Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
В национальном образовании сегодня провозглашён приоритет общечеловеческих ценностей и свободного развития личности. Особый смысл при этом получает л...полностью>>
'Семинар'
Предмет изучения и задачи английской лексикологии. Единицы языка, изучаемые англ. лексикологией. Их сходство и отличия от единиц, изучаемых в русской ...полностью>>
'Заседание'
Данная рабочая программа составлена на основе Примерной программы, опубликованной в «Вестнике образования» в сентябре 2004г. Она основана на новом ба...полностью>>
'Документ'
Об утверждении порядка создания, реорганизации, изменения типа и ликвидации муниципальных учреждений, а также утверждения Уставов муниципальных учреж...полностью>>

Явність формування інших інститутів територіального місцевого самоврядування, у яких мають бути зрозумілі та діючі виконавчі, законодавчі та судові повноваження

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Для досягнення цього потрібно:

  • розвивати і удосконалювати недержавну інфраструктуру забезпечення національної безпеки;

  • розвивати індустрію забезпечення безпеки недержавними організаціями, приватними охоронними та детективними агентствами і підвищувати ефективність її функціонування;

  • розвивати виробництво в Україні конкурентноспроможних засобів і систем забезпечення безпеки, розширювати участь недержавних структур у міжнародній кооперації виробників засобів та систем безпеки;

  • забезпечити державну підтримку недержавної системи забезпечення національної безпеки через делегування певних повноважень і широке її залучення до забезпечення національної безпеки;

  • проводити на базі вищих навчальних закладів недержавної форми власності фундаментальні та прикладні дослідження у сфері забезпечення особистої та суспільної безпеки.

Четверта складова національних інтересів України включає в себе захист самої системи недержавного забезпечення національної безпеки.

З цією метою необхідно:

  • складати: оновлена Концепція національної безпеки України, Доктрина, Закони України "Про безпеку", "Про недержавне забезпечення національної безпеки України", "Про основи внутрішньої та зовнішньої політики України" тощо;

    • підвищити безпеку підприємств, установ та організацій, що не входять до системи органів державної влади;

  • інтенсифікувати розвиток вітчизняного виробництва сформувати правове поле діяльності недержавної системи забезпечення національної безпеки, яке має засобів безпеки і методів контролю за ефективністю їх діяльності;

  • забезпечити захист відомостей, що становлять комерційну таємницю;

  • розширювати міжнародне співробітництво недержавної системи забезпечення національної безпеки України в сфері внутрішньої і зовнішньої безпеки.

2. Види загроз національній безпеці України

За своєю спрямованістю загрози національній безпеці, управління якими може здійснювати недержавна система забезпечення національної безпеки, поділяються на наступні види:

  • загрози конституційним правам і свободам людини і громадянина, індивідуальній, груповій та суспільній свідомості, духовному відродженню України;

  • загрози недержавному забезпеченню державної політики національної безпеки України;

  • загрози розвитку вітчизняній індустрії недержавного забезпечення національної безпеки, включаючи індустрію систем та засобів безпеки, забезпеченню потреб внутрішнього ринку в її продукції і виходу цієї продукції на світовий ринок, а також забезпеченню накопичення, збереження та ефективного використання вітчизняних ресурсів;

  • загрози безпеці систем і засобів безпеки, як вже розгорнутих, так і таких, що створюються на території України.

Загрозами конституційним правам і свободам людини і громадянина, індивідуальній, груповій та суспільній свідомості, духовному відродженню України можуть являтися:

  • прийняття органами державної влади нормативно- правових актів, які ущемляють конституційні права і свободи громадян в сфері забезпечення особистої безпеки;

  • створення монополій на забезпечення безпеки державними інституціями;

  • протидія, у тому числі з боку кримінальних структур, реалізації громадянами своїх конституційних прав на забезпечення особистої безпеки;

  • нераціональне, надмірне обмеження доступу громадських формувань до можливості забезпечення національної безпеки;

  • протиправне застосування спеціальних засобів впливу на індивідуальну, групову та масову свідомість;

  • невиконання державними і недержавними інституціями вимог чинного законодавства;

