Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Задача'
Рассмотрен алгоритм адаптивного выбора порядка фильтра подавления коррелированных помех, описываемых m-связными марковскими моделями, основанный на о...полностью>>
'Документ'
Для определения сущности финансового анализа как вида деятельности, с одной стороны, и как науки, с другой, необходимо дать определение основных сост...полностью>>
'Закон'
За загальними правилами, щодо майна осіб, які зареєстрували свій шлюб, встановлений законний режим, суть якого полягає в зазначеному нижче. Майно, що...полностью>>
'Документ'
- Что ж, даже и несправедливые оценки в прессе - это налог, взимаемый за известность. Православие - самая значительная конфессия в стране, и было бы ...полностью>>

Учбовий посiбник репортера

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Учбовий посiбник репортера

Не iснує єдиного способу, як стати хорошим журналiстом. Дехто з неповною економiчною освiтою або зовсiм її не маючи, стають прекрасними репортерами чи редакторами, тодi як iншим, якi впродовж кiлькох рокiв вивчали галузь, не вистачає розумiння проблем i журналiстських навичок. Саме глибоке розумiння журналiстської майстерностi об'єднує видатних репортерiв i редакторiв, незалежно вiд того, чи спецiалiзуються вони у якiйсь галузi чи нi. З вiрою в те, що таким розумiнням можна подiлитися i розвинути його далеко за межами країни, група американських журналiстiв пропонує цей посiбник журналiстам молодих демократiй.


В цiй книзi розповiдається про методи, якими користуються всi журналiсти:

  • Що таке журналiстська спецiалiзацiя, i як я пишу?

  • Як я розвиваю iдеї матерiалу?

  • Коли менi брати iнтерв'ю, i як менi примусити мого спiврозмовника говорити?

  • Яка рiзниця мiж репортажем i аналiзом?

  • Як я можу зробити матерiал живiшим i ефективнiшим?

  • Як я використовую журналiстську етику?

Ще одне застереження: якщо немає єдиного шляху для того, щоб стати журналiстом, тодi напевно немає єдиної професiйної практики для журналiстiв. Газети та iншi видання вiдрiзняються за масштабом, метою i поглядами, тому журналiстська практика рiзна у рiзних країнах. Пропозицiї у цьому посiбнику треба розглядати як широкий огляд журналiстики, яка зараз використовується переконливою бiльшiстю американських газет. Не всi викладенi тут iдеї пiдходитимуть для всiх ситуацiй. Ми запрошуємо читачiв просiяти через решето всi пропозицiї i вiдiбрати такi, що найбiльше вам допоможуть.
Важливо вiдмiтити, що журналiстика американського стилю робить наголос на об'єктивностi у написаннi матерiалу, тодi як захiдноєвропейська модель пропонує репортерам чи виданню дотримуватися якоїсь точки зору. Жодний з методiв подавання новин читачам не слiд сприймати як кращий вiд iншого, але читачi цього посiбника повиннi чiтко зрозумiти, що концепцiї, викладенi на цих сторiнках, створенi на основi американської моделi. Врештi, американцi, якi створили цей посiбник, пропонують його з великою мiрою поваги i заздрощiв.
Ми поважаємо бажання наших колег у нових демократiях вiдточувати свої журналiстськi навички. I ми заздримо їх можливостям бути свiдками i брати участь у народженнi вiльної i натхненної преси. Ми певнi, що цей важкий, але цiкавий i хвилюючий процес продовжить справу свободи у цих суспiльствах.

ДЕВIД ЕВЕРЕТТ

Вашингтонський кореспондент, Вiльна преса Детройта, Найт Райдер Ньюзпейперз Директор, Унiверситет Джонза Гопкiнза червень 1995 року

БIT - СПЕЦIАЛIЗАЦIЯ

Що це таке?

У захiднiй журналiстицi область пiзнань або вiдповiдальностi називається "beat" (бiт - спецiалiзацiя), а вашi щоденнi зусилля - "працювати над областю спецiалiзацiї". Цей термiн запозичили з жаргону правоохоронних органiв: бiт - "район обходу" - полiсмен "обходить свiй район", журналiст теж має знати що вiдбувається у його чи її "районi" - спецiалiзацiї.

Спецiалiзацiя - це теми, якi репортер регулярно освiтлює. Звичайнi теми у кожнiй газетi - урядовi заклади, наприклад, полiцiйнi та пожежнi вiддiли, мунiципальнi служби або навчальнi заклади. До неурядової спецiалiзацiї входить релiгiя, спорт або кiно. Менш популярними темами можуть бути соцiальнi явища (останнi захоплення пiдлiткiв, наприклад), демографiя або критика ЗМI.

У освiтленнi життя пiдприємств та бiзнесiв увага звертається на великi компанiї. На думку йдуть Кока-Кола, телефонна монополiя або автомобiльний бiзнес. Областi комерцiї, як наприклад, iмпорт-експорт або виробництво, також є звичайними темами газетної
спецiалiзацiї.

Чому вони кориснi?

Спецiалiзацiя - ефективний спосiб повiдомляти про новини, тому що таким чином є можливiсть регулярно освiтлювати сфери громадського iнтересу. Та й бiльшiсть "сенсацiй" теж приходять вiд журналiстiв, що мають спецiалiзацiю. Секрет бiльшостi сенсацiй дуже простий: шкiряне взуття журанлiста (його старанна робота i багато ходiння). Журналiсти, що досягли успiху у роботi, звертають особливу увагу на всi галузi бiзнесу, навiть на не дуже привабливi. Вони часто вiдвiдують i говорять з тими, хто дає їм новини. Допускається розмова по телефону. Персональне вiдвiдування краще.
Стараннi репортери, здається, завжди натикаються на щось таке, що їх дивує, в результатi своєї "роботи нiг" (так називається їхнє ходiння). Тi, хто не виконують великої "роботи ногами", нiколи не стають видатними репортерами iз якоюсь спецiалiзацiєю. Замiсть цього вони осiдають у вiддалених кабiнетах редакцiї.

Освiтлення своєї теми: цiннiсть скептицизму

Скiльки журналiстiв, стiльки й способiв освiтлення теми. Але важливе одне: говорiть iз якомога бiльшою кiлькiстю людей. Вiд президента країни до симпатичного двiрника iз сусiдньої школи - кожний має iнформацiю, яку може використати журналiст.
Репортери повиннi по можливостi регулярно i вiдверто говорити з офiцiйними особами, адже новостiйнi статтi часто грунтуються на офiцiйних заявах. Але обов'язок репортера виявити, хто ще, крiм офiцiйних джерел, може допомогти завершити статтю. Якщо повiдомлення новини вiд найвищого урядовця може спочатку здаватися найбiльш прiоритетним у вашiй статтi, це в дiйсностi тiльки початок.

Офiцiйнi джерела, певна рiч, кориснi, тому що вони мають доступ до найвищих авторитетних офiцiйних осiб у темi освiтлення. Але ж вони багато втрачають, коли їхнiй бос погано виглядає у пресi, а це означає, що їхня iнформацiя може бути упередженою або неповною. Розумний репортер знає про таких собi "докторiв", експертiв, котрi "пояснюють", чому їхнiй бос так добре виступив у теледебатах, хоча вiн врештi програв, або чому мiльйонний дефiцит у мiському бюджетi не такий вже й поганий показник. Без здорової дози скептицизму репортер втратить довiру читачiв, а також, що не менш важливо, довiру джерел iнформацiї.

Хороший журналiст знає, коли джерело перебiльшує чи прикрашає правду. Наприклад, якщо компанiя заявляє, що продаж товару на 1 мiльйон - це гарна новина, то журналiст має знати, що минулого року було продано товару на 2 мiльйони, а це означає, що рiвень цього року насправдi на 50% нижчий вiд попереднього. Або банк, можливо, каже, що вирiс на 200% минулого року, а це просто чудова цифра для новачка. Але досвiдчений репортер, який пише про банкiвськi справи, зрозумiє, що такий рiст може стати опередженням того, що банк у халепi.

Будь-який репортер, який виявить офiцiйне перекручування фактiв чи навiть брехню, мусить повернутися до офiцiйної особи i запитати ввiчливо, але твердо, про пояснення дезiнформацiї. Бiльшiсть офiцiйних осiб, яких спiймали на помилцi чи обманi, бiльше поважатимуть вас i вашу обiзнанiсть наступного разу, коли матимуть з вами справу, i навряд чи намагатимуться неправильно iнформувати.

Джерело iнформацiї: записувати чи не записувати

Нелегко примусити людей говорити "на запис", тобто, цитувати їх з поданням їхнього iменi. Можливо, вони захочуть дати вам цiнну iнформацiю, але за умови, що ви не подаватимете їхнього iменi, тому що люди не люблять вiдповiдати за те, що говорять. Знову у пригодi стане здорова доза скептицизму. З одного боку джерело iнформацiї може мати законну причину не хотiти, щоб її або його iм'я використали, наприклад, iз побоювання покарання з боку роботодавця чи уряду. З другого боку, люди можуть дiяти через необгрунтованi претензiї до своїх спiвробiтникiв або компанiї.

