Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Просторная, со вкусом обставленная комната-гостиная, переходящая в кухню. На видном месте располагается большое зеркало, скрытое специально сделанной...полностью>>
'Документ'
Сучасний період розвитку світового суспільства характеризується суперечливими тенденціями: з одного боку – глобалізація та інтеграція технологічних, ...полностью>>
'Диссертация'
Защита диссертации состоится 3 декабря 2008 г. в 11 часов на заседании Диссертационного совета Д. 503.001.01 Института законодательства и сравнительн...полностью>>
'Закон'
Защита состоится «15» июня 2011 года в 14-00 часов на заседании диссертационного совета Д 203.037.01 в Санкт-Петербургском военном институте внутренн...полностью>>

Я про сприйняття Польщі І поляків в Україні на сучасному етапі двосторонніх відносин, про роль та місце Польщі в економіці, культурі, зовнішній політиці України

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Презентація результатів загальнонаціонального опитування населення України

«СПРИЙНЯТТЯ ПОЛЬЩІ І ПОЛЯКІВ В УКРАЇНІ»

13 грудня 2010 року

Опитування дає чітке уявлення про сприйняття Польщі і поляків в Україні на сучасному етапі двосторонніх відносин, про роль та місце Польщі в економіці, культурі, зовнішній політиці України. Порівняння результатів опитування 2010 року із результатами опитування 2000 року дає змогу простежити тенденції та зміни у сприйнятті Польщі і поляків українцями. Дослідження сприятиме баченню майбутніх відносин Варшава-Київ, а також допоможе розробити заходи, які б сприяли поліпшенню образу поляків у громадській думці населення України, кращому порозумінню польського та українського народу.

ОБРАЗ ПОЛЯКА В УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Вступ

Близьке сусідство двох країн не завжди є запорукою добрих відносин між суспільствами цих країн. Інколи буває навпаки – таке сусідство спричиняє низку конфліктів, які протягом років стають на заваді налагодженню добрих взаємин. Що стосується України та Польщі ситуація до певної міри специфічна, оскільки постійні контакти між громадянами двох держав можна назвати новим явищем. Завдяки так званому періоду “перебудови” та розпаду Радянського Союзу відновлення та посилення таких контактів стало ще більш можливим.

Протягом останніх 20-років з’явилося достатньо публікацій, в яких порушено тему непростого і сповненого конфліктів польсько-українського сусідства1. Презентуючи це дослідження, варто наголосити на двох моментах, дуже важливих при тлумаченні представлених результатів.

Першим таким моментом є відмінність історичного розвитку регіонів, які входять до складу сучасної України. Аналізуючи погляди та ставлення українського суспільства, варто пам’ятати, що сучасні українські землі до початку ІІ світової війни перебували у складі таких держав, як Чехословаччина, Польща, Румунія та СРСР. А це відповідно вплинуло на формування різного світогляду у жителів сучасної України.

Другий момент можна назвати суспільно-історичним. Ідеться про сприйняття Польщі інтелектуалами (інтелігенцією), які мешкали в Радянському Союзі. Власне ці інтелектуали називали Польщу “найвеселішим бараком” в соціалістичному таборі, де можна було послухати заборонену в СРСР музику або ж купити стильні джинси. Про це писав і згадував на різних конференціях і виступах Микола Рябчук2, про це зазначають Оля Гнатюк та Боґуміла Бердиховська в книжці “Бунт покоління”3. Історично зумовленим явищем є знайомство з польською культурою, наукою, мовою, побутом. Жителі прикордонних з Польщею регіонів слухали польське радіо і дивилися польське телебачення, оскільки порівняно з пропагандою радянських медіа, це була так звана оаза вільної думки. Результатом тогочасної популярності польських медіа є достатньо поширене знання польської мови серед покоління сьогоднішніх п’ятдесятирічних та старших жителів західноукраїнських областей. Досить популярними були польські часописи і журнали: Kobieta i Życie”, “Uroda4”, „Szpilki”, які своїм змістом суттєво відрізнялися від радянських журналів. Таким чином, польські медіа посприяли тому, що поляки стали союзниками для найбільш освіченої верстви українського суспільства в змаганнях за доступ до інформації, досягнень науки, культури, новинок моди.