  • дезорганізація і руйнування системи національної безпеки;

  • порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина в сфері забезпечення особистої і суспільної безпеки;

  • витиснення українських организацій, що займаються забезпеченням національної безпеки, з внутрішнього ринку безпеки і посилення залежності від зарубіжних организацій, що надають послуги у даній сфері;

  • девальвація духовних цінностей, пропаганда зразків масової культури, заснованих на культі насилля, на духовних і моральних цінностях, що суперечать цінностям, які прийняті в українському суспільстві;

  • зниження духовного, морального і творчого потенціалу населення України, що суттєво ускладнить підготовку фахівців, впровадження та використання новітніх технологій у галузі безпеки;

  • маніпулювання недержавною системою забезпечення національної безпеки.

Загрозами недержавному забезпеченню державної політики національної безпеки України можуть являтися:

  • монополізація ринку безпеки України, його окремих секторів вітчизняними (державними і недержавними) та іноземними організаціями, що надають послуги в сфері забезпечення безпеки,

  • блокування діяльності недержавних організацій, що діють в сфері забезпечення безпеки;

  • низька ефективність недержавного забезпечення державної політики національної безпеки внаслідок дефіциту кваліфікованих кадрів, відсутності системи підготовки та перепідготовки кадрів, формування і реалізації державної політики національної безпеки.

Загрозами розвитку вітчизняній індустрії недержавного забезпечення національної безпеки, включаючи індустрію систем та засобів безпеки, забезпеченню потреб внутрішнього ринку в її продукції і виходу цієї продукції на світовий ринок, а також забезпеченню накопичення, збереження та ефективного використання вітчизняних ресурсів можуть являтися:

  • протидія доступу до новітніх технологій в сфері безпеки, взаємовигідній і рівноправній участі українських организацій державної і недержавної форм власності як всередині держави, так і у світовому розподілі послуг у сфері безпеки, а також утворення засад для посилення залежності недержавної системи в сфері забезпечення національної безпеки;

  • закупівля органами державної влади імпортних засобів та систем безпеки за наявності вітчизняних аналогів, які не поступаються за своїми характеристиками зарубіжним зразкам;

  • витиснення із внутрішнього ринку безпеки організацій недержавної форми власності;

  • збільшення відтоку за кордон спеціалістів у сфері забезпечення безпеки.

Загрозами безпеці систем і засобів безпеки, як вже розгорнутих, так і таких, що створюються на території України можуть являтися:

  • забезпечення безпеки із порушенням чинного законодавства, що регулює суспільні відносини в даній сфері;

  • надання послуг із забезпечення безпеки, які не передбачені статутними документами;

  • розроблення і застосування технологій безпеки, які порушують нормальне функціонування інших систем безпеки, у тому числі системи національної безпеки;

  • знищення, пошкодження або подавлення систем забезпечення безпеки;

  • компрометація недержавної системи забезпечення національної безпеки та її окремих складових елементів;
    зрощування недержавної системи забезпечення національної безпеки із кримінальними структурами;

  • витік інформації про конкретні заходи та перелік осіб, що забезпечують національну безпеку;

  • впровадження до структур недержавної системи забезпечення національної безпеки осіб, з метою впливу на їх діяльність, яка не суперечить чинному законодавству;

  • використання несертифікованих вітчизняних та зарубіжних засобів та систем безпеки при створенні і розвитку української інфраструктури національної безпеки;

  • несанкціонований доступ до інформації, яка міститься в банках і базах даних;

  • порушення законних обмежень щодо форм і методів забезпечення безпеки.

3. Джерела загроз національній безпеці України.

Джерела загроз національній безпеці поділяються на внутрішні і зовнішні.

