Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Операционный усилитель (ОУ) предназначен для выполнения математических операций в аналоговых вычислительных машинах. Первый ламповый ОУ K2W был разра...полностью>>
'Документ'
Гостиничный комплекс «Каменюки» находится недалеко от административного Национального парка «Беловежская пуща» на берегу реки Правая Лесная. Гостиница...полностью>>
'Решение'
Святые первоначальники и вожди монашеского любомудрия, по тем борениям и подвигам, какие совершали они в наставление и научение наше, дали всему соот...полностью>>
'Закон'
Клиент – физическое лицо, присоединившееся к настоящим Условиям, на имя которого, в соответствии с законодательством Российской Федерации и нормативн...полностью>>

Миколаївський комплекс Національного університету «одеська юридична академія»

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

Миколаївський комплекс

Національного університету

«одеська юридична академія»

Кафедра кримінально-правових дисциплін

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор_______П.М.Шапірко

“­­__”­­­___________2011 р.

Робоча навчальна програма

на 2011-2012 навчальний рік


для спеціальності 6.030401 “Правознавство”

Денна форма навчання

Цивільно-правова спеціалізація

Розробила ст. викладач Кіян Т.М.

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри

Протокол № від вересня 2011

Миколаїв - 2011

  1. Навчальний план курсу

Форма навчання

Спеціалізація

Курс

Семестр

Кількість кредитів ЕСТS

Кількість модульних контролів

Форми контролю

Лекції

Практичні (семінарські)

Всього ауд. год.

Курсові роботи

Контрол. роботи

Самостійна робота

Всього годин

Іспит

Денна форма навчання

Цивільно-правова спеціалізація

3

6

4

2

1-МК

2-МК

30

26

56

-

+

80

136

-

Денна форма навчання

Цивільно-правова спеціалізація

4

7

4

2

1-МК

2-МК

24

20

44

-

+

72

116

+

Всього

8

4

54

46

100

152

252

2. Загальні положення

Криміналістика - це одна з наук кримінально-правового циклу, про яку справедливо говорять, що вона знаходиться на передньому краї боротьби зі злочинністю. Вона виникла та розвивається у відповідь на потреби правоохоронних органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю кримінально-правовими засобами з додержанням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Криміналістика найменш серед інших юридичних наук залежить від змін політичних режимів, економічних курсів, соціальних катаклізмів та кон’юктурних впливів. Вона об'єктивна та реальна, як реальна злочинність та необхідність боротьби з нею в будь- яких умовах.

Криміналістичні знання – необхідна умова для професіоналів, які вирішили присвятити своє життя боротьбі за справедливість на ниві кримінально-правового захисту прав та свобод громадян, суспільства та держави.

Складна кримінологічна ситуація в державі в період перехідної економіки зумовлює необхідність вивчення криміналістики не лише майбутніми працівниками правоохоронних органів, а й працівниками юридичних служб установ, організацій та підприємств різних форм власності. Адже ці знання мають відіграти значну роль у захисті законних інтересів як фізичних так і юридичних осіб від протиправних посягань зі сторони представників злочинного світу.

На семінарських заняттях студенти під керівництвом викладача засвоюють теоретичний матеріал та набувають навичок з використання криміналістичних знань у своїй майбутній практичній діяльності. Під час практичних занять студенти здобувають практичні навички із застосування криміналістичної техніки, тактичних заходів при проведенні слідчих дій та методів при розслідуванні окремих видів злочинів.

Метою вивчення дисципліни “Криміналістика” в юридичному навчальному закладі є забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців з таким рівнем знань, вмінь і навичок в сфері кримінально-процесуальної діяльності, які б забезпечували досягнення таких цілей:

а) науково-юридична:

  • поглиблене вивчення теоретичних положень дисципліни “Криміналістика”, набуття спеціальних практичних навичок і вмінь ефективного застосування криміналістичних знань, техніко-криміналістичних засобів і методів у практичній діяльності по розкриттю, розслідуванню і попередженню злочинів;

  • опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує їм бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв’язання, використовуючи навички творчого мислення та самоудосконалення свого професійного рівня;

  • формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування при встановленні об’єктивної істини у кримінальних справах, а також складання процесуальних документів і ділових паперів слідчого;

б) загальноосвітня:

  • підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння позитивним досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань;

в) виховна:

  • формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою та людиною.

Вивчення дисципліни “Криміналістика” має на меті здобуття криміналістичних теоретичних знань і практичних умов. Вивчення криміналістики передбачає досягнення такого кваліфікаційного рівня підготовки, при якому вони повинні:

Знати:

  • основні концептуальні положення загальної теорії (методології) криміналістики, систему окремих криміналістичних теорій і вчень, криміналістичні поняття та категорії, закони і тенденції розвитку науки;

  • положення та рекомендації науки щодо застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншою доказовою інформацією щодо обставин його вчинення;

  • положення та рекомендації криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів, тактичних прийомів провадження слідчих дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, підприємствами, громадськістю та засобами масової інформації;

  • криміналістичні характеристики перелічених в програмі груп і видів злочинів, наукові рекомендації щодо методики їх розкриття, розслідування та попередження.

Володіти уміннями і практичними навичками:

  • застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів задля виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину і злочинця, а також їх попереднього дослідження;

  • використання одержаної під час дослідження джерел матеріальних та ідеальних відображень інформації в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів;

  • аналізу первісної інформації про злочин, правильної оцінки слідчих ситуацій та визначення напрямів (планування) розслідування конкретного злочину шляхом висування і перевірки версій;

  • організації розкриття, розслідування та попередження окремих видів злочинів, тактики проведення окремих слідчих і організаційних дій, їхнього поєднання з оперативно-розшуковими заходами (у межах тактичних операцій);

  • вирішення розумових завдань щодо використання спеціальних знань, здійснення взаємодії слідчого (дізнавача) з правоохоронними органами України і зарубіжних держав, а також із засобами масової інформації та громадськістю з метою розкриття, розслідування та попередження конкретних злочинів.

3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

№ теми

Модуль, змістовий модуль та тема

Аудиторні заняття (в год.)

СРС

Форма

СРС

Лекції

Семін.

(практ.)

6 семестр

Модуль 1.

14

16

38

Змістовий модуль 1. МЕТОДОЛОГІЯ КРИМІНАЛІСТИКИ. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА

6

10

20

1.

Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

2

2

4

Завдання

для самостійної роботи, реферат*

2.

Криміналістична ідентифікація і діагностика

2

2

4

3.

Концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей

-

2

4

Завдання

для самостійної роботи, реферат*

4.

Криміналістична фотографія, кінозйомка, аудіо- відеозапис

-

2

4

5.

Криміналістична трасологія: сліди людини, сліди засобів учинення злочину

2

2

4

Змістовий модуль 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА

8

6

18

6.

Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, вибухових пристроїв і речовин та слідів їх застосування (зброєзнавство). Криміналістичне дослідження холодної зброї

2

2

4

Завдання

для самостійної роботи, реферат*

7.

Криміналістичне дослідження документів та їх реквізитів (документознавство). Судове почеркознавство і авторознавство

2

2

4

8.

Техніко-криміналістичні засоби пошуку і ідентифікації особи за ознаками зовнішності (габітоскопія)

2

-

4

Завдання

для самостійної роботи, реферат*

9.

Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів

Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія) і запахових слідів (одорологія)

-

-

4

10.

Інформаційно-довідкове забезпечення криміналістичної діяльності (криміналістична реєстрація)

2

2

2

МК-1

тестування

Модуль 2.

16

10

44

Змістовий модуль 3. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА

6

4

24

11.

Концептуальні положення криміналістичної тактики

6

-

4

Завдання для самостійної роботи, реферат*

12.

Криміналістична версія і організація та планування розслідування злочину

1

2

4

13.

Тактика слідчого огляду і освідування

1

1

4

Завдання для самостійної роботи, реферат*

14.

Тактика огляду місця події

1

1

4

15.

Тактика затримання і взяття під варту

Тактика зняття інформації з каналів зв’язку і накладання арешту на кореспонденцію

-

-

4

16.

Тактика обшуку і виїмки

2

-

4

Змістовий модуль 4. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА

10

6

20

17.

Тактика допиту і очної ставки

2

2

4

Завдання для самостійної роботи, реферат*

18.

Тактика пред’явлення для впізнання

2

2

19.

Тактика відтворення обстановки і обставин події

2

2

4

20.

Тактика використання спеціальних знань і призначення та проведення експертизи

2

2

4

Завдання для самостійної роботи, реферат*

21.

Розшукова діяльність слідчого. Профілактична діяльність слідчого

-

-

2

22.

Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, громадськістю, засобами масової інформації

2

2

МК-2

Тестування

Разом за 6 семестр

30

26

80

* Протягом року кожен студент має виконати реферат по одній із зазначених тем

7 семестр

Модуль 3

12

12

38

Змістовий модуль 5. КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

6

6

18

23.

Криміналістична методика.

Концептуальні положення методики розслідування окремих видів злочинів

1

-

2

Завдання

для самостійної роботи, реферат*

24.

Методика розслідування вбивств і тілесних ушкоджень

1

2

4

25.

Методика розслідування статевих злочинів

2

2

4

26.

Методика розслідування хуліганства

1

1

4

27.

Методика розслідування грабежів і розбоїв

1

1

4

Змістовий модуль 6. КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

6

6

20

28.

Методика розслідування крадіжок

2

2

4

Завдання

для самостійної роботи, реферат*

29.

Методика розслідування вимагань

1

1

4

30.

Методика розслідування шахрайства

1

1

4

31.

Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

1

1

4

32.

Методика розслідування посадових злочинів, корупції і хабарництва

1

1

4

ДКЗ-1**

МК-3

колоквіум

Модуль 4.

12

8

36

Змістовий модуль 7. КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

6

4

20

33.

Методика розслідування заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем

1

-

4

Завдання

для самостійної роботи, реферат*

34.

Методика розслідування контрабанди

1

-

4

35.

Методика розслідування виготовлення і збуту підроблених грошей і цінних паперів (фальшивомонетництво)

2

2

4

36.

Методика розслідування підпалів та порушень протипожежних правил

1

1

4

37.

Методика розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту

1

1

4

ДКЗ-2

Змістовий модуль 8. КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

6

4

16

38.

Методика розслідування злочинів проти довкілля

1

-

2

Завдання

для самостійної роботи, реферат*

39.

Особливості методики розслідування злочинів, учинених неповнолітніми

1

1

4

40.

Особливості методики розслідування злочинів, учинених кримінальним угрупованням

2

1

4

41.

Особливості методики розслідування злочинів за “гарячими слідами”

1

1

2

42.

Особливості методики розслідування нерозкритих злочинів минулих років

1

1

2

МК- 4

тестування

Разом за 2 семестр

24

20

72

Разом за рік

54

46

152

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ – ІСПИТ

80

34

* Протягом року кожен студент має виконати реферат по одній із зазначених тем

** ДКЗ – домашнє контрольне завдання, яке перевіряє викладач

4. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативні акти до всіх розділів і тем:

Конституція України: Затв.Законом від 28 червня 1996 р. — К.: Українська правнича фундація, 1996.

Гражданский процессуальный кодекс Украины: в редакции от 18.03.2004 г. – Х.: Одиссей, 2004.

Кримінальний кодекс України, прийнятий 5 квітня 2001 р.: за станом на 15.08.2005 р. — Х.: Одісей, 2005.

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (зі змінами та доповненнями) — К., 2006.

Цивільний кодекс України. – Офіційний вісник Україини. – 2003. - №11. – Ст.461.

Про міліцію. Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565.

Про прокуратуру. Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-12.

Про оперативно-розшукову діяльність. Закон України від 18 лютого 1992. № 2135.

Про службу безпеки України. Закон України від 25 березня 1992 р. №2229-12.

Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3783-12.

Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3781-12.

Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду № 8 від 30 травня 1997 р.

Про судову експертизу. Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-12.

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджена Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року.

Підручники:

Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов. Под ред. Р.С.Белкина. – М.: изд-во НОРМА-ИНФРА-М, 2000.

Аленин Ю.П., Тищенко В.В. Особенности расследования тяжких преступлений против личности: Учеб.пособие. – Одесса: АО БАХВА, 1996.

Баев О.Я. Основы криминалистики. – М., 2001.

Бахін В.П. та ін. Криминалистика. — Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.

Бахин В.П., Карпов Н.С., Цымбал П.В. Преступная деятельность: понятие, ха­рактеристика, принципы, изучение. — К., 2001.

Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

Белкин Р.С. Курс криминалистики. — М., 2001.

Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня: Злободневные вопросы российской криминалистики. — М.: НОРМА, 2001.

Біленчук П.Д., Дубовий О.П., Салтевський М.В., Тимошенко П.Ю. Криміналістика / За ред. П.Д. Біленчука. — К., 1998.

Біленчук П.Д., Гель А.П., Салтевський М.В., Семаков Г.С. Криміналістика. — К., 2001.

Гора І.В. Криминалистика: Пос.для підготовки до іспитів. К., 2005.

Датий А.В.. Субботин С.М. Криминалыстика. – М.: Ось, 2003.

Дідик М.М., Горбатенко І.Ю. Основи наукових досліджень у криміналістиці. – Херсон, 2003.

Дідківська С.П.. Сагайдак П.Г. Використання судово-медичних і криміналістичних даних при розслідуванні злочинів проти людини. Навч.посібник. – К.: Атіка, 2004.

Дубовий О.П. та ін. Криміналістичне дослідження слідів рук: Науково-практичний посібник. \ За ред.Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Атіка, 2000.

Зорин Г.А. Криминалистическая методология. – Мн.: Амалфея, 2000.

Зорин Г.А. Теоретические основи криминалистики. – Мн.: Амалфея, 2000.

Іерусалімов 1.0., Алексеев 0.0. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень в слідчій діяльності: Навчальний посібник. — К., 2001.

Ищенко А.В., Карпов Н.С. Научное обеспечение практики борьбы с преступ­ностью. - К.,1997.

Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. — К., 1997.

Карпов Н.С., Євдокименко С.В. Злочинна діяльність. — К., 2001.

Клименко Н.И. Криминалистика как наука. — К., 1997.

Когутич І.І. Криміналістика. – К., 2008. – 888 с.

Комаха В.О Тактичні особливості попереднього дослідження криміналістичних обєктів та призначення судових експертиз: Монографія \ ОНЮА. – Вінниця : ДП ДКФ, 2006.

Криминалистика. Том 1 / Под ред. проф. Р.С. Белкина, В.П. Лаврова, И.М. Лузгина. – М.: ВЮЗШ., 1987.

Криминалистика: Том 2 / Под ред. проф. Р.С. Белкина, В.П. Лаврова, И.М. Лузгина. – М.: Акад. МВД СССР, 1989.

Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

Криміналістика: Підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т.В. Аверьяновой, Р.С. Белкина.– М.: Юрид. лит., 1997.

Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика. — К. Юрінком Інтер, 2001.

Ларин А.М. Криминалистика и паракриминалистика. — М., 1996.

