Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Шкідник, про котрого йдеться - це невеликий метелик, близько 3.5 мм. Зимує у вигляді лялечок в опалому листі гіркокаштана звичайного. Стійкий до низь...полностью>>
'Документ'
хода реализации приоритетных инвестиционных проектов федеральных округов, ответственные за координацию приоритетных инвестиционных проектов должностн...полностью>>
'Практикум'
С 10 по 15 января 2011 года, на базе факультета естественных наук Евразийского национального университета им. Л.Н. Гумилева проводятся зимние школы-п...полностью>>
'Документ'
Цель: подготовить учащихся к написанию сочинения в форме эссе: дать понятие эссе, выяснить, чем отличается эссе от научной статьи, познакомить с прием...полностью>>

Різдвяний гість Бібліотеки

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

29 березня в Бібліотеці української літератури відкрилася виставка художника Іри Голуб «Місту і миру» (спільний проект художника Іри Голуб і письменника Наталії Стєркіної)

Художникові першої половини ХХI століття, будь то літератор або живописець, Місто як і раніше представляється якимсь невичерпним об'єктом дослідження. Місто – об'єкт міфотворчості, в той же час сам є міфом, і основа міфу – причетність буття і безпосереднє переживання-мешкання.

Проект Іри Голуб названий «Миргород», в нім представлений асоціативний пласт, умовно вербалізуємий як «Urbi et orbi» – «місту і миру». Парадигма Місто – Мир або Місто = Мир, паралель, тотожність, діалог...

Есе «Москва – Київ. Львів – Москва» – це все ті ж «сни міста»... Сподівання, страхи, надії, фобії, чарівність сучасного міста досліджує Наталія Стєркіна, цьому присвячені її твори.

Прозу і живопис ріднить ритм, прагнення особливим чином організувати простір, створити атмосферу. Автори проекту прагнуть виявити образ Міста...

Прес-служба Бібліотеки української літератури у Москві

Український молодіжний клуб

29 березня в Бібліотеці української літератури відбулося перше засідання Українського молодіжного клубу.

На першому засіданні було проглянуто фільм про відомого художника-примітівіста Єпіфана Дровняка з Криниць, відомішого як «Никифор». Більшу частину свого життя художник Никифор (Кристина Фельдман — «Лиця смерті», «Скандал із-за Баси») залишався зневажався сучасниками; його творчість була поза межами їх розуміння . У 1960 році його доля перетнулася з молодим художником Маріаном Влосиньським (Роман Ганцарчик), який, відкривши для себе дивовижну силу його живопису, залишив свої власні амбіції, і присвятив своє життя турботі про геніального художника...

Учасники засідання ознайомилися з репродукціями картин великого художника, прослухали повідомлення про його життя і творчість.

Наступне засідання Українського молодіжного клубу відбудеться 29 квітня; будуть показані фрагменти першого українського тріллера «Штольня» (українською мовою).

Прес-служба Бібліотеки української літератури у Москві

До 135-річчя від дня народження С. В. Рахманінова. Літературно-музичний вечір «Звуки весни»

27 березня 2008 р. у великому залі Бібліотеки української літератури відбувся концерт двох талановитих молодих піаністів, лауреатів міжнародних конкурсів – Вікторії Іванової (студентки Московської музичної академії ім. Гнесиних) і Євгена Андрєєва (студента Московської консерваторії ім. П. И. Чайковського і Лондонської королівської академії музики).

Цього дня весь культурний мир відзначав 135-річчя від дня народження великого російського композитора С. В. Рахманінова. Природно, що ця подія наголошувалася святковим концертом і в наший бібліотеці, проведення літературно-музичних вечорів в якій за участю професійних музикантів стало доброю традицією. Успіху вечорів сприяють затишний камерний зал з хорошою акустикою і чудовий інструмент – дореволюційний російський рояль «Becker».

Для справжнього концерту, напевно, складно було б знайти автентичніший інструмент.

У якості літературної частини виступали ліричні зарисовки з життя С. В. Рахманінова, покликані передати відчуття композитора до своєї батьківщини (зокрема, спогади про тамбовський маєток і стару Москву, в якій він вчився і провів кращі роки свого життя), і трагедію композитора, вимушеного назавжди виїхати з країни в переломну епоху її історії. Літературна частина була підготовлена співробітником бібліотеки С. А. Колесниковим.

