Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Доклад'
Анисимова Мария Михайловна с докладом «Проблемы и оценка эффективности политики преодоления бедности сельского населения в регионе аграрной специализ...полностью>>
'Биография'
Биография Валерий Яковлевич Брюсов родился в Москве, в семье купца. Дед поэта был крепостным крестьянином Костромской губернии; разбогатев на торговл...полностью>>
'Документ'
Поскольку в процессе питания организм прежде всего по­лучает энергию, необходимую для жизненных процессов, то интегральной количественной мерой для о...полностью>>
'Конкурс'
В целях привлечения внимания общественности к проблеме сохранения жизни и здоровья человека в процессе труда к Всемирному дню охраны труда, П О С Т А...полностью>>

Апії у роботі психолога з дітьми та підлітками олена Ставицька, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Рівненського інституту Університету «Україна»

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ АРТ-ТЕРАПІЇ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА З ДІТЬМИ ТА ПІДЛІТКАМИ

Олена Ставицька, кандидат психологічних наук,

доцент кафедри психології

Рівненського інституту Університету «Україна»

УДК 159.9

У статті розглядаються особливості використання психологом технік і прийомів арт-терапії у роботі з дітьми та підлітками. Здійснено аналіз наявного психологічного інструментарію арт-терапії. Відмічаються переваги використання атр-терапевтичних методів у порівнянні з іншими терапевтичними впливами.

Ключові слова: арт-терапія, психотерапевтичний альянс, ізотерапія, піскова психотерапія.

В статье рассматриваются особенности применения психологом современных техник и приемов арт-терапии в работе с детьми и подростками. Проведен анализ имеющегося психологического инструментария арт-терапии. Отмечаются преимущества использования арт-терапевтических методов в сравнении с другими методами терапевтических воздействий.

Ключевые слова: арт-терапия, психотерапевтический альянс, изотерапия, песковая психотерапия.

The article deals with features of a psychological techniques and methods in art-therapy work with children and teenagers. The author makes analys of available methodical tools for art therapy and benefits of art-therapy techniques in compare with other therapeutic influences.

Keу words: art-therapy, psychotherapeutic alliance, izoterapy, sand therapy.

Постановка проблеми. Глобалізація, динамічність та швидкоплинність сучасного життя змушує людину відчувати труднощі, дискомфорт та незручності в адаптації до нього. І, як наслідок таких незручностей, людське існування наповнюється емоційними переживаннями, постійними стресами, неадекватними, невротичними реакціями на оточення, депресивними настроями, розладами у структурі взаємин як сімейних, так і соціальних, появою невпевненості у власних силах, хронічною втомою і, наостанок, повною втратою власної психічної цілісності. Саме ці проблеми сучасності стають важливим аргументом актуальності пошуку нових, адекватних часу методів психотерапевтичних впливів, які б допомагали людині знаходити рішення складним життєвим ситуаціям, розв’язувати внутрішньоособистісні та міжособистісні конфлікти, наповнювати життя яскравими подіями та враженнями, приємними емоційними переживаннями. На нашу думку, поява і розвиток арт-терапії, унікального і досконалого психотерапевтичного методу, який виник на перетині мистецтва, психології і психотерапії, є своєрідною відповіддю на запити суспільної психологічної практики щодо застосування художнього мистецтва як засобу зміцнення психічного здоров’я дітей та дорослих.

Враховуючи вищезазначене, метою нашого повідомлення є розкриття особливостей використання та специфіка застосування різноманітних технік арт-терапевтичних методів у роботі психолога з дітьми та підлітками при наданні їм допомоги в рамках психологічного супроводу. Виходячи із зазначеної мети повідомлення, нами були висунуті такі завдання:

1. Проаналізувати особливості та види різних технік арт-терапії — сучасного ефективного методу психотерапевтичних впливів.

2. Визначити переваги арт-терапії у порівнянні з іншими психотерапевтичними методами.

3. Вказати на ефективність використання арт-терапевтичних методів у роботі психолога з дітьми та підлітками.

