Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
(Гид, Работник театра, Отец Элеоноры, Арман в пьесе «Дама с камелиями», Посетитель салона, Месье Эли, Режиссер, Обожатель Сары, Представитель админис...полностью>>
'Рабочая программа'
Планирование составлено на основе «Программы общеобразовательных учреждений по литературе для 8 классов общеобразовательных школ под редакцией В. Я. ...полностью>>
'Лекции'
Нью-Йорк. Каждое десятилетие отмечено своей группой самых ходовых акций. В 70-х благодаря взлету цен на нефть это были акции нефтяных компаний. В 80-х...полностью>>
'Программа'
Создание программы «Безопасность – залог здоровья» направлено на формирование у участников образовательного процесса устойчивых навыков безопасного п...полностью>>

Аналіз теми тижня: урок

Главная > Урок
Сохрани ссылку в одной из сетей:

05.09.2011-18.09.2011

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 2

1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: УРОКИ «ЯЛТИНСЬКОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ» В КОНТЕКСТІ РОЗБУДОВИ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З ЄС 2

1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ 3

1.3. ЕКОНОМІКА 9

1.4. ЕНЕРГЕТИКА 9

1.5. СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО 11

1.6. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА ПРИКОРДОННЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 13

1.7. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 15

УКРАїна - нато 20

2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: РЕАЛІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЇ «ОБ’ЄДНАНИЙ ЗАХИСНИК»: НА ШЛЯХУ ДО «НОВОЇ ЛІВІЇ» (ЗАКІНЧЕННЯ) 20

NATO and Libya - Operation Unified Protector // Офіційний сайт НАТО. – Режим доступу: t/cps/en/SID-BD368499-C84EB577/natolive/topics_71652.htm? 20

Пьяных Д. В нарушение всех резолюций ООН в Ливии идет наземная операция войск НАТО. – Информационное сообщение ИТАР-ТАСС от 25.08.2011. – Режим доступу: /c188/211202.html 21

Rasmussen A.F. NATO After Libya: The Atlantic Alliance in Austere Times // Foreign Affairs. – July/August 2011. – 22

Режим доступу: /articles/67915/anders-fogh-rasmussen/nato-after-libya 22

2.2. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 22

2.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 24

3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: САМІТ СНД У ДУШАНБЕ – ПОЧАТОК НОВОЇ ГАЗОВОЇ ВІЙНИ УКРАЇНИ З РОСІЄЮ? 27

3.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 28

3.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 33

3.1.4. ПАРЛАМЕНТ 36

3.1.5. ОПОЗИЦІЯ 38

3.1.6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 40

3.2.1. РОСІЯ 47

3.2.2. США ТА КАНАДА 49

3.2.3. КРАЇНИ ЄВРОПИ 52

3.2.4. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 58

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз

1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: УРОКИ «ЯЛТИНСЬКОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ» В КОНТЕКСТІ РОЗБУДОВИ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З ЄС

У рамках щорічної зустрічі «Ялтинської європейської стратегії», організованої Фондом В.Пінчука, з 15 по 18 вересня, Лівадійський палац у м. Ялта став місцем для обговорення стратегічних питань подальшого розвитку України, створення засад дієвої співпраці з ЄС і країнами світу, усвідомлення стратегії планування своєї зовнішньополітичної тактики.

Високе зібрання, в якому взяли участь понад 200 світових і українських лідерів політичного істеблішменту, ділових і громадських кіл, мало на меті обговорення нового сучасного міжнародного стану справ, визначення проблем і перспектив розвитку регіону Східної Європи. Восьма Ялтинська щорічна зустріч під назвою «Україна і світ: спільні виклики, спільне майбутнє» приділила окрему увагу ролі України в розвитку економіки зазначеного регіону, а також відносинам східноєвропейських країн з найбільшими сусідами – ЄС і Росією.

Однак, питанням співпраці України з Російською Федерацією в рамках газових угод було відведено другорядне місце на тлі загальних дискусій, що переважно стосувались питань глобального світоустрою, проблем подолання світової економічної кризи, прав людини і засадам розбудови відносин України з ЄС, що мало б закріпитись укладанням у грудні 2011року Угоди про асоціацію. У свою чергу, прем’єр-міністр України М.Я. Азаров зосередив свою увагу на важливості підготовки України до підписання Угоди, яка повинна включати перспективу членства держави в ЄС.

