Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Последний год своей жизни, с 14 декабря 1935 года по 22 декабря 1936 года, Н.А. Островский- писатель , автор романов «Как закалялась сталь» и «Рожден...полностью>>
'Анализ'
В последнее время все большее внимание начинает уделяться разработке инновационных стратегий развития предприятия. Предприятием в соответствии с его ...полностью>>
'Документ'
Достижение целей воспитания предполагает осуществление особым образом организованной педагогической деятельности, направленной на развитие личностной...полностью>>
'Книга'
Просто и ясно изложенные в этой книге знаменитого автора Семь Принципов Синхросудьбы вместе с несложными упражнениями помогут вам научиться читать зн...полностью>>

Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

СТАНОВИЩЕ СІМЕЙ В УКРАЇНІ

(за підсумками 2000-2009 років)

Щорічна державна доповідь Президентові України,

Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України

про становище сімей та стан реалізації державної сімейної політики

Київ – 2010

УДК [314.5+316.356.(058.8)] (477)

ББК 60.7

C77

Авторський колектив

Керівник авторського колективу – А.Ю. Тарановська; авторський колектив: І.О. Курило, доктор екон. наук, К.Б. Левченко, доктор юр. наук, професор, К.П. Меркотан, канд. політ. наук, А.Ю.Тарановська, Л.І. Слюсар, канд. екон. наук, С.Ю. Аксьонова, канд. екон. наук, Л.М. Черенько, канд. екон. наук, О.І. Крикун, канд. екон. наук, Н.Ф. Романова, канд. пед. наук, В.С.Шишкін, канд. екон. наук, О.А. Васильєв, Н.В. Лавріненко канд. філос. наук, Н.Є. Гусак, В.М. Коломейчук, канд. мед. наук, В.М. Бондаровська, канд. пед. наук, О.О. Лазоренко, І.В. Калачова, доктор екон. наук; Л.М. Мельничук, канд. наук з держ. упр., Н.М. Комарова, канд. екон. наук, І.В. Пєша, канд. пед. наук, А.Г. Реут, О.А. Рудич, канд. екон. наук; науковий редактор – К.П.Меркотан; літературний редактор – Ю.О.Доценко.

При підготовці щорічної доповіді використано дані центральних та місцевих органів державної влади, наукових організацій, зокрема аналітичні та статистичні матеріали, надані Міністерством освіти і науки, Міністерством культури і туризму, Міністерством охорони здоров’я, Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством внутрішніх справ, Державним комітетом статистики, Автономною Республікою Крим, управліннями у справах сім’ї, молоді та спорту обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій, Національною академією медичних наук, Національною академією педагогічних наук, Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Українським інститутом стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я України.

C 77 Становище сімей в Україні (за підсумками 2000-2009 років): Щорічна державна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище сімей та стан реалізації державної сімейної політики/ Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державний інститут розвитку сім’ї та молоді. – Київ, 2010. – 227 с.

Рекомендовано до друку Ученою Радою Державного інституту розвитку сім’ї та молоді (протокол № 3/10 від 16 листопада 2010 р.)

ISBN

© Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

З М І С Т

Вступ

5

Розділ 1. Інститут сім’ї в умовах трансформації українського суспільства

7

1.1. Соціально-демографічні характеристики сучасної сім’ї

7

1.1.1. Статево-віковий склад населення

7

1.1.2. Шлюбність

10

1.1.3. Розлучуваність

13

1.1.4. Дітність сімей та дітородні орієнтації

14

1.2. Сімейні цінності в умовах соціально-економічних перетворень

19

1.2.1. Сімейні цінності

19

1.2.2. Ціннісна орієнтація на народження дітей

26

1.2.3. Рольові очікування партнерів по шлюбу

30

1.3. Неготовність до подружнього життя та виховання дітей

34

1.4. Насильство в сім’ї та утвердження гендерної рівності

44

1.5. Актуальні проблеми розвитку сучасної сім’ї

52

Розділ 2. Матеріальне становище та умови проживання сімей в Україні

59

2.1. Доходи та витрати домогосподарств

59

2.2. Споживання та забезпеченість товарами тривалого користування

70

2.2.1. Споживання

70

2.2.2. Забезпеченість сімей товарами тривалого користування

78

2.3. Житлові умови

87

2.4. Проблема бідності сімей та можливі шляхи її подолання

93

2.5. Державна матеріальна підтримка різних категорій сімей

103

2.5.1. Державна соціальна допомога

104

2.5.2. Пільги

113

Розділ 3. Здоров’я сучасної сім’ї в Україні

120

3.1. Основні характеристики стану здоров’я сучасної сім’ї

120

3.2. Репродуктивне здоров’я: проблеми та шляхи їх вирішення

136

3.3. Здоров’я дітей та неповнолітніх як запорука репродуктивного здоров’я майбутніх батьків

