи і світу за розподіл територій та сфер впливу. Україна в планах воюючих сторін. Мобілізація українців у російську та австро-угорську армії.

Війна і становище українців в Австро-Угорщині.

Світова війна і розкол українського визвольного руху. Утворення Головної української ради у Львові. Національні формування українців. Січові стрільці під Маківкою і на горі Лисоня.

Політика австрійського уряду щодо українців. Загальна українська рада. Діяльність Союзу визволення України.

Становище українців в Російській імперії.

Війна і суспільство. Українське питання. Діяльність товариства українських поступовців.

Симон Петлюра “ Війна і українці“. Утворення Прогресивного блоку. Володимир Винниченко про політичні орієнтації українців.

Воєнні дії в 1914 р.

Військові дії російських військ у Східній Пруссії. Наступ на Галичину і Буковину. Галицька битва. Створення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

Воєнна кампанія 1915-1916 рр.

Брусиловський прорив. Назрівання економічної і політичної кризи в

Російській і Австро-Угорській імперіях.

Провал червнево-липневого наступу 1917 р.

Економічні наслідки війни. Визрівання революційної кризи. Розвал царської армії. Підписання перемир’я в грудні 1917 р. Сепаратні переговори про мир.

Наш край в роки світової

війни.

Життя на фронті й у тилу. Роль і місце жінок у суспільстві під час війни.

Учень (учениця):

- характеризує світову війну як глобальне історичне явище;

- визначає місце України в планах воюючих сторін та висловлює власні судження з цього питання;

- описує стан, місце і роль українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперій в період Першої світової війни;

- усвідомлює основні причини зростання

української національної свідомості на початку Першої світової війни;

- порівнює місце і роль у суспільстві українських політиків Західної і Наддніпрянської України;

- аналізує різні точки зору на питання ставлення до війни українських політиків обох імперій, дає власну оцінку їх діяльності;

- визначає особливості національного

руху під час Першої світової війни;

- аналізує карту Європи під час Першої світової війни як джерело знань про перебіг воєнних подій на території України в 1914-1917 рр., співвідносить їх з іншими театрами дій в ході світової війни;

- визначає особливості Першої світової війни; її глобальні наслідки та вплив на зміни історичної мапи Європи і світу; -

- розрізняє і співвідносить основні та другорядні події економічного, політичного і соціально-культурного життя України періоду Першої світової війни;

- оперує набутими знаннями з теми під час діалогу, шкільної дискусії; виявляє толерантність до висловлювань інших думок і оцінок подій Першої світової війни;

- характеризує вплив Першої світової війни на особливості життя регіону на основі аналізу історичних джерел та власної дослідницько-пошукової діяльності

Повторювально - узагальнювальний урок

Тема 4. Українська революція (1917-1918).

Розгортання революції в Росії.

Лютневі події 1917 р. в Петрограді. Зречення царя престолу. Утворення Тимчасового уряду. Петроградська рада робітничих і селянських депутатів. Дії більшовиків в перші місяці революції. Відсутність шляхів вирішення національного питання у програмах провідних політичних партій.

Початок Української революції.

Російська революція і український визвольний рух. Ідейні засади українського руху.

Утворення Української Центральної Ради, її партійний склад і програма. М.Грушевський. Український національний конгрес.

Програми і цілі українських та загальноросійських політичних партій в Україні. Громадські організації.

Проголошення автономії України.

Система влади в українських губерніях Росії після утворення Тимчасового уряду. Делегація Української Центральної Ради до Петрограда.

Перший Універсал Центральної Ради.

Утворення Генерального секретаріату - першого національного уряду в ХХ ст. В.Винниченко. Переговори делегації Тимчасового уряду в Києві.

Другий Універсал Центральної Ради.

Політична боротьба в Україні у липні - жовтні 1917 р.

Липнева політична криза в Петрограді. Українська Центральна Рада і національні меншини. ”Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові ” Тимчасового уряду. Стихійне формування українських збройних частин. М.Міхновський. Корніловський заколот і його вплив на Україну. З'їзд народів Росії у Києві. Зростання активності більшовицької партії.

Загострення відносин між Центральною Радою і Тимчасовим урядом.

Проголошення Української Народної Республіки.

Листопадовий переворот у Петрограді 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. Ставлення Центральної Ради до подій в Петрограді. Вплив перших декретів радянської влади на українське суспільство. Третій Універсал Української Центральної Ради.

Проголошення Української Народної Республіки.

Програма діяльності Української Центральної Ради. Внутрішня і зовнішня політика.

Підсумки виборів до Установчих зборів в Україні. Встановлення контролю Центральної Ради на Києвом.

Війна радянської Росії з Українською Народною Республікою. Проголошення незалежності УНР.

Дестабілізація суспільно-політичного життя в Україні. Перший всеукраїнський з'їзд рад в Києві. Ультиматум Раднаркому. Відновлення роботи Першого всеукраїнського з'їзду рад в Харкові. Проголошення радянської влади в Україні. Утворення Народного секретаріату - радянського уряду в Україні. Неоголошена війна.

Бій під Крутами. Січневе збройне повстання в Києві. Терор Муравйова в Києві.

Четвертий Універсал Центральної Ради. Проголошення незалежності УНР. “Закон про національно-персональну автономію“.

Падіння радянської влади. Донецько-Криворізька, Кримська, Одеська республіки.

Брестський мирний договір Української Народної Республіки з Центральними державами. Вступ німецько-австрійських військ в Україну. Конфлікт Центральної Ради з німецько-австрійською адміністрацією і консервативними колами України. Прийняття Конституції УНР. Падіння Центральної Ради.

Здобутки і прорахунки Центральної Ради державотворчому процесі та соціальній політиці .

Повсякденне життя.

Залежність повсякденного способу життя населення від перебігу політичних подій.

Наш край в 1917-1918 рр.

Діяльність політичних партій на території краю під час Української революції.

Учень

- на основі аналізу політичного та соціально-економічного становища на Лівобережній Україні на початку 1917 р., виявляє прояви кризових явищ;

- розуміє місце і роль національного питання у внутрішній політиці Російської та Австро-Угорської імперій на початку 1917 р.;

- визначає вплив лютневих подій

в Петрограді на події 1917 р. в Києві та їх наслідки;

- характеризує Українську революцію як суспільне явище, розглядає її в розвитку;

- аналізує та коментує програму діяльності Української Центральної Ради;

- співставляє та аналізує процес політичної боротьби українських та загальноросійських політичних партій в Україні за вплив на населення, висловлює власну точку зору;

- описує та аналізує систему влади в українських губерніях Росії після повалення царизму;

- аналізує та співставляє основні ідеї І та П Універсалів Центральної Ради, дає їм власну оцінку;

- усвідомлює значення проголошення автономії України для подальшого розвитку національної революції ;

- визначає причини липневої політичної кризи, її наслідки та вплив на політичну боротьбу за владу в Україні в липні-жовтні 1917 р.;

- розуміє роль особистості в ході Української революції;

- характеризує перебіг воєнних подій між Центральною Радою і більшовицькими військам, спираючись на карту, формулює власну оцінку подіям;

- характеризує події більшовицької революції в Росії;

умови утворення радянської влади в Харкові,

- пояснює причинно-наслідкові зв'язки між подіями Російської революції 1917 р. і утворенням Центральної Ради; вплив жовтневих подій 1917 р. в Петрограді на перебіг національної революції;

- аналізує програму діяльності Центральної Ради, співвідносить її з реальними наслідками у внутрішній і зовнішній політиці;

- порівнює основні ідеї І і Ш Універсалів Центральної Ради, розуміє історичне значення проголошення УНР;

- аналізує причини непримиримих протиріч між Центральною Радою і Тимчасовим Урядом, доводить їх закономірність;

- порівнює діяльність Генерального і Народного секретаріату, формулює власні висновки ;

- синхронізує події історії України 1917 р. із аналогічними подіями всесвітньої історії;

- усвідомлює історичне значення ІУ Універсалу в українському державотворчому процесі; викладає власні знання і позицію в усній та письмовій формі;

- усвідомлює причини падіння Центральної Ради,

- формулює оцінки діяльності Центральної Ради, її здобутки і прорахунки, висловлює власні оцінки історичним подіям 1917-1918 рр.;

- характеризує повсякденне життя українців ,його побут , традиції, розуміє вплив політичних подій на якість повсякденного життя ;

- досліджує, на основі історичних джерел, Діяльність основних політичних партій на території регіону, пише доповіді, реферати;

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 5. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921)

Українська Держава гетьмана П.Скоропадського.

Державний переворот 29 квітня 1918 р.

Гетьман П.Скоропадський і його уряд. Внутрішня політика гетьманського уряду. Зовнішня політика Української Держави.

Формування опозиції гетьманському режиму. Селянські повстання влітку і восени 1918 р. Утворення Компартії України.

Анулювання Брестського мирного договору, його наслідки для України. Падіння гетьманського режиму.

Українська Народна Республіка Директорії.

Утворення Директорії. Боротьба за відновлення УНР. Трудовий конгрес. Політичний курс Директорії. Військова присутність військ Антанти на Півдні України. Отаманщина. Махновський рух. Єврейські погроми. Друга війна УНР з радянською Росією. Розпад армії УНР. Активізація військових дій радянської Росії з УНР. Проголошення злуки українських земель. Причини поразки Директорії.

Утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Повстання 1 листопада 1918 р. у Львові. Проголошення ЗУНР. Є.Петрушевич. Організація держави на західноукраїнських землях. Соціально-економічні перетворення. Створення Української Галицької армії. Початок українсько - польської війни. Захоплення поляками Львова. Наступ польських військ. Відхід української армії до Збруча. Акт злуки УНР і ЗУНР. Статус ЗОУНР.

Дипломатична діяльність ЗУНР.

Окупація Північної Буковини і Бессарабії Румунією. Події в Закарпатській Україні.

Причини поразки ЗУНР.

Утворення Української СРР.

Ідейно-теоретичні основи комуністичного режиму. Формування Тимчасового робітниче-селянського уряду України. Х.Раковський. Націоналізація промисловості. Аграрна реформа. Продовольча диктатура, її суть. Повстанський антикомуністичний рух. Червоний терор 1919 р. і його масштаби.

Націонал-комуністи.

Окупаційний режим генерала А.Денікіна.

Війна білих і червоних на території України. Наступ білогвардійців в Україні. Об’єднання армій УНР і УГА.

Розбіжності в українському таборі.

Поразка українських армій. Перший зимовий похід армії УНР. Денікінський режим. Білий терор. Боротьба в денікінському підпіллі.

Контрнаступ радянських військ і

поразка денікінців.

Україна на початку 1920 р.

Відновлення більшовицької влади в Україні. Формальне визнання радянською Росією незалежності УСРР. Склад і функції Всеукрревкому. Вибори до рад.

Відновлення політики « воєнного комунізму» у скорегованому вигляді. Причини утворення комітетів незаможних селян (комнезамів). Мілітаризація підприємств. Хлібна розкладка.

Організаційні форми комуністичного руху комуністичного руху в Україні: КП(б)У, УКП(б), УКП.

Махновський рух в

Відновлення боротьби радянського режиму зі збройними формуваннями Н.Махна в1920 р.

Радянсько-польська війна і Україна.

Варшавська угода між УНР і Польщею. Радянсько-польська війна, її причини. Взяття Києва. Польський окупаційний режим і ставлення до нього населення.

Більшовицький контрнаступ радянських військ. Поразка радянських військ під Варшавою. Ризький мир та його умови. Другий зимовий похід армії УНР.

Припинення боротьби регулярних українських військ за незалежність України.

Завершення бойових дій на Україні в 1920-1921 рр.

Початок наступу військ П.Врангеля. Україна в планах білогвардійців.

Остання угода між махновцями і радянською владою. Поразка білогвардійців. Повстанські рухи, поразка українського визвольного руху. Більшовицька окупація України.

Культурний розвиток України в 1917-1921 рр.

Суперечливі процеси розвитку культури в 1917-1921 рр.

Здобутки українських урядів в освітній політиці.

Стан науки. Створення Української Академії наук. Заснування українських університетів. Культурно-освітня діяльність громадських організацій .«Просвіта».

Спілки письменників та її діяльність .

Театральне, музичне, хорове мистецтво. Українська Академія мистецтв. Монументальна пропаганда.

Релігійне життя. Руйнування більшовиками пам'яток старовини.

Зміни у повсякденному житті. Боротьба за «новий « побут.

Наш край у 1917-1921 рр.

Події української революції на території краю. Ставлення місцевого населення до політичних та соціально-економічних подій. Особливості культурних процесів. Зміни у повсякденному житті жителів краю.

Учень (учениця):

- характеризує конфлікт Центральної Ради з німецько-австрійською військовою адміністрацією та його наслідки; діяльність органів влади Української Держави;

- описує ставлення політичних сил до П.Скоропадського і його діяльності;

- аналізує причини падіння влади П.Скоропадського;

- порівнює внутрішню і зовнішню політику П.Скоропадського і УНР ЦР;

- аналізує причини анулювання Брестського мирного договору і його наслідки для України ; висловлює власні думки;

- узагальнює факти боротьби по відновленню УНР;

- аналізує хід та наслідки антибільшовицьких селянських повстань, дає власні оцінки подіям;

перебіг воєнних дій за здійснення контролю над Україною в другій половині 1919 р.;

- оцінює причини поразки Директорії;

- характеризує перебіг події, що привели до утворення ЗУНР;

- аналізує процес державотворення на західноукраїнських землях та наслідки соціально-економічних перетворень ЗУНР;

- виявляє розуміння історичного Акту злуки УНР і ЗУНР;

- осмислює наслідки поразки ЗУНР для населення Північної Буковини, Бессарабії і Закарпаття, співставляє події в західноукраїнських землях із подіями європейської історії в аналогічний період;

- характеризує процес утвердження більшовицького режиму в Україні в 1919 р.; причини і наслідки відновлення політики «воєнного комунізму»; роль хлібної розкладки в зубожінні селянських мас;

- причини зростання антибільшовицького опору в 1919 р.; сутність мілітаризації народного господарства України;

- характеризує червоний та білий терор в Україні в 1920 р., його наслідки;

- характеризує складний перебіг встановлення влади більшовиків в 1920 р.;

- виявляє розуміння суті формального визнання незалежності УСРР радянською Росією

- оперує набутими знаннями в процесі аналізу діяльності по створенню Компартії України;

- виявляє розуміння сутності ідей націонал-комуністів;

- характеризує основні організаційні форми комуністичного руху в Україні та його вплив на українське

суспільство;

- описує і аналізує масштаби і результат діяльності махновців;

- аналізує причини укладення Варшавської угоди; перебіг основних подій радянсько-польської війни;

- характеризує польський окупаційний режим в Україні

- узагальнює причини та наслідки поразки радянських військ у радянсько-польській війні;

- характеризує контрнаступ білогвардійських військ в Криму та його провал ;

- осмислює наслідки припинення боротьби регулярних українських військ за незалежність; роль людського фактора у перебігу подій 1919- 1920 рр.;

- співставляє діяльність Директорії, Гетьманату і Центральної Ради, робить висновки; вміє толерантно вести діалог, дискусію,

- характеризує процес розвитку культури в Україні в 1918-1920 рр. ;

- аналізує розвиток літературного процесу в Україні в 1917-1920 рр., використовуючи знання з філології;

- розуміє наслідки культурно-освітньої діяльності «Просвіти»;

- аналізує та зіставляє політику Центральної Ради, урядів гетьмана Скоропадського, Директорії УНР і радянської влади в галузі освіти , науки і культури; готує усні та письмові повідомлення;

- усвідомлює причини ставлення радянської влади до церкви і пам’яток старовини;

- описує зміни у повсякденному житті українців в 1917-1920 рр.;

- досліджує перебіг основних подій краю в 1917-1920 рр., вміє готувати усні та письмові доповіді, реферати, есе.

Повторювально-узагальнювальний урок

Історія України. 11 клас

(105 годин)

Кіл-ть

годин

Зміст

Державні вимоги до рівня загальної підготовки учнів

Вступ. Періодизація курсу новітньої історії України. Історіографія. Методологія історичного процесу.

Загальна характеристика політичного та соціально-економічного розвитку України періоду 1921-1945 рр. в контексті загальноєвропейської та світової історії. Вплив комуністичної ідеології на суспільно-політичне життя.

Особливості життя західноукраїнських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини.

Друга світової війни як глобальний конфлікт, її наслідки.

Основні вимоги до рівня підготовки та оцінювання учнів.

Учень (учениця):

- визначає і орієнтується в періодизації новітньої історії України(1921-1945);

- співвідносить події вітчизняної історії з подіями європейської і світової історії аналогічного періоду;

- розглядає Другу світову війну як глобальний конфлікт;

- співставляє причини і наслідки Першої та Другої світових воєн, висловлює власну точку зору з питання;

- володіє поняттями : ”методологія“, “історіографія “, “світова війна “, “глобалізація”

Тема 1. УСРР в період нової економічної політики (1921-1928).

Криза “воєнного комунізму “.

Господарська розруха. Робітничі страйки. Селянський рух. Причини і масштаби голоду 1921-1923 рр. в південних губерніях України. Терор голодом як засіб боротьби радянської влади з повстанським рухом селян.

Діяльність радянських і зарубіжних організацій допомоги голодуючим Півдня України.

Соціально-економічна і політична криза початку 20-х рр.

Формування нової економічної політики.

Заміна розкладки продовольчим податком. Дозвіл вільної торгівлі і приватного підприємництва. Повернення до грошового обігу. Національна економіка: трести, синдикати, концерни. Поява категорії господарського розрахунку. Ставлення до непу різних верств населення.

Об’єднання УСРР та інших радянських республік в єдину союзну державу. Спроба “автономізації” УСРР. Договірна федерація. Державний статус України в 1921-1922 рр. Вихід УСРР на міжнародну арену. Успіхи міжнародної політики уряду Х. Раковського. Утворення та юридичне оформлення Союзу РСР. Конституція СРСР 1924 р. Конституція УСРР. Статус союзної і автономної республіки. Фіктивність права виходу із складу СРСР. Поняття “титульної нації “.

Зміни в адміністративно-територіальному устрої УСРР внаслідок коренізації.

Форма і суть політики коренізаціі в національних республіках СРСР. Перебіг політики коренізаціі в УСРР у 1923-1928 рр. Адміністративно-територіальні реформи в УСРР. Перегляд кордонів між Україною, Білоруссю і Росією.