КОНТАКТИ З ПОЛЯКАМИ І ПОЛЬЩЕЮ

Роздуми на тему образу поляків в Україні варто розпочати із дослідження інтенсивності контактів між двома народами. Ідеться не лише про поїздки українців до Польщі, чи поляків до України, але також і про доступ до різного роду інформації про Польщу або ж можливостей контактів з польською культурою.

Контакти з інформаційними матеріалами про Польщу

На запитання про контакт з будь-якими інформаційними матеріалами про Польщу ствердно відповіла більш ніж половина опитаних жителів України (56%). Перш за все, питання ставилося про матеріали, прочитані або ж переглянуті протягом останнього місяця, що передував дослідженню. Одночасно, кожний п’ятий опитуваний українець мав більш безпосередній контакт з Польщею – був у Польщі (10%), має там родичів, знайомих або ж співпрацівників (10%). Варто наголосити, що 39% перебувало за межами будь-якої інформації про Польщу, а лише 21% мали безпосередні контакти, тобто були в Польщі або ж мають контакт з цією державою через особисті зв’язки (родичі, товариші, співпрацівники).

Десять років тому (кінець 2000 р.), коли було проведено подібне дослідження, за межами будь-якої інформації про Польщу перебувало менше опитуваних (27%). Оскільки питання стосувалося інформації про матеріали, прочитані або ж переглянуті протягом останнього місяця перед проведеним дослідженням, то при цьому варто враховувати актуальність подій, котрі сприяють зацікавленню зі сторони медіа. А відповідно, це стосується того, чи є, чи ж не є Польща об’єктом зацікавлення для українських медіа. Складно тепер реконструювати дрібні події, які 10 років тому могли привернути увагу українських ЗМІ до Польщі.

Схоже, що протягом останніх десяти років зона контактів України з Польщею звузилася. Це пов’язано з наступним: по-перше, українська держава зміцнила своє становище на міжнародній арені, що зумовило багатосторонній розвиток контактів з іншими країнами, відповідно контакти з Польщею стали менш важливими; по-друге, запровадження віз для українських громадян (2003 р.) і вступ Польщі до Шенгенської зони (2007 р.), значно ускладнили процедуру в’їзду українців до Польщі5. Відповідно, візовий режим перешкоджає безпосередньому контакту українців з Польщею.

Якщо говорити про джерела інформації, з котрих українці черпають відомості про Польщу, то тут домінує телебачення – найбільш популярне джерело інформації з будь-якої тематики. Увагу привертає мала популярність Інтернету, як засобу комунікації та черпання інформації, але пам’ятаймо, що його доступність в Україні і надалі обмежена, хоча останніми роками ситуація змінюється на краще6.

Структура використовуваних джерел інформації дещо відрізняється в залежності від регіону, однак всюди домінує телебачення. На заході дещо частіше, ніж в інших регіонах слухали радіопередачі (23%), також частішою була можливість безпосередньо контактувати з поляками (8%). Найменше безпосередніх контактів з поляками мали жителі півдня України (3%), хоча поляки досить часто відвідують Крим і Причорномор’я. Складається враження, що приїжджі поляки не налагоджують контактів із місцевим населенням, або ж такі контакти не залишають жодного сліду в свідомості господарів.

Цікавий і той факт, що міське населення дещо частіше констатувало відсутність інформації про Польщу (45%), ніж сільське населення (42%). Такий результат можна пояснити більшою популярністю телебачення в селі, ніж у місті. Близько половини опитуваних зазначили, що їм бракувало інформації про Польщу в українських медіа. А двоє зі ста опитаних навіть вказало, що такої інформації забагато. Найчастіше інформації про Польщу бракує особам, які: ніколи не були у Польщі, не мають там ні товаришів, ні родичів. Ті, хто такі контакти має, частіше схильні вважати, що кількість інформації про Польщу є достатньою, або ж навіть більш ніж достатньою.

