Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Лекция'
Щедровицкий. В прошлый раз, ближе к концу лекции и особенно после того, как я в прошедшие две недели переговорил с несколькими из участников, у меня ...полностью>>
'Документ'
Несмотря на многочисленность фальсификаций, разнообразие отделок и обработок волосяного покрова меховой продукции, основным методом ее идентификации ...полностью>>
'Анализ'
Цели финансовой реформы в переходной экономике могут быть сформулированы по-разному, так что выводы и рекомендации Доклада могут зависеть как от факт...полностью>>
'Документ'
Гайнберг – бальнеотерапевтический горный курорт лесной зоны в 90 км на северо-запад от Зальцбурга, в 35 км от старинного городка в стиле барокко Шерд...полностью>>

Конспект лекцій з дисципліни "Дослідна робота"

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Одним із глобальних завдань, гострота якого зро­стає, є вирішення продовольчої проблеми, зокрема щодо формування ефективного олійно-жирового комп­лексу (ОЖК).

Забезпечення стійкого ефективного розвитку цьо­го комплексу вимагає нових, більш досконалих, ме­тодів і форм його регулювання, реструктуризації підприємств і на цій основі удосконалення їх розмі­щення. Ряд невирішених проблем перебуває у пло­щині забезпечення оперативного реагування підпри­ємств на кон'юнктурні зміни та світові тенденції науково-технічного розвитку.

У науковій вітчизняній та зарубіжній літературі представлені окремі теоретико-методологічні аспек­ти розвитку олійно-жирового комплексу. Вони ґрун­туються на різних концепціях і програмах розвитку харчової і, зокрема, олійно-жирової промисловості. Їх результати відображено у наукових працях О.М. Алимова, В.І. Бойка, П.П. Борщевського, П.І. Гайдуць­кого, В.Д. Гончарова, Б.М. Данилишина, М.І. До­лішнього, СІ. Дорогунцова, Ю.П. Лебединського, А.С. Лисецького, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчу­ка, Д.К. Прейгера, П.Т. Саблука, В.Ф. Савченка, Д.М. Стеченка, П.С. Сологуб, Л.Г. Чернюк та ін.

Разом із тим, теоретико-методологічні, методичні та практичні питання розміщення, розвитку і підви­щення ефективності функціонування олійно-жиро­вої промисловості в ринкових умовах ще не повною мірою досліджені, особливо — у регіонах її спеціалі­зації. Наявна в Україні система регулювання роз­витку олійно-жирового комплексу залишається досі малоефективною, суперечливою, значною мірою ві­дірваною від потреб населення, оскільки будується на недостатньо досконалих методах управління, за­старілих нормах і правилах.

Це зумовлює актуальність дослідження, необхід­ність удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку олійно-жирового комплексу. Головна ідея дослідження полягає у тому, щоб на основі визначення методів і форм ана­лізу, виявлених взаємозв'язків та суперечностей в динаміці реструктуризації підрозділів комплексу обґрунтувати перспективні напрями регіонального розвитку та підвищення ефективності виробництва.

Значимість проблематики дослідження зумови­ла вибір теми роботи, її основні цілі, завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, пла­нами, темами. Вибраний напрямок дослідження пов'язаний з Програмою "Соняшник України-2002", затвердженою Міністерством аграрної політики

України, заходами Вінницької обласної державної адміністрації щодо реалізації основних положень цієї програми в регіоні, а також науково-дослідної роботи Вінницького торговельно-економічного ін­ституту Київського національного торговельно-еко­номічного університету.

Мета дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування основних положень, напрям­ків і пріоритетів розвитку та розміщення олійно-жирового комплексу України на основі вдосконален­ня організаційно-економічного механізму його регу­лювання в контексті сучасної трансформації економіко-правового середовища.

Завдання дослідження.

Поставлена мета визначає зміст досліджень, які полягають у послідовному вирішенні таких взаємо­пов'язаних завдань теоретичного, методологічного та практичного характеру:

— в теоретико-методологічному плані розкрити економічну сутність, роль і значення олійно-жиро­вого комплексу, основи його функціонування за умо­ви трансформації і реструктуризації господарських систем;

— визначити наукові принципи та фактори роз­міщення підприємств олійно-жирового комплексу та розробити методичні положення щодо оцінки ефек­тивності його розвитку;

— проаналізувати функціонально-галузеву струк­туру олійно-жирового комплексу та виявити особ­ливості територіальної структури олійно-жирового комплексу з визначенням оптимальних шляхів її вдосконалення;

— провести оцінювання структурно-динамічних зрушень та регіонального розвитку сировинної бази;

— обґрунтувати методичні підходи до регулю­вання реструктуризації та розміщення підприємств олійно-жирового комплексу;

— розробити рекомендації прикладного харак­теру щодо районування і поліпшення інвестиційно­го забезпечення олійно-жирового комплексу;

— обґрунтувати напрями вдосконалення сучас­ного управління олійно-жировим комплексом, які підвищують його ефективність.

