Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Затвердити Програму дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України "Український прорив: для людей, а не полiтикiв" i подати її на розгляд Верховної ...полностью>>
'Доклад'
В целях реализации Указа Президента Республики Саха (Якутия) от 30 марта 2009 года N 1368 "О мерах по реализации Указа Президента Российской Фед...полностью>>
'Документ'
Совершенствование информационного обеспечения управления сельскохозяйственным производством предусматривает на уровне предприятия два вида связей – вн...полностью>>
'Курсовая'
Актуальность исследования. В современном обществе постоянно происходят всевозможные социальные изменения, которые не могут не отразиться в образах, т...полностью>>

Тема: Система планування діяльності промислового підприємства. Питання теми

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Тема: Система планування діяльності промислового підприємства.

Питання теми:

  1. Сутність та завдання планування.

  2. основні принципи планування.

  3. система планів підприємства.

  4. зміст та взаємопов’язаність довго -, середньо – та короткострокових планів підприємства.

  5. Класифікація методів планування.

Література: 9; 51; 58.

Розкриття змісту питання 1:

Ключові терміни та поняття :

Найважливішою функцією управління підприємством є планування його діяльностю.

Змістом (сутністю)_ планування є постановка конкретних завдань на визначений період, а також встановлення порядку та умов їх виконання [ 51, -c. 197 ].

Основною метою планування є інтеграція усіх членів організації для розв’язання комплексу завдань та виконання робіт, що забезпечують ефективне досягнення кінцевих результатів. [ 58,-c. 7 ].

В процесі планування визначаються :

  • напрямки розвитку підприємства;

  • види та обсяги продукції, що мають випускатись;

  • потреба в ресурсах та ефективність їх використання, тощо. [51,-c.197 ].

Процес планування в організації не є і не має бути окремим одномоментним актом. Він представляється безперервним в силу двох суттєвих причин:

По–перше, більшість організацій намагаються продовжити своє існування як можна довше. Тому вони повинні заново визначати або змінювати цілі, навіть якщо досягнули своїх початкових цілей.

По–друге, постійна невизначеність майбутнього, в силу змін в оточуючому середовищі або помилково прийнятих рішень, події можуть розвиватися не так, як було передбачено при виробленні плану. Тому плани необхідно періодично переглядати, щоб вони узгоджувалися з реальністю. В цьому сенсі планування можна розглядати як безперервний, детермінований за часом і місцем процес. [ 58,-c.7-8 ].

В процесі планування розв’язується ряд завдань. Серед них головні– максимальне задоволення потреб споживачів та підвищення ефективності виробництва.. Ці завдання визначають кінцеві результати діяльності підприємства і реалізуються шляхом постановки і розв’язання взаємопов’язаних часткових завдань :

  • нарощування обсягів виробництва продукції, що користується попитом;

  • освоєння нових виробів та підвищення якості виробів, що випускаються;

  • механізація та автоматизація виробництва;

  • вдосконалення організації виробництва, праці та управління;

  • покращення умов праці;

  • підвищення кваліфікаційного рівня та загальноосвітнього рівня працівників;

  • виявлення резервів покращення використання виробничих ресурсів;

  • зниження собівартості продукції та збільшення прибутку. [51,-c. 198].

Роль планування, як регулюючого процесу збільшується в мірі поглиблення розподілу праці та розширення її кооперації. Останні посилюють зв’язки між окремими виробничими ланками і одночасно ускладнюють встановлення необхідної відповідності між виробництвом та потребами. Встановлення такої необхідності є найважливішим завданням планування і однією із головних умов ефективності виробництва. [51,-c. 197].

Розкриття змісту питання 2:

Ключові терміни та поняття:

Науковий рівень планування залежить від багатьох факторів і перш за все від дотримання певних принципів, у відповідності з якими розробляються плани. Оскільки планування є функцією управління, то, звідси випливає, що загальні принципи управління розповсюджуються і на планування. [51,-c. 199].

До специфічних принципів планування, які відображають вимоги до нього як до процесу прийняття планових рішень, відносяться :

  • обґрунтованість цілей плану;

  • оптимальність використання ресурсів;

  • комплексність ( системність );

  • збалансованість;

  • безперервність. [51,-c. 199].

Найважливішим принципом планування, є необхідна обґрунтованість цілей, кінцевих результатів діяльності системи, що планується, починаючи від підприємства в цілому і закінчуючи його підрозділами.

