Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
Координационный совет при Главном управлении Минюста России по Нижегородской области провел выездное заседание 21 октября в Самаре. В работе этого со...полностью>>
'Образовательная программа'
Наступление нового тысячелетия, развитие новых информационных технологий, реформы в обществе и сознании людей привели не только к интенсивному росту ...полностью>>
'Документ'
Информация, содержащаяся в настоящем ежеквартальном отчете, подлежит раскрытию в соответствии с законодательством Российской Федерации о ценных бумаг...полностью>>
'Рассказ'
14 августа 2008г наш школьный музей посетила гостья из города Красноярска действительный член Красноярского историко-родословного общества, краевед Та...полностью>>

України Шибка Віталія Яковича. Давайте привітаємо його І побажаємо успіхів І здоров'я. Шановні народні депутати, прошу прослухати оголошення. Відповідно до статті 13 закон

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Тому для кожного із членів нашого комітету відповідь на питання про досягнення чи недосягнення мети вказаного вище базового закону очевидна. За майже 10 років дії цього законодавчого акту процеси криміналізації усіх сторін нашого життя поглибились, злочинність весь цей час піднімає планку свого даху, захоплює все нові суспільні сфери. Правоохоронні органи не тільки вже не контролюють її розгул, а самі дедалі частіше стають слухняними знаряддями в руках братків від криміналу.

Після нашого звіту ви почуєте досить стандартизовані доповіді керівників правоохоронних структур з безліччю справних цифр про посилення контролю над організованою злочинністю, про знешкодження, а, до речі, що означає цей термін, невідомо, бо немає його у Кримінальному, Кримінально-процесуальному кодексі, чергових декількох сотень організованих злочинних груп, вилучення обрізу у якогось дядька на далекому хуторі чи знайдення 27 грамів наркосировини у незаконного малоазійського мігранта. Можливо, вас вразить конкретним фактом викриття корупціонерки К., головного спеціаліста управління Пенсійного фонду у місті Кривий Ріг, держслужбовця сьомої категорії, як попросила начальника відділу кадрів оформити безплатний проїзний квиток на трамвай на ім'я свого чоловіка, викрита, була притягнута до відповідальності, її оштрафовано, а також зменшено премію. Не виключено, що ви почуєте в доповідях ще про більш страхітливий випадок знешкодження корупції, про затримання "на гарячому" молодшого інспектора виправної колонії, який отримав від засудженого записку з проханням зателефонувати останньому додому за винагороду 5 гривень. Пійманий на гарячому, корупціонер жорстоко поплатився за скоєне, його звільнили з роботи, піддали штрафу та ще заборонили займати державні посади терміном на три роки. Це, на нашу думку, дуже характерні приклади сьогоднішньої нашої боротьби з корупцією. Якщо звернемось до судової статистики, а саме вона найповніше віддзеркалює кінцевий результат антикорупційної діяльності, то побачимо, що за перше півріччя поточного року всіма місцевими судами України розглянуто справи стосовно 4 тис. осіб відповідно до Закону України про боротьбу з корупцією, з яких адміністративні стягнення накладені лише на 1тис.960 осіб. Тобто, менше половини від розглянутих. Але, серед тих корупціонерів, лише 13 депутатів рад не вище районної, 65 працівників міліції, 30 посадовців інших правоохоронних органів, 95 військовослужбовців, а 564 це сільські і селищні голови. І це на всю 48 мільйонну країну, яку світ вважає однією з найкорумпованішою.

У світлі цього хотілося б почути від керівників правоохоронних органів, чи буде надалі їх задовольняти такий стан справ, коли антикорупційний закон і практика його застосування є знаряддям розправи з дрібним чиновником. Або вже настав час переглянути сам підхід до цієї проблеми, перестати зводити корупцію до того рівня адміністративного правопорушення, принижуючи тим самим ступінь суспільної небезпеки.

