Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Лекции'
дополнительной профессиональной образовательной программы повышения квалификации «Обеспечение экологической безопасности руководителями (специалистам...полностью>>
'Документ'
В последние годы все большее число российских предприятий принимают стратегическое решение о создании системы менеджмента качества (СМК) по стандарту...полностью>>
'Программа'
Итоговый квалификационный экзамен по направлению (специальности) представляет собой итоговое испытание по профессионально-ориентированным междисципли...полностью>>
'Документ'
Свидетельство о допуске к данным видам работ выдается при условии соответствия требованиям к выдаче свидетельства о допуске к работам, оказывающим вл...полностью>>

Нато методичні матеріали для вчителів загальноосвітніх шкіл щодо викладання євроатлантичної інтеграції

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:


Доступно про НАТО

методичні матеріали для вчителів загальноосвітніх шкіл щодо викладання євроатлантичної інтеграції


Вінниця Рівне, 2010

Методичні матеріали „Доступно про НАТО” створено у рамках проекту „Семінару-тренінгу з розробки методичних рекомендацій для шкільних вчителів „Доступно про НАТО”, що був проведений 27-28 серпня 2010 року організацією „Демократичні перетворення України” на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти за підтримки Центру інформації та документації НАТО.

Дане видання є третім, переробленим і доповненим варіантом методичних матеріалів «Доступно про НАТО», що були створені у рамках аналогічного семінару тренінгу 5-6 серпня 2008 року громадською організацією „Демократичні перетворення України” на базі Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників та 19 серпня 2009 року на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників за підтримки Центру інформації та документації НАТО.

Для написання Частини І було використано методичні напрацювання Навчально-консультативного центру „Діалог”, Частин ІІ, ІІІ і ІV- публікації Офіційного сайту НАТО, Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України (ліквідований Указом Перзидента України № 495/2010 від 2 квітня 2010 р.), Інституту трансформації суспільства, Фонду „Демократичні ініціативи”, Сайту „Україна-НАТО”, Довідника НАТО, що вільно доступні у мережі Інтернет, Частини V – працю Дементієвської Н. П. “Стратегії розвитку навичок критичного мислення учнів при оцінювання ресурсів Інтернету”. – Київ, 2008.

Керівник проекту – Ігор Шевченко

Керівник робочої групи – Олександр Неприцький, кандидат історичних наук, доцент.

Склад робочої групи Третього видання:

Викладачі та методичні працівники вищих навчальних закладів:

Гавриш Н.П., Києнко-Романюк Л.А канд.пед.наук, Неприцька Т.І.

Вчителі ЗНЗ та методисти районних і міських методичних кабінетів:

Андреєчкіна С.О., Бабіна О.Д., Борейко В.П., Бречко О.П., Вавилкіна О.В., Відрик О.І., Волков В.В., Гамаюк О.В., Герасимчук Н.В., Гречковська Н.Б., Григорук О.М., Демянчук С.Ф., Довгань Ю.П., Дубич І.М., Євчук С.В., Зітка В.Й., Козак Л.М., Корнійчук І.А., Корнійчук С.А., Костицька Л.А., Кравець Л.В., Кравчук Л.Г., Лавренюк П.М., Левосюк О.А., Лесик І.М., Лукашевич О.Г., Любчик Н.Г., Малик Н.Ф., Міщук А.А., Мних В.В., Мосійчук В.Ф., Ничипорук В.В., Овчар О.О., Остра Я.Ю., Перепечай Т.М., Переходько А.М., Підгорна Н.В., Поліщук О.В., Прищепа В.В., Протасевич М.К., Романюк Н.В., Савчук Н.Й., Саливанюк О.В., Степаненко Л.П., Тимощук С.О., Федрук О.В., Юрчук І.Ф., Янчук О.Р.

Представники державних органів, НДО та ЗМІ:

Гаврилов О.В., Кавунець А.В., Шевченко І.А.