Головна мета діяльності промислового підприємства полягає у виробництві продукції для задоволення потреб у ній за мінімуму витрат праці. Відповідно вихідним пунктом планування є цільовий продукт як кінцевий результат. При цьому кінцевий результат може бути розглянутий з декількох аспектів :

  1. господарсько–економічний – випуск суспільно необхідної конкретної продукції;

  2. виробничо– технологічний – випуск продукції високої якості;

  3. науково–технічнийвипуск продукції інноваційного та наукомісткого характеру, на основі використання результатів НТП;

  4. соціальний випуск продукції, що забезпечує соціально – економічні потреби споживачів;

  5. екологічний виготовлення екологічно чистої продукції.

Принцип оптимальності використання ресурсів передбачає орієнтацію підприємств на інтенсифікацію виробництва на основі досягнень НТП та реалізації внутрішніх резервів покращення використання предметів, засобів праці і колективу працівників.

Комплексність планування передбачає охоплення ним усіх взаємопов’язаних процесів та системний підхід до постановки та розв’язування завдань на будь – якому рівні управління. В зв’язку з цим план підприємства повинен відображати такі взаємопов’язані сфери діяльності: як виробничо-економічна, науково-технічна; соціальна; природоохоронна.

З комплексністю планів пов’язана їх збалансованість , тобто кількісна відповідність між усіма взаємопов’язаними плановими показниками. Збалансованість виступає в якості найважливішої умови обґрунтованості планів, їх реальності. Головним вираженням збалансованості є відповідність між потребами в ресурсах та їх наявності.

Принцип безперервності означає своєчасну розробку планів та доведення їх до виконавців в терміни, що дозволяють підготуватися до нормальної роботи в плановому періоді, а також підтримка неперервності (перманентності) планової перспективи.

Розкриття змісту питання 3:

Ключові терміни та поняття:

В залежності від тривалості планового періоду планування і відповідно самі плани поділяються на перспективне і поточне. [51,-c. 198-199, 9,-c. 75-80].

Перспективне планування на підприємстві охоплює довгострокове (стратегічне) і середньострокове (тактичне). Із врахуванням горизонту планування перспективний план розробляється із різною ступеню деталізації. До середньострокового відноситься п’ятирічний план, а довготерміновими є плани і програми на більш тривалі періоди (10 – 20 років).

Поточне планування складається із розробки річних планів на всіх рівнях управління, а також планів на більш короткі періоди для підрозділів підприємства ( квартал, місяць ).

За змістом на підприємстві розрізняють техніко–економічне та оперативно – календарне планування.

Техніко-економічне – є комплексним і охоплює всі сторони діяльності підприємства. За посилення соціальної спрямованості планування, техніко-економічні плани розглядаються в якості планів економічного та соціального розвитку. На підприємстві воно здійснюється планово – економічним відділом (ПЕВ) за участю інших відділів заводоуправління, а в цехах та службах – планово–економічними бюро за методологічним керівництвом ПЕВ.

Оперативно–календарне планування (ОКП) є вирішальною ланкою в системі планування діяльності підприємства і виступає засобом виконання довго-, середньо- та короткострокових планів, а також різновидом поточного планування.

ОКП за своїм змістом полягає у календарній ув’язці виробничого процесу, шо виконується в структурних підрозділах підприємства впритул до робочих місць, з врахуванням послідовності виготовлення продукції та її основних частин, тривалості циклів обробки та складання. ОКП займаються виробничо – диспетчерський відділ підприємства ( ВДВ ) та виробничо – диспетчерське бюро ( ВДБ ) цехів. [ 51, -c. 199 ].

ОКП поєднує в собі два напрямки :

  • Перший, в рамках якого розробляються оперативні плани та графіки виготовлення і випуску продукції, називається – календарним плануванням.

  • Другий, включає роботи, що необхідні для безперервного оперативного обліку, контролю та регулюванню виконання оперативно–календарних планів та ходу виробництва. Цей напрямок має назву - диспетчеризація. [9,-c. 76 ].

Оперативно – календарне планування здійснюється в масштабі всього підприємства по цехах (міжцехове) та окремих цехів – по дільницях і робочих місцях (внутрішньоцехове).

Основними елементами оперативного планування є :

  • планово–облікові одиниці виміру продукції;

  • планово–облікові періоди, на які розробляються оперативні плани;

  • нормативи просування виробництва ( партії запуску – випуску деталей, необхідні запаси незавершеного виробництва та тривалість випереджень ) [9,-c. 77].

