Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Международная Конвенция по охране человеческой жизни на море 1974 г.Протокол 1988 года к международной  Конвенции  по  охране  человеческойжизни на м...полностью>>
'Решение'
В соответствии с Налоговым кодексом Российской Федерации, статьей 22 Устава муниципального образования город Каменск-Уральский Городская Дума города ...полностью>>
'Книга'
Начало есть время, когда следует позаботиться о том, чтобы все было отмерено и уравновешено. Это знает каждая сестра Бене Гессерит, Итак, приступая к...полностью>>
'Закон'
ВЕДУЩИЙ: Министр финансов Алексей Кудрин сегодня раскритиковал думский запрет упоминания членами правительства названий иностранных валют. Накануне Го...полностью>>

Зміст вступ розділ поняття та структура економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….…3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА СТРУКТУРА ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ………………………………...12

1.1. Теоретичні основи екологічної безпеки сільськогосподарської продукції…………………………………………………………………………....12

1.2. Визначення та особливості екологічної безпеки сільськогосподарської продукції…………………………………………………………………………....21

1.3. Поняття та структура економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції………………………..…30

Висновки до розділу 1……………………………………………………………..42

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ……………………………..….46

2.1. Організаційно-правовий зміст економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції……………………….….46

2.2. Еколого-економічний зміст економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції…………………………130

2.3. Міжнародно-правовий зміст забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції………………………………………………...148

Висновки до розділу 2……...…………………………………………………….174

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..…178

ДОДАТОК №1……………………………………………………………………..182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………184

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ВСТУП

Актуальність теми. Стратегічним завданням Української держави є створення сприятливих умов для збереження здоров’я і тривалості життя населення в існуючих неблагополучних екологічних умовах, які характеризуються техногенним забрудненням об’єктів довкілля: повітря, води, грунтів, а також продуктів харчування [1, с.19-22]. Весь комплекс екологічних негараздів позначився на погіршанні здоров’я населення та генофонді нації. Якщо деградація генофонду і надалі триватиме такими темпами, то можна вважати, що сучасна екологічна ситуація вже вбиває майбутні покоління. Дані наукових досліджень та статистики свідчать про значну поширеність проблем здоров’я, пов'язаних з особливостями харчування, і необхідність термінових заходів щодо поліпшення ситуації [2, с.21], [3, с.13] [4, с.5-10] [5, с.28-35]. За оцінками вчених, з їжею до організму надходить понад 70% усіх забруднювачів [6, с.11]. Такі речовини накопичуються і негативно впливають на стан здоров’я людини, знижують імунозахисні функції, викликають інтоксикацію організму, мутагенні, канцерогенні афекти, прискорюють процеси старіння та інші негативні патологічні і генетичні зміни фізіологічного стану людини. Тому сільськогосподарська продукція, особливо її частина, що використовується для виробництва харчових продуктів, повинна бути не тільки якісною, а й екологічно безпечною для життя і здоров’я. Забруднення сільськогосподарської продукції, яке робить її небезпечною для здоров’я споживачів, здійснюється в результаті забруднення атмосферного повітря, вод та грунтів, неконтрольованого використання пестицидів та агрохімікатів, забруднення сільськогосподарських земель мінеральними добривами, забруднення земель та продукції, в тому числі текстильної, важкими металами; забруднення діоксинами й іншими отруйними речовинами; генетично модифікованими продуктами. В цілому ж головними причинами, що призвели до неконтрольованого виробництва екологічно небезпечної сільськогосподарської продукції є застаріла технологія виробництва та обладнання; високий ступінь забруднення земель токсичними, радіоактивними, хімічними речовинами та небезпечними відходами; непоширення та непопуляризація споживання екологічно безпечної продукції сільського господарства серед населення, відсутність належного правового регулювання та даних про застосування технологій генетичної модифікації при виробництві сільськогосподарської продукції; низький рівень обізнаності споживачів про недоліки та переваги такої продукції та про реальну оцінку ризиків медико-біологічного характеру у разі споживання чи іншого використання сільськогосподарської продукції і генетично модифікованих продуктів; організаційна та фінансова неготовність держави до впровадження реально діючих економіко-правових регуляторів виробництва екологічно безпечної продукції сільського господарства, недосконала процедура отримання сертифіката відповідності; несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв; недодержання вимог радіаційної, продовольчої, санітарно-ветеринарної, біологічної безпеки; відсутність належних природоохоронних систем та низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об’єктів; відсутність належного контролю за охороною довкілля та відсутність єдиної конкретної нормативно-правової бази, спрямованої на створення та належне функціонування економіко-правового механізму екологічної безпеки сільськогосподарської продукції.

