Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Программа'
Информация по организации конференции – Проректор по научной работе Нового гуманитарного института, кандидат филологических наук, доцент М.Н.Николаев...полностью>>
'Документ'
У процесі роботи слухачі курсів отримають інформацію про створені українськими фахівцями програмні педагогічні засоби з географії, познайомляться з ї...полностью>>
'Учебно-методический комплекс'
Кислицина О.В. Правовое регулирование инновационной сферы. Учебно-методический комплекс. Рабочая программа для студентов направления 080200.68 «Менед...полностью>>
'Конкурс'
Педагогические возможности: игра учит коллективному поиску ответов на вопросы, способствует развитию общения, воспитывает чувство ответственности за ...полностью>>

Харківський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Харківський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

УДК 349.6 + 656.13(477)

Б Р И Г А Д И Р Іван Васильович

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В ГАЛУЗІ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

Д И С Е Р Т А Ц І Я

на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

кандидат юридичних наук, доцент

Ш У М І Л О  Олексій Михайлович

Харків – 2008

З М І С Т

З М І С Т 2

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1 13

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАВЧІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В ГАЛУЗІ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ 13

1.1 Історико-правові засади екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту 13

1.2 Законодавчі гарантії екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту 31

2.2 Забезпечення екологічної безпеки вантажів, що перевозяться автомобільним транспортом 67

Висновки до розділу 73

РОЗДІЛ 3 76

ПРАВОВІ ФОРМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ 76

3.1 Роль державних органів, органів місцевого самоврядування та громадськості у підтриманні екологічної безпеки на автомобільному транспорті 76

3.2 Юридична відповідальність за правопорушення у сфері екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту 93

Висновки до розділу 96

ВИСНОВКИ 99

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 106

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЗС

Автозаправна станція

ВРУ

Верховна Рада України

ГК

Господарський кодекс

ДАІ

Державна автомобільна інспекція

ЄС

Європейський Союз

ЗУ

Закон України

КК

Кримінальний кодекс

КМУ

Кабінет Міністрів України

КУпАП

Кодекс України про адміністративні правопорушення

МВС

Міністерство внутрішніх справ України

Мінприроди

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України

Мінтрансзв’язку

Міністерство транспорту та зв’язку України

ООН

Організація Об’єднаних Націй

СНД

Співдружність Незалежних Держав

СТО

Станція технічного обслуговування

ЦК

Цивільний кодекс

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день держава і громадськість приділяють велику увагу проблемі забезпечення екологічної безпеки. В ст. 16 Конституції України закріплено такий обов’язок держави як забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу.

Правовому забезпеченню екологічної безпеки присвячено цілу низку національних нормативно-правових актів та міжнародних договорів, учасником яких є і Україна. Тому можна стверджувати, що формується певний елемент системи екологічного права України, норми якого знаходять своє місце в різних галузях права. Однією із таких сфер, виступає правове регулювання транспортної діяльності. Однак у зв’язку з кризою у більшості галузей економіки, суб’єктам господарювання та органам держави не завжди вдається виконувати законодавчий принцип пріоритетності вимог екологічної безпеки. Не є винятком і галузь автомобільного транспорту. Так склалося, що даний вид транспорту є найбільш поширеним і на нього припадає переважна частина пасажирських та вантажних перевезень, особливо у великих містах. Він же є одним з основних джерел забруднення довкілля в цілому та окремих його елементів.

Правове регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту здійснюється за двома основними напрямками. З одного боку – екологічним законодавством, що висуває загальні вимоги до здійснення будь-якої господарської діяльності, а з другого – спеціальним законодавством щодо правового регулювання суспільних відносин, що скаладаються в транспортній галузі. Обидва напрямки інколи не узгоджуються, існують прогалини в законодавстві, використовуються застарілі стандарти та вимоги в галузі автомобільного транспорту, від яких світова спільнота уже відійшла. Це, в свою чергу, не дозволяє як слід забезпечити конституційне право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля, породжує значні складнощі у забезпеченні правової охорони навколишнього природного середовища, створює умови для скоєння екологічних правопорушень, не дозволяє органам внутрішніх справ та іншим правоохоронним органам ефективно виконувати свої природоохоронні функції.