Утворення Кримської АСРР у складі РСФРР. Голодомор в Криму на початку 20-х рр. Політика коренізації в Криму. Кримський півострів у 30-х рр. Зв’язки Кримської АСРР з УСРР. Становище українців в Криму.

Утворення Молдавської АСРР у складі УСРР. Територія і національний склад молдавської автономії. Політика коренізаціі в Молдавській АСРР.

Населення України в світлі перепису 1926 р. Проблема Кубані та інших українських етнографічних територій за межами УРР.

Відродження народного господарства.

Відбудова сільського господарства. Кооперативне і колгоспне будівництво.

Зростання державної промисловості.

Грошова реформа 1922-1924 рр. Збільшення податкового тиску держави. Занепад приватного підприємництва. Відносини між промисловістю і сільським господарством.

Курс на індустріалізацію. 1925 р. Штучне створення так званої “кризи непу». Організація першої хлібозаготівельної кризи зимою 1927-1928 рр. Вихід з кризи за допомогою надзвичайних заходів.

Соціально-політичне життя.

Зміцнення партійної диктатури.

Владні взаємовідносини Кремля і

Харкова. Партійний і радянський апарат в системі влади. Профспілки і влада.

Роль органів безпеки в

суспільно-політичному житті. Комітети незаможних селян. Селянство і влада в роки непу.

Значення і наслідки непу.

Відбудова промисловості і транспорту, сільського господарства. Ринкова «змичка» міста і села.

Боротьба в партійному керівництві щодо подальшого розвитку країни.

Причини курсу на індустріалізацію

та повернення до ідеї колективізації сільського господарства.

Культура і духовне життя в роки непу.

Вплив політики коренізації на культурне життя. Ідеологічний тиск на освіту, науку, культуру і духовне життя .

Національна школа. Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих та її підсумки. Реформа школи.

Вища освіта. Розвиток вузів. Ліквідація університетів.

Всеукраїнська академія наук. Здобутки школи М.Грушевського в галузі вітчизняної історії . Розвиток окремих галузей академічної науки. Наукові товариства. Аграрна і медична наука. Міжреспубліканські і міжнародні зв’язки української науки.

Література і мистецтво Українське національне відродження в літературі. Літературна дискусія 1925-1928 Літературно-художні об’єднання. Здобутки образотворчого, музичного та кіномистецтва. Світове значення творчості О.Довженка.

Організаційні форми пропагандистської роботи. Розвиток мережі культурно-просвітніх установ.

Релігійне життя в Україні.

Антирелігійна пропаганда радянської влади., її форми і методи. Політика влади щодо РПЦ. Вилучення церковних цінностей. Утворення Української автокефальної православної церкви. Ставлення влади до УАПЦ.

Повсякденне життя. Формування нового укладу повсякденного життя в 1921-1928 рр.

Наш край в 1921-1928 рр.

Зміни в соціальній структурі населення краю. Побутове життя населення краю в 1920- х рр.

Учень (учениця):

- виявляє розуміння основних причин і наслідків кризи комуністичної політики 1919-1920 рр., висловлює власну оцінку історичним подіям цього періоду;;

- визначає об’єктивні причини і наслідки голоду 1921-1923 рр. в південних губерніях України, спираючись на власні знання, в дискусії відстоює загальнолюдські, гуманістичні цінності;

- виявляє розуміння сутності непу та його відмінностей від політики воєнного комунізму;

- виділяє особливості застосування непу в Україні;

- пояснює причини ставлення до непу

різних верств українського населення;

- уявляє договірну федерацію радянських республік як конкретну організацію державного життя;

- розуміє відмінності між договірною федерацією і проектом ”автономізації”;

- усвідомлює суть поняття “титульна нація “;

- аналізує карту як джерело інформації під час вивчення питання змін в адміністративно-територіальному устрої УРСР на початку 20-х рр, причини та механізм змін територіального устрою УРСР, необхідність перегляду українських кордонів із сусідніми державами;

- співставляє та аналізує поняття коренізація та українізація, аналізує різні точки зору з цього питання;

- аналізує національну політику УРСР на прикладі утворення та діяльності Кримської АСРР та Молдавської АСРР;

- характеризує та аналізує загальний стан політичного та соціально-економічного розвитку України в1921-1928 рр.;

- усвідомлює штучний характер «кризи» непу;

- виявляє розбіжності у поглядах політичних опонентів Сталіну на питання індустріалізації та колективізації;

- висловлює альтернативні погляди на проблеми економічного розвитку життя України періоду 1921-1928 рр.;

- усвідомлює вплив і роль комуністичної ідеології на політичне і соціально-економічне життя України ;

- визначає суть партійної диктатури, основні причини її зміцнення та закономірність встановлення в СРСР в другій половині 20-х рр.;

- аналізує та порівнює політику воєнного комунізму та неп, формулює власні погляди та висновки;

- критично оцінює діяльність провідних російської та українських історичних осіб періоду непу, висловлює власні оцінки результатам їх діяльності;

- характеризує процес національного відродження культурного життя України в1922-1928 рр.;

- аналізує та порівнює здобутки у сфері культури урядів УНР Центральної Ради, Української Держави, УНР Директорії та УРСР, формує власні висновки та оцінки;

- орієнтується в хронологічній періодизації курсу, співвідносить основні події української історії 1921-1928 рр.;

- застосовує набуті знання з вітчизняної історії 20-х рр. під час вивчення споріднених тем всесвітньої історії, ,літератури, основ філософії;

- виявляє толерантність під час ведення бесід, діалогу, дискусій з питань розбудови економічного, політичного та культурного життя УСРР в період 1921-1928 рр.;

- характеризує та порівнює стан релігійного життя в Україні в період 1900-1913 рр, 1917-920 рр., 1921-1928 рр., робить відповідні висновки

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 2. Закріплення радянської влади в Україні (1929 – 1938).

Утвердження диктатури Й.Сталіна.

Завершення внутріпартійної боротьби за владу в Кремлі. Утвердження сталінської диктатури.

Хлібозаготівельна криза зимою 1928-1929 рр. Боротьба з середняком. Прискорення темпів індустріалізації. Повернення до комун. Спротив селян примусовій колективізації.

Соціалістична індустріалізація

України.

Проблема темпів і джерел індустріалізації. Дискусія з приводу плану першої п’ятирічки. Директивна економіка. Репресії проти господарників і спеціалістів. Шахтинська справа. Спецконтингент ГУЛАГ як структурний підрозділ радянської економіки “Соціалістичне змагання”. Освоєння нової техніки. Ізотовський рух . Стахановський рух.

Результати розвитку промисловості України в роки першої і другої п’ятирічок. Підсумки індустріалізації

Здійснення суцільної колективізації сільського господарства.

Відновлення тиску держави на селян восени 1930 р. Поворот до суцільної колективізації.

Ліквідація прошарку заможних селян. Опір заможного селянства колективізації. Завершення колективізації основної частини селянських господарств у 1931 -1932 рр. Деградація сільськогосподарського виробництва в одержавлених колгоспах. Доля репресованих селян. Голод 1931-1932 рр. - наслідок хлібозаготівельної політики.

Голодомор 1932-1933 рр. – геноцид українського народу.

Причини Голодомору. Хлібозаготівлі з урожаю 1932 р. “Закон про п’ять колосків” Надзвичайні хлібозаготівельні комісії на чолі з В.Молотовим в Україні і Л.Кагановичем - на Кубані. “Чорні дошки“. Каральна конфіскація продовольства в січні 1933 р. Блокада УСРР і Кубані. Причини і наслідки Голодомору. Голодомор і сучасна історіографія.

Колгоспи в системі командної економіки в 1934-1938 р.

Політична система.

Радянський тоталітарний режим. Комуністична партія як ядро тоталітарної системи. Культ вождя. Великий терор 1937-1938 рр. Конституція СРСР 1936 р. Конституція УРСР 1937 р. Масові громадські організації.

Соціальна система.

Зміни в соціальному складі населення.

Формування партійно номенклатури. Система пільг і привілеїв Становище робітничого класу. Зміни в соціальній психології селян. Соціальні наслідки суцільної колективізації.

Формування радянської інтелігенції.

Уніфікація суспільного життя. Соціально-психологічні наслідки терору 1930-х рр.

Стан .культури в Україні в 1930-ті рр.

Ідеологія на службі терору .Винищення національної інтелігенції. “Спілка визволення України”.

.Згортання українізації. Основні напрями культурного будівництва. Ліквідація неписьменності. Зрушення в сфері народної освіті. Дитячі та юнацькі громадсько-політичні організації .

Вища освіта.. Розширення мережі вузів. Відновлення роботи університетів.

Наука, її розвиток, основна досягнення. Радянізація ВУАН.

Література і мистецтво. “Розстріляне відродження”. “Соціалістичний реалізм”.

Театральне і художнє мистецтво. “

Церковна політика. Становище церкви в атеїстичній державі.

Ліквідація УАПЦ. Закриття і нищення храмів, культового майна і споруд.

Повсякденне життя людей в 1930-х рр. Життя і побут радянських людей в селах і містах. Роль і місце радянської жінки в суспільстві.

Наш край у 1930-ті рр.

Населення краю в період колективізації , індустріалізації . Голодомор 1932-1933 рр. на території регіону.

Розвиток освіти , науки. Культурні здобутки.