До зовнішніх джерел належать:

  • діяльність іноземних політичних, економічних, військових розвідувальних та інформаційних, і структур недержавної форми власності, що надають послуги в сфері безпеки, спрямована проти реалізації національних інтересів України;

  • прагнення ряду країн до домінування та ущемлення національних інтересів України в світовому просторі, витиснення її із зовнішнього та внутрішнього ринку безпеки;

  • загострення міжнародної конкуренції за володіння найсучаснішими технологіями і системами забезпечення безпеки;

  • діяльність міжнародних терористських організацій;

  • збільшення технологічного відриву розвинених країн світу і нарощування їх можливостей по протидії створенню конкурентноспроможних українських засобів і систем безпеки;

  • діяльність космічних, повітряних, морських і наземних технічних та інших засобів (видів) розвідки іноземних держав;

  • розроблення рядом країн стратегій війн малої інтенсивності у різних сферах життєдіяльності (інформаційних, технологічних, економічних тощо), які передбачають дестабілізацію державної і недержавної складових загальної системи забезпечення національної безпеки.

До внутрішніх джерел належать:

  • критичний стан вітчизняних галузей виробництва;

  • несприятлива криміногенна обстановка, яка супроводжується зрощуванням недержавних структур і кримінальних структур, отримання кримінальними структурами доступу до технологій протидії органам державної влади у їх викритті, посилення впливу організованої злочинності на життя суспільства, зниження рівня захищеності законних інтересів громадян, суспільства і держави;

  • недостатня взаємодія державної і недержавної складових системи забезпечення національної безпеки по формуванню і реалізації єдиної державної політики національної безпеки України;

  • недостатня розробленість нормативної правової бази, яка регулює відносини в сфері забезпечення національної безпеки, а також недостатня практика правозастосування;

  • недостатня розвиненість недержавної складової системи забезпечення національної безпеки;

  • нерозвиненість громадянського контролю за діяльністю системи забезпечення національної безпеки;

  • недостатня економічна могутність держави;

  • зниження ефективності системи освіти і виховання, недостатня кількість кваліфікованих кадрів в галузі забезпечення національної безпеки;

  • недостатня активність організацій недержавної форми власності, що надають послуги в сфері забезпечення національної безпеки, щодо інформування суспільства і держави про свою діяльність, формуванні відкритих інформаційних ресурсів і розвитку системи доступу до неї громадян;

  • відставання України від розвинених країн по рівню забезпеченності окремих складових національної безпеки.

4. Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних організацій по її забезпеченню.

Останніми роками в Україні реалізований цілий комплекс заходів по удосконаленню забезпечення її національної безпеки. Розпочато формування бази правового забезпечення національної безпеки. Прийняті Закони України "Про державну таємницю", "Про розвідувальні органи України", "Про контррозвідувальну діяльність", ряд інших законів, розгорнута робота по формуванню механізмів їх реалізації, підготовці законопроектів, що регламентують суспільні відносини в сфері національної безпеки.

Здійснюється цілий комплекс заходів по забезпеченню національної безпеки на підприємствах державної і недержавної форм власності.

Водночас моніторинг стану забезпеченості національної безпеки України дає можливість зробити висновок, що її рівень не у повному обсязі відповідає потребам та інтересам особи і суспільства. І це передусім пов’язано з несформованістю недержавного сектору забезпечення національної безпеки.

Сучасні умови соціально-економічного, інформаційного та політичного розвитку країни викликають загострення протиріч між потребами особи у забезпеченні безпеки і можливостями держави на надання адекватних послуг.

Суперечливість і нерозвиненість правового регулювання суспільних відносин в сфері забезпечення національної безпеки призводить до серйозних негативних наслідків. Недостатність нормативно-правового регулювання відносин в сфері реалізації конституційних прав і свобод громадян на забезпечення особистої безпеки в інтересах захисту конституційного ладу, моралі, здоров’я, прав і законних інтересів громадян, забезпечення обороноздатності країни і безпеки держави, суттєво ускладнюють підтримання належного балансу інтересів особи, суспільства і держави в сфері національної безпеки. Недосконале нормативне правове регулювання відносин в сфері національної безпеки ускладнює формування на території України конкурентноспроможних українських підприємств недержавної форми власності, які б могли надавати якісні послуги із забезпечення особистої та суспільної безпеки.

Неможливість громадян забезпечити власну безпеку, монополія на надання даних послуг організаціями державної форми власності, викликають негативну реакцію української нації, а у ряді випадків призводить до дестабілізації соціальної обстановки у суспільстві.