В основі сучасного визначення арт-терапії лежать поняття експресії, комунікації, символізації, з дією яких пов’язана художня творчість людини. Арт-терапія ґрунтується на тому, що створювані продукти художньої творчості здатні допомогти людині зрозуміти себе, розкрити найпотаємніші частинки свого внутрішнього світу і через творчий процес самовираження зробити власне життя яскравим, повноцінним, щасливим. Те, що творча діяльність людини наділена цілющою силою емоцій, відомо світу вже давно.

Термін арт-терапія ( терапія мистецтвом) був впроваджений А. Хіллом у 1938 р. як спосіб вільного особистісного самовираження [3, с. 1].

Арт-терапія — це метод надання психологічної допомоги, де твори мистецтва, або сам процес їх творення, використовується як своєрідний терапевтичний фактор для передачі людських емоцій та почуттів, різноманітних проявів психічної діяльності людини.

У своєрідній символічній формі: через малюнок, гру, казку, музику — людина здатна дати вихід власним сильним емоціям, напруженим переживанням, отримати новий досвід у вирішенні конфліктних та психотравмуючих ситуацій. Переносячи свої переживання із реального справжнього у вигадані казкові історії, пластилінові чи глиняні фігурки або ж на лист паперу у вигляді малюнка — можна, абсолютно інакше, через призму ірраціонального подивитися на самого себе, на інших людей та на власне життя взагалі. У процесі творчої діяльності виникає почуття емоційної насиченості, відбувається більш глибоке розуміння себе і свого внутрішнього світу.

Твори мистецтва, протягом усієї історії існування цивілізації, ставали яскравим відображенням людських мрій, бажань і пристрастей, відображенням великих подвигів та перемог, глибоких розчарувань та трагічних втрат. Заняття мистецтвом слугувало людям засобом звільнення від напруги і стресів, допомагало у вирішенні величезного спектра проблем, створювало душевний комфорт, наповнювало життєвою енергією, відновлювало життєві сили, виступало засобом психологічного і духовного відродження.

Сучасна арт-терапія не має обмежень і протипоказань, вона завжди ресурсна й екологічна у плані її застосування. Сьогодні вона з успіхом використовується у психології та педагогіці, соціальній роботі та в бізнесі. Методика арт-терапії ґрунтується на переконанні в тому, що внутрішнє «Я» людини трансформується у візуальні матеріалізовані символічні образи або специфічні конструкти художньої творчості кожного разу, коли вона спонтанно, особливо не задумуючись над тим, що має вийти у кінцевому результаті, — пише картини, малює, ліпить, створює скульптуру тощо. Існує думка, що образи художньої творчості відображають зміст підсвідомих процесів, включаючи внутрішні конфлікти, страхи, нав’язливі думки, спогади дитинства, сновидіння тощо.

Оскільки арт-терапія не має обмежень, то практично кожній людині вона доступна. Надзвичайно цікава робота, яка не вимагає спеціальних здібностей і художніх навичок, доступна абсолютно всім, мобілізує творчий потенціал людини, запускає механізм психічного імунітету до самозцілення і відновлює процеси саморегуляції та здатна через позитивне наповнення змінювати світогляд людини. У процесі творчої роботи наше підсвідоме через створювані художні образи взаємодіє зі свідомістю, а сам процес приносить задоволення, навчає більш довільно і спонтанно виражати свої переживання. Мистецтво дає можливість у завуальованій образній формі трансформувати у малюнок, фігуру, скульптуру, картину й інші художні твори проблему, яка людиною неусвідомлювалась та була витіснена, вивести її назовні, проаналізувати і знайти їй рішення.

У процесі арт-терапії пропонуються різні види художньої творчості. В ортодоксальному, класичному розумінні до арт-терапії належать лише візуалізовані види творчості, а саме: живопис, графіка, фотографії, малювання, ліплення.

Але час вносить свої корективи і сучасна арт-терапія налічує велику кількість різноманітних методів і технік. Повноправними її складовими є казкотерапія, ізотерапія, орігамі та піскова терапія, музикотерапія, маскотерапія, драмотерапія, кольоротерапія, ігротерапія тощо.