Маликов С.В. Криминалистика. – М.: Инфра-М. 2003.

Мальцев О.А. Криміналістика: конспект лекцій. – К., 2006.

Медико-криминалистическая идентификация. Настольная книга судебно-медицинского эксперта \ Под ред. В.В.Томилина. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000.

Настільна книга слідчого / В.Ю.Шепітько та ін. – К.: Ін Юре, 2003.

Овчинский С.С. Оперативно-розыскная информация. – М.: Инфра-М, 2000.

Постика И.В. Раскрытие и расследование преступлений в европейских странах: криминалистические и организационные проблемы. Одесса, 1988.

Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. — К., 1995.

Руководство для следователей / Под редакцией Н.А. Селиванова и В.А.Снеткова. — М., 1977.

Руководство по расследованию преступлений. Научно-практическое пособие \ Под ред. А.В.Гриненко. - Х.: Консум, 2001.

Салтевский М.В. Криминалистика в современном изложении юристов. Х., 1997.

Салтевський М.В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. – Х.: Консум, 1999.

Салтевський М.В. Криміналістика. – Х.: Кондор, 2005.

Скригонюк М.І. Криміналістика. – К.: Атіка, 2007.

Тактика попереднього дослідження криміналістичних обєктів при проведенні слідчого огляду: Монографія \ За ред.Комахи В.О.: ОНЮА. – Чернівці : Золоті литаври, 2003.

Тертышник В.М., Слинько С.В. Теория доказательств. Х. Арсис. 1998.

Тівщенко В.В., Аркуша Л.І., Плахотіна В.М. Криміналістика: Навч.-метод.посібник \ ОНЮА. –О.: Фенікс, 2007.

Шепітько В.Ю. Криміналістика. Курс лекцій.— X..: Одиссей, 2003.

Шепітько В.Ю. Криміналістика. Енциклопедичний словник / За ред. В.Я. Тація. — X.: Право, 2001.

Шурухнов Н.Г. Криминалистика. – М.: Юристъ, 2002.

Шурухнов Н.Г. Криминалистика: Учебник. – М.: Эксмо, 2008.

Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование:Учебно-практ.пособие. – Харьков: Эспада, 2005.

Эксархопуло А.А Предмет и система криминалистики: проблемы развития на рубеже ХХ-ХХ1 веков. – СПб.: СПбГУ, 2004.

Энциклопедия судебной экспертизы \ Под ред.Т.В.Аверьяновой, Е.Р.Россинской. – М.: Юристъ, 1999.

Яблоков Н.П. Криминалистика. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000.

Яблоков Н.П. Расследование организации преступной деятельности. – М.: Юристъ, 2002.

5. ЗМІСТ ПРОГРАМИ за темами лекцій

Розділ 1. методологія КРИМІНАЛІСТИки

Тема 1 Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

Поняття, предмет криміналістики та закономірності об’єктивної дійсності, що вивчаються нею.

Система науки криміналістики та однойменної навчальної дисципліни. Основні криміналістичні поняття, категорії та класифікації: загальна теорія криміналістики, криміналістична техніка, криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів, криміналістичний засіб, прийом, рекомендація, слідча ситуація, тактичний ризик, тактичне рішення. Вивчен­ня криміналістикою закономірностей, що характеризують процес роз­криття злочинів.

Місце криміналістики в системі наукового знання і юридичних наук. Її взаємозв’язок із суспільними, природно-технічними, юридичними галузевими та спеціальними науками. Співвідношення криміналістики і теорії оперативно-розшукової діяльності.

Загальні і спеціальні завдання науки криміналістики на сучасному етапі. Роль криміналістичних знань у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів. Основні принципи і закони розвитку криміналістики.

Методологічні основи криміналістики. Поняття, сутність методів криміналістики як науки та їх співвідношення з методами практичної діяльності органів дізнання, слідства, судової експертизи та судових установ.

Система (класифікація) загально-наукових і спеціальних методів (власне криміналістичних та методів інших наук), використовуваних криміналістикою, та критерії їх допустимості у розслідуванні злочинів.

Нетрадиційні засоби і методи одержання інформації, значимої для розслідування злочинів. Нетрадиційні криміналістичні знання і методи як такі, що не дістали достатнього визнання в теорії криміналістики та впровадження в практику, але є перспективними для застосування та використання в практиці розслідування злочинів.

Проблема допустимості в кримінальному судочинстві поліграфа як методу інструментальної діагностики емоційної напруги людини з метою з’ясування її причетності до розслідуваного злочину. Технічний, процесуально-тактичний і етичний аспекти детекції емоційного стану людини за її психофізіологічними реакціями на дію словесного подразника; кінесики (Body Language – мова жестів, яка вивчає міміку, пози, жести, рукостискання, погляди, вибір відстані під час спілкування людей) як методу “детекції брехні”, що дозволяє контролювати передачу підсвідомих сигналів за допомогою жестів про власні емоції, думки та наміри.

Проблема використання в процесі розслідування злочинів голографії як методу отримання інформації полів світла або не видимих коливань та перетворення інформації про об’єкти на хвильові поля; телепатії як методу передачі та прийому думок на відстані за допомогою псі-енергії; біолокації як методу визначення місця знаходження чого-небудь за допомогою біологічних індикаторів; яснобачення, як методу сприйняття фактів, яке виникає поза аналізу певної інформації; гіпнозу як засобу посилення спогадів очевидців про події кримінального характеру; та ін.

Історія криміналістики і криміналістичних установ України. Виникнення, історія, основні етапи розвитку і сучасний стан науки криміналістики в Україні. Етапи розвитку вітчизняної криміналістики як науки.

Видатні українські вчені-криміналісти. Криміналістичні установи, кафедри криміналістики в юридичних навчальних закладах.

Криміналістика в зарубіжних країнах. Поняття і предмет зарубіжної криміналістики.

Сучасний стан криміналістичної науки в зарубіжних країнах: Австрії, Англії, Німеччині, США та ін.

Видатні вчені-криміналісти зарубіжжя. Криміналістичні установи, кафедри криміналістики у провідних юридичних навчальних закладах зарубіжжя. Підготовка кадрів за межами України.

Механізм учинення злочину та виникнення криміналістичної (доказової) інформації. Злочин як процес взаємодії і відображення (слідоутворення). Елементи механізму злочинної діяльності. Поняття та різновиди способу вчинення і приховування злочинів. Об'єктивні й суб’єктивні чинники, що визначають спосіб учинення злочину.

Поняття криміналістичної інформації, її різновиди та відмінність від інформації, одержаної шляхом проведення оперативно-розшукових заходів.

Поняття, види і загальна характеристика джерел криміналістичної (процесуальної, доказової) інформації.

Використання даних щодо способу вчинення і приховування злочину у розв’язанні конкретних завдань міліцією та іншими правоохоронними органами України.

Тема 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика

Поняття, наукові засади та значення криміналістичної ідентифікації для практики боротьби зі злочинністю. Дискусія навколо суті та форм криміналістичної ідентифікації.

Об’єкти і суб’єкти криміналістичної ідентифікації, її основні види та форми. Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей об’єкта. Ідентифікаційна сукупність ознак, ідентифікаційне поле, ідентифікаційний період.

Види та форми встановлення групової приналежності (групофікації). Взаємозв’язок і відмінності ідентифікації та встановлення групової приналежності. Методика індивідуальної та групової ідентифікації.

Поняття криміналістичної діагностики та її відмінність від ідентифікації. Діагностичні завдання, розв’язуванні слідчою та експертною практикою.

Значення теорії криміналістичної ідентифікації, встановлення групової приналежності і криміналістичної діагностики у розкритті злочинів, розшуку і встановленні злочинців, збиранні, дослідження, оцінці і використанні доказів у кримінальних справах.

Розділ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА

Тема 3. Концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей

Поняття і завдання криміналістичної техніки як розділу криміналістики. Галузі криміналістичної техніки та їх значення для збирання і дослідження інформації про злочин та його учасників.

Класифікація засобів криміналістичної техніки, прийомів і методів збирання та дослідження криміналістичної інформації. Правова та етична регламентація їх застосування у слідчій, оперативно-розшуковій, експертній діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів та під час судового розгляду кримінальних справ. Критерії допустимості використання технічних засобів і методів роботи з доказами у кримінальному судочинстві.

Комплекти техніко-криміналістичних засобів, які застосовуються у “польовій криміналістиці” – при проведенні слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, спрямованих на розкриття і розслідування злочинів.

Загальна характеристика сутності і можливостей техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів.

Перспективи розвитку криміналістичної техніки. Сучасні можливості та перспективи зберігання і дослідження інформації з метою розкриття і розслідування злочинів. Проблеми автоматизації експертних досліджень.

Основи криміналістичного вчення про фіксацію криміналістичної (доказової) інформації. Поняття і значення фіксації криміналістичної (доказової) інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів. Фіксація як спосіб, що надає виявленій інформації доказової сили, та забезпечує зберігання доказів для їхнього подальшого дослідження і використання.

Складання протоколу слідчої дії – основний спосіб закріплення у встановленому законом порядку факту і результатів використання техніко-криміналістичних засобів і методів.

Загальна характеристика допоміжних способів фіксації інформації, яка має криміналістичне значення. Різновиди техніко-криміналістичних засобів, прийомів та методів фіксації і збереження доказової інформації.

Тема 4. Криміналістична фотографія, кінозйомка, аудіо- відеозапис

Поняття, сучасні можливості фіксації і дослідження візуальної інформації у практиці розслідування злочинів.

Криміналістична фотографія: сфера її застосування, значення для фіксації ознак злочину та осіб, які його вчинили, розшуку злочинців, викраденого майна, встановлення і доказування суттєвих обставин події.

Загальна характеристика технічних засобів, методів, прийомів та видів криміналістичної фотографії. Особливості фотозйомки місця події, живої особи, невпізнаного трупа, предметів і документів, слідів рук, ніг, транспортних засобів, знарядь злому, зброї та слідів їх застосування за допомогою звичайної та електронної (цифрової) фотографічної апаратури.

Криміналістичний відеозапис: засоби, методи і прийоми його застосування під час проведення окремих слідчих дій. Технологія складання і зміст плану-сценарію слідчої дії з використанням криміналістичного відеозапису.

Процесуальні й технічні правила оформлення фототаблиць, відеоплівок як додатків до відповідних протоколів слідчих дій.

Фототехнічна і електроакустична експертизи: питання, які вони вирішують; матеріали, що надсилаються на експертні дослідження.

Особливості застосування криміналістичної фотографії і відеозапису у слідчій та оперативно-розшуковій діяльності. Специфіка оформлення результатів застосування засобів і методів фіксації візуальної інформації.

Тема 5. Криміналістична трасологія: сліди людини, сліди засобів учинення злочину

Предмет, система і завдання криміналістичної трасології (слідознавства). Поняття сліду в широкому розумінні та класифікація слідів злочину в криміналістиці.

Сліди людини: сліди рук, ніг, зубів та інших частин тіла.

Сліди рук (дактилоскопія). Будова шкірного покриву долонних поверхонь рук і підошов ніг. Властивості папілярного узору. Типи і види, деталі папілярних візерунків пальців рук. Методи і технічні засоби виявлення, фіксації та вилучення слідів рук.

Сліди локомоційних навичок людини (сліди ходи). Технічні засоби і прийоми фіксації та вилучення слідів ніг і взуття.

Сліди інших частин тіла: шкірного покриву тіла (дермоскопія), зубів (дентоскопія), губів (лябіоскопія), нігтів, одягу та ін.

Сліди засобів учинення злочину: сліди знарядь злому та інструментів. Характеристика поширених пристроїв і приладів, що застосовуються для замикання приміщень та контейнерів. Предмети (замки, пломби) як сліди злочину.

Сліди джерел підвищеної небезпеки: механізмів виробничого і побутового призначення; транспортних засобів; сильнодіючих, отруйних та легкозаймистих речовин; фізичних явищ – електроструму, високої і низької температури, радіації.

Сліди сил і явищ природи. Характеристика вогню, обвалу, повені як засобів учинення злочину. Особливості їхнього дослідження.

Загальна характеристика механізму утворення слідів людини (гомеоскопія); слідів знарядь злому та інструментів (механоскопія); слідів джерел підвищеної небезпеки; слідів сил і явищ природи. Значення і можливості попереднього дослідження слідів у процесі проведення слідчих дій.

Тема 6. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, вибухових пристроїв і речовин та слідів їх застосування (зброєзнавство). Криміналістичне дослідження холодної зброї

Поняття криміналістичного дослідження зброї, його предмет, наукові засади та завдання.

Вогнепальна зброя. Класифікація і загальна характеристика криміналістичного дослідження балістичних об’єктів – вогнепальної зброї, набоїв до неї та слідів пострілу.

Техніко-криміналістичні прийоми, методи і засоби виявлення, фіксації, вилучення і зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, застережні заходи і правила поводження з ними. Встановлення обставин використання зброї: спосіб виготовлення, місця, напрямку та дистанції пострілу.

Дослідження балістичних об’єктів. Питання, які вирішуються вивченням цих об’єктів під час слідчих дій, попереднім (доекспертним) дослідженням; балістичною та криміналістичними експертизами вогнепальної зброї; перевіркою вогнепальної зброї, патронів, куль іі гільз за криміналістичними обліками. Підготовка матеріалів для експертного дослідження.

Вибухові речовини і пристрої. Поняття та наукові засади криміналістичної вибухотехніки. Класифікація вибухотехнічних об’єктів: слідів і продуктів вибуху, вибухових пристроїв (гранат, мін, вибухових пристроїв і речовин, піротехнічних виробів) і речовин, засобів підриву вибухових речовин і пристроїв.

Техніко-криміналістичні прийоми, методи і засоби виявлення, фіксації, вилучення та зберігання вибухових пристроїв і речовин. Застережні заходи і правила поводження з ними.

Підготовка матеріалів для експертного дослідження вибухових пристроїв, речовин і слідів їх застосування. Питання, що вирішуються вибухотехнічною експертизою.

Холодна зброя. Поняття і класифікація холодної зброї та слідів її застосування. Засоби та методи виявлення, огляду, фіксації та вилучення холодної зброї. Питання, що вирішуються експертизою холодної зброї та слідів її застосування.

Використання результатів досліджень об'єктів криміналістичного дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і пристроїв, холодної зброї для розкриття і розслідування злочинів.

Тема 7. Криміналістичне дослідження документів та їх реквізитів (документознавство). Судове почеркознавство і авторознавство

Предмет і завдання техніко-криміналістичного дослідження документів. Поняття і класифікація документів, види їх підробки.

Техніко-криміналістичні засоби і прийоми перевірки документів та їх попереднього вивчення. Особливості слідчого огляду з метою встановлення слідів-змін у документах, фіксації результатів огляду, вилучення і зберігання документів – речових доказів.

Характеристика основних способів підроблення бланків документів, відбитків печаток і штампів, внесення змін до змісту документів та ознаки, що вказують на них.

Методика встановлення первісного вигляду і змісту документа. Відновлення слабовидимих і згаслих текстів. Дослідження залитих, закреслених і закритих текстів. Прийоми встановлення прихованої (зашифрованої) інформації.