Закріплені у Конституції України права громадян на безпеку, недоторканість життя, практично не мають достатнього правового, організаційного і технічного забезпечення.

Відсутня чіткість при проведенні державної політики національної безпеки, формуванні і розвитку недержавної складової системи забезпечення національної безпеки, інтеграції системи національної безпеки в системи загальноєвропейської, міжнародної і глобальної безпеки, що створює умови для витиснення українських організацій, що надають послуги в сфері забезпечення безпеки, із внутрішнього та світового ринку безпеки і деформації структури міжнародного ринку безпеки.

Недостатня державна підтримка діяльності організацій недержавної форми власності, що надають послуги в сфері забезпечення безпеки як всередині держави, так і ззовні.

Серйозна шкода завдана кадровому потенціалу наукових і виробничих колективів, які функціонують в сфері створення засобів і систем забезпечення безпеки, в результаті залишення цих колективів найбільш кваліфікованими спеціалістами.

Відставання вітчизняних технологій забезпечення безпеки змушує організації недержавної форм власності крокувати шляхом закупівлі імпортного обладнання, залучення іноземних фірм, через що посилюється присутність і залежність від зарубіжних організацій, що надають послуги в сфері забезпечення безпеки.

У зв’язку з інтенсивним впровадженням зарубіжних технологій в сфері забезпечення безпеки особи і суспільства, а також широким застосуванням відкритих інформаційно-телекомунікаційних систем зросли загрози застосування "інформаційної зброї" проти інфраструктури системи національної безпеки. Роботи по адекватній комплексній протидії цим загрозам ведуться при недостатній взаємодії державної і недержавної систем забезпечення національної безпеки. Спостерігається недостатнє залучення організацій недержавної форми власності до розроблення засобів космічної розвідки і радіоелектронної боротьби.

Ситуація, що склалася в сфері забезпечення національної безпеки організаціями недержавної форми власності потребує нагального вирішення таких завдань, як:

  • розроблення основних напрямів державної політики в сфері забезпечення національної безпеки організаціями недержавної форми власності, а також заходів і механізмів, пов’язаних із реалізацією даної політики;

  • розвиток і удосконалення недержавної системи забезпечення національної безпеки України, яка реалізує єдину державну політику національної безпеки, включаючи удосконалення форм, методів і засобів виявлення, оцінки і прогнозування загроз національній безпеці України, а також системи управління цими загрозами;

  • розроблення і подання на розгляд компетентним державним органам цільових програм забезпечення національної безпеки України;

  • розроблення критеріїв і методів оцінки ефективності систем і засобів забезпечення національної безпеки України, а також участь у сертифікації цих систем і засобів;

  • удосконалення нормативної правової бази забезпечення національної безпеки України, включаючи механізми реалізації прав громадян на забезпечення власної безпеки, форми і способи реалізації правових норм, що стосуються взаємодії недержавної системи забезпечення національної безпеки і засобів масової інформації;

  • встановлення відповідальності працівників недержавної системи забезпечення національної безпеки за дотримання вимог національної безпеки;

  • взаємодія з органами державної влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності;

  • розвиток науково-практичних основ забезпечення національної безпеки України з урахуванням сучасної кримінальної та соціально-економічної ситуації, реальності реалізації загроз та небезпек національній безпеці;

  • участь у розробленні і створенні механізмів формування і реалізації державної політики національної безпеки України;

  • розроблення методів підвищення ефективності участі недержавної системи забезпечення національної безпеки у формуванні державної політики національної безпеки;

  • створення умов для забезпечення технологічної незалежності України у важливих сферах забезпечення безпеки, передусім особистої;

  • розроблення сучасних методів і засобів захисту особи, суспільства і держави, забезпечення безпеки управлінських технологій, які застосовуються у системах управління екологічно небезпечними та економічно важливими підприємствами;

  • розвиток і удосконалення недержавної системи захисту інформації і системи захисту комерційної таємниці;

  • створення і розвиток сучасної захищеної основи управління недержавною системою національної безпеки у мирний час, при надзвичайному стані та у військовий час;

  • розширення взаємодії із міжнародними і зарубіжними підприємствами, що надають послуги в сфері забезпечення безпеки особи і суспільства;

  • сприяння у забезпеченні умов для активного розвитку української інфраструктури безпеки, участі недержавної системи забезпечення національної безпеки у процесах створення міжнародних і глобальних систем безпеки;

  • створення єдиної системи підготовки кадрів в сфері національної безпеки.