Різноманітність поглядів і бажання створити єдине бачення місця України в сучасному глобалізованому світі домінувало протягом 4-денних робочих зустрічей європейських, американських і вітчизняних політичних діячів. Варто підкреслити, що офіційні представники Росії не взяли участі в саміті, окрім хіба що Ігоря Юргенса, голови Інституту сучасного розвитку. Звичайно, на тлі тривалих «газових суперечок» між Україною і Росією, відмовою Президента Д.А. Медведєва провести робочу зустріч з Президентом України В.Ф. Януковичем під час нещодавнього саміту СНД у Душанбе, годі й було чекати іншої реакції на проведення саміту в Ялті, зважаючи на тематику дискусій і спроби виокремлення єдиного європейського вектору зовнішньої політики Києва.

Загострення російсько-українських відносин не варто пояснювати виключно газовою складовою, адже чим ближче дата проведення грудневого саміту «Україна-ЄС», тим чіткішою стає українська готовність щодо укладання Угоди про асоціацію з ЄС. Наступного тижня в Варшаві відбудеться саміт «Східного партнерства», на якому Києву випаде унікальна нагода підкреслити свої досягнення і зосередитись на виконанні «домашнього завдання», що має завершити переговорний процес з Брюсселем.

Незважаючи на існуючий скептицизм щодо готовності України взяти на себе зобов’язання в рамках можливої Угоди про асоціацію, у ході робочих зустрічей «Ялтинської європейської стратегії»,європейські політики наголошували на зворотному. Комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле підтвердив, що переговори з підписання Угоди про асоціацію наближаються до фінальної стадії. А.Квасневські, ( Президент Республіки Польща 1995-2005), Голова правління «Ялтинської європейської стратегії», відомий своєю підтримкою європейських прагнень України, розвіяв думку про втому ЄС від розширення, зауваживши на необхідності більшої консолідації ЄС в межах своїх існуючих кордонів, а також розбудови загальної політики в сфері енергетики та безпеки, спільної зовнішньої політики щодо нових глобальних гравців і лідерів.

Унікальність проведеного форуму в Ялті полягає не стільки в зустрічах провідних політиків (decision makers) і власне тих, від кого залежить успіх чи невдача просування офіційного Києва на шляху до довгоочікуваного членства в ЄС, скільки в прагненні останніх виробити програму розбудови відносин Києва з Брюсселем, результатом чого і має стати укладання в грудні Угоди про асоціацію.

Можна було б очікувати, що Ялтинські дискусії звертатимуть увагу на розбудову існуючих механізмів співпраці України з ЄС (наприклад, нещодавно створена «Євронест» чи «Східне партнерство»), але форум мав на меті скоріше констатацію досягнень і обговорення майбутнього. Більше того, відсутність російських офіційних кіл негативно не відобразилась на якості проведення форуму, який доволі успішно підсумував напрацювання України на європейському напрямі і надав впевненості перед грудневим самітом «Україна-ЄС». Як відомо, окрім Ялтинських дебатів, що переважно стосуються питань європейського напрямку української політики, Фонд В.Пінчука успішно проводить низку «українських сніданків» у Давосі, з метою представлення України і її можливостей іноземним інвесторам і політикам.

Квінтесенцією 8-го форуму Ялтинської європейської стратегії можна вважати слова Ш.Фюле щодо якості відносин між Україною та ЄС, яка залежить не тільки від прогресу за столом переговорів. Офіційний характер зібрання друзів і прибічників України насправді створив значне підґрунтя теоретичних і практичних засобів успішного виконання європейських аспірацій України, але, як відомо, окрім слів державні інститути повинні діяти. Адже часу до грудневого саміту, в якому і буде підведено підсумки щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС, залишилось не так вже й багато.

