Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Посвящается моим любимым малышам: маленькому умному и доброму сокровищу - Полннке, домашнее водное рождение которой вдохновило меня на написание этой...полностью>>
'Литература'
Для оценки значения процессов, происходящих ныне в банковской системе страны, целесообразно совершить небольшой экскурс в прошлое России. Мне предста...полностью>>
'Реферат'
В современных условиях торговый сектор занимает большое место в экономике нашей страны. Торговля – обширнейшая область предпринимательской деятельност...полностью>>
'Биография'
Макс Вебер родился в 1864 в городе Эрфурт, в Германии. Работал профессором в университетах Берлина, Фрейбурга, Гейдельберга, Мюнхена. Диапазон интерес...полностью>>

Сумський державний університет на правах рукопису пересадько галина олександрівна

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПЕРЕСАДЬКО ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 658.012.4:338.33](043.5)

УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЯМИ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(виробництво машин та устаткування; хімічне виробництво)

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Науковий керівник: доктор економічних

наук, професор

Ілляшенко Сергій Миколайович,

Сумський державний університет,

завідувач кафедри маркетингу


Суми – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ І Диверсифікація діяльності як один із основних шляхів підвищення адаптаційних можливостей підприємств

10

1.1.Сутність і зміст диверсифікації, види диверсифікації та їх класифікація

10

1.2.Диверсифікація діяльності в системі стратегічного менеджменту підприємства

33

1.3 Методи управління вибором стратегій диверсифікації діяльності промислових підприємств

50

Висновки до розділу 1

64

РОЗДІЛ ІІ Теоретико – методичні основи управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств

66

2.1 Формування теоретичних і методичних засад управління стратегіями диверсифікації

66

2.2 Аналіз структури бізнес – портфелів промислових підприємств Сумщини

84

2.3. Методичні засади аналізу альтернатив і оптимізації вибору стратегій диверсифікації за критерієм «ризик – результат»

106

Висновки до розділу 2

118

РОЗДІЛ ІІІ Управління диверсифікацією в системі стратегічного менеджменту промислового підприємства

121

3.1. Моделювання механізму управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств

121

3.2. Раціоналізація вибору стратегії диверсифікації промислового підприємства (на прикладі ВАТ «Сумський завод Насосенергомаш»)

134

3.3. Оцінка ефективності вибору стратегій диверсифікації діяльності ВАТ «Сумський завод Насосенергомаш»

152

Висновки до розділу 3

164

ВИСНОВКИ

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

171

ДОДАТКИ

191

ВСТУП

Прискорення темпів НТП, що відбувається в останні десятиріччя, посилення конкуренції, яке спричиняється глобалізацією економіки різко загострюють проблеми підвищення конкурентоспроможності товаровиробників, пошуку і реалізації їх конкурентних переваг. При цьому динамічні зміни умов і середовища господарювання потребують постійного удосконалення та оновлення асортименту продукції, технологій її виробництва та просування на ринку з метою оперативного пошуку і реалізації ринкових можливостей інноваційного розвитку, який для України є безальтернативним.

Актуальність теми. Орієнтація на інноваційний шлях розвитку вимагає від товаровиробників наявності асортименту, який складається як мінімум з кількох різновидів продукції, що знаходяться на різних етапах життєвого циклу і взаємно доповнюють один одного, що потребує диверсифікації виробництва. Вітчизняна економіка характеризується частими змінами вектора економічного розвитку, політико- правових умов господарювання, запитів споживачів, підвищеним ризиком. В цих умовах природнім засобом забезпечення умов виживання і розвитку підприємства на ринку є диверсифікація.

Теоретичні та науково-методичні основи диверсифікації діяльності розглянуті в працях зарубіжних вчених Ансоффа І., Аккофа Р., Аронової О.М., Боумена К., Гелбрейта Дж. К., Дихтль Е., Друкера П.Ф., Котлера Ф., Маркової В.Д., Мінцберга Г., Портера М.Е., Санто Б., Стрикленда А. Дж., Томпсона А., Фатхутдінова Р.А., Хершген Х., Шумпетера Й.А., Янга С. Запропоновані ними концепції глибоко опрацьовані й набули розвитку в працях вітчизняних вчених Борисової В.А., Бутенко Н.В., Гришка В.А., Демченка Г.І., Ілляшенка С.М., Корецького М.Х., Куденко Н.В., Маслак Н.Г., Мельника Л.Г., Моісеєва В.Г., Нємцова В.Д., Оборської С.В., Олефіренка О.М., Перерви П.Г., Радєвої М. М., Тяна Р.Б., Шершньової З.Є. та інших.

