Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Доклад'
В. Дочь византийского императора Исаака II в Галицко-Волынской Руси: княгиня и монахиня 010, 1(39), 7 -10 ....полностью>>
'Урок'
У. Псалтирь - книга особая. Пожалуй, ни одна книга Библии не играет столь важной роли в религиозной жизни евреев и христиан, как Псалтирь. На Руси не ...полностью>>
'Конкурс'
1. Настоящее Положение определяет порядок организации и проведения в 2009-2010 г.г. областного детско-юношеского конкурса патриотической песни «Будуще...полностью>>
'Реферат'
Кредитование в банках – это соблюдение определенных практикой правил, которые включают следующие основные этапы: это рассмотрение кредитной заявки и ...полностью>>

Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 Історія. Затверджено

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра історії Росії

УКЛАДАЧ:

Доц. Ляпіна О.В.

ІНФОРМАТИКА

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030300 - Історія.

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № _____

від «____» _____________ 2007 р.

Завідувач кафедри

______________ проф. Мордвінцев В.М.

Декан факультету

______________ проф. Колесник В.Ф.

КИЇВ-2007

Робоча навчальна програма з дисципліни «Інформатика».

Укладач: канд. іст. наук, доцент Ляпіна Олена Валеріївна

Лектор: Канд.іст.наук, доц. Ляпіна О.В.

Викладач: Канд.іст.наук, доц. Ляпіна О.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 200__р.

___________________________

ВСТУП

Дисципліна «Інформатика», яка є базовою нормативною дисципліною для спеціальності «історія», читається в ІІІ семестрі в обсязі 2 кредитів, у тому числі 72 години аудиторних занять, з них 18 годин лекцій, 18 годин практичних занять і 36 годин самостійної роботи. Закінчується заліком.

Метою і завданнями навчальної дисципліни «Інформатика» є:

  • ознайомлення студентів-істориків з основами інформаційних технологій;

  • оволодіння навичками застосуванням електронно-обчислювальної техніки у повсякденній практиці вченого-гуманітарія;

  • навчання роботі як зі стандартним, так і зі спеціалізованим програмним забезпеченням;

  • вміння використовувати сучасні інформаційні технології відповідно до завдань збереження й аналізу даних історичних джерел;

  • кваліфіковане використання статистичні теорії в історичних дослідженнях.

Особливість курсу «Інформатика» для студентів історичного факультету полягає в його орієнтації на прикладні завдання історичного дослідження. Навички оволодіння сучасними інформаційними технологіями здобуваються студентами у процесі переведення даних історичних джерел в електронний формат, їх обробки й аналізу, пошуку історичних Інтернет-ресурсів.

Предметом навчальної дисципліни «Інформатика» є:

  • інформатика як комплексна дисципліна, що вивчає всі аспекти проектування, створення, функціонування комп’ютерних систем обробки інформації, їх застосування і вплив на різні галузі соціальної практики;

  • інформаційна технологія – технологія збирання, обробки та передавання інформації. Поняття інформаційні технології з’явилося з виникненням інформаційного суспільства, основою соціальної динаміки в якому є не традиційні (матеріальні), а інформаційні ресурси – знання, наука, організаційні чинники, інтелектуальні здібності людей, їх творчість. Ця технологія ґрунтується на використанні можливостей обчислювальної техніки, вона швидко розвивається і поширюється, охоплюючи всі види суспільної діяльності, в тому числі науку, освіту, архівну, бібліотечну та музейну сфери.

Вимоги до знань та вмінь.

Успішно засвоївши матеріал курсу студент повинен знати:

  • сучасну літературу, яка містить досвід використання інформаційних технологій в історичних дослідженнях;

  • основи інформатики, її предмет і завдання;

  • історичний розвиток засобів обробки інформації, сфери та прийоми їх використання;

  • структуру апаратного і програмного забезпечення комп’ютерних систем.

Студент повинен вміти:

    • адекватно використовувати апаратне і програмне забезпечення комп’ютерних систем;

    • працювати з електронними текстами й електронними таблицями, володіти навичками візуалізації даних історичних джерел;

    • ефективно використовувати методи пошуку інформації в мережі Інтернет;

    • працювати з електронними каталогами та базами даних провідних бібліотек і архівів України;

    • працювати з Інтернет-ресурсами архівів України ті інших країн;

    • створювати бази даних за матеріалами джерел різних типів;

    • кваліфіковано використовувати комп’ютерні програми статистичного аналізу для обробки даних джерел.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. На сьогоднішній день є очевидним, що в будь-якій сфері діяльності випускника-історика в ХХІ столітті важко буде обійтись без володіння навичками використання інформаційних технологій у навчальному процесі, наукових дослідженнях, архівній, бібліотечній, музейній роботі, в експертно-аналітичній та організаційно-управлінській діяльності.