Зазначу, що наш комітет буде ініціювати спільно з зацікавленими органами внесення кардинальних змін в антикорупційне законодавство. Настав час, на нашу думку, чітко визначити співвідношення понять “організована злочинність” і “корупція”. Важко погодитись з тим, що це два окремих різних поняття. Бо як може бути організована злочинність, коли вона не прикрита корупційним “дахом”. Звернемось до статистичного звіту Міністерства внутрішніх справ. Протягом поточного року, знешкоджено 627 організованих злочинних груп. Але, серед них лише 25 з корумпованими зв'язками. Виходить лише кожна 25. А 452 групи - загальнокримінальної спрямованості. Очевидно, що до ліку організованих злочинних груп долучені здебільшого звичайні групи крадіїв чи грабіжників.

Правильність останньої тези яскраво підтверджується знову ж таки об'єктивною судовою статистикою, яка свідчить, що впродовж першого півріччя нинішнього року, всіма місцевими судами засуджено лише 253 особи за скоєння злочинів у складі організованих злочинних груп. При цьому, всіма військовими судами регіонів та місцевими судами Вінницької, Волинської, Кіровоградської, Рівненської, Чернівецької областей та міста Севастополя не засуджено жодної таких особи, безумовно, що серед цих 253 осіб нема жодного керівника бодай обласного рівня, не кажучи вже про більш високих посадовців.

В чому ж причина такого стану? Я думаю, що в цьому залі і поза ним не знайдуться людини настільки наївної, яка б повірила у дійсну відсутність у нас високо посадових корупціонерів-зверхників організованого криміналу. Наслідки їх руйнівної діяльності відчуває на собі майже кожен громадянин, а узагальнені причини неефективності зусиль правоохоронців у боротьбі з ними можна назвати такі.

Перше. Відсутність політичної волі вищого керівництва держави щодо боротьби з корупцією.

Друге. Низька політична культура української істеблішменту еліти.

Третє. Недосконалість законодавчої бази та фахова неспроможність правоохоронних кадрів.

Щодо необхідності удосконалення законодавства у цій сфері то комітет її цілком усвідомлює і має свою позицію та план дій. Це, переш за все, врахування процесів підготовки нового Кримінально-процесуального кодексу, прогресивних положень діючого законодавства по боротьбі з організованою злочинністю, передбачення чітких процесуальних процедур виявлення, фіксації, розслідування злочинів вчинених організованими групами та злочинними організаціями, захисту інтересів учасників судочинства в таких справах, особливостей їх судового розгляду, забезпечення законності та безумовного дотримання прав особи у процесі боротьби з оргзлочинністю перш за все за рахунок дієвого прокурорського нагляду на стадіях кримінального процесу.

Тому, на нашу думку доцільно кодифікувати в новий Кримінально-процесуальний кодекс діючий Закон про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю з врахуванням реалій сьогодення.

З перших днів діяльності комітет взяв собі за правило боротися не з наслідками, а з причинами корупції і її основою - хабарництвом. Тому пропонуємо, щоб у складі комітету діяла спеціальна висококваліфікована група консультантів, яка б перевіряла кожен законопроект на предмет наявності корупцій них норм, виключала б їх, і таким чином законодавчі органи не давали б підгрунтя до поширення цього явища. Сьогодні наявними силами секретаріату комітету в тринадцять працівників це зробити неможливо.

Слід визнати, що формальні показники у сфері боротьби із злочинністю аж не переконають світову спільноту у щирості наших намірів покінчити з мафією і не долають скепсису серед широких верств нашого населення. Пошта комітету, численні особисті зустрічі його членів з громадянами засвідчують повну зневіру у можливості правоохоронців захистити пересічну людину від сваволі криміналітету зрощеного з чиновництвом. Та що там говорити про незахищеність рядового громадянина-виборця, коли навіть народного депутата можуть зненацька витягти з автомобіля і кинути на бруківку.

Всі ми знаємо, але ми здебільшого мовчимо про супердемократичні методи формування, так званої, більшості через півроку після виборів.

В усьому цивілізованому світі, куди ми ніби прагнемо, більшість формують виборці. А у нас - всемогутній хтось.

