Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Про наполеонівські війни початку ХІХ століття написано безліч книжок найрізноманітнішого характеру. Цікавість до подій 190-літньої давності викликала...полностью>>
'Документ'
Зарождение конструктивизма обычно относят к XX веку, и связывают с уже наступившим к тому времени кризисом модерна. Развитие конструктивизма во много...полностью>>
'Программа курса'
Важнейшими задачами курса являются овладение обучаемыми концепцией анализа очагов потерь, приобретение ими практических навыков по ведению базы данны...полностью>>
'Документ'
Денежно-кредитная политика Японии. Ее долгосрочные, среднесрочные и краткосрочные цели. Социальная структура японского общества....полностью>>

Всеукраїнської науково-практичної конференції (30 жовтня 2009 р.) Київ 2009 ббк 74. 212 Розповсюдження І тиражування без офіційного а 43 дозволу іпк дсзу заборонено

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Актуальні проблеми професійної

орієнтації та професійного навчання незайнятого населення в умовах фінансово-економічної кризи

Збірник наукових праць

за матеріалами IV Всеукраїнської науково-практичної конференції

(30 жовтня 2009 р.)

Київ 2009

ББК 74.212 Розповсюдження і тиражування без офіційного

А 43 дозволу ІПК ДСЗУ заборонено

УДК 377

Рецензенти:

Киричук О.В., доктор педагогічних наук, професор

Олійник В.В., доктор педагогічних наук, професор

Рекомендовано до друку Вченою радою

Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України,

від 30 вересня 2009 року, протокол № 6

А 43 Актуальні проблеми професійної орієнтації та професійного навчання незайнятого населення в умовах фінансово-економічної кризи : зб. наук. праць за матеріалами IV Всеукр. наук.-практ. конф., 30 жовт. 2009 р. / уклад.  Л.М. Капченко, С.О. Тарасюк, А.В. Алєксєєва, М.І. Десненко, Н.В. Коляденко, В.П. Логвиненко Н.В. Ортікова, Н.В. Савченко,. – К. : ІПК ДСЗУ, 2009. – 445 с.

ISBN 978-966-8640-61-2

У збірнику наукових праць, підготовленому за матеріалами ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції, розглядаються теоретико-методологічні та організаційно-методичні аспекти професійної орієнтації та професійного навчання безробітного населення, а також шляхи вдосконалення профорієнтаційної роботи та профнавчання безробітних на сучасному етапі ринкової трансформації українського суспільства.

Призначений для науково-педагогічних, педагогічних працівників, спеціалістів державної служби зайнятості та інших фахівців, які цікавляться актуальними проблемами професійної орієнтації та професійного навчання.

ББК 74.212

А 43

УДК 377

© Інститут підготовки кадрів

державної служби зайнятості

ISBN 978-966-8640-61-2 України, 2009

РОЗДІЛ І

Болтівець С.І.

Гнибіденко І.Ф.

Фіненко О.Ю.,

Киричук О.В., Тарасюк С.О.

Ковбаско О.М.

Сергеєва Л.М.

Чапка М.,

Контни У.

РОЗДІЛ ІІ

Авдєєв Л.Г.

Алєксєєва А.В.

Боброва Л.Г.

Вінник Н.Д.

Волошко Н.І.

Галкіна О.М., Зелінська Я.Ц.

Гончар Н.С.

Єгорова Є.В.

Жмур В.В.

Завітренко Д.Ж.

Закатнов Д.О.

Зелінська Я.Ц.

Ігнатович О.М.

Каліщук С.М.

Кличановський А.І.

Колесникова В.Ф.

Кулик Н.І

Кучеренко Є.В.

Лавріканець О.А.,

Тлєхас Ю.Ю.

Литвинова Н.І.,

Шевенко А.М.

Логвиненко В.П.

Лукіянчук А.М.

Марченко І.Б.

Мельник О.В.

Мерзлякова О.Л.

Моськін С.І.

Окара М.М.

Олійник Л.В., Красильник Ю.С.

Ортікова Н.В.

Охріменко З.В.

Побірченко Н.А.

Рибалко В.М.

Синявський В.В.,

Кобченко В.В.

Ткачук І. І.

Федун Л.М.

Хміль М.М.

Чанцева О.М.

Шайкова А.Л.

Шенкаренко О. В

Шкіренко О.В.