Важке правило, але ним користуються деякi американськi газети, - не використовувати "слiпi" або безiменнi цитати. Це область, в якiй репортери повиннi використовувати свої найкращi iнстинкти i робити кожний окремий висновок з пересторогою. Ви напевне не захочете проiгнорувати iнформацiю вiд постiйного надiйного джерела iнформацiї тiльки тому, що вiн чи вона вiдмовляються вiд запису. Але ви повиннi перевiрити їхню iнформацiю ще з кимось перш, нiж друкувати її.

Нiколи не треба недооцiнювати значення розмови з не дуже задоволеними працiвниками, з тими, хто ще працює або з тими, що вже звiльнилися. Але пам'ятайте, що ставитися до їхньої думки треба з деяким скептицизмом, тому що на них, можливо, вплинули поганi почуття. Просто обов'язково поговорiть з iншими джерелами iнформацiї, аби вiдокремити достовiрну iнформацiю вiд перебiльшень та упереджень.

Лояльнiсть до джерел: дiї на краю леза

Репортер часто ходить по краю леза. Нерiдко буває, що ваш матерiал може одного разу прикро вразити джерело iнформацiї, а вам доведеться звернутися до цього джерела наступного дня за новою iнформацiєю. Дуже вiрогiдно, що деякi ображенi не захочуть з вами говорити, тимчасово або ж нiколи. Вашою вiдповiддю має бути продовження роботи i намагання знайти новi джерела. Ви нiколи не повиннi вибачатися за матерiали, в яких викладена правдива i точна iнформацiя. Навпаки, ви повиннi упевнитися, що вашi джерела знають, що найперший ваш обов'язок не захищати їх, а публiкувати неупередженi, iнформативнi новостiйнi матерiали.

Ставайте експертами


Журналiст, що має спецiалiзацiю, повинен стати експертом у тому, про що вiн чи вона пишуть. В iдеалi, журналiст може говорити iз знанням справи - принаймнi, на певному рiвнi - як i президент компанiї. Наприклад, авiапромисловiсть має тенденцiю отримувати найбiльшi прибутки у останньому кварталi року, коли всi мiсця у лiтаках викупленi. Авiалiнiї отримують найменшi прибутки - фактично, навiть благополучнi авiалiнiї часто втрачають грошi - у першому кварталi року. Якщо президент авiалiнiї говорить, що маленький прибуток було зроблено у останньому кварталi, але його буде збiльшено у першому кварталi наступного року, репортер, досвiдчений у своїй спецiалiзацiї, знатиме, що це не має сенсу, i зможе зробити тим самим виклик президентовi.

Кориснi поради

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ВАШИМ ДЖЕРЕЛАМ IНФОРМАЦIЇ ЩОРАНКУ

Це можуть бути тi самi джерела щодня - фактично, телефонувати щодня тим самим людям краще, якщо ви хочете розвинути добрi стосунки. Ви не витратите багато часу на це. Досить шiстдесяти секунд, щоб запитати: "Сьогоднi щось вiдбуватиметься? А на цьому тижнi?" Якщо можна, телефонуйте у той самий час щодня. Якщо ви телефонуватимете досить регулярно, вони чекатимуть на ваш дзвiнок. Навiть якщо вони не матимуть бажання з вами говорити, все одно телефонуйте. Вони бачитимуть повiдомлення щодня: "Репортер Вагер з "Бiзнес Таймз" дзвонив. Зателефонуйте йому, будь ласка." I одного разу вони можливо, почнуть вам дзвонити. Навiть, якщо не дзвонитимуть, вони знатимуть, що ви ними цiкавитесь.

НАМАГАЙТЕСЯ ЗБЛИЗИТИСЯ З ЛЮДЬМИ, ПРО ЯКИХ ВИ ПИШЕТЕ, НЕ ВХОДЯЧИ ДО ЇХНЬОГО КОЛА

Репортерам необхiднi добрi, близькi, робочi стосунки з людьми, що працюють у галузi, про яку вони пишуть. Взагалi, днак, найкраще протистояти спокусi стати добрими друзями з тими, про кого пишеш, принаймнi, доки ви не змiните свою спецiалiзацiю або та людина не змiнить роботу.

ЧИТАЙТЕ ВСЕ, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ВАШОЇ СПЕЦIАЛIЗАЦIЇ I ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ НА НАЙМЕНШI ДЕТАЛI

Навiть внутрiшнi бюлетенi можуть бути корисними, так само, як i зарубiжнi публiкацiї. Хороший репортер вмiє читати мiж рядками, як тi, колишнi репортери, що дивлячись на трибуни першотравневого параду, робили висновки, хто був у фаворi в Кремлi, а хто нi. Це не найкраща iнформацiя, але вона може дати гарний натяк або викликати запитання: "Я помiтив, що iм'я Президента Буткуса не згадувалося у щорiчному звiтi. Чому?"

СПОСТЕРIГАЙТЕ ЗА ТЕНДЕНЦIЯМИ

Репортер, що має спецiалiзацiю, повинен пильнувати тенденцiї. П'ять фактiв не можуть створити новини, якщо їх взяти поодинцi, але разом вони можуть стати сенсацiєю року. Наприклад, якщо компанiя повiдомляє про невелику фiнансову втрату в одному кварталi, це небагато значить. Якщо компанiя невелика, можливо, навiть не варто про неї писати у газетi. Але п'ять кварталiв пiдряд з втратами пiсля кiлькох рокiв прибуткiв можуть вказувати, що компанiя має серйознi фiнансовi проблеми. Ось про це варто писати.

Також важливо iнколи вiдмовитися вiд виснажливої щоденної журналiстської роботи i написати про новi тенденцiї: Що вiдбувається, якщо бiльше не будують шкiл? Яке значення матиме для мiста те, що економiчна база регiону продовжує покращуватися/гiршати? Знайдiть способи подiлитися вашими дослiдженнями з читачами у кiлькох статтях або, наприклад, у журналах.

ВЕРХОВЕНСТВО ТОЧНОСТI I СПРАВЕДЛИВОСТI

Користуйтеся цiєю порадою тiльки заради самозбереження: будь-який репортер, що постiйно помиляється, скоро буде змушений пiти на iншу роботу.

СПЕЦIАЛIЗАЦIЮ ТРЕБА РЕГУЛЯРНО ЗМIНЮВАТИ

Багато країн регулярно проводять ротацiю своїх зарубiжних службовцiв, аби вони не стали "мiсцевими" (не стали дуже спiвчувати країнi, про яку пишуть). З тiєї самої причини репортери повиннi регулярно змiнювати свою спецiалiзацiю. Це дає впевненiсть, що репортер збереже свiжий погляд i не наблизиться до галузi i до джерел, про якi вiн чи вона пишуть.

НЕ БIЙТЕСЯ ОБРАЗИТИ

Написання матерiалу - це не змагання на популярнiсть. Доки ви будете точними i неупередженими, ви отримаєте бiльше поваги i завоюєте бiльше джерел, якщо писатимете жорсткi статтi, анiж беззмiстовнi, добрi i "комплiментарнi". Ще важливiше, добре виконувати свою роботу, наприклад, примушуючи громадськi заклади вiдповiдати перед громадськiстю, означає, що ви виконуєте громадський обов'язок. Демократичнi суспiльства потребують якiсної iнформацiї, щоб добре функцiонувати. Високопрофесiйна журналiстика часто гарантує основу для правильних рiшень, незалежно вiд того, де вони приймаються - у кабiнi для голосування чи в офiсi.

IДЕЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ СТАТТI

Репортери вiдповiдають за свої iдеї, якi вони викладають у статтi. Тодi, як редактори також вiдповiдають за те, в якому виглядi стаття з'явилася у газетi; вони частiше сидять у редакцiї впродовж дня i говорять з iншими редакторами i журналiстами. Журналiсти говорять з джерелами на тему їхньої статтi i мають краще вiдчуття того, що вiдбувається у сферi, про яку вони пишуть.
Найголовнiше - репортери не повиннi бути лiнивими, а їх iдеї не повиннi залежати вiд iнших. Ви матимете бiльше зацiкавленостi у написаннi статтi, якщо це буде ваша власна iдея.