Однак, як свідчить практика, невирішеними залишаються питання наукового обґрунтування і створення оригінальної, адаптованої до вітчизняних умов господарювання системи управління стратегіями диверсифікації діяльності з урахуванням стану і тенденцій розвитку ринкового середовища, а також стратегічного потенціалу підприємства. Їх вирішення надасть можливість трансформувати стихійний, інтуїтивний пошук ефективних шляхів диверсифікації у науково обґрунтований. Актуальність зазначених питань, їх недостатня розробка, теоретичне і практичне значення обумовили вибір теми дослідження, головну мету і задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в руслі державних, галузевих та регіональних наукових програм і тем, а також тем, що розробляються в Сумському державному університеті, зокрема: “Проблеми економіки та управління розвитком підприємств в транзитивній економіці”, номер державної реєстрації 0103U004592, (особистий внесок: аналіз досвіду і проблем диверсифікації виробництва промислових підприємств); „Управління інноваційним розвитком підприємств в умовах формування інформаційної економіки”, номер державної реєстрації 0105U009180, (особистий внесок: формування методичних засад управління стратегіями диверсифікації); „Розробка організаційно-економічного механізму управління інноваційним розвитком суб’єктів господарської діяльності в умовах формування інформаційної економіки”, номер державної реєстрації 0106U001934, (особистий внесок: порівняльний аналіз поглядів різних вчених на диверсифікацію як один з основних шляхів підвищення адаптаційних можливостей підприємств); «Формування механізму управління інноваційним підприємництвом екологічного спрямування», фундаментальна робота в рамках гранта Президента України GP/F13/0108, номер державної реєстрації 0107U004522, (особистий внесок: методичний підхід до формування механізму управління вибором стратегій диверсифікації діяльності підприємств, що орієнтуються на екологічні інновації).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад формування та управління стратегіями диверсифікації діяльності промислових підприємств у ринкових умов господарювання. Для досягнення поставленої мети дисертаційної роботи були сформульовані такі основні задачі:

  • провести критичний аналіз та узагальнити теоретичні підходи до визначення сутності і змісту диверсифікації, удосконалити класифікацію видів диверсифікації стосовно реалій вітчизняної економіки;

  • дослідити науково-методичні підходи та проблеми управління диверсифікацією в системі стратегічного управління підприємством;

  • удосконалити теоретичні та методичні засади управління стратегіями диверсифікації діяльності промислових підприємств на ринкових засадах;

  • сформувати критеріальну базу та розробити алгоритм управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств;

  • розробити методичні засади оптимізації вибору стратегій диверсифікації за критерієм ризик/результат;

  • дослідити проблеми формування та управління бізнес-портфелями промислових підприємств Сумської області;

  • удосконалити підходи до моделювання механізму управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств;

  • розробити практично-орієнтовані підходи до управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств у нестабільних умовах вітчизняної економіки.

Об’єктом дослідження є процеси управління стратегіями диверсифікації діяльності промислових підприємств в умовах нестабільного ринкового середовища.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні засади управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід, діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення та сучасні теорії стратегічного управління. Для вирішення поставлених задач були використані: порівняльний та статистичний аналізи, метод логічного узагальнення – при класифікації видів диверсифікації, визначенні факторів диверсифікації, комплексу її цілей та причин; методи портфельного аналізу – для аналізу бізнес-портфеля підприємств; методи матричного аналізу – для вибору варіантів диверсифікації; методи економіко-математичного моделювання – при удосконаленні теоретико- методичної бази управління стратегіями диверсифікації; методи експертних оцінок, економіко-математичного аналізу – при удосконаленні системи управління вибором стратегій диверсифікації.