Частина 22. Методи забезпечення національної безпеки України.

1. Загальні методи забезпечення національної безпеки України

Загальні методи забезпечення національної безпеки України недержавною системою безпеки поділяються на правові, організаційно-технічні та економічні.

До правових методів забезпечення національної безпеки України належить розроблення нормативних правових актів, які регламентують відносини в сфері національної безпеки, і нормативних методичних документів з питань забезпечення національної безпеки України.

Найбільш важливими напрямами цієї діяльності є:

  • внесення в установленому законом порядку проектів змін і доповнень у законодавство України, яке регулює відносини в сфері забезпечення національної безпеки, з метою створення і удосконалення системи забезпечення національної безпеки України, усунення внутрішніх протиріч у законодавстві, протиріч, пов’язаних із міжнародними угодами, до яких приєдналась Україна, а також з метою конкретизації правових норм, які встановлюють відповідальність за правопорушення в сфері забезпечення національної безпеки України;

  • законодавче розмежування повноважень між державною і недержавною системами забезпечення національної безпеки, визначення цілей, завдань, принципів і методів цієї діяльності;

  • розроблення і прийняття нормативних правових актів України, які встановлюють відповідальність юридичних і фізичних осіб за порушення чинного законодавства України;

  • уточнення статусу іноземних підприємств, що надають послуги в сфері забезпечення особистої і суспільної безпеки, а також інвесторів при залученні іноземних інвестицій для розвитку інфраструктури національної безпеки України;

  • законодавче закріплення пріоритету розвитку вітчизняних засобів і систем безпеки;

  • визначення статусу організацій, які надають послуги у сфері забезпечення особистої і суспільної безпеки, вироблення механізмів правового регулювання їх діяльності;

  • створення правової бази для формування в Україні недержавної системи забезпечення національної безпеки та її регіональних структур.

Організаційно-технічними методами забезпечення національної безпеки України є:

  • створення і удосконалення системи забезпечення національної безпеки України, яка складатиметься із державної і недержавної складових;

  • сприяння у посиленні правозастосовчої діяльності органами державної влади, включаючи широку участь у попередженні правопорушень в сфері забезпечення національної безпеки, притягненні до відповідальності осіб, що вчинили злочини та інші правопорушення у цій сфері;

  • розроблення, використання і удосконалення засобів і систем безпеки, методів контролю їх ефективності, підвищення надійності їх функціонування;

  • виявлення загроз та небезпек, що можуть дестабілізувати нормальне функціонування систем безпеки;

  • участь у сертифікації засобів і систем безпеки, ліцензуванні діяльності, стандартизації способів і засобів в сфері забезпечення особистої і суспільної безпеки;

  • контроль за діями персоналу у системах безпеки, підготовка кадрів в сфері забезпечення національної безпеки України;

  • формування системи моніторингу показників і характеристик національної безпеки України в найбільш важливих сферах життєдіяльності особи і суспільства.

Економічні методи забезпечення національної безпеки України включають в себе:

  • розроблення програм забезпечення національної безпеки України і визначення порядку їх фінансування за рахунок недержавної системи забезпечення національної безпеки;

  • удосконалення системи фінансування робіт, пов’язаних із реалізацією правових і організаційно-технічних методів забезпечення національної безпеки, створення системи страхування ризиків фізичних і юридичних осіб.

2. Особливості забезпечення національної безпеки України у різних сферах суспільного життя.

Стан національної безпеки України відображає дієвість механізмів управління загрозами та небезпеками у різних сферах життя та діяльності українського суспільства і держави. Загрози та небезпеки національній безпеці та методи її забезпечення є спільними для забезпечення цих сфер.

