Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Любое печатное издание для отражения в библиотечных каталогах, библиографических указателях, списках литературы представлено в виде краткой библиограф...полностью>>
'Документ'
По итогам 9 месяцев 2010 года общий объем налоговых доходов бюджета города Ставрополя составил 2 122,8 млн. рублей или 74 % к годовым плановым назнач...полностью>>
'Документ'
Мета конференції: збагатити і закріпити знання учнів з історії України та правознавства з даної теми, сприяти усвідомленню учнями відповідальності за...полностью>>
'Классный час'
"Тот, кто с детства знает, что труд есть закон жизни, кто смолоду понял, что хлеб добывается только в поте лица, тот способен к подвигу, потому ч...полностью>>

Оцінка інженерного захисту робітників І службовців огд

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ РОБІТНИКІВ І СЛУЖБОВЦІВ ОГД

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:

- загальна вмістимість захисних споруд на об’єкті громадської діяльності (ОГД) - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;

- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;

- розміщення (віддалення) захисних споруд відносно місць робіт дозво­ляє людям сховатися після сигналу-повідомлення цивільної оборони (ЦО) за встановлений час;

- сховища своєчасно приводяться до готовності для приймання людей (протягом 12 год після введення надзвичайного стану);

- робітники і службовці навчені правильним діям після сигналу-повідомлення ЦО;

- система повідомлень діє оперативно і надійно.

  1. Оцінка вмістимості захисної споруди.

Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання. Норма об’ємно - планових рішень:

а) площа підлоги:

- 0.5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок;

- 0.4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;

б) внутрішній об'єм приміщень не менше 1.5 м3/людину;

в) висота приміщень не більше 3.5 м:

- при висоті від 2.15 до 2.9 м встановлюються двоярусні ліжка;

- при висоті 2.9 м і більше встановлюються триярусні;

г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;

д) на основі директиви начальника ЦО України в екстремальних ситу­аціях, коли терміново необхідно сховати виробничий персонал, дозволяється пе­реущільнення захисних споруд на 20%.

    1. Визначають площу основних і додаткових приміщень.

Загальна площа основних приміщень:


де:

N - кількість основних приміщень;

Si - площа і-того приміщення.

Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):


де: М - кількість допоміжних приміщень;

Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

    1. Визначають вмістимість сховища за площею:

-

при двоярусному розміщені ліжок

-

при триярусному розміщені ліжок

де:

0.5 і 0.4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному розміщені ліжок, м2.

    1. Визначають вмістимість сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герме­тизації


де: h - висота приміщення, м;

1.5 - норма об'єму на людину, м3.

Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об'ємом Мv визначають визначають фактичну (розрахункову) вмістимість Мф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин.

    1. В

      изначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (ко­ефіцієнт вмістимості)

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).

Якщо КM  1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну, якщо КM < 1, кількості місць для розміщення людей недостатня і необхідно:

  • вивчити можливість будівництва сховищ, які швидко зводяться (ШЗС);

  • розшукати підвальні приміщення та інші заглиблені споруди ОГД, оцінити їх захисні властивості і можливість пристосування під захисні споруди.

  1. Оцінка захисних властивостей захисних споруд від радіоактивного ураження.

    1. Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт по­слаблення дози опромінення сховищем Кпосл. Він залежить від матеріалу пере­криття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою


де: hі - товщина і-того захисного шару сховища;

Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 1.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 2.

    1. Визначають можливу дозу опромінення робітників і службовців, які зна­ходяться на відкритій місцевості. Є декілька способів визначення доз оп­ромінення, але найбільш ефективним є використання такої формули:


де: Р1 - рівень радіації через одну годину після аварії на атомній електростанції (АЕС), рад/год;

tп - час початку опромінення робітників і службовців, год;

tк - час кінця опромінення робітників і службовців, год.

Рівень радіації через одну годину після аварії на АЕС рівний:


де: Рt - очікуваний рівень радіації через t годин після аварії на АЕС, рад/год;

    1. Визначають коефіцієнт послаблення рівня радіації сховищем, що вима­гається


де: Двідкр – доза опромінення робітників і службовців на відкритій місцевості за час роботи tp = tк - tп (рад);

Ддоп - допустима одноразова доза опромінення протягом часу роботи tр (рад).