Кориснi поради

ЗВЕРТАЙТЕ УВАГУ НА ВСЕ

Це не є новина. Але багато репортерiв приходять на прес-конференцiю, сiдають, слухають i йдуть. Хороший репортер приходить ранiше. Вiн чи вона звертає увагу на те, хто ще прийшов i кого немає.
У якiй машинi прибув представник компанiї? (Дiлер компанiї "Хонда" приїхав у "Мерседесi"?) Хороший репортер помiчає, як вдягненi офiцiйнi особи. (Мер мiста з 5 тисячами жителiв одягається у дорогi iталiйськi костюми?) Якщо ви помiчаєте багато вантажiвок на заводськiй стоянцi, чи це щось означає? Може погано йде бiзнес, адже, якщо би бiзнес iшов добре, цi вантажiвки були б на дорогах i розвозили продукцiю. Може їм потрiбен ремонт, а фiрма не може дозволити собi такi витрати.
Коли ви берете iнтерв'ю у когось у офiсi, подивiться довкола. Що в них висить на стiнi? Якийсь диплом? Чи справдi вiн чи вона навчалися у тому навчальному закладi? Думайте над запитаннями так, щоб аж голова трiщала. Не чекайте, що хтось за вас дасть вам матерiал для статтi.

ПОЧУВАЙТЕСЯ ВIЛЬНО, ПОЗИЧАЮЧИ IДЕЇ

Якщо у якiйсь газетi з'явився матерiал про першу жiнку-президента банку, запитайте себе, що б ви могли розповiсти на цю тему. Якими ще компанiми керують жiнки? Якими компанiми керують iноземцi? Яку роботу проводять iншi банки у сферi кадрової полiтики i пiдвищення по службi?
Читайте iноземнi газети. Якщо ви знайшли статтю про те, як зростання процентних ставок погiршує становище банкiв у Польщi, то є можливiсть, що зростання процентних ставок я вплине i на банки у вашiй країнi. Якщо ви почули гарну iдею у теленовинах, використайте i розвиньте її.

ЗАПИТУЙТЕ ВСIХ, СЕБЕ ТЕЖ

Запитуйте своїх друзiв, родичiв або просто знайомих про все, що стосується вашої спецiалiзацiї. Якщо ви будете уважнi, вас вразить все, що ви почуєте. Всi люблять говорити про себе. Вмiння слухати - вдячна рiч.
Чим ви цiкавитеся? Якщо ви любите джазову музику, яку статтю ви могли б написати?Скiльки заробляє джазовий оркестр? Скiльки джазових музикантiв у Вiльнюсi заробляють, граючи джаз? Якою була ситуацiя п'ять рокiв тому? Кiлькiсть зростає чи зменшується? Якщо вони не можуть заробити собi на життя, тiльки граючи джаз, то чим вони ще заробляють? Скiльки джазових клубiв iснує у мiстi? Це бiльше чи менше нiж рiк тому?

Скiльки видiв безалкогольних напоїв я можу купити зараз? Це бiльше чи менше, нiж рiк тому? Який найпопулярнiший напiй у країнi? Так само було i минулого року? Вам не потрiбнi точнi цифри, але загальнi тенденцiї матимуть значення.
Побалакайте з хлопцем, який має кiоск. Вiн вам розкаже, що шоколадний батончик "Снiкерс" був популярнiшим ранiше, але зараз новий шоколадний батончик з горiшком "Болтiк" користується бiльшим попитом. Якщо про це ви поговорите з другом на вечiрцi, напевне вашому читачевi буде цiкаво про це дiзнатися.


ОТРИМУЙТЕ IНФОРМАЦIЮ ПРО КОМПАНIЮ ВIД ЇЇ КОНКУРЕНТIВ

Небагато людей знають бiльше про Компанiю А, нiж власник Компанiї Б. Не запитуйте власника компанiї про нього. Можливо, вiн не захоче говорити або дасть тiльки лестиву iнформацiю. Запитайте про його ворога i чому вiн краще/гiрше працює, нiж власник Компанiї А.

НАЙПЕРШИЙ ЧИ НАЙБIЛЬШИЙ

Якщо є щось "перше," з нього може вийти гарна стаття. Перший безпосадочний перелiт з Риги до Каїра. Гарна iсторiя. Додайте їй змiсту. Зробiть розклад перших безпосадочних перельотiв вiд Риги до Варшави, вiд Риги до Нью-Йорка, i т.д. Читачi також зацiкавленi у додатковiй iнформацiї. Можливо, ця стаття не буде найважливiшою того дня, але вона може виявитися такою, про яку всi говоритимуть.
З "найбiльшого" теж може вийти гарна iсторiя. Навiть якщо найбiльший будинок у Естонiї не такий вже й великий, порiвняйте його розмiри з Пентагоном або з Народним Палацем у Бухарестi або з iншими великими будiвлями. Стаття виглядатиме краще, якщо буде написана з гумором.

Або поцiкавтеся iншими мiсцями, де та сама будiвельна компанiя мала справу. Наприклад, вони вже мають 10-поверховий будинок у Будапештi. Тодi ви у своїй статтi пишете: "Мiжнародна Будiвельна Ко., яка планує звести найбiльший будинок у Естонiї на початку квiтня, не здатна знайти жителiв для подiбного будинку, побудованому минулого року у Будапештi."

СКЛАДАЙТЕ СПИСКИ

Примушуйте себе записувати 25 iдей для написання статей. Навiть якщо ви не маєте вiдповiдей на запитання, якi ви пiднiмаєте, у вас може вийти гарна стаття.

ПИШIТЬ СТАТТI ПРО КОЛИШНIХ

Де зараз працює колишнiй голова державної безпеки? Може ви думаєте, що всi про це знають. Дуже рiдко таке буває. Розкажiть читачам, що вiн робить зараз, i, якщо можливо, вiзьмiть iнтерв'ю. Навiть, якщо вам не вдасться поговорити з ним, статтi про рок-зiрок, що втратили голос, чи про полiтикiв, що зараз керують релiгiйними органiзацiями, дуже подобаються читачам.

ВЕДIТЬ АРХIВИ

Всi ненавидять записування. Але репортер або редактор, якi добре ведуть архiви, завжди матимуть роботу у будь-якiй редакцiї. Як правило, журналiсти не дуже добре органiзованi люди. Тi, що можуть знайти вiдповiдi на тупi запитання у найкоротший термiн, краще матерiально забезпеченi, нiж багато iнших. Добрi архiви також дуже допомагають у написаннi статей.

Ведiть папки на кожний мiсяць i день. Якщо ви знаєте, що компанiя збирається почати виробництво 1 липня, запишiть собi це у червневу папку. Коли прийде червень, перекладiть цю цидулку у папки з днями мiсяця. Таким чином ви знатимете на тиждень чи два ранiше про дату липневого виробництва i почнете перевiряти вашi данi у компанiї.
Ви також можете використати свої архiви для свят i рiчниць. Не така вже й добра iдея писати надто багато статей до рiчниць, але часто дуже влучним у статтi буває таке: "Через рiк пiсля вiдкриття першого супермаркету у Ризi, ще два вiдкриваються у iнших частинах Латвiї."


ЯК БРАТИ IНТЕРВ'Ю

Взяти iнтерв'ю - це не мистецтво i не наука. Це наче попрацювати ногами, не виходячи з примiщення.

Проведення якiсного iнтерв'ю - це звернути увагу на те, що вiдбувалося у життi цiєї людини до вашого iнтерв'ю, як вiн чи вона виглядають фiзично i емоцiйно i, звiсна рiч, як i що вiн чи вона говорять.
Найкраща технiка проведення iнтерв'ю також залежить вiд стилю журналiста, мети iнтерв'ю, дослiджуваної теми, очiкувань журналiста i його спiврозмовника, вiд їх особистостей i настрою. Перед кожним iнтерв'ю має сенс подумати про стратегiю, але зберегти гнучкiсть на випадок, коли план не спрацює.


Кориснi поради

РОБIТЬ ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дiзнатися дещо про людину, у якої ви збираєтеся взяти iнтерв'ю, - це слушна думка. Це виглядає зрозумiлим само по собi, але багато журналiстiв навiть не турбуються про це. Не мається на увазi, що про кожного треба проводити розслiдування. Але добре було б ознайомитися iз життям чи освiтою предмета вашого iнтересу, аби уникнути витрачання часу на запитання, вiдповiдi на якi можна отримати iз резюме.
Якщо iнтерв'ю досить важливе, то заздалегiдь поговорiть з членами сiм'ї, спiвробiтниками або iншими (включаючи ворогiв) того, у кого ви берете iнтерв'ю. Добре знати кiлька цiкавих анекдотiв: зазвичай вони породжують iншi розповiдi, якi, можливо, нестимуть додаткову iнформацiю або будуть просто смiшними. Все це допоможе вам довести вашу справу до кiнця.