1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ

Європейський простір

06.09.2011 Представника українського МЗС у Берліні попередили про «підводні камені» у відносинах ЄС

Виступаючи на форумі у Берліні, заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін розповів про те, які цілі ставить перед собою Київ у відносинах з ЄС. Німецькі учасники дискусії попередили про можливі проблеми.

Павло Клімкін запевнив учасників дискусії, організованої фондом Бертельсманна, що цього року ЄС і Україна підпишуть угоду про Асоціацію та зону вільної торгівлі і закликав Євросоюз більше допомагати Києву. За словами представника українського МЗС, Україна активно реформує законодавство, аби прибрати всі перешкоди на шляху підписання угод з ЄС. У відповідь німецькі експерти зауважили, що "підводні камені", які Україна доки не квапиться прибирати зі своєї дороги, можуть привести до перенесення підписання угод. Йдеться, вочевидь, і про кримінальне переслідування лідерів опозиції. З німецького боку пролунала критика з приводу фактичного застою в реформуванні системи юстиції, без чого інтеграція України в ЄС неможлива. Про це говорили, наприклад, экс - посол ФРН в Україні Дітмар Штюдеманн і дипломат Ганс-Ґеорґ Вік. І хоча згадування імені Юлії Тимошенко всі ретельно уникали, було зрозуміло, що, критикуючи правосуддя, мають на увазі саме цю справу. 

Пасивність Києва 

Як відзначили деякі учасники, Україна на якомусь етапі стала втрачати привабливість для німецького бізнесу. Причина криється не лише в законодавстві, але і «в пасивності самих українців». «Бізнес в Україні чекає доки Європа дасть гроші, створить умови для торгівлі, проте зі свого боку ініціативи практично не проявляє», - заявив голова Німецько-українського форуму Дітер Штайнеке. Критикували Київ і через загострення у відносинах з Москвою. Учасники застерегли, що актуальні проблеми з україно-російськими газовими контрактами можуть призвести до нової енергетичної кризи в Європі.

УНІАН

09.09.2011 У Києві зібралися представники YEPP

До Києва приїхали представники молодіжної організації Європейської народної парті з 30 країн, які з 8 по 11 вересня братимуть участь у семінарі міжнародної молодіжної організації YEPP (Молодь Європейської народної партії).

Як повідомили УНІАН у прес-службі Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Батьківщина Молода", у рамках семінару відбудеться конференція «Демократичні процеси в Україні 1991-2011. Результати 20 років», а також засідання ради і правління YЕРР.

У заходах заплановано участь експертів, політичних діячів, представників влади та громадського сектору. Серед гостей конференції - Микола ТОМЕНКО, Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО, Наталія КОРОЛЕВСЬКА, Олег РИБАЧУК, Віктор ПИНЗЕНИК та інші.

На переконання керівника представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ніко ЛАНГЕ, цей захід стане вагомим стимулом для співпраці між молодіжними організаціями України та Європейського Союзу.

*** Молодь Європейської народної партії (УЕРР) була заснована у 1997 році, як молодіжне крило ЄНП (ЕРР). УЕРР об’єднує молодь з більш як 50 правоцентриських політичних організацій із 38 країн Європи. Членами УЕРР від України є «Демократичний альянс», «Батьківщина Молода» та «Молодий Рух».

Європейський простір

09.09.2011 У Бундестазі сумніваються у підписанні угоди між Україною і ЄС

Якщо Україна хоче зближення з ЄС, то має серйозно зважати на критику з боку спільноти й припинити цькування опозиції й політичні судові процеси, вважають у Бундестазі. Експерти ж сумніваються в дієвості критики ЄС.

Міністри закордонних справ ЄС у своїй нещодавній заяві попередили: якщо "показовий політичний процес" проти Юлії Тимошенко не буде припинено, то під питанням опиниться ратифікація договору про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, щодо якої саме тривають розмови в рамках переговорів щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. 