Сумно і прикро усвідомлювати, що підкуп і залякування народного депутата у нас вже майже нікого не дивують. Тому й залишилися без уваги та належної реакції навіть офіційна заява нашого колеги Турчинова у цій залі про конкретні факти підкупу депутатів напередодні голосування за нового прем'єра. Під час цього ганебного процесу тільки до мене особисто звернулося 3 народних депутати, які розповіли про спробу їх підкупу сумами від 300 до 500 тисяч доларів, але на моє прохання формалізувати ці факти і написати відповідну заяву вони відмовилися. Для справедливості зазначу, що їх голосів серед 234 не було.

Загальновідомо, що основний обов'язок здійснення практичних заходів по протидії організованій злочинності, згідно діючого законодавства, покладено на спецпідрозділи МВС та СБУ, а нагляд за дотриманням законності їх дій - на органи прокуратури. Майже 10-річна практика функціонування такої систему все більш яскраво демонструє її, м'яко кажучи, неефективність. Доказами цього слугують не лише потоки звернень як окремих громадян, так і представників юридичних осіб про сваволю УБОЗівців, але і матеріалізовано вже в вигляді внесеною групою народних депутатів законопроекту про фактичну ліквідацію спецпідрозділів.

Комітет днями його детально розглянув. Відбулася досить гостра і непроста дискусія. Йшлося про те, що за останні роки до суду не пішла ні одна резонансна кримінальна справа, започаткована УБОЗом, що остання займається в основному дріб'язковими питаннями, перейшов від боротьби з оргзлочинністю до, так званого, "кришування", фактично ставши на службу до злочинців, покриваючи їх.

Автори законопроекту також нагадали, що на фоні відсутності в судах резонансних справ проти організованих злочинців все більше збільшується перелік резонансних діянь УБОЗівців. А саме, нальоти на підприємницькі структури, компанії "Голдентелеком",......................напад на народного депутата Сівковича, розправи над політично активними громадянами.

Досі не з'ясовано істину у справі про вбивство Ігоря Александрова, який звинувачував працівників Краматорського УБОЗу в корупції.

У членів комітету є великі сумніви щодо достовірності офіційної версії про смерть журналіста Ігоря Коломийця.

Разом з тим констатувалась і явна недостатність бюджетного фінансування спецпідрозділів, що штовхає їх керівників в обійми підприємницьких структур часом далеко не безгрішних і тяжка кадрова ситуація в спецпідрозділах міністерства, де кожен дев'ятий працівник сьогодні написав заяву про звільнення.

Як не прикро, методи УБОЗу просто вражають. Наприклад, грубе і цинічне підкидання наркотиків застосовувалися не тільки щодо Костянтина Григоришина, а стосовно львівського бізнесмена Ярослава Процайла, якого тамтешні УБОЗзівці брутально переслідували за те, що він, маючи у власності солідну іномарку, не розраховується за це з ними. Добре, що львівські слідчі не пішли на поводу у цих борців і закрили безпідставно порушену кримінальну справу.

У Полтаві під час перевірки звернення підприємця, якого міліція всіляко переслідувала протягом року, здійснивши 38 різноманітних перевірок, блокувань фірми за один рік, за відмову надати їй допомоги грошима або даруванням п'яти автомобілів, з'ясувалося, що саме полтавський УБОЗ жорстко корує злодійські оборудки з газовим конденсатом. Коли працівники управління Служби Безпеки насмілилися затримати групу зловмисників з вкраденим конденсатом, то братки звернулися за допомогою до УБОЗу. Зафіксовано за одну тільки ніч 33 розмови по мобільному телефону зверхника цієї групи з керівництвом спецпідрозділу. А у підприємця вимагав гроші або автомашини не якийсь там рекетир, а сам начальник обласної міліції.