Учень (учениця):

- характеризує та аналізує процес внутріпартійної боротьби за владу в ЦК ВКП(б) та наслідки його завершення;

- описує перебіг подій опору селянства колективізації, робить власні висновки;

- розуміє суть директивного господарювання та соціалістичного змагання, радянської системи пільг і привілеїв;

- порівнює процес створення індустріального суспільства в СРСР та аналогічні процеси в розвинутих країнах Європи, формулює власні висновки;

- аналізує причини виникнення і визначає місце ГУЛАГу в радянській економіці;

- розглядає процес радянської модернізації з позицій загальнолюдських цінностей;

- орієнтується у відмінностях між кооперуванням і колективізацією;

- визначає місце і роль колгоспів в системі командної економіки та причини деградації виробництва в одержавлених колгоспах;

- усвідомлює особливості колективізації в Україні;

- розуміє причини, масштаби і наслідки Голодомору 1932-1933 рр.; різницю між голодом і Голодомором;

- співвідносить події голоду 1921- 1923 рр. і Голодомору 1932-1933 р.;

- розглядає Голодомор як трагедію українського народу;

- орієнтується в сучасній історіографії з питань Голодомору, має і висловлює власну точку зору з цього питання;

- уявляє структуру та механізм дії суспільно-політичної системи Радянського Союзу 30-х рр.;

- аналізує основні риси тоталітарного режиму, спираючись на знання із всесвітньої історії, розуміє роль і місце Комуністичної партії в тоталітарній системі;

- тлумачить і порівнює основні положення Конституцій УРСР1937 р. та 1924 рр., формулює власну оцінку;

- аналізує зміни в соціальній стратифікації українського суспільства, ;

- пояснює причини виникнення системи пільг і привілеїв;

- характеризує та аналізує процес формування радянської інтелігенції, її роль і місце в суспільстві;

- усвідомлює причини і соціально-психологічні наслідки терору 30-х рр.;

- характеризує розвиток освіти, науки, літератури і мистецтва 1930-х рр.;

- порівнює культурні досягнення України в 20-х та 30-х рр.;

- усвідомлює особливості більшовицької системи українізації;

- розуміє роль громадських, дитячих та юнацьких суспільно-політичних організацій в суспільстві;

повсякденне життя людей;

- характеризує та аналізує діяльність літераторів та митців у 30- х рр., пише есе з викладенням власних позицій, усвідомлює, що в історії завжди є проблема вибору;

пояснює антицерковну політику держави; місце церкви в атеїстичній державі

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 2.Західноукраїнські землі у міжвоєнний період (1921-1939).

Післявоєнна стабілізація(1921-1928 рр.)

Українські етнічні землі у складі Польщі, Чехо-Словаччини, і Румунського королівства. Формування в Польщі нового історичного регіону з українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій - Західної України .

Населення українських етнічних земель: чисельність, його національний і соціальний склад.

Аграрні реформи на українських землях у складі Польщі, Румунії і Чехословаччини.

Утворення і діяльність Комуністичної партії Західної України. Відносини КПЗУ і КП(б) У.

Намагання Кремля мирним шляхом розв’язати питання про анексію Бессарабії Румунією. Розгортання партизанської війни в Бессарабії.. Причини і перебіг Татарбунарського повстання. “ Процес 500“.

Причини появи українського націоналістичного руху у стані трьох держав. Лідери українського націоналізму. Діяльність Української військової організації. Організаційна роз’єднаність українських націоналістів.

Західноукраїнські землі під час і після Великої депресії (1929-1939).

Світова економічна криза 1929-1933 рр. та її вплив на економіку і політичне становище в західноукраїнських землях.

Розгортання українського націоналістичного руху. Утворення Української військової організації та Організації українських націоналістів. Боротьба українських націоналістів з польським урядом. Стратегічні і тактичні завдання. Розкол в ОУН. Методи боротьби. Терористичні, бойові і пропагандистські акції націоналістів. “ Пацифікація.“

Занепад КПЗУ. Центристські сили в українському визвольному русі. Невдачі україно-польського діалогу.

Особливості політичної боротьби на Закарпатті. Карпатороси (русофіли) і народовці (українофіли). Протистояння Антона Бескида і Августина Волошина.

Становище в Чехословаччині після Мюнхенської конференції. Створення уряду автономної Карпаторуської держави. Діяльність уряду Карпатської України. Проголошення незалежності Карпатської України. Угорська окупація.

Духовне життя.

Загальноосвітня школа. Полонізація і румунізація шкільного навчання. Стан народної освіти в Закарпатті.

Наукове товариство ім.. Т.Шевченка. Зв’язки НТШ і ВУАН. Література і мистецтво. Літературно-мистецькі групи та об’ єднання. Українські меценати.

Церковне життя.

Суспільство і церква. Просвітницька і патріотична діяльність Андрея Шептицького. Українізаційні процеси у православній церкві.

Повсякденне життя та побут мешканців краю.

Учень (учениця):

- пояснює причини поглинення західноукраїнських земель Польщею, Румунією, Угорщиною;

- характеризує, аналізує та порівнює політичний та соціально-економічний стан українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини, співвідносить їх з відповідними процесами в радянській Україні;

- орієнтується в особливостях діяльності українських політичних партій на території Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини;

- аналізує розвиток західноукраїнської кооперації;

- оцінює спроби українсько-польського діалогу;

- розглядає, співвідносить та аналізує особливості діяльність українських політичних партій і громадських організацій у міжвоєнний період в Польщі, Румунії та Чехо-Словаччині розвитку, робить власні висновки;

- характеризує діяльність ОУН та СВУ, визначає роль людського фактора в процесі утворення і діяльності СВУ,

ОУН;

- співставляє вплив світової економічної кризи 1929-1933 рр. на економіку і політичне становище західноукраїнських земель і країн Європи;

- свідомо оперує поняттями «пацифікація», «осадництво»;

- оцінює особливості політичної боротьби в Закарпатті; історичні події української історії базуючись на загальнолюдських цінностях;

- розуміє причини зміни правового статусу Східної Галичини; причини ненадання автономії українським землям у складі Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини;

- аналізує діяльність Карпатської України та наслідки;

- характеризує та аналізує стані освіти і культурного життя на західноукраїнських землях ,культурні досягнення української громади в Польщі, Румунії, Чехо-Словаччині, вміє викласти думку в усній та письмовій формі;

- співставляє місце і роль церкви в українському суспільстві на західно- і східноукраїнських землях;

- порівнює, аналізує та співставляє повсякденне життя, звички, традиції та побут українського населення у складі Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини в період 1921-1938 рр., має навички ведення дослідницької роботи;

- виявляє навички роботи з історичною картою;

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 3.Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війні (1939-1945).

Міжнародні відносини у 1939-першій половині 1941 рр.

Агресивний курс гітлерівської Німеччини. Передумови нападу на Польщу.

Пакт Молотова Ріббентропа від 29 серпня 1939 р. Розподіл сфер інтересів між СРСР і Німеччиною в таємному додатковому протоколі до договору про ненапад.

Початок німецько-польської війни і її перетворення у Другу світову війну.

Ідеологічне оформлення радянського вторгнення в Польщу як возз’єднання братніх народів.

Радянсько-німецький договір про дружбу і кордон від 28 вересня 1939р.

Включення до складу СРСР анексованої у Польщі території західної України та возз’єднання з УРСР.

Встановлення німецької окупаційної влади на території Холмщини, Підляшшя, Лемківщини. Політика нацистської адміністрації щодо українців і поляків. Меморандум ОУН(Б), ОУН(М)

І Українського національного комітету в Кракові до Гітлера з пропозиціями спільної боротьби з більшовиками.

“Визвольний похід“ Червоної Армії в Бессарабію і на Північну Буковину. Включення цих територій і новоутвердженої Молдавської РСР до складу УРСР. Ліквідація автономної Молдавської республіки у складі України.

Напередодні нацистської агресії (1939- перша половина 1941 рр.).

Встановлення радянської влади в Західній Україні. Ставлення місцевого населення до заходів радянського уряду. “ Золотий вересень“.

Переорієнтація ОУН на боротьбу з радянським режимом. Масштаби каральних санкцій радянських органів державної безпеки в Західній Україні.

Утворення та радянізація Чернівецької та Ізмаїльської областей.

Заходи по зміцненню обороноздатності. Підготовка СРСР до війни. Посилення потенціалу військових округів на території України.

Особливості промислового розвитку УРСР у третій п’ятирічці (1938-1942). Заходи щодо посилення трудової дисципліни. Мілітаризація економіки.

Початок Великої Вітчизняної війни.

План “Барбаросса “.

Стан обороноздатності СРСР. Масштабна мобілізація в Збройні сили СРСР в умовах мирного часу.

Укріплення західних кордонів. Німеччина та її союзники. Дискусія в історіографії щодо наміру сторін у війні. Вторгнення військ Німеччини та її союзників. Україна в планах окупантів. Перші невдачі Червоної армії. Евакуація населення і матеріальних цінностей. Доля військовополонених. Трагедія Південно-Західного фронту.

Оборона Одеси, Харкова і Донбасу. Воєнні дії в Україні в першій половині 1942 р. Причини катастрофічних поразок і невдач 1941-1942 рр.