УДАВАЙТЕ, ЩО ВИ ВПЕВНЕНI У СОБI, НАВIТЬ ЯКЩО ВИ МАЄТЕ СПРАВУ З НЕЗНАЙОМИМИ ПИТАННЯМИ

Хто б не був той, в кого ви берете iнтерв'ю, президентом країни чи головою багатомiльйонної корпорацiї, пам'ятайте, що ви маєте право запитувати про будь-що розумне. На вас не повиннi впливати ранг, добробут або соцiальне становище людини.Iнтерв'ю - це коли одна людина говорить з iншою. Ви повиннi поважати всiх, в кого берете iнтерв'ю, але тi випадки, коли журналiст надто захоплюється своїм спiврозмовником, нiколи не вдаються. Це важливе правило також стосується випадкiв, коли метод мовчання не виправдовує себе. Ваш спiврозмовник може, наприклад, подумати, що мовчання означає, що iнтерв'ю закiнчилося i встане, щоб пiти. Мовчання - це засiб, а не його вiдсутнiсть. Люди, що звикли до iнтерв'ю або публiчних виступiв, можуть неадекватно прореагувати на мовчання, принаймнi з точки зору репортера. Полiтики можуть заповнити тишу пустими риторичними i заздалегiдь пiдготовленими ремарками, якi дуже часто непотрiбнi. В таких випадках важливо перебивати, примушуючи вашого спiврозмовника облишити його чи її пiдготовленi реплiки.

Це може бути дуже нелегко, особливо з досвiдченими полiтиками, що звикли до теревенiв впродовж довгого часу. Але важливо запитати саме те, що вам потрiбно, i перепитати ще раз, якщо вам не вiдповiли.

Мета бiльшостi iнтерв'ю - примусити спiврозмовника говорити спонтанно. Мовчання пiсля запитання часто добре спрацьовує, особливо з тими, хто має обмежений досвiд розмов з репортерами. Але є випадки, коли люди не хочуть, щоб у них брали iнтерв'ю, тодi "так" i "нi" - це все, що вони вам пропонують. Звiсно складнiшi запитання є одним iз способiв уникнути проблеми коротких односкладових вiдповiдей.

Ще одним способом є вiдступити вiд справжнього iнтересу, який ви, можливо, маєте, i просто витратити час, привчаючи людину вiдповiдати на простi запитання. Бiльшiсть людей люблять, коли їх запитують про їхню думку, i вiдповiдатимуть охочiше, коли трохи розслабляться.

ОДЯГАЙТЕСЯ ВIДПОВIДНО ДО СИТУАЦIЇ

Iснує загальне правило - одягайтеся так само, як i ваш спiврозмовник, або трохи гiрше.

Якщо ви берете iнтерв'ю у фермера, не одягайте дорогий костюм-трiйку. Звiдки з'явиться у фермера до вас довiра? Вдягнiть джинси i чоботи або вдягнiться подiбно до того, як одягається фермер, але без фальшу. Подумайте про офiцiйний одяг для iнтерв'ю людини з престижним становищем у суспiльствi. Ви хочете, щоб така людина знала, що ви добре почуваєтеся у таких престижних закладах. Але хоч би як ви одяглися, нiкого не не удавайте. Ви не професiйний актор. Iнтерв'ю тiльки тодi буде вдалим, коли журналiст ставитиме продуманi запитання, а спiврозмовник добре вiдповiдатиме на них.

СПIВВIДНОСЬТЕ СВIЙ СТИЛЬ I ЧАС

Якщо у вашому розпорядженнi тiльки двi хвилини, зразу говорiть про справу. Ретельно пiдбирайте запитання - ви можете отримати десятихвилинну iнформацiю за 2 хвилини, якщо правильно все будете робити. Однак, якщо спiврозмовники сподiваються на звичайну розмову, можливо, ви захочете потроху поговорити з усiма спiврозмовниками перш, нiж приступити до справи. У вас це добре вийде, i ви будете контролювати ситуацiю, тому що бiльшiсть вiдповiдей буде передбачувана. I легше буде витримувати позитивний тон розмови.

НЕ ВСI СПIВРОЗМОВНИКИ СТВОРЕНI РIВНИМИ

Змінюйте методику iнтерв'ю в залежностi вiд того, хто перед вами i якої iнформацiї ви потребуєте. Хоча яким простим здається це зауваження, але бiльшiсть журналiстiв цього не роблять. Якщо ви намагаєтеся отримати тiльки статистичнi данi вiд когось, чия робота полягає в тому, щоб надати вам iнформацiю, будьте ввiчливими i дотримуйтесь теми. Потiм попрощайтеся. Не дозволяйте попадати у пастку до людини, що просто хоче побалакати, але яка нiчого цiкавого для вашого матерiалу не додасть. (Однак, будьте уважнi, можливо, вони дадуть вам iдеї для iнших статей.)

Якщо ви говорите з кимось важливим для вашої статтi,тримайте його або її на телефонi якомога довше (в межах розумного). Якщо президент компанiї пропонує вам 10 хвилин, а ви не протримались 15, вважайте це провалом. Якщо у вас вдале iнтерв'ю, президент захоче продовжити розмову. Якщо вiн чи вона хочуть завершити розмову, але ви цього не хочете, спробуйте сказати: "Ще пару коротких запитань," i запитуйте далi, якщо можна.

РЕТЕЛЬНО ОБДУМАЙТЕ МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ IНТЕРВ'Ю

Це рiшення грунтується на багатьох факторах, наприклад, який розмiр статтi i що це за стаття. Якщо це iнтерв'ю з метою вивчення особистостi, то найкраще його проводити удома або удома i в офiсi. Для звичайних iнтерв'ю зустрiч один на один у офiсi може допомогти у досягненнi взаєморозумiння, яке дуже стане у пригодi журналiстовi. Довгi iнтерв'ю один на один - найкращi. Людина не все промовляє уголос. Жести, вираз обличчя та iншi фактори можуть вiдiгравати важливу роль.

Але не треба недооцiнювати силу телефонних iнтерв'ю. Вправний репортер може примусити людину вiдчувати себе вiльно пiд час телефонної розмови. Iнодi, через те, що спiврозмовник у себе вдома чи у офiсi, вiн почувається зручнiше, нiж коли ви берете у нього iнтерв'ю особисто. Можливо, ця бесiда дасть вам прекраснi цитати, якi покращать вашу статтю.

ВЕЛИКЕ IНТЕРВ'Ю: ПОЧИНАЙТЕ IЗ ЗАГАЛЬНОГО, ЗАКIНЧУЙТЕ КОНКРЕТНИМ; ПОЧИНАЙТЕ ЛЕГКО, ЗАКIНЧУЙТЕ РIШУЧЕ

Можливо, вам нарештi вдалося умовити найбагатшу людину вашої країни дати вам це найперше у його життi iнтерв'ю; можливо, це iнтерв'ю урядового мiнiстра, якого довго пiдозрювали у корупцiї. Хто б то не був, велике iнтерв'ю може примусити навiть ветерана журналiстської справи зупинитися i подумати, що йому робити.
Правило таке: починайте iз загального, закiнчуйте конкретними запитаннями. А також, починайте легко i закiнчуйте рiшуче.

Наприклад, ви берете iнтерв'ю у офiсi корумпованого бiзнесмена, який обдурив своїх акцiонерiв. Ви можете почати так: "Цiкава скульптура у вас на письмовому столi." Вiн напевне, теж так думає. Вiн скаже, так, це оригiнал Дега. Купив за чудову цiну на аукцiонi Крiстi минулого року. "Справдi," ви здивованi, "i за скiльки?" Пiвцiни, можливо вiн скаже. Така на вигляд простенька розмова примусить його почуватися зручно i розслабить його, що приведе до бiльш вiдвертої розмови на цю тему.

Продовжуйте, ставлячи простi i загальнi запитання перш, нiж перейти до специфiки: "Чи купувала ваша компанiя нафтовi свердловини, як ви колись обiцяли?" Потiм, запитуйте про деталi, навiть приносячи документи i показуючи їх йому. Сперечайтеся з ним, якщо буде необхiдно - це завжди дає можливiсть отримати багато цитат.
Згадайте про критику вiд невiдомої третьої сторони: "Пане Бiзнесмен, знаєте, ви маєте критикiв. Кажуть, що ваша фiрма купила дорогi скульптури Дега." Це критичне запитання звучить не так гостро, як наступне: "Хiба неправда, що ви вкрали грошi iнвесторiв i купили дорогi вироби мистецтва?"

За допомогою цього метода можна зберегти довiрливий тон у найскладнiшому iнтерв'ю i мати бiльше часу на запитання.

ЖУРНАЛIСТСЬКI РОЗСЛIДУВАННЯ

Журналiстськi розслiдування є найскладнiшою роботою в журналiстицi: ця робота потребує багато часу, вона вимоглива i досить нудна. Водночас вона може бути хвилюючою, цiкавою i вдячною. Журналiстське розслiдування є не що iнше, як з'ясування того, що людина, компанiя або уряд приховують вiд суспiльства.
Журналiстське розслiдування - це можливiсть виправити неправильне i зiграти роль Давида у боротьбi з Голiафом свiту. Воно грунтується на впевненостi у тому, що репортери,редактори i фотографи можуть грати активну роль у покращеннi життя людей, викриваючи неправильнi дiї.