Арт-терапія зароджувалась і розвивалась на ґрунті психоаналітичних ідей З. Фрейда й К. Юнга і розглядалась у психотерапевтичній практиці як один із методів, який за допомогою художньої творчості дозволяв психічно хворим виразити в картинах свої приховані психотравмуючі переживання і тим самим звільнитися від них. [1, с. 25] Саме тому хотілось би зазначити наявні переваги арт-терапії поряд із іншими психотерапевтичними методами. В першу чергу, це її вищезазначена екологічність у змісті і формі психотерапевтичних впливів на клієнта, цей метод вивільняє внутрішню енергію та дозволяє трансформувати проблему у зовнішні художньо-мистецькі продукти. Це й використання образної, візуальної експресії символів і знаків, що дозволяє досліджувати та гармонізувати ті сторони внутрішнього світу людини, які не можуть бути розкриті через пряме проговорювання, характерне для великої кількості методів різних напрямів психотерапії.

Арт-терапія, через створення художнього продукту, допомагає людині відчути себе творцем, сприяє підвищенню особистісної самооцінки, навчає її звільнятися від стереотипів, негативних емоцій та думок, дозволяє розкрити внутрішні сили людини, активізувати свій потенціал. Фантазуючи, і дорослий, і дитина можуть насолоджуватись самим процесом творення, навчатися моделювати способи вирішення складних життєвих ситуацій та переносити їх у реальність, застосовуючи нові соціальні навички налагодження взаємовідносин. Процес малювання, ліплення, створення картин на піску приносить заспокоєння і часто призводить до більш глибокого усвідомлення психологічних причин тих деструкцій, які змушують переживати дискомфорт, стреси тощо. І, ще один важливий момент, арт-терапія сьогодні — це і діагностика, це і корекція, це і психотерапія, яка застосовується у форматі індивідуальної, сімейної та групової роботи психолога і психотерапевта, а також соціального педагога.

Особливо хотілось би відмітити ефективність застосування даного методу у роботі з дітьми та підлітками. В першу чергу тому, що арт-терапія є хорошим способом соціальної адаптації. Ми навіть у дорослому житті відчуваємо, як не легко знайти спільну мову із незнайомими людьми, налагодити контакт, презентувати себе певній соціальній спільності. Тож, не важко уявити, що в таких ситуаціях відчуває дитина. Саме тут арт-терапія і стає корисним помічником. Вона допомагає подолати сором’язливість, невпевненість, безініціативність, яка стоїть вагомою перешкодою до налагодження соціальних контактів. Сприяє розвитку вмінь вибудовувати взаємовідносини між людьми, дає можливість сформувати більш активну життєву позицію, розвиває комунікативні навички. Оскільки сучасна модель діяльності практичного психолога визначає основні напрямки його роботи – такі, як: психодіагностика, психокореційна й розвивальна робота та психоконсультування, то в контексті нашого повідомлення вбачаємо за доцільне зазначити, які важливі завдання дозволяють вирішувати психологу арт-терапевтичні заняття з дітьми та підлітками. В першу чергу це психодіагностичні завдання, розв’язання яких дозволяє отримати інформацію про розвиток індивідуальних особливостей дітей та підлітків.

Арт-терапевтичні заняття для психодіагностики це — можливість за допомогою універсального методу, яким є спостереження отримати максимум інформації про інтереси, бажання, мрії дитини, з’ясувати її цінності, визначити її страхи, тривоги тощо. Прогностичність психодіагностики дозволяє попередити розвиток деструктивних рис характеру особистості, знизити ризик появи небажаних поведінкових проявів підлітків, розробити ефективну стратегію допомоги.

По-друге, це завдання корекційно-розвивальної роботи психолога. Арт-терапевтичні заняття у ході корекції розвивають навички створення художніх робіт, сприяють підвищенню самоприйняття та самоповаги, змінюють уявлення дитини про себе та про навколишній світ, налагоджують та коригують способи взаємодії з іншими людьми, сприяють розвитку соціальних і комунікативних навиків, гармонізують психоемоційний стан.