Дослідження поліграфічної продукції (державних цінних паперів, казначейських білетів, білетів Національного банку України, іноземної валюти, матеріалів порнографічного змісту та ін.). Огляд і дослідження друкованих текстів, виготовлених за допомогою технічних засобів.

Дослідження матеріалів документів (паперу, барвників штрихів тексту), засобів письма та знарядь друку (тиражування).

Техніко-криміналістична експертиза документів. Особливості підготовки матеріалів на експертизу та питання, що вирішуються нею.

Значення результатів криміналістичного дослідження документів для розшуку злочинців, розкриття і розслідування злочинів.

Предмет і наукові засади криміналістичного дослідження письма (криміналістичного почеркознавства й авторознавства). Поняття письма, письмової мови і почерку. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку. Методика криміналістичного дослідження почерку (рукописного тексту). Зміст розшукової таблиці.

Почеркознавча та авторознавча експертизи: питання, що вирішуються ними, підготовка матеріалу для експертного дослідження; види зразків почерку та вимоги, що ставляться до них.

Тема 8. Техніко-криміналістичні засоби пошуку і ідентифікації особи за ознаками зовнішності (габітоскопія)

Поняття і сутність криміналістичної габітології. Природно-наукові засади ототожнення особи за ознаками зовнішності. Зовнішній облік людини, його елементи і ознаки, їх ідентифікаційне значення та класифікація.

Джерела інформації про ознаки зовнішності людини і способи її одержання. Поняття слідів пам’яті людини та їх властивості. Загальна характеристика криміналістичних засобів, методів і прийомів фіксації ознак зовнішності людини. Опис ознак зовнішності за методом “Словесного портрета”. Застосування з цією метою комп'ютерної програми “Фоторобот”.

Використання методів, засобів і прийомів криміналістичної габітології в розшуку та ідентифікації осіб, розкритті і розслідуванні злочинів.

Криміналістична портретна експертиза: питання, що вирішуються нею; матеріали, які надсилаються на експертне дослідження; вимоги щодо фотознімків та відеофрагментів. Особливості методики ототожнення людини.

Тема 9. Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів. Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія) і запахових слідів (одорологія)

Поняття речовин і матеріалів як джерела інформації про злочинця и обставини події, характеристика об’єктів. Мікрооб’єкти і мікросліди: поняття, значення і класифікація. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми виявлення, фіксації, вилучення та дослідження мікрослідів.

Трасологічні дослідження. Питання, що вирішуються вивченням слідів у перебігу слідчих дій, перевіркою за криміналістичними обліками, попереднім (доекспертним) дослідженням, експертизами (трасологічною, дактилоскопічною, криміналістичною експертизою матеріалів, речовин та виробів). Матеріали, що подаються на експертно-трасологічне дослідження.

Поняття та властивості звукових слідів (криміналістичної відео-фоноскопії, акустики). Звук як джерело криміналістичної інформації. Сучасні технічні засоби і прийоми фіксації звукових слідів. Особливості огляду відео-фономатеріалів.

Наукові засади і сучасні можливості дослідження звукових слідів (відео-фоноскопічної, акустичної експертизи) і використання їх для розшуку і ототожнення джерела звуку.

Запахові сліди. Поняття криміналістичної одорології (науки про запахи). Інформаційна сутність і властивості слідів запаху. Техніко-криміналістичні засоби і прийоми роботи зі слідами запаху на місці події. Технічний, процесуально-тактичний та етичний аспекти одорологічного методу.

Сучасні можливості дослідження і використання слідів запаху у практиці розслідування окремих видів злочинів. Методика здійснення ідентифікації за запахом шляхом застосування оперативно-розшукового собаки.

Тема 10. Інформаційно-довідкове забезпечення криміналістичної діяльності (криміналістична реєстрація)

Поняття, науково-правові засади та завдання кримінальної реєстрації як галузі криміналістичної техніки і практичної діяльності. Об’єкти, форми і способи формування криміналістичних обліків.

Система, принципи організації та підрозділи правоохоронних органів, що здійснюють криміналістичні обліки. Поділ обліків в залежності від ступеня централізації: місцевий, регіональний, державний і міждержавний (Інтерпол). Характеристика окремих видів криміналістичних обліків та інформаційно-довідкових систем (колекцій), здійснюваних науково-дослідними і експертно-криміналістичними центрами МВС України.

Способи реалізації даних обліків у розкритті злочинів, розшуку осіб та предметів. Документи для поставлення об’єкта на облік і перевірки його за обліком.

Тенденції та перспективи розвитку кримінальної реєстрації, проблеми її автоматизації і комп’ютеризації в системі МВС України.

Криміналістичне дослідження комп’ютерної інформації. Поняття комп’ютерної інформації як об’єкта криміналістичного дослідження. Предмет, наукові засади та завдання криміналістичного дослідження комп’ютерної інформації.

Виявлення, фіксація та вилучення комп’ютерної інформації. Огляд і дослідження друкованих текстів, виготовлених за допомогою сучасних цифрових і знакодрукуючих пристроїв – принтерів і плотерів електронно-обчислювальних машин, персональних комп'ютерів, та ознаки, які використовуються для їх розшуку та ідентифікації.

Попереднє криміналістичне дослідження комп’ютерної інформації. Виготовлення розшукової таблиці.

Експертиза електронних документів, виготовлених за допомогою комп’ютерної техніки. Значення результатів криміналістичного дослідження комп'ютерної інформації для розшуку злочинців, розкриття і розслідування злочинів.

Розділ 3. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА

Тема 11. Концептуальні положення криміналістичної тактики

Поняття криміналістичної тактики, її предмет, система, завдання та взаємозв’язок з іншими розділами криміналістики. Правові, логічні, психологічні та етичні засади криміналістичної тактики. Джерела розвитку криміналістичної тактики.

Основні поняття і категорії криміналістичної тактики: тактичний прийом, тактична рекомендація, тактична операція (комбінація), тактичне рішення.

Тактичний прийом як центральний елемент криміналістичної тактики. Джерела виникнення тактичних прийомів, їх класифікація та критерії допустимості.

Тактична рекомендація та її види. Роль криміналістичної тактики і використання її категорій (основних понять, вчень) у розслідуванні злочинів.

Тактична операція. Мета і види тактичних операцій. Складання плану підготовки і проведення тактичної операції. Реалізація тактичної операції та закріплення її результатів. Використання і значення тактичних операцій на початковому і подальшому етапах розслідування злочинів. Діяльність слідчого в умовах тактичного ризику.

Поняття і сутність тактичного рішення. Прийняття тактичного рішення в умовах тактичного ризику.

Слідча дія: поняття, класифікація та загальна характеристика. Тактика слідчої дії та її співвідношення з іншими процесуальними й організаційними діями слідчого.

Тенденції і перспективи подальшого розвитку криміналістичної тактики.

Тема 12. Криміналістична версія і організація та планування розслідування злочину

Поняття криміналістичної версії та її логічна природа. Класифікація криміналістичних версій. Типові версії та їх значення для слідчої, оперативно-розшукової, експертної та судової діяльності.

Підстави, умови і тактичні прийоми побудови слідчих версій. Залежність версій від аналізу та оцінки слідчої ситуації під час розслідування.

Перевірка й оцінка версій.

Поняття і значення планування, як умови і методу наукової організації розслідування. Принципи, види і підстави планування. Співвідношення версій і плану розслідування. Особливості планування на різних етапах розслідування.

Особливості планування розслідування багатоепізодних злочинів; під час розслідування злочинів слідчою бригадою; роботи з декількома справами, що одночасно знаходяться у провадженні слідчого. Прийоми координації спільної роботи слідчого, оперативних працівників, інших учасників процесу та способи контролю за виконанням плану розслідування. Використання ЕОМ в діяльності по плануванню і організації розслідування.

Планування окремої слідчої дії, тактичної операції.

Технологія планування розслідування. Види і форми планів. Допоміжна документація в перебігу планування.

Тема 13. Тактика слідчого огляду і освідування

Поняття слідчого огляду як методу дослідження матеріальних джерел доказової та орієнтовної інформації. Огляд – слідча дія, його види, етапи проведення і завдання. Принципи слідчого огляду, техніко-криміналістичні засоби і методи, використовувані під час його провадження. Учасники слідчого огляду. Участь спеціаліста в слідчому огляді.

Огляд предметів і документів, що можуть бути речовими доказами. Техніко-криміналістичні засоби і тактичні прийоми огляду валіз, особистих речей, в т. ч. документів (паспортів, цінних паперів, вітчизняної та іноземної валюти), виробів мистецтва і творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, та порнографічних предметів. Огляд комп’ютерної техніки. Питання, вирішуванні шляхом огляду цих об’єктів – носіїв доказової інформації.

Огляд приміщень і ділянок місцевості, що не є місцем події. Організаційні і тактичні прийоми огляду службових і житлових приміщень, присадибних та інших ділянок відкритої місцевості. Питання, вирішуванні оглядом.

Огляд транспортних засобів. Тактичні прийоми і технічні засоби огляду, обумовлені видом транспортного засобу (автомобільний, залізничний, морський, повітряний). Питання, вирішуванні оглядом окремих транспортних засобів.

Огляд тварин і їхніх трупів. Питання, вирішуванні оглядом тварин та їхніх решток. Тактичні прийоми огляду цих об’єктів.

Освідування. Поняття і сутність освідування як особливого різновиду слідчого огляду і методу дослідження анатомічної будови тіла людини та його зовнішніх ознак. Підстави огляду у світлі конституційних гарантій недоторканості особи. Питання, вирішуванні освідуванням, та його значення в розслідуванні злочинів. Тактичні прийоми і етичні основи освідування. Фіксація процесу і результатів освідування.

Тема 14. Тактика огляду місця події

Огляд місця події: поняття, суть, ціл,і зміст та завдання Підготовка до огляду місця події. Тактичні прийоми огляду місця події. Типові матеріальні джерела інформації під час огляду місця події на відкритій місцевості, у помешканні. Прийоми аналізу обстановки місця події для одержання інформації щодо події (місця, часу і механізму вчинення) злочину і злочинця

Поєднання огляду місця події з організаційними та оперативно-розшуковими заходами. Організація слідчо-оперативної групи та її завдання. Дії учасників слідчо-оперативної групи, керівна роль слідчого. Взаємодія учасників огляду як чинник, що визначає його ефективність.

Фіксація процесу і результатів огляду місця події. Оцінка результатів огляду місця події. Використання результатів огляду місця події для подальшого розслідування.

Первинний зовнішній огляд трупа на місці його виявлення. Тактика огляду трупа в залежності від встановлення або невстановлення особистості загиблого. Питання, що вирішуються шляхом огляду трупа. Роль спеціаліста – судового медика під час огляду трупа. Ексгумація трупа.

Основні і допоможні способи фіксації результатів огляду. Оцінка і використання одержаних в ході огляду даних для розкриття і розслідування злочинів.

Процесуальні особливості огляду місця події як слідчої дії. Основні стадії і етапи огляду місця події. Підготовчий (до виїзду та прибуття на місце). Робочий (оглядовий, статичний та динамічний методи). Заключний етап. Методи огляду і дослідження обстановки місця події. Додатковий та повторний огляд місця події. Коло учасників огляду місця події. Діяльність на місці події слідчо-оперативної групи. Взаємодія в її складі слідчого з оперативними працівниками, спеціалістами, співробітниками різних служб органів внутрішніх справ. Поєднання огляду місця події з оперативно-розшуковими заходами і іншими слідчими діями.

Вивчення і попереднє дослідження слідів і інших речових доказів безпосередньо на місці події, перевірка за криміналістичними обліками. Використання отриманих результатів для розшуку злочинців по гарячих слідах.

Поняття негативних обставин і їх значення для викриття інсценування злочинів.

Зовнішній огляд трупа на місці його виявлення. Питання, що вирішуються оглядом. Роль спеціаліста - судово-медичного експерта (лікаря) під час огляду трупа. Тактика огляду в залежності від того, встановлена чи не встановлена особа покійного. Ексгумація трупа.

Огляд приміщень та ділянок місцевості, які не є місцем події, але пов’язані зі злочином. Фіксація ходу і результатів огляду місця події.

Загальні тактичні положення огляду. Залучення спеціалістів до участі в огляді. Використання сучасних техніко-криміналістичних засобів.

Тема 15. Тактика затримання і взяття під варту. Тактика зняття інформації з каналів зв’язку і накладання арешту на кореспонденцію

Поняття і сутність затримання особи, підозрюваної (обвинуваченої, засудженої) у вчиненні злочину, його процесуальні підстави у світлі конституційних гарантій недоторканості особи. Різновиди і значення затримання для встановлення фактичних обставин злочину.

Тактика затримання підозрюваного (обвинуваченого). Підготовка до затримання. Питання організаційно-тактичного забезпечення затримання та безпеки його учасників: вивчення особи, що підлягає затриманню, та місця затримання; складання плану затримання, комплектування слідчо-оперативної групи, інструктаж, керівництво нею. Підготовка технічних засобів. Допоміжна документація під час планування.

Тактичні прийоми затримання з попередньою підготовкою в приміщенні (житловому, службовому), громадських місцях, на відкритій місцевості, в лісі, в горах, у транспортних засобах. Особливості тактики затримання озброєного злочинця, групи осіб одночасно (озброєних та без зброї). Оперативно-тактичні операції по затриманню небезпечних злочинців. Поєднання затримання з іншими слідчими діями та оперативно-розшуковими заходами. Використання допомоги громадськості і засобів масової інформації при підготовці та здійсненні затримання. Правила застосування зброї та спеціальних технічних засобів щодо особи, яку затримують. Особливості конвоювання затриманих. Тактичні прийоми затримання без попередньої підготовки. Фіксація процесу та результатів затримання.

Поняття, види і завдання зняття інформації з каналів зв’язку. Правові засади і умови зняття інформації з каналів зв’язку у світлі конституційних гарантій недоторканності особистого життя громадян. Етичні і психологічні основи зняття інформації з каналів зв’язку.

Підготовка і технологія прослуховування телефонних та інших переговорів. Використання технічних засобів звукозапису під час зняття інформації з каналів зв’язку.

Особливості тактики огляду і відтворення фонограми переговорів, фіксації їхнього ходу і результатів. Фіксація результатів звукозапису та відтворення фонограми телефонних та інших переговорів.

Оцінка і використання результатів зняття інформації з каналів зв’язку у розкритті і розслідуванні злочинів.

Тема 16. Тактика обшуку і виїмки

Поняття, види і завдання обшуку та виїмки. Підстави обшуку і виїмки в світлі конституційного права людини на особисту недоторканність; конституційних гарантій недоторканності житла, таємниці листування та іншої кореспонденції. Психологічні та етичні основи обшуку і виїмки.

Тактичні прийоми підготовки до обшуку і виїмки. Збирання необхідних відомостей щодо об’єкту обшуку. Підбір учасників і залучення спеціалістів до участі в обшуку та виїмці. Підготовка техніко-криміналістичних засобів. Визначення шляхів використання під час обшуку даних, отриманих шляхом оперативно-розшукової діяльності. Складання плану підготовки і проведення обшуку.