У Сполучених Штатах журналiстське розслiдування бiзнесу i уряду має довгу iсторiю. Майже сто рокiв тому журналiсти i письменники викривали iнодi страшнi умови роботи в Америцi, i тi пiонери журналiстського розслiдування встановили стандарт, що iснує iдосi. Цей стандарт став прикладом у 1973-74 роках, коли два репортери, що працювали у газетi "Вашингтон пост" викрили незаконнi дiї на вищому рiвнi в американському урядi. Їхнє журналiстське розслiдування у справi Вотергейт призвело до вiдставки президента Сполучених Штатiв.

У сферi бiзнесу i економiки журналiстське розслiдування може бути особливо цiкавим.Журналiстам часто не вистачає знань в областi бiзнесу i економiки, отже вони можуть легко неправильно зрозумiти те, що вважатимуть фактами. Пiдприємства в нормi не повиннi пред'являти документи або iншу iнформацiю так, як це робить уряд, який часто розкриває iнформацiю або робить свої справи публiчно. Якiсне журналiстське розслiдування використовує всi традицiйнi знаряддя репортажу: iнтерв'ю, документи, джерела iнформацiї, i якiсне подання матерiалу. Крiм того, воно потребує вимогливостi i наполегливостi, iнодi мужностi i завжди бажання проникнути поза звичайним.

У журналiстському розслiдуваннi редактори i видавцi мусять бути такими ж мужнiми, як журналiсти. Газета або iнше видання повинно бути пiдготовлене до того, що можуть бути втрати прибутку чи з'являться сердитi читачi, якщо будь-яке розслiдування залучає велику компанiю, мiнiстерство або рекламодавцiв. Через це, редактори i видавцi повиннi встановити особливу довiру зi своїми журналiстами, що займаються розслiдуваннями, розраховуючи, що вони витримають високi професiйнi стандарти i уникнуть помилок, що багато коштують.

Чисто фiнансова причина, чому журналiстське розслiдування може бути проблематичним, полягає в тому, що редактори, можливо, не захочуть витримувати час i затрати на розслiдування, на яке, можуть пiти тижнi i мiсяцi. Вирiшення полягає у тому, щоб видання з маленьким штатом займалися розслiдуванням i написанням матерiалу невеликими порцiями, одну статтю за один раз, анiж один великий пакет матерiалу.

Наприклад, 10 статей за 10 тижнiв з детальним викладенням якихось незначних, але дуже цiкавих дiй урядового мiнiстра може буде легше написати, i цi статтi матимуть могутнiший ефект, нiж одна велика стаття, на написання якої пiде цiлих 10 тижнiв. Навiть кiлька статей впродовж року можуть бути такими ж впливовими, як одна велика стаття, написана за один раз. Iнодi добротне журналiстське розслiдування - це якiсна щоденна своєчасна журналiстика. Якщо ви знаходите один новий факт щодня або щотижня, iнодi варто опублiкувати його, щойно ви в ньому упевнилися, нiж чекати, поки назбирається багато фактiв.


Кориснi поради

IНТЕРВ'Ю ЗАМIСТЬ ЧИТАННЯ

Щоб розслiдувати питання компанiй або якогось iншого бiзнесу, використовуйте судовi чи урядовi документи. Якщо суди надто перевантаженi роботою, а урядовi установи надто зайнятi чи стурбованi цим, отримайте iнформацiю вiд робiтникiв, службовцiв компанiї, урядових представникiв та iнших. Розслiдуючи компанiю, ви можете збирати iнформацiю вiд конкурентiв, теперiшнiх або колишнiх службовцiв i працiвникiв на всiх рiвнях. Репортер має пам'ятати, що колишнi працiвники почуваються вiльнiше, коли говорять про компанiю, нiж тi, що iдосi фiнансово залежать вiд неї. Журналiстам також слiд пам'ятати, що буває легше взяти iнтерв'ю у службовця найнижчого рiвня.
Щось незвичайне, наприклад, розшукати потенцiйне джерело iнформацiї увечерi удома, також може бути вартим. Люди часто почуваються добре, розмовляючи з журналiстом у звичному, неофiцiйному оточеннi.

АЛЕ НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ЧИТАННЯ

Оскiльки у країнах Центральної та Схiдної Європи економiка розвивається капiталiстичним шляхом, компанiї змушенi будуть розголошувати певну iнформацiю про прибутки, доходи i т.д. Бiльша частина такої iнформацiї буде вiдкрита для потенцiйних iнвесторiв. Деякi документи повиннi будуть зберiгатися у центральних або мiсцевих органах влади. Iншi документи можна буде знайти у центральнихх або мiсцевих судах, особливо, якщо компанiї чи їх службовцi колись мали суперечностi з законом.
Хороший журналiст, що проводить розслiдування, має перевiрити всi можливi джерела письмової iнформацiї i публiкацiй про компанiю чи людину. Перевiрте у центральних i мiсцевих судах, чи компанiя була залучена у судовий процес. Навiть якщо всi документи не оприлюдненi, ви можете поговорити з протилежною стороною, що брала участь у судовому процесi, щоб отримати iнформацiю.

БУДЬТЕ УВАЖНI ДО КРАСНОМОВНИХ ПОДРОБИЦЬ

Пам'ятайте, що власна спостережливiсть часто є найкращим способом скласти документальний портрет матерiалу. Якщо ви не можете знайти когось, хто б дав вам iнформацiю, i якщо ви не можете знайти будь-яких документiв, щоб прояснити ситуацiю, тодi просто спостерiгайте за предметом iнтересу власними очима. Наводити свiдчення 10 чоловiк,що звинувачують урядового мiнiстра у корупцiї i зв'язках з мафiєю, не дасть такого ефекту, як фотографiя мiнiстра, якого репортер сам побачить i сфотографує за обiдом з лiдерами мафiї.

Якщо нiчого бiльше немає, спостерiгайте за урядовою особою, яку пiдозрюють у крадiжках. Якщо вiн купує нову машину або будинок, або живе поза межами своєї зарплатнi, запитайте, де вiн узяв грошi.

ПРОВОДЬТЕ СВОЄ ВЛАСНЕ РОЗСЛIДУВАННЯ

Справжнє журналiстське розслiдування - це не просто вияснити, що розслiдують iншi. Наприклад, якщо ви дiзнаєтеся, що уряд чи полiцiя розслiдують справу службовця компанiї, який вкрав грошi у своєї компанiї або обдурив iнвесторiв, вам нiчого не вдасться насправдi вияснити, що робить ця офiцiйна особа. Справжнє розслiдування починається, коли ви як репортер намагаєтеся з'ясувати, що робить та офiцiйна особа i чи вiн або вона щось крадуть чи когось обдурюють.

ОДИН ВИПАДОК ЧИ ТЕНДЕНЦIЯ?

Iснують два види основних статей-розслiдувань: один грунтується на особливих звинуваченнях iз залученням однiєї особи, фiрми чи органiзацiї (в тому числi уряд), другий стосується широкої тенденцiї iз залученням всiєї галузi, органiзацiї (знову включаючи уряд) або країни.

Кожний вид вимагає свого пiдходу. Не зневажайте розширеної статтi у погонi за меншою. Якщо у вас є натяк, що група банкiвських службовцiв, що курує iншi банки, їдуть у вiдпустку за рахунок тих банкiв, розслiдуйте це. Якщо ви це доведете, вийде гарна стаття. Але ви також можете вияснити, що урядове керiвництво всiєю банкiвською системою недбале. А це, звiсно, ще кращий матерiал.

СПРОБУЙТЕ СПРОСТУВАТИ

Хороший журналiст, що проводить розслiдування, використовує пiдказку i намагається довести, що це правда. Класний журналiст, що проводить розслiдування, також спробує довести, що щось є неправдою. Перш нiж почати писати статтю, спробуйте спростувати вашу iдею. Якщо є логiчне i вiдповiдне пояснення того, що ви розслiдуєте, тодi ви, мабуть, не закiнчили своєї роботи. I пам'ятайте, що знайдуться люди, якi намагатимуться саботувати вашу роботу, надаючи вам дезинформацiю. Люди, яких ви розслiдуєте, навряд чи виправлятимуть вашi помилки.

РЕТЕЛЬНО ПЛАНУЙТЕ

Плануйте всю вашу роботу: Чи ви головним чином будете проводити iнтерв'ю, чи спробуєте подивитися документи, чи те й iнше? Чи зможете ви користуватися комп'ютером? Як ви знаходитимете джерела iнформацiї? Скiльки часу пiде у вас на розслiдування? Чи зможе ваша публiкацiя пiдтримати вас, якщо на неї пiде бiльше часу? Переконайте вашого редактора що ваш план спрацює, потiм якомога точнiше дотримуйтеся його.

РЕТЕЛЬНО ВСЕ ЗАНОТОВУЙТЕ

Вiдмiчайте всю вашу iнформацiю, особливо iмена. Iнодi найнезначнiша iнформацiя може виявитися вирiшальною. (Наприклад, Ваш спiврозмовник згадує кiлька iмен пiд час iнтерв'ю. Ви не знаєте, що це за люди, але ви вiдмiчаєте собi кожного, тому що хтось iще, можливо, згадає їх пiзнiше. I ви теж захочете з ними усiма поговорити.)