По-третє, це психотерапевтичні завдання, де в ході сеансів арт-терапії активізується весь потенціал позитивних емоцій дитини, в результаті чого відбувається зміцнення емоційної сфери дитини, формується стійке позитивне ставлення до людей і до світу, відбувається більш глибоке розуміння себе і свого внутрішнього світу — думок, бажань тощо. Професійно проведені терапевтичні сеанси, наповнені доброзичливістю, душевним теплом, створюють відчуття захищеності, психологічної безпеки. Емпатійне спілкування з дитиною, визнання її цінності забезпечує відчуття комфорту, вона починає з довірою ставитися до того, що відбувається у процесі терапії. Активне включення дітей та підлітків у терапевтичну взаємодію не змушує довго чекати позитивних результатів. Через вербалізацію емоційних переживань, відкритість та специфічну спонтанність при створенні художнього продукту розвиваються здібності до творчості, саморегуляції почуттів і поведінки, діти набувають нового досвіду, вчаться самостійно знаходити вихід зі складних життєвих ситуацій.

У структурі арт-терапевтичних занять, зазначає Л. Лебедєва [2], логічно виділяти дві основні частини. Одна — невербальна, творча, неструктурована, де головним засобом самовираження є художньо-творча діяльність (наприклад, малюнок). Друга — вербальна, аперцептивна, формально більш структурована. Вона передбачає словесне обговорення, а також інтерпретацію намальованих об’єктів і асоціацій, які виникали під час створення образів. Одна й інша частини використовують різноманітні механізми невербального самовираження і візуальної комунікації. Метод арт-терапії дозволяє кожній людині творити своє життя, у прямому розумінні слова ліпити своє щастя, малювати смуток, писати про конфлікти [2]. Крім того, арт-терапевтичні сеанси надають можливість змінити щось у житті у бік гармонізації свого внутрішнього і зовнішнього світу, розвивати впевненість у собі. Спільна робота щодо обговорення образів сприяє розвитку дитячої уяви, вмінню фантазувати, підвищує гнучкість, глибину, креативність мислення.

Оскільки арт-терапія, в основному, використовує засоби невербального спілкування, то варто відмітити, що це значно полегшує налагодження контакту психолога в роботі з дітьми і підлітками. Дітям помітно важче, аніж дорослим, виражати свої думки в словах, вони не готові вербалізувати свої почуття. Тому арт-терапія стає своєрідним інструментом, який допомагає дитині презентувати свої переживання, страхи, тривоги дорослому через власноруч створені художні образи. Іноді труднощі спілкування виникають і через недостатньо добре володіння дитиною мовою або через вади її розвитку, тоді мова жестів, міміки, ходи, постави і глибинного змісту створеного художнього продукту стає чи не єдиним зрозумілим текстом дитячої душі. Вміння декодувати сигнали невербальної поведінки дитини є свідченням професійності психолога. Не через примус, а лише за цілковитої згоди дитини до роботи можна очікувати на успіх. Тривожні, сором’язливі, невпевнені у собі діти відсторонюються, дистанціюються, замикаються у собі, вони всім тілом сигналізують про неготовність вступати у контакт із психологом. Тут можна зазначити, що власне емоційний стан дитини у ході заняття із психологом є своєрідним індикатором умінь останнього використовувати невербальні засоби спілкування. Всі невербальні поведінкові сигнали (те як сидить, малює, пересувається по кімнаті тощо) дитини повною мірою є діагностичним матеріалом. У роботі з дітьми реалізується одна із головних функцій арт-терапії — створення захищеної, комфортної обстановки, яка допомагає встановленню довіри між психологом і дитиною. Найкраще ця функція реалізується засобами піскової психотерапії, ігротерапії, ізотерапії та у роботі із пластичними матеріалами.

Щодо піскової психотерапії маємо зазначити, що вперше як метод вона виникла у рамках аналітичної психології. Її теоретичною основою можна вважати розроблену К. Юнгом техніку активного уявлення. Послідовниця К. Юнга Дора Калф успішно застосувала цей метод у роботі з дітьми й дорослими. Терапія піском визначається як певний спосіб спілкування зі світом, із самим собою, спосіб зняття внутрішньої напруги, спосіб, який на неусвідомлювано-символічному рівні допомагає повірити в себе, у власні сили і через гру із піском знайти нові шляхи для саморозвитку і самовдосконалення.