В практиці господарювання розрізняють три основні системи оперативного планування :

  • подетальну;

  • комплектну;

  • на замовлення.

Подетальна система за планово–облікову одиницю використовує деталь певного найменування.

Найбільш поширеними різновидами подетальної системи є :

  • складська система, за якої рівень завантаження та рівномірність випуску продукції, визначається необхідністю підтримання складських запасів певних розмірів. Ця система має сенс при великій кількості стандартних (уніфікованих) вузлів та деталей, що застосовуються при виготовленні продукції.

  • система планування за нормами технологічних запасів , яка передбачає встановлення постійної насиченості усіх стадій виробничого процесу необхідними запасами напівфабрикатів (деталей, вузлів) і суворе дотримання розрахункового рівня цих запасів для кожного цеху. Ця система застосовується в умовах серійного та крупно–серійного виробництва;

  • система планування за строками подачі , в основі якої знаходяться встановлені строки запуску та випуску партій деталей з урахуванням їх технологічних запасів та строків міжцехових подач;

  • система планування за тактом потоку базується на синхронізації діяльності всіх виробничих підрозділів та встановленні єдиного такту випуску готової продукції. Така система застосовується у масовому виробництві з широким використанням потокових методів організації виробничих процесів.

Комплектна система. За своєю суттю відрізняється від інших тим, що в ній за планово–облікову одиницю слугує об’єднаний за певними ознаками комплект деталей (вузлів). Найбільш поширеними її підсистемами є :

  • комплектно–вузлова де за планово облікову одиницю приймається вузловий комплект, до якого входять деталі одного складального вузла. Ця система характерна для виробництва складної продукції з тривалим виробничим циклом;

  • комплектно–групова може застосовуватись у випадках, коли виготовляються деталі (вузли), що мають загальний технологічний процес, однакову періодичність запуску – випуску та строки подачі до наступної стадії;

  • машинно–комплектна – найбільш проста тому, що її планово– обліковою одиницею є машинокомплект, тобто певний комплект деталей, що виробляється тим або іншим цехом для певного виробу (машини). Використовується при виробництві нескладних виробів, з невеликою кількістю деталей.

Система оперативного планування на замовлення, характеризується встановленням конкретних строків запуску–випуску виробів по кожному замовленню. Застосовується в одиничному або дрібносерійному виробництві, де практикуються дрібні та різноманітні замовлення.

Розкриття змісту питання 4:

Ключові терміни та поняття:

Середньостроковий та короткостроковий плани взаємопов’язані, що проявляється перш за все в однаковому, як правило, складі їх розділів. У практиці господарювання виокремлюють певну сукупність основних розділів планів підприємства. [9,-c. 72-75 ].

1. Маркетингова діяльність: плани маркетингу для основних виробів та інтегрований план для всієї продукції, що виготовляється підприємством.

2. Виробнича діяльність: випуск продукції в натуральному і вартісному виразі, обґрунтування виробничої програми.

3. Науково–дослідні, конструкторсько–технологічні та експериментально–впроваджувальні роботи: заходи щодо створення й освоєння нових виробів, впровадження нових технологій.

4.Праця,кадри,соціальний розвиток колективу: зростання продуктивності праці, чисельність персоналу, фонд заробітної плати, додаткові потреби та джерела і способи їх задоволення, заходи щодо поліпшення умов праці та побуту працівників, соціально–культурного розвитку.

5.Капіталовкладення та капітальне будівництво: обсяги капіталовкладень, будівельних, будівельно–монтажних робіт, робіт з реконструкції та технічного переозброєння підприємства, введення в дію основних фондів, виробничих потужностей невиробничого призначення.

6.Матеріально–технічне забезпечення: потреби в матеріально–технічних ресурсах за повним їх переліком, джерела задоволення цих потреб.

7. Організація підприємства: заходи щодо удосконалення форм і методів організації виробництва, праці та управління, структурна перебудова підприємства.

8. Природоохоронна діяльність: комплекс заходів щодо охорони та раціонального використання водних, мінеральних ресурсів, землі та повітря.

9. Зовнішньоекономічна діяльність: натуральні та вартісні показники усієї діяльності, очікувані результати експортно–імпортних операцій.

10. Затрати, прибуток, рентабельність: собівартість основних виробів, валової, товарної та реалізованої продукції, кошториси витрат за різними напрямками, прибуток та рентабельність по видах діяльності та в цілому по підприємству.