Будь-який виїзд працівників комітету на місце по перевірки скарг і звернень дає все нову й нову інформацію про одне й теж: мафіозні авторитети діють цілком відкрито і майже легально, тому що місцеві борці з оргзлочинністю їх, як мінімум, не чіпають, а частіше - плідно співпрацюють. От у місті Біла Церква на Київщині перевірили скаргу про намагання загарбати торгівельний центр, розігнавши його трудовий колектив. І з'ясувалося, що захоплення здійснюють ті ж сили, які вже придбали до рук за безцінь знаменитий шинний комбінат "Росава", при чому цю безцінь також вкрали в цьому ж комбінаті. Прокуратура там розслідує дуже цікаву справу про мільйонні маніпуляції з коштами шинників, та чи вистачить сил у неї докопатися до істини? Кілька років тому в Білій Церкві вже вбили принципового райпрокурора, справу так і не доведено до кінця. А буквально на днях підірвали начальника міського відділення міліції. Про зверхників білоцерківської мафії знають всі і ми чекаємо від нового керівництва ГУБОЗу Міністерства внутрішніх справ рішучих адекватних дій по наведенню порядку в цьому місті.

У Кривому Розі доборолися з оргзлочинністю до того, що колишній працівник карного розшуку змушений звертатися до комітету, щоби якось зрушити з місця розслідування обставин насильницької смерті власного сина. Відставний оперпрацівник самотужки встановив, що сина, скоріше за все вбила група наркоманів, а колишні його колеги по міліції, цинічно відмахуються від заявника. Він стверджує, що в місті існує ціла система укриття вбивств, називає десятки встановлених випадків підозрілої смерті людей, але на місці його ніхто не чує. Перевірка з виїздом на місце нашого співробітника встановила, що ці факти відповідають дійсності. Видно, що УБОЗ в Кривому Розі займається більш корисною для себе справою, наприклад, керуванням торгівлі металом. Таким чином, обгрунтованих претензій до спецпідрозділів у суспільства накопичилось чимало. Якими ці підрозділи будуть в майбутньому, це ще питання, але такими як зараз вони бути не повинні.

Новий начальник ГУБОЗу, генерал-полковник Черкасов цілком погоджується з думкою більшості членів комітету про необхідність докорінної переорієнтації діяльності цього підрозділу і унеможливлення його використання в бізнесових чи політичних розбірках. Дуже хочеться вірити в такі зміни, важливо їх підтримати законодавчо, реорганізувавши структуру міністерства з метою максимального задіяння всього величезного потенціалу цього відомства для практичного прориву в справі протидії організованій злочинності.

Необхідно підвищити роль органів прокуратури в забезпеченні законності, перш за все в сфері оперативно-розшукової діяльності. Наші попередники в минулому скликанні при розгляді законопроекту про зміни в Законі "Про оперативно-розшукову діяльність", на жаль, не дали прокуратурі всіх необхідних важелів для нагляду за законністю цієї досить специфічної і болісної для наших громадян діяльності, що дає корумпованим борцям роками у власних інтересах, безконтрольно і безкарно плести мереживо різних розборок, які до боротьби зі злочинністю ніякого відношення не мають. З цим треба рішуче покінчити. Будь-яка оперативна робота повинна бути піднаглядною, мати певні строки, має підкорятися виключно вимогам кримінального судочинства.

Слід визнати, що останнім часом в прокуратурі більш вимогливо і критично ставляться як до результатів власної діяльності, так і до діяльності спецпідрозділів по боротьбі з оргзлочинністю. Генеральною прокуратурою констатується, що цими підрозділами лише в поодиноких випадках виявляються злочинні угрупування, які характеризуються високим рівнем організованості, наявністю міжнародних зв'язків, а також корумпованих зв'язків з державними службовцями та посадовими особами органів влади та управління. Саме таких, дійсно справжніх, організованих злочинних груп в поточному році зовсім не виявилось у 12-ти, слухайте, у 12 регіонах України, констатується - немає сьогодні злочинних груп за офіційною статистикою, а ще у 9 регіонах їх виявлено одна-дві. Більше 73 відсотків всіх злочинних груп факти, виявлення яких потрапили у звіти спецпідрозділів, це звичайні невеликі, по 2-3 особи, нестійкі групи крадіїв та грабіжників, яких тому і виявили, що вони не мали, очевидно, власного даху.

