Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Сравнительный анализ мнемических процессов у учащихся младшего, среднего и старшего возраста.1) Исследование процессов восприятия и узнавания.2) Опре...полностью>>
'Документ'
уровень «3» б напишите структурные формулы циклоалканов: а) 1,1 диэтилциклопентан б) циклогептан в) цис 1 метил 2 циклобутан г) транс 1 метил – 2 эти...полностью>>
'Курсовая'
Восточные единоборства вошли в сердца молодых людей во всем мире. Этим искусством сегодня увлекаются миллионы людей. Молодежь обращается к восточным ...полностью>>
'Конкурс'
Российские центры британского экзаменационного совета City & Guilds с 26 сентября 2010 года по 31 марта 2011 г. проводят 2-й Международный конкурс со...полностью>>

Дудар Н. П., Филипович Л. О. Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади)

Главная > Книга
Сохрани ссылку в одной из сетей:



Відділення релігієзнавства

Інституту філософії імені Г.С.Сковороди

НАН України

Український інститут соціальних досліджень

Центр релігійної інформації і свободи Української Асоціації релігієзнавців

Надія Дудар Людмила Филипович

НОВІ РЕЛІГІЙНІ ТЕЧІЇ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

ОГЛЯД, ДОКУМЕНТИ, ПЕРЕКЛАДИ

Київ

Наукова думка 2000

ББК 86.2 я 73 Д81

Рекомендовано до друку вченою радою Відділення реліг­ієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН Ук­раїни (протокол №8 від 2.06.2000 р.) та вченою радою Украї­нського інституту соціальних досліджень (протокол №1(12) від 14.09.2000 p.).

Рецензенти

В.В. Лях, д-р філос. наук, професор П.Л. Яроцький, д-р філос. наук, професор

Дудар Н.П., Филипович Л.О.

Д81 Нові релігійні течії: український контекст (огляд, документи, переклади). - К.: Наук, думка, 2000. - 132 с.

ISBN 966-00-0614-4

Книга присвячена складній і неоднозначній темі - новим релігійним течіям. Авторами наведені наукові підходи до класифікацій НРТ, про­аналізовані чинники, що зумовили виникнення і поширення цього феномену в Україні. Здійснено аналіз особливостей і тенденцій розвит­ку основних НРТ, котрі знайшли своїх прихильників серед мешканців України.

Викладений матеріал має дискусійний характер, що закликає до продовження досліджень проблеми, вирішення якої потрібне сучасно­му українському суспільству.

У книзі укомплектовано й наведено документи та правові акти, які стосуються свободи релігії.

ББК 86.2 я 73

0403000000 2000

ISBN 966-00-0614-4 ©НЛДудар, Л.О.Филипович, 2000

ЗМІСТ

Колодний А. Передмова 5

Нові релігійні течії у світовому

релігійному просторі (вступ) 7

Теоретичні проблеми вивчення новітніх релігій 11

Соціально-психологічні чинники виникнення НРТ.. 21
Виникнення й поширення неорелігій в Україні 25

Основні НРТ в Україні: особливості і тенденції
розвитку ЗО

Висновки 70

ДОКУМЕНТИ, ПЕРЕКЛАДИ 73

Іптровігне М., Мелтон Дж. Гордон. Атакування
релігійних груп у сьогоденній Європі
73

Загальна Декларація прав людини (витяги) 83

Європейська Конвенція про захист прав людини
і основних свобод (витяги) 84

Другий Ватиканський собор. Декларація

про релігійну свободу (витяги) 84

Міжнародний пакт про громадянські і політичні
права (витяги) 85

Міжнародний пакт про економічні, соціальні

та культурні права (витяги) 86

Підсумковий Акт Наради з безпеки та
співробітництва в Європі (витяги) 86

Пропозиції державам-членам ООН семінару,

проведеного в грудні 1984 р. центром

з прав людини ООН (витяги) 87

Конвенція про права дитини ООН (витяги) 87

Паризька Хартія для нової Європи (витяги) 88

Декларація про права осіб, що належать

до національних або етнічних, релігійних

та мовних меншин 88

Щорічний звіт Комітету з прав людини

при ООН (витяги) 92

Парламентська Асамблея Ради Європи.
Рекомендації № 1178, 1202 (витяги) 93

Декларація Об' єднаних Націй про виключення

всіх форм нетерпимості на підставі релігії

чи віросповідання (витяги) 94

Резолюція Європарламенту від 29.02.1996 р.