ЗАПИТУЙТЕ ПРО ЗАГАЛЬНЕ

Не забувайте, що можна запитувати загальнi питання так само, як i конкретнi. Iнодi люди не люблять говорити про конкретне, але iз задоволенням обговорюватимуть загальнi широкi питання. Якщо працiвник, в якого ви берете iнтерв'ю, не хоче обговорювати вiрогiднiсть крадiжок свого начальника, запитайте в нього, чи є випадки крадiжок серед працiвникiв їхньої компанiї. Можливо, вiн почне говорити, якщо не вiдчуватиме, що вiн нападає на якусь одну людину.

ДОТРИМУЙТЕСЯ ФАКТIВ

Загальне правило стверджує: будьте консервативними зi своїми висновками i дотримуйтеся фактiв. Уникайте спокуси робити висновки тiльки тому, що вони здаються логiчними. Не пишiть просто з голови. Пам'ятайте, що факти є основою для будь-якого розслiдування. Не перебiльшуйте вашу iнформацiю. З iншого боку, не дозволяйте, щоб секретнiсть не давала вашим читачам можливостi дiзнатися про правду. Якщо ви знаєте, що щось є правдою, пишiть про це.

НЕ ВИБИРАЙТЕ НАЙКОРОТШИХ ШЛЯХIВ

Iнодi необхiдно перевiрити тисячi сторiнок документiв або поговорити з тисяччю чоловiк перш, нiж розкрити якусь критичну iнформацiю. Якщо ви спробуєте зупинити роботу до її завершення, ваша стаття може бути не точною i незакiнченою. Пам'ятайте: журналiстське розслiдування не завжди свято - iнодi воно може бути напрочуд нудним.

УПОВIЛЬНЮЙТЕ ТЕМПИ

Кiнцевий термiн дуже важливий, але багато помилок у журналiстському розслiдуваннi робляться через поспiх. Вiзьмiть собi додатковий день чи тиждень, якщо треба. Краще запiзнитися, нiж помилитися.

ДОКУМЕНТИ I ЛЮДИ

Iнодi небезпечно покладатися тiльки на документи або тiльки на людей. Те й iнше може бути хибним. Документи можна пiдробити або вони будуть неточними; люди можуть брехати. Найкращий журналiст, що займається розслiдуванням, використовує i людей, i документи, щоб пiдстрахуватися. Намагайтеся мати три незалежних один вiд одного джерела для найважливiших частин матерiалу. Бiльше - краще. Нiколи не покладайтеся на одну людину або один документ як на щось таке, що не можна замiнити.


ЗАПИТУЙТЕ: "ЯК ЦЕ ВПЛИНЕ НА МОЇХ ЧИТАЧIВ?"

Кожна стаття має вплив на людей. Розслiдування може впливати на життя людей ще бiльше, адже перевiряються неправильнi дiї i факти корупцiї. Навiть якщо ви пiдтвердили свою статтю документами або iнтерв'ю, вона не закiнчена, якщо стаття не пояснює, яке значення вона має для читачiв i всього суспiльства.

IДIТЬ ТУДИ, ДЕ ГРОШI

Це вiдоме правило журналiстського розслiдування. Грошi часто залишають слiд, i ви можете прослiдкувати, за що їх заплатили, де їх витратили або де їх заробили. Якщо ви часом дiйдете до мертвої точки у вашому розслiдуваннi, подумайте про той шлях, який пройшли грошi або доходи.

ЗАВЖДИ БУДЬТЕ СПРАВЕДЛИВИМИ

Нiколи не публiкуйте статтю з нападками на когось, поки не дасте тiй людинi нагоди вiдповiсти. I якщо впродовж кiлькох мiсяцiв розслiдуєте чиюсь справу, може бути несправедливим дати тiй людинi тiльки кiлька годин на вiдповiдь. Iнодi ви, можливо, захочете викласти вашi найголовнiшi звинувачення у листi або у доповiднiй записцi.

ПЕРЕВIРЯЙТЕ - ПОТIМ ЗНОВУ ПЕРЕВIРЯЙТЕ

Нiколи нiчого не припускайте. Все перевiряйте двiчi, навiть тодi, якщо все здається зрозумiлим. Всi факти i цифри перевiряйте у кiлькох джерелах. Що бiльше у вас пiдтверджень, тим лiпше. I обов'язково перевiрте всi статистичнi данi або будь-якi iншi цифри у вашiй статтi перед публiкацiєю. Зазвичай, саме незначний факт або стаття додають клопоту журналiстовi. Той, про кого написана стаття, щоб пiдiрвати до неї довiру, може скористатися навiть незначною похибкою, як наприклад, неправильним написанням слова або неправильною цифрою.

ВИКОРИСТОВУЙТЕ ФОТОГРАФIЇ ТА ГРАФIКИ

Справдi, фотографiя iнодi коштує тисячi слiв, а графiк чи схема iнколи можуть допомогти читачевi у розумiннi складної статтi. Використовуйте їх де тiльки можливо, щоб допомогти сприйняттю вашої складної статтi.

ПРАЦЮЙТЕ КОМАНДОЮ

Якщо на розслiдування пiде багато часу, краще мати два або бiльше репортерiв, нiж одного. Один репортер може надто захопитися матерiалом або вiдхилитися вiд теми. А ще краще знайти досвiдченого редактора, щоб передивився всi вашi iдеї, вивiв вас на пряму дорогу, коли ви вiдхиляєтеся вiд теми, i пiдтримав вас, коли ви у вiдчаї.

НАСМIЛЮЙТЕСЯ ЗАПЕРЕЧУВАТИ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТОМУ

Добрi розслiдування часто заперечують узвичаєному. Тiльки тому, що всi iнформують, що щось є правдою, не завжди означає, що це є правда.

СТАВТЕСЯ ДО ЗАГОЛОВКIВ З ОБЕРЕЖНIСТЮ

Поганий заголовок може зруйнувати успiшне журналiстське розслiдування. Перегляньте все перш, нiж матерiал буде надруковано. Нiчого не залишайте напризволяще, навiть заголовки та пiдписи до фотографiй, якi з'являться у вашому матерiалi.

ВИПРАВЛЯЙТЕ БУДЬ-ЯКI ПОМИЛКИ

Якщо ви зробите помилку у статтi, особливо у статтi-розслiдуваннi, виправте її. I постарайтеся опублiкувати те виправлення так само, як i статтю.

ПИСЬМОВI НАВИЧКИ

Добре журналiстське письмо стоїть на другому мiсцi пiсля вмiння робити репортаж.

Щоб написати добру новостiйну статтю, репортеровi треба мати факти, i особливо подробицi, щоб з ними працювати. I знову - це робота нiг. Якщо ви зробили достатньо iнтерв'ю i дослiдження, ви матимете необхiдну iнформацiю, щоб повiдомити вашого читача про те, чого вiн чи вона досi не знали. I ось у цьому й полягає головна мета журналiстики.

Написання новостiйних статей можна розбити на такi етапи: знайти iдею для статтi; зiбрати факти про подiю; проаналiзувати цi факти, щоб вони мали для вас сенс; i написати їх у логiчнiй послiдовностi. Звiсно, iснує кiлька способiв це зробити. Ось кiлька iдей, що стануть у пригодi.

П'ять запитань плюс iще одне

П'ять запитань, що допоможуть вам побудувати будь-яку новостiйну статтю: ХТО, ЩО, ДЕ, КОЛИ, ЧОМУ - i шосте ЯК.
Вiдповiдi на цi запитання є фундаментом для написання фактично кожної новостiйної статтi незалежно вiд того, чи пишете ви про банкрутство великого пiдприємства чи про пожежу на ринку за рогом.

Перевернута пiрамiда

Щойно ви зiбрали основнi елементи для матерiалу, вам слiд скласти їх послiдовно у схему,що нагадує "перевернуту пiрамiду". Говорячи журналiстською термiнологiєю, це означає поставити найбiльший, найширший, найважливiший факт нагорi, за ним пiде наступний найважливiший факт i далi наступний найважливiший факт у спадному порядку.

У такому форматi перший абзац або два називаються "преамбула". I десь у перших кiлькох абзацах зразу ж пiсля "преамбули" йтиме абзац, що називається "горiшком", тому що вiн пiдходить до середини, ядра, стрижня того, про що йдеться у цiй статтi. Це начебто абзац, що вiдповiдає на запитання "То й що?" Вiн швидко i коротко розповiдає читачам, чому вони читають цю статтю i про що вони з неї дiзнаються.