Внутрішня суперечність екологічних і економічних інтересів суспільства є загальновідомою. Еколого-економічні суперечності виявляються й у сфері виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції. Не секрет, що виробник і інвестор можуть бути зацікавлені в економічній ефективності свого бізнесу навіть за рахунок якості і безпеки продукції. Для встановлення розумної рівноваги еколого-економічних інтересів виробників та споживачів сільськогосподарської продукції необхідно розробити дієвий економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки цієї продукції, який в першу чергу повинен полягати в створенні системи економічних стимулів виробництва безпечної продукції, а також в правовому забезпеченні розвитку екологічно безпечного сільськогосподарського виробництва та впровадженні технологій органічного землеробства. Проблема побудови та функціонування такого злагодженого механізму в науковій літературі не розглядалась та чинним законодавством передбачена тільки епізодично і потребує детальної розробки. Цим і зумовлюється актуальність обраної теми роботи.

Важливу роль під час виконання дослідження відіграли наукові праці вітчизняних вчених-екологів, зокрема: В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.П. Гетьмана, Т.Г. Ковальчук, В.В. Костицького, С.М. Кравченко, С.В. Кузнєцової, П.Ф. Кулинича, Н.Р. Малишевої, В.Л. Мунтяна, О.О. Погрібного, В.І. Семчика, А.М. Статівки, Н.І. Титової, М.О. Фролова, Ю.С. Шемшученка, М.В. Шульги, В.В. Янчука, В.З. Янчука та вчених-економістів О.О. Веклича, Б.Б. Гавриленка, Л.М. Горбач, Е.Г. Дегодюка, С.Е. Дегодюка, А.Б. Качинського, Ю.П. Кулаковського, В.С. Луцька, О.О. Пилипенка, В.Е. Протасова, М.А. Хвесика, О.М. Царенко.

При написанні дисертації були використані наукові доробки таких відомих зарубіжних фахівців: М.М. Бринчука, А.М. Гавриленкова, А.К. Голіченкова, О.Л. Дубовік, О.М. Козир, Б.В. Петрова, Л.Ф. Усманової, Ш.Х. Файзієва, В.Г. Федцова, Р.С. Ярандайкіна та інших.

Також робота в частині оцінки ризиків у сфері екологічної безпеки сільськогосподарської продукції базується на працях вчених-медиків О.Ф Возіанова, Т.С. Грузєвої, В.Л. Корецького, В.Ф. Москаленка, Н.М. Орлової, М.Г. Проданчука, В.І. Смоляра.

Викладене зумовлює важливість цієї дисертаційної роботи як для розвитку загально-теоретичного уявлення про економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції, так і для вирішення практичних проблем його функціонування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось відповідно до плану науково-дослідної роботи юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника на тему „Проблеми правового регулювання екологічних і аграрних відносин в сучасних умовах”, затвердженого на засіданні кафедри трудового, екологічного та аграрного права (протокол № 3 від 6 грудня 2007 року).