Ми в комітеті погоджуємося також з думкою керівництва прокуратури про недосконалість, застарілість багатьох положень діючого антикорупційного законодавства, які не враховують реалій сьогодення. Зокрема, це стосується проблеми розмежування повноважень спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю МВС та СБУ, інших правоохоронних органів, які беруть участь у такій боротьбі, а також органів, які покликані сприяти спецпідрозділам, а саме: контрольно-ревізійна служба, Мінфін, Нацбанк, Фонд держмайна. Ці та інші питання, дійсно. потребують, як було зазначено вище, чіткого законодавчого врегулювання. Разом з тим, законодавчі недоліки аж ніяк не можна висувати в якості однієї з основних причин неефективності боротьби зі злочинністю. І ніякі нові чи додаткові закони не допоможуть тій же прокуратурі діяти рішуче і наполегливо, коли мова йде про порушення спецпідроздалми законності і прав громадян. Практично в кожному випадку таких порушень, про які відомо комітету, ми не стали свідками принципових та безкомпромісних дій посадових осіб органів прокуратури, а досить часто і самі прокурорські працівники фігурують в якості правопорушників. Характерним в цьому плані є приклад кримінальної справи по звинуваченню братів Буряк у вбивстві жінки та її малолітнього сина, міста Харків. Скарги причетних до цієї сумної історії осіб надходять до комітету протягом принаймні останніх п'яти років. Справа поверталася судом на додаткове розслідування, із вказанням на десятки кричущих порушень закону, допущених в ході розслідування. Врешті-решт було винесено обвинувальний вирок, який залишений в силі і яким один з братів, засуджених довічно, а другий до 12-ти років. Але скарги продовжують надходити, тепер вже в основному на розбазарювання численного коштовного майна засуджених - дорогих іномарок, зброї, коштовностей, комп'ютерної та відеотехніки. В результаті проведеної комітетом перевірки з виїздом на місто встановлено, що частина конфіскованого майна безслідно зникла. Частина, зокрема автомобілі, протягом п'яти років користувалися як працівники міліції, так і слідчі облпрокуратури. За досить сумнівними дорученнями від імені ув'язненого його автомобілі почали реалізовуватись ще під час слідства. Судові виконавці чомусь не включили з невідомих мотивів до переліку майна, що підлягає конфіскації в доход держави, значну його частину, яка фігурує в слідчих документах. Позиція прокурора області Кривобока в цій темній справі більш ніж дивує. Генеральна прокуратура не поспішає з'ясувати ситуацію, яка, безумовно, плямує прокурорський мундир. Замість цього шановний Генпрокурор інформує комітет про те, що на його думку заслуховувати його на засіданні Верховної Ради не можна з будь-якого питання.

Підсумовуючи, звертаюсь до Генерального прокурора з вимогою, підтриманою членами комітету, про звільнення згаданого прокурора з займаної посади і проведення відповідного службового розслідування. Відповідні матеріали комітету надіслані до прокуратури.

На думку комітету, далеко не лише законодавчі проріхи заважають правоохоронцям ретельно встановити на лаву підсудних хоча б декількох високопосадовців, які на ту лаву просяться. Замість цього читаємо в інформації СБУ про сотні порушених кримінальних справ, про перекриті канали контрабанди, незаконної міграції, активну діяльність служби майже в усіх сферах життя держави, про боротьбу з корупцією владно-управлінських структурах вказано, що за матеріалами Служби безпеки протягом поточного року за ознаками службового злочину порушено 708 кримінальних справ, з них 153 лише підрозділом СБУ як органом дізнання.

Правда, .... справедливо зазначені, що і визначена законом компетенція Служби безпеки не виправдано звужена, у підслідності злочинів у них залишилася, практично, одна контрабанда. А якщо Служба безпеки здійснює оперативно-розшукові заходи і переконується в скоєні злочинів, то ці матеріали для порушення кримінальних справ передаються в Генеральну прокуратуру. А про це ми вже говорили трошки вище.

Окрема велика тема - це корупція в судовій системі. Повідомлення від громадян про це зло надходить сотнями, але питання в тому, хто і яким чином спроможний їх об'єктивно перевірити? Ні прокуратура, ні СБУ не звітують про викриття в цьому році хабарників серед суддів, чиновників судового відомства. Якщо такі випадки є, то це поодинокі факти. А судова тяганина, порушення процесуальних норм, винесення досить дивних рішень і вироків стали майже природнім явищем, як і масове невиконання судових рішень.