Склад робочої групи другого видання:

Викладачі та методичні працівник ки вищих навчальних закладів:

Велівченко В.О., Києнко-Романюк Л.А канд.пед.наук, Кравцов А.К., Корнієнко Г.Л., Кудін В.С., Маяцька Л.Ф., Неприцька Т.І. Степанова Н.М., Чепурна Н.М. канд.пед.наук.

Вчителі ЗНЗ та методисти районних і міських методичних кабінетів:

Бараник В.В., Бібік Ю.Г., Брусник Н.О., Гнідаш А.І., Громовий А.А., Гузь Л.М., Дяченко Г.В., Зінкевич М.П., Ігнатьєва А.В. Йосипенко О.І., Коваленко В.П., Король Н.В., Литвин С.В., Мандюк Н.І., Москаленко Т.М., Нестропа Т.Б., Новочуб Л.В., Онопрієнко Н.Я., Перевізник І.Г., Плясунова Н.Г., Поліщук М.В., Пономаренко А.В., Посікайло Л.М., Силенко В.А., Синеченко Т.В., Скрипник О.М., Теличко Т.Г., Тімофєєва Н.Г., Чалабієв Р.А., Черниш Л.Є., Чикаленко О.В., Читирка О.О., Чорна Т.В., Шаверо Л.І., Шевчук Н.М., Штепа І.Д.

Представники державних органів, НДО та ЗМІ:

Варварський С.В., Дядик І.В., Шевченко І.А.

Склад робочої групи першого видання.

Викладачі та методичні працівники вищих навчальних закладів:

Києнко-Романюк Л.А. канд.пед.наук, Неприцька Т.І., Савчук Н.І., Томашевська Ю.О., Юрчук Л.М. канд.пед.наук.

Вчителі ЗНЗ та методисти районних і міських методичних кабінетів:

Болюх А.В., Брига Л.А., Гайдук О.А., Гедзюк Т.В., Грабік Н.Г., Гунько Г.П., Дерун Т.В., Джужук М.І., Завертана С.О., Калачик В.В., Кравченко В.О., Кравчук О.В., Кузрєцова Н.Б., Куманівська С.Б., Линник М.М., Магденко С.П., Манзеватий Л.В., Михайлюк А.П., Мороз Н.М., Панова Л.І., Пашковський Р.С., Побережець Р.Б., Пустенька В.А., Розумнюк С.Г., Сичова В.О., Стець З.С., Столяр Г.В., Сторожук І.М., Сторожук С.О., Федоренко В.В., Харькова Н.С., Цвик С.І., Черниш В.В., Щербацький Д.В.

Представники НДО та ЗМІ:

Варварський С.В., Гаврилов О.В., Шевченко І.А.

© Неприцький О.А.

© ВММГО «Демократичні перетворення України»

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………..

5

Частина І

Особливості викладання євроатлантичної інтеграції у загальноосвітніх закладах………………………………………………

8

Частина ІІ

НАТО за часів „холодної війни”……………………………………….

18

Трансформація НАТО і розширення на країни колишнього соцтабору………………………………………………………………...

22

Зовнішня політика України і євроатлантична інтеграція…………….

27

Нейтралітет і європейські та євразійські проекти як альтернативи євроатлантичній системі безпеки………………………………………

33

Частина ІІІ

Типові питання, що часто задаються про євроатлантичну інтеграцію і відповіді на них…………………………………………...

43

Частина ІV

Робота із стереотипними запереченнями щодо євроатлантичної інтеграції України………………………………………………………

61

Частина V

Використання електронних джерел з євроатлантичної інтеграції......

Список використаних джерел і література ...........................................

72

81

76

Вступ

Євроатлантична інтеграція – це питання, що стало одним із найбільш актуальних і часто обговорюваних в українському суспільстві. Спочатку воно перейшло у ранг політичного, а кілька років тому стало навіть соціально-побутовим. Навколо нього точиться багато суперечок, існує маса міфів та дезінформації, панують укорінені стереотипи.

Як вчителеві у школі чітко, коректно і доступно подати історію євроатлантичної співпраці, сучасне обличчя НАТО, роль і місце України у міжнародній політиці та процесах євроатлантичної інтеграції?

