Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Рабочая программа'
Эпоха рубежа ХIX–XX веков – один из самых сложных разделов курса истории зарубежной литературы, что помимо знания обширного литературного материала (...полностью>>
'Документ'
ИЛЬЯ ГРИГОРЬЕВИЧ ЭРЕНБУРГ (1891–1967), советский писатель, поэт, публицист. Учился в московской гимназии, где познакомился с Николаем Бухариным, кото...полностью>>
'Закон'
1.2. Административный регламент по предоставлению муниципальной услуги по «Заполнение и направление в аптеки электронных рецептов» (далее - Администр...полностью>>
'Документ'
Мы живем в эпоху трансформирующихся обществ, что в широком смысле означает ускорение всех жизненных процессов. В таких условиях, с одной стороны, тра...полностью>>

Агробіологічні особливості формування врожаю капусти броколі в умовах правобережного лісостепу україни

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

АГРОБІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ

КАПУСТИ БРОКОЛІ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО

ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Експериментальні дослідження проводили протягом 1998-2000 рр. на дослідному полі кафедри овочівництва Уманської державної аграрної академії (УДАА), розташованому в правобережній частині Лісостепу Україні; виробничі - в овочево-кормовій сівозміні ТОВ “Краснопілка” Уманського району Черкаської області.

Грунт дослідного поля – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі, який характеризується невисоким вмістом гумусу (2,9-3,8%) в орному шарі. Ступінь насиченості профілю ґрунту основами знаходиться в межах 91-91,8%, реакція ґрунтового розчину слабокисла (рНсол 6,0-6,1), гідролітична кислотність – 18-20 смоль/кг ґрунту, вміст рухомих форм фосфору і калію (за методом Чирікова) – 101-119 мг/ кг ґрунту, азоту лужногідролізованих сполук (за методом Корнфілда) 64 мг/ кг ґрунту.

Погодні умови за період проведення досліджень були досить контрастними. Середньорічна кількість опадів за 1998-2000 рр. складала 663 мм і коливалася в окремі роки від 550 до 778 мм, що обумовлювало істотні зміни в продуктивності рослин капусти броколі і ефективності добрив. Найменш сприятливі погодні умови були в 1999р., що пов’язано з високими середньодобовими температурами повітря в літні місяці (17,3-23,7 0С) та значним дефіцитом вологи в повітрі та ґрунті.

Схема досліду, де досліджувався вплив віку розсади і способів її вирощування на продуктивність рослин капусти броколі, включала три способи вирощування розсади і різний вік рослин: безгорщечний - віком 60 днів; горщечний - віком 60 днів; безгорщечний - віком 50 днів ( контроль); горщечний - віком 50 днів і касетний - віком 50, 40 і 30 днів.

При вивченні площ живлення та схем розміщення рослин варіантами досліду були такі схеми: рядкова з міжряддями 50, 60, 70 см; стрічкова дворядкова 90+50 см і стрічкові трирядкові 90+45+45 та 70+55+55 см з відстанню між рослинами 25, 30, 35, 40 і 45 см. Контрольним варіантом є схема 70х25 см (57 тис. рослин/га).

У досліді з вивчення впливу норм та способів внесення мінеральних та органічних добрив на величину та строки надходження врожаю капусти броколі варіанти включали норми мінеральних добрив на запланований врожай 150 і 200 ц/га і два способи їх внесення: врозкид (повна розрахункова норма) та локально (половина розрахункової норми). В якості органічних добрив використовували перегній, мінеральних – аміачну селітру (34%), простий гранульований суперфосфат (19,5%), калійну сіль (40%).

Дію регуляторів росту ( івін, гумісол та емістим С ) на рослини капусти броколі досліджували у вигляді розчинів: для намочування насіння - концентрацією відповідно 0,1; 20 і 0,001% ; для обприскування рослин у фазі 5-6 справжніх листків і на початку формування головки - концентрацією відповідно – 0,001; 4 і 0,0001%. Контроль – передпосівне намочування насіння у воді.

При вивченні продуктивності сортів капусти броколі вітчизняної та іноземної селекції в умовах проведення досліджень варіантами досліду були ранньостиглі сорти: Вітамінна (Україна) - контроль, ВБ-96(Англія), Вітамінна (Чехія), Тонус(Росія), Цезар (Чехія), Себастьян (Польща).

Повторність дослідів 3-4 кратна, варіанти розміщували методом рендомізованих блоків. Схема садіння рослин 70х25-30см (крім варіантів з вивчення площ живлення та схем розміщення рослин). Загальна площа ділянки 38,5м2, облікової - 18-21м2. Попередник – однорічні трави.