Незважаючи на зазначені недоліки правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту, дана тема не знайшла свого комплексного дослідження. До розгляду проблеми правової регламентації екологічної безпеки на різних рівнях підходили такі вітчизняні та зарубіжні вчені, як: В.І. Андрейцев, Г.В. Анісімова, Г.І. Балюк, Н.Н. Веденін, О.С. Колбасов, В.В. Костицький, М.І. Краснова, Г.П. Сєров, М.О. Фролов, Ю.С. Шемшученко та інші. У 1999 р. Н.В. Барбашова захистила дисертацію на тему „Правове забезпечення екологічної безпеки в процесі господарської діяльності”, де частково розглянула проблеми забезпечення екологічної безпеки всієї системи транспорту як частини господарської діяльності. Пізніше Л.О. Бондар провів дисертаційне дослідження на тему: „Правові засади здійснення екологічно небезпечної діяльності в Україні”, в якій досліджувалися заходи правового механізму регулювання екологічно небезпечної діяльності, визначалися особливості правового регулювання окремих її видів, здійснювалася правова розробка наукового поняття та теоретичні дослідження механізму правового регулювання екологічно небезпечної діяльності. Але комплексне дослідження правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту не проводилося.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п. 48 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 років (затверджені Наказом МВС України № 755 від 05.07.2004), п.п. 4.3 та 9.1 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006 – 2010 р.р. і планів науководослідних робіт кафедри трудового, земельного та екологічного права Харківського національного університету внутрішніх справ.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу наукових розробок, узагальнення правозастосовної практики визначити зміст поняття екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту, основні правові заходи і механізми її забезпечення, розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення системи чинного законодавства для ефективного розв’язання проблем зменшення негативного впливу автомобільного транспорту на життя і здоров’я людини та довкілля.

Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження, зроблено спробу вирішити такі завдання:

  • охарактеризувати юридичну природу екологічної безпеки та її правове регулювання в законодавстві України;

  • з правової точки зору оцінити галузь автомобільного транспорту та загрози екологічній безпеці, котрі в ній виникають;

  • визначити правові засоби зменшення негативного впливу безпосередньої експлуатації транспортних засобів та охарактеризувати їх різновиди ;

  • розкрити правові заходи гарантування екологічної безпеки при транспортуванні вантажів;

  • охарактеризувати правові заходи гарантування екологічної безпеки у сфері обслуговування діяльності автомобільного транспорту;

  • визначити правовий механізм, котрий дозволить забезпечити екологічну безпеку в галузі автомобільного транспорту;

  • з’ясувати роль та завдання органів державної влади і місцевого самоврядування та громадськості у підтриманні екологічної безпеки на автомобільному транспорті;

  • охарактеризувати значення та особливості юридичної відповідальності в досліджуваній сфері;

  • вивчити досвід інших країн щодо гарантування екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту та визначити основні напрямки міжнародної співпраці в цій галузі;

  • сформулювати шляхи вдосконалення існуючого законодавства для комплексного вирішення проблем забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у сфері правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту.

Предмет дослідження становить правове регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. У ході дослідження використано загальнонаукові та спеціальні правові методи дослідження. Логічний метод (аналізу, синтезу, індукції, дедукції) використано під час дослідження нормативно-правових актів, аналітичних матеріалів, концепцій та точок зору авторів з окремих питань, які входили до предмета дослідження (розділи 1, 2, 3). Із використанням діалектичного методу досліджувався розвиток законодавства у сфері регулювання екологічної безпеки та система правових засобів гарантування екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту (підрозділ 1.2, розділ 2). За допомогою методу системного аналізу визначено систему правового регулювання забезпечення екологічної безпеки та основні загрози екологічній безпеці від діяльності у сфері автомобільного транспорту (підрозділи 1.2 та 1.3). Для встановлення змісту правових норм та вимог використовувався метод доктринального тлумачення правових норм (розділи 1, 2, 3). Системно-структурний метод використовувався при дослідженні ролі органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості в забезпеченні екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту (підрозділ 3.1). За допомогою порівняльно-правового методу досліджувалося законодавство інших країн щодо правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту (розділ 2, підрозділ 3.3). З використанням емпіричного методу досліджувалась практика застосування чинного законодавства (розділ 2, підрозділи 3.1, 3.2).