Пiсля того, як ви поставите "преамбулу" i "горiшок" у пiрамiдi, нижчi рiвнi перевернутої пiрамiди вмiщуватимуть меншi, не такi критичнi деталi - досить цiкавi моменти, але якi можна не брати до уваги, якщо необхiдно буде скоротити статтю.
Перевернута пiрамiда статтi про пожежу у мiсцевому магазинi починається з п'яти плюс одного запитання: "Пожежа у магазинi "Велло" у вiвторок зруйнувала примiщення магазину на Гедiмiно Авеню, два працiвника знаходяться у лiкарнi з незначними опiками."

Або: "Двох працiвникiв магазину "Велло" було доставлено у лiкарню з незначними опiками у вiвторок, пiсля пожежi, що сталася у понедiлок, в результатi якої згорiло примiщення магазину на Гедiмiно Авеню."

Абзац з "горiшком" може додати змiсту, аби розширити картину. В ньому можна розповiсти, що на думку пожежникiв пожежа сталася через неполадки з електропроводкою, що є постiйною проблемою для небезпечних старих будинкiв на Гедiмiно Авеню. Далi стаття матиме iнформацiю у порядку зниження важливостi, щось цiкаве, але не таке критичне; наприклад, власник магазину сказав, що гавкiт його собаки звернув його увагу на полум'я на
електрощитку.

Не всi газети в усiх країнах пишуть новостiйнi статтi однаково. Але газети можуть сперечатися за увагу публiки iз телебаченням та радiо, а також iз комп'ютерними службами. Тому журналiсти друкованих ЗМI мусять знайти цiкавiшi шляхи написання статей - такi способи, що дадуть читачам нюанси, якi вони не завжди можуть знайти у коротких повiдомленнях теле- чи радiоновин.

Тi, хто вчаться давати читачевi те, що вiн хоче, -- новини, якi вони читають заради подробиць, i новини-заголовки - виживуть. Це має менше спiльного з журналiстикою i бiльше з психологiєю: скiльки часу читачi хочуть витрачати на читання. Старшi читачi мають час. Молодшi - нi. Щоб пiдвищити наклад, газети мусять привертати до себе увагу молодших читачiв. Тi, що не можуть цього зробити, врештi опиняться у фiнансовiй скрутi.

Кориснi поради

ЖИВЕ ВИКОРИСТАННЯ ПОДРОБИЦЬ, ЯКЕ МИ НАЗИВАЄМО "КОЛIР"

Написавши "Власник магазину фарби Ганно Пеетсалу вiдкрив третю фiлiю на вулицi Тулiка." ви можете зупинитися. Або ви можете пiти далi i довести до вiдома ваших читачiв, що навiть пiсля вiдкриття цiєї фiлiї, Пеетсалу ще закiнчує ремонт у примiщеннi i що вiн дещо робить своїми руками, бо його руки такi ж блакитнi, як i стiни магазину.
Ви можете просто розповiсти, що його два перших магазини працювали настiльки успiшно, що вiн може вiдкрити i третiй - або ви можете яскраво змалювати це, написавши, що успiх його двох магазинiв дозволив йому купити чорний Мерседес, що стоїть перед його магазином, i взяти на роботу Янiса i Андруса, i як вони насвистують, складаючи банки з фарбою у новому магазинi в день вiдкриття. Що конкретнiшi i жвавiшi будуть деталi, тим переконливiшим буде ваш матерiал.

ЗАЦIКАВЛЕНIСТЬ ЛЮДЕЙ

Не пишiть просто, що нова компанiя досягла рекордних прибуткiв впродовж першого року роботи - дайте описання того, як амбiцiйний молодий пiдприємець започаткував фiрму. Зробiть з нього живого героя, як драматург створив би його образ у п'єсi. I щоб зробити матерiал багатшим, розкажiть пару коротеньких iсторiй про нових працiвникiв, яких вiн взяв на роботу у свою успiшну компанiю - молода жiнка, що вивчає справу вперше, немолодий чоловiк, який нiколи не сподiвався дожити до такої високої платнi. Категорiї, якими мислять пересiчнi люди, завжди роблять матерiал переконливiшим, тому що вони дозволяють читачам побачити трохи й себе у статтi.

РОЗПОВIДЬ АБО ВИКЛАДЕННЯ МАТЕРIАЛУ

Не пишiть просто у "останньому рядку" або на закiнчення новини - зняли такого-то урядовця, оця компанiя збанкрутувала, ця людина померла i ось чому. Викладiть всю iсторiю з початку заснування компанiї до перших ознак фiнансових проблем, а потiм до зборiв штатних працiвникiв, коли бос повiдомив своїх службовцiв, що вони залишаться без роботи. Розповiдь, повна сили i драми, багата на подробицi людського життя, завжди цiкавiша, нiж перелiк подiй, що починається i закiнчується шiстьма питаннями.


ПИШIТЬ ТАК, ЩОБ ВАША ПОЗИЦIЯ БУЛА ЧIТКОЮ

Будьте або об'єктивними i неупередженими, або з чiтко вираженою думкою i аналiзуйте, залежно вiд того, що ви пишете - новини чи те, що журналiсти називають "аналiзом новин".

У Сполучених Штатах добротною вважається неупереджена, об'єктивна i врiвноважена журналiстика. Вважається, що у статтi не має бути думки репортера. Європейська журналiстика допускає, щоб автор подавав свiй голос. Вiд європейського журналiста очiкують проникливостi, контексту i, можливо, гумору у багатьох новостiйних статтях. Ключовi питання для журналiста у будь-якiй країнi - Що має знати ваш читач? Чи очiкує читач, що кожна новина буде пов'язана iще з чимось? Європейський читач довiряє кспертизi журналiста, який пише чому щось сталося, тодi як у Сполучених Штатах аналiз новин буде пов'язано з iменем якогось експерта.

ВИСЛОВЛЮЙТЕСЯ ЧIТКО

Читачi швидко читають газети. Якщо вони вiдразу чогось не збагнуть, вони, можливо, нiколи цього не збагнуть i можуть навiть перестати читати вашу статтю. На вiдмiну вiд романiв читачi не збираються перечитувати газети багато разiв, щоб краще зрозумiти статтю. Намагайтеся не бути нудними, але не дозволяйте, щоб веселеньке викладення матерiалу заважало виразностi.

ВИСЛОВЛЮЙТЕСЯ ТОЧНО

Не кажiть "декiлька", якщо ви знаєте точну кiлькiсть - три. Краще сказати "133 вояки у зеленiй унiформi стрiляли у вiруючих в недiлю у католицькiй церквi Святого Чарльза," нiж "багато воякiв у темнiй унiформi нещодавна стрiляли в людей у церквi." Якщо ви маєте iнформацiю, використовуйте її. Пишiть про конкретне.

КОРИСТУЙТЕСЯ СЛОВНИКОМ

Ви повиннi точно знати, що означають слова. Багато слiв неправильно використовуються у розмовнiй мовi. Не користуйтеся довгими закрученими словами, аби тiльки показати, як добре ви знаєте мову, тодi, як простiше, коротше слово так само передає вашу думку. Але з другого боку намагайтеся користуватися живими словами, навiть такими, що нечасто вживаються у повсякденнiй мовi, якщо це слова, що найточнiше змальовують картину, потрiбну для вашої статтi.

ДАЙТЕ ЧИТАЧАМ НАГОДУ ЗАЗИРНУТИ У ВАШI ТАЄМНИЦI

Журналiсти часто дiляться iнформацiєю один з одним у барi за чаркою, але ця iнформацiя нiколи не потрапляє у газету. Чому не дати вашому читачевi нагоду зазирнути у деякi сенсацiї? Якщо цiкаво розповiсти про щось вашим друзям, це може також зацiкавити ваших читачiв.
Ось один з найпростiших тестiв журналiстських навичок письма, вiн є одним з найефективнiших. Просто запитайте себе: Якби це була не моя стаття, чи захотiв би я її читати? Чи зацiкавила б вона мене? Чи подумав би я, що вона варта мого витраченого часу? Якщо вiдповiдь нi, тодi може вам захочеться спробувати ще раз попрацювати над нею - трохи бiльше написати, додати подiй i описувань, пожвавити словник - зробити все, щоб привернути читача.

ЕТИКА

Цей роздiл коротко викладає головнi проблеми журналiстiв всього свiту i в жодному разi не намагаєтья подати детальний етичний кодекс. Iснують десятки книг на цю тему з вичерпною iнформацiєю.

Журналiстська етика не є ситуативною - треба неодмiнно дотримуватися кiлькох незаперечних правил: Нiколи не можна навмисно публiкувати фальшиву iнформацiю.
Не можна брати хабаря в обмiн на те, щоб розголосити чи приховати iнформацiю.
Неправильно писати про тих, у кому ваша персональна чи фiнансова зацiкавленiсть.
В журналiстицi є також своя "темнi" сторони поведiнки, з питаннями про це краще звернутися до повного етичного кодексу. Одним прикладом може бути питання прийняття подарункiв вiд людей, з якими контактуєш пiд час роботи. Деякi американськi органiзацiї дозволяють приймати невеликi подарунки. Iншi забороняють репортерам, редакторам i фотографам приймати будь-якi подарунки, хай якi вони будуть малi.

