Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
) кв. м 0-00 4.Шёлковые дорогие (Иранские) кв. м 90,00 - Сильнозагрязненные кв.м 310-00 Чистка кистей входит в стоимость услуги Чистка коврового покры...полностью>>
'Документ'
Среди развитых стран мало таких, в конституции которых содержится требование, по категоричности выражения близкое к содержащемуся в статье 57 Констит...полностью>>
'Документ'
Настоящее положение разработано в соответствии с требованиями Положения по бухгалтерскому учету «Учетная политика организации» (ПБУ 1/2008), утвержден...полностью>>
'Документ'
Федеральное государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования "Красноярский государственный аграрный университет&...полностью>>

Міністерство освіти І науки україни харківський національний економічний університет на правах рукопису норік лариса олексіївна

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

101


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

НОРІК ЛАРИСА ОЛЕКСІЇВНА

УДК 658:005.52(043.3)

ДІАГНОСТИКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОКСОХІМІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Науковий керівник

Малярець Людмила Михайлівна,

к. е. н., доцент

Харків – 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

12

1.1. Теоретичний підхід до визначення діагностики в економіці

12

1.2. Основні характеристики конкурентоспроможності підприємства

29

1.3. Побудова системи показників конкурентоспроможності підприємства

56

Висновки до розділу 1

70

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОКСОХІМІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

73

2.1. Тенденції розвитку коксохімічної промисловості в Україні

73

2.2. Формування комплексу аналітичних методів для розв’язання завдань діагностики конкурентоспроможності підприємства

91

2.3. Виявлення та оцінка чинників впливу на формування конкурентоспроможності коксохімічних підприємств

104

Висновки до розділу 2

129

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ДІАГНОСТИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ КОКСОХІМІЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ

132

3.1. Оцінка, порівняльний аналіз і прогнозування змін

конкурентоспроможності коксохімічних підприємств

132

3.2. Методика діагностики конкурентоспроможності

підприємства

152

3.3. Використання результатів діагностики конкурентоспроможності підприємства в процесі розробки управлінських рішень

168

Висновки до розділу 3

179

ВИСНОВКИ

183

ДОДАТКИ

188

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

222

ВСТУП

На сучасному етапі економічного й соціального розвитку економіки України важливе значення має металургія, яка забезпечує 27% промислового виробництва держави, дає близько 40% валютних надходжень в Україну і понад 10% надходжень у державний бюджет. Україна є одним з лідерів серед країн – виробників чорних металів у світі за обсягом виробництва сталі та за обсягом експорту металопродукції. Невід’ємною частиною металургії є коксохімічна промисловість, тісний зв’язок з якою мають також інші галузі. Розвиток коксохімічної промисловості значною мірою залежить від забезпечення умов формування конкурентоспроможності коксохімічних підприємств із урахуванням змін складного і нестабільного ринкового середовища.

Коксохімічні підприємства, як і більшість вітчизняних підприємств, потребують достовірного визначення рівня своєї конкурентоспроможності для розвитку ключових напрямків діяльності з метою адаптації до ринкових умов. Ряд обставин, серед яких необхідність визначення особистого положення коксохімічних підприємств на ринку, розробка і реалізація обґрунтованих заходів з метою підвищення рівня конкурентоспроможності та створення конкурентних переваг підприємств, вибір підприємства–партнера для сумісного бізнесу, залучення коштів інвесторів у перспективне виробництво, складання програми виходу підприємства на нові ринки збуту, забезпечення умов для оперативного реагування й адаптації до коливань ринку – потребують досконалих методів аналізу конкурентоспроможності коксохімічних підприємств та визначення прогнозних значень її рівня. Розробка дійових управлінських рішень має ґрунтуватись на аналітичних висновках про тенденції змін конкурентоспроможності підприємства, що обумовлює актуальність застосування в системі управління інструментарію діагностики.

Науковим підґрунтям дисертаційної роботи є результати досліджень науковців за такими напрямами, як конкурентоспроможність підприємств і застосування діагностики в економіці. Питання оцінки конкуренто-спроможності та розробки систем управління нею розглянуто в роботах Д. Аакера, Г. Л. Азоєва, І. Ансоффа, А. Є. Воронкової, В. М. Гейця, П. Дойля, Ю. Б. Іванова, Б. Є. Кваснюка, М. О. Кизима, Ф. Котлера, Є. Н. Кузьбожева, Ж.-Ж. Ламбена, Г. Мінцберга, І. П. Отенко, В. С. Пономаренка, М. Портера, О. М. Тридіда, О. М. Тищенка, Р. О. Фатхутдінова, А. Чандлера, О. П. Челенкова, В. Г. Шинкаренка, Й. Шумпетера та інших вчених. Питанням формування методичних підходів до діагностики і розробки управлінських заходів на основі її результатів присвячені роботи І. О. Бланка, А. С. Вартанова, А. Є. Воронкової, Ю. Б. Іванова, М. О. Кизима, Б. Коласса, І. Маріона, М. Мескона, К. Наварі, В. С. Пономаренка, В. Ш. Раппопорта, Ж. Рішара, Ф. Б. Ріполь-Сарагосі та ін.

