Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Дмитрий Быков: У нас большой сегодня праздник, у нас в гостях прославленный автор чёрного романа, Жан-Кристоф Гранже, посетивший выставку Non-Fiction...полностью>>
'Документ'
Центр социальных, общественно-политических и криминологических исследований совместно со Ставропольским филиалом Краснодарского университета МВД Росс...полностью>>
'Методические рекомендации'
Основными этапами подготовки курсовой работы являют­ся: выбор темы, подбор литературы и материалов практики, составле­ние плана, изучение вопросов те...полностью>>
'Диплом'
Профессия преподаватель образовалась с древнейших времен. Сначала ценные знания переходили по наследству от отца к сыну в индивидуальном обучении, по...полностью>>

Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту становище сімей в україні

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1.1.2. Шлюбність

Першим кроком до створення нової сім’ї є шлюб. Від рівня шлюбності населення безпосередньо залежить кількість нових сімей у кожному році. Рівень шлюбності українського населення традиційно був високим і така тенденція збереглася донині. В 2000 – 2009 рр. у країні щорічно, окрім високосних років, які вважаються несприятливими для одруження, утворювалося понад 300 тисяч сімей, а у передвисокосних – понад 400 тисяч (рис. 1.5). Якщо у кризові 1990-ті рівень шлюбності знизився, то після 2001 року спостерігалося його стійке зростання. 2007 року було зареєстровано 9 шлюбів на 1000 населення, що є одним з найвищих показників у Європі. За цим показником Україну обійшла лише Білорусія. У 2008–2009 рр. рівень шлюбності знизився, однак поки що це не викликає стурбованості, оскільки може бути наслідком «сплеску» шлюбності у 2007 році, а частково й економічної кризи. Крім того, 2008 рік був високосним. Загалом зміни загального коефіцієнта шлюбності 2000 – 2009 років є позитивними (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Кількість шлюбів, зареєстрованих в Україні, загальний коефіцієнт шлюбності та тенденція його змін у 2000-2009 рр.

Важливою характеристикою шлюбності є вік взяття шлюбу. В Україні, як і в інших країнах Європи8, відбуваються поступові зміни вікової моделі шлюбності: зростає як середній, так і медіанний вік взяття шлюбу, в тому числі першого (табл. 1.2).

Таблиця 1.2.

Середній вік взяття шлюбу в Україні у 2001 – 2009 рр9.

Всі шлюби (років)

Перші шлюби (років)

чоловіки

жінки

чоловіки

жінки

2001

29,58

26,68

25,46

22,71

2002

29,54

26,57

25,55

22,74

2003

29,45

26,48

25,59

22,84

2004

30,06

27,08

25,84

23,07

2005

29,99

27,03

25,94

23,23

2006

29,75

26,82

25,92

23,29

2007

29,63

26,77

26,00

23,43

2008

30,18

27,31

26,28

23,66

2009

30,35

27,44

26,53

23,95

Відповідні зміни відбуваються у розподілі шлюбів за віком наречених. Зменшується частка ранніх шлюбів у їх загальній кількості. Якщо 2002 року в 12,9 % зареєстрованих шлюбів, у тому числі у 17,0 % перших шлюбів, наречена була у віці до 19 років, то 2009 року – відповідно у 7,4 % і 9,8 %. Водночас збільшується частка шлюбів, укладених після 30 років, особливо у чоловіків. Так, у 2002 році 12,7 % чоловіків, які вперше взяли шлюб, мали 30 і більше років; у 2009 році – 18,0 %. Однак середній вік укладання першого шлюбу залишається нижчим, ніж у більшості країн Європи.

Найсуттєвішою особливістю розвитку шлюбно-сімейних відносин на зламі тисячоліть є плюралізація форм шлюбу, різноманітність форм сімейних об’єднань і шлюбних стосунків. Незареєстрований шлюб, дистанційний шлюб, гостьовий шлюб – такі форми шлюбних об’єднань, які раніше були винятком, зараз є поширеним явищем. Вперше інформація щодо поширення нових форм шлюбу серед населення незалежної України була одержана з матеріалів перепису 2001 року. За його даними, 2001 року в незареєстрованому шлюбі перебувало 7 % одружених чоловіків і така ж частка заміжніх жінок (тобто осіб, які в ході опитування зазначили, що перебувають у шлюбі). Серед осіб дітородного віку (15-49 років) відповідно 8 % чоловіків і 7,7 % жінок. За даними обстеження «Сім’я і діти» (2008 р.), 10 % опитаних дітородного віку, які перебували у шлюбі, не зареєстрували офіційно свої стосунки (10,4 % чоловіків і 9,4 % жінок)10; за даними обстеження «Сім’я і сімейні відносини» – 12,2 % (12 % чоловіків і 12,5 % жінок)11. Отже, за результатами вибіркових обстежень, як і за даними Всеукраїнського перепису населення, основною формою організації шлюбних відносин між чоловіком та жінкою в Україні залишається офіційно зареєстрований шлюб. Однак кожна десята шлюбна пара офіційно не реєструє свої стосунки. Хоча порівняння даних вибіркових обстежень і перепису населення має певні обмеження, слід звернути увагу на те, що за інформацією 2008 і 2009 років цей показник є вищим, ніж за переписом 2001 р. (рис. 1.6). За результатами проведених досліджень, дистанційний і гостьовий шлюб не є типовими для сучасної України.12