На жаль, літературні фрагменти не завжди добре гармонували з музичними творами, яким певною мірою відводилася роль ілюстрацій до ліричних зарисовок. Цей момент деякої неузгодженості мав і свої позитивні сторони: іноді музикантам доводилося по ходу вечора вільно вибирати відповідні твори з свого репертуару, що указувало на наявність значних репертуарних «резервів» і не могло не викликати пошану серед слухачів.

Музика, звичайно, мало переважне значення на вечері. Програма практично цілком складалася з творів Рахманінова. Були виконані: фортепіанна соната, перекладення «Вокалізу» і романсу «Весняні води» для фортепіано, прелюдії з op. 23 (Е. Андрєєв), етюди-картини, Варіації на тему Кореллі (В. Іванова) і інші твори. Виконань отримали теплий прийом і високу оцінку слухачів. На біс грав Е. Андрєєв, що підкорив слухачів віртуозністю і майстерністю виконання. Як відзначила в завершальному слові відповідальна за музичні заходи в бібліотеці Р. Н. Боєва, «сам Рахманінов, якби він нас сьогодні чув, а він нас, звичайно ж, чув, був би глибоко зворушений такого виконання його музики».

С. А. Колесніковым були відмічені моменти, що зв'язують діяльність С. В. Рахманінова з Україною. Зокрема, композитор в передреволюційні роки займався Київською консерваторією, на посту ректора якої був Р. Гліер. Рахманіновим були складені деякі романси на вірші Т. Г. Шевченка. Один з таких творів (на вірші Т. Шевченко в перекладенні І. Буніна) до цих пір не виданий.

Хочеться сподіватися на подальші вечори за участю таких чудових виконавців.

Прес-служба Бібліотеки української літератури у Москві

Зустріч читачів з професором Ієронімом Гралею,керівником Польського культурного центру

20 березня в Бібліотеці української літератури відбулася зустріч читачів з професором Ієронімом Гралею, доктором історичних наук, керівником Польського культурного центру.

Професор Граля розповів про свою роботу, про польсько-українські зв'язки, про роботу очолюваного їм культурного центру, покликаного популяризувати польську культуру в Росії. Розповів багато цікавого (має українське коріння) і навіть курйозного, такого, що трапився з ним під час роботи в С.Петербурзі. Висловився по ряду історичних питань, що викликали живу дискусію у слухачів.

Професор Граля підкорив слухачів своєю чарівливістю і інтелігентністю.

Під час вечора прозвучали фортепіанні твори Шопена.

В кінці зустрічі професор Граля подарував Бібліотеці альбом-антологію польського плаката.

Департамент видавничої справи і преси Держкомтелерадіо України

Прес-служба Бібліотеки української літератури у Москві

Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Прутник Едуард Анатолійович передав українські книги Бібліотека української літератури в Москві в рамках добродійної акції

11 березня ц.р. в 15.00 в приміщенні Бібліотеки української літератури в Москві (адреса: вул. Трифоновська, 61/1) відбулася добродійна акція – передача книжкових видань для поповнення фондів згаданої бібліотеки Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України Прутником Е. А. за участю першого заступника Голови Держкомтелерадіо України Мураховського А. Л., надзвичайного і повноважного посла України Дьоміна О. А., а також бібліотечних працівників і представників місцевої української громади.

Держкомтелерадіо передало Бібліотеці української літератури понад тисячу книг про історію, мистецтво, культуру українського народу. Серед підборки видань – твори класиків української літератури, сучасних поетів і прозаїків, фотоальбоми, наукові праці, літературні дослідження. Поповнення фондів Бібліотеки української літератури в Москві сучасними книжковими виданнями, випущеними українськими видавництвами і видавничими організаціями, сприятиме популяризації української книги на міжнародному рівні, розширенню знань про історію, культуру, традиції народу України, духовному взаємозбагаченню культур двох сусідніх слов'янських народів.

