Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Курс лекций'
Планирование деятельности в настоящее время стало экономической основой свободных рыночных отношений всех хозяйствующих субъектов и экономических объ...полностью>>
'Документ'
Сегодня многие предприятия стремятся к  построению собственных порталов. Под интернет-порталом принято понимать веб-сайт, предоставляющий пользовател...полностью>>
'Документ'
Адылжан Шамшиев (А.Ш.) – руководитель молодежного общественного объединения «БИНГО». Родился 1 апреля 1983 года, в г.Кербен, Аксыйского района Жалала...полностью>>
'Документ'
1.4.Перейти от прямолинейных частей, плоских поверхностей, кубических и многогранных форм (особенно в местах сопряжений) к криволинейным, сферическим...полностью>>

Реферат на тему: Товар у системі маркетингу. Формування асортименту лікарських засобів

Главная > Реферат
Сохрани ссылку в одной из сетей:

♦ мистецтво здійснювати все це на довгостроковій, розра­хованій на перспективу основі.

Дослідження поведінки покупців свідчать, що для них у процесі освоєння та відбору виграє той товар, у якого від­ношення корисного ефекту (Р) до витрат на його придбання та використання (С) максимальне в порівнянні з іншими аналогічними товарами. Тому умова переваги одного із то­варів над усіма іншими має вигляд:

Це і є умова конкурентоспроможності товару в самому загальному вигляді. Але визначити, чи відповідає потенцій­но товар, що випускається, цій умові, можна лише в процесі порівняння з іншими представленими на ринку товарами.

Оцінка конкурентоспроможності товару, який планується на експорт, містить такі етапи:

І- аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного зразка як бази для порівняння та визначення рівня кон­курентоспроможності товару, що пропонується;

ІI- визначення набору порівнюваних параметрів обох товарів;

III- розрахунок інтегрального показника конкурентоспро­можності запропонованого товару.

Якщо більш детально розглянути вищеназвані ета­пи, то вибір зразка (І етап) — це один із найбільш від­повідальних моментів аналізу конкурентоспроможності. Зразок лікарського препарату повинен належати до тієї ж фармакотерапевтичної групи препаратів, що й продукт, який аналізується, бути широко представле­ним на даному ринку та завоювати найбільше переваг покупців.

У той же час, при визначенні набору порівняльних параметрів конкурентоспроможності товару (II етап) виходять із того, що частина параметрів характеризує споживацькі властивості то­вару, а друга частина — його економічні властивості (тобто споживчу вартість). Споживацькі властивості кожного товару, із яких складається корисний ефект, описуються набором "жорстких" та "м'яких" споживчих параметрів.

Щодо лікарських препаратів, то до "жорстких" па­раметрів можуть бути віднесені показання до застосу­вання (спектр дії), терапевтична ефективність, безпека (побічні ефекти) і т.ін. "М'які" параметри характеризу­ють естетичні властивості препарату (дизайн, колір, упаковка і т.ін.).

Крім викладеного підходу до визначення конку­рентоспроможності, для визначення стану та стабільно­сті попиту може бути застосований показник конкурентоспроможності лікарського препарату як відношення його проданої кількості до реалізованих препаратів-аналогів за певний період часу. При наявності декіль­кох аналогів сума продажу аналогів лікарського препа­рату ділиться на кількість найменувань аналогів, тобто визначається середня реалізація за однією позицією.

Оскільки показник конкурентоспроможності пов'я­заний з попитом, то попит на лікарський препарат можна назвати стабільним, якщо розрахований показ­ник більше 1.

Найважливішим механізмом управління якістю продук­ції є сертифікація, яка дозволяє об'єктивно оцінювати та підтверджувати споживачу її безпеку та ефективність.

Сертифікація може бути обов'язковою та добровільною. Обов'язкова сертифікація якості проводиться на відповід­ність вимогам ДЕСТу (або нормативним документам, ана­логічним йому за статусом) та міжнародним (національним) стандартам, уведеним у дію в установленому порядку.

Організація та проведення обов'язкової сертифікації по­кладаються на Держстандарт, а у відношенні окремих видів продукції — на інші державні органи управління.

Добровільна сертифікація продукції проводиться на від­повідність будь-яким нормативним документам, узгодженим між постачальником, з одного боку, та замовником — з ін­шого.

