Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Практическое применение химических материалов в машино-, судо-, авиастроении, электронике, радиопромышленности, строительстве, деревообрабатывающей, л...полностью>>
'Доклад'
В школе обучается 544 учащихся в 20 классах. Учебно-воспитательный процесс организован в одну смену. Школа работает по пятидневной учебной неделе. Об...полностью>>
'Руководство'
Бизнес-план выполняет несколько основных функций, как внешних (познакомить с предприятием и раскрыть суть его деятельности различным представителям д...полностью>>
'Документ'
Среди всего постоянного населения мужчины составляют 47,4 %, женщины – 52,6 %. Женского населения фертильного возраста – 16022 человек (46,6 % от общ...полностью>>

Д. В. Зеркалов Безпека праці в медичних закладах

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером вироб­ництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихід­ним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при ти­жневій нормі 36 годин і 4 години при тижневій нормі 24 години.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власни­ком або уповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів.

Стаття 54. При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочує­ться на одну годину. Це правило не поширюється на пра

цівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і части­на третя статті 51).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихі­дним днем. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

Стаття 55. Забороняється залучення до роботи в нічний час:

1) вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176), 2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192), 3) інших категорій працівників, передбачених законодавством, Робота жінок в нічний час не допускається, за винятком випадків, пере­дбачених статтею 175 цього Кодексу. Робота інвалідів у нічний час допускає­ться лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомен­даціям (стаття 172).

Стяття 56. За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповно­важений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально від­працьова­ному часу або залежно від виробітку.

Робота в умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Стаття 57. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається прави­лами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповіднос­ті з законодавством.

Стаття 58. При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в поряд­ку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності.

Стаття 59. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд заборо­няється.

Стаття 62. Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважають­ся роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 161).

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині третій цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвер­нення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усу­нення їх наслідків,

2) при проведенні громадсько необхідних робіт з водопостачання, газо­постачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування,

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбаче­них обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устат­кування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих,

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з ме­тою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення ван­тажів у пунктах відправлення і призначення,

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви, в цих випадках власник або уповноваже­ний ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Стаття 63. До надурочних робіт (стаття 62) забороняється залучати:

1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (стаття 176),

2) осіб, молодших вісімнадцяти років (стаття 192),

3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (стаття 220)

Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії праців­ників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою (стаття 177).

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (стаття 172).

Стаття 65. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного праців­ника чо­тирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Глава V. Час відпочинку

Стаття 66. Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири годи­ни після початку роботи.

Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутріш­ньо­го трудового розпорядку.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не мо­жна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації.

Стаття 67. При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні – один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, ви­значається графіком роботи підприємства, установи, орга­ні­зації, погод­женим з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

Стаття 68. На підприємствах, в установах організаціях, де робота не може бути пе­рервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування театри му­зеї та інші), вихідні дні встановлюються місцевими Радами народних депутатів.

Стаття 69. На підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких не­можливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних робо­тах, пов’язаних з роботою тран­с­порту, ви­хідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що за­т­вер­д­жується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації.

Стаття 70. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години.

Стаття 71. Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу профспіл­кового комітету під­приємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визнача­ються законодавством і в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в та­ких виняткових випадках:

1) для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення її наслідків,

2) для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державно­го чи громадського майна,

3) для виконання невідкладних, наперед непередбачених робіт, від не­гайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підпри­ємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів,

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з ме­тою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення ванта­жів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Стаття 74. Всім працівникам надаються щорічні відпустки із збереженням місця ро­боти (посади) і середнього заробітку (статті 75 і 76).

Стаття 76. Щорічні додаткові відпустки надаються:

1) працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими умовами праці,

2) працівникам, які зайняті в окремих галузях народного господарства і мають тривалий стаж роботи на одному підприємстві, в організації,

3) працівникам з ненормованим робочим днем,

4) працівникам, які працюють в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях,

5) в інших випадках, передбачених законодавством.

Глава VII. Оплата праці

Стаття 106. За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачує­ться в подвійному розмірі годинної ставки.

За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час випла­чується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповід­ної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, – за всі відпрацьовані надурочні години.

У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.

Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.

Стаття 107. Робота у святковий та неробочий день (частина четверта статті 73) опла­чується у подвійному розмірі:

1) відрядникам – за подвійними відрядними розцінками,

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними став­ками, – у розмірі подвійної годинної або денної ставки,

3) працівникам, які одержують місячний оклад, – у розмірі одинарної го­динної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвій­ної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася по­над місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Стаття 108. Робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підви­щеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колек­тивним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Глава VIII. Гарантії і компенсації

Стаття 123. За час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити таке обстеження (статті 169, 191), зберігається середній заробіток за місцем роботи.

Глава Х. Трудова дисциплина

Стаття 139. Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно ви­конувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу додер­жувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено тру­довий договір.

Стаття 140. Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпе­чується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нор­мальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, мето­дами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до пору­шень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов’язки. Щодо окремих несумлінних пра­цівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Стаття 141. Власник або уповноважений ним орган повинен правильно орга­ні­зувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватись законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до по­треб і запитів працівників, поліп­шувати умови їх праці та побуту.

Стаття 142. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організа­ціях визна­чається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним ор­гану і профспілкового комітету на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій праців­ників діють статути і положення про дисципліну.

Глава XI. Охорона праці

Стаття 153. На всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на влас­ника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колек­тивного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забез­печувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умо­вах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуа­ція, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здо­ров’я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пові­домити про це орган державного нагляду за охороною праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

На власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, про­типожежної охорони.