    1. Порівнюють розрахунковий коефіцієнт послаблення із тим, що вима­гається, і з нормативними вимогами до сховищ.

Я

кщо

захисні властивості сховища забезпечують захист виробничого персоналу від радіоактивного ураження, якщо


то схо­вище не забезпечує захисту виробничого персоналу і необхідно розглянути мож­ливість підсилення його перекриття.

    1. В

      изначають показник, що характеризує інженерний захист людей, відносно захисних властивостей, від радіоактивного ураження

Якщо Кзах. власт.  1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих.

  1. Оцінка захисних споруд за життєзабезпеченням

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачан­ня, теплопостачання, каналізація, електропостачання і звя'зок. Під час оцінки сис­тем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити безпе­рервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. В розрахунковій роботі роз­глядається оцінка тільки повітропостачання, як однієї з основних систем життєзабезпечення людей.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:

а) за режимом І - 8, 10, 11, 13 м3/год/людину - відповідно до 20° С (І кліматична зона), 20 - 25° С (II зона), 25 - 30° С (III зона), більше 30° С (IV зона).

б) за режимом ІІ - 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління.

В даний час вітчизняною промисловістю виготовляється фільтровентиляційні комплекси ФВК-І і ФВК-ІІ, які застосовують в І - II кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 600 чоловік, III - IV кліматичних зонах в сховищах вмістимістю до 450, 300 чоловік.

У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 з фільтрами ФП-100 і ПФП-1000, які працюють тільки в режимі І.

Продуктивність фільтровентиляційних комплексів ФВК-І і ФВК-ІІ в ре­жимі І - 1200 м3/год, в режимі II - 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900 - 1300 та 1300 - 1800 м3/год. ФВК-ІІ, крім цього, забезпечує роботу в режимі IІІ. За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70.

Послідовність оцінки така:

    1. Визначають кліматичну зону, яка, в свою чергу, визначається середньою температурою зовнішнього повітря найбільш теплого місяця і норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

    2. Визначають загальну кількість повітря, що подається системою за годину в режимі І і II (Wзаг).

    3. Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II:


де:

Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;

Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.

    1. В

      изначають показник, що характеризує життєзабезпечення в ре­жимі І і II

де:

Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Якщо Кж  1, то система повітропостачання сховища забезпечує виробни­чий персонал чистим повітрям, якщо Кж < 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.

  1. Оцінка своєчасного укриття людей

Оцінка своєчасного укриття людей проводиться в залежності від їх розміщення відносно місць роботи, а також знань сигналів оповіщення ЦО і своєчасного повідомлення робітникам і службовцям ОГД.

На ОГД сховища будують не далі 400 м від місця знаходження людей в двох і більше поверхових спорудах і 500 м від одноповерхових споруд.

Вимоги нормативу ЦО N 6 " Укриття населення в сховищах за сигналами повідомлення":

"відмінно" - 8 хв.,

"добре" -10хв.,

"задовільно" - 12хв.,

відстань 100 м, людина проходить швидким кроком в середньому за 2 хв, а щоб зайти в сховище і зайняти місце потрібно ще 2 хв. Послідовність оцінки така:

    1. Визначають число людей, які у встановлені строки можуть сховатися


де:

N – загальна кількість людей, що укриваються;

Nсигн - число людей, які не навчені діям після сигналу ЦО;

Nзап - число людей, які не встигають своєчасно укритись.

    1. Визначають показник, що характеризує інженерний захист щодо своєчасного укриття працюючої зміни, тобто коефіцієнт своєчасного укриття.


Якщо Ксв 1, то розміщення сховища дозволяє укрити робітників і служ­бовців ОГД, всіх хто знає сигнали повідомлення ЦО, у встановлений термін.

Якщо Ксв < 1, то сховище розміщене на великій відстані і не всі робітники і службовці знають сигнали повідомлення ЦО, тому необхідно:

- організувати навчання людей;

- провести корекцію потоків людей у сховищах, або розмістити їх у новій ШЗС.

Додатки

  1. Зміст звіту про розрахункову роботу

    1. Робота виконується у 2-тижневий термін і здається викладачу на перевірку.

    2. Звіт повинен мати: титульний лист, вступ, розрахункову частину, загальні висновки.