Аналіз дисертацій, захищених за вказаними вище напрямами протягом 1999–2007 рр. вказує на те, що фактично в кожному науковому дослідженні увага приділяється питанню розробки заходів удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства (табл. 1). Проте слід відзначити, що ряд теоретичних проблем щодо удосконалення методів управління конкурентоспроможністю підприємства залишається недостатньо розробленим. Для обґрунтування складових конкурентоспроможності підприємства кожним науковцем даються практичні рекомендації на основі найрізноманітніших ознак, методик і принципів, що підпорядковані окремо виділеним цілям. Неоднозначність трактування термінів, що використовуються в процесі дослідження категорій теорії конкуренції, таких, як «конкурентна позиція», “конкурентне положення”, “конкурентний статус”, “конкурентні можливості”, “конкурентні переваги” та визначення структури їх формування не забезпечують ефективного наукового і практичного пізнання процесу функціонування коксохімічних підприємств у ринкових умовах.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте

за типом об’єктів діагностування: параметрична (структурна) – оцінка параметрів стану та його структури; проблемна (організаційна) – оцінка дії факторів впливу на стан та розвиток об’єкта дослідження, що потребує управлінських рішень та організації їх реалізації; процесуальна (функціональна) – оцінка процесів розвитку та функціонування об’єкта, що передбачає визначення напрямів та заходів, що забезпечують бажаний результат;

за напрямом використання результатів діагностики: інструментальна, що передбачає використання показників у процесі обґрунтування рішення для безпосередніх дій; концептуальна, яка використовує показники для сприяння загальному розумінню становища та ситуації;

за змістом вихідної інформації: внутрішня, зовнішня, загальна.

Подані ознаки діагностики відображають основні організаційно-методичні аспекти її проведення, що дає можливість підвищити якість її впровадження та забезпечити адекватні умови прийняття і реалізації управлінських рішень. Встановлення виду діагностики визначає спрямованість формування управлінського забезпечення. Обґрунтування управлінських рішень на засадах результатів діагностики відповідного виду дає можливість співставити тенденції змін характеристик об’єкта, забезпечити умови їх взаємодії, уникнути ризику планування та істотно покращити точність прогнозування.

Вирішення питань управління потребує аналітичної підтримки, яку можна забезпечити застосуванням діагностики в практиці управління. Такий підхід збігається з теоретичними положеннями, викладеними в [129], відповідно до яких важливим питанням є не тільки встановлення проблеми, але й її ідентифікація та вирішення з метою отримання кращого результату.

Місце діагностики у ланцюзі функцій системи управління визначається основними проблемами, що вирішуються в управлінському процесі: системне вивчення об’єкта управління; ідентифікація його реального становища; прагнення до підвищення рівня розвитку; підтримка деяких вихідних характеристик на заданому рівні; створення та виконання програми дій для забезпечення досягнення заданого рівня розвитку; спостереження, тобто формування такого рівня розвитку, який є найбільш близьким до відомого; встановлення основних факторів, що викликають зміни становища об’єкта, та оцінка їх впливу; коригування й оптимізація управління, тобто досягнення деякої мети, що змінюється за часом, та реалізація оптимальних вихідних характеристик; зміни функцій планування від поточних до перспективних; виявлення можливих перспектив розвитку і наслідків; прогноз основних тенденцій. А. Маріон [286] відзначив логічний зв’язок діагностики з основними функціями управління, такими, як аналіз, планування, організація, мотивація, контроль, облік та прийняття рішень. Діагностика в економіці виступає своєрідним механізмом саморегулювання, що забезпечує зворотний зв'язок у с
истемі управління (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Ланцюг функцій системи управління в економіці

Однією з суттєвих характеристик всіх об'єктів і процесів управління в економіці є складність, що пояснюється великою внутрішньою різноманітністю ознак об'єкта й необхідністю врахування зовнішніх впливів на стан об'єктів керування й можливість досягнення ними бажаного стану. Діагностування, постаючи складовою частиною управлінського циклу, у свою чергу, є циклом, що складається з ряду етапів. Тому процес проведення діагностики передбачає розробку етапів діагностування. Б. Коласc [109] визначає спостереження, первинну обробку, висловлювання гіпотези, аналіз та формування висновків.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте

Отже, на підставі узагальнення існуючих підходів до визначення основних аспектів формування конкурентоспроможності підприємства можна встановити її характерні ознаки. Оскільки суперництво підприємств приймає вид суперництва продукції, яка є головним об’єктом на ринку, то важливе значення мають властивості продукції підприємства. Тому конкурентоспроможність продукції підприємства є, безумовно, первинною складовою конкурентоспроможності підприємства. Вона має вартість, споживчу цінність, якість, технічний рівень, надійність та інші важливі характеристики. Саме в продукції знаходять відображення всі особливості ринкових відносин в економіці. У науковій літературі визначається, що конкурентоспроможність продукції – це такий рівень її економічно-технічних, експлуатаційних параметрів, що дозволяє витримати конкуренцію з іншою аналогічною продукцією на ринку. Крім того конкурентоспроможність продукції визначають як: сукупність якісних і вартісних характеристик, що забезпечує задоволення конкретної потреби споживача; ступінь відповідності продукції у кожен момент часу до вимог ринку за технічними, економічними та іншими характеристиками; комплекс споживчих і вартісних характеристик, у зв’язку з якими відбувається розподіл попиту на ринку; характеристика, в якій відображується відмінність від продукції-конкурента як за ступенем відповідності до конкретної суспільної потреби, так і за витратами на її задоволення; комплекс чинників, що відображують техніко-економічні риси продукції та умови її реалізації [4; 19; 25; 46; 77; 86;87; 111; 118–121; 141; 144; 152;153; 175; 192; 194–196; 251–253].

Огляд наукових робіт свідчить про існування двох основних підходів до визначення конкурентоспроможності продукції: орієнтація на дослідження потреб споживачів і порівняння якісних показників – розгляд техніко-технологічного рівня, якості та ціни придбання, експлуатації і утилізації, як найважливіших характеристик конкуренто-спроможності продукції (далі ці властивості доповнюються рядом організаційно-економічних умов, які характеризують витрати споживача, можливість реалізації продукції на ринку, строки постачання, післяпродажне обслуговування й підтримка під час дії); урахування тільки ринкової ситуації та визначення конкурентоспроможності продукції як можливості успішного продажу на ринку в означений час.

Комплексне поєднання наведених підходів до визначення конкуренто- спроможності продукції підприємства дозволяє виділити основні стадії її формування – розробка й виробництво продукції, реалізація на ринку (рис. 1.10).

На такій підставі під конкурентоспроможністю продукції розуміється ступінь її відповідності вимогам ринку та потребам забезпечення запланованих і стабільних результатів діяльності підприємства.

Рис. 1.10. Стадії формування конкурентоспроможності продукції підприємства

Слід відзначити, що забезпечення конкурентоспроможності продукції є наслідком ефективного використання та розвитку потенціалу підприємства, що характеризується на рівні створення, підтримки та реалізації матеріально-фінансових, техніко-технологічних, організаційних, інформаційних, трудових та управлінських можливостей підприємства. Тобто потенціал підприємства можна визначити важливою складовою його конкурентоспроможності та її вагомим підґрунтям.

Розвинутий потенціал та його ефективне використання забезпечують підприємству, крім досягнення конкурентоспроможності продукції, підвищення загальної міри інвестиційної привабливості підприємства та довіри на ринку, що пов’язано з ефективністю всіх сфер діяльності підприємства. Саме ефективність напрямів діяльності підприємства відображає його ринкову активність, яка стає одним з основних аспектів, що цікавить власників господарюючого суб'єкта й потенційних інвесторів (завдяки стабільному зростанню прибутків і власного капіталу). Отже, ринкову активність підприємства можна визначити складовою його конкурентоспроможності.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте

Таким чином, запропонована система показників складається з кількісних та якісних показників, які доповнюють один одного і дають можливість одержати інформативну й цілісну характеристику конкурентоспроможності підприємства, оцінити умови її формування і змін. Підхід до формалізації поєднання експертних оцінок і кількісних оцінок забезпечить підвищення інформативності вирішення завдань діагностики конкурентоспроможності підприємства. Побудова такої системи показників на підприємстві є необхідним елементом процесу діагностики його конкурентоспроможності, сприяє становленню безперервного процесу контролю та веде до підвищення якості управління підприємством. Такий підхід до формування системи показників конкурентоспроможності через особливості та характеристики її ознак дозволить одержати узагальнену об’єктивну, адекватну та ємну оцінку її рівня і змін.