У підборку видань увійшли також книги, випущені на бюджетні кошти на умовах державного замовлення в рамках програми «Українська книга»: «Віхи життя» Михайла Костомарова, «Вибрані твори» Миколи Бажана, «Зібрання творів» Олеся Гончара, «Жовтий князь» Василя Барки, «Безцінний скарб» Дмитра Білоуса, «Тарас Шевченко» Івана Дзюби, «Праці i дні Кобзаря» Петра Жури, «Лебедина зграя» Василя Земляка, «Вибрані твори» Бориса Олійника і багато інших. Держкомтелерадіо планує і в майбутньому поповнювати фонди бібліотек українських громад за кордоном літературою, що видається за державним замовленням, у тому числі і фонди Бібліотеки української літератури в Москві.

Згадана добродійна акція була організована в рамках реалізації Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про співпрацю в області інформації від 27 лютого 1998 року і Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про співпрацю в області телебачення і радіомовлення від 23 жовтня 2000 року. Цими Угодами, зокрема, передбачено сприяння розвитку двосторонніх контактів телерадіокомпаній, інформаційних агентств, друкарських ЗМІ і видавництв двох країн з метою розробки конкретних проектів співпраці між ними. На підставі Угод щорічно Держкомтелерадіо України і Федеральне агентство по друку і масовим комунікаціям Російської Федерації розробляють і затверджують План заходів. Таким планом на 2008 рік передбачена участь України як почесний гість в XXI Московській міжнародній книжковій виставці-ярмарку.

Б.Безпалько

В Библиотеці вшанували пам`ять Федора Федоровича Арістова

У бібліотеці в четвер, 6 грудня, вшанували пам'ять видатного російського вченого, літературознавця, етнографа, географа, історика Ф.Ф. Арістова, засновника нової галузі гуманітарної науки - карпатознавства. У листопаді, 5 числа, виповнилося 75 років від дня його смерті.

Федір Федорович народився в Костромській губернії, в сім'ї врача-народника,професора медицини, котрий продав своє майно та побудував на ці кошти лікарню для селян в селі Варнавіно.

Федір закінчив 1-й кадетський корпус, потім - економічне відділення Московського комерційного інституту і (у 1913 році) історико-філологічний факультет Московського університету. З студентських років займався вивченням історії Карпатської Русі.

Арістов був одним з активних діячів і організаторів студентського товариства «Славія», а з 1908 р. - його голова. Був також секретарем всеслов'янського тоариства «Славія». Брав участь у роботі «галицько-руського суспільства», «Слов'янського товариства» та ін.

З 1907 р. він назбирав колекцію, яка стала основою створеного їм в Москві Карпато-руського музею (понад 100 тис. експонатів); на жаль, колекція загинула в 1918. З 1913 р. співпрацював в журналі «Русский архив». З початком першої світової війни пішов добровольцем на фронт. У жовтні 1916 р. закінчив Александрівське військове училище, був залишений при училищі курсовим офіцером.

Найголовнішою працею Ф.Ф. Арістова було багатотомне видання «Бібліотеки карпато-руських письменників» (у 1915 вийшов перший том), в якій він видавав праці письменників Карпатській Русі, - в т.ч. на місцевих діалектах (т.з."язичії").

Праця, життя і творчість письменників Карпатській Русі, зокрема - Я. Головацького, А. Добрянського, І. Наумовича, І.Петрушевича і багатьох інших Арістов включив в свою тритомну книгу «Карпато-руські письменники» (перший том вийшов в 1916 р.; у 1977 перевиданий в США). На жаль, другий том, що планувався на 1917 р., загинув у смутний час і зберігся лише частково в сімейному архіві родини Арістових у вигляді гранок.

В 1918—1922 рр. Арістов - на викладацькій роботі у Тіфлісі та Поті, звідки намагається перебратися до Туреччини, але через шторм судно змушене було змінити напрям на Крим, де Ф.Ф. Арістов був арештований з підозрою на участь в Білому русі. Був виправданий і викладав дякий час у Феодосії.

У 1922 р. Арістов повертається до Москви і працює професором в МДУ, а також в Інститутах сходознавства, журналістики та ін. Склав біографію письменника Арсеньева.

Піддавався репресіям. Мешкав у б. 26 по Трубниковському провулку. Похований на Ваганьковському цвинтарі.

У заході брали участь М.Ю. Дронов, друг сім'ї Арістових, і онука вченого, Ірина Арістова, завдяки якій слухачі дізналися багато цікавого й раніше невідомого з життя Федора Федоровича, а також познайомитися з рідкісними фотографіями з архіву сім'ї Арістових.