(виклад) 94

Щорічна доповідь державного департаменту

США з релігійної свободи, 1999 p.:

Україна (виклад) 95

Парламентська Асамблея Ради Європи.

Рекомендація №1396 (1999) щодо релігій

та демократій 98

Пояснювальний меморандум до

Рекомендації №1396 102

Заява Президента України 114

Співвідношення релігій у світі (схема) 117

Співвідношення релігій в Україні (графік) 117

Кількість релігійних організацій

в Україні(таблиця) 118

Кількість релігійних організацій, які діють

в Україні (графік) 128

Література 129

Передмова

Вихід у світ цієї книжки - особлива подія. Справа в тому, що вона є однією з небагатьох, які написані україн­ськими дослідниками з такої вразливої теми, як нові релігії. На відміну від західного світу, який давно і плідно вивчає нетрадиційну релігійність, а нові релігійні течії (НТР) відомі там майже кожному за своєю абревіатурою - NRM (New Religious Movements), вітчизняні вчені-релігієзнавці наче уникають цієї проблеми. Можна назвати буквально оди­ниці тих, хто досліджує неорелігії в Україні, хоч заці­кавленість нашого суспільства у такій темі велика. Чим це пояснюється?

Вважаю, що складністю і неоднозначністю процесів, які сьогодні відбуваються в релігійному житті. Вони потре­бують відповідального об'єктивного підходу, серйозних конкретних досліджень, наукової принциповості, дослід­ницької ретельності. В умовах матеріальної кризи, коли науковець при вивченні цього феномену обмежений у ви­борі методів, адже репрезентативні соціологічні досліджен­ня, наукові відрядження, дискусії з іншими науковцями, участь у конференціях тощо є проблематичними, важко сподіватися на повноту інформації та обізнаність з позиці­ями щодо неорелігій, яка є у дослідників. І все ж таки це не означає, що тема нових релігій закрита чи недоступна для українського релігієзнавства, яке переживає склад­ний період свого конституювання, методологічного вибо­ру, опанування світовими здобутками у цій сфері.

Вітчизняні релігієзнавці прагнуть визначитися щодо таких контраверсійних тем, як неорелігії, що більш відомі читачеві під іншими назвами - "секта", "тоталітарний культ", "деструктивна група". Зіткнувшись із сучасними формами релігійної модернізації і синкретизації зовсім недавно, українські дослідники мало що знають про них, а те, що знають, не завжди відповідає дійсності. Праг-

5

нення пізнати явище, навіть якщо шлях і наслідки пізнан­ня будуть неочікуваними, а наші оцінки не збігатимуться із узвичаєними, потребує підтримки.

Зрозуміло, що книжка Надії Дудар і Людмили Фи-липович не дає повних відповідей на всі питання щодо неорелігій. Крім поглядів на новітні рухи, в ній є й запро­шення до дискусії і до продовження дослідження. Тільки відверто обговорюючи складні суспільні й особистісні про­блеми, до яких, без сумніву, належать і питання про нові релігії, можна сподіватися на об'єктивне повне знання про них, що дасть надію і створить умови для їх вирі­шення.

Анатолій Колодний,

Президент Української Асоціації ре-лігієзнавців, заступник директора -керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Ско­вороди НАН України, доктор філо­софських наук, професор

НОВІ РЕЛІГІЙНІ ТЕЧІЇ У СВІТОВОМУ РЕЛІГІЙНОМУ ПРОСТОРІ (вступ)

На межі тисячоліть внаслідок драматичних колізій, проблем, складнощів, що зумовлені екологічною, політич­ною, економічною, демографічною та іншими кризами, людина постала перед необхідністю переосмислення своєї ролі й свого місця у світі. У зв'язку з цим, а також у ре­зультаті прискорення життєвих темпів, лавиноподібного потоку інформації, бурхливого технічного прогресу, ши­рокої обізнаності і взаємовпливу різних культур цілком закономірними є різноманітні духовні й релігійні пошуки. Світоглядно-релігійні вчення порушують проблеми загаль­нолюдського значення: життя і смерті, добра й зла, істи­ни, віри, надії, любові і дають власну інтерпретацію їх розв'язання. Релігія для певної частини сучасного людства виконує роль такого-от психологічного заслону, що ком­пенсує конфлікт між потребою людини у душевному спо­кої й крайньою нестабільністю буття в динаміці світових перетворень.