Особистий обшук. Тактичні прийоми особистого обшуку затриманих осіб. Особливості обшуку особистих речей затриманих. Схованки, які є типовими для названих об'єктів обшуку, та засоби і методи їхнього виявлення. Заходи обережності під час провадження цих видів обшуку.

Обшук транспортних засобів. Тактичні прийоми обшуку, зумовлені видом транспортного засобу (автомобільний, залізничний, морський, повітряний). Типові види схованок у транспортних засобах, методи і засоби їхнього виявлення.

Обшук у помешканнях. Підготовка і тактичні прийоми обшуку у службових і житлових приміщеннях міського та сільського типу. Схованки, які є типовими для названих об'єктів обшуку, та засоби і методи їхнього виявлення.

Обшук ділянок місцевості. Підготовка і тактичні прийоми його проведення.

Особливості тактики групового і повторного обшуку.

Підготовка і тактичні прийоми провадження окремих видів виїмки, в т. ч. електронної інформації. Накладення арешту на майно.

Фіксація процесу та результатів обшуку і виїмки. Оцінка та використання результатів обшуку і виїмки у розкритті і розслідуванні злочинів.

Тема 17. Тактика допиту та очної ставки

Поняття, завдання і види допиту. Процесуальні, криміналістичні, психологічні і морально-етичні основи допиту. Тактичні прийоми спілкування (розповідь, розпит, демонстрація, жестикуляція, міміка тощо). Використання даних логіки, психології, педагогіки та інших наук під час підготовки і проведення допиту.

Підготовка до допиту, його організаційне і технічне забезпечення: збирання вихідних даних для допиту, визначення черговості допитів і засобу виклику допитуваного, вибір часу, місця допиту і техніко-криміналістичних засобів. Залучення до участі у допиті спеціаліста. Планування тактики допиту в залежності від слідчої ситуації (безконфліктної, конфліктної); необхідності та порядку використання під час допиту інформації, отриманої оперативним шляхом.

Загальні тактичні прийоми допиту на різних його етапах (стадіях). Сутність, значення і тактичні прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. Тактичне керування процесом допиту. Постановка запитань особі, яка допитується. Види запитань.

Тактичні прийоми подолання відмови від давання показань та викриття допитуваного в неправдивості. Допустимі прийоми емоційного, логічного та психологічного впливу на допитуваного. Проблема детекції емоційно-психологічного стану допитуваної особи у вітчизняній та закордонній криміналістиці. Використання під час підготовки і проведення допиту відомостей, отриманих оперативно-розшуковим шляхом.

Тактичні операції під час допиту. Особливості тактики допиту за участю спеціаліста, перекладача та адвоката.

Засоби фіксації ходу і результатів допиту на попередньому слідстві. Застосування з метою фіксації показань звукозапису і відеозйомки. Ознайомлення допитуваного з матеріалами, в яких зафіксовані хід і результати допиту. Засоби оцінки і перевірки показань допитаних осіб.

Допит потерпілих і свідків. Підготовка і тактичні прийоми допиту потерпілих і свідків. Тактика допиту сумлінних потерпілих і свідків. Специфіка допиту мнимих потерпілих і свідків, котрі неправдиво заявили про злочин. Особливості допиту потерпілих і свідків, що перебувають у лікувальній установі. Поняття і сутність “свідоцького імунітету”.

Основні тактичні прийоми допиту неповнолітніх і осіб, що страждають фізичними хибами.

Допит підозрюваного і обвинуваченого. Тактичні прийоми допиту підозрюваного, затриманого на гарячому або безпосередньо після вчинення злочину. Підготовка і тактичні прийоми допиту обвинуваченого. Особливості тактики допиту обвинувачуваних, що визнають себе винуватими частково або взагалі не визнають себе винуватими. Тактика допиту підозрюваних і обвинувачених, які заявили про своє алібі.

Специфіка тактики допиту обвинувачуваних – членів злочинної групи та рецидивістів. Поняття психологічного впливу на допитуваного, його сутність, види і межі допустимості. Особливості тактики допиту іноземних громадян за участю перекладача. Особливості тактики повторного допиту. Допит експерта.

Очна ставка, її поняття і завдання. Підготовка до очної ставки. Тактичні прийоми допиту на очній ставці. Особливості фіксації процесу та результатів очної ставки.

Оцінка й використання показань допитаних осіб у подальшому розслідуванні злочинів.

Тема 18. Тактика предявлення для впізнання

Поняття, різновиди і завдання пред’явлення для впізнання. Значення і відмінність впізнання від узнавання під час інших слідчих дій.

Підготовка до пред’явлення для впізнання: особливості допиту особи, яка має впізнавати; підбір об’єктів впізнання; складання плану підготовки і проведення пред’явлення для впізнання.

Тактичні прийоми пред’явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів, тварин, помешкань і ділянок місцевості в натурі. Особливості тактики пред’явлення для впізнання різноманітних об’єктів за їхніми копіями (фотознімком, фонограмою, кіно-відеофільмом). Особливості тактики пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками зовнішності (за ходою, голосом, звуковою промовою). Проблема зустрічного і прихованого впізнання в криміналістиці.

Основний і допоміжні способи фіксації процесу та результатів пред’явлення для впізнання. Оцінка і використання в розслідуванні результатів пред’явлення для впізнання.

Тема 19. Тактика відтворення обстановки і обставин події

Поняття, сутність, мета відтворення обстановки і обставин події шляхом перевірки й уточнення показань на місці та її значення для встановлення фактичних обставин злочину.

Учасники перевірки й уточнення показань на місці.

Підготовка до перевірки й уточнення показань на місці. Планування та основні тактичні умови проведення цієї слідчої дії.

Тактичні прийоми перевірки й уточнення показань на місці.

Фіксація ходу і результатів перевірки й уточнення показань на місці. Оцінка та використання отриманих результатів у розкритті і розслідуванні злочини.

Поняття, різновиди і завдання відтворення обстановки і обставин події шляхом слідчого експерименту. Значення слідчого експерименту для встановлення фактичних обставин злочину.

Учасники слідчого експерименту.

Підготовка до слідчого експерименту. Тактичні умови його проведення. Реконструкція обстановки, як умова проведення даної слідчої дії.

Тактичні прийоми проведення окремих видів слідчого експерименту (на можливість сприйняття якогось факту або явища органами почуття, на можливість здійснення якихось дій, встановлення механізму утворення слідів, явищ тощо). Психологічні та етичні засади слідчого експерименту.

Фіксація умов, процесу та результатів слідчого експерименту. Оцінка і використання отриманих результатів у розслідуванні злочину.

Тема 20. Тактика використання спеціальних знань і призначення та проведення експертизи

Поняття, сутність, форми і мета використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві.

Тактика залучення спеціаліста до участі в слідчих діях. Значення цієї форми використання спеціальних знань для розслідування злочинів.

Поняття, види та значення судової експертизи у розслідуванні злочинів. Криміналістична експертиза та її класифікація. Організація, система та функції судово-експертних установ в Україні. Поняття експерта, його права та обов’язки.

Підготовка експертизи та її призначення. Визначення мети і обсягу дослідження, формулювання експертного завдання. Вибір експертної установи (експерта).

Поняття і види зразків для порівняльного дослідження. Вимоги до окремих видів зразків для порівняльного дослідження і технології їх одержання. Дотримання законності та етичних норм. Фіксація процесу одержання зразків.

Зміст постанови про призначення судової експертизи. Особливості призначення комплексної, комісійної, додаткової та повторної експертизи. Проблеми використання в кримінальному судочинстві альтернативної експертизи.

Процес експертного дослідження, його стадії. Взаємодія слідчого з експертом під час проведення експертизи. Види висновків експерта. Наукові критерії оцінки слідчим висновку експерта та його використання у розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів.

Тема 21. Розшукова діяльність. Профілактична діяльність слідчого

Поняття, процесуальна регламентація і засоби розшукової діяльності слідчого. Об’єкти розшуку. Види і форми розшукової діяльності.

Тактичні основи розшукової діяльності слідчого. Планування розшуку. Розшукові версії слідчого. Тактичні прийоми і операції розшуку в процесі розслідування злочину обвинуваченого, що переховується від слідства. Розшукова робота слідчого по припиненій кримінальній справі.

Розшук майна, трупів та інших об’єктів. Використання слідчим даних криміналістичних обліків МВС, СБУ та Інтерполу у розшуковій діяльності.

Фіксація процесу розшуку. Оцінка і використання результатів розшуку в розслідуванні злочину.

Поняття і зміст превентивної (профілактичної) діяльності слідчого під час розслідування злочину. Засоби і методи виявлення обставин, що сприяли учиненню розслідуваного злочину.

Заходи щодо усунення обставин (криміногенних факторів), що сприяють учиненню окремих видів злочинів. Особливості визначення об’єкта профілактичного впливу, характеру і змісту профілактичних заходів та конкретних виконавців вироблених заходів залежно від виду злочину.

Форми і методи контролю з боку слідчого за втіленням заходів щодо усунення обставин, що сприяли учиненню розслідуваного злочину.

Практичні навички. На основі теоретичних положень даної теми і враховуючи конкретні обставини розслідуваного злочину, вміти визначити об’єкт профілактичного впливу, характер, зміст і виконавців профілактичних заходів, а також дійові форми і методи контролю за втіленням вироблених заходів щодо запобігання злочинам.

Тема 22. Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, громадськістю, засобами масової інформації

Поняття, мета і значення взаємодії слідчого з органами дізнання і іншими правоохоронними органами під час розслідування злочинів. Правові засади та принципи взаємодії. Слідчо-оперативна група СОГ як форма взаємодії слідчого з органами дізнання, з оперативними працівниками, співробітниками інщих служб підрозділів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів України. Вказівки МВС України щодо взаємодії слідчого і співпрацівників підрозділів внутрішніх справ. Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання під час провадження окремих слідчих дій, тактичних операцій, здійснення розшуку, вивчення особи обвинуваченого (підозрюваного), потерпілого, свідка.

Залучення представників громадскості до участі в окремих слідчих діях, інших заходах, тактичних операціях.

Організаційні форми і тактичні прийоми взаємодії слідчого (дізнавача) з оперативно-розшуковими й іншими службами правоохоронних органів, державними установами і підприємствами різних форм власності, громадськістю та засобами масової інформації. Особливості тактики взаємодії залежно від етапу розслідування, під час провадження окремих слідчих дій, тактичних операцій, з метою вивчення особи підозрюваного (обвинуваченого), свідка, потерпілого.

Принципи й умови використання даних, отриманих оперативно-розшуковим шляхом. Організаційно-тактичні форми і прийоми використання оперативно-розшукової інформації при провадженні окремих слідчих дій. Використання оперативно-розшукової інформації для встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, і вивчення особистості підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого.

Поняття, суть, мета взаємодії слідчого з іншими державними установами, громадскістю і засобами масової інформації під час розслідування злочинів.

Особливості взаємодії слідчого з іншими державними установами, підприємствами різних форм власності. Форми і методи залучення громадськості та засобів масової інформації для швидкого, повного розкриття і розслідування злочину.

Принципи і форми взаємодії. Тактичні і організаційні прийоми взаємодії слідчого з оперативними працівниками і співробітниками інших служб правоохоронних органів, державними установами, громадскістю і засобами масової інформації в залежності від етапу, завдань розслідування.

Значення взаємодії слідчого з органами дізнання, іншими державними установами, громадскістю, засобами масової інформації для швидкого, повного розкриття і якісного розслідування злочинів.

Розділ 4. КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

Тема 23. Криміналістична методика. Концептуальні положення методики розслідування окремих видів злочинів

Поняття криміналістичної методики, її структура (загальні положення та окремі методики розслідування злочинів), завдання та місце в системі криміналістики. Науково-практичні джерела, принципи формування окремих криміналістичних методик та їхня класифікація.

Структура окремої методики розслідування злочину та загальна характеристика її структурних елементів (криміналістична характеристика злочину; особливості збирання, аналізу й оцінки інформації в стадії порушення кримінальної справи; обставини, що підлягають встановленню і доказуванню під час розслідування злочину; типові слідчі ситуації, що виникають на початковому і подальших етапах розслідування, та відповідні ним комплекси невідкладних слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів; типові версії, планування і провадження подальших слідчих дій; особливості застосування науково-технічних засобів і спеціальних знань; використання допомоги громадськості; особливості завершального етапу розслідування; профілактична робота слідчого за матеріалами розслідування).

Криміналістична характеристика злочину: поняття, зміст і характеристика її складових елементів. Значення криміналістичної характеристики злочинів для розробки прийомів і рекомендацій криміналістичної методики.

Періодизація (етапи) розслідування злочинів. Значення і завдання початкового етапу розслідування злочинів. Поняття початкових і невідкладних слідчих дій. Взаємозв’язок і взаємозалежність початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Проблеми і можливості програмування (алгоритмізації) та автоматизації слідчої діяльності.

Слідча ситуація: поняття, різновиди, зміст її складових елементів. Значення слідчих ситуацій для планування і прийняття правильних тактичних рішень щодо розслідування злочину. Діяльність слідчого в умовах тактичного ризику.

Тенденції і перспективи розвитку криміналістичної методики.

Протидія розслідуванню та шляхи її подолання криміналістичними засобами і методами.

Поняття, зміст і суб’єкти протидії розслідуванню. Протидія розслідуванню у формі приховування злочину, його наслідків або осіб, причетних до вчиненого злочину. Інсценування злочину та фальсифікація доказів з боку злочинців, потерпілих і свідків. Спонукальні мотиви протидії.

Суб’єкти, форми і способи “зовнішньої” протидії розслідуванню. Криміналістичні засоби і методи подолання протидії розслідуванню.

Тема 24. Методика розслідування вбивств і тілесних ушкоджень

А. Розслідування вбивств. Джерела первісної інформації про вбивство, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню під час розслідування вбивств.

Типові слідчі ситуації у справах про вбивства та відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики провадження огляду місця події, трупа й інших речових доказів.

Призначення судово-медичної та інших експертиз. Встановлення і допит свідків у справах про вбивство. Затримання і допит підозрюваного.

Планування і провадження подальших слідчих дій: обшуку, призначення судових експертиз, очних ставок, перевірки й уточнення показань на місці, слідчого експерименту та ін.

Специфіка взаємодії слідчого з оперуповноваженими, спеціалістами, громадськістю та засобами масової інформації у встановленні і розшуку злочинця. Встановлення обставин, що сприяли вчиненню убивства, і вживання заходів щодо їхнього попередження.

Особливості завершального етапу розслідування.

Б. Розслідування заподіяння тілесних ушкоджень. Джерела первісної інформації про заподіяння тілесних ушкоджень, її оцінка і прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню у справах про заподіяння тілесних ушкоджень.

Типові слідчі ситуації у справах про заподіяння тілесних ушкоджень і відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики провадження допиту потерпілого і свідків. Огляд потерпілого і призначення судово-медичної експертизи. Огляд місця події і речових доказів. Затримання і допит підозрюваного.