Вступ СРСР в антигітлерівську коаліцію. Укладення радянсько-чехословацької угоди про спільні дії. Денонсація договорів, підписаних з Німеччиною в серпні-вересні 1939 р. Приєднання СРСР до Атлантичної хартії.

Україна в роки окупації .

Поділ України на німецьку, румунську і угорську окупаційні зони. Плани Гітлера щодо включення українських земель до складу Великої Німеччини.

. Нацистський “новий порядок”. Винищення населення за планом «Ост». Початок Ліквідаційних акцій. Бабин Яр 29 – 30 вересня 1941 р. Спалені села. Терор голодом в містах. Український Голокост: винищення 1,6 млн. євреїв – громадян України. Українці – праведники народів світу. Економічне пограбування України. Остарбайтери. Катастрофічне становище з продовольством у містах. Ситуація на українських територіях, окупованих Румунією і Угорщиною.

Рух опору.

Формування Руху Опору. Трагедія партійного підпілля. Розгортання партизанського руху, ініційованого місцевим населенням. Формування партизанських загонів і з’єднань регулярного типу. Дії Центрального штабу партизанського руху. Створення Українського штабу партизанського руху. ”Рейкова війна. “Партизанські рейди. Оцінка чисельності партизанського руху.

Створення у складі спец підрозділів Абверу українських батальйонів “Нахтігаль “ і “ Роланд“. Проголошення у Львові 30 червня1941 р. Акту відновлення Української держави і реакція Німеччини. Розформування батальйонів “Нахтігаль “ і “ Роланд“. Директива німецьких спецслужб від 25 листопада 1945 р. про негайне знищення бандерівців. Перехід ОУН у підпілля.

Утворення Української повстанської армії.

Боротьба УПА з радянськими партизанами, і Армією Крайовою і німецькою окупаційною адміністрацією. Трагедія Волині. Визрівання корінного перелому в ході Другої світової війни.

Битва під Сталінградом. Початок з вигнання нацистів. Зміна орієнтирів у національній політиці Кремля.

Курська битва. Битва за Донбас і Лівобережну Україну. Битва за Дніпро. Визволення Києва. Українські фронти.

Внесок українських громадян у перемогу над ворогом у тилових регіонах СРСР. Українці в Червоній Армії. Конференція глав урядів СРСР, США, і Великої Британії в Тегерані.

Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.

Наступ на Правобережній Україні. Звільнення Півдня, Правобережжя і західних областей. УПА на завершальній стадії війни.

Відбудова залізниць і промислового потенціалу України в 1943-1946 рр. Цілковите визволення території України. Депортація кримських татар, вірменів, греків з Криму.

Кримська конференція глав урядів СРСР, США Великобританії. Розв’язання польського питання і проблеми східного кордону польської держави.

Внесок громадян України в розгром ворога. Матеріальні і людські втрати українців в Другій світовій війні.

Берлінська конференція глав урядів СРСР, США, Великої Британії.

Культурне життя в роки війни.

Евакуація діячів культури і культурних цінностей. Діяльність представників культури і науки у тилових регіонах СРСР. Життя населення на окупованій території.

Відновлення роботи середньої і вищої школи після звільнення від -

нацистської окупації.

Література і мистецтво.

Релігійне життя в роки війни. Зміна ставлення Кремля до православної церкви.

Повсякденне життя. Матеріальний добробут і побутові умови життя населення.

Наш край у роки війни.

Життя населення краю в 1939-1945 рр.

Організація боротьби з нацистськими окупантами. Внесок жителів регіону в перемогу над ворогом.

Учень (учениця):

- характеризує економічний та соціально-політичний та військовий стан України напередодні нацистської агресії;

- аналізує радянсько-німецькі договори 1939 р. ,основні положення пакту Ріббентропа –Молотова, спираючись на власну систему світоглядних цінностей;

- розуміє глобальний характер Другої світової війни; причини

- пояснює причини ідеологічного оформлення вторгнення СРСР в Польщу в 1939 р. як «визвольного походу;

- співідносить події періоду 1939-1941рр. в Україні з подіями аналогічного періоду всесвітньої історії;

зовнішньополітичні пріоритети радянського керівництва під час міжнародних конференцій глав урядів СРСР, США, Великої Британії;

- співставляє та аналізує основні течії Руху Опору на території України;

- виявляє розуміння причин корінного перелому в ході Великої Вітчизняної і Другої світової війни;

- висловлює власні судження стосовно причин вторгнення нацистів в Україну;

- усвідомлює внесок українських громадян у перемогу над ворогом;

- описує діяльність Українських фронтів по визволенню Києва;

- визначає роль особистостей у перебігу воєнних подій 1941-1943 рр;

- застосовує дані історичних карт під час характеристики українських територій під владою окупантів;

- співставляє події завершального етапу визволення України з подіями Другої світової війни;

- уявляє світову війну як виклик світовій цивілізації;

- критично оцінює ,спираючись на власні знання, результати розв'язання східних кордонів Польської держави;

процесу депортації народів Криму;

- розглядає історичних осіб як носіїв суспільної політичної системи;

- аналізує та пояснює причини катастрофічних поразок Червоної Армії в 1941-1942 рр.;

- презентує власну оцінку подій на Південно-Західному і Південному фронтах; щодо введення плану «Ост» в Україні;

Рух Опору як історичне явище; нацистський «новий порядок»;

- описує воєнні дії по визволенню території України від окупантів;

- визначає внесок українського народу в розгром ворога;

- аналізуючи інформаційні джерела висловлює власну точку зору про розвиток освіти, культури в повоєнний період;

- проводить нескладні дослідження з питань Другої світової війни і повсякденного життя українців у період війни;

- характеризує державні підходи до релігійного життя в роки і після Другої світової війни;

Повторювально-узагальнювальний урок

Історія України 12 клас

Вступ.

Періодизація та методологія історичного процесу. Історіографія. Поняття про інформаційне суспільство.

Загальна характеристика історичного періоду від 1946 до 2007 рр.

Проголошення незалежності України.

Зовнішньополітичні пріоритети сучасної України.

Україна в умовах європейських та світових інтеграційних процесів після розпаду СРСР. Місце і роль України в сучасному геополітичному просторі.

Організація навчальної діяльності учнів. Основні вимоги до оцінювання знань учнів. Державна підсумкова атестація. Незалежне зовнішнє оцінювання знань випускників.

Учень (учениця):

- розуміє відмінності між індустріальним ті інформаційним суспільством;

- усвідомлює місце і роль України в сучасному геополітичному просторі

- визначає суть глобалізації світу;

- володіє поняттями “інформаційне суспільство“, “інтеграція“, “геополітика”;

Тема 1. Україна в першому повоєнному десятилітті

(1946-1955)

Вихід УРСР на міжнародну арену.

Міжнародне становище України після закінчення Другої світової війни. Україна в ООН. Створення та характер діяльності Міністерства закордонних справ УРСР. Постійне представництво УРСР при ООН. Участь України в діяльності міжнародних організацій.

Виникнення країн ”народної демократії”. Економічні і культурні зв’язки з країнами Східної Європи.

Реалізація угоди між Україною і Польщею про обмін населенням. Масштабні переселення українських поляків і польських українців. Характер переселень 1944-1946 рр. Підписання мирного договору з Румунією. Визначення кордону з Чехо-Словаччиною. Становище в Закарпатті. Матеріальна і культурна допомога населенню Закарпаття з боку УРСР.

Політичні процеси в СРСР і Україна.

Система влади в добу пізнього сталінізму. Розгортання ідеологічних та антисемітських кампанії в Україні.

.Повоєнна відбудова.

Повоєнна відбудова та її особливості в Україні. Демілітаризація економіки. Голод 1946-1947 рр., його причини, масштаби і наслідки. Грошова реформа. Ліквідація карткової системи.

Становище в західних областях.

Відновлення радянської влади в західноукраїнських землях. Індустріалізація: масштаби і результати. Колективізація сільського господарства.

Придушення національно - визвольного руху Розгром української греко-католицької церкви.

Становище України у складі СРСР після смерті Сталіна.

Боротьба за владу в Кремлі. Прихід до влади М.Хрущова. Лібералізація політики Кремля щодо України та її причини. Концепція І. Лисяка –Рудницького. Передача УРСР Кримської області.

Культурне життя.

Стан освіти і культури в повоєнній Україні. Відновлення мережі освітніх закладів. Впровадження семирічного

навчання. Розвиток вищої і середньої спеціальної освіти. Діяльність Академії наук. Наукові дослідження.

Релігійне життя.

Повсякденне життя. Труднощі повоєнного життя населення. Забезпечення продуктами харчування та промисловими товарами. Житлові умови.

Наш край в 1945-1955 рр.

Повоєнна розбудова краю. Труднощі соціально-економічного життя населення. Розвиток освіти, науки, культури.

Учень (учениця):

- характеризує процес виходу України на міжнародну арену;

- усвідомлює місце і роль сучасної України у світовому співтоваристві;

значення входження України до складу ООН

- розглядає процес і наслідки співпраці України з міжнародними організаціями в розвитку;

- оцінює події масштабних переселень українців і поляків та їх наслідки;

- аналізує перебіг формування території України в кінці 1940-х початку 50-х рр.;

- визначає особливості ідеологічних та антисемітських кампаній 50-х рр.;

- усвідомлює причини, масштаби і наслідки голоду 1946-1947 рр.;

- порівнює причини і наслідки голоду 1923-1923 рр., Голодомору 1932-1933 рр. та голоду 1946-1947 рр., робить власні висновки;

- аналізує причини та результати радянізації західноукраїнських земель у повоєнний час

- характеризує процес боротьби ОУН-УПА проти радянізації краю, його

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 2.Україна в умовах десталінізації (1956-1964)

Міжнародне становище. Визвольна боротьба в Польщу та Угорщині, її вплив на Україну. Міжнародні зв’язки України.