Об'єктом дослідження є олійно-жировий комп­лекс (підприємницькі структури, діючі підприємства різних форм власності і господарювання) в сучасних умовах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є методологічні, мето­дичні та прикладні проблеми формування органі­заційно-економічного механізму розвитку і розмі­щення олійно-жирової промисловості.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи складуть фундаментальні положення сучас­ної теорії функціонування економічних систем, кон­цепції економічного розвитку, а також наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених з проблем струк­турної трансформації промисловості, розвитку регіо­нів, формування продовольчого ринку, методологіч­ні і методичні розробки з питань розвитку, регулю­вання і розміщення харчової промисловості й АПК, законодавчі та нормативні акти.

У роботі використовуватимуться такі наукові методи досліджень: для визначення закономірнос­тей і тенденцій розвитку галузі — статистико-економічний, розрахунково-конструктивний, системно-структурний, порівняльний; для розробки функціо­нальних моделей управління — балансовий, факторний і функціональний методи, економіко-математичне моделювання, прогнозування.

У процесі роботи будуть залучатись дані офіцій­ної статистики щодо розвитку аграрно-промислово­го сектору України, дані Міністерства економіки, довідково-аналітичні показники видання "АПК-Інформ", матеріали асоціації "Укроліяпром" та Україн­ського науково-дослідного інституту олій та жирів (УкрНДЮЖ) Міністерства аграрної політики Украї­ни, а також аналітичні матеріали за окремими під­приємствами.

Наукова новизна одержаних результатів. Нау­кову новизну дослідження визначають такі теоретико-методологічні і прикладні результати, які перед­бачається отримати:

— пропозиції щодо реструктуризації Вінницько­го олійно-жирового комбінату;

— конкретні напрями удосконалення організа­ційно-економічного механізму регулювання олійно-жирового комплексу з пропозиціями щодо змін у фінансовій, податковій, митній політиці, ціноутво­ренні, здійсненні заходів щодо захисту вітчизняно­го товаровиробника;

— функціональну модель (схему) зміцнення по­тенціалу олійно-жирової промисловості за рахунок активізації інвестиційної та фінансово-кредитної діяльності, вдосконалення галузевих, функціональ­них та територіальних пропорцій.

9. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Якщо керуватися канонами теорії ринкової економіки, то напро­шується висновок про необхідність виділення, принаймні, двох кри­теріїв ефективності. По-перше, це локальні критерії ефективності діяльності первинних суб'єктів, що господарюють, які у рамках зада­них зовнішніх обмежень прагнуть до одержання найбільших вигод (прибутковості, прибутку) у довгостроковій перспективі. По-друге, це глобальний критерій ефективності діяльності всієї економічної системи, що повинен лежати в основі державної політики, спрямова­ної на забезпечення динамічного розвитку всього суспільства.

Не менш важлива значимість визначення економічного ефекту і для перехідної економіки. В залежності від результатів, що врахову­ються, і витрат розрізняють наступні види ефекту (табл. 9.1):

Таблиця 9.1.

Види ефекту від реалізації інновацій

В залежності від тимчасового періоду обліку результатів і витрат розрізняють показники ефекту за розрахунковий період і показники річного ефекту.

Тривалість прийнятого тимчасового періоду залежить від наступ­них факторів:

• тривалості інноваційного періоду;

• терміну служби об'єкта інновацій;

• ступеня вірогідності вихідної інформації;

• вимог інвесторів.

Вище відзначено, що загальним принципом оцінки ефективності є зіставлення ефекту (результату) і витрат.

Відношення може бути виражений як у натуральних, так і в грошових величинах. Показник ефективності при цих спосо­бах вираження може виявитися різним для однієї і тієї ж ситуації. Але, головне, потрібно чітко зрозуміти: ефективність у виробницт­ві — це завжди відношення.