Дуже важливим джерелом інформації про країну є відвідування цієї країни.

Дослідження засвідчило, що після 1991 року кожен десятий дорослий українець був у Польщі. Цей показник порівняно малий, особливо якщо врахувати, що в кінці 2000 р. цей відсоток досягав 15%. Така різниця показує, що останнім часом виїзд до Польщі став менш популярним, ніж наприкінці 90-х рр.

Однак слід наголосити, що значна кількість осіб, які коли-небудь відвідували Польщу, були тут щонайменше тричі. Таких частих відвідувачів – більше, ніж тих, хто був у Польщі лише один раз. Найчастіше приїздять до Польщі 40–49-річні особи. Десять років тому найчастіше приїздили 30-річні і відвідували Польщу лише раз або два рази. Складається враження, що ті особи, які налагодили зв’язки чи співпрацю в Польщі наприкінці 90-х рр., продовжують контактувати і надалі та час від часу приїздять до Польщі особисто. “Нових” відвідувачів менше.

Кількість поїздок до Польщі після 1991 р.

Зменшення кількості осіб, які їздять до Польщі насамперед пов’язано із запровадженням візової політики з державами Шенгенської зони, в тому числі і Польщею. Українцям значно простіше поїхати до Росії, адже для цього необхідний лише внутрішній паспорт. На початку жовтня, коли було проведено це дослідження, тільки 19% українців мали закордонний паспорт. Якщо врахувати лише тих осіб, котрі мають або ж коли-небудь мали закордонний паспорт, то відсоток тих, хто був у Польщі, зростає до 39%.

Поїздкам до Польщі сприяє проживання на заході країни (21% мешканців Західного регіону були в Польщі), а також зв’язки з Польщею (в Польщі було 40% осіб, котрі мають тут родичів або знайомих). Варто також відзначити, що досить часто до Польщі приїжджають мешканці сіл та селищ міського типу, хоча переважають жителі великих міст (з населенням 100 тис. і більше), що цілком природно.

Найбільш зазначувана мета поїздки - це туристична подорож (44%) або робота (29%). Схожа ситуація була десять років тому, однак відсоток тих, хто приїздив з метою працювати, був значно менший (16%). Очевидно, це пов’язано зі змінами польського трудового законодавства, зокрема із розпорядження міністра праці і соціальної політики, згідно з яким – іноземцям, які є вихідцями з сусідніх з Польщею держав, дозволяється легально працювати в Польщі без спеціального дозволу протягом 6 місяців на рік7.

Ще одна важлива відмінність, яка відрізняє сьогодення від ситуації десятирічної давнини, – значення базарної торгівлі. Вона перестала відігравати таку важливу роль, як колись. В анкеті за 2010 р. “торгівля” не з’являлась серед переліку потенційної мети виїздів до Польщі, тоді як у 2000 р. таку мету зазначило 27% тих, хто сюди приїздив. На сьогодні ситуація є такою, що українці в Польщі радше влаштовуються на сезонні роботи, ніж беруться до базарної торгівлі.

Структура вказаних причин поїздок до Польщі була однаковою серед чоловіків і жінок, однак поїздки службові частіше здійснювали чоловіки. Відсоток поїздок туристичних, на роботу і до знайомих практично не відрізнявся. Мешканці сіл найчастіше їздили до Польщі на роботу, ніж з будь-якою іншою метою, тоді як мешканці великих міст – на відпочинок або ж з службовою метою.

Близько 15% опитаних українців мають різного роду особисті контакти з Польщею. Найчастіше це контакти зі знайомими або товаришами (8%), 6% – мають у Польщі родичів, а 2% – співпрацівників або бізнес-партнерів.

Найчастіше контакти з Польщею мають мешканці сусідніх з польським кордоном регіонів. Найрідше контактують мешканці Східного регіону України. Контакт з Польщею має кожний п’ятий сорокарічний (20%), але лише 13% двадцятирічних і менше 10% – найстарших осіб.