Інформаційно-фактологічну базу дисертаційної роботи склали зібрані, опрацьовані й узагальнені особисто автором первинні матеріали маркетингових досліджень і внутрішньої документації промислових підприємств Сумської області, офіційні дані Державного комітету статистики України, Сумського обласного управління статистики, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради, Президента України, Кабінету Міністрів України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому:

вперше:

- розроблений теоретико-методичний підхід до поетапного ітераційного відбору та управління стратегіями диверсифікації діяльності промислових підприємств, адекватних зовнішнім умовам і їх стратегічному потенціалу, з застосуванням елементів нечіткої логіки, на основі врахування рівнів попиту, рентабельності діяльності, ризику, конкурентоспроможності та адаптаційних можливостей підприємства;

удосконалено:

  • методичний підхід до аналізу бізнес-портфеля підприємства з метою оптимізації його структури, який, на відміну від існуючих, базується на застосуванні комплексу засобів та прийомів різних методів портфельного аналізу, що дозволяє більш повно враховувати вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на характеристики бізнес-портфеля;

  • науково-методичний підхід до формування комплексу економіко-математичних моделей для визначення рівня оптимальності стратегій диверсифікації підприємства, який, на відміну від існуючих, базується на визначенні співвідношення ризик/результат та враховує ресурсні обмеження кожного року реалізації проекту;

дістали подальшого розвитку:

  • методичні засади кількісної, багатофакторної оцінки відповідності розвитку стратегічного потенціалу підприємства умовам зовнішнього середовища, що, на відміну від існуючих підходів, дозволяє суттєво підвищити рівень наукової обґрунтованості обраної стратегії диверсифікації підприємства;

  • класифікація видів диверсифікації діяльності промислових підприємств шляхом більш глибокої диференціації її видів і підвидів та введення понять диверсифікації єдності, що дозволяє деталізувати методичні підходи до оптимізації стратегії диверсифікації.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні та методичні положення, висновки і рекомендації дисертаційної роботи, доведені до рівня практичних розробок і пропозицій щодо ефективного управління стратегіями диверсифікації діяльності промислових підприємств з метою подальшого обґрунтування прийнятих стратегічних управлінських рішень.

Основні наукові положення та практичні рекомендації впроваджено на ВАТ “Сумсільмаш” (акт № 03/417 від 15.03.07), ВАТ «Верстатотехмаш» (акт № 25-00-118 від 05.02.2008), ВАТ "Сумський завод "Насосенергомаш"» (акт № 2307 від 09.05.08), ВАТ ВЕК “Сумигазмаш” (акт № 46/01-1745 від 25.01.08). Ряд теоретичних положень дисертації використовується у навчальних курсах «Економіка підприємства», «Державне регулювання економіки», «Антикризове управління», «Ризик-менеджмент» у Державному вищому навчальному закладі «Українська академія банківської справи Національного банку України».

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій сформульовано і науково обґрунтовано теоретико-методичні основи управління вибором стратегій диверсифікації в системі стратегічного управління підприємством. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок автора в наукових працях, опублікованих у співавторстві, зазначено в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та результати дисертації доповідалися і отримали позитивний відгук на наукових і науково-практичних конференціях, зокрема: щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (м. Суми, 2002–2006 рр.); 10й –13й Міжнародних науково-методичних конференціях “Технології XXI століття” (м. Алушта, 2003–2006 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Проблеми та перспективи інноваційного розвитку підприємств” (Харків, 2004 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективні розробки науки та техніки” (Бєлгород, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Освіта та наука без кордонів (Бєлгород, 2004 р.); науково-практичній конференції “Міжнародний маркетинг 2004” (Одеса, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів та студентів “Проблеми розвитку фінансової системи України” (м. Сімферополь, 2005 – 2006 рр.); Другій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених (Тернопіль, 2005 р.); VІІІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Роль інноваційних моделей розвитку регіонів у підвищенні конкурентоспроможності товарів та послуг” (Донецьк, 2006 р.); ІХ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „ТЕХНОЛОГІЯ – 2006” (Сєвєродонецьк, 2006 р.); ІІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – 2006” (Дніпропетровськ, 2006 р.); Першій міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг інновацій і інновації в маркетингу» (Суми, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-правові аспекти інноваційного розвитку АПК (Мінськ 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Маркетинг у третьому тисячолітті» (Донецьк, 2008 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 27 наукових праць (16 із них належить особисто автору), загальним обсягом 8,12 умов. друк. арк., з яких 11 статей у фахових виданнях, 3 розділи колективних монографій, особисто автору належить 5,5 умов. друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 206 найменувань, 15 додатків і офіційних документів щодо впровадження результатів дослідження.