На теперішній час вже написано і видано значну кількість наукової і науково-популярної літератури з питань євроатлантичної інтеграції. Проте, на думку вчителів, вона має деякі особливості, що ускладнюють її використання шкільним вчителем у своїй роботі. Переважно науковий стиль викладення матеріалу і великий обсяг публікацій, що вимагає від вчителя, по перше, розібратися самому, а по друге, перекласти отриману інформацію на мову зрозумілу для учня загальноосвітнього закладу. Також відсутня централізована система забезпечення вчителя необхідною літературою з питань євроатлантичної інтеграції через мережу методичних служб або управлінь і відділів освіти і науки. Наявна література містить значний фактичний та аналітичний матеріал, але повністю упускає методичні аспекти подачі матеріалу учням загальноосвітніх шкіл.

Перше видання методичних матеріалів „Доступно про НАТО” було створено під час роботи семінару-тренінгу, що проводився громадською організацією „Демократичні перетворення України” разом з Вінницьким центром євроатлантичної інтеграції на базі Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників за підтримки Центру інформації та документації НАТО (серпень 2008 р.).

Для вироблення рекомендацій були запрошені вчителі-суспільствознавці сільських та міських шкіл Вінницької області, а також, викладачі вузів, представники громадських організацій та ЗМІ. Запропонована збірка була покликана доповнити побудову цілісної системи інформування громадськості щодо євроатлантичного курсу України в практичній площині і розраховувалася, у першу чергу, на вчителів-суспільствознавців, та являла собою упорядковану компіляцію, щось на зразок „шпаргалки” для вчителя.

Методичні рекомендації поширені через мережу обласних інститутів післядипломної освіти педагогічних працівників, управління та відділи освіти і науки та розміщенні для вільного користування на низці сайтів у мережі Internet.

Як показала практика, попит на доступно викладену інформацію про НАТО не обмежився вчительською аудиторією. У зв’язку з актуальністю даного посібника, наступне видання, що спрямоване вже не на вчителів шкіл, а на державних службовців, вийшло друком у центрі перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій Вінницької області.

На основі матеріалів збірки „Доступно до НАТО” на початку 2009 року було опубліковано методичні рекомендації на тему „Євроатлантична інтеграція” для студентів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Пройшов рік, і деяка інформація у збірці застаріла. Як мінімум, країн у НАТО стало не 26, а 28, НАТО відсвяткувала свою 60-ту річницю, а в Україні все активніше почали пропагуватися ідеї нейтралітету або участі у неіснуючій європейській системі колективної безпеки. Це все потрібно було висвітлити у новому виданні методичних рекомендацій.

Для доповнення і оновлення змісту методичних рекомендацій було запрошено педагогів Черкащини. Друге видання „Доступно про НАТО” з’явилося на світ у результаті семінару-тренінгу, проведеного молодіжною організацією „Демократичні перетворення України” та Вінницьким центром євроатлантичної інтеграції за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників 19 серпня 2009 року.

Проте, час не стоїть на місці. Пройшов рік і знову відбулися зміни, які потрібно було висвітлити у новому виданні. В Україні відбулися президентські вибори. Новий Президент і його уряд в ряді моментів змінили зовнішньополітичний курс України, що знайшло відображення у внесенні відповідних змін до законодавства нашої держави. Країни-члени НАТО змушені реагувати на це і на нових засадах визначати умови співпраці із Україною.

Як відомо, час не стоїть на місці. І задача освіти не лише відображати сьогодення, але й випереджати його. Адже, майбутнє суспільства – сьогодні освіти. Педагоги-суспільствознавці в часи перемін у найскрутнішому становищі. Вони, як ніхто, мають володіти інформацією і методикою її подачі дітям. Саме на це спрямовані наші зусилля під час організації навчально-практичних семінарів та видання методичних рекомендацій.