Нормативні документи, що використовуються для серти­фікації продукції, містять, як правило, вимоги до:

♦ якості товару та умов його випробувань (методам, прави­лам контролю і т.ін.);

♦ маркірування продукції, її упаковки, транспортування, зберігання та використання за прямим призначенням. Сертифікатом відповідності якості продукції чинним стан­дартам є документ, який видається для підтвердження від­повідності сертифікованої продукції встановленим вимогам.

Сертифікація лікарських препаратів — найважли­віша складова частина ринкових відносин у медико-фармацевтичній системі. Механізм сертифікації визна­чає діяльність розробників лікарських засобів, їх ви­робників, споживачів (пацієнтів), учасників експорту та імпорту, контролюючих органів, тобто всіх ланцюгів, через які проходять лікарські засоби на шляху від ви­готовлення до вживання.

Проблема контролю якості ліків стає особливо акту­альною у міру того, як на фармацевтичний ринок України надходить усе більша кількість лікарських за­собів, у тому числі і з зарубіжних країн.

Законом України "Про лікарські засоби" спеціальним органом державного контролю якості лікарських засобів визначена Державна інспекція контролю якості лікар­ських засобів Міністерства охорони здоров'я України з безпосередньо підпорядкованими їй державними інспек­ціями контролю якості лікарських засобів в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до Указу Президента України з метою вдосконалення державного контролю за якістю та без­пекою продуктів харчування, лікарських засобів та ви­робів медичного призначення утворено Національне агентство з контролю за якістю та безпекою продуктів харчування, лікарських засобів та виробів медичного призначення (НАзК України) на базі Координаційного експертного комітету з питань якості та безпеки про­дуктів харчування, Комітету з питань гігієнічного рег­ламентування, Комітету з питань імунобіологічних пре­паратів, Бюро реєстрації лікарських засобів, Державної інспекції з контролю якості ліків, Комітету з нової ме­дичної техніки та Фармакопейного комітету.

6. Маркетингова стратегія і тактика фармацевтичних підприємств

Прийняття рішення про виробництво товарів повинно базуватися на стратегічному підході. Це означає, що будь-яке рішення в даній галузі слід приймати з огляду на кінце­ву мету організації. Енциклопедичний словник бізнесмена дає таке визначення поняття маркетингова стратегія (стра­тегія охоплення ринку) — це формування та реалізація цілей і завдань підприємства-виробника та експортера по кожно­му окремому ринку (сегменту ринку) і кожному товару на певний період часу (довгостроковий, середньостроковий) для здійснення виробничо-комерційної діяльності у повній відповідності ринковій ситуації та можливостям підприємст­ва (фірми).

Проте реалізація маркетингової стратегії здійснюється в умовах навколишнього середовища фірми, яке швидко змі­нюється, облік яких можливий лише у короткострокових планах, тобто в рамках маркетингової тактики. Це також формування і реалізація завдань фірми на окремих ринках (сегментах) і по кожному товару, але лише в конкретний період часу (короткостроковий) на основі стратегії марке­тингу та оцінки сучасної ринкової ситуації з постійним ко­ректуванням завдань з урахуванням змін кон'юнктурних та інших факторів.

У теорії та практиці маркетингу існують кілька підходів до планування стратегії. Найбільш поширені з них — стратегічна модель Портера і матриця "Бостон консалтінг груп" (БКГ).

У стратегічній моделі Портера розглядаються дві основні концепції планування маркетингу і альтернативи кожної з них: вибір цільового ринку (у межах усієї галузі або окремих сегментів) і стратегічна перевага (унікальність або ціна). По­єднуючи ці дві концепції, модель Портера виділяє такі базо­ві стратегії охоплення ринку.

* перевага за витратами (недиференційований маркетинг);

* диференціація (диференційований маркетинг);

* концентрація (концентрований або цільовий маркетинг) (рис. 5.).

Стратегія недиференційованого маркетингу досить пошире­на. Фірми, які керуються нею, займаються масовим вироб­ництвом та реалізацією одного і того ж товару. Вони знева­жають різницею у сегментах та звертаються до всього ринку з однією і тією ж пропозицією. При цьому фірми концен­трують зусилля не на тому, чим відрізняються потреби спо­живачів, а на тому, що в цих потребах спільного.