Планування і провадження подальших слідчих дій: допиту обвинуваченого, обшуку, перевірки й уточнення показань на місці, очних ставок, призначення судових експертиз.

Встановлення обставин, що сприяли заподіянню тілесних ушкоджень, і вживання заходів по їхньому попередженню.

Особливості завершального етапу розслідування.

Тема 25. Методика розслідування статевих злочинів

Розслідування зґвалтувань. Джерела первісної інформації з цих справ, її оцінка та вирішення питання щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування зґвалтувань.

Типові слідчі ситуації у справах про зґвалтування та відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики допиту, освідування і призначення судово-медичної експертизи потерпілої особи. Огляд місця події. Допит свідків. Затримання, освідування і допит підозрюваного.

Планування і провадження подальших слідчих дій. Особливості тактики обшуку, перевірки й уточнення показань на місці, очної ставки, слідчого експерименту, призначення судових експертиз і допиту обвинуваченої особи.

Взаємодія слідчого з оперуповноваженими та спеціалістами у встановленні і розшуку злочинця. Особливості завершального етапу розслідування. Попередження статевих злочинів за матеріалами розслідування.

Тема 26. Методика розслідування хуліганства

Криміналістична характеристика хуліганства. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування цих злочинів.

Типові слідчі ситуації у справах про хуліганство та відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики допиту потерпілих і свідків. Освідування і призначення судово-медичної експертизи. Огляд місця події і речових доказів. Особливості взаємодії слідчого з оперуповноваженим, використання результатів невідкладних слідчих дій у встановленні і розшуку злочинців.

Версії у справах про хуліганство, підстави їхньої побудови. Планування розслідування. Подальші слідчі дії: затримання, освідування і допит підозрюваних і обвинувачуваних. Обшук. Очна ставка. Перевірка й уточнення показань на місці. Пред’явлення для впізнання. Слідчий експеримент. Експертизи у справах про хуліганство.

Встановлення при розслідуванні причин і умов, що сприяли хуліганству, та вживання заходів щодо їхнього усунення.

Тема 27. Методика розслідування грабежів і розбоїв

Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів. Джерела первісної інформації про ці злочини, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.

Типові слідчі ситуації у справах про грабежі і розбої та відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики допиту потерпілого і свідків, огляду місця події і речових доказів, освідування і призначення судово-медичної, криміналістичної та інших експертиз.

Побудова версій щодо особи злочинця й обставин пограбування або розбійного нападу. Планування роботи з кримінальної справи. Особливості організації розкриття грабежів і розбоїв, розшуку злочинця і викраденого майна “по гарячих слідах”. Специфіка взаємодії слідчого з підрозділами кримінальної міліції у встановленні і розшуку викраденого майна. Використання в цих цілях даних криміналістичних обліків та АБД, суб'єктивних портретів, допомоги громадськості та засобів масової інформації у встановленні і розшуку грабіжника та викраденого майна.

Ознаки і методика викриття інсценівок грабежів і розбоїв.

Подальші слідчі дії та їхнє поєднання з оперативно-розшуковими заходами. Затримання і допит підозрюваного й обвинуваченого. Обшук. Пред’явлення для впізнання. Очна ставка. Перевірка й уточнення показань на місці. Призначення експертиз та їхнє використання у доведенні обставин пограбування та розбою. Вживання заходів щодо відшкодуванню матеріального збитку.

Особливості розслідування грабежів і розбійних нападів на ощадні банки, каси підприємств і установ, касирів та інкасаторів. Специфіка розслідування грабежів і розбійних нападів, що чиняться на водіїв автотранспорту.

Попередження грабежів і розбоїв за матеріалами розслідування.

Тема 28. Методика розслідування крадіжок

Видові криміналістичні характеристики крадіжок. Джерела первісної інформації про крадіжку, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.

Типові слідчі ситуації у справах про крадіжки і відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики огляду місця події, допиту потерпілого і свідків. Організація і методи діяльності слідчо-оперативної групи по розкриттю квартирних крадіжок “по гарячих слідах”.

Типові версії і планування подальшого розслідування крадіжок на основі результатів початкових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Методи встановлення злочинця: за слідами, у т. ч. мікрооб’єктами, залишеними на місці події; за способом учинення злочину; за прикметами (суб’єктивним портретом) його зовнішності. Специфіка взаємодії слідчого з підрозділами кримінальної міліції у встановленні і розшуку викраденого майна. Особливості використання криміналістичних обліків і АБД у встановленні і розшуку злочинця та викраденого майна. Використання в тих же цілях допомоги громадськості і засобів масової інформації. Інсценівка крадіжки і методи її викриття.

Подальші слідчі дії: затримання, освідування і допит підозрюваного (обвинуваченого), обшук, перевірка й уточнення показань на місці, слідчий експеримент, призначення криміналістичних експертиз та їхня роль у встановленні і доведенні обставин крадіжки. Забезпечення при розслідуванні відшкодування матеріального збитку, заподіяного крадіжкою.

Попередження крадіжок за матеріалами розслідування.

Особливості розслідування кишенькових крадіжок, фактів незаконного заволодіння автомототранспортними засобами.

Тема 29. Методика розслідування вимагань

Криміналістична характеристика вимагання (рекету). Джерела первісної інформації про факт вимагання, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.

Типові слідчі ситуації у справах про вимагання та відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики допиту потерпілого і свідків, прослуховування телефонних та інших переговорів, огляду місця події і речових доказів. Організація і методи діяльності слідчо-оперативної групи по розкриттю вимагання “по гарячих слідах”. Використання в цих цілях даних криміналістичних обліків й АБД, суб’єктивних портретів, допомоги громадськості і засобів масової інформації.

Висування версій і планування розслідування. Загальна характеристика подальших слідчих дій (затримання та допиту підозрюваного й обвинуваченого, обшуку, пред’явлення для впізнання, очної ставки, призначення криміналістичних та інших експертиз) та їхнє поєднання з оперативно-розшуковими заходами.

Особливості розслідування фактів вимагання коштів або інших вигод, пов'язаних із попереднім викраденням дітей або автотранспорту потерпілого.

Попередження вимагання за матеріалами розслідування.

Тема 30. Методика розслідування шахрайства

Криміналістична характеристика шахрайства. Джерела первісної інформації про шахрайство, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.

Типові слідчі ситуації у справах про шахрайство та відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Допит потерпілого і свідків, огляд речових доказів, призначення криміналістичних та інших експертиз. Використання криміналістичної інформації для розшуку злочинця і викраденого “по гарячих слідах”. Складання суб'єктивного портрета та його використання у встановленні і розшуку шахрая. Взаємодія слідчого з оперуповноваженим карного розшуку на початковому етапі розкриття і розслідування цих злочинів. Використання в тих же цілях допомоги громадськості та засобів масової інформації.

Висування версій і планування розслідування. Подальші слідчі дії та їхнє поєднання з оперативно-розшуковими заходами. Затримання і допит підозрюваного, обвинуваченого. Пред’явлення для впізнання. Очна ставка. Обшук. Слідчий експеримент. Призначення судових експертиз.

Особливості завершального етапу розслідування. Встановлення під час розслідування причин і умов, що сприяли шахрайству, і вживання заходів щодо їхнього попередження.

Тема 31. Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Криміналістична класифікація і характеристика злочинів у сфері обігу наркотиків: контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (ст. 305), незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування наркотичних засобів або психотропних речовин (ст. 307-314), отруйних і сильнодіючих речовин (ст. 321); незаконного введення в організм наркотичних засобів або психотропних речовин та ін. Джерела первісної інформації про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню при розслідуванні злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

А. Розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів та відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики проведення початкових слідчих дій: огляду місця події, контрабандного товару (наркотиків) та супровідних документів, освідування, допиту підозрюваного і свідків, обшуку і виїмки, призначення експертизи та ін.

Слідчі версії та планування подальшого розслідування контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Особливості організації взаємодії органів дізнання з підрозділами Держмитслужби та інших правоохоронних органів України, закордонних країн під час дізнання у справах про контрабанду наркотиків. Використання контрольованої поставки наркотиків та інших даних оперативно-розшукової діяльності МВС і СБУ.

Можливості використання під час розслідування контрабанди криміналістичних обліків МВС, СБУ, інших правоохоронних відомств України та Інтерполу.

Встановлення під час розслідування причин і умов, що сприяли учиненню контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та вживання заходів щодо їхнього попередження.

Відомчий контроль та прокурорський нагляд за діяльністю митних органів по обліку і розгляду матеріалів з ознаками контрабанди наркотиків.

Б. Розслідування незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування наркотичних засобів або психотропних речовин. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами. Організовані злочинні групи наркобізнесменів. Джерела інформації про ці злочини, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи.

Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збування наркотичних засобів їх аналогів або психотропних речовин.

Типові слідчі ситуації при розслідуванні незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилки або незаконного збуту наркотичних засобів, їхнього збереження, посіву або вирощування заборонених до оброблення культур, що містять наркотичні речовини. Невідкладні слідчі дії у справах цієї категорії: огляд місця події та речових доказів; призначення експертиз; затримання, освідування та допит підозрюваного й обвинуваченого; обшук; встановлення і допит свідків. Особливості взаємодії слідчого з опер-уповноваженим карного розшуку у встановленні винуватих і обставин злочину.

Планування розслідування і подальші слідчі дії. Встановлення під час розслідування причин і умов, що сприяли учиненню злочинів, пов'язаних з наркотичними засобами, та вживання заходів щодо їхнього попередження.

Тема 32. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності. Методика розслідування посадових злочинів, корупції і хабарництва

Криміналістична класифікація і характеристика злочинів у сфері службової діяльності: одержання хабара (ст. 368), давання хабара (ст. 369), провокація хабара (ст. 370). Джерела інформації про факти хабарництва, її оцінка, засоби перевірки для прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування злочинів у сфері службової діяльності.

Типові слідчі ситуації у справах про хабарництво і відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики затримання і допиту хабароотримувача і хабародавця, встановлення і допиту свідків, очних ставок, призначення криміналістичних та інших експертиз. Особливості взаємодії слідчого з оперуповноваженим відділу боротьби з економічними злочинами під час розслідування хабарництва.

Планування розслідування. Типові версії.

Подальші слідчі дії. Використання спеціальних пізнань при розслідуванні хабарництва. Встановлення обставин, що сприяли хабарництву, і вживання заходів щодо попередження цих злочинів.

Особливості завершального етапу розслідування хабарництва.

Тема 33. Розслідування заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.

Криміналістична характеристика розкрадань державного майна з урахуванням особливостей конкретної галузі народного господарства (промисловість, сільське господарство, будівництво, торгівля, кооперативний сектор, спільні підприємства та ін.). Джерела первісної інформації щодо факту розкрадання (розтрати, присвоєння, зловживання службовим становищем) та її оцінка. Проведення попередньої перевірки матеріалів про розкрадання та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Вивчення структури і фінансово-господарської діяльності підприємства (установи, організації, кооперативу та ін.), де вчинено розкрадання. Вживання заходів до цілісності обліково-звітних документів.

Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування розкрадань і відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Висування версій і планування розслідування. Особливості тактики допиту свідків і підозрюваних, обшуку, огляду виробничих помешкань, складів продукції й обліково-звітних документів. Призначення і проведення інвентаризації і документальної ревізії. Судово-бухгалтерська, товарознавча та інші види експертиз. Прослуховування телефонних та інших переговорів.

Загальна характеристика подальших слідчих дій (допитів, очних ставок, слідчих експериментів, експертиз і т. ін.) та їхнє поєднання з оперативно-розшуковими заходами. Специфіка взаємодії слідчого з апаратами боротьби з економічними злочинами у встановленні і розшуку викраденого майна. Забезпечення при розслідуванні відшкодування матеріального збитку, заподіяного розкраданням. Використання допомоги громадськості при розслідуванні.

Особливості розслідування розкрадань, що чиняться на спільних підприємствах, у кооперативному секторі та за допомогою комп’ютерної техніки. Попередження розкрадань за матеріалами розслідування.

Тема 34. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності. Методика розслідування контрабанди

Криміналістична характеристика контрабанди товарів. Джерела первісної інформації про контрабанду, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про контрабанду.

Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування контрабанди та відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики проведення початкових слідчих дій: огляду місця події, контрабандного товару та документів, освідування, допиту підозрюваного і свідків, обшуку і виїмки, призначення експертизи та ін.

Слідчі версії та планування подальшого розслідування контрабанди.

Особливості організації взаємодії органів дізнання Держмитслужби України зі СБУ та іншими правоохоронними органами України і зарубіжжя під час дізнання у справах про контрабанду. Використання даних оперативно-розшукової діяльності органів СБУ. Можливості використання під час розслідування контрабанди криміналістичних обліків МВС, СБУ, інших правоохоронних відомств України та Інтерполу.

Особливості розслідування контрабанди, учиненої у торговому обігу, з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації, кольорових, рідкоземельних і радіоактивних металів; нафти і нафтопродуктів; наркотичних засобів, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин; вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин, стратегічно важливих сировинних товарів, історичних та культурних цінностей; дорогоцінного каміння, автомашин і т. ін.

Відомчий контроль та прокурорський нагляд за діяльністю митних органів і СБУ по обліку і розгляду матеріалів із ознаками контрабанди.

Тема 35. Методика розслідування виготовлення і збуту підроблених грошей і цінних паперів (фальшивомонетництво)

Криміналістична класифікація і характеристика злочинів у сфері господарської діяльності: фальшивомонетництва (ст. 199), контрабанди товарів (ст. 201), фіктивного підприємництва (ст. 205), відмивання “брудних” коштів (ст. 209), ухилень від сплати податків (ст. 212). Роль МВС та інших правоохоронних органів України у боротьбі з господарськими злочинами.

Розслідування виготовлення або збуту підроблених грошей та цінних паперів (фальшивомонетництва). Джерела первісної інформації про фальшивомонетництво, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування фальшивомонетництва.

Типові слідчі ситуації у справах про фальшивомонетництво та відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики огляду речових доказів (грошей, цінних паперів і засобів їхнього виготовлення), призначення криміналістичної та інших експертиз, допиту свідків. Роль цих слідчих дій у установленні винуватих і обставин злочину. Взаємодія підрозділів МВС під час розслідування фальшивомонетництва. Використання в цих цілях криміналістичних обліків і АБД, допомоги громадськості та засобів масової інформації.

Типові версії і планування розслідування справ про фальшивомонетництво. Подальші слідчі дії: затримання і допит підозрюваного і обвинуваченого; обшук; пред’явлення для впізнання; призначення експертиз; слідчий експеримент.

Виявлення під час розслідування причин і умов, що сприяли фальшивомонетництву, та вживання заходів щодо запобігання йому.

Тема 36. Методика розслідування підпалів та порушень протипожежних правил

Розслідування порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Криміналістична характеристика підпалів і злочинних порушень протипожежних правил. Джерела первісної інформації про ці злочини, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування підпалів і порушень протипожежних правил.