Лібералізація суспільно-політичного життя.

Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах. ХХ з’їзд КПРС - початок офіційної десталінізації. Часткова реабілітація політичних в’язнів. Розформування ГУЛАГу. Третя програма КПРС. Ліквідація антихрущовської опозиції Внутрішньополітичне становище в Україні. Наростання опору десталінізації. Державний переворот 1964 р. Роль українських політичних діячів у поваленні М.Хрущова. Прихід до влади Л.Брежнєва.

Спроби економічних реформ.

Відбудова промисловості і сільського господарства. Участь України в освоєнні цілинних і перелогових Земель. Децентралізація управління промисловістю. Ради народного господарства та їхній вплив на економічний розвиток України. Індустріально-промислова політика. Курс на хімізацію господарства. ВПК.

Аграрна політика. Реформування будівництва. Спроба застосування економічних моделей господарювання.

Соціальна політика.

Скасування примусовості праці для

робітників і службовців. Перехід на грошову оплату праці колгоспників. Ліквідація державних позик ( 1957). Пенсійна реформа. Послаблення паспортного режиму у містах внаслідок прискореної урбанізації. Індустріалізація житлового будівництва.

Народження опозиційного руху. Політична та ідеологічна реакція в першій половині 60-х рр. . Придушення проявів визвольного руху в західних областях. Дисидентство в Україні: його витоки та особливості.

Проблеми розвитку культури.

Національні аспекти реформи освітньої системи. Політехнізація освіти. Вища освіта. Наукові досягнення. Ідеологізація культурного життя. Посилення русифікації.

Пожвавлення літературно-мистецького життя. Шістдесятники в літературі і мистецтві. Парадокси “відлиги”.

Наступ на релігію.

Посилення контролю держави за діяльністю церкви. Закриття храмів. Антирелігійна пропаганда. Переслідування релігійних громад. Боротьба з катакомбною церквою.

Повсякденне життя.

Зміни у повсякденному житті. Житло. Одяг. Побутова техніка. Культурний дозвілля жителів міста і села.

Наш край в 1956-1964 рр.

Життя населення краю в другому повоєнному десятилітті. Особливості розвитку промисловості, сільського господарства. Культурні надбання.

Учень (учениця):

- характеризує процес виходу України на міжнародну арену;

- усвідомлює місце і роль сучасної України у світовому співтоваристві; значення входження України до складу ООН

- розглядає процес і наслідки співпраці України з міжнародними організаціями в розвитку;

- оцінює події масштабних переселень українців і поляків та їх наслідки;

- аналізує перебіг формування території України в кінці 1940-х початку 50-х рр.;

- визначає особливості ідеологічних та антисемітських кампаній 50-х рр.;

- усвідомлює причини, масштаби і наслідки голоду 1946-1947 рр.;

- порівнює причини і наслідки голоду 1923-1923 рр., Голодомору 1932-1933 рр. та голоду 1946-1947 рр., робить власні висновки;

- аналізує причини та результати радянізації західноукраїнських земель у повоєнний час

- характеризує процес боротьби ОУН-УПА проти радянізації краю, його

- співставляє довоєнний і післявоєнний процеси радянізації західних областей України; наслідки;

- аналізує та характеризує стан освіти і культури в Україні в першій половини 50-х рр.;

- усвідомлює причини розгрому української греко-католицької церкви;

- показує вплив реформ кінця 40-х рр. на рівень життя та побут населення повоєнний період; розуміє місце і роль повсякденного життя в усвідомленні історичних процесів;

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 3. Два десятиліття “застою” (1965-1985)

Україна і світ.

Економічні відносини з країнами Західної Європи. Співробітництво з країнами Азії і Африки. Україна в ООН і світових спеціалізованих організаціях.

Співробітництво в рамках РЕВ. Кризовий стан у країнах “соціалістичної співдружності “ та його вплив на українське суспільство.

Діяльність північноамериканської діаспори. Утворення комісії Конгресу США для розслідування українського голоду в 1932-1933 рр.

Суспільно-політичне життя.

Прихід Л.Брежнєва до влади в СРСР. Неосталінізм і Україна. П.Шелест та його книга «Україно наша радянська». Прихід до влади В.Щербицького. Конституція СРСР 1977 р. Конституція УРСР 1978р.

Основні засади суспільно-політичного життя.

Соціально-економічні проблеми. Чехословацькі події 1968 р. та їхній вплив на розвиток економіки СРСР.

Енергетична криза 70-х рр. Світовий ринок і розвиток радянської економіки. Орієнтація радянської економіки на екстенсивні чинники зростання. Зміни в структурі промислового виробництва.. Посилення техніко-економічної залежності від країн Заходу.

Економічне становище УРСР в кінці 70-х –на початку 80-х р. Особливості індустріального розвитку України. Наростання бюрократичного централізму. Розвиток атомної енергетики

Стан колгоспно-радгоспної системи. Продовольча проблема та продовольчий імпорт. .

Демографічні і соціальні зміни.

Урбанізаційні та міграційні процеси в Україні.. Національна динаміка народонаселення за переписами 1959, 1970, 1979, 1989 рр.

Наростання проблем у соціальній сфері. Товарний дефіцит. Житлове будівництво в умовах стрімкого зростання міського населення. Стан медичного обслуговування в місті і селі..

Дисидентський рух.

Причини активізації опозиційного руху. Його основні напрямки і форми. Політичні процесом 60-х рр. Діяльність В’ячеслава Чорновола та Івана Дзюби. “Інтернаціоналізм чи русифікація”. Український національний фронт.

Дисиденти першої половини 70-х рр. Поширення “самвидаву”.

Репресії проти правозахисників в 1972-1973 рр. України. Утворення та діяльність Української Гельсінська групи (УГГ). . Посилення переслідувань опозиції в кінці 70-х на початку 80-х рр.

Релігійне дисиденство. Боротьба за легалізацію Української греко-католицької церкви.

Ідеологія доби ”застою “.

Ідеологічний чинник у зміцненні стабільності радянського ладу. Виховна функція держави організації . Громадські, профспілкові та ветеранські . Дитячі та юнацькі організації.

Концепція “розвинутого соціалізму “, її причини появи та зміст . Концепція “ радянського народу як нової історичної спільноти“ .

Культурне життя.

Основні тенденції в розвитку освіти.

Реформа загальноосвітньої і професійної школи. Новий етап в русифікації школи. Розвиток мережі позашкільних дитячих установ.

Вища школа. Основні тенденції вузівської підготовки. Мережа вищих навчальних закладів.

Розвиток наукових досліджень. Система управління наукою. Розвиток

організаційних форм зв’язку науки з виробництвом. Діяльність провідних інститутів АН УРСР.

Умови розвитку та суперечливі тенденції в розвитку літератури і мистецького життя. Українське поетичне кіно . Розвиток музейної справи.

Моральні та духовні цінності суспільства.

Церковне життя.

Повсякденне життя.

Рівень життя населення та його динаміка з два десятиліття “застою“.

Побут. Книга в житті людини.

Наш край в 1965-85 рр.

Соціально-економічний та культурний розвиток краю. Особливості регіонального життя.

Учень (учениця):

- характеризує міжнародне, внутрішньополітичне та економічне становище України в умовах. десталінізації;

- висловлює власні оціночні судження з приводу подій періоду десталінізації в Україні;

- розуміє суть процесу десталінізації; та причини їй опору в Україні;

- виявляє розуміння причин повернення радянського керівництва до адміністратино-командної системи управління і екстенсивного шляху розвитку економіки;

- описує реформаторські зміни у внутрішній політиці України повоєнного періоду;

- усвідомлює причини половинчатості хрущовських реформ;

- аналізує спроби реформ в аграрному секторі, будівництві, робить відповідні висновки;

- встановлює синхронність події історії України першої половини 1960-х рр. з подіями всесвітньої історії;

- характеризує та аналізує процес та наслідки змін в соціальній сфері періоду 1956-1964 рр., формулює власні судження з цього питання;

- характеризує діяльність дисидентських організацій в Україні:

- виявляє розуміння сутності дисидентського руху, його ідеології та причин виникнення; соціальний інтерес до реального життя;

- називає основні напрями діяльність «шістдесятників» в Україні;

- визначає особливості руху «шістдесятників»;

- розуміє причини і сутність русифікації освіти і культури в другій половини 50-х рр., причини політичної та ідеологічної реакції першої половини 1960-х рр.;

- розуміє і формулює протиріччя процесу “відлиги “;

- характеризує антицерковний процес в 1960-хрр., його причини та наслідки;

- аналізує стан повсякденного життя українців в 1954-1964 рр.;

- характеризує життя краю, визначає рівень його економічного, соціального, називає основні ознаки десталінізації в регіоні, досягнення культурного життя

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 4. Від бюрократичної “перебудови” до народної революції (1985 – 1991).

Прихід до влади в СРСР М.Горбачова.