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає у науковій розробці основ функціонування економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції шляхом виділення особливостей всіх його функціонуючих систем, їх позитивних та негативних сторін і пошуку шляхів вдосконалення такого механізму, виходячи з узагальнення наявного, перспективного та запропонованого законодавства.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

  • сформулювати поняття екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • дослідити юридичний та логічний взаємозв’язок загальних проблем екологічної безпеки з екологічною безпекою сільськогосподарської продукції;

  • визначити співвідношення між категоріями «якість», «екологічна безпечність», «екологічна чистота», «екологічна безпека» сільськогосподарської продукції;

  • сформулювати поняття економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції і розробити його структуру;

  • дослідити організаційно-правовий зміст економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • охарактеризувати інституційну підсистему економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • виявити особливості функціональної підсистеми економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • дослідити різновиди юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • дослідити економічну підсистему економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • визначити співвідношення національного та міжнародного законодавства у сфері забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • дослідити чинне законодавство у сфері функціонування економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції.

Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають у процесі економіко-правового забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції.

Предмет дослідження економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції.

Методи дослідження. Базовим методом даного дослідження є діалектичний метод, який у поєднанні з системно-структурним методом дослідження було використано при дослідженні екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та змісту економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції (розділи 1, 2). Крім того, для досягнення поставленої у роботі мети було також використано методи: наукової ідентифікації та порівняльного аналізу – при опрацюванні наукової літератури за темою дослідження (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1, 2.2); формально-логічний – при побудові визначення поняття екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції (підрозділи 1.2 та 1.3); логіко-юридичний –для обґрунтування пропозицій щодо внесення до чинного законодавства змін, спрямованих на усунення колізій та прогалин нормативно-правового регулювання економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3); історико-правовий – при дослідженні еволюції понять «екологічна безпека сільськогосподарської продукції», «якість продукції», «економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції» (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3); порівняльно-правовий – у ході порівняльного аналізу норм вітчизняного та зарубіжного законодавства (підрозділ 2.1, 2.3).

Шляхом використання методів аналізу наукової думки й системного, структурно-порівняльного аналізу правового моделювання розроблено рекомендації щодо правових і організаційних засад економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції (розділ 2).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першою в українській юридичній науці роботою, в якій системно, комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки досліджується економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції.

В результаті наукового аналізу в дисертаційній роботі

вперше:

  • сформульовано поняття екологічної безпеки сільськогосподарської продукції, охарактеризовано її ознаки, показники, напрями забезпечення та зв'язок з екологічною безпекою;

  • розроблено поняття економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • досліджено структуру та зміст економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • проведено комплексне дослідження організаційно-правового змісту економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • досліджено інституційну та функціональну підсистему економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції, систематизовано заходи її забезпечення;

  • розширено зміст юридичної відповідальності у сфері забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • розроблено рекомендації, спрямовані на вдосконалення економічної підсистеми економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та запропоновано прийняття Закону України «Про економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції».

удосконалено:

  • поняття якості сільськогосподарської продукції;

  • підстави розмежування екологічно чистої та екологічно безпечної продукції;

  • обґрунтування зв'язку між забезпеченням екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та вимогами раціонального природокористування у сфері охорони земель сільськогосподарського призначення та ґрунтів, поводження з відходами та іншими небезпечними речовинами, забезпечення ядерної, радіаційної та біологічної безпеки;

  • систему штрафів за адміністративні правопорушення в сфері забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та закріплення в Кримінальному Кодексі України переліку складів злочинів у сфері екологічної безпеки сільськогосподарської продукції при умові, якщо такі порушення завдали або могли завдати значної або особливо значної шкоди здоров’ю громадян;

дістали подальшого розвитку:

  • вчення про екологічну безпеку як таку складову глобальної та національної безпеки, під якою розуміють: об’єкт, один з основних принципів екологічного права, інститут права і законодавства, а також об’єкт міжнародно-правого регулювання; стан розвитку суспільних відносин та стан навколишнього середовища, за якого забезпечується захист інтересів, життя та здоров’я людини від шкідливого впливу; сукупність заходів, передбачених чинним законодавством, яка забезпечується шляхом створення та діяльності спеціально уповноважених органів держави;

  • вчення про структуру економіко-правового механізму як сукупність організаційно-правової, інституційної, функціональної та економічної підсистем та його багатоаспектний зміст (організаційно-правовий, економіко-правовий, міжнародно-правовий).