У цілому проблема визначення економічного ефекту і вибору най­більш кращих варіантів реалізації інновацій вимагає, з одного боку, пе­ревищення кінцевих результатів від їхнього використання над витрата­ми на розробку, виготовлення і реалізацію, а з іншого боку — зіставлен­ня отриманих при цьому результатів з результатами від застосування ін­ших аналогічних за призначенням варіантів інновацій. Особливо гост­ро виникає необхідність швидкої оцінки і правильного вибору варіанту на фірмах, що застосовують прискорену амортизацію, при якій терміни заміни діючих машин і устаткування на нові істотно скорочуються.

Метод обчислення ефекту (доходу) інновацій, заснований на зіставленні результатів їхнього освоєння з витратами, дозволяє прий­мати рішення про доцільність використання нових розробок.

Для оцінки загальної економічної ефективності інновацій може використовуватися система наступних показників:

1) інтегральний ефект;

2) індекс рентабельності;

3) норма рентабельності;

4) період окупності;

1. Інтегральний ефект Еінт являє собою величину різниці резуль­татів й інноваційних витрат за розрахунковий період, доведених до одного, звичайно початкового, року, тобто з обліком дисконтування результатів і витрат1:

де Тр — розрахунковий рік;

Pt — результат у t-й рік;

Зt — інноваційні витрати в tрік;

at — коефіцієнт дисконтування (дисконтний множник).

Інтегральним ефектом називають також чистий дисконтований до­хід, чиста наведена чи чиста сучасна вартість, чистий наведений ефект.

Розглянутий вище метод дисконтування — метод порівняння різночасних витрат і доходів, допомагає вибрати напрямки вкладен­ня засобів в інновації, коли цих засобів особливо мало. Даний метод корисний для організацій, що знаходяться на підлеглому становищі й одержують від вищестоящого керівництва вже жорстко зверстаний бюджет, у якому сумарна величина можливих інвестицій в інновації визначена однозначно. У таких ситуаціях рекомендується проводити ранжирування всіх наявних варіантів інновацій у порядку зменшу­вальної рентабельності.

Як показник рентабельності можна використовувати індекс рента­бельності. Він має й інші назви: індекс дохідності, індекс прибутковості.

Індекс рентабельності являє собою відношення наведених до­ходів до наведених на цю ж дату інноваційних витрат. Розрахунок індексу рентабельності Jr ведеться за формулою:

де Д —дохід у періоді;;

Kt — розмір інвестицій в інновації в періоді t.

У чисельнику цього виразу — величина доходів, наведених до моменту початку реалізації інновацій, а в знаменнику — величина інвестицій в інновації, дисконтованих до моменту початку процесу інвестування.

Іншими словами, тут порівнюються дві частини потоку платежів: дохідна й інвестиційна.

Індекс рентабельності тісно пов'язаний з інтегральним ефектом. Якщо інтегральний ефект Еінт позитивний, то індекс рентабельності Jr > 1, навпаки. При Jr > 1 інноваційний проект вважається економічно ефективним. У протилежному випадку (Jr < 1) — неефектив­ним.

В умовах твердого дефіциту засобів перевага повинна віддавати­ся тим інноваційним рішенням, для яких найбільш високий індекс рентабельності.

3. Норма рентабельності Ер являє собою ту норму дисконту, при якій величина дисконтованих доходів за певну кількість років стає рівною інноваційним вкладенням. У цьому випадку доходи і витрати інноваційного проекту визначаються шляхом доведення до розрахун­кового моменту:

Даний показник характеризує рівень прибутковості, що виража­ється дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість грошового по­току від інновацій доводиться до дійсної вартості інвестиційних за­собів.

Показник норми рентабельності має інші назви: внутрішня нор­ма прибутковості, внутрішня норма прибутку, норма повернення інвестицій.

За рубежем розрахунок норми рентабельності часто застосову­ють як перший крок кількісного аналізу інвестицій. Для подальшого аналізу відбирають ті інноваційні проекти, внутрішня норма прибут­ковості яких оцінюється величиною не нижче 15-20%.

Норма рентабельності визначається аналітично як таке граничне значення рентабельності, що забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого за економічний термін життя інновацій.

Одержану розрахункову величину Ер порівнюють з необхідного інвестору нормою рентабельності. Питання про ухвалення інно­ваційного рішення може розглядатися, якщо значення Е не менше необхідної інвестору величини.