У Бундестазі консенсус: процес над Тимошенко - політичний 

«Я би дуже радив Україні серйозно взяти до уваги висловлену Європейським Союзом критику», - сказав у розмові з Deutsche Welle голова комітету Бундестагу з європейських питань Ґунтер Кріхбаум. Він нагадав, що на Заході не вперше критикують останні політичні події в Україні. На засіданнях його комітету, неодноразово підіймалося українське питання й зверталася увага на актуальну політичну ситуацію в Україні, розповів Кріхбаум. «Представники усіх партій у Бундестагу переконані, що судовий процес проти Юлії Тимошенко – це передусім політичний процес. На тлі цього Україні можна тільки порадити повернутися назад до демократичних засад», - наголосив німецький політик. 

Депутат Бундестагу не сумнівається в тому, що Україна сама дуже зацікавлена продовжити процес зближення з Євросоюзом. Зацікавлена передусім з економічної точки зору. Утім успішним процес зближення може бути виключно за умови, що проводитимуться демократичні реформи, каже Кріхбаум і нагадує, що з Україною нині тривають переговори про укладення кількох договорів у рамках Угоди про асоціацію. 

"Не дійде навіть до підписання" 

«Але якщо розвиток у державі відбуватиметься таким чином, як ми спостерігаємо нині, то я сумніваюся, що цю угоду можна буде зрештою укласти», - наголошує Кріхбаум. 

Німецький політик переконаний, що якщо Україна не почне зважати на висловлену з боку ЄС критику, то «угода не дійде ні до Європейської Ради, ні до Бундестагу чи інших національних парламентів, бо Європейська комісія заморозить процес її ратифікації ще раніше». Якщо вже дійсно йти шляхом зближення з Європейським Союзом, то це слід робити серйозно, підкреслює Кріхбаум: «Серйозно – це означає передусім з дотриманням прав політичної опозиції і без показових судових процесів над опозиціонерами». 

Голова комітету Бундестагу з європейських питань нагадав також, що наступного року Україна разом з Польщею проводитимуть чемпіонат Європи з футболу і на Україну будуть спрямовані дуже уважні погляди, зокрема з боку західної преси. Отже, хоча би навіть з цих міркувань країна не зацікавлена поставати в поганому світлі. 

Змін не буде? 

Для Гайко Пляйнеса з Східноєвропейського центру університету Бремена події в Україні свідчать про спробу «вивести з гри» важливу дійову особу опозиції. «Суд над Тимошенко, може й має під собою деякі підстави, але перебіг процесу однозначно свідчить про маніпуляції й переслідування політичних цілей», - каже експерт, наголошуючи на тому, що суд – це не те місце, де слід було б дискутувати зовнішньополітичні чи економічні державні питання. 

Політолог не має сумнівів у тому, що в Україні добре чують критику з боку ЄС, яка з’явилася в контексті останніх недемократичних процесів. Чують передусім ті, кому вона безпосередньо адресована. «Питання тільки в тому, як її трактуватимуть», - каже Пляйнес. Він нагадує, що в українському уряді є окремі сили, які взагалі не прагнуть зближення з ЄС. Ці сили, переконаний експерт, навіть тішаться, коли чують подібну критику. 

Пляйнес вважає водночас висловлену Євросоюзом критику недостатньою і сумнівається, що задекларовані попередження призведуть до змін у поведінці нинішнього українського керівництва. Експерт каже також, що в ЄС немає більш дієвих механізмів впливу на Україну. Оскільки перспективу членства в спільноті для України так і не відкрили, то Європейському Союзу не залишається нічого іншого, як «оперувати» значно слабшими інструментами, погрожуючи проблемами з угодою про зону вільної торгівлі. 

Шляхом санкцій (як у випадку з Білоруссю) повертати Україну до демократичних стандартів Євросоюз не буде, адже в такому випадку існує реальна загроза, що Україна остаточно зійде зі свого європейського шляху й переорієнтується на Росію: «Цього ж у Брюсселі теж ніхто не хоче», - каже Пляйнес. 

Нестабільна Україна 

Нинішня ситуація в Україні є дуже нестабільною, хоча на перший погляд так може й не здаватися, аналізує далі німецький експерт. Президент України Віктор Янукович, вважає Пляйнес, стоїть нині перед складним вибором, яким шляхом далі йти: «Можливо, він хотів би запровадити російську владну модель. На це вказує принаймні те, як він поводиться з опозицією. Це дуже схоже на стиль Путіна. Тільки між Україною і Росією є одна велика різниця. Янукович не має такої популярності серед українських виборців, як Путін в Росії», - пояснює Пляйнес. 