Формування нової команди в Кремлі. “Нове мислення “. Перші кроки нового керівництва на міжнародній арені.

Політична реформа М.Горбачова.

Новий етап десталіназації. Запровадження політики гласності і початок національного відродження. Роль шестидесятників в осмисленні пройденого історичного шляху. Поява осередків “Меморіалу“ в Москві, Києві, Львові. Загострення уваги громадськості до “білих плям “ у вітчизняній історії. Конституційна реформа Горбачова. Втрата КПРС статусу державної партії. Перший з’їзд народних депутатів СРСР в 1989 р. та його рішення. Наростання протидії процесам оновлення суспільства.

Економічні реформи.

Україна в умовах перебудови. Гасло“ прискорення“. Антиалкогольна кампанія. Чорнобильська катастрофа та її наслідки. Закон “Про індивідуальну трудову діяльність “. Програма реформ 1987 р. (самостійність, самофінансування, самоврядування). Спроба переходу до ринкових методів регулювання виробництва.

Розгортання національно-визвольного руху.

Культурницький етап національного руху. Утворення Товариства української мови ім. Т.Шевченка. Закон УРСР “Про мови “. Осмислення історії визвольних змагань 1917-1920 рр.

Перехід до політичного етапу національного руху. Поширення “неформальних “ молодіжних організацій – Українського культурологічного клубу, “Товариства Лева”, “Спадщини”, “Громади” та ін.

Відновлення діяльності Української Гельсінської групи і перетворення її в Гельсінську спілку (УГС). Утворення Народного руху України.

Лібералізація церковної політики Кремля під тиском української громадськості. Кардинал Мирослав Любачевський. Поява перших автокефальних громад.

Суверенізація Української РСР.

Переростання “перебудови “ в революцію. Створення Демократичного блоку України. ”Живий ланцюг “ 21 січня 1990 р. Мітинги як форма протесту мас.

Вибори до Верховної Ради УРСР 4 березня 1990 р. Влада і опозиція в парламенті.

Криза однопартійної системи.

Скасування 6-ої статті Конституції СРСР. Становище в Компартії України.

Декларація про державний суверенітет України. 1990 р.

Утворення незалежної України.

Формування багатопартійності. Політична структуризація суспільства. Парламентсько-президентська форма правління.

Загострення протистояння між загальносоюзним і російським політичними центрами в Москві. Референдум 17 березня 1991 р.

Переговори в Ново-Огарьово.

Спроба державного перевороту в СРСР 19-21 серпня 1991 р. Події в Києві. Акт проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р. Л.Кравчук – Президент України. Утворення СНД.

Наш край в 1985-1991 рр.

Участь жителів краю у подіях, що сприяли суверенізації та проголошенню незалежності

України. Особливості регіональних процесів в 1985-1991 рр.

Учень (учениця):

- характеризує міжнародні економічні та культурні зв’язки України з країнами Європи та світу;

- оцінює діяльність України в ООН і світових спеціалізованих організаціях з позиції загальносвітових і європейських цінностей;

- аналізує інтеграційні процеси з країнами РЕВ;

- описує шляхи співпраці з північноамериканською діаспорою та її наслідки;

- співвідносить події в СРСР та країнах Східної Європи в 1960-х рр.;

- характеризує неосталінізм і добу «застою»;

- співвідносить і взаємопов'язує економічні та соціальні процеси в Україні в 1965 -1985 рр.;

- аналізує мету, хід, наслідки та причини провалу реформ О.Косигіна;

- співвідносить процес реформ Косигіна і Хрущова, має власну точку зору з даного питання;

- розуміє причини реанімації сталінської адміністративно-командної системи в УРСР 1965-1985 рр.;

- характеризує загальний стан політичного, економічного та соціально-культурного розвитку країни в період «застою»;

- пояснює особливості індустріального розвитку України періоду 1965-1985 рр.;

- усвідомлює причини наростання економічної та соціальної кризи в України;

- виявляє причини активізації опозиційного руху в добу «застою»; -аналізує,

- співставляє діяльність правозахисників 1970-х і 1980-х рр. та дисидентів 1960 рр., робить висновки;

- розуміє наслідки діяльності Української Гельсінської спілки; - - оперує набутими знаннями в процесі аналізу опозиційного руху в Україні в 1960-х – 1980-х рр.;

- оцінює діяльність дисидентів з позиції європейських та загальнолюдських цінностей;

- описує витоки та розвиток релігійного дисидентства в Україні;

- розуміє причини зниження рівня морально-духовного стану українського суспільства;

- усвідомлює суть «українського буржуазного націоналізму» та причини його переслідування;

- характеризує стан освіти, науки, культури в Україні, порівнює рівень освіти з європейським та світовим;,

- орієнтується в основних тенденціях розвитку освіти ;

- аналізує причини виникнення суперечливих тенденцій розвитку літератури і мистецтва;

- аналізує проблеми розвитку гуманітарних наук, аргументує і толерантно відстоює власну позицію;

- аналізує та порівнює побут міського та сільського населення України 1956-1964 рр. та 1964-1985 рр., за результатами має і вміє відстоювати власну думку ;

- аналізує соціально-економічний розвиток краю, має навички ведення дослідницької роботи;

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 5. Становлення незалежної України( 1991-1994).

Європейський вибір України.

Незалежна Україна –правонаступниця УРСР. Міжнародне визнання незалежності України. Правові засади зовнішньої політики. Розбудова дипломатичної служби.

Україна в СНД. Відносини з Російською Федерацією. Реалізація курсу на без’ядерний статус України.

Україна і НАТО. Відносини з Європейським співтовариством (НБСЄ, РЄ, ЄС).

Розгортання державотворчих процесів.

Витоки незалежності України ( УРСР , УНР). Державна символіка незалежної України (1992). Передання атрибутів державності уряду УНР в екзилі Президенту України.

“Партія влади “. Зміни в діючій Конституції УРСР 1978 р. Затвердження концепції нової Конституції.

Прийняття воєнної доктрини(1993).

Скорочення Збройних Сил. Проблема Чорноморського флоту.

Закон України” Про державний кордон”(1991). Створення Державного комітету у справах охорони державного кордону.

Політичні процеси.

Взаємовідносини між президентською і парламентською гілками влади. Спроба заснування Державної думи України. Прийняття Закону “Про представників Президента України “.

Взаємовідносини між Президентом і урядом.

Прийняття Закону “Про об’єднання громадян“(1992). Зростання чисельності політичних партій. Перетворення Народного руху України в політичну партію. Відновлення Компартії України (1993).

Дострокові вибори до Верховної Ради України. Слабкий вплив партій на виборчий процес. Вибори Президента України (1994). Л.Кучма – Президент України. Розклад сил в парламенті після президентських виборів.. Шляхи формування президентсько-парламентської моделі управління державою.

Економічні проблеми.

Вплив розпаду СРСР на українську економіку. Економічна криза та її причини.

Входження в ринок . Лібералізація цін (1992). Початок формування прошарку власників: підприємців, банкірів, посередників. Створення Національного банку, митної і податкової служби.

Вихід України з рубльової зони.

Колгоспно-радгоспна система. Акціонування(паювання) колгоспного майна. Розвиток фермерських господарств. Вітчизняний виробник і зовнішній ринок. Економічні зв’язки України з країнами СНД.

Проблема енергоносіїв. Вплив світового ринку на економіку України.

Соціальна сфера.

Демографічна ситуація. Активізація міграційних процесів. Наростання заборгованості по заробітній платі. Розбалансування споживчого ринку. Різке падіння життєвого рівня населення. Соціальне розшарування. Становище соціально незахищених верств населення. Проблеми охорони здоров’я. Екологічні аспекти Чорнобильської катастрофи.

Культурне життя.

Суперечливі тенденції в культурному розвиткові. Закон України ”Про освіту“ (1991). Державна національна програма “Освіта“ (Україна ХХІ ст.) (1992).

Відкриття Національного університету “Києво-Могилянська академія“. Допомога міжнародних та іноземних організацій в освоєнні нових стандартів освіти.

Різке зниження наукового потенціалу України. Становище фундаментальної науки. Відкриття нових наукових установ.

Включення в культурний процес здобутків світової культури .Роль представників української діаспори в культурному житті. Мистецтво і ринок.

Релігійне життя.

Нова роль церкви в житті суспільства.

Конфесії і релігійні громади. Проблема національної помісної церкви.

Повсякденне життя.

Зміни у повсякденному житті населення. Звичаї, традиції, побут.

Наш край в 1992-1994 рр.

Особливості соціально-економічних, та культурних змін у житті регіону. Проблеми процесу суспільних перетворень.

Учень (учениця):

- характеризує процес приходу М.Горбачова та його команди до влади, його політику;

- виявляє причини активізації суспільно-політичного життя в 1985- 1991 рр.; суть «гласності»;

- розуміє завдання діяльності неформальних організацій; процес виникнення багатопартійності в Україні; процес виборів до Верховної Ради та Президента України;

- описує політичне та економічне життя України в період «перебудови»; процес формування Народного руху України;

- процес виборів до Верховної Ради 1990 р.