Загальний обсяг дисертації 254 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 170 сторінок. Дисертація містить 53 таблиці на 26 сторінках, 33 рисунки на 16 сторінках, список використаних джерел на 19 сторінках, 16 додатків на 65 сторінках.

РОЗДІЛ 1

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ ШЛЯХІВ ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДПРИЄМСТВ

1.1.Сутність і зміст диверсифікації, види диверсифікації та їх класифікація

Сучасна економіка характеризується частими змінами вектора розвитку, що спричиняється: розвитком НТП, і як наслідок – скороченням життєвого циклу виробів та швидким оновленням асортименту продукції; частими змінами смаків і уподобань споживачів; загостренням конкуренції товаровиробників; глобалізацією економічних процесів. Конкурентна боротьба на світових ринках, уповільнення темпів економічного росту і прискорення технічного прогресу вимагають перетворень у виробництві, для якого стало недостатнім придбання прогресивної техніки і технологій, результатів наукових досліджень. В цих умовах, підприємства, щоб вижити на ринку, повинні знаходити шляхи адаптації до змін умов господарювання, серед них одним з найбільш ефективних є диверсифікація діяльності.

Здійснення диверсифікації обумовлено підвищенням динамічності ринкової економіки, швидкими змінами попиту, виникненням великої кількості нових галузей та ринків. В таких умовах диверсифікація діяльності дозволяє компенсувати падіння збуту на одному ринку за рахунок збільшення його на інших ринках. Завдяки цьому диверсифіковані підприємства в цілому більш стійкі та конкурентоспроможні в порівнянні з вузькоспеціалізованими, так як вони проникають в нові для себе сфери діяльності, розширюють асортимент товарів 42,43.

Слід зазначити, що стратегії диверсифікації діяльності вітчизняних та іноземних підприємств значно відрізняються.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте

1.3 Методи управління вибором стратегій диверсифікації діяльності промислових підприємств

Відсутність єдиного загальновизнаного науково обґрунтованого підходу до управління вибором стратегій диверсифікації підприємства приводить до переваг стихійних (випадкових) чи вузькоспеціалізованих рішень, що не мають необхідного потенціалу розвитку [86].

В зв’язку з цим постає задача дослідження існуючих методів управління вибором стратегій диверсифікації та розробка і наукове обґрунтування на цій основі заходів щодо їх удосконалення.

Говорячи про диверсифікацію, необхідно враховувати відмінність між стратегією диверсифікації та видом. Диверсифікація - стратегічна орієнтація на розмаїтість і різнобічний розвиток діяльності; одночасний розвиток багатьох, не зв'язаних один з одним видів виробництва; збільшення кількості видів і найменувань продукції і послуг; розподіл засобів між різними (по ряду параметрів) активами з метою зниження ризиків; проникнення компанії в інші галузі.

Стратегію диверсифікації підприємства розглядають, як умову успішного розвитку диверсифікованої організації в довгостроковій перспективі. Вона визначає орієнтири і напрямки розвитку підприємства, узгоджує в собі місію підприємства, цілі, маркетингову концепцію, інвестиційну політику, кадрову стратегію й ін.

Стратегія диверсифікації, будучи об'єднуючою основою для організаційних зусиль, вимагає розробки видів диверсифікації. Природно, що кожен вид стратегії є її частиною. Стержнем будь-якого виду диверсифікації є його базова стратегія. У рамках обраної базової стратегії можливо кілька курсів дій, що прийнято називати стратегічними альтернативами (видами).