Бібліотека української літератури висловлює подяку Ірині Арістовій за участь та за принесені в дар бібліотеці цінні книжки з архіву Арістових, які поповнять фонд рідкісної книги нашого закладу.

Б.Безпалько

У Києві відкрито пам`ятник М.О. Булгакову

У Києві, у п`ятницю, 19 жовтня, урочисто було відкрито пам`ятник письменниокві Михайлу Булгакову. Пам`ятник уявляє собою бронзову скульптуру письменника, що сидить.

Мер Києва, що брав участь у церемонії відкриття пам`ятника, зауважив, що творами М.Булгакова він насолоджувався на протязі усього свого життя що він щасливий відкрити пам`ятник цій великій людині. «Михайло Булгаков прожив у Києві 28 років, і саме тут народилося багато його шедеврів. Тому я вважаю правильним. що перший пам`ятник на просторі СНД встановлено саме тут.

Окрім того, поруч. на Андріївському узвозі, скоро буде відкрито новий будинок Театру на Подолі, і перша вистава, яке буде представлена на його сцені, буде за творами Михайла Булгакова", - сказав Черновецький.

Колектив Бібліотеки української літератури може тільки вітати установку пам`ятника письменникові, який об`єднав своїм життям два міста, Київ та Москву, який прославив оба міста у своїй творчості. Приємне здивування викликає той факт, що першим пам`ятник було вставнолено саме у Києві - на батьківщині письменника, у місті, яке він називав Городом.

С. Слоїстов

Историчні словники слов`янських народів

17 жовтня цього року у гостинних стінах Бібліотеки українскої літератури відбулася лекція кандидата філологічних наук, с. н. с. Інституту українознавсива ім. І. Крип`якевича Ольги Кровицької, присвячена историчним словникам слов`янських народів.

Вдало розроблена структура лекції разом з живим та доступним викладом дозволили автору лекції у достатньо обмежений час повноцінно донестидо слухачів велику кількість інформації. Пані Кровицька представила огляд історії формування историчних словників майже усіх слов`янських мов, особливо цікавий своїм аналізом методік їх збирання у різних національних наукових школах, а також розповіла про сучасний стан і напрямки розвитку написання історочних словників, що прогнозуються.

Захід пройщов у теплій, дружній атмосфері, після лекції усі зацікавлені мали змогу задати питання та оримати відповіді.

Б.А. Безпалько

Відбулася презентація книги доктора історичних наук, провідного працівника Державної публічної історичної бібліотеки (Росія) Ніни Михайлівни Пашаєвої.

15 жовтня відбулася презентація книги доктора історичних наук, провідного працівника Державної публічної історичної бібліотеки (Росія) Ніни Михайлівни Пашаєвої.

Назва книги - «Нариси історії російського руху у Галичині у XIX-XX ст.» відображає її суть: Ніна Михайлівна докладно, на підставі багатьох письмених джерел описала історію галичан, які вважали себе частиною великого руського етносу, від Якова Головацького до Василя Вавріка.

Презентація книги трохи спізнилася: перше видання вийшло у світ у 2000 р., але було видано дуже маленьирм накладом і миттєво розійщлося; якість видання біла невисокою. Друге видання, представлене на презентації (2007 року) виконано на высокому технічному рівні. До тексту першого видання додані нова передмова, стаття з історії Унії та велиа кількість іллюстрацій.

- Я дуже люблю Україну і дуже люблю Львів, - призналася Н.М. Пашаєва. – На жаль, більшу частину свого життя я не мла змоги потрапити до нього; перший раз я відвідала це місто лише в 2004 році.

На прощання Ніна Михайлівна подарувала бібліотеці кілька примірників своєї книги та виказала надію, що книжки будуть потрібні читачам.

Маємо надію, що зустріч с доктором Пашаєвой не остання і що, можливо, вона прочитає кілька лекцій у циклі «Історія України» і проведе на майданчику Бібліотеки кілька дискусій зі вченими, що займаються схожою проблематикою.

Бібліотека щиро вдячна Дніпропетровському земляцтву за отримані у дар книжки, календарі та сувеніри.