Нормативна навчальна дисципліна «Інформатика» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр", є базовою для вивчення спеціальних дисциплін соціально-економічного циклу, зокрема «Електронно-обчислювальна техніка в історичних дослідженнях».

Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна «Інформатика» оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів. Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, практичні заняття, самостійну роботу студентів. Він завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на практичних заняттях, тестування, письмові роботи – контрольні) і підсумковий контроль (залік).

На семінарських заняттях оцінювання здійснюється за 5-ти бальною системою, яка в подальшому переводиться в залікові бали

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань, рефератів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять. Студент може отримати максимально 5 балів за усні відповіді, 3 бали – за доповнення на практичних заняттях у кожному зі змістових модулів.

Модульний контроль: відбувається у вигляді письмових контрольних робіт (10 балів). Вони оцінюються за наступними критеріями:

    • ґрунтовне засвоєння програмного матеріалу - 9-10 балів

    • вільне висвітлення питань з незначними помилками - 7-8 балів

    • наявність у відповіді окремих неточностей, що свідчить про недостатнє засвоєння теоретичного матеріалу - 4-6 балів

    • у відповіді є суттєві помилки, незнання основних понять інформатики - 1-3 бали

    • відсутня відповідь - 0 балів

За результатами роботи протягом семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з двох модулів у семестрі та оцінки за залік.

Змістовий модуль 1.

Поняття інформатики. Апаратне і програмне

забезпечення комп’ютерних систем.

Змістовий модуль 2.

Сучасні комп’ютерні технології обробки даних.

Комп’ютерні мережі.

Залік

45 залікових балів

(максимум)

45 залікових балів

(максимум)

10 балів

Практичні заняття

Самостійна робота

Модульний контроль

Практичні заняття

Самостійна робота

Модульний контроль

25

максимум

10

максимум

10

максимум

25

максимум

10

максимум

10

максимум


Залік відбувається в усній формі. Критерії оцінювання відповіді студента є наступними:

  • ґрунтовна відповідь з наведенням прикладів, здійснення порівняння - 9-10 балів

  • повна відповідь з незначними помилками - 7-8 балів

  • у відповіді наявні прогалини з окремих тем курсу - 4-6 балів

  • оглядова, уривчаста відповідь, незнання термінології або використання неправильних понять - 1-3 бали

  • відмова від відповіді - 0 балів

При цьому, кількість балів, набраних упродовж семестру відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

35 – 59

не зараховано

1 – 34

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах).

На практичних заняттях оцінці підлягають: рівень знань, продемонстрований у відповідях і роботі на практичних заняттях; активність при обговоренні питань, що винесені на практичні заняття; експрес-контроль.

Схема переведення балів отриманих студентом на семінарських заняттях у звичайні залікові

Середній бал за роботу на

семінарських заняттях

(з одного змістового модуля) (4 семінарських заняття)

Залікові бали

4,9-5,0

25

4,7-4,8

24

4,5-4,6

23

4,3-4,4

22

4,1-4,2

21

3,9-4,0

20

3,7-3,8

19

3,5-3,6

18

3,3-3,4

17

3,1-3,2

16

2,9-3,0

15

2,7-2,8

14

2,5-2,6

13

Середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали

Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті:

  • Активність і охайність роботи - 1 бал

  • Відповідність дій студента вказівкам викладача - 1-3 бали.

  • Доповнення - 1-3 бали.

  • Виконання практичних завдань на комп’ютері - 1-5 балів.

  • Експрес-контроль:

  • повна відповідь                                       –  2 бали;

  • неповна відповідь                                   –  1 бал;

  • незадовільна відповідь                           –  0 балів.

Критеріями оцінки при виконанні практичних завдань на комп’ютері можуть бути:

  • самостійність виконання завдання;

  • правильність, точність, оптимальність реалізації поставленого завдання;

  • дизайнерське рішення (єдине стильове рішення, композиція, врахування психологічних особливостей сприйняття інформації людиною);

  • завершеність проекту;

  • впевненість, швидкість та охайність роботи.