152

3.4. Роль здорового способу життя та його вплив на функціонування сучасної сім’ї

166

Розділ 4. Стан та перспективи реалізації державної сімейної політики

176

4.1. Концептуальні засади державної сімейної політики

176

4.2. Нормативно-правове забезпечення державної сімейної політики

179

4.3. Реалізації державної сімейної політики на програмно-цільовому рівні у 2000 – 2010 роках

187

4.4. Соціальна робота та соціальний захист сімей в Україні

195

4.5. Діяльність громадських організацій в контексті реалізації державної сімейної політики

211

Висновки та рекомендації

223

ВСТУП

Сім’я є складним соціальним інститутом. Вона торкається всіх сфер людської життєдіяльності та охоплює всі рівні соціальної практики: від особистісного до державного, від матеріального до духовного. Сім’я – це не тільки основа суспільства, але й складний соціальний організм, який постійно змінюється згідно з внутрішньою логікою свого розвитку. Разом з тим, сім’я є полем взаємодії всіх демографічних процесів1 і всі проблеми соціально-демографічного розвитку безпосередньо пов’язані з процесами утворення, функціонування, розвитку й трансформації сім’ї.

На сучасному етапі проблеми сім’ї та сімейного добробуту є досить актуальними, зважаючи на суттєві перетворення як у розвитку самого українського суспільства, так і в структурі сімейних цінностей. Особливо важливо на шляху демократичних трансформацій, з одного боку, не втратити позитивного досвіду, напрацьованого десятиліттями, з іншого – виокремити проблеми сучасної сім’ї та окреслити можливі варіанти їх вирішення.

Негативні суспільні явища, зокрема, інфляція, соціальна і політична нестабільність, відсутність правових гарантій, невизначеність майбутнього і навіть сама ситуація соціальних змін посилюють соціальну дезадаптацію людей. Через що ієрархія загальнолюдських цінностей в індивідуальній свідомості зазнала істотних змін. Цей процес, обтяжений емоційними стресами, охопив усі верстви населення і вплинув, насамперед, на процеси створення та функціонування сім’ї.

Сучасна криза сім’ї пов’язана з цілою низкою протиріч, найважливіше з яких виникає між сім’єю та суспільством. В умовах суттєвих демографічних змін в Україні, а саме зростання кількості розлучень, самотніх людей, перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності тощо постає проблема формування та реалізації державної політики, здатної вивести з кризи як суспільство в цілому, так і важливі його інститути, серед яких чільне місце відводиться сім’ї.

Аналізуючи виконання Державної програми підтримки сім’ї на період до 2010 року та прагнучи окреслити ключові напрямки подальшого розвитку державної сімейної політики, представлена Доповідь мала на меті з’ясувати тенденції щодо становища сімей в України за останні десять років.

Для цього авторським колективом проаналізовано соціально-демографічні характеристики сучасної сім’ї, матеріальне становище та умови проживання сімей в Україні. Особливу увагу приділено аналізу процесу трансформації сімейних цінностей, уявленням українців щодо бажаних моделей шлюбно-сімейних відносин, формуванню цінностей молоді щодо сімейного життя. З’ясовано основні характеристики стану здоров’я сучасної сім’ї, проблеми охорони здоров’я як невід’ємної складової соціальної політики держави. Крім того, розглянуто концептуальне підґрунтя державної сімейної політики з метою подальшого всебічного зміцнення правових, моральних і матеріальних засад сімейного життя громадян України.

При підготовці Доповіді використано інформацію центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, наукових організацій, зокрема аналітичні та статистичні матеріали, надані авторському колективу Міністерством освіти і науки України, Міністерством культури і туризму України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом статистики України, Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України, Національною академією медичних наук України, Національною академією педагогічних наук України, Українським інститутом стратегічних досліджень Міністерства охорони здоров’я України.

При підготовці Доповіді використано матеріали таких соціологічних досліджень: «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін», проводиться Інститутом соціології НАН України починаючи з 1994 року до 2010 року; міжнародне порівняльне соціологічне дослідження «Європейське соціальне дослідження» (ESS), в якому брали участь 24 держави ЄС та Україна; «Сім’я та шлюб очима молоді» було здійснено у 1994 році Українським інститутом соціальних досліджень; «Ціна домашнього насильства», проведене Міжнародним центром «Ла Страда – Україна» та Харківським інститутом соціальних досліджень у співпраці з МВС України в 2007-2008 роках; «Ставлення молоді до здорового способу життя», проведене Державним інститутом розвитку сім’ї та молоді за сприяння ЮНІСЕФ у вересні 2010 року та інші.