Б.А. Безпалько

Відбулася зустріч с головою Товариства російсько-сербської дружби м. Нові Сад, Сербія (у рамах заходів Слов`янського молодіжного клубу)

16 липня відбулася зустріч членів Слов`янського клубу з головою Товариства російсько-сербської дружби (Автономний Край "Воєводіна", Сербія) пані Радойкой Ковач.

Під час зустрічі пані Ковач розповіла про сучасне життя у Сербії, зокрема, у Автономному краї Воєводіна, який відзначається надзвичайною строкатістю у етнічному, культурному та мовному відношеннях - у цій області прийняті, по суті, сім державних мов. Взагалі, за словами пані Ковач, серби проводять дуже демократичну політику, не тільки не ставлячи перешкод національним меншинам у створенні своїх національних школ та інших інститутів, але й навпаки, адміністрація усіляко допомагає меншинам у цьому процесі.Незважаючи на наявність у деяких представників угорської та хорватської громад сепаратистських тенденцій, досягти більшості навіть у своїх етнічних громадах не можуть і залишаються у якості маргіналів.

Не обійшли увагою і тему Косова. Сербам у цьому краї живеться тяжко, вони постійно переслідуються албанцями, а миротворчий контингент, за словами пані Ковач, не має змоги захистити сербську громаду.

Учасники зустрічі засипали пані Ковач масою питань, основними з яких були - наскільки популярні серед сербського супільства прозахідні та прослов`янські настрої, та, власне, на що орієнтується сербська молодь. У якій пропорції вона презентована у товаристві, що його очолює пані Ковач.

Загалом сербське суспільство розколото, люди втомлені.

Спочатку до товариства вступали люди старшого віку, але зараз середній вік членів - менше 30 років, багато молоді та підлітків. Молоді люди втомилися від західної англомовної культури і тому звернулися до слов`янських культур.

Окрім російської, популярна також українська культура, підтримувана посольством.

Товариство російсько-сербської дружби підтримується владою міста Нові Сад, посольством Росії. Скоро у товариства з`явиться власне приміщення, у якому будуть розташовані бібліотека, колекції відеофільмів та музики. Інтенсивно розвиваються зв`язки з різними організацями у Росії а також з великою кількістю приватних особ, що мають сильний та стійкий інтерес до Сербії у Росії.

Накінець пані Ковач запросила усіх відвідати Сербію.

В.Г. Крикуненко

Барельеф Кобзаря - Библиотеке

Днями інтер'єр Великої зали Бібліотеки української літератури в Москві прикрасився величним барельєфом Тараса Григоровича Шевченко, виконаним у дереві (ясен). Створений майстром образ великого Кобзаря яскраво відтворює нездоланність духу поета, драматизм і пророчий пафос його життя та творчості.

Автор цієї чудової роботи, переданої в дарунок Бібліотеці, - скульптор Семен Лоїк, учасник недавно влаштованої в БУЛ виставки творів художників-ветеранів Великої Вітчизняної війни.

Семен Андрійович народився в 1922 році в селі Сухинівці (нині Кобеляцького району Полтавської області), дитинство минуло в Кобеляках, де закінчив семирічку. Потім учився в Полтавській фельдшерській школі, по закінченні якої, коли почалася війна, відразу ж записався добровольцем у діючу армію.

Відважно воював на Центральному фронті. Разом зі своєю частиною потрапив в оточення, опинився в німецькому полоні. У таборі під Могильовом познайомився з таким же, як він сам, військовополоненим, а до війни московським скульптором П.О. Баландіним, у якого і брав перші уроки ліплення й різьблення по дереву. Перебуваючи у фашистській неволі, підтримувала зв'язок з білоруськими партизанами, а в 1943 році разом із іншими в'язнями здійснив втечу з концтабору.

Після війни колишній фронтовик, чиї бойові заслуги відзначені орденами й медалями, закінчив Московське вище художньо-промислове училище (колишнє Строганівське), де осягав таємниці майстерності у таких відомих митьців як Г. Мотовилов, Г. Шульц, Ю. Поммер. Залишився жити й працювати в Москві.

З 1954 р. С. Лоїк - учасник столичних виставок, а в 1958 р. стає членом Спілки художників СРСР. Тоді ж відбувся його перший творчий звіт перед земляками - персональна виставка в Полтаві.