Природа новітніх релігій складна і неоднозначна. При їх вивченні навряд чи може бути узагальнений підхід, адже новітні релігійні громади дуже відмінні своїми вчен­нями, структурою, складом, діяльністю тощо. До кожної з них необхідно підходити з позицій виокремлення, кон­статування, об'єктивності, толерантності.

Вивчати неорелігії треба з позицій об'єктивності та історичності, позаконфесійності й неупередженості, пе­редбачаючи певну етапність і логіку досліджень, повто­рюваність та перевірку методів. Дослідникам доводиться долати безліч перешкод у вигляді прийнятих громадською Думкою міфів, закритості багатьох неорелігійних об'єднань, обмеженості інформації про їхні теоретичні за­сади, практичну діяльність тощо.

7

Н. Дудар, Л. Филипович

Серед українських учених, праці яких присвячені яви­щам релігії та релігійності і, зокрема, їх новітнім проявам, такі відомі дослідники, як В. Єленський, О. Карагодіна, А. Колодний, О. Панков, П. Косуха, Б. Лобовик, Є. Дулуман та ін

Новітні релігії поступово вплітаються до традицій­ного світового релігійного простору, головними ознаками якого є релігійна плюралізація суспільства. Кількість і різноманітність релігій не тільки не зменшується, а на­впаки - зростає. Ще 1980 р. у світі існувало 1 720 000 церков 20 800 різних напрямів. До 1993 р. обидва показни­ки зросли на 17%. Є всі підстави очікувати збільшення кількості релігійних організацій такими ж темпами1. На цьому тлі число нових релігійних груп зросте ще інтен­сивніше. За даними «Енциклопедії Британіки» (1996), на середину 1995 р. у світі нараховувалося 121,297 млн при­хильників нових релігій і близько 1 млн їхніх послідов­ників. Тобто серед шестимільярдного населення планети дещо більше 2% є симпатиками новітніх релігійних течій. Від 1980 до 1993 р. приріст прихильників нових релігій склав 33, а, за прогнозами, до 2006 р. їх збільшиться ще на 67% при 20 відсотковому зростанні населення. У жодній з давно існуючих релігій не очікується таких змін2.

Релігійна сфера дедалі більше зазнає універсалізації та синкретизації не тільки теологічних учень, а й культо­вої сфери. Віруючі різних релігій у своїй практиці орієнту­ються на спільний містичний досвід усього людства. Відбува­ється глобалізація релігійного життя, створюються значні релігійні блоки, в результаті чого духовне життя людства монополізоване релігійними системами (християнство, іслам, нові релігії) та невіруючими. Проте релігія не пре­валює у сучасному житті людини, пріоритет належить світському світоглядові, секулярній науці. У країнах ко­лишнього СРСР і досі поширена така світоглядна система, яка часто рядиться в релігійні шати, але, по суті, зали-

' Религии мира. - М., 1996. - С.386. 2 Там само.

8

ВСТУП Нові релігійні течії у світовому релігійному просторі

шається тим самим тоталітаризмом з вірою в економічну, соціальну і духовну рівність й однаковість усіх.

Екзистенціалізація охопила не лише філософські вчення, що намагаються осмислювати життєдіяльність лю­дини, а й релігійні комплекси, які прагнуть гармонізува­ти відносини людини зі світом божественним, соціальну і природну сфери. Внаслідок цього істина із об'єктивної цінності перетворилася на полісуб'єктивну, замість необ­хідності її доведення перед людиною постала проблема вибору. Змінюються й уявлення про вищу довершеність: сприйняття статичної досконалості Абсолюту перетво­рюється на динамічне вдосконалення й розвиток людини.

Серед найбільш глобальних причин сучасних релігійних трансформацій - взаємовпливи різних культурних світів і, як результат, усвідомлення людством своєї спільності, проте водночас і своєї розірваності за релігійною ознакою, бажан­ня подолати цю розірваність, об'єднавши всі релігії в одну.