РОЗДІЛ ІІІ

Астахова О.В.

Бичкова О.О.,

Кладова О.В.

Борщ А.В.

Вонберг Т.В.

Капченко Л. М., Капченко Р.Л.

Капченко Л. М., Десненко М.І.

Коляденко Н. В.

Лайтер M.M.

Маршавін Ю.М.,

Айстраханов Д.Д.

Савченко Н.В.

Скульська В.Є.

Слатвінська  О.А.

Супрун В.В.

Фесюн П.М.

ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ТА ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ В ТРАНЗИТИВНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Психогігієна особистості у процесах трансформації професійної спрямованості за типом “людина-людина” ………………...

Можливі перспективи розвитку вітчизняної професійної підготовки кадрів

Психологія життєвого самовизначення апліканта на ринку праці: постановка проблеми ……………………………………..

Методологічні аспекти індивідуалізації соціальних послуг ……………………………

Упровадження суспільної диверсифікації – шлях створення рівних можливостей у професійній освіті ……………………………

Психологічні і просвітні аспекти ситуації безробітних людей в Польщі ………………..

ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Професійна орієнтація у контексті концепції сталого розвитку …………………

Феномен довготривалого безробіття: соціально-психологічний аспект …………..

Теоретичний аспект проблеми дослідження внутрішньоособистісних конфліктів у безробітних ……………………

Особистісно-професійний розвиток учня ПТНЗ: компетентнісний підхід …………….

Вплив психофізіологічних властивостей фахівця на професійну діяльність …………

Інноваційні напрямки профорієнтаційної роботи з випускниками шкіл в базових центрах зайнятості …………………………..

Роль психолога у профорієнтаційній роботі з молоддю ……………………………………..

Теоретична модель структури профконсультативного процесу ……………

Застосування методики виявлення комунікативних установок особистості під час підбору претендентів на вакантні посади державної служби зайнятості ……..

Готовність майбутнього вчителя технологій до професійної орієнтації учнів старшої школи (у контексті вибору учнями інженерних та робітничих професій) ………….

Зміст та форми профорієнтаційної роботи з школярами у 20-30-х рр. ХХ століття …….

Самоефективність як фактор усвідомленого здійснення професійної кар’єри ………………………………………...

Психологічна модель розвитку фахової інноваційної культури особистості ………..

До питання професійної придатності майбутнього психолога ……………………..

Ресурсний центр побудови та розвитку професійної кар’єри як основа нової ідеології у системі відношень до трудових ресурсів в Україні ……………………………

Професійна орієнтація як вагомий чинник підвищення кадрового потенціалу працівників …………………………………...

Інноваційні підходи до профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх закладах ……….

Інтеграційно-діяльнісний підхід до проблеми структури професійного самовизначення студента …………………..

Конкурси агітбригад – інноваційний підхід в організації профорієнтаційної роботи з молоддю ………………………………………

Профорієнтаційна робота як інструмент соціалізації учнівської молоді ………………

Психологічні зміни особистості в умовах депривації професійної потреби ……………

Структура професійної ідентичності майбутнього молодшого спеціаліста педагогічного профілю ……………………..

Психодіагностичний інструментарій адаптації учнівської молоді до змін у навчальному середовищі ……………………

Чи достатньо людині знати “хочу”, “можу” та “потрібно”для вибору професії …………

Готовність старшокласників до вибору успішної професії …………………………….

Психолого-професійна зрілість як умова подолання учнями ПТНЗ безробіття у майбутньому ………………………………….

Інформаційна підтримка осіб, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі, як складова адаптації до подальшої трудової діяльності ……………..

Мотивація досягнення як умова підвищення ефективності професійної діяльності ……………………………………..

Професійна орієнтація у ВНЗ як упереджувальний захід молодіжного безробіття …………………………………….

Профільне консультування в структурі професійної орієнтації учнів основної школи ………………………………………..

Професійне самовизначення безробітного в процесі профконсультаційної та профінформаційної роботи …………………

Забезпечення дієвої співпраці між сферою освіти та сферою зайнятості шляхом розвитку та впровадження системи профорієнтації ………………………………..

Професійна орієнтація в умовах реформування професійної освіти …………

Сутність і структура поняття “спрямованість старшокласників на майбутній професійний успіх” ……………..

Формування професійних домагань

старшокласників у процесі взаємодії загальноосвітнього навчального закладу та державної служби зайнятості …………..