У кожній з них є свої особливості, пов’язані зі специфікою об’єктів забезпечення безпеки, ступенем їх вразливості щодо загроз національній безпеці України. У кожній сфері життєдіяльності особи і суспільства поряд із загальними методами забезпечення національної безпеки України мають бути застосовані громадянські методи і форми, які обумовлені специфікою чинників, що впливають на стан національної безпеки України.

У сфері економіки.

Забезпечення національної безпеки України в сфері економіки відіграє ключову роль у забезпеченні національної безпеки України.

Впливу загроз національній безпеці України у сфері економіки найбільш піддані:

  • кредитно-фінансова система;

  • автоматизовані системи, що забезпечують діяльність особи і суспільства у сфері економіки;

  • системи бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

  • система збору, оброблення, збереження і передачі фінансової, біржової, податкової, митної інформації та інформації про зовнішньоекономічну діяльність підприємств будь-якої форми власності.

Перехід до ринкових відносин в економіці викликав появу на внутрішньому українському ринку товарів та послуг численних вітчизняних та зарубіжних комерційних структур - виробників та споживачів засобів і систем забезпечення безпеки. Безконтрольна діяльність цих структур по створенню і налагодженню діяльності систем безпеки створює реальну загрозу національній безпеці України в економічній сфері. Аналогічні загрози виникають при безконтрольному залученні іноземних фірм до створення подібних систем, оскільки при цьому складаються сприятливі умови для несанкціонованого доступу до конфіденційної економічної інформації і для контролю за процесами її передачі і оброблення з боку іноземних спецслужб.

Критичний стан підприємств національних галузей промисловості, які розробляють і виробляють засоби та системи безпеки призводить до широкого використання відповідних імпортних засобів та систем, що утворює загрозу виникнення технологічної залежності України від іноземних держав.

Серйозну загрозу для нормального функціонування економіки в цілому являють комп'ютерні злочини, пов'язані із проникненням кримінальних елементів до комп'ютерних систем і мереж банків та інших кредитних організацій.

Недостатність нормативної правової бази, яка визначає відповідальність недержавних господарюючих суб’єктів за недостовірність або укриття відомостей про їх комерційну діяльність, про споживчі властивості товарів та послуг, які вони виробляють та надають, про результати господарської діяльності, про інвестиції і таке інше, перешкоджає нормальному функціонування недержавних господарюючих суб’єктів. У той же час суттєва економічна шкода може бути нанесена недержавним господарюючим суб’єктам внаслідок розголошення відомостей, які складають комерційну таємницю.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Й суд миколаївської області управління юстиції в миколаївській області визначальні тенденції генезису державності І права збірник наукових праць миколаїв 2007

    Документ
    У збірнику наукових праць репрезентуються матеріали доповідей, які були представлені під час проведення пленарних і секційних засідань міжнародної науково-практичної конференції „Треті Прибузькі юридичні читання”, що відбувалася 23-24
  2. Різноманіття її визначень «Політика» одне з найбільш розповсюджених І багатозначних слів у російській мові, та й у багатьох інших мовах світу

    Документ
    «Політика» - одне з найбільш розповсюджених і багатозначних слів у російській мові, та й у багатьох інших мовах світу. Термін «політика» (від грецький поліс - місто-держава і прикметника від нього - политикос, тобто усе, що зв'язано
  3. На рівні місцевого самоврядування

    Книга
    Що має знати депутат місцевої ради. Книга 3. Бюджет і бюджетний процес на рівні місцевого самоврядування в Україні: Навчальний посібник - К.: ІПО, 2011.
  4. Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (1)

    Документ
    Пропорційні вибори до місцевих рад виявилися важким випробуванням для політичних партій України. Отримавши монополію на укладання списків кандидатів в депутати, партії виявилися неготовими до такої відповідальності.
  5. Програма навчання депутатів місцевих рад Місцеве самоврядування. Крок до ефективності (2)

    Документ
    Після 14 років розвитку в Україні системи місцевої публічної влади, її ефективність не витримує ніякої критики. Виникла нагальна потреба комплексного реформування місцевого самоврядування, служби в органах місцевого самоврядування,

Другие похожие документы..