Як перевагу цього виду маркетингової стратегії можна відмітити його економічність. Витрати на виробництво, під­тримку запасів, збут, маркетингові дослідження порівняно невеликі за рахунок великих однорідних масштабів вироб­ництва та відсутності необхідності диференціації товару за сегментами. Проте фірми, які використовують недиферен­ційований маркетинг, не мають можливості максимально використовувати сприятливі умови ринкової кон'юнктури, а їх концентрація на одному ринку (сегменті) призводить до виникнення інтенсивної конкуренції, підвищує ступінь під­приємницького ризику.

Рис. 5. Варіанти стратегії охоплення ринку

Прийнявши рішення виступати на декількох сегментах ринку, фірма обирає стратегію диференційованого маркетин­гу. Цей вид стратегії передбачає випуск однорідної, стандар­тизованої продукції з псевдодиференціацією. Тобто товар один і той самий для всіх сегментів ринку, але відрізняється маркою, кольором, набором кількісних характеристик, орга­нізацією збуту і т.ін.

Вигідність такого виду стратегії полягає у відносно неви­соких витратах виробництва товарної одиниці, зростанні збуту, більш глибокому проникненню на кожний із сегмен­тів, який освоюється фірмою.

На цей час практику диференційованого маркетингу ви­користовує все більша кількість фірм.

Концентрований або цільовий маркетинг особливо приваб­ливий для фірм з обмеженими ресурсами. Фірма зосереджує свої зусилля на більшій частці одного, як правило, сегменту ринку та виробляє товар, який задовольняє потреби кон­кретної групи споживачів.

Завдяки цьому виду стратегії фірма забезпечує собі міцну ринкову позицію, економію в багатьох сферах діяльності за рахунок вузької спеціалізації.

У той же час концентрований маркетинг пов'язаний з під­вищенням рівня ризику, оскільки стратегія орієнтована на один ринок (сегмент), який може не виправдати надій фірми або виявитися об'єктом аналогічної політики конкурента.

Модель Портера також відображає залежність між часткою ринку та прибутковістю, яка носить "U-подібний характер (рис. 6.).

Фірма з невеликою часткою ринку може мати успіх, ідучи за чітко сконцентрованою стратегією та зосереджуючи свої зусилля на одній конкурентній ніші.

Компанія, в якої частка ринку більш значна, здатна здійс­нювати успішну діяльність завдяки диференційованій страте­гії або перевагам за загальними витратами.

Однак, якщо фірма не володіє ефективною та унікальною продукцією або перевагами щодо загальних витрат, вона мо­же "загрузнути в середині" ("потрапити до болота").

Рис. 6. Модель Портера

Маркетингова стратегія фармацевтичних підприємств України визначена загальною стратегією розвитку віт­чизняної фармацевтичної промисловості, де серед іншого передбачено розширення асортименту продукції з особ­ливим акцентом на високоліквідну, підвищення якості лікарських засобів, забезпечення якісної упаковки тощо.

Провідні підприємства галузі нарощують обсяги вироб­ництва та продажу як за рахунок традиційно сформова­ного асортименту лікарських препаратів, так і завдяки впровадженню нових видів продукції. При цьому стратегія маркетингу обирається з урахуванням загальної стратегії та головної мети підприємства, зокрема, її економічних і соціальних аспектів.

Стратегії недиференційованого маркетингу дотриму­ються фірми-виробники товарів медичного призначен­ня, предметів санітарії та гігієни, галенових препаратів тощо. Серед них лідируючими як за обсягами виробни­цтва, так і за асортиментом продукції є: ЗАТ "Фарма­цевтична фірма "Дарниця", Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, АТ "Галичфарм", ВАТ "Фармак", ВАТ "Харківська фармацевтична фірма "Здоров'я", ВАТ "Лубнифарм" та інші.

Ринкова стратегія диференційованого маркетингу ха­рактерна для таких відомих вітчизняних фармвиробників, як АТ "Київський вітамінний завод", ВАТ "Вітаміни" (м. Умань), підприємство з виробництва бак­терійних препаратів "Біофарма" (м. Київ), Харківське підприємство з виробництва імунологічних та лікарських препаратів "Біолік", ВАТ "Київмедпрепарат" — провід­ний виробник антибіотиків в Україні.