лише по Донецькій області на даний момент залишаються невиконаними більше 400 тисяч судових рішень, по яких не стягнуті грошові кошти на суму більше 2 мільярдів гривень. Кому потрібно таке правосуддя, коли люди роками не можуть дочекатися його остаточних результатів? Це пряме порушення права людини на судовий захист.

Так суди згідно Конституції є незалежними, і будь-яке втручання у здійснення правосуддя недопустимо, але і судову корупцію терпіти далі суспільство не може. Тому і пропонуємо головам вищих судових інстанцій держави спільно з Мінюстом, Вищою радою юстиції, правовими комітетами терміново спільно напрацювати законодавчі пропозиції і організаційні заходи щодо протидії корупції в судовій владі. Поки що рівень співпраці порозуміння з органами судової влади юстиції нас задовольнити не може.

Один тільки приклад. Нещодавно до комітету звернувся міський Васильківський голова Попович, який повідомив про намагання посадових осіб Київської облдержадміністрації будь-якою ціною домогтися призначення суддею Васильківського міського суду колишнього міжрайпрокурора Степаненка, який за антизаконну діяльність, згідно довідки Тимчасової слідчої комісії парламенту, був звільнений свого часу з посади прокурора.

Комітет надіслав відповідні матеріали до Мінюсту і Вищої ради юстиції, просив об'єктивно вивчити їх і розібратися в ситуації, але названі поважні установи відповіли, що Степаненко прекрасно характеризується, до нього ніяких претензій нема. Все документи щодо його призначення бездоганні, і з 11 листопада цей горе-прокурор здійснює уже правосуддя.

Що ж, доведеться комітету поставити це питання перед Президентом держави про звільнення згаданого судді з посади, а справедливе запитання: "Чи не пахне тут "капустою"?" - адресувати керівництву Міністерства юстиції та Вищої ради юстиції.

Наш комітет вже на першому своєму засіданні одразу після його утворення поставив перед собою завдання якомога більш тісно спілкуватися з людьми, нашими виборцями, виїжджати на місця, практикувати максимальну відкритість і відвертість у роботі, співпрацювати з громадськими організаціями.

Вже 10 липня ми запросили на засідання групу мешканців Донецької області за дорученням Голови Верховної Ради і встановили числення факти порушення вимог законодавства, прав і свобод громадян. І саме цією обставиною був продиктований наш виїзд у Донецьк 13 листопада.

Виїзне засідання відбулося 13 листопада. За браком часу не можу детально доповісти про його хід, але скажу одне речення: у заявників є підстави шукати в Києві захисту від сваволі можновладців у Донецьку. Про це свідчить хоча б доля капітана міліції Сербіна, уповноваженого донецького УБОЗу, якого півроку тримали під вартою по сфабрикованій кримінальній справі - улюблене підкидання наркотиків - за викриття діяльності дійсно серйозного, чинного угрупування на чолі з високопосадовими УБОЗівцями, які вкрали майна на десятки мільйонів доларів і скоїли низку резонансних злочинів.

Комітет за підсумками виїзного засідання ухвалив відповідне рішення і повернеться до розгляду ситуації в Донецькій області у квітні наступного року.

Подібну практику комітет планує продовжити. В найближчих планах передбачаються виїзні засідання в Одеській і Львівській областях, які, на думку комітету, сьогодні є найбільш криміногенними. На поточних засіданнях і надалі будуть розглядатися найбільш характерні заяви і звернення громадян та юридичних осіб з наступною гострою постановкою питань про відповідальність винних у порушеннях закону посадових осіб.

Безумовно, що члени нашого комітету не уявляють своєї подальшої роботи без тісної співпраці як з іншими комітетами, так з правоохоронними і іншими органами, діяльність яких прямо чи опосередковано впливає на стан боротьби з цим злом. Зокрема, велике сподівання ми покладаємо на співробітництво з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини. Тому для комітету дещо незрозумілою є позиція цієї поважної посадової персони про те, що питання боротьби з організованою злочинністю і корупцією не входить до компетенції Уповноваженого і її відмова виїхати на виїзне засідання в Донецьк. Але важко собі уявити щось більш небезпечне і дошкульне для стану дотримання прав людини в державі, ніж система високопосадової корупції, замішаної на організованому криміналітеті.