Отже, як можна побачити з представлених даних, контакти українців з Польщею і поляками не такі часті, як можна було б очікувати з огляду на значну протяжність спільного кордону та кількість населення двох країн. Більше того, інтенсивність цих контактів не зростає, а навпаки зменшується, бо коло зацікавлених осіб залишається майже незмінним від 2000 р. Молодь не зацікавлена в поїздках до Польщі, немає також і особистих контактів з Польщею.

ПОЛЬЩА - БЛИЗЬКА ЧИ ДАЛЕКА?

Для того, щоб з’ясувати, наскільки близька чи далека Польща для жителів України, респондентам було запропоновано відповісти на відкрите запитання: Що Вам спадає на думку, коли Ви чуєте слово “Польща”? Найчастіше у відповідях опитуваних Польща мала позитивні характеристики. Досить часто підкреслювалася схожість між Польщею і Україною. Польща для українців не видається державою екзотичною, котру важко собі уявити. Відповіді респондентів:

  1. Країна товариська, подібна до України, братній, товариський народ, приємні люди, що симпатизують Україні (уявлення із позитивним знаком) – 26%

а) Країна “нормальна”, така як наша – зі соціалістичним минулим (“Нормальна країна, така ж, як і ми, ніякої ворожості до неї ми не відчуваємо“; “Держава така ж, як і наша, але громадяни живуть там краще“);

б) Слов’яни – поляки і українці є одним народом;

в) Країна, яка сприяє Україні (“Польща досить сильно підтримала Україну під час помаранчевої революції“);

2. Асоціації досить нейтральні, географічні – 27%

а) Сусіди, країна сусідня і т.п.;

б) Асоціація з різними польськими містами (без коментарів перелік різних польських міст);

в) Нейтральна згадка поїздки до Польщі (“колись був, проїздив Польщею минулого року“, і т.п.);

3. Польща як символ економічного успіху і кращого, ніж в Україні життя (“Країна, котра розвинула свою економіку, зав’язала добрі стосунки із Заходом і стала європейською“; “приклад того, як може розвиватись постсоціалістична країна“) 19%

а) Вищий, ніж в Україні, рівень життя (“такі самі люди, як ми, але навчилися краще жити“);

б) Країна доглянута, гарна (“розквіт, чисті, доглянуті вулиці, а ще соціальне забезпечення“);

в) Можливість для українців заробити (колись наші цілий час туди їздили);

г) Доброї якості і дешевші товари;

д) Держава, котра дбає про громадян (головним чином мова йде про регулярну виплату зарплати і пенсії) (“європейська, країна добре розвивається, в котрій шанують і дбають про громадян“);

е) Єдність і патріотизм поляків (“там живуть краще об’єднані поляки, котрі люблять свою Батьківщину“);

4. Країна європейська, член Європейського Союзу (“заздрю, що їм вдалося стати членом ЄС і збудувати своє життя, патріоти“) 9%

а) Країна, котра сприяє Україні на шляху до Європейського Союзу.

5. Катастрофа під Смоленськом5%

6. Історія (часто асоціація негативна щодо Польщі, але не тільки. Часто також перелічуються історичні постаті) – 4%

а) Давніша історія – часи Хмельницького, Мазепа;

б) ІІ світова війна (“Поляки багато пережили в часи ІІ світової війни, скоро ми б знайшли спільну мову“; хтось написав: “Воював в Польщі, вони нас ненавидять не люблю Польщі”);

в) Окупація (“Польща загарбала частину України, ставиться до нас негативно”; “Пам’ятаю розповіді батьків, котрі говорили, що погано є за радянської влади, але не дай Боже повернемось під панування Польщі вони сприймають нас як нижчих”);

7. Асоціація з культурою і мистецтвом 3%

а) Художники, автори, актори і співаки, особливо ті, хто колись був популярний у СРСР (наприклад, Барбара Брильська, Анна Герман, але також і Шопен, Копернік);

б) Фільми (наприклад, “Знахар”, “Чотири танкісти і пес” та ін.);