Самостійна робота студентів.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем у вигляді рефератів або виступів по важливих проблемах даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату (змістовий модуль №1) та контрольної роботи (змістовий модуль №2).

Основною метою самостійної роботи у вигляді написання реферату є комплексне дослідження проблеми з використанням різноманітних джерел інформації. Таким чином, реферат являє собою узагальнення теоретичного матеріалу. При його підготовці обов’язковою є наявність логічної структури, яка включає титульний лист, зміст, вступ, основну частину, висновки. У вступі студент робить огляд літератури та обґрунтовує вибір проблеми. Основна частина передбачає опис предмету (об’єкту) дослідження, формулювання завдань та попередніх підсумків. У висновках подаються загальні підсумки по темі, пропонуються напрями подальшого теоретичного дослідження.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Критерії оцінювання реферату:

  • глибоке розкриття проблеми - 9-10 балів

  • поверхове розкриття проблеми - 7-8 балів

  • тема розкрита неповно - 5-6 балів

  • реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали

  • розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали

  • реферат не зарахований - 0 балів

При підготовці реферату обов’язково слід враховувати:

  • необхідність використання різноманітних джерел інформації;

  • підготовка реферату здійснюється за допомогою інформаційних технологій (він має бути набраним у текстовому редакторі відповідно до правил набору і вимог оформлення текстів);

  • для обчислень, побудови графіків та діаграм слід використовувати електронні таблиці;

  • обсяг реферату має становити не менше, ніж 15 сторінок формату А4 з 1,5-ним інтервалом і розміром шрифту 14.

Критерії оцінювання модульної контрольної роботи. Кожен змістовий модуль завершується контрольною роботою, яка оцінюється від 0 до 10 балів. При цьому:

    • повне, ґрунтовне розкриття питання - 9-10 балів

    • поверхове розкриття питання - 6-8 балів

    • орієнтація в основному програмному матеріалі з помилками у використанні термінології - 3-5 балів

    • часткове відтворення основного змісту теми, незнання спеціальної термінології - 1-2 бали

    • відсутня або повністю неправильна відповідь - 0 балів

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

теми

Назва лекції

Кількість годин

лекції

семінари/ лаборат., практичні

самост. робота

Змістовий модуль 1

Поняття інформатики. Апаратне і програмне

забезпечення комп’ютерних систем.

1

Вступ до дисципліни. Основні поняття інформатики.

2

-

-

Історія становлення і тенденції розвитку інформаційних технологій

2

-

2

Інформаційні технології в історії. Квантитативна історія.

2

-

3

2

Архітектура ЕОМ.

2

2

3

Програмне забезпечення персонального комп’ютера. Операційні системи.

2

2

3

Основи графічного інтерфейсу. Операційні оболонки Windows та Linux.

2

3

5

Модульна контрольна робота

1

Змістовий модуль 2

Сучасні комп’ютерні технології обробки даних.

Комп’ютерні мережі.

3

Офісні пакети Microsoft Office та Open Office. Електронний текст. Електронні таблиці.

2

6

7

Бази даних і їх використання в історичних дослідженнях. Мультимедійні технології.

2

2

7

4

Комп’ютерні мережі та принципи їх функціонування.

2

1

6

Модульна контрольна робота

1

ВСЬОГО

18

18

36

Загальний обсяг 72 год., в тому числі:

Лекцій18 год.

Практичні заняття –18 год.

Самостійна робота - 36 год.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Поняття інформатики. Апаратне і програмне забезпечення комп’ютерних систем.

Тема 1. ПОНЯТТЯ ІНФОРМАТИКИ (6 год.).

Лекція 1. Вступ до дисципліни. Основні поняття інформатики.

Предмет і завдання курсу. Інформатика. Основні поняття інформатики. Інформація та способи її вимірювання. Інформація і жива природа. Інформаційна модель. Алгоритм, алгоритмічні мови. Комп’ютер.

Лекція 2. Історія становлення і тенденції розвитку інформаційних технологій.

Етапи розвитку засобів обробки інформації: мова, писемність, книгодрукування, механізація й автоматизація обробки інформації. Поява ЕОМ. Персональний комп’ютер. Основні види класифікації комп’ютерів.

Завдання для самостійної роботи. (2 год.)