Зазначене переконує в необхідності створення в Україні потужного, не підпорядкованого виконавчій владі спеціального підрозділу з надзвичайними законодавчими уповноваженнями по прикладу литовської служби спеціальних розслідувань чи гонконгського антикорупційного комітету. Але і цього буде замало без широкого розгортання гласності, залучення громадськості та об'єктивних засобів масової інформації до участі в дискусії по цій болючій проблемі.

Підсумовуючи наведене, комітет пропонує визнати, що рівень організованної злочинності в державі досяг надзвичайно високого рівня, що становить реальну небезпеку для конституційних основ державного ладу в Україні. Заходи, що вживаються правоохоронними державними органами, по протидії цьому злу, є недостатніми і малоефективними. З метою виправлення такого становища, пропонуємо створити міжвідомчу робочу групу для напрацювання пропозицій: законодавчого, редакційного та кадрового плану; які б дозволили в короткий термін досягти якогось прориву в цьому напрямку. Однак і цих заходів буде недостатньо, допоки кожен громадянин не усвідомить свою відповідальність за майбутнє цієї благословенної території, що має кордони, називається Україною.

Корупція смокче надходження з бюджету, які формуються з сплачуваних податків, а відтак не чесний чиновник мимохідь, безкарно запускає брудну руку в кишеню кожного з нас. Сподіваємось, що сьогоднішня дискусія розбудить спокій нашої свідомості і суспільство оголосить корупції справжню війну, яку силами одного комітету вести вкрай складно. Закликаю присутніх до відвертості. Дякую!

ГОЛОВА.Шановні колеги! Ми домовлялись 10 хвилин на запитання. Прошу запишіться. Прошу дати на табло перелік прізвищ.

Юрій Павленко, фракція "Наша Україна".

12:07:57

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Головуючий! Шановний Володимир Миколайовичу! До мене, як до народного депутата України, звертаються студенти вищих навчальних закладів міста Києва про те, що починаючи з 16 вересня цього року до сьогодні, їх викликають в районні відділи міліції чи то за місцем проживання, чи то за місцем розміщення вузу і просять давати свідчення на певних людей фотографії з мітингів. Подібну інформацію під час парламентських слухань щодо молодіжної політики, назвав також В’ячеслав Кириленко щодо членів молодого руху України. Факт, що багатьом цим студентам є по 18 років.

В мене таке питання до вас, Володимир Миколайович, як ви вважаєте, чи є такі дії міліції законними і правомірними? Чи не є це порушенням Конституції, переслідуванням за політичними поглядами? Чи не підривається довіра молодих людей до української держави і до органів влади України? І чому через 11 років незалежності України до сьогодні, українських студентів тягають по РОВД.

І до вас, Володимире Михайловичу. Під час парламентських слухань я просив вас, на жаль, вас не було, звернутися до Міністра внутрішніх справ і до Генерального прокурора України з тим, щоби дати оцінку таким діям міліції і припинити це свавілля міліції по відношенню до студентів.

І ще раз хочу попросити вас, Володимире Миколайовичу, все-так викликати Генерального прокурора на наше засідання сьогоднішнє.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Верховної Ради України на пленарному засіданні восьмого лютого 2006 року. Розглянуто 14 питань порядку денного. За результатами їх розгляду: прийнято шість закон

    Закон
    ГОЛОВА. Шановні колеги! Шановні депутати! Шановні народні депутати! Прошу зайняти свої місця. Я прошу вас, давайте заспокоїмося. Я прошу вас, сядьте всі на місця.
  2. Валентин чемерис з ким сміється україна антолог І я українського сміху к и ї в – 2 0 0 9 Антологія видається за сприяння Патріарха Київського І всієї Руси-України філарета

    Документ
    До антології "З КИМ СМІЄТЬСЯ УКРАЇНА" увійшли веселі твори — усіх жанрів, — українських сатириків та гумористів. З розповідями про них самих та їхні епохи,

Другие похожие документы..