Він упевнений, що наступні вибори політичній силі Януковича виграти не вдасться. В Україні слід розраховувати на те, що дуже швидко може з’явитися нова політична сила, яка може покласти край ері Януковича. Водночас є й небезпека того, що нинішній президент вирішить піти білоруським шляхом, тобто в насильний спосіб «відключить» опозицію й вдасться до фальсифікації виборів, щоб залишатися при владі. «Раніше чи пізніше йому доведеться робити свій вибір», - каже Пляйнес і підкреслює, що впливу на це його рішення у Європейського Союзу нині немає.

Європейський простір

12.09.2011 У Європі побачили, що номенклатура в Україні ставить молодим палки в колеса

Молоді політики від Європейської народної партії вважають, що справа Тимошенко штучно криміналізована і що це може призвести до блокування ратифікації угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Близько 80 молодих політиків, представників найбільших правоцентристських політичних партій з 27 країн Європи, з 9 по 11 вересня взяли участь у конференції "Демократичні процеси в Україні 1991-2011. Результати 20 років", що пройшла в Києві. У центрі триденних дискусій міжнародної молодіжної організації YEPP (Молодь Європейської народної партії) з їхніми українськими колегами стояли питання демократії та верховенства права в Україні, економічний розвиток і перспективи соціальної ринкової економіки, роль ЄС у розвитку демократій в державах Східної Європи. За результатами зустрічі учасники ухвалили резолюцію щодо ситуації з демократією та громадянськими свободами в Україні. 

Шлях, що вартує зусиль 

Президент YEPP Чаба Дьомьотьор (Csaba Dömötör) в інтерв'ю Deutsche Welle сказав, що бачить значні відмінності між представниками старої та молодої політичної еліти України. Він назвав українську політично активну молодь "більш проєвропейською" і такою, що дуже ясно бачить європейський шлях для України. "Це буде важкий і довгий шлях, але він вартий тих зусиль, які докладаються до його здолання", - зазначив Дьомьотьор. 

Він повідомив, що європейська молодь не схвалює, що в Україні "криміналізуються справи щодо представників попереднього уряду та екс-прем'єра Тимошенко" (партія «Батьківщина» виступає партнером Європейської народної партії в Україні). Президент YEPP також висловив побоювання щодо можливого блокування ратифікації угоди про асоціацію Україна-ЄС, "якщо теперішні події і далі просуватимуться в тому ж напрямку". Дюмьотьор упевнений, що це матиме погані наслідки "не лише для політичного іміджу України, а й для цілого українського народу та молодих українських політиків". 

Молоді потрібна демократія 

Генеральний секретар YEPP Юха-Пекка Нурвала (Juha-Pekka Nurvalа) вважає, що в Україні так само, як і в більшості країн Східної Європи, багатьом властиво концентруватися на минулому та на проблемах, які тягнуться ще з тих часів. "Але ми, молодь, маємо думати про теперішнє і про те, що ми можемо зробити для майбутнього", - сказав Нурвала. На його думку, розбіжності в поглядах між європейськими та українськими молодими політиками є лише через відмінність ситуації в їхніх країнах. Приміром, для українців проблеми фінських політиків видаються дрібними на тлі глобальних проблем, що постали в Україні, зазначив молодий фінський політик. 

Один із співорганізаторів семінару YEPP, керівник представництва Фонду Конрада Аденауера в УкраїніНіко Ланге каже, що різниця може бути в іншому: "У європейських партіях більше довіряють молоді брати відповідальність, а в Україні молодь не допускають на відповідальні позиції. Номенклатура захищає себе від того, аби нове мислення та свіжий погляд були присутні на відповідальних позиціях в Україні", - вважає Ланге. 