  1. Еволюція ЕОМ.

  2. Класифікаційні схеми ЕОМ.

  3. Суспільний розвиток і зміни в засобах і способах роботи з інформацією.

Література [1, 3, 31].

Лекція 3. Інформаційні технології в історії. Квантитативна історія.

Основні сфери використання обчислювальної техніки. Місце інформаційних технологій в інструментарії історика. Основні напрями використання комп’ютерних технологій в історичних дослідженнях.

Квантитативна історія: становлення, розвиток, сучасний стан.

Завдання для самостійної роботи. (3 год.)

  1. Інтелектуально-інформаційні системи.

  2. Інформаційна культура й інформаційне суспільство.

  3. Квантитативна історія: основні поняття та етапи розвитку.

Література [1, 8, 9, 11, 14, 17, 18, 28].

Тема 2. АПАРАТНЕ І ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ (6 год.).

Лекція 4. Архітектура ЕОМ.

Архітектура електронно-обчислювальних машин. Поняття конфігурації та інтерфейсу персонального комп’ютера. Основи та принципи збереження різних типів інформації в обчислювальній техніці. Оперативна і зовнішня пам’ять комп’ютера. Процесор. Комп’ютерна периферія.

Практичне заняття 1.

  1. Ознайомлення з комп’ютером.

  2. Правила і безпека роботи з персональним комп’ютером.

  3. Будова ПК. Комп’ютерна периферія.

Завдання для самостійної роботи. (3 год.)

  1. Криптологія і комп’ютер.

  2. Кодування інформації в комп’ютерних системах.

  3. Людина в інформаційному суспільстві.

Література [3, 30, 32, 33].

Лекція 5. Програмне забезпечення персонального комп’ютера.

Програмне забезпечення персонального комп’ютера. Операційна система. Типи та функції операційних систем. Інтерфейс користувача. Командні оболонки та менеджери файлів (Norton Commander, Far, Total Commander, Midnight Commander, Gnome Commander).

Практичне заняття 2.

    1. Операційна система Linux. Стандартні програми.

    2. Файлова система і програмами – файлові менеджери (Far, Gnome Commander). Дії з файлами і каталогами.

Завдання для самостійної роботи. (3 год.)

    1. Основи програмного забезпечення ЕОМ.

    2. Операційні системи: типи, історія створення, основні принципи функціонування.

Література [2, 3, 13, 16].

Лекція 6. Основи графічного інтерфейсу. Операційні оболонки

Операційні оболонки Windows та Linux: загальні відомості. Елементи та стандартні програми операційних систем. Проблеми безпеки й архівація даних у персональному комп’ютері. Сервісні операції. Огляд антивірусних програм (Norton AntiVirus, AntiViral Toolkit Pro, DrWeb). Правила архівації даних і огляд програм архівації (WinZip, WinRar).

Практичне заняття 3.

  1. Сервісні операції. Огляд антивірусних програм

  2. Правила архівації даних. Архіватори Rar for Linux, Ark, GnoZip.

Завдання для самостійної роботи. (5 год.)

    1. Проблеми комп’ютерної вірусології.

    2. Захист інформації в комп’ютерних системах.

Література [3, 7, 12, 24, 34].

Контрольні запитання до змістового модуля.

  1. Особливості засобів для обробки інформації до появи ЕОМ.

  2. Основний зміст ідей Ч.Беббіджа.

  3. Основні причини і наслідки «інформаційного вибуху».

  4. Особливості перших електронно-обчислювальних машин.

  5. Назвіть і охарактеризуйте основні етапи у розвитку засобів обробки інформації.

  6. Дайте визначення поняття «архітектура ЕОМ», окремо охарактеризуйте кожний її елемент.

  7. Назвіть і периферійні пристрої персонального комп’ютера.

  8. Поясніть основну ідеологію операційних систем Windows та Linux, вкажіть на їх основні відмінності.

  9. Охарактеризуйте функції основних елементів управління операційної системи.

  10. Дайте визначення програми-оболонки, вкажіть їх основні функції.

  11. Дайте визначення файлу, поясніть його основні атрибути. Специфікація файлу.

  12. Поняття каталогу. Його структура.

  13. Архівація файлів. Її призначення. Опишіть та охарактеризуйте основні типи архіваторів.

  14. Поясніть поняття «комп’ютерний вірус». Типи вірусів.