в) Письменники (наприклад, Станіслав Лем);

г) Полонез Огінського;

8. Спільне проведення Євро 2012 3%

9. Негативна асоціація (стосується як міжлюдських відносин, так і міждержавних) – 3%

а) Ворожість до України, невдячність (“Україна допомогла Польщі піднятись, а тепер вони дивляться на нас з висоти”);

б) Країна, котра “вміє себе піднести”, зарозуміла, хитра в міжнародній політиці, можна очікувати удару в спину (“говорячи словами Леніна - це політична повія”);

в) Негативні особисті спогади, часом неконкретні (“не подобається мені Польща і нічого доброго про неї не можу сказати”; “відчувається недоброзичливість”; “нормальна країна, але таке враження, що між Польщею і Україною пробіг чорний кіт”);

10. Асоціація особиста – родина, товариші – 2%

11. Релігія, релігійність 1%

а) Папа Римський – поляк;

б) Багато костелів, католики;

12. Політичні діячі, політики (наприклад Валенса, Кваснєвський, брати Качинські, при цьому кілька осіб назвали “брати Кваснєвські”) – 1%

У вищеподаних відповідях привертає увагу той факт, що найчастіше образ поляка для українців пов’язаний з економічним успіхом Польщі, або ж з політичним вступом Польщі до ЄС. Досить подібними були відповіді в 2000 р., хоча Польща тоді ще не була членом ЄС. Питання рівня життя і добробуту домінують в українському уявленні про Польщу. Дуже мало респондентів асоціювало Польщу з історичними подіями (4%) і найчастіше це були респонденти із Західного регіону України.

Образ Польщі, як добре розвиненої в економічному плані країни, також був підтверджений в питаннях, пов’язаних з різними аспектами функціонування держави.

Образ функціонування польської держави

Приблизно на половину поділилися думки респондентів щодо існування в Польщі бюрократії і корупції. Одна частина вважає (21%), що в Польщі бюрократія ускладнює життя, а інша (21%) – що ні і 23% опитаних не могли однозначно відповісти на це запитання. Щодо корупції, то 20% вважає, що в Польщі панує корупція, 21% – не панує і 26% не змогли однозначно відповісти.

Досить подібною є ситуація щодо ставлення поляків до іноземців: 13% респондентів вважають, що поляки не люблять іноземців, а 37% переконані, що поляки люблять іноземців. Якщо порівнювати дослідження, проведені в 2000 р., то тоді 22% респондентів висловило думку, що поляки не люблять іноземців. Очевидно, це стало ефектом того, що в 2004 р. Польща стала членом ЄС, а сама ЄС для більшості українців асоціюється з мультикультурністю, відповідно, поляки “були змушені” полюбити іноземців.

Поїздки до Польщі сприяли формуванню в українців позитивного образу поляків. Також досить важливу роль у сприйнятті поляків відігравали: регіон проживання респондентів, їх політичні уподобання та вік. Відмінності з огляду на стать були незначними, хоча виявилося, що чоловіки дещо позитивніше сприймають Польщу, ніж жінки.

Однак, якщо враховувати різницю індексу позитивного образу Польщі, то варто пам’ятати, що він сконструйований в такий спосіб, де малі його вартості не означають негативного образу, а лише є неврахуванням позитивних елементів.

І так, найбільше позитивних елементів в Польщі вбачали мешканці західних регіонів, а також наймолодші респонденти – до тридцяти років. Як виявилось, найбільш позитивний образ про Польщу мають мешканці малих міст. Аналізуючи політичні уподобання опитаних8, з’ясувалося, що найбільш позитивно сприймають Польщу прихильники Анатолія Гриценка. Виборці Віктора Януковича виказали менше позитивних уявлень про Польщу і, порівняно з даними по цілій країні, знаходилися нижче середнього рівня.

Цей аналіз показав, що Польща для українців не видається країною екзотичною і дивною і загалом вона їм подобається. Залишається, однак, відкритим питання щодо того, чи є Польща для українців “близькою”, а чи “далекою”. В цьому питанні мова не йде про географічну відстань, однак за допомогою географії деякою мірою можна з’ясувати і тему символічного віддалення двох держав. Для того в анкеті було також поставлено запитання-прохання про визначення відстані від Києва до Варшави.