Точнiсть

Перший обов'язок кожного репортера i редактора - бути точним.
Мати правильнi деталi для вашої статтi, в тому числi цифри й iмена, так само важливо, як i вся стаття в цiлому. Для будь-якого репортера найгiрший грiх з усiх полягає в неправильному написаннi прiзвища. Неправильно надруковане прiзвище спричинює непотрiбне розчарування i недовiру: "Якщо журналiст не може навiть моє iм'я правильно писати, то як я можу довiряти йому у бiльшому?" Якщо подробицi неправильнi, читачi запитають себе - i будуть правi - чи можуть вони повiрити рештi iнформацiї у тiй газетi.
Цитати, що беруться у лапки, повиннi вiдображати саме те, що сказала людина i її чи його точнi слова. Якщо ви щось змiнюєте, треба забрати лапки. Якщо хтось висловився граматично неправильно або через неуважнiсть сказав щось не те, що думав, перевiрте сказане двiчi. Немає нiчого страшного в тому, що ви зателефонуєте людинi ще раз i перепитаєте.
Якщо ви працюєте над складним матерiалом i не впевненi, що ви розумiєте його, зателефонуйте експертовi i упевнiться, що всi факти правдивi.

Неупередженiсть

Новостiйна стаття не може бути точною, якщо їй бракує неупередженостi. Якщо представленi не всi сторони справи, тодi ваша публiкацiя не дасть вашим читачам дiйсної картини подiї або суперечки. Навiть незначнi думки - вони можуть бути екстремiстськими, фанатичними або дурними - заслуговують на те, щоб їх освiтили.
Цитати мають подаватися у лапках, щоб зауваження не звучали дурними або передавали неправильне значення. З iншого боку, якщо полiтик-ветеран або хтось дуже досвiдчений у стосунках з пресою, робить дурнi коментарi публiчно, журналiсти i редактори повиннi використовувати свою власну думку про те, друкувати це чи нi. Вiд журналiстiв не вимагається бути цензорами усього свiту.

Тi, в кого беруть iнтерв'ю, мають зрозумiти, що вони говорять з журналiстом. Ви повиннi представитися, називаючи своє iм'я i органiзацiю, iнакше ви виступаєте на нечесних умовах.

Об'єктивнiсть i справедливiсть повиннi бути метою кожної статтi, незалежно вiд раси, статi, релiгiйних переконань або освiти журналiста i людей, про яких вiн чи вона пишуть.

Рiзноманiтнiсть штату журналiстiв часто допомагає гарантувати, щоб багато аспектiв статтi були неупереджено представленi у друцi або ефiрi. Рiзноманiтний штат має включати чоловiкiв i жiнок з рiзними культурним i етнiчним досвiдом, що вiдображало б iнтереси громадськостi i читачiв.

Конфлiкт iнтересiв

Журналiстам слiд уникати емоцiйних чи фiнансових стосункiв, якi заважають або показують, що можуть заважати справедливому або неупердженому освiтленню новин. Це означає, що статевi стосунки з джерелом iнформацiї неможливi, оскiльки у такому разi допускаються цiннi подарунки i грошi вiд людей, про яких пишеться матерiал, або тiсний зв'язок з такими людьми. Якщо не можна запобiгти романтичним або надто дружнiм вiдносинам, про них треба розповiсти тому, хто керує вашим вiддiлом. Потiм газета має вирiшити, чи продовжить журналiст працювати з цiєю темою, i якщо це так, чи розповiдати публiчно про цi вiдносини.

Нi за яких обставин журналiсти або редактори не повиннi приймати грошi вiд органiзацiй чи окремих людей, про яких вони пишуть. Ви самi мусите платити за все, якщо знадобиться, щоб освiтити тему. Сюди входить платня за їжу, поїздки i помешкання. Навiть, якщо ви самi вважаєте, що нiякi подарунки вам не завадять, явище конфлiкту iнтересiв залишається i може зашкодити вашiй репутацiї.

Читачiв треба iнформувати про можливi конфлiкти репортерiв. Потiм вони самi вирiшать чи цi конфлiкти якось вплинули на матерiал. Наприклад, якщо ви пишете про iнвестицiйну банкiвську компанiю, у якiй ви колись працювали, довiдка у кiнцi статтi повинна розповiсти про колишнiй зв'язок. В багатьох газетах, особливо тих, що спецiалiзуються на новинах бiзнесу, вiд журналiстiв i редакторiв вимагається подавати звiти про джерела фiнансування, компанiї, чиї акцiї вони мають, i таку iншу iнформацiю.

Iнформацiйнi компанiї поновлюють цi вiдомостi щороку i зберiгають їх, щоб спостерiгати за журналiстами i редакторами, якi пишуть статтi, якi можуть давати їм власну вигоду.

До "темної частини", за умови, що така полiтика дуже вiдрiзняється у рiзних американських iнформацiйних органiзацiях, належить питання чи можуть журналiсти i редактори приймати грошi за виступи. Багато американських iнформацiйних компанiй, особливо телемереж, дозволяють вiдомим репортерам i ведучим виступати за платню, яка часто пiднiмається до тисяч доларiв. Iнша "темна частина" стосується питання про те, як довго i у яких публiкацiях штатнi журналiсти можуть працювати позаштатними кореспондентами.

Плата за iнформацiю

У Сполучених Штатах легитимнi iнформацiйнi органiзацiї не платять за iнформацiю. У Захiднiй Європi i Японiї, однак, це зустрiчається часто i вважається припустимим.
Основна причина того, щоб не платити, зрозумiла: виплата грошей за iнформацiю дає стимул фабрикуванню iсторiй або, як мiнiмум, можливiсть прикрашати їх. Менш шанованi публiкацiї у Сполучених Штатах як правило платять за ексклюзивнi iнтерв'ю. Але навiть дуже шанованi програми теленовин часто платять за поїздки, авто, помешкання i харчi тим, хто приходить до них на iнтерв'ю.

Американськi правоохороннi органи часто платять за iнформацiю вiд i про злочинцiв, iнформацiю, яку потiм регулярно повiдомляють через основнi друкованi ЗМI. Але така практика полiцiї платити за iнформацiю є суперечливою i її кориснiсть у судi обмежена, тому що точнiсть такої iнформацiї сумнiвна. У деяких азiатських країнах журналiстам платять за вiдвiдання прес-конференцiй, таку практику засуджують на Заходi i все частiше на Далекому Сходi.

Змiшування функцiй працiвника рекламного вiддiлу i редактора

Новостiйнi органiзацiї повиннi суворо дотримуватися рiзницi мiж дiловою стороною (що вiдповiдає за пошук прибуткiв вiд реклами) i редакторською роботою. Справдi незалежнi газети також не дозволяють рекламодавцям впливати на матерiали, що друкуються. Дуже часто практикується у Центральнiй i Схiднiй Європi "прихована реклама", коли журналiстам таємно платять тi, про кого вони пишуть. Певна рiч, така практика неправильна; якщо це не так, то чому платять таємно.

Один iз шляхiв уникнути таких проблем - не дозволяти журналiстам, редакторам або фотографам продавати рекламний простiр. На жаль, деякi новостiйнi органiзацiї у Центральнiй i Схiднiй Європi i Росiї продовжують дозволяти журналiстам продаж реклами, яка тiльки може зруйнувати репутацiю ЗМI.
Новостiйнi органiзацiї повиннi також бути обережними стосовно прийняття урядових субсидiй. Тi, що роблять це,я наприклад, ВВС, мусять суворо дотримуватися об'єктивностi, освiтлюючи роботу уряду.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. 1. нормативні дані з дисципліни

    Документ
    Явтушенко В.М. “ ” 010 р. Затверджено на засіданні кафедри українознавства Протокол № 15 від «30» червня 010 р. «Узгоджено» Зав.
  2. Я україни дніпропетровська державна медична академія кафедра медицини катастроф та військової медицини “безпека життєдіяльності”

    Документ
    Програма елективного курсу "Безпека життєдіяльності" для вищих медичних закладів освіти України III-IV рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.
  3. Типологія документа допущено Міністерством культури І мистецтв України як навчальний посібник для студентів інститутів культури Київ Книжкова палата України 1998

    Документ
    Рецензенти: Кулешов Сергій Георгійович, зав. відділу документознавства Українського державного науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства,
  4. Мені академіка степана дем’янчука р. М. Літнарович,О. В. Кубай бібліографічний опис Загальні вимоги та правила складання Навчальний посібник Рівне, 2010

    Документ
    Methodology of writing and registration of list of literary sources is resulted at registration of the advanced studies. For students-magistrantiv IEHU
  5. З 1 липня 2007 року в Україні набув чинності дсту гост 1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання"

    Документ
    З 1 липня 2007 року в Україні набув чинності ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання".

Другие похожие документы..