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання:

  • у науково-дослідній сфері – результати дисертації можуть бути основою для подальших досліджень актуальних проблем правового регулювання економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції;

  • у правотворчій сфері – висновки та пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні вітчизняного законодавства про екологічну безпеку сільськогосподарської продукції (КУпАП, законів України та ін.);

  • у сфері правозастосування – запропоновані автором рекомендації можуть бути використані для професійної підготовки експертів сільськогосподарської дорадчої діяльності;

  • у навчальному процесі – положення, теоретичні висновки, рекомендації та їх аргументація можуть бути використані під час викладання курсів «Екологічне право України», «Аграрне право України» та спецкурсів еколого-правового спрямування. Є можливим їх використання при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів.

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових та нормативних джерел.

Апробація результатів дисертації. Результати і висновки дисертаційного дослідження були обговорені на міжкафедральному засіданні кафедри трудового, екологічного та аграрного права теорії та історії держави і права юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника та отримали позитивну оцінку. Основні положення та висновки дисертації доповідалися на Х Регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (Львів, 5-6 лютого 2004р.); Міжрегіональній науково-практичній конференції „Забезпечення екологічної безпеки – обов’язок Української держави” (Івано-Франківськ, 24-25 вересня 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Європейська наука ХХІ століття: стратегія і перспективи розвитку – 2006” (Дніпропетровськ, 22-31 травня 2006 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів „Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 2-3 червня 2006р.); Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (Івано-Франківськ, 20 квітня 2007р.); Всеукраїнській науково – практичній конференції молодих вчених, присвяченій 110-річчю Національного аграрного університету «Актуальні проблеми правового забезпечення національної продовольчої безпеки і сталого розвитку сільського господарства України» (Київ, 18 квітня 2008р.) та інших.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені у шістнадцяти наукових працях, а саме: у семи наукових статтях, які опубліковані у фахових виданнях; у дев’яти тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ВИСНОВКИ

Дослідження в рамках дисертації економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Екологічна безпека сільськогосподарської продукції – це окремий міжгалузевий інститут права екологічної безпеки та законодавства, який має своїм об’єктом здоров’я людини – кінцевого споживача такої продукції, предметом – сільськогосподарську продукцію та характеризується таким сприятливим станом розвитку суспільних відносин у галузі АПК і охорони навколишнього природного середовища, при якому державою через діяльність спеціально створених органів влади та фізичними і юридичними особами – виробниками сільськогосподарської продукції забезпечується здійснення закріплених чинним законодавством санітарних та ветеринарних заходів та вимог обов’язкових індикаторів та параметрів безпеки, процедур підтвердження відповідності, сертифікації та маркування та інших спеціальних заходів для попередження та усунення можливих шкідливих наслідків виникнення екологічних ризиків життю та здоров’ю громадян внаслідок виробництва, реалізації, переробки і споживання небезпечної сільськогосподарської продукції.

Показниками екологічної безпеки сільськогосподарської продукції є її якість, екологічна безпечність та екологічна чистота.

2. Слід визначати економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції як складну систему організаційно-правового та економіко-екологічного регулювання суспільних відносин та природокористування у сфері виробництва, переробки та реалізації сільськогосподарської продукції, що раціонально поєднує економічні та екологічні важелі управління сільськогосподарським виробництвом і структурно складається із організаційно-правової, інституційної, функціональної та економічної підсистем.

Підсистеми економіко-правового механізму екологічної безпеки сільськогосподарської продукції характеризуються органічною єдністю та взаємопроникненням, тому логічніше характеризувати їх шляхом розкриття організаційно-правового, економіко-правового та міжнародно-правового змісту такого механізму.