Техніка роботи з піском дає змогу доторкнутися до свого глибинного «Я», відновити психічну цілісність, побудувати унікальний образ, розгорнути дивовижний ландшафт картини свого світу, своєї душі й отримати відповіді на хвилюючі для себе запитання, пройти по шляху до найпотаємніших думок і почуттів. Багатофункціональність технологій піскової психотерапії дозволяє психологу, психотерапевту теж вирішувати завдання діагностики, корекції та розвитку. Картина, яка вибудовується дитиною на піску із застосуванням різноманітних мініатюрних фігурок, через символізм їх змісту, дозволяє мати справу із багатьма подіями в її житті.

Конфлікти, проблеми, переживання, страхи трансформуються дитиною у символічні образи, а нові моделі взаємодії з ними забезпечують їх вирішення у реальному житті. Дитина проживає у своєрідній атмосфері казкової феєрії на піску все, що її турбувало, навчається новим, невідомим для неї способам реагування на них та новим способам поведінки, які допомагають їй впоратися з негараздами реального життя. Загалом дитина в арт-терапії займається звичними для неї справами, грається на піску, ліпить із глини чи пластиліну, вирізає з паперу, клеїть, малює тощо. Ці заняття у невимушеній формі є тією реальністю, яку вона проживає, тому саме через їх спонтанний характер психолог може дізнатися про її почуття, радість і сум, турботи і тривоги. Дитячий малюнок для дорослого — це своєрідний путівник на шляху до пізнання і розуміння світу дитини і своєрідний спосіб комунікації між ними. А за тим, які кольори, які форми і розміри в ньому домінують, психолог може визначити дитячі глибинні бажання та переживання, страхи, тривоги і справжні переживання того, що зараз відбувається в її житті, психолог може з’ясувати її надії, мрії та сподівання.

Використання пластичних матеріалів (глина, тісто, пластилін) має особливі можливості для вираження сильних почуттів в арт-терапії і стає ефективним при вирішенні таких проблем дитячого віку, як гнів, агресивність, конфліктність, гіперактивність, прагнення до домінування.

Навантаження на м’язи при роботі з глиною допомагає зняти внутрішню напругу, забезпечує вивільнення негативної енергії і при цьому сприяє розвитку дрібної моторики руки, художнього смаку, креативності, допомагає самовираженню та самоствердженню. Крім того, помічено ефективність терапевтичного сеансу із застосуванням глини при психосоматичних та соматовегетативних проявах невротичних станів. Створений художній продукт може подобатись або не подобатись, надихати або дратувати, прийматися дитиною як довершений, або далеко недосконалий, головне, про що бажано не забувати у роботі з ними, це про те, що за дитиною залишається право вирішувати його подальшу долю — зберегти або зруйнувати.

У роботі з дітьми та підлітками психологу дуже важливо дотримуватись важливих принципів, які забезпечують створення атмосфери психологічного захисту та комфорту, формують почуття довіри, допомагають налагодженню терапевтичного альянсу. Це постійна підтримка дитини, схвалення її досягнень, позитивний ресурс для її образу «Я». Не допускається застосування оціночних суджень та через примус, нав’язування дитині виконання терапевтичних завдань. Формувати позитивне прийняття всього, що виникає в результаті роботи, незалежно від його змісту чи естетичного вигляду, схвалюючи саму дитину, відмічаючи зміни, які відбуваються у ній, зазначати її особистісне зростання, при цьому не ставити у порівняння з іншими дітьми.

Висновок. Отже, використання психологом методів арт-терапії у роботі з дітьми та підлітками є позитивним елементом у структурі психологічного супроводу, який забезпечує психологічний комфорт та сприяє її гармонійному розвитку.

Український науковий журнал

«Освіта регіону. Політологія. Психологія. Соціальні комунікації», №2-3, 2011



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукові записки

    Документ
    Баран В. К., д-р іст. наук, проф.; Вокальчук Г. М., д-р філол. наук, доц.; Жилюк С. І., д-р іст.наук, проф.; Жуковський В. М., д-р пед. наук, проф.; Кралюк П.

Другие похожие документы..