Трудові колективи обговорюють і схвалюють комплексні плани поліпшен­ня умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів і контролюють вико­нання цих планів.

Стаття 154. Проектування виробничих об’єктів, розробка нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці.

Виробничі будівлі, споруди, устаткування, транспортні засоби, що вводя­ться в дію після будівництва або реконструкції, технологічні процеси повинні відповідати нормативним актам про охорону праці.

Стаття 155. Жодне підприємство, цех, дільниця, виробництво не можуть бути прийня­ті і введені в експлуатацію, якщо на них не створено безпечних і нешкідливих умов праці.

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого та соціально-культурного призначення без дозволу органів державного на­гляду за охороною праці забороняється.

Власник, який створив нове підприємство, зобов’язаний одержати від ор­ганів державного нагляду за охороною праці дозвіл на початок його роботи.

Стаття 158. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впрова­дження прогресивних технологій досягнень науки і техніки, засобів механі­зації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випроміню­вань тощо.

Стаття 159. Працівник зобов’язаний:

 знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, прави­ла поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засоба­ми виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту,

 додержувати зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колектив­ним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації,

 проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди,

 співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров’ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Стаття 160. Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Трудові колективи через обраних ними уповноважених, професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників контролюють додержання всі­ма працівниками нормативних актів про охорону праці на підприємствах, в установах, організаціях.

Стаття 161. Власник або уповноважений ним орган розробляє за участю профспілок і реалізує комплексні заходи щодо охорони праці відповідно до Закону Украї­ни “Про охорону праці”. План заходів щодо охорони праці включається до колективного договору.

Стаття 162. Для проведення заходів по охороні праці виділяються у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали. Витрачати ці кошти і матеріали на інші цілі забороняється.

Порядок використання зазначених коштів і матеріалів визначається в ко­лективних договорах.

Трудові колективи контролюють використання коштів, призначених на охорону праці.

Стаття 163. На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також робо­тах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих темпера­турних умовах, працівникам видаються безплатно за встановленими норма­ми спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захи­сту.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний організувати комп­лектування та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нор­мативних актів про охорону праці.

Стаття 164. Видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матері­алів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання не дозволяється.

Власник або уповноважений ним орган повинен компенсувати працівни­кові витрати на придбання спецодягу та інших засобів індивідуального захис­ту, якщо встановлений нормами строк видачі цих засобів порушено і праців­ник був змушений придбати їх за власні кошти У разі дострокового зносу цих засобів не з вини працівника власник або уповноважений ним орган зо­бов’язаний замінити їх за свій рахунок.

Стаття 165. На роботах, зв’язаних з забрудненням, видається безплатно за встанов­леними нормами мило. На роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин, видаються безплатно за встановленими нормами змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Стаття 166. На роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безпла­тно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

На роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.

Стаття 167. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний безплатно постача­ти працівників гарячих цехів і виробничих ділянок газованою солоною водою. Цехи і виробничі ділянки, де організовується постачання газованою солоною водою, визначаються органами санітарного нагляду за погодженням з влас­ником або уповноваженим ним органом.

Стаття 168. Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим кате­горіям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган, зобов’язаний обладнувати при­міщення для обіг­рівання і відпочинку праців­ників.

Стаття 169. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за свої кошти орга­нізувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медично­го огляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, тер­мін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здо­ров’я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Стаття 170. Працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за їх згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обме­ження строку.

При переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або провадиться виплата допомоги по державно­му соціальному страхуванню

Стаття 171. Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на ви­робництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Стаття 172. У випадках, передбачених законодавством, на власника або упо­в­нова­жений ним орган покладається обов’язок організувати навчання, переквалі­фікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Залучення інвалідів до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (статті 55, 63).

Стаття 173. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний відповідно до зако­нодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним із виконанням трудових обов’язків.

Відшкодування власником або уповноваженим ним ор­ганом моральної шкоди

Стаття 1731. Відшкодування моральної шкоди провадиться власником або уповнова­женим ним органом, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушили його нормальні життєві зв’язки і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законо­дався­вом.

Глава XII. Праця жинок

Стаття 174. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних робо­тах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Д. В. Зеркалов Охрана труда Методические указания

    Методические указания
    Создание безопасных высокопроизводительных условий труда являет­ся делом общегосударственной важности. Для этого необходимо последова­тельное уменьшение ручного труда, существенное сокращение, а в перспек­тиве – ликвидация монотонного,
  2. Безпека

    Документ
    У навчальному посібнику наведено теоретичні основи і нор­мативно-правові матеріали щодо забезпечення безпеки грома­дян у процесі їхньої трудової діяльності й побуту.
  3. Д. В. Зеркалов Ю. О. Полукаров

    Документ
    Органызацыя та управлыння безпекою життєдіяльності Електронний ресурс : Навчальний посібник / Д. В. Зеркалов, Ю. О. Полукаров. – Електрон. дані. – К.
  4. М. О. Халімовського Затверджено Міністерством освіти І науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів освіти київ "Основа" 2003

    Документ
    Рецензенти: професор кафедри охорони праці Донецького технічного університету, доктор техн. наук Ніколін В.Г.; професор кафедри безпеки життєдіяльності Національного авіаційного університету Буріченко Л.
  5. Конспект лекцій Київ 2011 Лекція №1+№2. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек

    Конспект
    3 моменту появи на Землі Людина перманентно живе та діє в умовах потенційних небезпек, що постійно змінюються. Це дає змогу сформулювати аксіому про те, що діяльність Людини потенційно небезпечна.

Другие похожие документы..