3. Організаційно-правовий зміст економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції включає в себе систему нормативно-правових актів, які регулюють економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та спеціально уповноважених державних органів, які здійснюють реалізацію вимог правових норм шляхом проведення превентивних та ліквідаційних заходів [465, c.26-29].

4. Доведено, що відсутність єдиного багатофункціонального нормативно-правового акту, який би регулював економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції та велика частка підзаконних нормативно-правових актів у цій сфері спричиняють не тільки окремі труднощі пошуку та використання необхідних положень нормативних актів, але й значним чином перешкоджають впорядкуванню системи законодавства України. Проведено систематизацію усіх наявних в чинному законодавстві приписів у сфері екологічної безпеки сільськогосподарської продукції за сімома основними та сімома додатковими групами.

5. Чинне законодавство України практично не містить норм, які б регулювали конкретно безпеку сільськогосподарської продукції. Переважаюча їх частка врегульовує питання якості та безпеки продуктів харчування та залишає поза сферою регулювання харчову продукцію домашнього виробництва. Окремі правові норми формально регулюють екологічну безпеку сільськогосподарської продукції, а фактично – є недієвими (наприклад, ст. 1, 2, 11, 21 Закону України «Про молоко та молокопродукти» щодо продуктів домашнього виробництва). Запропоновано включення реалізації продуктів домашнього виробництва до сфери регулювання екологічної безпеки сільськогосподарської продукції в частині обов’язковості перевірки зразків продукції лабораторіями на ринках.

  1. Проаналізовано непрямі заходи забезпечення екологічної безпеки та їх нормативно-правове закріплення – охорону та раціональне використання сільськогосподарських земель і грунтів, поводження з відходами, небезпечними речовинами (в тому числі пестицидами і агрохімікатами) [466, c. 156-162] забезпечення ядерної, радіаційної безпеки та біологічної безпеки [467, c. 383-386], виявлено позитивні та негативні сторони забезпечення здійснення цих заходів.

6. Виявлено, що основну відповідальність у сфері забезпечення екологічної безпеки продуктів харчування законодавство України покладає на їх виробника, тому запропоновано внести зміни до підп. 7 ч. 6 ст. 20 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо закріплення повного узагальненого переліку прав та обов’язків виробників: превентивних, у сфері захисту прав споживачів, організаційних та ліквідаційних.

7. Інституційну підсистему економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції складають органи загальної та спеціальної компетенції. Автором виявлено, що обласні, сільські, селищні, міські ради мають лише загальні повноваження у сфері забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції, а громадське управління у цій сфері взагалі не передбачене. Тому пропонується розширити їх повноваження та створити Національне агентство по контролю за якістю та безпекою сільськогосподарської продукції (доопрацьована пропозиція створення Українського агентства екологічної інформації [468, c. 352-355], на яке покласти і завдання збору, обробки та надання екологічної інформації у цій сфері.

8. При аналізі функціональної підсистеми економіко-правового механізму виявлено, що найважливішим превентивним заходом у цій сфері є сертифікація. Автором запропоновано внести зміни до п. 3 ст. 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» щодо запровадження обов’язкової сертифікації сільськогосподарської продукції та до п. 4 Указу Президента України «Питання Державного Комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики» щодо зміни існуючого територіального принципу сертифікації продукції.

9. Виявлено, що незважаючи на деякі позитивні зміни в регулюванні адміністративно-правової відповідальності в екологічній сфері, мізерні розміри штрафів ще передбачені, наприклад, ст. 107 КУпАП України. Запропоновано встановити більш високі розміри штрафів за повторне та систематичне порушення вимог у сфері безпеки сільськогосподарської продукції [469, с. 169-173]; розширити перелік складів злочинів у сфері безпеки сільськогосподарської продукції та встановити кримінальну відповідальність за такі неправомірні діяння у цій сфері, які спричинили чи могли спричинити значні та особливо значні негативні наслідки; внести зміни до ст. 18 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» у вигляді норми про відшкодування шкоди, завданої недбалим поводженням або незаконним вивільненням генетично модифікованих організмів (ГМО) у навколишнє середовище, якими заподіяно шкоду здоров’ю чи життю людини, а також навколишньому середовищу.