Активне релігієтворення спричинене загальною орієн-таційною кризою європоцентричної цивілізації, що спо­нукає до спроб синтезу західної та східної релігійних тра­дицій, інтенсифікує релігійні експерименти взагалі. В умо­вах духовної кризи люди шукають будь-які загальнозна-чущі цінності і знаходять їх у певних релігіях, що фор­мує думку про існування спільної першорелігії, яка з ча­сом була втрачена. Все це виводить сучасну релігійну свідо­мість за межі будь-якої однієї конфесії, робить її універ­сальною, синкретичною. Цьому ж сприяє трансформація світоглядних парадигм, зумовлених науково-технічною ре­волюцією XX ст. та особливостями індустріального урбан-ізованого суспільства, коли руйнуються тісні міжособистісні стосунки, насамперед сімейні, розриваються наявні ще у недавньому минулому зв'язки поколінь, через що слабне і традиційна релігійність, а громадська думка втрачає мож­ливість контролювати релігійність особи. Виникненню но­вітньої релігійності сприяє й зростання ролі особи в усіх сферах суспільного життя, загальна демократизація су­спільства та утвердження в ньому особи в широкій гамі її

9

Н. Дудар, Л. Филипович

прав, що позначається на її світоглядних орієнтаціях і ре­лігійному усвідомленні дійсності, яке дуже часто буває недостатньо зрілим, загартованим.

Це спричиняє кризу традиційних церков і традицій­ної релігійності, які вже не відповідають секуляризова­ним релігійним потребам сучасного віруючого. Утверд­жується авторитаризм харизматичних лідерів новітніх рухів. Зростає відкритість і толерантність до послідов­ників інших релігій та теологічно-філософських учень.

У зв'язку з цим постає питання про особливості ни­нішнього вибуху нових релігій і його винятковість саме для українського народу, що став, нарешті, на шлях вільного розвитку. Вивчення історії релігій, аналіз при­чин виникнення і характеру сучасних релігійних рухів свідчить про те, що неорелігії - це явище, характерне не лише для нашого часу. Воно є постійним елементом суспільного розвитку, під впливом якого нераз змінюва­лася релігійна карта країн, континентів, світу.

Історія людства знає безліч сплесків новітніх віру­вань, що відходять від головного вчення, через що час­тина активних адептів створює або новий варіант (трак­тування) існуючої доктрини, або взагалі свою власну. Тоб­то поява нових релігійних феноменів у вигляді, скажімо, сект - це шлях розвитку переважної більшості релігій, тому сучасне релігієтворення не є винятком. Проте нині­шня хвиля поширення новітніх релігій дещо вирізняєть­ся від попередніх як за формами, так і ідейною наповне­ністю, хоча сутність і принципи трансформацій залиша­ються незмінними. Будь-який неорух не тільки запере­чує минуле, а й органічно пристосовує традицію на по­требу модерновій релігії, орієнтуючись, як правило, на духовне, уніфікуючи культову сферу тощо.

Ця книжка має таку структуру: вступ, чотири розді­ли, висновки й підбірку документів і перекладів. Вступ, розділ четвертий та висновки написані обома авторками; перший і другий розділ написані Н.Дудар, третій - Л.Филипович. До­кументи, переклади укладено обома авторками.

ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ НОВІТНІХ РЕЛІГІЙ

Спектр нових релігійних проявів досить широкий, тому нині ще немає єдиного, загальновизнаного поняття, яке б визначало багатоманіття новітніх явищ у релігійній сфері у світі в цілому та в Україні зокрема. У літературі на їх означення вживаються різні терміни: секта, тоталітарна секта, світський гуманізм, езотерична (призначена для по­свячених) культура, бунтарські духовні пошуки, позакон-фесійна (позавіросповідна) релігійність, неомістицизм, деі-деологізована віра, псевдокульт, психокульт, квазірелігія, позавіросповідна містика чи культ тощо.

Для визначення нових релігій у світовому релігійно­му просторі широко вживається термін "Нью Ейдж" -"Релігії Нового Віку". Така характеристика має подвійний підтекст: для "богошукачів" декларує альтернативу соці­альній та духовній реальності, а для віруючих-"традиці-оналістів" підкреслює неістинність, надуманість, вигада­ну претензійність релігійних новотворень. Так чи інакше термін ^'Нью Ейдж" розкриває не понятійну специфіку нових релігійних віянь, а лише їхній символічний зміст, вказуючи на темпоральність (час виникнення) самого фе­номену.