Типові слідчі ситуації у справах про пожежі та відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики огляду місця пожежі, речових доказів та їхнє первинне дослідження на місці події. Освідування і допит підозрюваного. Взаємодія слідчого зі співробітниками пожежної охорони й оперуповноваженими карного розшуку і відділу боротьби з економічними злочинами.

Типові версії щодо причини пожежі і планування розслідування. Встановлення і допит свідків, матеріально відповідальних осіб або потерпілих. Призначення пожежно-технічної та інших експертиз та їхня роль у встановленні причин пожежі.

Подальші слідчі дії: допит обвинуваченого; обшук; слідчий експеримент; та ін.

Визначення матеріального збитку і вживання заходів щодо його відшкодування. Встановлення обставин, що сприяли підпалу або злочинному порушенню протипожежних правил, і вживання заходів щодо попередження цих злочинів.

Особливості завершального етапу розслідування.

Тема 37. Методика розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту

Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних подій та обставини, що підлягають доказуванню під час їхнього розслідування.

Типові слідчі ситуації у справах про дорожньо-транспортні події і відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Невідкладні слідчі дії: огляд місця події, слідів і транспортного засобу; допит потерпілого і свідків; освідування; призначення експертиз. Типові версії і планування розслідування.

Використання результатів невідкладних слідчих дій для встановлення і розшуку водія, що зник, і транспортного засобу. Організація взаємодії слідчого зі співробітниками ДАІ та інших служб органів внутрішніх справ під час розслідування дорожньо-транспортних подій. Використання в тих же цілях допомоги громадськості і засобів масової інформації.

Подальші слідчі дії: затримання і допит підозрюваного, обвинуваченого; проведення очних ставок; слідчий експеримент; призначення автотехнічної та інших експертиз.

Встановлення під час розслідування причин і умов, що сприяли злочинним та іншим порушенням правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Тема 38. Методика розслідування злочинів проти довкілля. Методика розслідування злочинних порушень правил охорони навколишнього середовища

Криміналістична класифікація і загальна характеристика злочинів проти довкілля: забруднення або псування земель (ст. 239), атмосферного повітря (ст. 241), морських чи територіальних вод (ст. 243); незаконної порубки лісу (ст. 246), незаконного полювання (ст. 248), незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249). Джерела первісної інформації про ці злочини, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування злочинів проти довкілля.

Слідчі ситуації, типові для розслідування забруднення або псування земель чи атмосферного повітря, морських чи територіальних вод, незаконного полювання, незаконного заняття рибним або іншим водним добувним промислом. Взаємодія з охотінспекцією та іншими відомчими органами під час розслідування цих злочинів. Використання допомоги громадськості та засобів масової інформації для розшуку і затримання браконьєрів і встановлення інших порушників природоохоронного законодавства.

Типові версії і планування розслідування. Огляд місця події, речових доказів. Вивчення технологічних процесів підприємств. Використання допомоги спеціалістів у вирішенні виникаючих питань. Призначення експертиз. Використання висновків експертів у встановленні факту і обставин порушення законів про охорону природи і викритті винуватих осіб. Допит свідків. Проведення слідчих експериментів.

Допит підозрюваного і обвинуваченого. Перевірка версій обвинуваченого.

Встановлення обставин, що сприяли порушенню законодавства про охорону довкілля, та вживання необхідних заходів щодо попередження цих злочинів.

Тема 39. Особливості методики розслідування злочинів, учинених неповнолітніми

Особливості криміналістичної характеристики злочинів, вчинюваних неповнолітніми особами. Оцінка первісної інформації та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи за фактом злочину неповнолітніх. Типові обставини, що підлягають встановленню в процесі розслідування злочинів неповнолітніх.

Психологічні й інші чинники, що визначають специфіку розслідування злочинів неповнолітніх. Особливості планування і тактики проведення окремих слідчих дій за участю неповнолітніх: затримання, допиту, очної ставки, пред’явлення для впізнання, обшуку, слідчого експерименту, призначення експертизи. Виховна роль слідчого у справах цієї категорії. Взаємодія слідчого зі співробітниками оперативних апаратів, інспекцій і комісій з справ неповнолітніх, сім’єю, школою, громадськістю. Методика встановлення під час розслідування фактів залучення неповнолітніх до злочинної діяльності, антигромадського, аморального поводження дорослих. Вирішення питання щодо притягнення батьків неповнолітнього обвинуваченого до відповідальності.

Профілактичні забегай за результатами розслідування злочинів неповнолітніх.

Тема 40. Особливості методики розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням

Виникнення, розвиток і зміст групової злочинної діяльності. Значення та напрямки боротьби з організованою та груповою злочинністю на сучасному етапі розвитку держави. Види та особливості криміналістичної характеристики злочинів, вчинюваних організованими угрупованнями, в тому числі способів розвідки, конспірації, “рекрутування” членів організації, створення фондів для підкупу держслужбовців і допомоги засудженим.

Особливості законодавчої регламентації притягнення до кримінальної відповідальності членів організованих кримінальних угруповань. Координація взаємодії підрозділів правоохоронних органів України між собою та відповідними органами суміжних держав у боротьбі з організованою злочинністю.

Криміналістичні типи і характеристика злочинних угруповань. Організована злочинна група як найбільш небезпечний різновид співучасті у злочині. Мафіозні клани та їхні корумповані зв’язки. Сучасні засоби і методи діяльності злочинних угруповань. Чинники, що впливають на кількісно-якісний склад злочинної групи, вибір нею способів підготовки, вчинення і приховування злочинів.

Джерела первісної інформації щодо групового способу вчинення злочину, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Закономірності розслідування злочинів, вчинених організованою групою. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів, вчинених організованою групою.

Слідчі ситуації, типові для розслідування групових злочинів, та відповідні ним алгоритми початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Типові версії та планування розслідування у справах про групові злочини. Взаємодія слідчого з оперуповноваженим в процесі розслідування. Тактичні особливості провадження окремих слідчих дій: затримання співучасників злочину; особистого обшуку та обшуку за місцем проживання; огляду місця події і речових доказів; допиту підозрюваних (обвинувачених) і свідків; очної ставки між обвинуваченими; пред’явлення обвинувачених для впізнання; перевірки й уточнення показань на місці; слідчого експерименту. Можливості використання протиріч та інтересів співучасників організованої групи для її викриття.

Типові слідчі ситуації подальшого етапу розслідування та відповідний їм алгоритм слідчих дій, їхнє поєднання з оперативно-розшуковими заходами. Тактичні особливості виявлення організатора злочинної групи і вчиненого злочину, диференціація ролі і ступеня відповідальності співучасників в інкримінованому злочині. Особливості тактики виявлення всіх членів організованої групи та їхньої злочинної діяльності в повному обсязі.

Особливості завершального етапу розслідування злочинів, вчинених організованою групою осіб. Встановлення в процесі розслідування обставин, що сприяли формуванню організованої злочинної групи і вчиненню нею злочинів.

Профілактика групових злочинів. Форми і методи протидії організованим злочинним угрупованням.

Тема 41. Особливості методики розслідування злочинів за “гарячими слідами”

Поняття розкриття і розслідування злочинів “по гарячих слідах”. Розслідування злочинів “по гарячих слідах” як умова виконання завдань, покладених на судову владу і правоохоронні органи, щодо швидкого і повного розкриття злочинів.

Чинники, що визначають особливості організації та методики розкриття і розслідування злочинів “по гарячих слідах”. Організація взаємодії слідчого з черговою частиною, співробітниками оперативних підрозділів і експертно-криміналістичних центрів. Правові й організаційно-тактичні основи залучення громадськості та засобів масової інформації до розкриття і розслідування злочинів.

Криміналістичне забезпечення розкриття і розслідування злочинів “по гарячих слідах”. Типове програмування дій на початковому етапі розкриття і розслідування злочинів. Практичні форми його реалізації.

Методи одержання слідчим експрес-інформації щодо злочину і злочинця. Особливості огляду місця події, допиту потерпілих і свідків-очевидців злочину в умовах дефіциту часу і динамічності обстановки. Поєднання слідчих дій з оперативно-розшуковими й організаційними заходами під час затримання злочинця на місці події або в результаті загороджу вальних заходів. Особливості допиту підозрюваного “по гарячих слідах” і перевірки його показань.

Оцінка доказової та орієнтовної інформації, отриманої “по гарячих слідах”, інформаційне забезпечення діяльності слідчо-оперативної групи.

Тема 42. Особливості методики розслідування нерозкритих злочинів минулих років

Поняття нерозкритого злочину і сучасний стан проблеми: її соціальний, кримінологічний, процесуальний і криміналістичний аспекти. Принципова можливість і необхідність розкриття кожного злочину – важлива умова забезпечення принципу невідворотності відповідальності за вчинений злочин. Чинники, що впливають на процес розслідування нерозкритих злочинів минулих років.

Специфіка роботи слідчого по припиненій провадженням кримінальній справі. Цілі, об'єкти і методи аналізу матеріалів припиненої справи про нерозкритий злочин. Форми фіксації ходу і результатів такого аналізу. Вивчення основ і шляхів перевірки початкових версій. Конструювання нових версій.

Планування розшукової роботи слідчого по припиненій справі. Тактичні особливості окремих розшукових дій слідчого, проведених без поновлення провадження у справі. Особливості взаємодії слідчого й оперативного співробітника.

Визначення моменту поновлення провадження у кримінальній справі. Планування розслідування по відновленій справі і тактичні особливості провадження окремих слідчих дій.

Виявлення слідчим після розкриття старого злочину причин і умов, що сприяли вчиненню цього злочину та його невчасного розкриття. Вживання заходів щодо усунення цих обставин.

6. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

6 семестр

Розділ І. МЕТОДОЛОГІЯ КРИМІНАЛІСТИКИ

Семінарське заняття 1 - 2 години

Тема 1. Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

План заняття:

  1. Поняття і предмет науки криміналістики.

  2. Система криміналістики.

  3. Задачі криміналістики.

  4. Загальне, спеціальне та особисте завдання криміналістики.

  5. Методологія криміналістики.

  6. Загальни та спеціальни методи криміналістики.

Література до теми:

    1. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика. – Минск, 1997.

    2. Бахин В.П., Карпов Н.С., Цымбал П.В. Преступная деятельность: понятие, ха­рактеристика, принципы, изучение. — К., 2001.

    3. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М., 1997.

    4. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М., 1987.

    5. Гросс Г. Руководство для судебных следователей. Перевод с нем. – Смоленск, 1885.

    6. Дубровин С.В. Методологические аспекты криминалистической диагностики. – М.: Закон и право, 2002.

    7. Зорин Г.А. Криминалистическая методология. – Мн.: Амалфея, 2000.

    8. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. – Мн.: Амалфея, 2000.

    9. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. – К., 1997.

    10. Ищенко А.В., Карпов Н.С. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью. – К., 1997.

    11. Клименко Н.И., Биленчук П.Д. Логико-математические и кибернетические методы в криминалистике. – К.: УМК ВО, 1998.

    12. Клименко Н.И., Кириченко А.А. Криминалистика как наука и учебная дисциплина. – Днепропетровск, 1994.

    13. Корноухов В.Е., Богданов В.М., Закатов А.А. Основы общей теории криминалистики. – Красноярск, 1993.

    14. Корноухов В.Е., Богданов В.М., Бордиловский Э.И., Закатов А.А. Курс криминалистики. Ч.1. – Красноярск, 1995.

    15. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

    16. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

    17. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

    18. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

    19. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

    20. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

    21. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

    22. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

    23. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

    24. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

    25. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

    26. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

    27. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т. В. Аверьяновой, Р. С. Белкина. – М., 1997.

    28. Криминалистический словарь. – М., 1993.

    29. Макаренко Є.І. Вступ у криміналістику: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2000.

    30. Образцов В.А. Основы криминалистики. – М., 1996.

    31. Салтевский М.В. Криминалистика в современном изложении юристов: Учеб. и практич. пособие. – Х., 1997.

    32. Салтевський М.В. Криміналістика. – К., 2005.

    33. Седова Т.А. Проблемы методологии и практики нетрадиционной криминалистической идентификации. – Л.: ЛГУ. 1986.

    34. Торвальд Ю. Век криминалистики. – М., 1984.

    35. Шепітько В.Ю. Криміналістика: Енциклопедичний словник. — X., 2001.

    36. Эксархопуло А.А. Основы криминалистической теории. — Санкт-Петербург, 1992.

Заняття 2 - 2 години

Семінарське заняття 2 - 2 години

Тема 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика

План заняття:

  1. Поняття та наукові основи криміналістичної ідентифікації.

  2. Види, форми та умови криміналістичної ідентифікації.

  3. Суб'єкти і об'єкти криміналістичної ідентифікації.

  4. Поняття та класифікація ідентифікаційних ознак.

  5. Сутність індивідуальної та групової ідентифікацій.

  6. Ідентифікація цілого по частках, як складова задача встановлення тотожності об’єктів.

  7. Методика встановлення групової приналежності.

  8. Криміналістична діагностика.

У процесі проведення практичного заняття студентами розглядаються висновки криміналістичних та інших судових експертиз, на основі яких розглядаються об'єкти ідентифікації, значення встановлених фактів тотожності, ідентифікаційні ознаки, стадії дослідження, узагальнення та оцінка результатів досліджень. При розв'язанні завдань слід визначити: 1) вид ідентифікації; 2) відображувані та відображаючі об”єкти.

Завдання для розгляду:

Завдання №1

При розслідуванні вбивства гр.К.при огляді місця події було виявлено слід взуття. Слідчий сфотографував слід методом масштабної зйомки і виготовив гіпсовий зліпок. У підозрюваного гр.А.при обшуку було виявлено взуття. Для провадження трасологічного дослідження слідчий направив вилучене взуття, гіпсовий зліпок і фотознімок сліду на трасологічну експертизу. На розв'язання експертизи було поставлене запитання: чи не залишений слід, виявлений на місці події, взуттям, яке було вилучено у підозрюваного?

Завдання №2

Потерпілий П.на допиті повідомив, що достатньо чітко запам'ятав прикмети злочинця: густі чорні брови, світлі очі і шрам на підборідді. Слідчий вирішив провести впізнання підозрюваного.

Завдання №3

На місці події була знайдена частина ножа. У підозрюваного при общуку виявлено ніж з видламаним кінцем. Яку експертизу слід призначити?

Література до теми:

  1. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика. – Минск, 1997.

  2. Белкин Р.С., Сегай М.Я. Равен самому себе. – К.: Лыбидь, 1991.

  3. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М., 1987.

  4. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М., 1997.

  5. Зотов Б.Л. Идентификация в криминалистике. – М., 1973.

  6. Кирсанов З.И. Криминалистическое распознание и диагностика. – В кн.: Современные проблемы судебной экспертизы и пути повышения эффективности деятельности судебно-экспертных учреждений в борьбе с преступностью. – М., 1983.

  7. Колдин В.Я. Судебная идентификация. – М.: ЛексЭст, 2002.