Усі використані методи наукового дослідження ґрунтуються на вимогах об’єктивного і всебічного аналізу процесів та явищ суспільного розвитку, що відбувалися і відбуваються в Україні та інших країнах протягом усієї історії використання автомобільного транспорту. Це, в свою чергу, дозволило різнобічно дослідити міжгалузевий правовий інститут екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту та обґрунтувати напрями подальшого вдосконалення законодавства України у цій сфері.

Теоретичною базою дослідження стали праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених. У дисертації використані праці таких відомих вчених у різних галузях права: В. І. Андрейцева, Г.В. Анісімової, Г. І. Балюк, А. Г. Бобкової, С. А. Боголюбова, М. М. Бринчука, Ю.О. Вовка, А. П. Гетьмана, В.А. Єгіазарова, Б. В. Єрофєєва, І.І. Каракаша, Т. Г. Ковальчук, О. С. Колбасова, В.В. Костицького, М. В. Краснової, Н. Р. Малишевої, М. І. Малишко, В. Л. Мунтяна, В.В. Носіка, В. В. Петрова, О. О. Погрібного, В. К. Попова, Г. П. Сєрова, Н. І. Титової, М. О. Фролова, Ю. С. Шемшученка, М. В. Шульги, О. М. Шуміла та інших.

Нормативну базу дисертації становлять Конституція України, міжнародні нормативно-правові договори, Закони України, Постанови Верховної Ради України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, які регулюють суспільні відносини щодо забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту, нормативні акти іноземних країн. Використано також низку проектів законодавчих актів. Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять також узагальнення результатів діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування у зазначеній сфері, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці на дисертаційному рівні проведено комплексне дослідження правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень, висновків та рекомендацій, котрі виносяться на захист, зокрема:

1. Уперше дано юридичне визначення поняття „екологічна безпека в галузі автомобільного транспорту”, яка є станом захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства, держави та довкілля, за якого гарантується право кожної людини на здорове та безпечне навколишнє середовище та існують необхідні умови для захисту довкілля, відтворення природних об’єктів і задоволення інших прав громадян та інтересів держави, який досягається шляхом виканання юридичними та фізичними особами нормативних вимог щодо експлуатації автомобільних транспортних засобів, перевезення вантажів та обслуговування автомобільного транспорту.

2. Дістали подальшого розвитку наукові погляди на історію та процес формування права екологічної безпеки, яке розглядається як комплексна галузь екологічного права, котра, крім властивих їй функцій як частини екологічного права, виконує завдання об’єднати різні галузі права з метою найбільш ефективного та комплексного виконання покладених на екологічне право та законодавство функцій.

3. Уперше визначено систему правових норм що регулюють суспільні відносини по забезпеченню екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту як міжгалузевий правовий інститут, який формується з метою охорони довкілля, гарантування кожному здорового та безпечного навколишнього середовища та створення необхідних умови захисту довкілля, відтворення природних об’єктів і задоволення інших прав громадян та інтересів держави.

4. Уперше з правової точки зору визначено та класифіковано загрози екологічній безпеці в галузі автомобільного транспорту, які залежно від джерел таких загроз слід розділити на групи: автомобільні транспортні засоби та безпосередня їх експлуатація; вантажі, що перевозяться автомобільним транспортом; сфера обслуговування діяльності автомобільного транспорту.

5. Уперше визначено систему та проведено авторську класифікацію правових засобів забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту, які залежно від джерел загроз та напрямку і способу правового впливу слід поділяти на такі:

  • забезпечення екологічної безпеки при експлуатації транспортних засобів: правові засоби зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від роботи автомобілів; правові засоби попередження негативного впливу автомобіля на життя і здоров’я людини та довкілля після виведення його з експлуатації як транспортного засобу; правові засоби забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту через поліпшення якості пального; правові засоби гарантування екологічної безпеки при поводженні з витратними матеріалами;

  • гарантування екологічної безпеки при перевезенні вантажів: економіко-правові та адміністративно-правові засоби;

  • забезпечення екологічної безпеки сфери обслуговування діяльності автомобільного транспорту.

6. Дістали подальшого розвитку наукові позиції щодо місця та повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування та громадськості з огляду на їх роль у гарантуванні екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту, обґрунтовано пропозиції щодо необхідності розширення повноважень посадових осіб МВС та Державної екологічної інспекції з метою належного реагування на правопорушення у сфері забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту.