    3. На титульному листі вказати:

  • назву ВУЗу і кафедри;

  • тему розрахункової роботи;

  • номер варіанту;

  • навчальна група, прізвище і ініціали виконавця;

  • прізвище і ініціали викладача;

  • місце і рік виконання.

    1. В розрахунковій частині вказати:

    • вихідні дані;

    • алгоритм оцінки (послідовність виконання) з розрахунками;

    • висновки після кожного розділу;

    • заходи по забезпеченню захисту.

  1. Допоміжні таблиці

Таблиця 1.

Коефіцієнт розташування сховища (Кр)

Умови розташування

Кр

Укриття, що стоять окремо поза районом забудови

1

Те ж в районі забудови

2

Вбудоване в окремій будові сховище:

- для виступаючих над поверхнею стін

3

- для перекриття

4

Вбудоване в середині виробничого комплексу, або кварталу сховище:

- для виступаючих над поверхнею землі стін

4

- для перекриття

8

Таблиця 2.

Товщина шару половинного послаблення радіації для різних матеріалів, см

Матеріал

Густина, г/см3

Товщина шару, см

шару

від проникаючої радіації

від радіоактивного забруд­нення

Вода

1.0

23

13

Дерев'яні матеріали

0.7

33

18.5

Грунт

1.6

14.4

8.1

Цегла

1.6

14.4

8.1

Бетон

2.3

10

5.7

Кладка цегляна

1.5

15

8.7

Кладка бутова

2.4

9.6

5.4

Глина утрамбована

2.06

11

6.3

Вапно

2.7

8.5

4.8

Сіно, солома

0.12

192

109

Сніг

0.125

184

104

Лід

0.9

26

14.5

Сталь (броня)

7.8

3.0

1.7

Свинець

11.3

2.0

1.2

Примітка: Для інших матеріалів шар половинного послаблення дорівнює відношенню шару половинного послаблення води до густини матеріалу, який використаний. Густина матеріалу наведена в довідниках.

Приклад виконання розрахункової роботи

Вихідні дані

  1. Кількість працюючих, що потребують захисту (N, чол.) 700 310

  2. Очікуваний рівень радіації на 2 год. після аварії (Pt, рад/год) 14

  3. Початок опромінення робітників (tп , год) 2

  4. Тривалість опромінення робітників і службовців (tp , год) 7

  5. Допустима доза опромінення працюючих (Ддоп, рад) 5

  6. Температура зовнішнього повітря (оС) 30

  7. Кількість людей, які не встигають своєчасно в укриття (чол):

    1. не навчені діям по сигналах ЦО (Nсигн) 18 13

    2. не встигають своєчасно в укриття (Nзап) 7 5

Характеристика інженерного захисту

  1. Розміщення сховища №1 №2 вбудоване окремо

розташоване

  1. Площа приміщення: (S, кв.м)

    1. приміщення для укриття людей 278 164

    2. пункт управління 14 -

    3. медичний пункт - -

    4. тамбур-шлюз 8 -

    5. санітарні вузли 23 12

    6. для зберігання продуктів 16 8

    7. для фільтровентиляційного обладнання 30 20

  2. Висота приміщення (м) 2,95 2,65

  3. Перекриггя сховищ (см)

    1. бетон 15 5

    2. цегла 12 -

    3. бутова кладка - -

    4. грунт - 60

    5. деревина - -

  4. Тип фільтровентиляційного обладнання:

    1. промислова установка (м3/год) - -

    2. ФВК-1 2 1

    3. ФВК-2 - -

    4. ЕРВ-72-2 - -

    5. ЕРВ-72-3 - -

  5. Режим роботи системи повітропостачання 1,2,3 1,2

  1. Алгоритм розрахунку

І. Вбудоване сховище.

  1. Оцінка вмістимості захисної споруди.

    1. Визначають площу основних і додаткових приміщень.

Загальна площа основних приміщень:


де:

N - кількість основних приміщень;

Si - площа і-того приміщення.

Визначають загальну площу всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):


де: М - кількість допоміжних приміщень;

Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

    1. Визначають вмістимість сховища за площею:

-

при триярусному розміщені ліжок

    1. Визначають вмістимість сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герме­тизації


де: h - висота приміщення, м;

1,5 - норма об'єму на людину, м3.

Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об'ємом Мv визначають фактичну (розрахункову) вмістимість Мф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. Мф = 710 чол.