11. Фінансова діяльність: баланс доходів та витрат, взаємовідносини з бюджетом, кредитні відносини тощо.

Показники планів [9,-c. 74-75 ].

Визначаючи зміст планів, слід обґрунтувати логіку розділів та склад показників, через які відображаються планові завдання. Показники характеризують зміст планів, умови їх виконання, а також є основою для оцінки діяльності підприємства.

Вся система показників може бути розділена за певними ознаками. Найбільш суттєвими з цих ознак є :

  • економічний зміст;

  • призначення;

  • спосіб характеристики предмету.

За економічним змістом показники поділяються на :

  • натуральні;

  • вартісні.

Натуральні необхідні для матеріально–речового виразу та обґрунтування плану: кількість продукції, що виробляється, необхідні матеріали за їх видами, устаткування тощо.

Вартісні використовуються для характеристики загальних обсягів виробництва, темпів його розвитку, розмірів витрат, доходів та інше.

Між вартісними та натуральними показниками існує взаємозв’язок та взаємозалежність. Вартісні показники розраховуються на основі натуральних, але в той же час за допомоги узагальненої вартісної оцінки витрат та результатів стимулюють використання ресурсів, зростання ефективності виробництва.

За економічним призначенням показники поділяються на кількісні та якісні.

Перші характеризують абсолютні обсяги виробництва та ресурсів, що споживаються: обсяги продукції, матеріалів, виробничі фонди, кількість працюючих тощо.

Другі показують ефективність використання виробничих ресурсів і всього процесу виробництва: продуктивність праці, матеріаломісткість, фондомісткість та фондовіддача тощо.

Дещо подібні результати класифікації планових показників дає їх розподіл за способом характеристики предмету. За цією ознакою виділяють :

  • абсолютні;

  • відносні.

Розкриття змісту питання 5:

Ключові терміни та поняття:

Планування здійснюється за допомогою різних методів, що визначають науковий рівень планів на промисловому підприємстві.

Класифікація методів за певними ознаками наведена на рис. 1.

Ознака класифікації

Метод

Логіка побудови плану

Від ресурсів (можливостей)

Від потреб (цілей)

Розрахунок планових показників

Екстраполяції (від досягнутого)

Пофакторний

Нормативний

Зв’язка ресурсів і потреб

Балансовий

Матричний

Обрання варіантів плану

Інтуїтивний (одно варіантний)

Розрахунок ряду варіантів та їх порівняння

Економіко – математична оптимізація

Метод виконання розрахункових операцій

Вручну з використанням найпростіших обчислюваних засобів

Механічний з використанням настільних електронних обчислювачів

Автоматизований з використанням ЕОМ

Представлення (презентація) запланованих робіт і показників

Табличний

Лінійно - графічний

Логіко – структурний (сітьовий)

Рис. 1. Класифікація методів планування. [51,-c. 215 ].



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Конспект лекцій вступ метою дисципліни "Економіка підприємства"

    Конспект
    Метою дисципліни “Економіка підприємства” є викладання ключових розділів економіки, організації та ефективності господарювання у певній ланці народного господарства; сукупності теоретичних і практичних знань з управління ринковою економікою.
  2. РОбоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Економіка підприємства» для студентів 2 курсу напряму підготовки 030601 «Менеджмент» галузі знань 0306 «Менеджмент І адміністрування»

    Методичні рекомендації
    Робоча програма та методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни «Економіка підприємства» для студентів 2 курсу напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент» галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» (усіх форм навчання).
  3. Загальна характеристика роботи актуальність теми (37)

    Документ
    Актуальність теми. Перехід національної економіки до ринкових умов функціонування разом з можливостями досягнення реальної економічної свободи в діяльності більшості людей та організацій вимагає створення адекватної системи управління
  4. За переліком дисциплін програми підготовки бакалаврів з економіки підприємства дисципліна „Планування І контроль на підприємстві має код нп-07 І викладається в обсязі 5 кредитів ects. ІІ. Розподіл навчального часу

    Документ
    Згідно з навчальним планом підготовки бакалаврів за напрямом підготовки “Економіка підприємства” на факультеті менеджменту та маркетингу Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” дисципліна „Планування
  5. Управління платоспроможністю підприємства Зміст

    Документ
    Розвиток ринкових відносин в Україні суттєво змінює економічне середовище функціонування підприємств. Головною ознакою цього середовища є конкуренція товаровиробників, які набули повної самостійності та відповідальності за результати

Другие похожие документы..