Найкоротша дорога з Варшави до Києва пролягає через Люблін, Замость, прикордонний перехід в Дорогохуську, Ковель і Сарни. В сервісі Google Maps ця відстань дорівнює бл. 800 км. Більшість опитуваних відповіло майже правильно, зазначаючи, що інтервал між столицями сягає від 501 до 1200 км. На певну символічну віддаленість Польщі може вказувати і той факт, що більшість опитаних переоцінили ніж недооцінили цю відстань, 30% вказала цю відстань занадто великою і лише 1% – замалою.

Досить цікавими у даному контексті є регіональні відмінності. Найбільш точні відповідей щодо відстані дали мешканці Західного регіону (50%), в котрому також і найбільший відсоток опитаних недооцінили цю відстань, вказуючи на інтервал до 500 км. У Східному регіоні аж 42% опитаних вказало на відстань понад 1200 км., причому 10% – навіть більшу ніж 1800 км. Південний регіон вирізнявся значною кількістю тих, кому було “важко відповісти” (45%).

Однак, незалежно від почуття близькості чи віддаленості України від Польщі, в Україні немає якого-небудь відчуття небезпеки зі сторони Польщі. 82% опитаних визнає свого західного сусіда за дружню країну стосовно України, а лише 9% – за недружню (в тому числі 7% – “більше дружню, ніж недружню”).

Варто зазначити, що контакти з інформацією про Польщу збільшували відсоток осіб, котрі вважали цю країну за дружню (до 85%), натомість поїздка до Польщі сприяла до більшої гостроти вражень. Особи, котрі були в Польщі, частіше схильні вважати, що ця країна є дружньою ніж “швидше дружня, ніж не дружня”. Водночас у цій групі частіше, ніж в цілому по країні, проявлялися думки, що Польща є країною недружньою. Варто також підкреслити, що відсоток думок про недружнє ставлення Польщі був практично однаковим у всіх регіонах України, окрім центрального, де він був найменшим. Найбільший відсоток опитаних, котрі вважають Польщу країною дружньою, був зафіксований на Заході (88%). В інших регіонах цей відсоток практично не відрізнявся.

Якщо ж мова йде про сприйняття ставлення Польщі до України серед електорату найпопулярніших кандидатів у президенти України, то виділялись наступні: 32% прихильників Петра Симоненка вважають Польщу за недружню країну, 92% прихильників Анатолія Гриценка вважають Польщу країною дружньою щодо України, 86% прихильників Юлії Тимошенко також вважають Польщу дружньою країною. Виборці президента Віктора Януковича вважали Польщу за дружню країну рідше, ніж всі опитані загалом (79% по відношенню до 82% в цілому). За недружню визнало Польщу 9% прихильників Віктора Януковича, що є таким самим результатом, як і в цілому по країні.

ПРИСУТНІСТЬ ПОЛЬЩІ В УКРАЇНІ

Протягом останніх двадцяти років Польща систематично “будує” свою присутність в Україні. Найчастіше це відбувається стихійно, без політичної діяльності, а часом і навіть на відміну тій діяльності. Займаються тим медіа, про що вже говорилося (46% вважають, що Польщі в українських медіа замало), але також і різні фірми, котрі розпочинають свою діяльність в Україні, неурядові організації, реалізація проектів разом з українськими партнерами, а також різні інституції, що налагоджують співпрацю в рамках партнерства міст і регіонів.

Іншою формою присутності Польщі в Україні, котра заслуговує на особливу увагу, є популяризація польської культури, яка відбувається за допомогою організації різних святкувань: презентації книжок, мистецьких фестивалів, зустрічей з авторами тошо.