  8. Колдин В.Я. Идентификация и ее роль в установлении истины по уголовным делам. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1969.

  9. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. М.: Юрид. лит., 1977.

  10. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика. – М., 1998.

  11. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  12. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  13. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  14. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  15. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  16. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  17. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  18. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  19. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  20. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  21. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  22. Криминалистический словарь. – М., 1993.

  23. Крылов И.Ф. Очерки истории криминалистики и криминалистической экспертизы. – Л., 1975.

  24. Крылов И.Ф. В мире криминалистики. – Л., 1989.

  25. Медико-криминалистическая идентификация. Под ред. В.В.Томилина. - М.: НОРМА-ИНФРА-М, 2000.

  26. Салтевский М.В. Идентификация и установление групповой принадлежности. – Харьков, 1965.

  27. Салтевський М.В. Криміналістика. – К.: Кондор, 2005.

  28. Снетков В.А. Проблемы криминалистической диагностики. – М., 1972. – Вып. 23.

  29. Торвальд Ю. Век криминалистики. – М., 1984.

Розділ ІІ. Криміналістична техніка

Заняття 3 - 2 години

Семінарське заняття 3 - 2 години

Тема 3. Концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей

План заняття:

  1. Поняття і структура криміналістичної техніки.

  2. Правові, організаційні, етичні і тактичні засади використання техніко-криміналістичних засобів.

  3. Криміналістичні засоби та прийоми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів злочинів та речових доказів. Класифікація криміналістичних засобів і методів.

  4. Комплектація науково-технічних засобів, що використовуються у слідчий діяльності.

  5. Критерії допустимості використання технічних засобів і методів роботи з доказами у кримінальному судочинстві.

  6. Доказове значення результатів застосування криміналістичної техніки.

  7. Методи, прийоми, засоби та методики виявлення, фіксації, вилучення і дослідження речових доказів на місці події.

  8. Методи, прийоми, засоби та методики дослідження речових доказів в лабораторних умовах.

Література до теми:

  1. Адрианов В.А., Капитонов В Е. Средства и методы выявления, фиксации и изъятия следов рук. – М., 1985.

  2. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М., 1987.

  3. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике. М., 1988.

  4. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – К.: Вища шк., 1984.

  5. Грамович Г.И. Основы криминалистической техники. – Минск, 1981.

  6. Грамович Г.И. Научно-технические средства: современное состояние, эффективность использования в раскрытии и расследовании преступлений – Минск, 1989.

  7. Зотов В.Л Современная криминалистическая техника. – М., 1973.

  8. Іерусалімов І.0., Алексеев 0.0. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень в слідчій діяльносп: Навчальний посібник. — К., 2001.

  9. Ищенко Е.П. Использование современных научно-технических средств при расследо-вании уголовных дел. – Свердловск, 1985.

  10. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  11. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  12. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  13. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  14. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  15. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  16. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  17. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  18. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  20. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  21. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  22. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  23. Леви А.А. Вопросы правовой регламентации применения научно-технических средств в уголовном судопроизводстве // Теория и практика собирания доказательственной информации техническими средствами на предварительном следствии. К., 1980.

  24. Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. – К.: Украина, 1995.

  25. Салтевский М.В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии. - К., 1980.

Заняття 4 - 2 години

Тема 4. Криміналістична фотографія, кінозйомка, аудіо- відеозапис

Питання до підготовки:

  1. Поняття, система та завдання судової фотографії.

  2. Задачі і значення судової фотографії в кримінальному процесі.

  3. Види судової фотографії.

  4. Методи і види відбиваючій фотозйомки.

  5. Методи і види дослідницької фотозйомки.

  6. Методи судово-оперативної фотографії.

  7. Вимоги до сигналістичної (впізнавальної) фотозйомки.

  8. Застосування криміналістичної фотографії під час проведення слідчих дій.

  9. Процесуальне оформлення судової фотографії.

  10. Особливості застосування відеозапису при проведенні слідчих дій.

Хід практичного заняття

При проведенні заняття студенти вивчають побудову фотоапарата, знайомляться з видами фотоплівок, особливостями зарядки касет та набувають загальних навичок зарядки фотоапарата, а також вивчають загальні особливості використання загальної техніки фотозйомки при здійсненні судової фотографії.

Завдання 1

Відпрацювання прийомів зарядки касети фотоплівкою та зарядженої касети у фотоапарат.

Матеріальне забезпечення:

  1. Фотоапарати “Зеніт ” та інші.

  2. Фотокасети, фотоплівка.

Завдання 2

Фотозйомка при проведенні окремих слідчих дій, зокрема на місці події

Огляд місця події (учбовий)

Заняття проводяться на відкритої місцевості, де заздалегідь інсценоване місце події. В ході огляду складаються замітки для протоколу і накреслюється схема.

Наочне приладдя та обладнання: предмети для інсце­нування місця події; чемодан слідчого; фотоапарат і приладдя до нього.

Порядок виконання:

1. Провести огляд місця події.

2. Сфотографувати місце події (орієнтовна, оглядова, вузлова і детальна зйомки) з використанням необхідних нау­ково-технічних засобів виявлення і фіксації слідів (залежно від фабули справи).

Кожен студент повинен виконати такі види зйомки:

орієнтовна — панорамним методом (2-3 кадри); оглядова (2 знімки); вузлова (1 знімок); детальна — масштабним методом: сліди ніг, протекто­ра, предмета (речового доказу) - 1 знімок.

Друкуються такі фотознімки (розмір 9Х12):

орієнтовний (2-3 кадри); оглядовий (1-2 кадри); вузловий (1 кадр); детальний (1 кадр).

Студенти повинні оформити одержані фотознімки, склавши відповідні фототаблиці.

Складається фототаблиця до протоколу огляду місця події від "__"_____ 200_ р., на якої відображається:

найменування об'єкта фотозйомки; умови фотозйомки; фотоапарат; фотоплівка; освітлення; витримка ; діафрагма.

П р и м і т к а:

Фото 1 — орієнтовний знімок; Фото 2 — оглядовий знімок; фото 3 — вузловий знімок; фото 4 – детальний знімок.

Література до теми:

  1. Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000.

  2. Зинченко И.А. Использование в уголовном процессуальном доказывании фотоснимков, кинолент, видеограмм. – Ташкент, 1988.

  3. Ищенко П.П., Ищенко Е.П. Основы судебной фотографии, киносъемки и видеозаписи. – Екатеринбург, 1992.

  4. Карпенко А. Фотопленки отмирают? // СНІР – № 2. – К., 1998.

  5. Колесниченко А.Н., Найдис И.Д. Судебная фотография. – Харьков, 1982.

  6. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  7. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  8. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  9. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  10. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  11. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  12. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  13. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  14. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  15. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  16. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  17. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  18. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  20. Леви А.А. Звукозапись и видеозапись в уголовном судопроизводстве. – М.: Юрид.лит., 1984.

  21. Мирский Д.Я. Словарь основных терминов судебно-фототехнической экспертизы. – М., 1985.

  22. Морозов В.Н. Использование криминалистической фотографии при расследовании преступлений. – Ташкент, 1990.

  23. Найдис И.Д. Судебная кинематография и видеозапись. - К., Вища школа, 1986.

  24. Постика И.В. Судебная (криминалистическая) фотография. – Одесса, 2002.

  25. Рощин О.І. та ін. Книга криміналіста: Практ.посібник. – К.: України, 1995.

  26. Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, кинематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993.

  27. Салтевский М.В., Ломако З.М., Щербатов В.Ф. Измерительная фотосъемка в следственной практике. – К., 1976.

  28. Салтевский М.В., Гапонов Ю.С. Вопросы судебной фотографии и киносъемки. – К., 1974.

  29. Селиванов Н.А., Эйсман А.Н. Судебная фотография. – М., 1985

  30. Сидоренко Ю. Третье рождение фотографии // Компьютерное обозрение. – К., 1997. – № 14;

  31. Силкин П.Ф. Судебно-исследовательская фотография. – Волгоград, 1979.

  32. Справочник следователя “Осмотр места происшествия”, М. Юрид.лит., 1979.

  33. Справочное пособие для следователя “Фиксация результатов осмотра места происшествия”, Киев, 1981.

  34. Сырков С.М., Моисеев А.П. Фотографирование на месте происшествия. Часть 1-11. – М., 1980.

Заняття 5 - 2 години

Тема 5. Криміналістична трасологія: сліди людини, сліди засобів учинення злочину

План заняття:

1. Предмет, система і завдання трасології. Наукові засади криміналістичного дослідження слідів.

2. Загальні правила виявлення, огляду, фіксації і вилучення слідів.

3. Механізм утворення слідів та їх класифікація.

4. Питання, вирішувані при дослідженні слідів. Відомості про підозрюваного, які можна виявити дослідженням йо­го слідів на місці події.

5. Властивості, типи і види папілярних узорів.

6. Способи і засоби виявлення, огляду, фіксації і вилучення видимих і слабовидиміх слідів рук.

7. Основні питання, що вирішує дактилоскопічна експертиза.

8. Види слідів ніг людини і мехінізм їх утворення. Особливості виявлення, огляду, фіксації та вилучення слідів ніг.

9. Види слідів транспортних засобів. Їх використання для визначення типу і модифікації транспортного засобу. Ознаки, по яких можна визначити напрямок руху транспортного засобу.

10. Види і механізм утворення слідів знарядь злому та інструментів. Інформація про злочин та злочинця, яка може бути одержана при огляді слідів злому на місці події.

Хід практичного заняття 1

Студенти вивчають способи виявлення, фіксації та вилучення слідів рук на місці події. Особлива увага зваертається на технічні прийоми виявлення та фіксації маловидимих і невидимих слідів рук, правила опису в протоколі огляду предметів зі слідами рук.

Вивчаючи техніку виявлення, фіксації та вилучення слідів рук на різних предметах, студенти проводять наступні дії:

    • проводять огляд предмета зі слідами рук;

    • вилучають виявлені фізичним способом відбитки пальців;

    • складають фрагмент протоколу огляду місця події з описом слідів рук і предмета, на якому вони виявлені;

    • дактилоскопують особу;

    • заповняють дактилоскопічну карту;

    • виводять основну і додаткову дактилоскопичні формули.

ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

(фрагмент)

________200___р. м.

Опис здійснюється за такою схемою:

а) найменування, індивідуальні ознаки і місцезнаходження предмета зі слідами рук;

б) місце знаходження слідів на об'єкті (указуються за системою прямокутника координат); якщо припускається, що сліди залишені однією рукою, то відзначаються їх взаємне розташування, а також розміри;

в) вид слідів (об'ємні, поверхневі), речовиною якого виду і кольору створені сліди;

г) тип папілярного узору слідів (дуговий, петльовий, завит­ковий);

д) спосіб виявлення, вилучення, фіксації слідів.

ПРИБЛИЗНИЙ ОПИС СЛІДІВ РУК У ПРОТОКОЛІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

... На столі серед різних паперів виявлено перепустку № _ , яка має такі реквізити: на чиє ім'я, ким, коли, для чого видана, строк дії та ін.

Розмір перепустки (довжина, ширина в сантиметрах, мі­ліметрах). На нижній частині перепустки шляхом оброблен­ня останньої порошком заліза за допомогою магнітної щі­точки виявлено два сліди пальців рук. Перший слід виявле­но у лівому нижньому куту документа; слід чіткий, його розміри (довжина, ширина в міліметрах). Папілярний узор цього сліду (дуговий, петльовий, завитковий). На відстані .... мм від лівого нижнього кута і ... мм від нижнього краю пе­репустки виявлено другий слід пальця, його розмір (довжина, ширина в сантиметрах), папілярний узор (дуговий, завитко­вий).

Поняті (підписи) (розшифровка підписів)

Слідчий (підпис)

Хід практичного заняття 2

Студенти знайомляться та вивчають зміст слідчого чемодану та призначення кожного предмета.

При проведенні практичного заняття по даній темі студенти ознайомлюються із загальними принципами та закономірностями механізму утворення слідів. При цьому особливу увагу слід звернути на вплив взаєморозташування слідоутворюючого та слідо-приймаючого об'єктів, на силу взаємоконтакту, на характер матеріалу взаємодіючих об'єктів та інші умови утворення слідів.

Необхідно виробити чітку уяву щодо правил роботи з об’ємними та поверх­невими слідами, створеними різними частинами тіла людини, одягом, взуттям, меха­нізмами, транспортними засобами, які використовуються для скоєння злочину. Важливо при цьому не тільки продемонструвати способи та методи виявлення, фіксування та вилучення слідів, але й створити умови та можливість студентам особисто використати на практиці знання, отримані ними під час лекцій та при підготовці до семінарського й практичного заняттям.

Крім цього, під час заняття студенти ознайомлюються з техніко-криміналістичними засобами, що використовуються при роботі із слідами на місці події та в лабора­торних умовах, з порядком та послідовністю їх використання.

Студенти вивчають правила огляду слідів взуття та транспортних засобів і техніку виготовлення зліпків наливним та насипним способами, а також способи фіксації слідів на сипучому грунті, пилу.

Вивчаючи техніку виявлення, огляду та вилучення слідів студенти використовують таблиці зразків узорів протекторів шин; гіпс, чашу та матеріали для виготовлення зліпків. При цьому студентам необхідно:

  1. Виявити (навести) на місцевості об’ємний слід взуття або транспортного засобу. Провести огляд і вимірювання цього сліду.

  2. Виготовити гіпсовий зліпок об’ємного сліду.

  3. Скласти фрагмент протоколу огляду місця події (описати слід).

На занятті за допомогою наочних матеріалів (таблиць зі слідами рук, слідів зламу, слідів взуття ) і технічних засобів вивчаються основні ознаки:

а) загальні ознаки слідів;

б) індивідуальні ознаки слідів.

Визначаються матеріали, які необхідно підготувати до криміналістичної експертизи слідів, а також вивчаються основні методики трасологічної екс­пертизи.

Наочне приладдя та обладнання: сліди (об'єкти огляду); мікроскоп МБС-1; лупа; світлофільтри; масштабна лінійка; фотоапарат "Зеніт"; штатив; подовжуваль­ні кільця; тросик.

Порядок виконання:

  1. За допомогою технічних засобів оглянути об'єкти огляду і виявити загальні ознаки слідів і індивідуальні ознаки слідів.

  2. Скласти протокол огляду об'єкта.

  3. Сфотографувати об'єкт і виго­товити знімок розміром 9 х 12 см.

  4. Сфотографувати крупномасштабним способом сліди; виготовити знімок 9 х 12 см.

  5. Виготовити фототаблицю до протоколу огляду об'єкта (на фототаблицю наклеїти два знімки за наданим зразком)

ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

(фрагмент)

________200___р. м.

Опис здійснюється за такою схемою:

а) найменування, індивідуальні ознаки і місцезнаходження предмета зі слідами рук;

б) місце знаходження слідів на об'єкті (указуються за системою прямокутника координат); якщо припускається, що сліди залишені однією рукою, то відзначаються їх взаємне розташування, а також розміри;

в) вид слідів (об'ємні, поверхневі), речовиною якого виду і кольору створені сліди;

г) тип папілярного узору слідів (дуговий, петльовий, завит­ковий);

д) спосіб виявлення, вилучення, фіксації слідів.