За роки напруженої творчої роботи (роботу скульптора художник поєднував з викладанням у вузі) С.А. Лоїк створив десятки творів, які збагатили художню скарбницю країни. Кращі його роботи (барельєф "Форсування Дніпра", скульптурні композиції "Партизанське око", "Солдат і син" та ін.) зберігаються в московському Музеї Великої Вітчизняної війни на Поклонній горі, а також у музеях Владивостока, Бійська, Барнаула, Горлівки, Львова та інших міст.

Свою творчість художник присвятив темі Великої Вітчизняної війни, багато зроблено ним також в анімалистичному жанрі. Проживаючи вдалині од рідної Полтавщини, Семен Андрійович ніколи не поривав духовних зв'язків з Україною, її культурою. Свідчення цьому - його роботи "Портрет предка-запорожця", ностальгійна скульптура "Візьми мені, лелеченько, собі на крилята...", макет пам'ятника Тарасові Шевченко в Кобеляках та інші твори.

У цьому ж переліку - і чудовий барельєф "Тарас Шевченко".

З радістю дізнавшись об тім, що в Москві діє Бібліотека української літератури, скульптор відразу прийняв рішення: "Місце цій роботі саме там, де живе й дихає слово Кобзаря. Слово об'єднуюче, слово однаково дороге й українцям, і росіянам... - І додав віщі шевченкові слова: "Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…".

Спасибі, Майстре, за Ваш безцінний щедрий дарунок! - говорять митцеві співробітники й читачі Бібліотеки.

В.Крикуненко

Розмова з гострими кутами за круглим столом

17 травня за круглим столом Бібліотеки української літератури в її затишному Малому залі відбулася дружня зустріч московських письменників та перекладачів з відомим літературознавцем, критиком, прозаїком та есеїстом з Івано-Франківська Володимиром Єшкілєвим. Тим самим, ентузіастично-деміургічними зусиллями якого в недавні роки чималою мірою витворювався образ так званого «станіславського феномену» в сучасній українській літературі, позначеного іменами Ю. Андруховича, Ю. Іздрика, Я. Довгана та інших постмодерністів, концептуальне оформлення якого Єшкілєв дотепно здійснив у власному журнальному проекті «Плерома».

Цього разу адепт українського модерну представив власну книгу есеїв та оповідань з вельми заманливою назвою — «Інше гроно проникнень і свідчень». Як зазначено у видавничій анотації, автор пропонує читачам мандрівки «іншою Галичиною» — землею монстрів, містиків та неправильних краєзнавців». І хоча обговорення цієї вельми інтригуючої книжкової новинки в режимі експромту й не відбулось (не всі ж бо встигли з нею ознайомитись), автор зміг лаконічно прокоментувати головну ідею книги: з монстрами годі боротися, бо то, справа, мабуть, безнадійна, однак попередити про їхню з`яву можна, й те він залюбки та весело робить…

Немало тих монстрів нині в реальному українському житті — й у літературному, і в громадсько-політичному. З притаманними йому дещо легковажною й усміхненою філософічністю, з гротесковим загостренням оцінок В. Єшкілєв здійснив кілька екскурсів в непрості перипетії сьогоденного українського літературного життя, де, на його думку, визначальні тенденції належать представникам «мейнстріму», схильним та здатним здійснювати кроки «назустріч масам» — до спрощення. Тоді як, мовляв, література, зорієнтована на осягання вищих духовних цінностей, заснована на традиції, й навіть на «модернізації традиції», як от, скажімо твори Є. Пашковського, В. Медвідя чи М. Матіос — се, як висловився гість з Галичини, лиш голос «Украины уходящей»… Мовляв, представленої письменниками такого штибу, як також і Ліною Костенко чи Костем Москальцем, культури вже й немає — вона існує лише в якості спогадів і тому неперспективна… Й навіяла ця сентенція журні асоціації. Отож і згадаймо про неперспективні села, про втрачений рай.

А все ж починалося з сумнозвісних, як з`ясувалося згодом, проектів…

Втім, не все так нині безнадійно.