В умовах формування фармацевтичного ринку України, незадовільного економічного, технічного та ма­теріального стану більшості підприємств галузі стра­тегія концентрованого або цільового маркетингу менш доцільна, ніж попередні. Фірми поки що не обирають її тому, що це повністю виключає можливість будь-якої диверсифікації. А при наявності на ринку загальнові­домих іноземних постачальників специфічних лікар­ських засобів концентрований маркетинг може призве­сти до втрати і без того нестійких ринкових позицій.

Високий рівень оснащення фармацевтичних фірм економічно розвинених країн, їх фінансова стабільність дозволяють використовувати різні варіанти маркетингових стратегій. На недиференційований маркетинг орі­єнтовані такі відомі українському споживачеві компа­нії, як "Pfizer" (США), в асортименті якої антибіотики, протизапальні препарати, психотерапевтичні лікарські засоби, серцево-судинні, для лікування діабету тощо; австрійська фірма "R. Bittner GmbH" що випускає по­пулярний зараз "Бальзам Біттнера".

Одна з перших за результатами рейтингу компанія "SmithKline Beecham" (США) дотримується стратегії диференційованого маркетингу. З 1993 року компанія вирішила зосередити свої зусилля на рецептурних і безрецептурних лікарських препаратах, засобах гігієни і профілактики захворювань, а також на вітамінних енергетичних напоях. Фармацевтичні ринки багатьох країн світу позитивно сприймають такі, зокрема, лікар­ські препарати компанії, як Панадол, Колдрекс у різ­них модифікаціях.

Тієї ж стратегії дотримується датська компанія "Ferrosan" — виробник відомих вітамінних препаратів Мультітабс.

Стратегія концентрованого маркетингу поширена серед компаній, що виробляють лікарські засоби для певних категорій споживачів. Прикладом цього напрям­ку є німецька фармацевтична компанія "Hoechst" — провідний виробник інсулінів.

Матриця БКГ розглядає групи товарів залежно від темпів росту ринкового попиту на них, співвідношення частки ринку товару даної фірми до відповідної частки основного конку­рента, обсягів інвестицій у виробництво товару, прибутків тощо. Відповідно до цього виділяються чотири групи товарів: "зірки", "дійні корови", "важкі діти" або "знаки запитання", "собаки" і відповідні маркетингові стратегії (рис. 7.).

"Зірки " — товари, що продаються в умовах швидко зрос­таючого попиту. Вони дають великі прибутки, але потребу­ють і значних ресурсів для фінансування подальшого їх зро­стання. У міру того, як уповільнюється темп розширення ринку, "зірки" перетворюються на "дійну корову".

"Дійна корова " — товари, які також активно реалізуються на ринку і дають фірмі суттєві прибутки. Вони не потребу­ють значних інвестицій, тому що методика їх виробництва налагоджена і витрати виробництва та збуту мінімальні. Прибутки від продажу цієї групи товарів ідуть на фінансування інших товарних груп.

"Важкі діти" — товари, які тільки з'явилися на ринку і потребують значних інвестицій на їх просування, хоча і не дають фірмі суттєвих прибутків. Вибір стратегії залежить від того, чи вірить фірма, що даний товар зможе успішно про­тистояти конкурентам при певній підтримці, і у скільки обійдеться така підтримка.

"Собаки " — товари з обмеженим обсягом збуту на зріло­му або скорочуваному ринку. Для них характерні значні ви­трати і невеликі можливості зростання. Компанія, що ви­робляє такий товар, може спробувати вийти на спеціалізова­ний ринок або поступово усунутися з ринку.

Рис. 7. Матриця "Бостон консалтінг груп" (БКГ)

Виходячи із наведеної класифікації, підприємствам необ­хідно постійно стежити за товарною номенклатурою та асортиментом, постійно їх оновлювати.

Маркетингові стратегії також можуть бути класифіковані залежно від ситуації на ринку, від стану самої фірми та де­яких інших факторів (табл. 1.).