- усвідомлює процес демократизації суспільства; причини наростання протидії процесам оновлення суспільства глобальний характер Чорнобильської катастрофи та її екологічні наслідки;

- процес розгортання національно-демократичного руху та національно-культурницького руху;

- осмислює причини провалу політики прискорення; причини кризового стану соціальної сфери України;

- визначає історичне значення прийняття Закону УРСР «Про мови», оприлюднення «білих плям « в історії;

- переконливо висловлює власні судження, веде діалог, дискусію;

- розуміє суть і значення прийняття Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України»;

- усвідомлює історичне значення прийняття «Акту проголошення незалежності України»;

- співвідносить події періоду перебудови з подіями в країнах Східної Європи;існування СРСР і утворення СНД;

- досліджує основні події краю у 1985-1991 р., порівнює їх із загальноукраїнськими подіями.

Повторювально-узагальнювальний урок

Тема 6. Україна в сучасну добу (1994-2007).

Зовнішньополітичні орієнтири.

Реалізація курсу на без’ядерний статус України. Приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (1994 ). Утилізація ядерного потенціалу.

Проблема міжнародного визнання державних кордонів України. Укладення Договору про відносини добросусідства і з Румунією. (1997). Укладення і введення в дію Договору про дружбу, співробітництва і партнерство з Російською Федерацією (1997, 1999).

Російський вектор зовнішньополітичного курсу. “Ставлення України до міждержавних об’єднань на пострадянському просторі ( СНД , ГУУАМ, ЄЕС). Економічні, наукові і культурні зв’язки з Росією.

Євроатлантичний вектор зовнішньополітичного курсу. Вступ України у Раду Європи. Укладення Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО (1997). Економічні, наукові і культурні зв’язки з країнами ЄС і Північної Америки. Роль

української діаспори у зміцненні контактів між Україною і Заходом.

Вихід ЄС на кордони з країною (2004). Українська громадська думка та ставлення ЄС і НАТО до можливості входження України в європейські і євроатлантичні структури.

Боротьба політичних сил.

Конституційний договір 1995 р. Прийняття Конституції України 28 червня 1996 р. Поява партій центристського типу. (1995, 1996).

Парламентські вибори 1998 р. за змішаною системою. Президентські вибори 1999р.Утворення пропрезидентської більшості у Верховній Раді. “Оксамитова революція“ (2000). Референдум 2000 р. “Касетний скандал“.

Вибори до Верховної Ради у 2002 р. Розпад пропрезидентського блоку “За єдину Україну“. Формування Партії регіонів. Консолідація опозиції навколо партійного блоку “Наша Україна“.

Розстановка політичних сил напередодні президентських виборів 2004 р. Помаранчева революція. Феномен майдану. В.Ющенко – Президент України. Політична реформа. Парламентські вибори 2006 р. Розвал “помаранчової коаліції“. Виникнення “антикризової коаліції“. Політичні сили в 2006-2007 рр.

Формування ринкової економіки.

Створення умов для залучення іноземного капіталу. Співвідношення кредитів та інвестицій. Фінансова криза 1998 р. Та її вплив на економіку України. Програма роздержавлення і приватизації. Стимулювання підприємницької діяльності. Економічна свобода як головна вимога ринку. Відсутність прозорості в економічних процесах.

Фінансово-промислові групи.

Виникнення олігархічного капіталу. Олігархи і владні структури. Розвиток середнього і малого бізнесу. Аграрні реформи 1994 і 1999 рр. Проблеми сільського господарства. Економічна стабілізація на початку 2000-х рр.

Галузева структура економіки. Експорт та імпорт. Економічні зв’язки з Російською Федерацією, ЄС, країнами Азії, США. Проблема вступу до СОТ.

Соціальне життя.

Соціальні наслідки ринкових реформ.

Соціальна політика держави.

Пенсійні реформи. Соціальний захист. Державна політика в сфері сім’ї та молоді.

Динаміка і структура доходів населення. Соціальне розшарування. Житлові умови. Охорона здоров'я. Трудова міграція.

Культура і релігія.

Здобутки і прорахунки в культурній політиці державних органів. Фінансування культури. Держава і меценати.

Мовна політика держави.

Реформа загальноосвітньої школи. Державний стандарт освіти. Європейські стандарти у вищій освіті. Запровадження Болонського процесу. Приватні навчальні заклади.

Комп'ютеризація середньої і вищої школи. Інтернет. Проблеми вузівського самоврядування.

Становище науки і наукових досліджень. Наука і держава, наука і суспільство. Наукові здобутки в галузі природничих, технічних і соціогуманітарних наук.

Академічна і вузівська наука. Міжнародні зв’язки вчених.

Культурно-освітні заклади. Культурно-дозвільні комплекси. Проблема української книги.

Література і мистецтво. Засоби масової інформації. Телебачення, кіно, радіо. Спорт. Масова культура.

Релігійне життя.

Церква і держава. УПЦ, УАПЦ, УГКЦ, РКЦ. Вплив церкви на соціальні процеси в суспільстві.

Повсякденне життя.

Соціальні наслідки ринкових реформ. Побут міського та сільського населення.

Наш край в 1995-2007 рр.

Регіональні аспекти в культурній політиці. Екологія.

Учень;

- характеризує процес визнання незалежності України та її входження

до міжнародних структур; приватизаційні процеси; демографічну ситуацію в Україні; - стан національних відносин в країні;

- аналізує основні принципи зовнішньої політики незалежної України;

- описує процес налагодження політичних, економічних та культурних зв'язків України із зовнішним світом; президента України.;

- усвідомлює суть державотворчого процесу в Україні в 1991-1994 рр., труднощі становлення і діяльності державних структур; процес формування демократичних та радикальних партій в Україні;

- розуміє суть парламентсько-президентської моделі управління країною;

- співсталяє президентсько-парламентсько і парламентсько-президентську моделі;

- аналізує причини сповзання економіка країни в системну кризу; причини занепаду аграрного сектора економіки та пошуки шляхів оптимальної економічної системи господарювання в Україні;

- усвідомлює причини і наслідки реформування грошово-фінансової та податкової систем; процес і рівень мілітаризаціїї української промисловості;;

- аналізує причини наростання економічної кризи в країні;

- усвідомлює взаємозв'язок розвитку соціальної сфери та демографічної ситуації в країні; причини соціального розшарування населення країни;

- визначає причини і наслідки закриття ЧАЕС;

- характеризує та аналізує суперечливі тенденції в культурному житті суспільства ;

- характеризує і оцінює проблеми і здобутки в сфері освіти, має власні судження з питання;

- аналізує причини активізації церковного життя та складних взаємовідносин між конфесіями;

- аналізує зміни у повсякденному житті населення в 1992-1994 рр. та причини, що їм сприяли;

- досліджує та описує особливості змін у житті регіону в період 1992-1994 рр. порівняно з 1985-1992 рр.

Учень (учениця):

- характеризує основні напрямки зовнішньої політики України; вступ України до Ради Європи та особливе партнерства з НАТО як шлях до реалізації інтеграційних процесів в Європі;

- аналізує стосунки з Російською Федерацією , відмічає динаміку розвитку

- характеризує та аналізує багатовекторність зовнішньої політики України на сучасному етапі, її здобутки та недоліки;

- показує процес глобалізації світу на прикладах економічної інтеграції України;

- характеризує конституційний процес , розуміє історичне значення прийняття Конституції України;

- аналізує боротьбу політичних сил в період 1998-2002 рр., робить відповідні висновки;

- усвідомлює наслідки конституційної реформи в України;

- характеризує перебіг боротьби політичних сил українського суспільства в 2004-2006 рр. та перебіг виборчих перегонів 2004 р.; як ознаку демократії та формування громадянського суспільства;

- аналізує переваги та недоліки парламентсько–президентської форми правління;

- характеризує та аналізує процес становлення ринкових економічних відносин; шляхи реалізації фінансово-грошова політика уряду; перебіг процесу та складнощі виходу України з економічної кризи; економічні процеси в Україні і країнах СНД;

- визначає специфіку сучасного капіталізму;

- аналізує соціальне життя , та вплив на нього ринкових реформ;

- аналізує причини трудової міграції українців за кордон;

- описує шляхи розвитку і перспективи освіти в Україні, аналізує стан сучасної української освіти і науки; здобутки і проблеми української науки;

- відмічає розвиток нових тенденцій в культурному і духовному житті України;

- аналізує сучасні суперечливі процеси розвитку української літератури і мистецтва в ринкових умовах;-

- співставляє події новітньої історії

України з європейським та світовими процесами;

- ілюструє процес глобалізації світу на прикладах поширення західної масової культури та світової інформаційної мережі;

- усвідомлює роль і місце церкви в житті сучасного українського суспільства;

- характеризує повсякденне життя сучасників, визначає залежність його рівня від соціально економічних перетворень в державі ,місце і роль побутового життя в пізнанні історичного процесу;

- досліджує особливості регіонального життя на сучасному етапі політичного, соціально-економічного та культурного розвитку України.

Повторювально-узагальнювальний урок

(автори Кульчицький С.В., доктор історичних наук, професор; Лебедєва Ю.Г., вчитель історії СЗШ №134, заслужений вчитель України)



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (5)

    Документ
    Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають
  2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (6)

    Документ
    Зверніть увагу! Оскільки у 2010/2011 навчальному році відбувся перехід до одинадцятирічної школи, дана програма чинна тільки для 6–9 класів. Для вивчення історії у 10–11 класах чинні відповідні профільні програми.
  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (9)

    Документ
    Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають
  4. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (2)

    Документ
    Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
  5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України (1)

    Документ
    Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Другие похожие документы..