У дослідах проводили такі обліки, спостереження і аналізи: 1. Фенологічні спостереження: початок і масову появу сходів, появу першого та 5-6 справжніх листків, початок і масове формування головок, початок і кінець плодоношення рослин; 2. Біометричні вимірювання: висоти рослин, діаметра стебла біля кореневої шийки і діаметра центральної та бокових головок у фазі технічної стиглості. 3. Фізіологічні спостереження: визначали площу листкової поверхні (Камчатний В.І.,1997) та чисту продуктивність фотосинтезу. 4.Облік врожаю проводили з кожної ділянки ваговим методом через 3-5 днів у міру наростання головок, виділяючи центральні і бокові. Продукцію з облікової ділянки розділяли на товарну і нетоварну. У товарній частині окремо враховували стандартну і нестандартну продукцію згідно з вимогами діючого стандарту РСТ УССР 1483-89. 5. Лабораторні дослідження включали визначення: сухої розчинної і нерозчинної речовини, цукру, аскорбінової кислоти, нітратів. Кількість сухої нерозчинної речовини в головках і листках капусти броколі визначали шляхом висушування при температурі 1050С до постійної ваги протягом 4-6 годин. Сухі розчинні речовини в головках визначали за допомогою рефрактометра РПЛ-3; цукор – фериціанідним методом; аскорбінову кислоту – за методом Муррі; нітрати – за допомогою іонселективних електродів.

Математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу (Мойсейченко В.Ф., 1992).

ВІК І СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ КАПУСТИ БРОКОЛІ

Виробництво розсади є одним з найвідповідальніших заходів для одержання високоякісного врожаю овочевих культур. Особливе значення розсада набуває з метою одержання раннього врожаю.

Фенологічні спостереження за ростом і розвитком розсади показали, що незалежно від способу вирощування масові сходи у всіх варіантах досліду з’явились на 3-4 день після сівби. Фаза третього справжнього листка у рослин наступала на 21-22 день від масових сходів при ранніх і на 15-16 день при більш пізніх строках сівби при касетному способі вирощування. Різницю в темпах формування третього справжнього листка можна також пов’язати з процесом приживання сіянців після пікірування у варіантах з традиційною технологією вирощування.

Аналіз біометричних показників розсади капусти броколі показав, що розвиток рослин у розсадному віці в значній мірі залежить не лише від віку рослин, але й від способів її вирощування (табл.1).

Найбільшу висоту мали рослини при безгорщечному та горщечному способах вирощування з віком розсади 60 днів (30,7 та 30,9 см). У віці 50 днів розсада мала висоту 24,1 при вирощуванні без горщечків та 28,7 см у горщечках. Розсада вирощена в касетах віком 50, 40 і 30 днів мала висоту 15,6, 14,4 і 11,3 см відповідно, що пов’язано як з її віком так і з малим об’ємом ґрунту в чарунках. Аналогічна закономірність спостерігалась і при визначенні товщини стебла, кількості листків і площі асиміляційної поверхні. В процесі досліджень встановлено кореляційну залежність між віком розсади, її висотою, товщиною стебла і кількістю листків (r=0,88-0,93). Незважаючи на те, що розсада вирощена в касетах значно поступалась за біометричними показниками рослинам, які вирощувались за традиційними технологіями, вона цілком відповідала технологічним вимогам за фазою розвитку.

Завдяки непошкодженості кореневої системи при пересаджуванні касетний спосіб вирощування розсади забезпечив підвищення приживання рослин у відкритому ґрунті на 8-9% і наступне інтенсивне наростання асиміляційної поверхні порівняно з варіантом безгорщечного способу вирощування. На період масового надходження бокових головок, через 65-70 днів після садіння, величина асиміляційної поверхні рослин з касетної розсади віком 30 і 40 днів становила 29-35 тис. м2/га, що перевищило контроль на 18-22%. Отже, касетний спосіб вирощування розсади дозволяє не лише зберегти повністю кореневу систему рослин, що сприяє швидкому приживанню їх у відкритому ґрунті при пересаджуванні, але й забезпечує інтенсивне наростання вегетативної маси рослин, що в кінцевому результаті підвищує їх продуктивність.

Таблиця 1 – Біометричні показники розсади залежно від віку

та способів її вирощування (середнє за 1998-2000 рр.)