Доповідь підготовлено авторським колективом у складі: І.О.Курило, доктор екон. наук, Л.І.Слюсар, канд. екон. наук, С.Ю.Аксьонова, канд. екон. наук (підрозділ 1.1); Н.В.Лавріненко, канд. філос. наук, І.О.Курило, доктор екон. наук, Л.І.Слюсар, канд. екон. наук (підрозділ 1.2); І.В.Пєша, канд. пед. наук (підрозділи 1.3, 4.4); К.Б.Левченко, доктор юр. наук (підрозділ 1.4); В.М.Бондаровська, канд. пед. наук, А.Ю.Тарановська (підрозділ 1.5); О.А.Васильєв (підрозділ 2.1.); О.І.Крикун, канд. екон. наук (підрозділ 2.2); А.Г.Реут (підрозділ 2.2); В.С.Шишкін, канд. екон. наук (підрозділ 2.3); Л.М.Черенько, канд. екон. наук (підрозділ 2.4); Н.Є.Гусак (підрозділ 2.5); В.М.Коломейчук, канд. мед. наук, А.Ю.Тарановська (підрозділи 3.1-3.3); Н.Ф.Романова, канд. пед. наук (підрозділ 3.4.); С.В.Толстоухова, канд. пед. наук (підрозділ 4.1); О.О.Лазоренко (підрозділ 4.2); Л.М.Мельничук, канд. наук з держ. упр. (підрозділ 4.3); Н.М.Комарова, канд. екон. наук (підрозділ 4.5); К.П.Меркотан, канд. політ. наук (вступ, висновки та рекомендації). Керівник авторського колективу - А.Ю.Тарановська.

РОЗДІЛ 1.

ІНСТИТУТ СІМ’Ї В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

    1. Соціально-демографічні характеристики сучасної сім’ї

      1. Статево-віковий склад населення

Сім’я є базовою передумовою функціонування соціуму, первинним та основним осередком демографічного процесу. Сім’я як соціальний інституту має тривалу історію розвитку. Не зважаючи на суттєві соціально-економічні та політичні трансформації, на українських теренах зберігаються традиції сімейного способу життя населення, без якого неможливе існування суспільства в його сучасному розумінні.

За даними Всеукраїнського перепису 2001 року, майже 90 % населення на момент перепису проживало у складі сім’ї. Вибіркові соціально-демографічні дослідження 2008 і 2009 років2 засвідчили, що частка таких осіб не зменшується. Найбільш поширеною сім’єю в сучасній Україні є проста сім’я (тобто шлюбна пара з дітьми чи без дітей). У складі такої сім’ї або простої сім’ї з одним з батьків подружжя чи іншим родичем на момент перепису 2001 року проживало 65 %, а за даними вибіркового соціально-демографічного дослідження «Сім’я і сімейні відносини»3 (2009 р.) – більше 70 % населення репродуктивного віку (15-49 років). Складні сім’ї (тобто ті, які складаються з двох чи більше шлюбних пар) не є типовими для сучасної України, їх відсоток незначний. Водночас збільшилася кількість неповних сімей, в яких проживають діти з одним із батьків, іноді – ще з іншими родичами (рис.1.1).

Рис. 1.1. Розподіл населення репродуктивного віку (15-49 років)

за типами сімейних об’єднань, %4

Становище української сім’ї на початку ХХІ ст. визначається, з одного боку, соціально-демографічними проблемами, які є продовженням як довготривалих ретроспективних тенденцій, так і трансформацій, спричинених зміною соціально-економічної моделі соціуму, з іншого – сучасними демографічними процесами в країні. Протягом 2000 – 2009 рр. основні чинники демографічного розвитку, а саме: зміна чисельності населення, його статево-вікова структура, шлюбність, розлучуваність, народжуваність, смертність, міграція безпосередньо вплинули на кількість, розмір, склад і типи сучасних українських сімей.

Поступове скорочення загальної чисельності населення протягом всього періоду незалежності також означає скорочення кількості осіб, які об’єднуються у сім’ї. За 2000 – 2009 рр. чисельність населення країни скоротилась з 49,4 млн осіб до 46,0 млн (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Загальна чисельність наявного населення в Україні

на початок 2000 – 2010 рр., осіб (на 1 січня кожного року)

*За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р.