Висновки до розділу 1

1. Сучасний динамічний і нестабільний стан розвитку вітчизняної економіки вимагає удосконалення систем управління. Як метод формування аналітичної основи обґрунтування і прийняття управлінських рішень в економіці розглядається діагностика. Визначено, що діагностика – це інформаційно-аналітичний процес дослідження об’єкта, метою якого є кількісно-якісна оцінка характеристик його стану та розвитку, виявлення проблем, класифікація їх ознак, встановлення причин і вибір методів усунення чинників негативної дії. Автором відзначено, що існуючі ознаки класифікації видів діагностики в економіці у більшості випадків орієнтовані на мету, структуру робіт і тип об’єкта діагностування, що не в повній мірі відображають механізм і засоби її проведення. Тому на підставі потреби у доповненні й уточненні існуючих класифікаційних ознак діагностики запропоновано структурну схему її видів, які деталізовано залежно від цільової орієнтації, форми організації робіт, структури завдань, часу застосування в процесі управління, періодичності проведення, типу об’єктів діагностування, напряму використання результатів, змісту вихідної інформації. Перелічені ознаки розкривають всі організаційно-методичні аспекти проведення діагностики, що дозволяє визначити комплекс її забезпечення та підвищує якість. Приймаючи за основу існуючі схеми діагностики в економіці, виділено підготовчий, інформаційний, аналітичний, творчий, дослідний і рекомендаційно-виконавчий етапи, які відображають основні завдання та напрями їх вирішення.

2. Функціонування підприємств на ринку залежить від своєчасного реагування на зміни їх конкурентоспроможності, що містить у собі складний комплекс характеристик. На основі узагальнення застосовуваних наукових принципів і підходів до вивчення конкурентоспроможності підприємства виділено основні її складові: конкурентоспроможність продукції, потенціал підприємства, ринкова активність. Зазначені характеристики є взаємопов’язаними та взаємодіючими об’єктами управління, поєднання результатів досягнення яких в цілісну систему відповідно до принципу емерджентності сприяє забезпеченню такої властивості підприємства, як здатність його до існування на ринку. Визначено, що управління кожною зі складових є завданням відповідного рівня управління конкурентоспроможністю підприємства: оперативний рівень – управління конкурентоспроможністю продукції підприємства, тактичний – управління чинниками розвитку потенціалу, стратегічний (довгострокові цілі) – управління дійовими та перспективними напрямами діяльності підприємства.

3. Конкурентоспроможність підприємства різнобічно характеризує його існування на ринку, дозволяє оцінити поточний і майбутній стан, відбирати різні варіанти управлінських рішень (альтернативи), які забезпечують перехід з одного стану в інший. Завдяки багатоаспектності формування конкурентоспроможності підприємства її діагностика стає складовою процесу стратегічного планування, що пов’язаний з потребою у розробці управлінських рішень щодо характеру та напрямів діяльності підприємства. У процесі діагностики визначається ступінь досягнення критерію задоволення всіх зацікавлених сторін ринкового сегмента. Виходячи з цього, діагностику конкурентоспроможності підприємства визнано засобом створення інформаційно-аналітичної основи для розробки і прийняття управлінських рішень щодо забезпечення умов функціонування підприємства на ринку.

Встановлено місце діагностики конкурентоспроможності підприємства у ланцюзі функцій системи управління підприємством, представлено верифікацію її етапів.

4. Формування системи показників ознак конкурентоспроможності підприємства визначається цілями забезпечення умов життєздатності підприємства на ринку. За основу її формування покладено такі принципи: системності, функціональної спрямованості управління на підвищення рівня конкурентоспроможності підприємства, синтез простої структури та максимального використання вихідних даних, прозорості схем розрахунку показників ознак, досвід використання аналогічних показників. На основі теоретично-логічного узагальнення положень науково-практичної літератури з проблем теорії конкуренції й економічного аналізу для визначення конкурентоспроможності підприємства сформовано систему показників, що відображує ознаки її основних складових: конкурентоспроможність продукції встановлюється на основі оцінки відповідності якості продукції до нормативів, умов постачання, показників темпів зміни ціни, питомої ваги основних покупців, частки підприємства за обсягом продажу на внутрішньому ринку та за обсягом експорту; потенціал підприємства визначається за показниками його ресурсних та організаційно-управлінських можливостей; аналіз ринкової активності проводиться на підставі показників ефективності діяльності підприємства та його інвестиційного потенціалу. Запропонована система показників, що визначають конкурентоспроможність підприємства, складається з кількісних та якісних показників, які доповнюють один одного, дозволяють всебічно й в повному обсязі оцінити стан і перспективи функціонування підприємства на ринку.

Основні наукові результати розділу опубліковано в працях [164; 165; 167; 169–171].

РОЗДІЛ 2



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет (4)

    Документ
    картографії та геоінформатики Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті I курс ІІ курс ІІІ курс IV курс V курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що
  2. Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича географічний факультет (2)

    Документ
    картографії та геоінформатики Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті I курс ІІ курс ІІІ курс IV курс V курс Координатор від факультету та його заступники Перелік спеціальностей, що
  3. України (7)

    Документ
    А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.К. Федорук, М.І. Яковлєв
  4. Держава І право: de lege praeteritA, instante, futura міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року. – Миколаїв: Іліон, 2009.
  5. України (5)

    Документ
    А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.С. Тимошенко, О.К.

Другие похожие документы..