Брак європейського мислення 

Керівник представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні зізнався, що у нього складається враження, ніби нинішні українські політики не надто серйозно ставляться до вирішення актуальних суспільних проблем і не досліджують ці проблеми на фаховому рівні, як це роблять політики в країнах ЄС. Натомість представники української молодіжної організації "Демократичного альянсу" та "Батьківщини молодої", які є членами YEPP, на думку Ланге, ставляться до таких проблем дуже серйозно та відповідально. 

У рамках YEPP добре організована співпраця представників з різних країн і панує атмосфера взаєморозуміння, сказав представник правління "Демократичного альянсу" Анатолій Король. "Політичні дискусії серед європейської молоді провадяться на рівні аргументів, а не взаємних звинувачень у причетності до корупційних схем або інших злочинів, у яких українські політики постійно звинувачують одне одного", - зазначив Король. Він вважає, що українська молодь "значно відкритіша до співпраці з європейськими колегами та до нових підходів, ніж старші політики, і тому успішно переймає традиції цивілізованої європейської демократії".

Німецька хвиля

13.09.2011 У Європарламенті сперечаються щодо України

 У комітеті закордонних справ Європарламенту обговорили проект доповіді стосовно підписання угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

 Проект доповіді, який підготував польський депутат Річард Антоні Легутко, містить рекомендації європейській раді та Європейській комісії щодо ухвалення угоди про асоціацію між ЄС та Україною. На думку автора, нинішній документ є безпрецедентним, оскільки є першою «угодою про асоціацію нового покоління». Ще із жодною країною, яка не є членом ЄС, Брюссель не підписував таких документів і не встановлював таких тісних звязків. 

Росія грає не останню роль

У проекті доповіді, зокрема, зазначається, що Росія нині тисне на Україну, щоб та не підписувала угоду про зону вільної торгівлі, яка є частиною угоди про асоціацію. Москва, на думку євродепутатів, прагне приєднання Києва до митного союзу з Казахстаном, Білоруссю та Росією. Водночас, наголошується в документі, зона вільної торгівлі з Євросоюзом має забезпечити модернізацію української промисловості та сільського господарства. 

Тому Європарламент радить завершити переговори про асоціацію з Україною не пізніше кінця 2011 року, підписати її у першій половині 2012 року, ратифікувати у Європарламенті та національних парламентах держав ЄС у другій половині 2012 року.

За словами євродепутата від Люксембургу Шарля Гьоренса, якщо Україні нині не надати шанс більш тісної інтеграції з Євросоюом, вона піде шукати альтернативні шляхи. Це призведе до того, що Брюссель та Київ все більше віддалятимуться один від одного. Саме тому так важливо, щоб уже 2012 року угода про асоціацію між ЄС та Україною почала діяти. 

Безвізовий режим 

Відповідно до пректу доповіді європарламенту, ЄС також має пообіцяти Україні посилення співпраці в енергетичній сфері, надання фінансової та технічної допомоги, сприяння в зміні законодавства, запровадження програм обмінів держслужбовців, стипендій для студентів та відкриття інформаційного бюро Євросоюзу в Україні, щоб краще інформувати місцевих мешканців. 

Окрім цього, в документі наголошується на необхідності визначення чіткої дати, до якої має бути скасований візовий режим з Україною, а також можливості протестувати систему безвізових подорожей під час Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Питання Юлії Тимошенко

Ще до початку обговорення доповіді Річарда Антоні Лешутко, євродепутат від Польщі Павел Залевскі, який виступає в ролі співдоповідача, запровановав внести певні зміни до тексту доповіді. На його думку, варто згадати там імя Юлії Тимошенко, коли йдеться про те, що підписання угоди про асоціацію та встановлення зони вільної торгівлі допоможе встановити верховенство права в Україні. Залевські вважає, що наочно правові й демократичні дефіцити можна бачити у справі проти колишної української прем'єрки. І саме тому її імя потрібно зазначити у дужках, запропонував європедепутат.

