Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Рассмотрим внимательно экономическую карту Украины. Мы видим, что каждая местность или небольшой район имеют свой особенный только этой территории на...полностью>>
'Программа курса'
Факультет социологии ГУГН на основе договоренности с Коммуникационной группой Aegis Media объявляет запись студентов (начиная с 3-го курса), а также ...полностью>>
'Документ'
КУЗЬМІН О.Є. - директор Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка», завідувач кафедри менеджменту і міжнарод...полностью>>
'Документ'
Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, - і якою б вона не була – дор...полностью>>

Соціальний захист населення в Україні відповідно до чинного законодавства: організація загальнообов’язкового державного соціального страхування

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Соціальний захист населення в Україні відповідно до чинного законодавства: організація загальнообов’язкового державного соціального страхування; види соціальних послуг, пільг і матеріального забезпечення, що надаються населенню в Україні.

Організація загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни нашої країни мають право на соціальний захист, що включає право на їх забезпечення у випадку повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних і інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних установ з догляду за непрацездатними.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування – це система права, обов'язків і гарантій, що передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової чи тимчасової непрацездатності, безробіття з незалежних від них обставин, утрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Завданнями законодавства про обов'язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав і інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на їх забезпечення у випадку хвороби, втрати працездатності, безробіття, народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною або дитиною інвалідом, хворим членом родини, смерті громадянина або членів його родини і т.п. Право на забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства і члени їхніх родин, що проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України.

Залежно від страхового випадку в Україні передбачені наступні види державного соціального страхування:

  1. пенсійне страхування;

ІІ. страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням і похованням;

ІІІ. медичне страхування;

ІV. страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності;

V. страхування на випадок безробіття;

VІ. інші види страхування, передбачені законами України.

Під страховим випадком розуміють подію, з настанням якої виникає право застрахованої особи на одержання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених окремими законами України по конкретних видах загальнообов'язкового державного страхування.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється за принципами:

  1. законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування;

  1. обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору та інших підстав, передбачених законодавством про працю, і осіб, що забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих союзів і т.п.), громадян-суб'єктів підприємницької діяльності;

  1. надання права   одержання   виплат   за   державним   соціальним страхуванням особам, зайнятим підприємницькою, творчою діяльністю і т.п.;

  1. обов'язковості фінансування страховими фондами (установами) витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення і соціальних послуг,   в   обсягах,   передбачених   законами   за   окремими   видами страхування;

  1. солідарності й субсидування;

  1. державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

  1. забезпечення рівня життя не нижче прожиткового мінімуму, установленого законом, шляхом надання пенсій, інших видів соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування;

  1. цільового використання коштів загальнообов'язкового соціального страхування;

  1. паритетності представників усіх суб'єктів соціального страхування в управлінні загальнообов'язковим державним страхуванням.

Загальнообов'язковому   державному   соціальному   страхуванню підлягають:

    1. особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту):

1.1)        на підприємствах, в організаціях, установах незалежно від їхніх форм власності і господарювання;

1.2)        у фізичних осіб;

2. особи,   які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих союзів, творчі працівники, що не є членами творчих союзів), громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Особи, що підлягають державному соціальному страхуванню, одержують свідоцтво про загальнообов'язкове державне страхування, що є єдиним для всіх видів страхування і документом строгої звітності.

Інформація у сфері державного соціального страхування використовується з дотриманням вимог, передбачених законодавством про інформацію. Зокрема, забороняється розголошувати без згоди застрахованої особи відомостей про страховий стаж, страхові випадки, результати медичних обстежень, суми одержуваних виплат і т.п. Страховики через засоби масової інформації зобов'язані роз'ясняти населенню права й обов'язки, передбачені законодавством про соціальне страхування.

Основним джерелом коштів загальнообов'язкового соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Розміри внесків на державне соціальне страхування залежно від його виду щорічно встановлюються Верховною Радою України для роботодавців і застрахованих осіб по кожному виду страхування на календарний рік у відсотках одночасно з затвердженням Державного бюджету України.

Як правило, розмір внесків на календарний рік по кожному виду страхування встановлюється у відсотках:

  1. для роботодавців - до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим робітникам, які підлягають оподаткуванню з громадян;

  1. для фізичних осіб - до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань сплачує роботодавець. Порядок здійснення платежів і резервування коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначається законами України по окремих видах соціального страхування.

Види соціальних послуг, пільг і матеріального забезпечення, що надаються населенню в Україні.