Бо ж, розвій, прогрес в українській літературі — справді великій і багатовимірній, на щастя, не обмежується лишень тим, що зветься нині модним словом «мейнстрім», зорієнтованим на «спрощення» будь-чого: смаків, критеріїв, змісту, ідей… Мовляв, цього й тільки цього потребує епоха глобалізації.

І хоча явище «антиактуалізму», як зазначив В. Єшкілєв, — глобальне явище, однак художня література в Україні живе й, слід сподіватися, довго ще житиме заповіданими її найвидатнішими представниками вболіваннями за душу людську та долю народу, й отже залишатиметься його речником.

Отож дружній характер розмови за круглим столом БУЛ анітрохи не виключав заперечень і дискусії, що, власне, й зробило ту зустріч пам`ятною для всіх її учасників. Й подякувати за цікаву можливість спілкування наживо з представником української літератури слід керівникові «Кримського геопоетичного клубу» Ігореві Сіду (Сидоренко), який спрямував івано-франківського гостя з Київського вокзалу прямісінько до БУЛ. В зустрічі взяли участь також художник Володимир Чернявський, перекладачі української літератури Алла Бражникова, Олена Маріничева, Андрій Пустогаров, відомий культуролог професор Російського державного гуманітарного університету Ігор Яковенко, культуролог Катерина Дайс, директор Бібліотеки української літератури Наталія Шаріна та завідувач відділу російської україніки Юрій Кононенко. А також автор цих нотаток.




21 квітня 2007 р.

Пісенна веселка: від берегів Тежу до круч Дніпра

У травні минулого року Бібліотека української літератури в Москві одержала від столичного уряду нове приміщення на вул. Трифоновской, 61, і за короткий час ця адреса вже стала добре відома багатьом москвичам як один з інформаційно-культурних центрів багатонаціонального мегаполіса. Тут активно діють Літературна вітальня, історичний лекторій, регулярно влаштовуються зустрічі з письменниками, артистами й художниками. Бібліотека продовжує радувати своїх читачів і гостей яскравими прем'єрами. 21 квітня в Малому залі БУЛ відкрився новий цикл музично-літературних зустрічей "Пісенна веселка". Концептуально він задуманий як серія своєрідних пісенно-поетичних діалогів різних народів і культур, спільний з аудиторією пошук і відкриття дивовижних співпадінь і не менш чарівливих відмінностей, що збагачують нас... Українська пісня давно відома в багатьох країнах своєю мелодійністю, задушевністю й красою. Також стало надбанням світової культури мистецтво багатьох її виконавців, таких як Оксана Петрусенко, Іван Козловський, Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов`яненко й інших. Будучи яскраво національними за репертуаром та самою природою своєї творчості, кращі українські співаки глибоко переймалися мелосом інших народів світу, щедро ділячись із ними своєю піснею, душевно й тонко відгукувалися на таємні й співзвучні ноти далеких і в чомусь таки близьких мелодій, збагачуючи вітчизняну виконавську традицію. І хіба не те ж саме, говорячи словами класика української літератури Павла Тичини, "арко-дужне перевисання до народів" відбувається й у справжній літературі, в поетичній творчості?

Відкриваючи пісенно-поетичний цикл, бібліотека пропонує своїм читачам прилучитися до глибинного міжнаціонального діалогу культур, що поєднує людство в духовну спільність.

Перша зустріч у програмі нового циклу так і називалася: "Португальсько-український пісенний діалог: від берегів Тежу до круч Дніпра". У залі, обладнаному прекрасною аудіотехнікою, культуролог, колекціонер музичних записів москвич Микола Овсянников представив унікальні зібрання українських і португальських пісень. Прослуховування кожної з них супроводжувалося змістовними музикознавчими коментарями, а також демонструванням відеозаписів і альбомів з фондів БУЛ. Народні українські пісні й знамениті португальські фаду пролунали у виконанні таких видатних майстрів як Амалія Родрігеш і Ніна Матвієнко, Лусілія ду Карму й Валентина Степова, Філіпе ду Арте й Олександр Таранець... На очах зачарованих гостей у піснях і відеоряді розкривалися потаємні зв'язки, переклики, уподібнення, виявлялися неповторність і краса пісень України й Португалії. Під час зустрічі багатьом було цікаво дізнатися, як багато чого сьогодні поєднує цих дві країни, два народи. Адже в Португалії нині живуть і працюють десятки тисяч українців, що об'єдналися в громадську асоціацію "Собор". За підтримки португальської влади українська громада відкрила там недільні школи, свою церкву й навіть газету. Національні українські свята відзначаються й на центральних площах Лісабона, де незмінний інтерес викликають українські вишиванки, писанки, вироби народного прикладного мистецтва й, звичайно ж, пісні. До прикладу, нещодавно щорічне Шевченківське свято в березні там відкривав українсько-португальський хор, що виконав "Думи мої, думи мої...", потім португальці читали вірші Шевченка українською, а українці — вірші Камоенса португальською.

