Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Закон'
Документ с изменениями, внесенными: Федеральным законом от 26 ноября 1998 года N 174-ФЗ (Российская газета, N 229, 02.12.98); Федеральным законом от ...полностью>>
'Документ'
У Педагогічному музеї України у лютому – березні 2012 року в рамках святкування Міжнародного дня рідної мови Інститут інноваційних технологій і зміст...полностью>>
'Документ'
моніторингові дослідження підручників, навчальних посібників Науково-методичний супровід дослідно- експериментальної роботи Постійно діючий психолого...полностью>>
'Регламент'
Об утверждении регламента Администрации муниципального образования «Тереньгульское городское поселение» Тереньгульского района Ульяновской области исп...полностью>>

Пленум верховного суду україни постанов а n 4 від 31. 03. 95 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

N 4 від 31.03.95

Про судову практику в справах про відшкодування

моральної (немайнової) шкоди

(витяг станом на 25.05.2001р.)

Відповідно до положень Конституції України,

зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та

юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової)

шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних

інтересів.

Враховуючи це, а також, що при розгляді таких справ в судах

виникли питання, які потребують роз'яснення, Пленум Верховного

Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:

2. Роз'яснити, що спори про відшкодування заподіяної

фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди

розглядаються, зокрема:

- при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону

"Про захист прав споживачів" чи інших законів, що

регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної

(немайнової) шкоди.

3. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового

характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших

негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі

незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може

полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або

ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням

здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі

інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав,

у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у

порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість

продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з

оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід

розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з

приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове

найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням

комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на

зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

4. Відповідно до ст.137 ЦПК у позовній заяві про

відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в

чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю

її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи

розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

5.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової

відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про

відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність

такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність

причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача

та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен

з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві

моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру,

за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в

якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює

заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також

інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності

по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання

заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без

вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених

законодавством.

9. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд

визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних,

душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру

немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з

урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я

потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих

стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та

зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне

- за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого -

спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При

цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та

справедливості.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди

визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром

заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян,

суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру

мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму

доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди,

суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

10.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її

відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи

була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Відповідно до ст.454 ЦК ( 1540-06 <javascript:OpenDoc('1540-06');> ) розмір відшкодування

моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня

вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача

(громадянина).

12. Звернути увагу судів на те, що положення ст.24 Закону

України "Про захист прав споживачів" щодо одночасного

вирішення судом вимог споживача про захист його прав і

відшкодування моральної шкоди не виключають можливості

пред'явлення окремого позову про відшкодування цієї шкоди

(наприклад, коли вимоги були задоволені без судового розгляду, але

допущена тяганина).

Згідно з тим же законом ці справи можуть бути підсудні за

вибором споживача районному (міському) суду за місцем проживання

споживача, за місцем знаходження відповідача, за місцем заподіяння

шкоди або за місцем виконання договору.

16.

До інших вимог про відшкодування

моральної шкоди, як вимог, що випливають з порушення особистих

немайнових прав, строки позовної давності відповідно до ст.83 ЦК

не застосовуються.

16-1. Відповідно до ст. 24 ЦПК шкоди підвідомчі суду, якщо

хоча б однією зі сторін у них є громадянин (фізична особа).

Суду підвідомчі також спори між юридичними особами про

відшкодування моральної (немайнової) шкоди, якщо ці вимоги

взаємопов'язані з іншими вимогами, вирішення яких віднесено до

відання суду загальної юрисдикції (наприклад, про спростування

поширеної інформації та відшкодування у зв'язку з цим заподіяної

моральної шкоди).

Підсудність справ даної категорії визначається за правилами

ст. 125 ЦПК, тобто за місцем знаходження відповідача,

крім випадків, коли позивачеві надано законом право вибору

підсудності.

18. При розгляді справ про відшкодування моральної шкоди суди

мають виявляти і всебічно з'ясовувати причини й умови, що

призводять до порушення прав фізичних і юридичних осіб та

заподіяння їм моральної шкоди, і реагувати на них окремими

ухвалами.

18-1. Рекомендувати судам при вирішенні справ даної категорії

враховувати відповідні роз'яснення, які містяться в постановах

Пленуму Верховного Суду України (із внесеними до них змінами) від

27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду

судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" та від

12 квітня 1996 р. N 5 "Про практику розгляду

цивільних справ за позовами про захист прав споживачів.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Верховна Рада України своєю постановою від 28 квітня 1992 р схвалила концепцію судово-правової реформи в Україні, у червні-липні 2001 p., а також у березні 2002 р прийняла пакет закон

    Закон
    Одним з основних завдань вищих навчальних закладів України є поліпшення якості підготовки фахівців, що передбачає глибоке вивчення відповідних фахових дисциплін.
  2. Верховною Радою України було прийнято закон (2)

    Закон
    Доклад Харьковской городской правозащитной организации Альянс “Квириты”, юридической комиссии при областной общественной организации “Трудовая Харьковщина” о правах человека в 2008 году
  3. Відомості Верховної Ради України. 1996. №30. Ст. 141 кодекс

    Кодекс
    Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. (з наст змінами і доповненнями) Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – № 50– Ст 37 (www.rada.
  4. Кодекс законів про працю України: Науково-практич-к 57 ний коментар. Харків: Консум, 2003. 832 с. Isbn 966-7920-40-2

    Кодекс
    Прокопенко В. І., д-р юрид. наук, проф. — гл. І, III, Ш-А; Козак 3. Я., канд. юрид. наук — гл. II, XI; Кузнецова Л. О., канд. юрид. наук, доц. — гл. IV, V, XV, XVI; Гончар А.
  5. «european quality» сучасний вимір держави та права міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Терентьєв В.І. канд. юр. наук, доцент (голова); Козаченко О.В. канд. юр. наук, доцент (заступник голови); Достдар Р.М. канд. юр. наук, доцент МНЦ ОНЮА; Ємельянова Л.

Другие похожие документы..