Згідно із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення:

1) пенсійне страхування:

     1.1) пенсії за віком, за інвалідністю внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з  

дитинства);

     1.2) пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

     1.3) медичні профілактично-реабілітаційні заходи;

     1.4) допомога у зв'язку з похованням пенсіонерів;

2) страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням:

   2.1) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд   за хворою дитиною);

   2.2) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;

   2.3) допомога у зв'язку з народженням дитини та у зв'язку з доглядом за нею;

   2.4) допомога у зв'язку з похованням (крім поховання пенсіонерів,

безробітних і осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

3) страхування  від   нещасного   випадку   на   виробництві   і професійного захворювання:

   3.1) профілактичні заходи щодо запобігання нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

     3.2) відновлення здоров'я і працездатності потерпілого;

     3.3) допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

     3.4) відшкодування збитків, нанесених працівнику каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

     3.5) пенсія з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або   професійного захворювання;

     3.6) пенсія у зв'язку з втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

4) страхування від безробіття:

4.1)   допомога у зв'язку з безробіттям;

4.2)   відшкодування витрат, пов'язаних із професійною підготовкою або   перепідготовкою і профорієнтацією;

4.3)   матеріальна допомога безробітному та членам його родини;

4.4)   дотація роботодавцю для створення робочих місць;

4.5)   допомога у зв'язку з похованням безробітного.

Застраховані   особи   зобов'язані   в   повному   обсязі   та   у встановлений   термін     сплачувати   страхові   внески,     повідомляти страховиків про обставини, що призвели до зміни розміру матеріального забезпечення згідно із загальнообов'язковим державним страхуванням і порядку його надання (зміни стану непрацездатності, у складі родини, звільнення з роботи, працевлаштування, виїзд за межі держави і т.п.).

Сума вартості матеріального забезпечення і соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання ним своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Виплати і надання соціальних послуг, на яке має право застрахована особа, можуть бути припинені:

  1. якщо виплати призначені на підставі документів, що містять неправдиві відомості;

  1. якщо страховий випадок відбувся внаслідок дії особи, яка притягається до кримінальної відповідальності;    

  1. якщо страховий випадок відбувся внаслідок навмисної дії особи;

  1. внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків;

  1. в інших випадках, передбачених законами.

Для деяких категорій громадян законодавством України встановлюються особливі соціальні виплати, гарантії, пільги. Так, Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлюється гарантований рівень матеріальної підтримки сім’ї з дітьми шляхом надання державної допомоги з урахуванням складу сім’ї та її доходів, віку, стану здоров'я дітей і т.п. Зокрема, цим законом передбачаються:   грошові   виплати   матерям   (батькам),   зайнятим доглядом за трьома і більше дітьми віком до 16 років, допомога у зв'язку з доглядом за дитиною-інвалідом, допомога на дітей віком до 16 років (учнів - до 18 років), допомога на дітей самотнім матерям, допомога на дітей військовослужбовців строкової служби, допомога на дітей, що знаходяться під опікою, тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів або в тих випадках, коли стягнення аліментів неможливе.

Основні принципи державної політики щодо ветеранів праці, інших громадян похилого віку встановлює Закон "Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Ветеранами праці визнаються громадяни, які сумлінно працювали в народному господарстві, державних установах і організаціях, мають необхідний трудовий стаж і вийшли на пенсію. Серед пільг, що надаються ветеранам праці, можуть бути: першочергове безкоштовне зубопротезування, щорічне медичне обстеження, переважне право на забезпечення житловою площею та земельними ділянками, звільнення від сплати податків за землю, безкоштовний проїзд усіма видами міського транспорту (крім таксі) та ін.

Громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами. Право на пенсію за віком має кожен громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний трудовий стаж. Громадянам похилого віку, які не мають права на трудову пенсію, встановлюється соціальна пенсія.

Перелік пільг і гарантій ветеранів війни визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Ветеранами війни, відповідно до цього Закону, вважаються: учасники бойових дій, інваліди   війни,   учасники   війни. До   основних   пільг,   що   надаються ветеранам   війни,   можна   віднести:   безкоштовне   одержання   ліків, зниження плати за житлову площу і комунальні послуги, безкоштовний проїзд у міському пасажирському транспорті (крім таксі), можливість щорічного санаторно-курортного лікування, медичного обстеження тощо.

Принципи створення надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на атомній електростанції та потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

В Україні ведеться Державний реєстр громадян, які постраждали внаслідок цієї катастрофи. У реєстрі передбачене надання пільг залежно від встановленої категорії. До загального переліку пільг можна віднести:

  1. безкоштовне придбання ліків за рецептами лікарів;

  1. безкоштовне позачергове зубопротезування;

  1. переважне право залишитися на роботі у разі скорочення штату;

  1. позачергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;

  1. оплата займаної житлової площі в розмірі 50 %;

  1. вступ поза конкурсом у вищі навчальні заклади тощо.

Крім того, закон передбачає виплату одноразових компенсацій інвалідам і сім'ям, які втратили годувальника внаслідок катастрофи.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Закон україни про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

    Закон
    Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його
  2. Язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08

    Документ
    щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування органам Пенсійного фонду України відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.
  3. Країни "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01

    Документ
    Про внесення змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України
  4. Держава І право: de lege praeteritA, instante, futura міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року. – Миколаїв: Іліон, 2009.
  5. Конституційного Суду України   від 18 червня 2007 року n 4-рп/2007,  від 9 липня 2007 року n 6-рп/2007 Положення абзаців третього та четвертого пункту 13 розділу xv цього закон

    Закон
    (Установлено, що у 2007 році перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 цього Закону провадиться з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії згідно із

Другие похожие документы..