Психологія профорієнтації: професійний розвиток і кар’єра, психологічна підтримка та психологічна допомога у ситуації безробіття ………………………….

Особливості професійної переорієнтація молоді в умовах безробіття …………………

Компетентність фахівця з профорієнтаційної роботи ………………….

Профорієнтація учнів, як соціально-педагогічна проблема загальноосвітньої школи ………………………………………….

Формування духовних цінностей особистості як чинник професійного самовизначення молоді ……………………...

ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ БЕЗРОБІТНИХ: ПРОБЛЕМИ, ТЕНДЕНЦІЇ, ДОСВІД РЕГІОНІВ

Управління якістю професійної освіти як чинник сталого розвитку України ………..

Особливості професійного навчання безробітних як дорослого населення ………

Шляхи підвищення ефективності професійного навчання безробітних (з досвіду роботи Одеського ОЦЗ) …………..

Навчання під конкретні замовлення роботодавців як засіб підвищення ефективності професійного навчання безробітних …………………………………

Інновації у професійному навчанні   – ефективна зайнятість безробітних ……….

Передвипускна виробнича (стажувальна) практика як інноваційна складова професійного навчання безробітних ………

Завдання державної служби зайнятості

щодо організації професійного навчання інвалідів ……………………………………….

Шляхи підвищений ефективності професійного навчання безробітних ………

Методика оцінки ефективності професійного навчання клієнтів центрів зайнятості …………………………………….

Стажування безробітних за направленням державної служби зайнятості: досвід, тенденції та перспективи …………………..

Психолого-педагогічні особливості професійного навчання незайнятого населення ……………………………………...

Перспективи використання Case Study технології для професійного навчання населення в умовах кризи ………………….

Науково-методичне та організаційне забезпечення професійного навчання в Україні …………………………………………

Проблеми профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах

7

17

30

35

40

45

54

59

64

72

79

88

94

99

109

116

123

130

137

146

152

159

165

172

180

184

191

202

207

211

220

227

232

239

244

250

258

266

273

284

292

298

304

312

317

325

332

339

347

353

359

366

384

387

395

403

409

415

421

429

РОЗДІЛ  I. ПРОФЕСІЙНА ОРІЄНТАЦІЯ ТА ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ В ТРАНЗИТИВНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

С.І.Болтівець

м. Київ

Психогігієна особистості у процесах трансформації

професійної спрямованості за типом «людина-людина»

Процеси суспільної змінюваності визначають виникнення, динаміку, інтенсивність, обсяг, ритмічність індивідуально-особистісних трансформацій образу Я дорослої людини, основним компонентом якого у зрілому віці є професійна діяльність.

За справедливим визначенням М.Аргайла, «бути безробітним – означає загубити основний компонент образу свого Я» [1, с.99].

Серед особистісних чинників, які впливають на якість психічного здоров’я людей зрілого віку внаслідок психічної травми, зумовленої втратою роботи дослідження останніх десятилітть виділяють:

  1. Депривацію і редукцію почуття власної гідності та власної значущості, а відтак – почуття самоповаги, вироблення комплексу неповноцінності під впливом самооцінки себе як соціальної або соціального невдахи.

  2. Порушення психічної рівноваги та особистісної здатності до саморегуляції, які виражаються в марнуванні часу, зниженні психічної і фізичної активності, ретардованості самоусвідомлення – зупинці та зафіксованості на тому рівні особистісного розвитку на якому їх застав епізод втрати роботи.

  3. Міжособистісне відчуження в однорідній соціальній групі безробітних, оскільки до цієї «групи відчуження» самі безробітні не виявляють бажання належати з власної волі.

Натомість, пізнавальні прагнення є визначальними у процесах трансформації професійної спрямованості людини. Спонукальні фактори актуалізації пізнавальних потреб і пізнавальної діяльності полягають в усвідомленні мотиву, який містить у собі прийняття мети й зосередження волі.

В загальносуспільному контексті обидва фактори – суспільного мотиву й суспільної волі – взаємопов’язані, а їх виявленість є умовою дійової урегульованості спонукальних можливостей у сфері формування стійкого вияву освітніх потреб і домагань дорослої людини.