  15. Програмні засоби боротьби з комп’ютерними вірусами. Їх основні типи та принципи роботи.

Змістовий модуль 2.

Сучасні комп’ютерні технології обробки даних.

Комп’ютерні мережі.

Тема 3. Сучасні комп’ютерні технології обробки даних (4 год.).

Лекція 7. Офісні пакети Microsoft Office та Open Office. Електронний текст. Електронні таблиці.

Системи підготовки текстів. Електронні текстові редактори MS Word 97/2000, Open Office.Writer, їх можливості.

Електронні таблиці (Exsel for Windows, OO Spreadsheet, GNumeric) і пакети статистичних програм. Статистичний пакет STATISTICA і його використання в історичних дослідженнях.

Практичне заняття 4.

  1. Електронний текстовий редактор Open Office.Writer. Створення документів.

  2. Електронний текстовий редактор Open Office.Writer. Форматування текстів. Функція малювання геометричних фігур.

  3. Електронний текстовий редактор Open Office.Writer. Побудова таблиць і діаграм.

  4. Основи підготовки поліграфічної продукції – огляд програм електронної верстки TeX, Scribus.

Практичне заняття 5.

  1. Електронні таблиці Open Office.Calc. Структура таблиці й основні типи даних.

  2. Електронні таблиці Open Office.Calc. Статистичні функції. Електронна таблиця як база даних. Побудова діаграм.

  3. Електронні таблиці Open Office.Calc. Інструменти Сценарій і Зведена таблиця.

Завдання для самостійної роботи. (7 год.)

    1. Інформаційні технології в гуманітарних сферах.

    2. Творчість і комп’ютер.

    3. Дистанційна освіта: стан, проблеми, перспективи.

Література [2-6, 10-12, 14, 15, 20].

Лекція 8. Бази даних і їх використання в історичних дослідженнях. Мультимедійні технології.

Технологія баз даних. Створення баз даних в MS Access 2000 – системі управління реляційними базами даних.

Загальні відомості про мультимедійні технології. Сканування і оптичне розпізнання історичних текстів. Програма оптичного розпізнання ABBYY FineRider. Програми для обробки графічних матеріалів.

Практичне заняття 6.

  1. Створення баз даних в Open Office+.MySQL, GDBM. Огляд програми Oracle for Linux. Робота з фільтрами і запитами.

  2. Сканування і оптичне розпізнання текстів. Програми оптичного розпізнання – Kooka, ABBYY Fine Reader.

Завдання для самостійної роботи. (7 год.)

  1. Призначення, принципи роботи баз даних.

  2. Бази даних в історичних дослідженнях.

  3. Основні тенденції розвитку мультимедійних технологій.

Література [4-6, 21, 27].

Тема 4. КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ. ОСНОВИ МЕРЕЖНИХ СИСТЕМ (2 год.).

Лекція 9. Комп’ютерні мережі та принципи їх функціонування.

Поняття комп’ютерних мереж. Їх призначення та класифікація. Апаратні засоби для створення мережних систем. Мережі на основі персональних комп’ютерів. Базові поняття сервер, робоча станція. Глобальна комп’ютерна мережа Інтернет. Основні мережні сервіси.

Практичне заняття 7.

  1. Поняття web-дизайну.

  2. Основні мережні сервіси та їх програмне забезпечення. Internet Explorer, Outlook Express.

Завдання для самостійної роботи. (6 год.)

  1. Глобальні комп’ютерні мережі.

  2. Можливості та обмеження глобальних систем.

  3. Сервіси Інтернету.

  4. Якість та достовірність інформації в глобальних мережах.

  5. Проблеми інформатизації суспільства (на прикладі України).

Література [2, 3, 6, 10, 20, 23, 26].

Контрольні запитання до змістового модуля.

  1. Назвіть та охарактеризуйте основні процедури оброблення текстових документів.

  2. Основні можливості й інструменти тестового процесора.

  3. Форматування документу, його основні можливості.

  4. Охарактеризуйте послідовність підготовки документу до друку.

  5. Поняття «електронна таблиця», її призначення та основні можливості.

  6. Назвіть і охарактеризуйте основні процедури оброблення табличних даних.

  7. Поясніть, що таке логічна структура даних.

  8. Назвіть і охарактеризуйте критерії фільтрації даних. Види фільтрів.

  9. Поясніть сутність графічного методу аналізу даних.