Спосіб вирощування

Вік

розсади, днів

Висота

рослин, см

Діаметр стебла біля кореневої

шийки, см

Кількість листків, шт./рослину

Площа

листкової

поверхні, см2/рослину

Безгорщечний

60

30,7

0,67

8,2

244

Горщечний

60

30,9

0,77

8,7

287

Безгорщечний (контроль)

50

24,1

0,57

7,4

164

Горщечний

50

28,7

0,66

8,2

198

Касетний

50

15,6

0,38

6,5

57

Касетний

40

14,4

0,25

5,3

36

Касетний

30

11,3

0,23

4,5

19

Ефективність будь - якого агротехнічного заходу визначається виходом продукції з одиниці площі. Важливою особливістю культури капусти броколі є те, що врожай, завдяки регенеративній здатності, надходить протягом тривалого періоду вегетації рослин.

Найвищу ранню врожайність головок 20,4-24,9 ц/га забезпечив горщечний спосіб вирощування розсади віком 50 і 60 днів, тобто в 1,6-1,7 раза більший, ніж в контрольному варіанті (табл. 2). Зниження величини раннього врожаю головок у варіантах з касетною розсадою пояснюється її меншим віком та розмірами.

Найбільшу врожайність капусти броколі за роки досліджень одержано у варіантах, де розсада вирощувалась в касетах 40 і 30 днів (105-104 ц/га), у порівнянні з контролем приріст становив 31 і 30 ц/га відповідно. У варіанті, де розсада вирощувалась без горщечків протягом 60-ти днів, врожайність неістотно перевищувала контрольний варіант (на 3 ц/га). При вирощуванні розсади в горщечках врожайність капусти була вищою за контроль на 12-15 ц/га, або на 5-12%. У варіантах, де розсада вирощувалась в касетах протягом 30, 40, 50-ти днів вона перевищувала контрольний варіант на 17-31 ц/га

Таблиця 2 – Врожайність капусти броколі залежно від віку розсади
та способів її вирощування

Спосіб вирощування

Вік

розсади, днів

Рання врожайність, ц/га

Загальна врожайність, ц/га

± до контролю, ц/га

1998р.

1999р.

2000р.

середнє

Безгорщечний

60

15,7

81

49

101

77

3

Горщечний

60

24,9

89

56

122

89

15

Безгорщечний (контроль)

50

11,9

75

45

102

74

0

Горщечний

50

20,4

88

59

113

86

12

Касетний

50

11,5

107

64

103

91

17

Касетний

40

10,5

114

75

127

105

31

Касетний

30

9,9

110

77

126

104

30

НІР05

7,6

5,3

8,6

Вивчення строків надходження продукції показало, що у рослин з 60-ти денної розсади, незалежно від способу її вирощування, основна віддача врожаю (майже 72-75 % від загального) припадає на червень (в контрольному варіанті цей показник становив лише 54%). У варіантах з касетною розсадою врожай почав надходити у другій і третій декадах червня, що на 6-8днів пізніше порівняно з контролем.

Таким чином, для одержання надраннього врожаю капусти броколі ефективним є застосування горщечної росади, для масових строків його надходження розсади, вирощеної в касетах, віком 30-40 днів.

ПРОДУКТИВНІСТЬ КАПУСТИ БРОКОЛІ



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Б. В. Офіційні опоненти: Криштофорова Б. В., Стронський Ю. С. Тема дисертації " Патоморфологічні зміни у курей за еймеріозу " на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16. 00. 02 пат

    Автореферат
    Мовчан Тетяна Вікторівна. Науковий керівник – Ступень М.Г. Офіційні опоненти: Бистряков І.К., Мартин А.Г. Тема дисертації " Прогнозні моделі управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів на регіональному рівні"
  2. Теоретико-методологічні засади формування стратегії соціально-економічного розвитку міста

    Документ
    О. ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України», м. Суми Теоретико-методологічні засади ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ соціально-економічного розвитку міста Батченко Л.
  3. Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

    Документ
    На сьогодні важливим для регіону засобом сприяння його соціально-економічному розвитку є створення та функціонування кластерних систем, тобто територіально-виробничих об’єднань підприємницьких структур, які інтегрують свої зусилля
  4. Програми гуртків природничо-біологічного напрямку Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (1)

    Документ
    Концепція 12-річної освіти пе6редбачає оновлення й удосконалення змісту освіти і технологій навчання. Сучасне суспільство потребує підготовки фахівців із широким кругозором, творчим мисленням, практичним складом розуму, здатних забезпечити
  5. Програми гуртків природничо-біологічного напрямку Рекомендовано Міністерством освіти І науки України (2)

    Документ
    Концепція 12-річної освіти пе6редбачає оновлення й удосконалення змісту освіти і технологій навчання. Сучасне суспільство потребує підготовки фахівців із широким кругозором, творчим мисленням, практичним складом розуму, здатних забезпечити

Другие похожие документы..