Одним із найбільш прийнятних понять, яким кори­стується більшість плюралістично настроєних учених та теологів, є визначення відомого дослідника, про­фесора Лондонської вищої школи економіки Айлін Бар-кер - "нові релігійні течії" (НРТ). Перевага цього терміну у його світоглядній нейтральності, беземоцій-ному навантаженні, відмові від оціночних характерис­тик, як, наприклад, "тоталітарні", "деструктивні" куль­ти тощо. Цей термін також не охоплює усієї різномані­тності нових релігійних феноменів, адже "релігійні течії" характеризують здебільшого неформальні релігійні ут­ворення, у яких немає чіткої організації та сформова-

11

Н. Дудар, Л. Филипович

них релігійних інститутів, таких, як ордена, братства, ашрами, монастирі тощо.

Більш вживаним у сучасному науковому обігу є термін "нові" ("нео") або "модернові" релігії. Таке поняття до­сить широке і охоплює переважну частину нових релігій­них феноменів, що сформувались у другій половині XX ст. Зумовлені змінами світоглядних парадигм, кризою тради­ційних релігій, взаємовпливами різних культурних світів, неорелігії водночас є результатом релігійної ініціативи ок­ремих осіб, які, використовуючи певну віросповідну тра­дицію чи поєднання декількох, творять нове віровчення, культ, організацію. Остання вважається самодостатньою і незалежною від будь-якого релігійного центру, а її зас­новник майже завжди - обраним самим Богом.

Недосконалість поняття "неорелігії" - у багатознач­ності трактування прийменника "нео" ("нові"): з точки зору часу виникнення релігій, їх специфіки, особливостей або ж третє значення, що власне розкриває специфіку неоре-лігійних феноменів, а саме їх ставлення до "старих", тра­диційних релігій. "Нео" завжди підкреслює варіативність новоутворень, подаючи їх як видозміну першооснови.

За цією ознакою утворився термін "нетрадиційні релігії", що є альтернативою історичним релігійним ком­плексам. Ним позначають історично неуспадковані пев­ною спільнотою релігійні явища, які не притаманні релігійній духовності того чи іншого народу, культурно, побутово, ментально не укорінені в ньому, але набули поширення внаслідок місіонерства проповідників з їх істо­ричної батьківщини. Операційна обмеженість цього поняття також очевидна, оскільки будь-яку релігію можна вважа­ти нетрадиційною: все залежить від етнічного середови­ща й історичного простору її функціонування. Так, не­традиційними для певного народу можуть бути навіть світові релігії, які є історичними для інших етнічних спільнот. Але нетрадиційними називають переважно релігійні утворення, засновані на іншій традиції.

12

Теоретичні проблеми вивчення новітніх релігій

Отже, наука поки що не виробила універсального терміну для визначення всієї багатоманітності модерно­вих релігійних явищ. Пошуки, проте, тривають, але вони мають спиратися на досягнення вітчизняного і зарубіж­ного релігієзнавства, яке активно переосмислює такі ба­зові поняття, як "релігія", "віра", "релігійність", "релігійні пошуки" тощо. Так релігія постає складним суспільно-історичним, духовним, культурним феноменом, однією з форм суспільної свідомості, світоглядом, вираженням ірра­ціональної сторони духовної життєдіяльності людини. Вона існує на індивідуальному і суспільному рівнях, презенто­вана особистими локальними переконаннями кожної ок­ремої людини та величезним спектром конфесій. Будучи позалогічним освоєнням людиною своєї причетності до про­цесів, що відбуваються у Всесвіті, при визнанні впливу якихось вищих сил, релігія є специфічним засобом само­утвердження людини у світі, знаходження нею самої себе3. У релігії людина усвідомлює своє ставлення до світу на­самперед через сприйняття своєрідних межових засад власного буття і самовизначається у ньому на основі усві­домлення своєї мало не космічної, богоподібної сутності.