Несприятлива динаміка чисельності населення країни обумовлена, в першу чергу, депопуляцією – процесом зменшення чисельності населення внаслідок перевищення рівня смертності над рівнем народжуваності. У 1994 – 2004 рр. відбувалося незначне зменшення населення за рахунок від’ємного сальдо зовнішньої міграції. «Пік» депопуляції спостерігався в 2000 році. Хоча в наступні роки її розмір поступово зменшувався і у 2009 року в країні померло на 194 тис. осіб більше, ніж народилося. Депопуляція зумовлює подальше скорочення бази відтворення репродуктивного і трудового потенціалу населення. Про те, якою є частка певних вікових груп, у тому числі найбільш перспективних з точки зору формування сімей, народження дітей, відтворення трудового потенціалу, свідчать показники, наведені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Показники5 вікового складу населення України у 20002009 рр.*

Показник

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Частка населення віком від 15 до 49 років**

50,9

51,2

51,6

51,9

52,0

52,1

52,1

51,9

51,5

51,1

Частка населення працездатного віку, %

57,6

58,0

58,8

59,5

59,9

60,4

60,6

60,7

60,6

60,3

Частка населення віком 60 років і старше, %

21,1

21,4

21,3

21,0

20,8

20,4

20,3

20,3

20,4

20,7

Частка населення віком 65 років і старше, %

14,1

14,4

15,0

15,5

16,0

16,2

16,4

16,3

15,9

15,6

*розрахунки виконано за даними про чисельність населення за статтю та віком станом на кінець відповідного року; у графі „2001» – за даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р.

**межі дітородного віку

Разом з тим, з 2002 року зростання чисельності молоді віком 18-34 рр. (за період з 01.01.2001 по 01.01.2007 р. її чисельність збільшилась на 5 %; протягом 2007 – 2009 років відбулося зменшення виключно за рахунок осіб 18-19 років, а віком 20-34 рр. продовжувала зростати) створило сприятливі умови для появи нових сімей. Окрім того, останніми роками за рахунок підвищення народжуваності відбувається певне розширення нижньої частини піраміди статево-вікового складу населення України (рис.1.3).

Рис.1.3. Статево-вікова піраміда населення України на початок 2010 р.

(жінки - права панель, чоловіки - ліва)

Забезпечення нормального відтворення населення потребує певного балансу чоловіків і жінок, що особливо важливо для осіб дітородного та працездатного віку. Співвідношення чисельності статей дітородного віку поступово покращується. Якщо у 2000 році на 1000 чоловіків припадало 1032 жінки, то в 2009 – вже 1019 жінок (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Чисельність чоловіків і жінок віком 15-49 років та співвідношення статей у населенні України у 2000-2009 рр. (осіб)6

Аналіз співвідношення чисельності населення обох статей за віковими групами свідчить, що перевага чисельності чоловіків, обумовлена природніми причинами (хлопчиків народжується завжди більше, ніж дівчаток), зберігається серед осіб віком до 32 років, але серед старших вікових груп спостерігається «надлишок» жінок, який збільшується з підвищенням віку. Це пов’язано з вищим рівнем смертності чоловіків. На жаль, проблема високої смертності чоловіків у віці 25-64 рр. в Україні не вирішується7. Такий дисбаланс у статевому співвідношенні населення негативно впливає на збільшення кількості повних сімей та виконання сім’єю своєї репродуктивної функції.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту Державний інститут розвитку сім’ї та молоді національний звіт

    Документ
    (а) Політика держави, національне законодавство, що сприяє здійсненню прав дитини, закріплених у Конвенції; зміни у національному законодавстві відповідно до принципів та положень Конвенції 6
  2. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська юридична академія» кримінальне право україни (1)

    Навчально-методичний посібник
    Посібник надає стислу характеристику тем курсу з Загальної та Особливої частин кримінального права, звертає увагу студентів на основні визначення кримінального права, які мають особливе теоретичне та практичне значення, на деякі дискусійні,
  3. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська юридична академія» кримінальне право україни (2)

    Навчально-методичний посібник
    Посібник надає стислу характеристику тем курсу з Загальної та Особливої частин кримінального права, звертає увагу студентів на основні визначення кримінального права, які мають особливе теоретичне та практичне значення, на деякі дискусійні,
  4. Полтавська міська рада виконавчий комітет управління у справах сім’Ї, молоді та спорту вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 56-41-86, 56-43-99, Тел./факс (05322) 2-57-29, e-mail

    Документ
    На виконання доручення міського голови Полтави Матковського Андрія Всеволодовича інформую Вас про розвиток сімейної політики у м. Полтава, досвід її реалізації та перспективи.
  5. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

    Документ
    Ми щиро вдячні за надану партнерську та експертну підтримку Міністерству України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерству праці та соціальної політики України,

Другие похожие документы..