  10. Загальна характеристика СУБД. Етапи роботи з базами даних.

  11. Запити, принципи їх створення та застосування.

  12. Дайте визначення поняття комп’ютерна мережа. Охарактеризуйте основні види мереж.

  13. Поясніть основні принципи роботи мережних сервісів.

  14. Поняття мультимедійна технологія. Її види.

  15. Основні види та принципи створення презентацій.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

а) основна:

  1. Белова Е.Б., Бородкин Л.И., ГарсковаИ.М., Изместьева Т.Ф., Лазарев В.В. Историческая информатика / Под ред. Л.И.Бородкина и И.М.Гарсковой. – М., 1996.

  2. Брукшир Дж. Информатика и вычислительная техника. – СПб., 2004

  3. Информатика: базовый курс /Под ред. С.В.Симоновича и др. – СПб., 2001.

  4. Лук’янова В.В. Комп’ютерний аналіз даних: Посібник. – К., 2003.

  5. Основы современных компьютерных технологий: Учебное пособие / Под ред. А.Д.Хоменко.– СПб., 1998.

  6. Степанов А.Н. Информатика для студентов гуманитарных специальностей. – СПб., 2002.

б) додаткова:

  1. Безруков Н.Н. Компьютерная вирусология. – К., 1991.

  2. Бородкин Л.И. Историческая информатика: этапы развития // Новая и новейшая история. – 1996. – № 1.

  3. Бородкин Л.И. Квантитативная история на пороге ХХІ века: фазовый переход? // Новые информационные ресурсы и технологии
    в исторических исследованиях и образовании. Сборник тезисов докладов и сообщений Всероссийской конференции. [Информационный бюллетень Ассоциации «История и компьютер». – № 26.] – М., 2000.

  4. Гаевский А. Основы работы в Интернете. Самоучитель. – СПб., 2004.

  5. Гарскова И.М. Историческая информатика и квантитативная история: преемственность и взаимодействие // История и математика: Анализ и моделирование социально-исторических процессов. – М., 2007.

  6. Информационная безопасность / Под ред. М.А.Вуса. – СПб., 1999.

  7. История развития программного обеспечения // Виртуальный компьютерный музей [/index.php]

  8. Математические методы и ЭВМ в исторических исследованиях. / Под ред. Ковальченко И. Д. – М., 1985.

  9. Колесников А. Excel 2000. – К., 1999.

  10. Колисниченко Д.Н. Самоучитель Linux. Установка, настройка, использование. – СПб., 2004.

  11. Куліков В. Нові інформаційні технології в історичних дослідженнях//http://www.history.univer.kharkov.ua/lab/publications/historical_information_science.html

  12. Ломова С.А. Сорок лет американской клиометрике // Компьютер и экономическая история / Отв. ред. д.и.н. Л.И. Бородкин, к.и.н. В.Н.Владимиров. – Барнаул, 1997.

  13. Монсен Л. Использование Microsoft Excel 97. – К., М., СПб., 1998.

  14. Новиков Ю., Черепанов А., Новиков Д., Чуркин В. Компьютеры, сети, Интернет. Энциклопедия. – СПб., 2003.

  15. Пасько В. Access 2000 (русифицированная версия). – К., 1999.

  16. Пасько В. Word 6.0 для Windows. Русифицированная версия. – К., 1995.

  17. Прохоров А. Интернет: как это работает. – СПб., 2005.

  18. Скляров Д. Искусство защиты и взлома информации. – СПб., 2005.

  19. Степанов А. Архитектура вычислительных систем и компьютерных сетей. – СПб., 2006.

  20. Таненбаум Э. Компьютерные сети. – СПб., 2006.

  21. Тюрин Ю.Н., Макаров А.А. Анализ данных на компьютере / Отв. ред. В.Э.Фигурнов. – М., 1995.

  22. Урсул А.Д. Информатизация общества. Введение в социальную информатику. – М., 1990.

  23. Файстель Х. Криптография и компьютерная безопасность // /crypto/articles/feistel/feist_i.htm

  24. Фомичев В. М. Дискретная математика и криптология. Курс лекций. – М., 2003.

  25. Частиков А.П. История компьютера. – М., 1996.

  26. Шеннон К. Работы по теории информации и кибернетике / Перевод В.Ф.Писаренко. – М., 1963.

  27. Шнайер Б. Прикладная криптография / Под ред. П. Семьянова. – М., 2002.