Втім, не всі погоджуються із такими пророзиціями. Приміром, євродепутат від Латвії Александер Мірскі вважає, що Європарламент не має опікуватися справою Юлії Тимошенко, зокрема й тому, що там не все так однозначно. За його словами, дедалі більше депутатів у Європарламенті нині збагнули, що внутрішньополітичні процеси в Україні мало впливають на відносини Брюсселя й Києва. На думку Александра Мірского, до проекту доповіді Європарламенту варато додати не згадку про справу Юлії Тімошенко, а побільше граничних термінів виконня різноманітних заходів, що мають відбуватися в межах угоди про асоціацію. Тоді їх можна буде ефективніше впроваджувати.

Свої пропозиції щодо внесення змін до проекту доповіді депутати можуть подавати до 21 вересня. Після цього проект документу винесуть на перше читання в Європарламенті.

14.09.2011 На 8-й Ялтинській щорічній зустрічі YES обговорять перспективи розвитку східноєвропейського регіону

В рамках 8-ї Ялтинської щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) пройде дискусія про проблеми та перспективи розвитку Східної Європи. Особливу увагу на сесії буде приділено ролі України у розвитку економіки регіону та відносинах східноєвропейських країн з найбільшими сусідами - Євросоюзом та Росією.

У дискусії, яка відкриє другий пленарний день форуму, візьмуть участь прем'єр-міністр України Микола Азаров, прем'єр-міністр Молдови Володимир Філат, комісар ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорский та заступник голови Державної Думи Російської Федерації Алєксандр Бабаков.

Як повідомлялося, темі розвитку міжнародних відносин, економічним і політичним процесам на просторах «Великої Європи» буде присвячено ряд ключових сесій 8-го Ялтинського форуму YES.

Зокрема, питання прав людини та розвитку демократії у «Великій Європі» обговорять Генеральний секретар Ради Європи Торнбйорн Ягланд, президент ПАРЄ Мевлют Чавушоглу, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко та депутат Європарламенту Маріо Давід. Окрема сесія буде присвячена перспективам підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом - в ній візьмуть участь заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін, депутати Європарламенту Марек Сівець та Елмар Брок, а також колишній віце-прем'єр-міністр України з питань європейської інтеграції Григорій Немиря.

У перший пленарний день форуму відбудеться дискусія на тему «Велика Європа» в глобалізованому світі: бачення інтеграції» за участі першого віце-прем'єр-міністра України Андрія Клюєва, міністра закордонних справ ШвеціїКарла Більдта та міністра економічного розвитку і торгівлі Казахстану Кайрата Келімбетова.

8-а Ялтинська щорічна зустріч «Україна і світ: спільні виклики, спільне майбутнє», організована «Ялтинською європейською стратегією» (YES) у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука, проходитиме з 15 по 18 вересня 2011 р. у Лівадійському палаці Ялти.

16 вересня Форум відкриється виступами Президента України Віктора Януковича та Президента Ізраїлю Шимона Переса.

Сайт МЗС України



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Аналіз методичної роботи з педагогічними кадрами в Христинівській спеціалізованій школі І-ІІІ ст. №1

    Документ
    Методична робота в школі сприяє розвитку сучасного стилю педагогічного мислення, відпрацюванню професійних навичок, формуванню готовності учителя до професійної самоосвіти, самовдосконалення.
  2. Аналіз методичної роботи

    Документ
    На підставі положення про методичну роботу з педагогічними кадрами загальноосвітніх шкіл України, з метою подальшого вдосконалення методичної роботи по школі було видано наказ № 270 від 01.
  3. Уроки з курсу “Я І Україна”

    Урок
    Мета: формувати в учнів поняття „природа”, „нежива природа”, „жива природа”; вчити дітей розрізняти живу і неживу природу; поглибити їх знання про значення природи для життя рослин,
  4. Урок №1,2 Тема. Функція. Властивості функції

    Урок
    Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про функцію (визначення, області визначення і значення, способи завдання функції); формувати вміння і навички побудови графіків функції; розвивати вміння аналізувати, аргументувати
  5. Тема уроку: Вправи на визначення роду І числа прикметників за відповідними іменниками. Складання усної розповіді за малюнком

    Урок
    Мета уроку: Вдосконалювати вміння учнів визначати рід і число прикметників у зв’язку з іменниками, добирати прикметники-антоніми. Поглиблювати знання про текст.

Другие похожие документы..