Чинники соціально-психологічної депривації пізнавальних потреб мають властивості:

  • особистісних засобів уникнення психічних напружень, пов’язаних із пізнанням нового, його переробкою і засвоєнням («тиск новизни»);

  • загрози самооцінці утвердженого Я-образу кваліфікованого спеціаліста, знавця у своїй галузі, професіонала, що виражається – у беззастережному поверненні й застряванні в історії попереднього професійного досвіду до моменту його переривання у зв’язку з втратою роботи, його абсолютизації.

  • агресії мікросоціального середовища («Роботу треба шукати, а він (вона) учиться», «Він (вона) що, хоче бути розумнішим (-ою) за нас?, «Про сім’ю (інших) треба думати, а не про себе – тобто власне учіння).

Закономірною характеристикою цих властивостей є їх висхідне посилення з моменту виникнення, фіксації у процесі накопичення досвіду, життя людини. Так, утруднення, або обминається через нездатність до напруження, з метою його розв'язання, або перетворюється на запитання, задачу, проблему, яка посилює пізнавальне прагнення і веде до свого розв’язання як етапу у цілісному пізнанні. Саме тому важливим психогігієнічним засобом стимулювання освітніх потреб і домагань є забезпечення константності впливу на їх витребування, його постійність.

Легітимізація пізнавальних, освітніх, творчих потреб і домагань зрілої людини, перехід цих потреб і домагань у статус соціальної норми потребує власного заохочувально-спонукального механізму.

Так, за висновком безробітної Беррі Стівенс, учасниці групових зустрічей під керівництвом Ф.Перлза, будь-який «академічний курс має свої визначені межі: навіть якщо я вивчу все, що передбачено, я залишаюсь у цих межах і по закінченні курсу в мене буде почуття, що я «знаю». Коли ж навчаюся самостійно, таких меж немає. Я рухаюсь туди, куди мене веде моя цікавість, − до несхваленого так само, як і до схваленого, не зв’язана необхідністю освоїти певний текст чи книги, дібрані для мене розсудливішою особою, ближчою до реального світу. Я починаю розуміти, що існує багато різноманітних поглядів, і мій розум стає гнучкішим, коли шукаю саме свій шлях поміж ними. Цей процес безперервний, на відміну від академічного курсу з його кінцем, довільно визначеним кимось іншим. Тут немає кінця. Усвідомлення цього змінює мою поведінку». [2, с.73]

Серед пріоритетів, які забезпечують суспільно-культурні виміри психогігієни особистості, сприяють збільшенню потенціалу життєздатності, слід виділити ті, що визначають неповторність і унікальність особи у духовно-інтелектуальному континуумі культури українського народу й України серед інших народів та інших держав світу. Названий пріоритет пов’язаний також із тим, що ці напрямки духовно-інтелектуального освоєння світу тривалий час перебували у стані соціальної депривації, фрустрації, а в окремих випадках – вираженої кризи.

Така тенденція закономірна не тільки для розвитку української нації, а й інших націй світу у відповідні періоди відновлення духовно-інтелектуальної цілісності власних суспільств. Це підтверджує приклад, наведений визначним українським вченим – філософом, мовознавцем і духовним діячем І.І.Огієнком: «Славний сербський учений, що надзвичайно багато зробив для розвитку своєї національної культури (історія, література, мова), Любомир Стоянович, закінчивши гімназію, збирався був вступити на природничо-математичний факультет. Один із учителів його, сербський патріот Мамчил Іванич, відговорив Стояновича від цього і скерував на факультет історично-філологічний оцією для всіх національне неміцних народів історичною думкою: «Природничі й математичні науки розробляють і інші народи, й ми маємо можливість користатися їхніми трудами; а науки національні, коли самі не будемо їх плекати, чужинці не стануть розробляти за нас, а коли й будуть, то не так, як треба, − ми самі повинні тим займатися» (автобіографія, «Годишняк Срп.Кр.Акад.Науки», ХХХІІ, 153). Усі наші вчені мусять завжди пам’ятати це найглибше…» [3, с.339-340].

Наведена ситуація підтверджує світоглядний дисбаланс примату матеріального над духовним у змінюваних умовах. Однак, не слід думати, що цей дисбаланс притаманний тільки певній суспільній формації і створений нею освітній системі, що відходить у минуле. Аналогічне явище, характерне для існуючої європейської цивілізації, наводить іспанський мислитель Х.Ортега-і-Гассет: «У сучасній Європі життєвий рівень вищий, ніж будь-коли в людському минулому; але коли дивитися в майбутнє, треба побоюватися, що вона не дотримає своєї висоти чи не досягне вищого рівня, а натомість відступить і впаде до нижчих щаблів» [4, с.153].