Рис. 1.6. Розподіл респондентів, які перебувають у шлюбі, за формою шлюбу (зареєстрований або незареєстрований), %13

1.1.3. Розлучуваність

Однією з найбільш гострих проблем української сім’ї залишається нестабільність шлюбних відносин та вірогідність розпаду сім’ї внаслідок розлучення. Високий рівень розлучуваності сформувався ще за радянських часів, а найвищі показники спостерігалися у середині 1990-х років. У 20002009 рр. спостерігається позитивна тенденція до зниження розлучуваності як в абсолютному (кількість розлучень), так і у відносному вимірі, тобто у розрахунку на 1000 населення. Якщо в 2000 році було зареєстровано 197,3 тис. розлучень (4 розлучення на 1000 наявного населення ), то в 2009 – 145,4 тис. (3,2 %). Особливо значні зміни відбулися після 2007 року (рис. 1.7).

Рис. 1.7. Кількість розлучень, зареєстрованих в Україні, загальний коефіцієнт розлучуваності та тенденція його змін у 2000-2009 рр.

Разом з тим, Україна (поряд з Росією та Республікою Білорусь) залишається у трійці «лідерів» за рівнем розлучуваності населення в Європі. Розпад шлюбу негативно впливає на життя всіх членів родини. Однак найбільшу небезпеку він становить для сім’ї, у якій є неповнолітні діти. В разі розіврання шлюбу відбувається руйнування того природного осередку розвитку дитини, яким є повна сім’я з матір’ю та батьком. Здебільшого сім’ї, які розпадаються, мають спільних дітей і щороку тисячі дітей переживають розлучення батьків. У 2007 році таких дітей було 123,8 тис., у 2008 р. – 113,4 тис., у 2009 р. – 96,9 тис.

Дослідження свідчать, що головною причиною розлучення є напруження у морально-психологічних, емоційних стосунках подружжя; почуття відчуженості, ревнощі, подружня зрада, незадоволеність інтимним життям. Емоційне напруження підсилює невирішеність матеріальних і житлових проблем. Крім того, вагомим чинником розпаду сім’ї є алкоголізм одного з її членів. Характерно, що алкоголь «вражає» сім’ї як в містах, так і в селах14.

Хоча розвиток сім’ї на всій території України відбувається в одному напрямку, однак спостерігаються певні регіональні відмінності сучасних демографічних трансформацій, пов’язані з особливостями традицій шлюбної і сімейної поведінки населення. У західних областях – Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій – населення характеризується збереженням традиційних сімейних цінностей: більш раннім віком укладання шлюбу, низьким рівнем розлучуваності та позашлюбної народжуваності, а також незначною часткою повторних шлюбів. Сім’ї в цьому регіоні зазвичай мають більше дітей, менш поширеними є неповні сім’ї. Разом з тим, на півдні та сході країни рівень розлучуваності залишається значно вищим, поширені повторні та незареєстровані шлюби, що загострює відповідні демографічні та соціальні проблеми15.

1.1.4. Дітність сімей та дітородні орієнтації

Народжуваність значною мірою впливає на розвиток сім’ї безпосередньо, оскільки від її рівня залежить збільшення кількості сімей з дітьми, їх розмір та розподіл за кількістю дітей, а також опосередковано, формуючи вікову структуру населення, що лежить в основі сімейної структури16.

Сумарний показник народжуваності в Україні у 2009 році складав 1,46 дитини (у міських поселеннях – 1,33, а у сільській місцевості – 1,78), тоді як у 2000 році – 1,11 дитини (рис. 1.8).

Рис. 1.8. Сумарний показник народжуваності в Україні у 1990–2009 рр.