Наступне видання „Доступно про НАТО” з’явилось в результаті проведеного 27-28 серпня 2010 року семінару-тренінгу на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Для участі було залучено педагогів Рівненщини. Захід реалізовано незмінними організаторами: ВММГО „Демократичні перетворення України” разом із Вінницьким центром євроатлантичної інтеграції за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.

„Доступно про НАТО” складається із п’яти частин. Перша – методичні рекомендації. У ній міститься набір форм і методів роботи вчителя у загальноосвітньому навчальному закладі, що можуть бути використані при вивченні євроатлантичної інтеграції у навчальному процесі та позакласній і позашкільній роботі.

Другу частину збірки складають розділи з історії НАТО та зовнішньої політики України. Обсяг розділу мінімально-достатній для роботи, щоб не переобтяжувати як вчителя, так і учня великою кількістю фактів і глибинним аналізом теми.

Третя частина містить відповіді на найбільш типові запитання щодо євроатлантичної інтеграції. Варто звернути увагу: питання обговорювалися і систематизувалися вчителями Вінницької та Черкаської областей, тому у інших регіонах можемо спостерігати ряд відмінностей.

Четверта частина збірки присвячена роботі із стереотипними запереченнями проти участі України у процесі євроатлантичної інтеграції України.

П’ята частина пропонує алгоритми пошуку і поширення достовірної інформації про євроатлантичну інтеграцію у мереж Інтернет.

„Доступно про НАТО” розрахована, перш за все, на вчителів-суспільствознавців, яким найбільше доводиться працювати із питаннями євроатлантичної інтеграції. Але, на думку авторського колективу, може бути використана вчителями інших спеціальностей (особливо у позашкільній та позакласній роботі), а також іншими фахівцями – державними службовцями, журналістами, активістами неурядових організацій – яким щоразу доводиться контактувати з людьми і здійснювати інформування з питань євроатлантичної інтеграції.

Методичні матеріали „Доступно про НАТО” дозволяється вільно копіювати і розповсюджувати на будь-яких носіях і в необмеженій кількості.

Частина І

Особливості викладання євроатлантичної інтеграції у загальноосвітніх закладах

Після президентських виборів 2010 року в Україні дедалі більше дискутується питання згортання курсу євроатлантичної інтеграції і повернення нашої держави у фарватер зовнішньої політики Російської Федерації. Ряд вчителів та директорів шкіл, пробуючи вловити тенденцію, згортають інформування учнів щодо історії і сучасності євроатлантичної інтеграції, ліквідовують інформаційні стенди, відмовляються від тематичних заходів у позакласній та позашкільній освіті.

Інші представники педагогічної громадськості, навпаки, вирішують «стояти до кінця» і боротися із владою, просуваючи ідею зради державницьких інтересів урядом і Президентом та пропагандуючи необхідність негайного вступу України до НАТО, а альтернативою показують швидку втрату незалежності і напівколоніальне існування.

У даних методичних рекомендаціях ми зробили спробу виважено подивитися на ситуацію, що склалася в Україні навколо питання євроатлантичної інтеграції.

На нашу думку, вилучення із українського законодавства позиції, що Україна повинна стати членом НАТО і акцентування «позаблоковості» тягне за собою декілька вагомих наслідків.

По-перше, відмова від прагнення якнайшвидше набути членство у НАТО зняло із порядку денного гостру суперечку в українському суспільстві і розподіл на «Схід-Захід» по лінії цивілізаційного розколу. Предмет суперечки, принаймні на деякий час, зник.

По-друге, позаблоковість української держави у теперішньому часі не виключає у майбутньому можливість вступу країни до даної організації (або організації, яка, можливо, коли-небудь стане її спадкоємницею). Прикладом можуть служити багато європейських держав. Зокрема Люксембург, який змінив норму своєї Конституції, для того щоб стати членом НАТО, і у такий спосіб гарантувати собі безпеку. Подібним чином відмовилися від політики нейтралітету після Другої світової війни Бельгія та інші країни.