Якщо інноваційний проект цілком фінансується за рахунок по­зички банк); то значення Ер вказує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить даний проект економічно неефективним.

У випадку, коли має місце фінансування з інших джерел, то ниж­ня межа значення Ер відповідає ціні авансованого капіталу, що може бути розрахована як середня арифметична зважена величина виплат за користування авансованим капіталом.

4. Період окупності То є одним з найбільш розповсюджених по­казників оцінки ефективності інвестицій. На відміну від використо­вуваного у вітчизняній практиці показника "строк окупності капі­тальних вкладень" він також базується не на прибутку, а на грошово­му потоці з доведенням інвестованих засобів в інновації і суми гро­шового потоку до дійсної вартості.

Інвестування в умовах ринку поєднане зі значним ризиком, і цей ризик тим більший, чим триваліший термін окупності вкладень. За­надто істотно за цей час можуть змінитися і кон'юнктура ринку, і ціни. Цей підхід незмінно актуальний і для галузей, у яких найбільш високі темпи науково-технічного прогресу і де поява нових техно­логій чи виробів може швидко знецінити колишні інвестиції.

Нарешті, орієнтація на показник "період окупності" часто виби­рається в тих випадках, коли немає впевненості, що інноваційний захід буде реалізовано, і тому власник засобів не ризикує довірити ін­вестиції на тривалий термін. Формула для розрахунку періоду окуп­ності має вигляд:

де К— первісні інвестиції в інновації; Д — щорічні грошові доходи.

Основними показниками, які враховують вигоди від впроваджен­ня науково-технічних розробок для ознак економічної ефективності проектів являються:

• чистий дисконтований дохід (прибуток)

• індекс дохідності (прибутковості)

• внутрішня норма дохідності (ВНД).

Розрахунки економічної ефективності впровадження науково-технічних розробок проводяться згідно розробленої методики.

Чистий дисконтований дохід (прибуток) визначається як відно­шення сумарних чистих грошових потоків до формалізованого вира­зу його дисконтування, а саме:

де ЧДД — чистий дисконтований дохід;

t — роки реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;

Рt — чистий грошовий потік у періоді t;

а — норма дисконтування.

Чистіш грошовий потік складається з щорічних значень касової готівки, що є різницею між сумою притоку та відтоку грошей:

Ptl = Пt1Qt1

де Pt1 — чистий грошовий потік у t1 періоді реалізації проекту;

Пt1 — приплив грошей у цьому періоді;

Qt — відтік грошей у цьому періоді;

Інтегральний чистий грошовий потік є сумою потоків за весь період життєвого циклу проекту, тобто:

Дисконтування грошових потоків здійснюється відповідно до мо­менту або часу започаткування проекту.

Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (індекс дохідності) визначається як співвідношення ЧДД та необхідної дисконтованої вартості інвестицій. Це співвідношення дозволяє одержати дисконто­вану норму прибутку і обчислюється за формулою:

де ІД — індекс дохідності;

ЧДД — чистий дисконтований дохід;

ДВІ— дисконтована вартість інвестицій в інновації.

Внутрішня норма дохідності визначається як розрахункова став­ка дисконту, за якою сумарні чисті наведені надходження дорівню­ють сучасній (дисконтованій) вартості витрат на проект. Визначення здійснюються за таким виразом:

де dl — внутрішня норма дохідності (ВНД);

Pt — чистий грошовий потік у періоді t.

Рівняння вирішується відносно невідомої його складової dl задля визначення мінімально допустимої норми ефективності, за якої чис­тий дисконтований дохід дорівнює 0, або дисконтовані прибутки дорівнюють започаткованим інвестиціям.

Термін окупності витрат визначається як період для відшкодуван­ня первісно започаткованих інвестиційних коштів на основі накопи­чених чистих реальних грошових потоків, зумовлених реалізацією проекту, тобто відношенням суми започаткованих інвестицій до дис­контованих доходів.

Вище вказані основні показники можуть доповнюватися іншими в залежності від інтересів учасників НДДКР. Кожен з основних по­казників ефективності використовується за своїм призначенням:

ЧДД найбільш раціонально використовувати для ранжування інноваційних пропозицій та вибору пріоритетних проектів з точки зору їх ефективності.

ВНД проекту являє собою очікуваний рівень дохідності і викори­стовується для прогнозування цього показника, тобто визначає межі беззбитковості проекту.