Звичайно ж, не обійшлося без віршів двох великих поетів і на зустрічі в Бібліотеці української літератури. Заступник директора БУЛ, член Спілки письменників України і Росії Віталій Крикуненко поділився своїми враженнями від перебування в Португалії, розповів про те, як відбилася португальська тема в українській літературі й, зокрема , у творчості її класика Олеся Гончара, який створив чудове есе "На землі Камоенса". Учасникам зустрічі була представлена легендарна поема португальського генія "Лузіади" у прекрасному українському перекладі Михайла Литвинця. У цьому літературному шедеврі шістнадцятого століття містяться згадки й про наші, такі далеко на той час від Португалії країни:

Живуть між морем, дивні, й Танаїсом,

Рутенець, московит, ливонець теж,

Сармати родом...


Сьогодні Україна й Португалія, Португалія й Росія стали набагато ближчими. Свідченням цьому — і щиросерда зустріч у Бібліотеці української літератури, в якій з однаковим інтересом брали участь і росіяни, і українці й португальці... Від імені своїх земляків та студентів, що вивчають португальську мову, викладач Московського державного інституту міжнародних відносин Жоан Мендоса подякував організаторів пісенного мосту-веселки, а співак Булат Макаєв подарував у власному виконанні "живий" віночок пісень, у якому переплелися українські, російські й італійські мелодії. Учасники зустрічі дружно підхоплювали пісні, що звучали в залі, і вже це говорило: "Пісенна веселка заясніла!".

На черзі — нові зустрічі. За задумом організаторів, наступного разу пісенно-поетичний міст поєднає береги Дніпра вже з узбережжями Неаполітанської затоки. А попереду — не менш привабливі обрії незвичайного діалогу культур: від берегів Волги й Рейну, Темзи й Сени чарівливо перегукнуться з українською піснею видатні виконавці інших близьких і далеких країн, а з ними пролунає й сама Поезія, Слово й Душа різних народів. В ім'я взаємопізнання, зачарування й дружби.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Обласна бібліотека для дітей ім. А. П

    Документ
    Мережа бібліотек для дітей області залишилася без змін і складається з 31 закладу: ОДБ імені А.П. Гайдара, 17 районних, 12 міських, 1 сільської (с. Рівне Новоукраїнського району).
  2. Про роботу Донецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської в 2007 році

    Документ
    У 2007 р. колектив бібліотеки працював над виконанням важливої місії забезпечення інформаційних потреб реальних і віртуальних користувачів у сфері освіти, науки і виробництва на допомогу всебічному розвитку особистості, організації
  3. Управління культури Миколаївської облдержадміністрації Обласна бібліотека для дітей ім. В. Лягіна Оглядово-аналітичний бюлетень Миколаїв

    Документ
    Обласна бібліотека для дітей ім. В. Лягіна як методичний центр організовувала протягом 2009 року свою діяльність на підтримку комплексного розвитку бібліотек, що обслуговують дітей в області, за допомогою вивчення їх стану, аналізу
  4. Бібліосвіт державна бібліотека України для юнацтва Інформаційний вісник 1 (21)’2007 зміст

    Документ
    Тридцять років хвилі бібліотечного моря долає вітрильник юнацтва – Одеська обласна бібліотека для юнацтва ім. В. В. Маяковського. Минуло п’ять чергових років, і ми знову підбиваємо підсумки.
  5. Учасникам Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек України для юнацтва та молоді

    Документ
    Бібліотеки для юнацтва: від інформації до знань : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 12–14 жовт. 2010 р., м. Кіровоград / [уклад. В. Зеленіна ; ред.

Другие похожие документы..