  28. Ярочкин В.И. Информационная безопасность. – М., 2000.

Перелік запитань на залік

з курсу «ІнформаТика»

  1. Інформація. Класифікація інформації. Її види та властивості.

  2. Вимірювання інформації. Основні підходи до виміру інформації. Одиниці виміру інформації.

  3. Основні етапи у розвитку засобів обробки інформації, їх характеристика.

  4. Інформаційні процеси. Характеристика основних інформаційних процесів.

  5. Алгоритм. Алгоритмічні мови.

  6. Еволюція ЕОМ. Класифікація ЕОМ за поколіннями та використанню. Функціональна схема ЕОМ.

  7. Модульно-магістральний принцип будови комп’ютера. Структурна схема ЕОМ.

  8. Охарактеризуйте поняття “конфігурація комп’ютера”.

  9. Опишіть структуру системного блока персонального комп’ютера.

  10. Типи кодування інформації в персональних ЕОМ.

  11. Програмне керування роботою комп’ютера. Класифікація програмного забезпечення.

  12. Системне, інструментальне та прикладне програмне забезпечення: визначення та характеристика.

  13. Пам’ять персонального комп’ютера. Види пам’яті та їх основне призначення. Носії інформації.

  14. Організація інформації на зовнішніх носіях. Файлова система. Диски. Файли. Каталоги.

  15. Визначення файлу. Атрибути файлів. Специфікація файлу. Дії з файлами.

  16. Порівняйте гнучкі, жорсткі магнітні диски, оптичні і магнітооптичні диски.

  17. Захист інформації в комп’ютерних системах. Основне програмне забезпечення та методи для захисту інформації.

  18. Основні характеристики процесора.

  19. Основні пристрої введення-виведення інформації.

  20. Операційні системи. Їх призначення та основні можливості.

  21. Інтерфейс користувача. Основні особливості текстового, табличного та графічного інтерфейсів.

  22. Програми-оболонки. Призначення і основні функції.

  23. Основні властивості та можливості операційної системи Windows.

  24. Елементи інтерфейсу Windows, їх характеристика.

  25. Типи вікон Windows.

  26. Назвіть і охарактеризуйте стандартні програми Windows.

  27. Архівація файлів. Її призначення. Типи архіваторів та їх характеристика.

  28. Системи обробки текстів. Текстовий редактор. Призначення. Основні можливості.

  29. Системи обробки числових даних. Електронні таблиці. Призначення і основні можливості.

  30. Системи обробки зображень. Графічні редактори. Призначення. Основні можливості.

  31. Системи управління базами даних. Елементи баз даних. Основні можливості баз даних.

  32. Технології мультимедіа та гіпермедіа. Інформаційні й комунікаційні технології.

  33. Принципи організації глобальних мереж на прикладі мережі Інтернет. Методи пошуку інформації в мережі Інтернет. Пошукові системи.

  34. Інформаційні сервіси мережі Інтернет. Електронна пошта. Телеконференції.

  35. Інформаційне суспільство. Основні риси і основні особливості інформаційного суспільства. Інформаційна культура.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено (1)

    Документ
    Дисципліна «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є базовою нормативною дисципліною для спеціальності «історія». Викладається на ІІ курсі в 4 семестрі в обсязі 126 год.
  2. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено (2)

    Документ
    Дана дисципліна є «Історія первісного суспільства». Викладається на І курсі 1 семестру в обсязі 108 годин, з них лекцій – 34 год., семінарських – 16 год.
  3. Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 020302 Історія. Затверджено

    Документ
    Дана дисципліна «Новітня історія України» є нормативним курсом, який викладається для студентів спеціальності 6.030300 – історія. Викладається на ІІІ курсі у 5-6 семестрах в обсязі 296 години, з них у 5 семестрі 151 год.
  4. Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено (8)

    Документ
    Дана дисципліна «Росія в епоху Петра І: дискусійні і маловивчені аспекти» є спеціальним курсом. Викладається на ІІІ курсі в 6 семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій 34 год.
  5. Робоча навчальна програма дисципліни за вільним вибором студентів для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено (1)

    Документ
    Дисципліна «Духовний ренесанс в Росії кінця ХІХ – початку ХХ століття» є спеціальним курсом. Викладається на ІV курсі у 8 семестрі в обсязі 54 годин, з них лекцій 26 год.

Другие похожие документы..