Можливо, для таких змін у зовнішньополітичному курсі України навіть не доведеться міняти ні партію, ні осіб при владі. Згадаймо, що 19 червня 2003 прийнятий Закон „Про основи національної безпеки України”, де було записано, що „основними напрямками державної політики з питань національної безпеки України є: забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного Договору”. «За» проголосувала більшість депутатів у 319 голосів. Партія Регіонів голосувала «За», а Віктор Янукович був у той час прем’єр-міністром України. Пройшло сім років і 1 липня 2010 року, під час президентства Віктора Януковича, Верховна Рада України, більшість у якій сформована на базі Партії Регіонів, приймає Закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», де вже прописана норма, про «дотримання Україною політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах». Тобто, рішення про участь або неучасть держави у воєнно-політичних союзах є для Партії Регіонів і Віктора Януковича питанням політичним, а не принциповим, і через певний час можемо чекати наступних трансформацій у позиції цієї політичної сили.

По-третє, відмова від негайного вступу до НАТО і прийняття на законодавчому рівні позиції про позаблоковість України, автоматично знімає з порядку денного питання втягування нашої держави у Організацію Договору про Колективну Безпеку (Ташкентський договір) і значною мірою нейтралізує пропагандистську діяльність Російської Федерації на території України. Адже, проводити агресивну пропагандистську діяльність на території лояльної нейтральної держави вважається некоректно.

По-четверте, у новому Законі «Про основи внутрішньої і зовнішньої безпеки» зазначається «пріоритетність участі у вдосконаленні та розвитку європейської системи колективної безпеки, продовження конструктивного партнерства з Організацією Північноатлантичного договору та іншими військово-політичними блоками з усіх питань, що становлять взаємний інтерес».

Навчання з країнами НАТО та країнами-партнерами «Сі бриз» проводяться. При чому з набагато більшим розмахом, ніж було у 1997, 1998, 1999, 2001, 2002, 2007 і 2008 роках. У минулому 2009 році, як пам’ятаємо, Верховна Рада України заблокувала дані навчання, а в 2010 лідерів Прогресивної соціалістичної партії Наталю Вітренко і Володимира Марченка, які виступали проти «Сі бриз 2010», просто, заарештували і антинатовський мітинг на цьому припинився.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 502 „Про затвердження Державної цільової програми інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2008-2011 роки” продовжує діяти, а ми, як законослухняні громадяни, повинні її виконувати.

У варіативній частині шкільної програми залишається предмет «Безпечний світ», затверджений Міністерством освіти і науки України, і факультативний курс «Європейська безпека у контексті сучасних процесів європейської і євроатлантичної інтеграції».

Тобто, ніхто в Україні табу на вивчення історії та сучасності євроатлантичної інтеграції не наклав, зі шкільної програми параграфи про НАТО не вилучав. А від вчителя знову і знову вимагається виважена академічна позиція і активна просвітницька діяльність. Інформування, якщо воно не скочується до пропаганди ні в один, ні в інший бік, завжди залишається цінним внеском у загальний розвиток дитини у школі.

Питання євроатлантичної інтеграції України є надто „заполітизоване”, стосується глибоко вкорінених уявлень людей про власну ідентичність („хто ми?”, „з ким ми?”, „де ми маємо бути у майбутньому?” тощо), та тісно пов’язане із ціннісним світоглядом. Учні, вчителі, батьки, адміністрація шкіл, представники місцевої влади – всі вони мають свої думки і власні позиції щодо процесів євроатлантичної інтеграції. Часто ці позиції абсолютно полярні. Під час обговорення такої актуальної теми необхідно зберегти єдність громади, а не викликати конфронтацію і поглиблювати розкол в українському суспільстві.