10. Досліджено економічну підсистему економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки та розкрито економіко-правовий зміст даного механізму шляхом розробки рекомендацій вдосконалення інструментів адміністративного, фінансово-кредитного та ринкового регулювання у цій сфері шляхом запровадження пільгового оподаткування виробників екологічно безпечної продукції, екологічного страхування фінансових ризиків у сфері забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції [398, c. 155-161], надання безоплатних товарних етикеток, диференціації цін та звичайну, безпечну та екологічно чисту продукцію, створення Фонду фінансування та підтримки виробництва екологічно безпечної сільськогосподарської продукції (ФПВЕБСП), масштабної підтримки розвитку села та інших [470, с.85-88].

11. Запропоновано прийняття комплексного нормативно-правового акту – Закону України «Про економіко-правовий механізм забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції» та Довгострокової програми впровадження технологій ведення екологічно безпечного (органічного) сільського господарства [471, c. 263-266] і розроблено їх структуру [472, с. 65-71.

12. У результаті ґрунтовного дослідження міжнародно-правового змісту економіко-правового механізму забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції встановлено, що в Україні положення нормативно-правових актів ЄС у сфері забезпечення екологічної безпеки сільськогосподарської продукції уже знайшли часткове відображення в ряді законів, проте в цілому процес адаптації законодавства в цій сфері до норм ЄС просувається досить повільно [473, с. 233-235].

13. Запропоновано вдосконалення визначення належної гігієнічної практики шляхом внесення змін до ст. 1 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» та викладення його в наступній редакції: належна практика виробництва – це діяльність виробників сільськогосподарської та харчової продукції, яка спрямована на виробництво та введення в обіг якісної та безпечної сільськогосподарської продукції, при якій при звичайних технологіях виробництва автоматично та постійно дотримуються санітарно-гігієнічні, ветеринарні, фітосанітарні вимоги якості та безпеки продукції та існуючий ризик зводиться до мінімально прийнятного рівня шляхом контролю виробництва на всіх його критичних точках.

14. У результаті порівняльного аналізу національного та міжнародного законодавства у досліджуваній сфері запропоновано кодифікувати наявні в чинному українському законодавстві норми про виробництво окремих видів харчової продукції у Харчовий Кодекс України [474 , c. 88-91].

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Зміст вступ (7)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Остання чверть двадцятого століття характеризується переходом до нового постіндустріального етапу науково-технічного прогресу, який називають сучасною технологічною революцією.
  2. Екологічні відносини одна з найважливіших складових суспільних відносин. Вони виникають між окремими суб'єкта­ми І з приводу надзвичайно важливих об'єктів

    Документ
    Екологічні відносини — одна з найважливіших складових суспільних відносин. Вони виникають між окремими суб'єкта­ми і з приводу надзвичайно важливих об'єктів.
  3. Економічні науки. інновації в економіці І трансферти Управлінських технологій

    Документ
    Дослідження стану трудової еміграції з України та трудової імміграції в Україну, визначення шляхів удосконалення державної міграційної політики ставить перед економічною наукою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення
  4. Стратегія екологічної політики україни до 2020 року

    Документ
    Зміцнення спроможностей країни щодо екологічно збалансованого розвитку зумовлює необхідність подальшої інтеграції питань збереження біорізноманіття в усі сфери господарської діяльності людини.
  5. Інформаційний пакет: напрям підготовки 0501 „Економіка І підприємництво” (спеціальність „Економіка підприємства” спеціалізація „Економіко-правове резулювання діяльності підприємства” освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”). – Полтава, Полтнту імені Юрія Кондратюка, 2006, 106 с

    Документ
    Інформаційний пакет: напрям підготовки 0501 „Економіка і підприємництво” (спеціальність „Економіка підприємства” спеціалізація „Економіко-правове резулювання діяльності підприємства” освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр”).

Другие похожие документы..