за типом поселення

У жінок віком 15-29 років темпи підвищення інтенсивності народжуваності в 2001 – 2009 рр. виявилися значно меншими, ніж у жінок віком старше 30 років. У 2009 році порівняно з 2000 роком відбулося зниження дітородної активності у 15-24-річних жінок. Найбільший коефіцієнт народжуваності в 2009 р. – 94,6 % відмічається серед жінок віком 20-24 роки. Істотні зміни інтенсивності народжуваності спостерігаються у жінок віком 35-39 років: у 2009 році їх рівень народжуваності майже в 2,5 рази перевищив рівень 2000 року. 2009 року порівняно з 2000 роком частота дітонародження збільшилася у 1,6 раза серед жінок віком 25-29 років; більше, ніж удвічі серед жінок 30-34 рр. (табл. 1.3). Диспропорція змін дітородної активності у жінок різних вікових груп сприяла зменшенню різниці між повіковими показниками народжуваності. Якщо взяти рівень народжуваності найактивнішої щодо дітонародження групи жінок за 100 %, то у 2009 році коефіцієнт народжуваності жінок віком 25-29 рр. складав майже 94 % рівня народжуваності жінок віком 20-24 рр. проти 60,8 % відповідного рівня 2000 року.

Таблиця1.13.

Повікові коефіцієнти народжуваності в Україні у 2001–2009 рр.,

(на 1000 жінок відповідного віку)17

Рік

Вікові групи

15–19

20–24

25–29

30–34

35-39

40-44

2000

32,1

94,9

57,8

26,5

8,7

1,9

2001

29,2

90,7

58,7

27,6

9,0

1,9

2002

29,2

91,3

62,7

30,2

9,8

1,9

2003

29,0

92,3

67,1

33,0

10,9

2,0

2004

29,6

93,4

70,6

35,4

12,2

2,2

2005

28,6

88,8

71,7

37,7

13,3

2,3

2006

29,5

92,2

79,4

42,7

15,5

2,5

2007

30,3

92,2

81,3

45,4

16,8

2,9

2008

32,0

97,5

87,8

51,1

19,7

3,3

2009

31,2

94,8

89,0

54,1

21,5

3,8

2009 р. до 2008 р.

97,0

97,1

101,2

105,9

109,0

116,6

2008 р. до 2007 р.

105,6

105,7

108,0

112,6

117,3

113,8

2009 р. до 2000 р.

96,6

99,7

153,8

204,0

247,6

203,0

Значні відмінності показників дітності жінок спостерігаються між міським населенням і мешканцями сільської місцевості. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, середня кількість народжених дітей однією жінкою в селах становила 2,3, а в містах – 1,7 дитини. Така тенденція (рис. 1.9) пояснюється рядом факторів, серед яких домінантними є сільській спосіб життя, специфіка зайнятості у сільській місцевості, готовність дотримуватися шлюбно-сімейних традицій щодо віку народження дітей і їх кількості, нижчий, порівняно з городянками, рівень освіти тощо.

Рис.1.9. Розподіл жінок за віком та кількістю народжених дітей18



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту Державний інститут розвитку сім’ї та молоді національний звіт

    Документ
    (а) Політика держави, національне законодавство, що сприяє здійсненню прав дитини, закріплених у Конвенції; зміни у національному законодавстві відповідно до принципів та положень Конвенції 6
  2. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська юридична академія» кримінальне право україни (1)

    Навчально-методичний посібник
    Посібник надає стислу характеристику тем курсу з Загальної та Особливої частин кримінального права, звертає увагу студентів на основні визначення кримінального права, які мають особливе теоретичне та практичне значення, на деякі дискусійні,
  3. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська юридична академія» кримінальне право україни (2)

    Навчально-методичний посібник
    Посібник надає стислу характеристику тем курсу з Загальної та Особливої частин кримінального права, звертає увагу студентів на основні визначення кримінального права, які мають особливе теоретичне та практичне значення, на деякі дискусійні,
  4. Полтавська міська рада виконавчий комітет управління у справах сім’Ї, молоді та спорту вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 56-41-86, 56-43-99, Тел./факс (05322) 2-57-29, e-mail

    Документ
    На виконання доручення міського голови Полтави Матковського Андрія Всеволодовича інформую Вас про розвиток сімейної політики у м. Полтава, досвід її реалізації та перспективи.
  5. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту

    Документ
    Ми щиро вдячні за надану партнерську та експертну підтримку Міністерству України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерству праці та соціальної політики України,

Другие похожие документы..