Стратегія диверсифікації [87] полягає в постачанні нових продуктів на нові ринки. Цей термін часто асоціюється з експансією в галузі, яка непов’язана з поточною діяльністю організації. Таку стратегію, що вимагає для своєї реалізації великих інвестицій, можуть проводити звичайно тільки великі організації. При її реалізації виникають великі труднощі досягнення ефективного управління. Виділяють ряд підвидів (видів) стратегії диверсифікації. У випадку, коли підприємство шукає нові продукти, яким властиві синергетичні ефекти з існуючими продуктами і з маркетингом щодо цих продуктів, навіть якщо ці продукти орієнтовані на інших споживачів, такий вид стратегії диверсифікації називається концентричним. Тенденції останнього років полягають у тім, що підприємства намагаються диверсифікувати в рамках своєї компетенції, використовуючи повною мірою свій накопичений досвід. Коли ж організація шукає нові продукти, які можна поставляти існуючим споживачам, але не пов'язані з технологією існуючих виробничих ліній, то використовується горизонтальна диверсифікація.

Нові напрямки діяльності, не пов'язані з традиційними для організації технологіями, продуктами чи ринками відносяться до конгломератної диверсифікації.

Стратегія диверсифікації традиційно розглядається як один з найефективніших засобів інноваційного розвитку ринкових можливостей (табл. 1.5). Види диверсифікації та їх характеристики надано згідно [84].

Таблиця 1.5 

Диверсифікація виробництва та збуту в системі інноваційного розвитку

Диверсифікація виробництва та збуту (формування ринку)

Об’єкти інвестування

Ефективність від впровадження

Недоліки та проблеми диверсифікації

1

2

3

4

Диверсифікація, шляхом пропонування на нових ринках нових товарів, що розвивають традиційні напрямки діяльності підприємства

  • маркетингові дослідження ринку;

  • розробка нових товарів;

  • підготовка виробництва;

  • формування системи збуту і товароруху;

  • стимулювання збуту

Збільшення загальних обсягів реалізації продукції підприємства внаслідок охоплення нових ринків і продажу нових товарів. Підвищується імовірність одержання стабільного доходу, оскільки залежно від зміни попиту можна по черзі одержувати дохід за рахунок різних товарів

Приводить до додаткових витрат

Продовження таблиці 1.5

1

2

3

4

Диверсифікація, шляхом пропонування на нових ринках різноманітних за своїм призначенням і сферами застосування

  • маркетингові дослідження ринку;

  • розробка нових товарів;

Збільшення загальних обсягів реалізації продукції підприємства внаслідок охоплення нових ринків і продажу

Основна проблема пов’язана з освоєнням різних виробництв, кожне з яких має свою специфіку, що

нових товарів, у тому

числі не пов’язаних з попередніми видами діяльності підприємства

формування системи

збуту;

  • формування системи стимулювання;

  • підготовка та освоєння виробництва різних видів товарів

нових товарів.

Підвищується імовірність одержання стабільного доходу, оскільки залежно від зміни попиту можна по черзі одержувати дохід за рахунок різних товарів

потребує залучення значних

обсягів інвестицій

Диверсифікація, шляхом орієнтації виробничо – збутової діяльності підприємства на відносно невеликі частини ринку з різко окресленою специфікою запитів споживачів – ніші ринку

  • маркетингові дослідження ніш ринку;

  • часта переорієнтація виробництва;

  • стимулювання та збут;

  • розробка нових товарів

Принципова можливість використання цінової стратегії “зняття вершків”, оскільки ніші ринку, як правило, являють собою ділянки, що залишилися поза увагою конкурентів

Необхідність підтримки високої оперативності і гнучкості виробничих підрозділів підприємства, яке застосовує даний варіант; незначні розміри ніш ринку обмежують можливості використання даного підходу для великих підприємств



Скачать документ

Похожие документы:

  1. С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор економічних наук, професор (3)

    Документ
    Економіка та менеджмент: перспективи розвитку: матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, м. Суми, 18-20 травня 2011 р. : в 2 т. / За.
  2. Загальна характеристика роботи (9)

    Документ
    Прискорення темпів НТП, що відбувається в останні десятиріччя, посилення конкуренції, яке спричиняється глобалізацією економіки різко загострюють проблеми підвищення конкурентоспроможності товаровиробників, пошуку і реалізації їх конкурентних переваг.

Другие похожие документы..