Польська культура в Україні

Важливим елементом контакту з культурою якої-небудь країни є знання її мови. У випадку України і Польщі справа виглядає дещо простішою з огляду на те, що дві мови належать до однієї сім’ї мов. Окрім цього, як згадувалося вище, багато українців вивчило польську мову завдяки можливості отримувати інформацію з польських медіа. Виявляється, що кожен четвертий українець певною мірою володіє польською мовою.

Сприяють вивченню польської мови і поїздки до Польщі. Однак щодо вказаного знання польської мови різниця між особами, котрі були в Польщі, і тими, котрі ніколи там не були, досить велика. Можливо, це є наслідком того, що особи, котрі мали можливість почути польську мову “на живо” зауважували, що розуміють прості тексти без вивчення мови. Знанню польської мови також сприяли контакти з Польщею та проживання в Західному регіоні, де є доступ до польських медіа.

Рівень знання польської мови

Жителям України також ставилось запитання про рівень обізнаності з польською культурою, а особливо з такими аспектами, як художня література, кіно, музика, мистецтво, історія та кухня. Виявилося, що найкраще обізнані з польським кіно (кожний дев’ятий з опитаних зазначив, що добре розбирається в польському кіно), а також з історію, добре знання якої вказав кожен перший на одинадцять опитаних.

Рівень знання польської культури залежав від різних чинників. Одним з найважливіших є загальне зацікавлення Польщею, котре проявляється в читанні преси і перегляду телебачення на тему Польщі, рівень освіти, а також знання польської мови, чи контакту з Польщею. Дещо несподіваним є зв’язок з місцем проживання і знанням польської культури – особи, котрі проживають в Західному регіоні частіше знають її гірше, ніж мешканці інших регіонів, особливо Східного. Варто однак пам’ятати, що мова йде про суб’єктивні оцінки опитаних осіб, тому цілком можливо, що мешканці Західного регіону, маючи частіші контакти з Польщею, більше усвідомлюють, що багато чого вони не знають. Відповідно, на запитання “в якій мірі вони знайомі з різними аспектами польської культури” частіше, ніж інші, відповідають, що в невеликій або зовсім не знаються.

Участь у святкуваннях, пов’язаних з Польщею в межах цілої України досить мінімальна. Лише поодинокі особи зазначили, що протягом останнього року брали участь у таких подіях, як презентація книжки, мистецький фестиваль, дні польської культури, зустріч з польськими політиками або громадськими діячами, співпраця при якомусь українсько-польському проекті або курс вивчення польської мови. При цьому найчастіше (1%) брали участь у святкуванні днів польської культури. Менш ніж 2% опитаних зазначило хоча б одну подію, в якій брали участь. Із 2004 опитаних таких виявилось лише 39 осіб.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Та зовнішня політика (1945-70-ті роки)

    Документ
    C. П. Галака, П. Ф. Кириенко, І. Д. Коміренко, В. В. Копійка, О. А. Коппель, В. Ю. Крушинський, В. М. Матвієнко, І. О. Мін-газутдінов, О. С. Пархомчук, І.
  2. Зовнішня політика україни (4)

    Документ
    Зовнішня політика України: Плани та методичні вказівки до підготовки контрольної роботи для студентів денної форми навчання спеціальності «Міжнародна інформація» (повна неофіційна версія) /Укл.
  3. Політологія / Кремень

    Документ
    Політика є особлива сфера життєдіяльності людини. І так як не всі люди сіють хліб, виготовляють машини або співають на сцені, не всі займаються і політикою.
  4. Україна на шляху до Європи

    Книга
    В. І. Головчєпісо, доктор політичних наук, професор: В. В. Лизанчук, доктор філологічних наук, професор; В. В. Різуп, доктор філологічних наук, професор; І.
  5. Політологія: підручник / Ред. О. В. Бабкіна, В. П. Горбатенко. К. Вц "Академія", 2003. 528 с. (Альма-матер)

    Документ
    Підручник, перше і друге видання якого були схвально сприйняті науково-педагогічною громадськістю і студентами, у новому варіанті охоплює широкий спектр історико-теоретичних і прикладних проблем, акцентує на пізнанні сутності й особливостей

Другие похожие документы..