Тому загальний напрямок роботи має бути орієнтований саме на інформування і підвищення рівня обізнаності учнів із питаннями євроатлантичної інтеграції. Це означає, що доцільно уникати диспутів і дебатів; пошуків „плюсів” і „мінусів” вступу України до НАТО; протиставлення одних позицій іншим. Уроки і позакласні заходи, на яких відбувається захист різних точок зору, безперечно, видовищні, захоплюючі і формують навички ораторського мистецтва та логічного викладення своїх думок. Проте, мають один „побічний ефект”. Якщо учасники мають глибокі переконання і усталені погляди, вони прагнуть переконати опонентів і ще більше вкорінюються у своїй власній правоті, не бажаючи нікого слухати. Це так само недоцільно, як, наприклад, проводити у змішаному за віросповіданням класі дебати та тему «Яка віра краща». Ні до чого, окрім зростання нетерпимості один до одного такі диспути не приведуть. А те, що „в суперечці народжується істина”, може, і є правдою, але лише для ситуації, коли, по перше, істину шукають, а по-друге, її шукають фахівці. А не доводять один одному свою правоту люди, що лише починають знайомитися із темою.

Натомість, ефективним є проектний метод, що дозволяє одночасно досягти як глибокого занурення у тему через емоційне залучення учасників до роботи, так і уникнення конфронтації. Метод проектів може бути застосований у навчальній, та позаурочній, позашкільній роботі. Принцип залишається незмінним. Учні отримують певну інформацію (або шляхи знаходження необхідних даних) і поради вчителя щодо методики виконання роботи. У результаті виконання проекту учні можуть з гідністю сказати: „Ми це з’ясували, дослідили, зробили”, – що сприяє сприйняттю і прийняттю нової інформації як власного напрацювання, а не насадженої силоміць. Наприклад, учні об’єднавшись у кілька груп за напрямками, підготували проект реформ в Україні з метою вступу до Північноатлантичного Альянсу.

Запитання типу «Що таке безпека?», «Хто забезпечує безпеку?», «Чи є безпечним життя в Україні?», «Чи відрізняється життя у нашій державі і в країнах Європи? Якщо так, то чим, якщо ні, то чому, на вашу думку?» є відкритими. Вони спонукають до включення учня у навчальний процес та формують мотивацію до вивчення євроатлантичної інтеграції. На цьому етапі можна розвинути питання безпеки. Показати, що слово безпека ми використовуємо у багатьох значеннях. З’ясувати, що наша особиста безпека залежить від нас самих і, що ми, так само, повинні щось робити для загальної безпеки (суспільства, культури, країни, територіальної цілісності, суверенітету тощо). Показати спорідненість, але у той же час, семантично розмежувати побутове і суспільно-політичне значення слова безпека.

Учні часто плутають поняття європейська і євроатлантична інтеграція. Різницю між цими термінами теж потрібно з’ясувати якомога раніше.

Завжди активно проходить мозковий штурм «Що ми знаємо про НАТО», «Що таке НАТО для нас», «Що ми чули про НАТО». З’ясовуючи рівень обізнаності учасників про євроатлантичну інтеграцію, ми можемо заповнювати таблицю

Що ми знаємо про НАТО

НАТО під час холодної війни

НАТО в умовах трансформації

НАТО на сучасному етапі

НАТО і Україна



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Методичні рекомендації Карюк Ніла Василівна, директор школи, вчитель історії, «вчитель-методист»; Кондратчук Марина Миколаївна

    Методичні рекомендації
    Зростаючі потреби в спілкуванні та співпраці між країнами та людьми з різними традиціями, державний освітній стандарт з іноземної мови, рекомендації Ради Європи потребують від вчителів істотних змін у підході до виховання сучасної
  2. Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society донецький

    Документ
    Д-67 Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. т. 24 – Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім. – 2008. – 272 с.
  3. План роботи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

    Диплом
    Редакційна колегія: Шиян Р.Б. (голова), Кацюба М.Р., Пастушенко Н.М., Танчин І.З. (заступники голови), Шаповал Г.І. (відповідальний секретар), Барна М.
  4. Ематика випускних робіт, творчих проектів І рефератів для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників: Інформаційно-методичний посібник / Т

    Реферат
    Тематика випускних робіт, творчих проектів і рефератів для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників: Інформаційно-методичний посібник / Т.
  5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська мова 5-11

    Документ
    навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою

Другие похожие документы..