7. Обґрунтовано наукові пропозиції щодо:

- якісно нового використання фінансово-економічних важелів забезпечення екологічної безпеки в галузі автомобільного транспорту, зокрема, поширення обов’язку сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища на всіх власників та користувачів автомобілів, запровадження збору за екологічний клас автомобіля;

- посилення ролі інституту юридичної відповідальності власників та користувачів автомобільних транспортних засобів шляхом більш широкого застосування заходів впливу майнового характеру, не відмовляючись при цьому від санкцій особистісного спрямування.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

  • у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем забезпечення екологічної безпеки окремих галузей економіки та матеріального виробництва, визначення нових напрямків у розвитку права екологічної безпеки;

  • у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо удосконалення законодавства України, зокрема, прийняття поданих до Верховної Ради України, Екологічного кодексу України та Податкового кодексу України, внесення змін до КУпАП, інших законів України та цілої низки підзаконних нормативно-правових актів; у процесі дослідження було підготовлено, підписано та направлено до ВРУ відкритий лист представників громадських організацій природоохоронного спрямування з пропозицією внести зміни до деяких законодавчих актів України з метою встановлення як обов’язкових європейських вимог до автомобілів на рівні Євро-2;

  • у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність суддів, працівників правоохоронних та контролюючих органів державної влади та місцевого самоврядування; результати дослідження використовувалися в практичній діяльності органів Прокуратури, МВС, неурядових організацій.

  • у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються в Харківському національному університеті внутрішніх справ та Навчально-науковому інституті права, економіки та соціології ХНУВС під час проведення занять з дисциплін „Екологічне право”, „Земельне право”, „Аграрне право” та „Основи екології”.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом на науково-практичних конференціях: „Права граждан, правоохранительная и правоприменительная деятельность в России и Украине: состояние и перспективы развития” (м. Бєлгород, 2003 р.), „Регіон – 2003: Стратегія оптимального розвитку” (м. Харків, 2003 р.), „Понт Эвксинский ІІІ” (м. Севастополь, 2003 р.) „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (м. Харків, 2003 р.), „Актуальні проблеми реформування приватного права України” (м. Запоріжжя, 2006 р.) „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (м. Харків, 2006 р.), на засіданнях кафедри трудового, земельного та екологічного права Харківського національного університету внутрішніх справ і кафедри трудового, екологічного та земельного права Навчально-наукового інституту права, економіки та соціології Харківського національного університету внутрішніх справ, а також в роботі Харківської міської громадської організації „ЕкоПраво-Харків”.

Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані в 7 статтях, з яких 4 у фахових збірниках наукових праць та 6 тезах наукових доповідей на конференціях; матеріали дисертаційного дослідження використані при підготовці Науково-практичного коментаря Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Структура дисертації. Робота композиційно складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 212 сторінок, із яких список використаних джерел 36 сторінок (342 найменування).

РОЗДІЛ 1



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису Бабіч Ія Володимирівна

    Документ
    1.1. Розвиток і становлення суспільних відносин з переробки давальницької сировини в Україні та світі. Толлінг як вид суспільних відносин з переробки давальницької сировини 13
  2. Харківський національний університет внутрішніх справ (1)

    Документ
    Актуальність теми. Забезпечення внутрішньої безпеки як своєрідної характеристики і необхідної умови життєдіяльності людей, суспільства та держави в цілому є невід’ємною складовою державної політики, тобто однією з найбільш важливих функцій держави.
  3. Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису Кравчук Валентина Миколаївна

    Документ
    Актуальність теми. Після першої хвилі демократичних перетворень в Україні 1990-х років концепт громадянське суспільство набув широкого схвалення і визнання.
  4. Київський національний університет внутрішніх справ На правах рукопису Шруб Інна Володимирівна

    Документ
    Актуальність теми. З набуттям незалежності, Україна проголосила курс на побудову демократичної правової держави, що обумовило виникнення якісно нових поглядів на систему гарантій прав і свобод людини та громадянина.
  5. Київський національний університет внутрішніх справ на правах рукопису фільштейн володимир леонідович

    Документ
    За роки незалежності сталися докорінні революційні зміни в соціально-економічній, політичній та культурній сферах життя України. Перед юридичною наукою постали питання підвищення ефективності функціонування механізму держави, результативності

Другие похожие документы..