Індекс дохідності (коефіцієнт ефективності) вказує на рівень на­копиченого чистого прибутку, зумовленого одиницею вкладених у проект коштів.

Показник періоду окупності інвестованих в інновації коштів доз­воляє одержати інформацію про рівень ризикованості проекту в зв'язку зі змінами у відносній ліквідності інвестицій.

Вище вказані показники ефективності інноваційних проектів є інтегральними і відображають ефективність проекту під кутом зору інтересів економіки в цілому.

Приклад 9.1

Розрахуємо чисту теперішню вартість проекту, виго­ди та витрати якого розподіляють за роками, якщо ставка дискон­ту дорівнює 10 % (i = 0,1)

Роки

Витрати

Дохід

Чисті вигоди

Коефіцієнт дисконтування

Дисконтні чисті вигоди

t

Ct

Bt

CFt

1/(1+і)

1

1,09

0

-1,09

0,909

-0,99

2

4,83

0

-4,83

0,826

-3,99

3

5,68

0

-5,68

0,751

-4,27

4

4,50

0

-4,50

0,638

-3,07

5

1,99

0

-1,99

0,621

-1,24

6

0,67

1,67

1,00

0,565

0,57

7

0,97

3,34

2,37

0,513

1,22

8

1,30

5,00

3,70

0,467

1,73

9

1,62

6,68

5,06

0,424

2,15

10

0,00

25,38

25,38

0,385

9,77

ЧДД — чистий дисконтований дохід

1,88

Загальне правило прийняття проектів за критерієм ЧДД: якщо NPV > 0, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV < 0 — проект не приймається.

Індекс дохідності розраховується як

ІД = (0,57 + 1,22 + 1,73 + 2,15 + 9,77) / (0,99 + 3,99 + 4,27 + 3,07 + 1,24) = 1,139.

Індекс прибутковості (PI) є відношенням суми наведених ефек­тів (різниця вигод і поточних витрат) до величини інвестицій:

IД тісно пов'язаний з ЧДД. Якщо ЧДД позитивний, то й ІД > 1, і навпаки. Якщо ІД > 1, проект ефективний, якщо ІД < 1 — неефек­тивний.

ЛІТЕРАТУРА

1. Романюк М.М. Загальна і спеціальна бібліографія: Навчальний посіб­ник для студентів спеціальності "Видавнича справа та реда­гування". Вид. 2-ге. — Львів, 2003. — 96 с.

2. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2004. – С. 101-132.

1. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник За редакцією В.О. Василенко. — Київ: ЦУЛ, Фенікс, 2003. — С. 373-380.

2. Білуха М. Т. Методологія наукових досліджень: Підручник. - К.: АБУ, 2002. – С. 374-383.

1. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. — К.: Знання, 2005. — С. 219 - 224 с.

2. Єріна A.M., Захожай В. Б., Єрін Д. Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 182-201.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Конспект лекцій з дисципліни " Інвестиційний менеджмент"

    Конспект
    Необхідною умовою розвитку економіки будь-якої країни є висока інвестиційна активність. Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі, що обумовлює конкурентну позицію національної економіки на світовому ринку.
  2. Конспект лекцій з дисципліни Правознавство Харків − хнамг − 2006 Міністерство освіти І науки України

    Конспект
    Успішний розвиток нашої держави неможливий без активної й свідомої участі у громадському, політичному житті більшості громадян, молоді, студентства. Але конструктивною, позитивною така участь може бути лише в тому разі, коли громадяни
  3. Конспект лекцій з дисципліни «Основи менеджменту та організація праці менеджера»

    Конспект
    Процеси глобалізації у світовій економіці, поглиблення між-народного поділу праці, формування сучасних організацій(транснаціональних корпорацій, холдингових компаній, промислово-фінансових груп, франчайзинеових об'єднань тощо) вимагають
  4. Конспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями» для студентів спеціальності 000014 «Управління інноваційною діяльністю» усіх форми навчання

    Конспект
    Конспект лекцій з дисципліни «Економіка та управління знаннями» для студентів спеціальності 8. 14 «Управління інноваційною діяльністю» усіх форми навчання / Укладач Ю.
  5. Конспект лекцій з дисципліни " економіка праці І соціально трудові відносини"

    Конспект
    В опорному конспекті конкретно і стило висвітлено питання, які розкривають основні положення та найважливіші особливості відносин на ринку праці, висвітлено теоретико – методологічні та соціально – економічні аспекти сучасних проблем

Другие похожие документы..