    1. В

      изначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (ко­ефіцієнт вмістимості)

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).

Висновок: КM > 1 - захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну.

  1. Оцінка захисних властивостей захисної споруди від радіоактивного ураження.

    1. Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт по­слаблення дози опромінення сховищем Кпосл. Він залежить від матеріалу пере­криття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою


де: hі - товщина і-того захисного шару сховища;

Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 1.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 2.

    1. Визначають можливу дозу опромінення робітників і службовців, які зна­ходяться на відкритій місцевості.


де: Р1 - рівень радіації через одну годину після аварії на атомній електростанції (АЕС), рад/год;

tп - час початку опромінення робітників і службовців, год;

tк - час кінця опромінення робітників і службовців, год.

Рівень радіації через одну годину після аварії на АЕС рівний:


де: Рt - очікуваний рівень радіації через t годин після аварії на АЕС, рад/год;

    1. Визначають коефіцієнт послаблення рівня радіації сховищем, що вима­гається


де: Двідкр – доза опромінення робітників і службовців на відкритій місцевості за час роботи tp = tк - tп (рад);

Ддоп - допустима одноразова доза опромінення протягом часу роботи tр (рад).

    1. В

      изначають показник, що характеризує інженерний захист людей, відносно захисних властивостей, від радіоактивного ураження

Висновок: Кзах. власт. > 1 - захисні властивості сховища забезпечують захист виробничого персоналу від радіоактивного ураження

  1. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням

    1. Визначають норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

При температурі зовнішнього повітря 30о норми подачі повітря на одного чоловіка в годину становлять:

  • в І режимі - 11 м3/год/людину;

  • в ІІ режимі – 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління;

  • в ІІІ режимі сховище не забезпечує повітропостачання, оскільки в ньому відсутні фільтровентиляційні комплекси ФВК-2.

    1. Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II:

  • в І режимі:


  • в ІІ режимі:

в приміщенні пункту управління при площі останнього 14 м2 може знаходитись 14:0,5 = 28 чоловік, при цьому потребується 28.5=140 м3/год повітря,тому

де:

Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;

Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.

    1. В

      изначають показник, що характеризує життєзабезпечення в ре­жимі І і II

в І режимі

в ІІ режимі

де:

Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Висновок: Кж < 1, кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами у всіх режимах. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.

  1. Оцінка своєчасного укриття людей

    1. Визначають число людей, які у встановлені строки можуть сховатися


де:

N – загальна кількість людей, що укриваються;

Nсигн - число людей, які не навчені діям після сигналу ЦО;

Nзап - число людей, які не встигають своєчасно укритись.

    1. Визначають показник, що характеризує інженерний захист щодо своєчасного укриття працюючої зміни, тобто коефіцієнт своєчасного укриття.


Висновок: Ксв < 1 - сховище розміщене на великій відстані і не всі робітники і службовці знають сигнали повідомлення ЦО, тому необхідно:

- організувати навчання людей;

- провести корекцію потоків людей у сховищах, або розмістити їх у новій ШЗС.

ІІ. Окремо розташоване сховище

  1. Оцінка вмістимості захисної споруди.

    1. Визначають площу основних і додаткових приміщень.

Загальна площа основних приміщень:


де:

N - кількість основних приміщень;

Si - площа і-того приміщення.

Визначають загальну площу всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):


де: М - кількість допоміжних приміщень;

Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.

    1. Визначають вмістимість сховища за площею:

-

при двоярусному розміщені ліжок

    1. Визначають вмістимість сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герме­тизації


де: h - висота приміщення, м;

1,5 - норма об'єму на людину, м3.

Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об'ємом Мv визначають фактичну (розрахункову) вмістимість Мф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин. Мф = 328 чол.

    1. В

      изначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (ко­ефіцієнт вмістимості)

де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).

Висновок: КM > 1 - захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь - яку зміну.

  1. Оцінка захисних властивостей захисної споруди від радіоактивного ураження.

    1. Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт по­слаблення дози опромінення сховищем Кпосл. Він залежить від матеріалу пере­криття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і знаходиться за формулою


де: hі - товщина і-того захисного шару сховища;

Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища табл. 1.

d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, табл. 2.

    1. Визначають можливу дозу опромінення робітників і службовців, які зна­ходяться на відкритій місцевості.