Причини відтоку спеціаліста у галузі природничих спеціалізацій і техніки до інших країн (зовнішня еміграція) та їх перехід до матеріально насичуваних сфер (внутрішня еміграція) належать у своїй більшості до факторів, зумовлених високою матеріальною зацікавленістю при збереженні в основному змісту спеціалізованої роботи, змінюваність якої несе в собі відповідний психотравматичний потенціал.

Ринок інтелектуалізованих найманців, що мігрують від одного роботодавця до іншого, часто обертаючи взаємовиключні інтереси конкуруючих замовників у предмет власного зиску, та створює агресивне середовище, оскільки передбачає конкурентну боротьбу за накопичення матеріальних, а не духовних цінностей, призначених для самореалізації природної унікальності кожного народу.

Усвідомлення цих реалій створює основу для повномірного розвитку загальносуспільних пізнавальних прагнень з наданням пріоритету тим з них, що визначають духовно-інтелектуальну неповторність української нації і цим обумовлюють привабливість її культури.

Трансляція цієї унікальногсті у психологічній підтримці безробітного населення дає змогу здійснювати їх духовно-інтелектуальне об’єднання у привабливій, а тому бажаній соціально-психологічній групі української нації, забезпечити неретардований особистісний розвиток як основу для подальших кваліфікаційних спеціалізацій.

Наголосимо на тому, що вакуумом освітнього зростання є розвиток почуттів. Недостатність або ж відсутність цілеспрямованого розвитку духовно-почуттєвої сфери перешкоджає реалізації пізнавально-творчих можливостей, зміцненню моральних засад діяльності, повноціному вияву приязні й любові до власної родини, співгромадян, країни, виявляється в психогенних дисгармоніях власного особистісного становлення. Все це, як правило, детермінується вузькістю спеціалізації, з позиції якої безробітний фахівець розглядає світ і себе в ньому, сформованої професійним утилітаризмом і механістичністю.

Тому розвиток почуттів засобами гуманітарного знання є психогігієнічним чинником, що забезпечує формування емпатичних ставлень у будь-яких видах діяльності за типом «людина-людина» та участь особи в реалізації загальносуспільних цілей.

Важливе місце у збереженні психічного здоров’я належить чинникам моралі. Це пов'язано з тим, що міра розумової праці, психічного напруження людини зростає пропорційно із винаходженням і застосуванням нових технічних удосконалень, що вивільняють працюючих від власне фізичних зусиль. Якщо раніше фізична стомлюваність служила запобіжником психічної перенапруги, то тепер людина безповоротно втрачає свого колишнього охоронця. Що чекає на неї?

За визначенням І.О .Сікорського, три фактори, тобто самогубство, божевілля і нервові хвороби, служать показниками нервово-психічного здоров’я населення і вирізняють ті місцевості і ті епохи, де в населенні починає виявлятись схильність до фізичного, розумового і морального занепаду і виродження» [5,с.4].

Як видно з наведеного узагальнення показників психічного здоров’я, моральне розумове та фізичне здоров’я народу вчений розглядає цілісно, не розмежовуючи, чим підкреслює їх взаємопов'язаність і взаємозумовленість.

Прикладом проведення цілісного соціально-психогігієнічного дослідження є робота І.О.Сікорського «Психопатична епідемія 1892 року в Київській губернії» [6], що розкриває предмет, генезу, перебіг, поширення психопатичного інфікування фізично, морально та нервово-психічно ослабленого населення України у позаминулому ХІХ столітті.

Дослідник називає три моральні причини виникнення психопатичної епідемії. Першою, найбільш зовнішньо вираженою причиною, є поширення штундизму на Україні, особливо на її півдні, зіткнення з яким зумовлювало появу у населення тяжких внутрішніх протиріч, релігійних сумнівів, моральної боротьби, що нею охоплювалась найчутливіша і найніжніша в психічному відношенні частина народу. Другою моральною причиною, що становила собою підґрунтя поширення епідемії, за висновком вченого, була однобічна і цим самим небезпечна для людини спрямованість освіти населення.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. України (4)

    Документ
    А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.К. Федорук, М.І. Яковлєв

Другие похожие документы..