Таблиця 1 Класифікація стратегій маркетингу

Стан ринкового попиту

• конверсійного маркетингу;

• креативного, розроблюючого мар­кетингу;

•стимулюючого маркетингу;

• ремаркетингу;

• синхромаркетингу або стабілізу­ючого маркетингу;

• підтримуючого маркетингу;

• демаркетингу;

• протидіючого маркетингу.

Товарна політика фірми

• диференціації;

• вертикальної інтеграції;

• диверсифікації;

• вузької товарної спеціалізації

Товари, що експортуються

• горизонтальна — коли новий то­вар є продовженням товару, що вже випускається, і він розрахова­ний на визначене коло покупців;

• концентрична — коли ведеться пошук нових товарів, які у техно­логічному і ринковому відношенні були б "співзвучні тим, що вже виробляються, та приваблювали нових покупців;

• конгломератна — коли здійсню­ється випуск нового товару, який не пов'язаний з товарами, що вже вироблялись фірмою до цього ча­су, і через те потрібне розроблен­ня нових технологій та освоєння нових ринків.

Вибір тієї чи іншої маркетингової стратегії зовсім не означає, що фірма буде використовувати її завжди. Стратегія може змінюватися, якщо:

♦ декілька років вона не забезпечує задовільних показників обсягу реалізації та прибутку;

♦ фірми-конкуренти різко змінили свою стратегію;

♦ зазнали змін зовнішні фактори, що впливають на діяль­ність фірми;

♦ відкрилися перспективи для вживання заходів, які мо­жуть у значній мірі підвищити прибуток фірми;

♦ змінилися чи виникли нові переваги покупців або зміни­лися тенденції до можливих змін у цій галузі;

♦ поставлені в стратегії завдання вже вирішені і використані.

7. Товарна політика підприємств

Після вибору маркетингової стратегії підприємство (фірма) визначає маркетингові засоби впливу на споживачів за допомогою товару, тобто свою товарну політику. Товарна політика — це конкретна діяльність фірми, що відповідає маркетинговій стратегії, спрямована на вивчення способів підвищення конкурентоспроможності продукції, яка випус­кається, перш за все, її якісних характеристик, створення нових товарів, формування асортименту і управління ним, пошук сегментів ринку, розроблення та здійснення стратегії упаковки, маркірування, обслуговування товарів та ін.

Багатоплановість товарної політики потребує проведення систематичних досліджень усього комплексу питань, що до неї входять, причому, їх об'єктом є не стільки сам товар, скільки потенційний споживач з його запитами по відно­шенню до конкретного товару.

Добре продумана товарна політика є для керівництва під­приємства покажчиком загальної спрямованості дій у ство­ренні товарів, здатних максимально задовольнити потреби покупців, а, отже, у завоюванні пріоритетних позицій на рин­ку конкурентної продукції.

До рішень, що приймаються в межах товарної політики, слід віднести:

♦ номенклатуру товарів, що виробляються;

♦ ширину асортиментних груп;

♦ діапазон обсягів кожного товару;

♦ якість товару;

♦ модифікацію;

♦ забезпечення товару торговою маркою;

♦ виключення з виробництва застарілих товарів;



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Реферат на тему: “Становлення фармацевтики України як галузі в сучасних ринкових умовах”

    Реферат
    Виробництво лікарських засобів належить до найбільш пріоритет­них і соціальне значущих напрямків розвитку та структурної перебудови економіки України.
  2. Тема Організація науково-дослідної роботи у вищому навчальному закладі

    Документ
    Історія зародження та розвитку науки нараховує багато століть. Ще на зорі свого розвитку людство полюпшувало умови життя за рахунок пізнання і незначного перетворення навколишнього світу.
  3. Міністерство охорони здоров’я України буковинський державний медичний університет (3)

    Документ
    Довідник для студента складений на основі навчальної програми «Фармакоекономіка» для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, спеціальність 5.
  4. Курс курс курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті

    Документ
    що читають дисципліни на інженерно-технічному факультеті I курс II курс курс курс курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті Умови для навчання Основні методи навчання
  5. European credit transfer system (12)

    Документ
    Координатором ECTS від університету є заступник проректора з навчальної та науково-методичної роботи к.т.н., доцент Лисенко Геннадій Леонідович. м. Вінниця, вул.

Другие похожие документы..