де: Р1 - рівень радіації через одну годину після аварії на атомній електростанції (АЕС), рад/год;

tп - час початку опромінення робітників і службовців, год;

tк - час кінця опромінення робітників і службовців, год.

Рівень радіації через одну годину після аварії на АЕС рівний:


де: Рt - очікуваний рівень радіації через t годин після аварії на АЕС, рад/год;

    1. Визначають коефіцієнт послаблення рівня радіації сховищем, що вима­гається


де: Двідкр – доза опромінення робітників і службовців на відкритій місцевості за час роботи tp = tк - tп (рад);

Ддоп - допустима одноразова доза опромінення протягом часу роботи tр (рад).

    1. В

      изначають показник, що характеризує інженерний захист людей, відносно захисних властивостей, від радіоактивного ураження

Висновок: Кзах. власт. > 1 - захисні властивості сховища забезпечують захист виробничого персоналу від радіоактивного ураження

  1. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням

    1. Визначають норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.

При температурі зовнішнього повітря 30о норми подачі повітря на одного чоловіка в годину становлять:

  • в І режимі - 11 м3/год/людину;

  • в ІІ режимі – 2 м3/год/людину і 5 м3/год/людину - що працює на пункті управління;

    1. Визначають кількість людей, що укриваються, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі І і II:

  • в І режимі:


  • в ІІ режимі:

де:

Wзаг - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;

Wнорм - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.

    1. В

      изначають показник, що характеризує життєзабезпечення в ре­жимі І і II

в І режимі

в ІІ режимі

де:

Мф - кількість людей, що підлягає укриттю, приймається фактична вмістимість сховища.

Висновок: Кж < 1, кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами у всіх режимах. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів.

  1. Оцінка своєчасного укриття людей

    1. Визначають число людей, які у встановлені строки можуть сховатися


де:

N – загальна кількість людей, що укриваються;

Nсигн - число людей, які не навчені діям після сигналу ЦО;

Nзап - число людей, які не встигають своєчасно укритись.

    1. Визначають показник, що характеризує інженерний захист щодо своєчасного укриття працюючої зміни, тобто коефіцієнт своєчасного укриття.


Висновок: Ксв < 1 - сховище розміщене на великій відстані і не всі робітники і службовці знають сигнали повідомлення ЦО, тому необхідно:

- організувати навчання людей;

- провести корекцію потоків людей у сховищах, або розмістити їх у новій ШЗС.

Висновок

Сховища не можуть забезпечити захист людей. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів, організувати навчання людей, провести корекцію потоків людей у сховищах, або розмістити їх у новій ШЗС.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Цивільний захист. До тем для дипломних робіт

    Диплом
    Загальне керівництво Цивільним захистом відповідно до її побудови покладається на: Кабінет Міністрів України, Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду Міністрів АР Крим, місцеві держадміністрації, керівників підприємств,
  2. План Суть стійкості роботи огд. Норми проектування інженерно технічних заходів цо. Прогнозування І оцінка можливої обстановки на огд

    Лекція
    Так в наслідок землетрусу у Вірменії 7 грудня 1988 року (сила землетрусі складала 9-10 балів) - загинуло 25 тис. чоловік, зруйновано біля 3 тис. виробничих споруд, 54 тис.
  3. Реферат Курсовий проект містить: 28 сторінок, 7 джерел по переліку посилань, 2 додатка

    Реферат
    Мета проекту – розрахунок можливості використання сховищ для укриття робітників та службовців ВАТ "Коблево" с. Чаплинка ” в надзвичайних ситуаціях.
  4. С. О. Обухов Підвищення стійкості роботи об’єктів господарської діяльності (огд) за надзвичайних умов мирного та воєнного часу (Конспект

    Конспект
    Підвищення стійкості роботи об'єктів господарської діяльності (ОГД) за надзвичайних умов мирного й воєнного часу (Конспект лекцій для студентів очної і заочної форми навчання всіх напрямків) / Укл.
  5. У сфері цивільного захисту

    Методичні рекомендації
    4.3. Розробка та відпрацювання основних питань плану проведення комплексного навчання ЦО на макеті об’єкту господарської діяльності шляхом рішення характерних ввідних, які визначаються керівником навчання.

Другие похожие документы..