Виходячи з такого розуміння релігії, зазначимо, що неорелігії є наслідком релігійних пошуків людей, котрі через орієнтації на релігійні та філософські вчення в їхній модерновій інтерпретації прагнуть зрозуміти зміст таких явищ, як Всесвіт, життя, смерть, душа, свідомість, а також сутність людини, її призначення, сенс життя тощо. Неорелігійні громади пропонують своїм прихильникам нову сакральну інтерпретацію дійсності, нове розуміння соці­альних питань та вирішення глобальних проблем сучас­ної людини, суспільства й світу в цілому, претендуючи на якісно іншу участь у їх вирішенні. Це ті вчення, від яких сучасні "шукачі істини" чекають життєвого комфор-

1996 Колодного і Б.Лобовика. - К,

Н. Дудар, Л. Филипович

ту, відчуття твердого підґрунтя, спокою, самоусвідом­лення, цілісності, значущості свого буття4.

Не менш складною і досі не вирішеною є проблема класифікації неорелігійних об'єднань. Серед наявних си­стем і методів типологізації нових релігійних явищ заслу­говують на увагу наукові здобутки російського дослідни­ка Є.Балагушкіна. В основу своєї класифікації він поклав соціокультурний принцип?. У цьому контексті релігійні новації розцінюються як наслідок досить глибоких змін суспільної системи в цілому (цивілізаційні зрушення, се­куляризація, інші соціокультурні тенденції) або окремих її компонентів (зростання індустріалізації й урбанізації, національно-патріотичне пожвавлення, зміни інтересів людей та їх ґрунтовніше самоусвідомлення). Нові релігійні рухи пропонують не просто нове розуміння соціальних проблем, а претендують на якісно іншу участь у їх вирі­шенні. Залежно від ситуації встановлюються різні типи спіритуалізації навколишнього світу, які визначаються мо-дальностями релігійно-практичного усвідомлення дійсності.

Перший тип новацій - реформаційні релігії, що відтворюють найслабші модальності спіритуального онов­лення світу: соціально-антропологічний перфекціоналізм та спіритуалізація дійсності. Ці типи новацій протистав­ляються початковому, статуарному станові релігії, так званому релігійному істеблішменту, до якого належать офіційні релігії та їхні церковні організації. Для них ха­рактерні або апологетичне ставлення до сучасного со­ціально-політичного ладу, або "нейтральне", з підкрес­леним відстороненням від усіх форм суспільного устрою

4 Дослідженню світоглядно-релігійних пошуків молоді в Україні при­
свячена науково-дослідна робота, проведена за проектом Українського
інституту соціальних досліджень колективом авторів: Балакірєва О.,
Дудар Н., Свистунов С, Филипович Л. Світоглядно-релігійні пошуки молоді
в Україні. - 1998, УДК 316.752/754, КП, N держреестрації 0198U008119.

5 Балагушкин Е. Новьіе религии как социокультурньїй и идеологи-
ческий феномен//О6ществен. науки и современность. - М., 1996. - №5. -
С.97-100.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. В. М. Петрик розділи 1, 2, 5-6, підрозділи 1 3, 2 4, додаток; С. В. Сьомін підрозділи 5, 5 7; Є. В. Ліхтенштейн розділ 7; В. В. Гринько підрозділ , В. В. Остроухов вступ, підрозділ 4

    Документ
    Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: Навчальний посібник / В.М.Петрик, С.В.Сьомін та ін. За заг. ред. В.В.Остроухова - К., 2003. – 336 с.
  2. Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Релігієзнавство" для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання

    Документ
    Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Релігієзнавство" для студентів усіх спеціальностей заочної форми навчання / Укл.
  3. Валентин чемерис з ким сміється україна антолог І я українського сміху к и ї в – 2 0 0 9 Антологія видається за сприяння Патріарха Київського І всієї Руси-України філарета

    Документ
    До антології "З КИМ СМІЄТЬСЯ УКРАЇНА" увійшли веселі твори — усіх жанрів, — українських сатириків та гумористів. З розповідями про них самих та їхні епохи,
  4. «вічних»

    Урок
    4. Урок №2 -3. Павло Тичина - найбільший модерніст 20-их років . Життєвий і творчий шлях. Звернення до «вічних» тем у поезіях « Арфами , арфами…», «Ви знаєте ,
  5. В контексті українського неокласицизму

    Документ
    – доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України Олекса Мишанич (зав. відділом давньої і класичної української літератури Інституту літератури ім.

Другие похожие документы..