ПРИБЛИЗНИЙ ОПИС СЛІДІВ НІГ У ПРОТОКОЛІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

(фрагмент)

... Від воріт, які розташовані в північній частині двору, в напрямку до будинку торгової бази на снігу виявлено "доріж­ку" слідів взуття. "Доріжка" має 8 пар слідів, відбитки носків спрямовані в бік будинку. Довжина "доріжки" слідів 4 м.

У результаті вимірювання елементів "доріжки" слідів одержані такі дані:

— довжина кроку лівої ноги 35—38 см;

— довжина кроку правої ноги 32—34 см;

— ширина кроку 5—7 см;

— кут кроку лівої ноги позитивний 20—22 градусів;

— кут правої ноги позитивний 23—25 градусів.

Серед слідів виявлено один чіткий, який був утворений взуттям для правої ноги. Даний слід має відбиток підметки, проміжної частини і підбора (при відсутності вказати). Здій­сненим виміром даного сліду взуття правої ноги встановле­но: загальна довжина сліду ... см; ширина відбитка підмет­ки (в широкому місці) ... см, довжина відбитка підметки ... см; ширина відбитка проміжної частини ... см, довжина її відбитка ... см; форма підметки характеризується гострим носком, прямим заднім краєм (опис).

Передній край сліду підбора вигнутий (може бути і пря­мий, скошений та ін.). На дні сліду підбора розташовані десять круглих виступів. По внутрішньому краю проміжної частини розташовані три заглиблення на відстані 1 см один від одного.

Даний слід був описаний у протоколі огляду, після чого виготовлено гіпсовий зліпок сліду.

Зліпок сліду загорнуто в аркуш білого паперу і упакова­но у фанерний ящик, який перев'язано шпагатом і опечата­но сургучем, на печатці текст: "Слідчий прокуратури 101".

Поняті (підписи) (розшифровка підписів)

Слідчий (підпис) (розшифровка підписів)

ПРИБЛИЗНИЙ ОПИС СЛІДІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ У ПРОТОКОЛІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

(фрагмент)

... На дорозі, яка веде із с. Дальник в с. Мирне, на відста­ні 2 км від с. Дальник, на проїжджій частині, на вологому ґрунті виявлено обємні сліди автотранспортного засобу. Слі­ди починаються від краю дороги, потім виходять до її центру і прямують у бік с Мирне. Оглядом встановлено, що ширина колії 1700 мм, ширина сліду протектора 170 мм. Протектор усіх чотирьох слідів має однаковий узор "ялин­ки". Розмір заглиблень прямокутної форми 90x20x10 мм, кут між ними 115—120 градусів, відстань між заглиблення­ми — 500 мм.

Поняті (підписи) (розшифровка підписів)

Слідчий (підпис) (розшифровка підписів)

Література до теми:

  1. Адрианов В.А., Капитонов В Е. Средства и методы выявления, фиксации и изъятия следов рук. – М., 1985.

  2. Басалаев А.А., Гуняев В.А. Следы ног человека – Л., 1985.

  3. Грановский Г.Л. Проблемы трасологии. - К., 1971.

  4. Грановский Г.Л. Основы трасологии. – М., 1974.

  5. Дактилоскопическая экспертиза – Красноярск, 1990.

  6. Зуев Е.И. Экспертное исследование железнодорожных пломб. – М.,1984.

  7. Кашкова Т.В., Кожевников Г.К. Сборник вопросов “Судебные экспертизы” – Харьков, 1994.

  8. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  9. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  10. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  11. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  12. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  13. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  14. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  15. риминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  16. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  17. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  18. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  20. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. – Л, 1978.

  21. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Експертиза на досудовому слідстві. – Дніпропетровськ, 2001.

  22. Найдис И.Д. Использование следов орудий взлома и инструментов для расследования преступлений – Харьков, 1980.

  23. Найдис И.Д. Следы орудий взлома и инструментов: Уч. пособие. – Х., 1979.

  24. Новиков С.И. Криминалистические и иные специальные знания при исследовании места дорожно-транспортного происшествия. – Одесса, 1973.

  25. Пророков И.И. Криминалистическая экспертиза следов. – Волгоград, 1980.

  26. Руководство для следователей. – М.: Инфра-М, 1997.

  27. Руководство по криминалистической технике – М., Юр. лит. 1975.

  28. Русаков М.Н. Следы преступления. – Омск, 1988.

  29. Салтевский М.В. Следы человека и приемы использования их для получения информации о преступнике и обстоятельствах преступления. – К., 1983.

  30. Салтевский М.В., Кириченко А.А. Краткий курс криминалистики в вопросах и ответах. – Симферополь, 1998.

  31. Словарь основных терминов трасологических экспертиз. – М., 1987

  32. Справочник следователя “Осмотр места происшествия”, М. Юрид.лит., 1979.

  33. Справочное пособие для следователя “Фиксация результатов осмотра места происшествия”. - К., 1981.

Заняття 6 - 2 години

Тема 6. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, вибухових пристроїв і речовин та слідів їх застосування (зброєзнавство). Криміналістичне дослідження холодної зброї

1. Поняття зброї та її види.

2. Поняття холодної зброї та її класифікація.

3. Питання, що вирішуються експертизою холодної зброї.

4. Поняття, об’єкти та значення криміналістичного дослідження вогнепальної зброї та слідів її застосування.

5. Правила обережності при огляді зброї на місці події.

6. Механізм пострілу. Механізм утворення слідів зброї на патронах, гільзах, кулях.

7. Сліди застосування вогнепальної зброї і їх класифікація.

8. Питання, які вирішує судово-балістична експертиза. Методика проведення судово-балістичної експертизи.

9. Дослідження вибухових пристроїв і вибухових речовин.

Хід практичного заняття

Студенти знайомляться з висновками експертиз холодної зброї, судово-балістичних експертиз, вибухотехнічних експертиз, а також проводять наступні дії:

  1. Оглядають об’єкт: ніж, кастет, кулю, гильзу, дриб, пробоїну, частину вибухового пристрою і складають фрагмент протоколу огляду місця події.

  2. Відносно розглянутого предмета формулюють питання для постанови про призначення експертизи холодної зброї, судово-балістичної або вибухотехнічної експертизи.

ПРОТОКОЛ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

м. " ___" ____________ 2003 р.

Слідчий слідчого відділення ВВС Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області лейтенант міліції Миро-нов О. О. на підставі повідомлення, яке було одержане о 10.00 від чергового РВВС лейтенанта міліції Олексієва М.В., прибув за вказаною адресою, де у присутності понятих (прі­звища, ім'я, по батькові, адреса) і за участю фахівців (судо­вого медика, криміналіста, інженера, автотехніка та інших учасників огляду), керуючись ст. 190, 191 КПК України (якщо проводиться огляд трупа, необхідно посилання і на ст. 192 КПК України), здійснив огляд місця події (вказати наступне: приміщення, відкрита місцевість, адреса), про ре­зультати якого відповідно до ст. 85, 195 КПК України склав протокол.

Понятим ...... і ........ роз'яснено їх права і обов'язки від­повідно до ст. 127 КПК України, а фахівцю — згідно зі ст. 128-1.

Огляд розпочато (вказати час), проведено (при якій погоді і освітленні — природному, денному, в ясну погоду).

Оглядом встановлено.

1. Загальна характеристика місця пвдії, зазначення місця його знаходження, опис його оточення.

2. Опис входів, шляхів (суміжних приміщень, драбин, две­рей, доріг та ін.), які ведуть до місця події, стан вікон та ін.

3. Послідовний опис окремих об'єктів (предметів, слідів) із зазначенням місця їх розташування, властивостей і ознак, застосованих способів їх виявлення, фіксації та вилучення.

4. Опис негативних обставин.

5. Вказівка про здійснення фотозйомки в ході огляду місця події (які об'єкти, якою камерою, з яких точок) і складення планів, схем та ін.

Огляд закінчено (вказати час).

З місця події вилучено (вказати що вилучено, як упакова­но, опечатано, куди направлено).

До протоколу додаються: план, схема, негативи, знімки та ін. Протокол прочитано, записано вірно, зауважень від учас­ників огляду не надійшло.

Поняті (підписи) (розшифровка підписів)

Учасники огляду (підпис) (розшифровка підписів)

Слідчий (підпис) (розшифровка підписів)

ПРИБЛИЗНИЙ ОПИС КУЛІ Й ГІЛЬЗИ У ПРОТОКОЛІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ

(фрагмент)

... На підлозі, на відстані 2 м від північної і 0,8 від східної стіни, під столом, виявлено гільзу, яка виготовлена з металу жовтого кольору. Довжина гільзи 16 мм, діаметр денця 9 мм, діаметр дульця 7,6 мм; на денці гільзи є маркі-ровка "Д-43-А". Капсуль має вм'ятину у вигляді краплі. На дульці є дрібні вм'ятини. На підлозі, на відстані 0,6 м від західної і 0,8 м від південної стіни, виявлено отвір. Після випилювання частини дошки підлоги з останньої була витя­гнута куля. Куля напівсферична (один кінець кулі за фор­мою), покрита оболонкою металу червоного кольору. На ци­ліндричній поверхні кулі чітко відображені чотири сліди у вигляді рисок, які мають правий нахил. Висота кулі 14 мм, діаметр основи 7,7 мм.

Поняті (підписи) (розшифровка підписів)

Слідчий (підпис) (розшифровка підписів)

Заняття 7 - 2 години

Тема 7. Криміналістичне дослідження документів та їх реквізитів (документознавство). Судове почеркознавство і авторознавство

План заняття:

  1. Поняття та предмет техніко-криміналістичного дослідження доку­ментів і його об'єкти.

  2. Правила поводження з документами - речовими доказами.

  3. Слідчий огляд документів, його завдання, методи, фіксація ре­зультатів.

  4. Основні способи зміни змісту документу і методи їх встановлення.

  5. Питання, які вирішуються техніко - криміналістичною експертизою документів.

6. Поняття та наукове обґрунтування судового почеркознавства і авторознавства.

7.Ознаки письмової мови та почерку, їх класифікація та ідентифікаційне значення.

8. Підготовка матеріалів до судово-почеркознавчої експертизи. Види зразків, вимоги, що пред’являються до них.

9. Питання, які вирішуються авторознавчою експертизою.

Хід практичного заняття 1

На занятті за допомогою зразків документів з технічними підробками вивчаються такі основні ознаки:

    • механічних підробок текстів (підчисток, дописок або додруковувань, витравлень, змиву записів);

    • технічної підробки підписів;

    • переклеювання фотокарток у документах;

    • підробки відбитків печаток і штампів, текстів, виконаних на сучасних технічних засобах (комп’ютерах, ксероксах і т.ін.).

При проведенні даного практичного заняття слід ознайомити студентів з мето­дами виявлення ознак неповної підробки документів при огляді неозброєним оком, з допомогою оптичних приборів та з допомогою джерел УФ- та ІЧ- освітлення. Студенти повинні засвоїти найбільш поширені методи зміни початкового змісту документів, навчитися розпізнавати ознаки підчистки, травлення, змиву, дописки, заміни частини документа, переклейки фотознімків.

Проведення даного практичного заняття виконується в кабінеті криміналістики з використанням техніки і колекції підроблених документів.

На занятті за допомогою наочних матеріалів (зразків документів з технічними підробками) і технічних засобів вивчаються основні ознаки:

а) механічної підробки текстів (підчисток, дописок або допечаток, виправлень, травлення і змиву записів);

б) технічної підробки підписів;

в) переклеювання фотокарток у документах;

г) підробки відбитків печаток і штампів, машинопис­них текстів.

Визначаються матеріали, які необхідно підготувати до техніко-криміналістичної експертизи документів, а також вивчаються основні методики техніко-криміналістичної екс­пертизи документів.

Наочне приладдя та обладнання: документи (об'єкти огляду); мікроскоп МБС-1; лупа; світлофільтри; масштабна лінійка; фотоапарат "Зеніт"; штатив; подовжуваль­ні кільця; тросик.

Порядок виконання:

  1. За допомогою технічних засобів оглянути документ і виявити в ньому підробки.

  2. Скласти протокол огляду документа.

  3. Сфотографувати загальний вигляд документа і виго­товити знімок розміром 9 х 12 см.

  4. Сфотографувати крупномасштабним способом сліди підчистки, виправлення та ін.; виготовити знімок 9х12 см.

  5. Виготовити фототаблицю до протоколу огляду до­кумента (на фототаблицю наклеїти два знімки за наданим зразком)

Примітка:

  1. Документ для огляду видається студентам на почат­ку заняття, його повертають викладачеві разом з роботою після її закінчення.

Протокол огляду документа

11 квітня 200_ р. м. Миколаїв

Слідчий прокуратури _____ району м. Миколаєва, юрист 3-го класу Петров А.В. за участю фахівця Сидорен­ка Н.Г., у присутності понятих: Шишкіна Олександра Романо­вича, який мешкає за адресою: м. Миколаїв, вул. Сумська, 5, кв. 3, і Мішукова Сергія Леонідовича, який мешкає за адре­сою: м. м. Миколаїв, вул. Римарська, 5/1, кв. 34, у приміщенні про­куратури з додержанням вимог ст. 190, 191 КПК України про­вів огляд документа - перепустки № 102 м. Миколаївського цегель­ного заводу № 15 від 6 січня 1999 р., вилученої під час особис­того обшуку у гр. Клімова в приміщенні прохідної м. Миколаївсь­кого цегельного заводу № 15, про що відповідно до ст. 85, 195 КПК України складено цей протокол.

Понятим згідно зі ст. 127, а фахівцю згідно зі ст. 128 КПК України роз'яснені їх права і обов'язки.

Огляд почато о 10 год., закінчено об 1 1 год.; проводив­ся при денному освітленні.

Оглядом встановлено: документ являє собою друкар­ський бланк перепустки № 102, виданої 6 січня 1998 р. на ім'я Клімова — експедитора заводу "Металлобытремонт".

Документ виконано на папері сірого кольору середньої товщини, його довжина 12 см, ширина 9 см. У рядку "Підпис" при огляді за допомогою лупи на навскісному освітленні виявлено пошкодження волокон.

Заяв з боку понятих щодо огляду не надійшло.

Протокол прочитано. Записано правильно.

Поняті (підписи) (розшифровка підписів)

Слідчий (підпис) - (розшифровка підпису)

Хід практичного заняття 2

У процесі проведення практичного заняття студенти складають розробку особистого почерку з виділенням загальних та індивідуальних ознак.

Література до теми:

  1. Аксенов В. В. Технико-криминалистическое исследование документов, подвергшихся естественному изменению. – К.: МВД Украины, 1972.

  2. Бергер В.Е. Собирание и подготовка материалов для экспертизы огнестрельного оружия, боеприпасов и следов выстрела. – К., 1967.

  3. Вогнепальна травма: Перелік питань, що можуть бути поставлені судовому експерту з приводу заподіяння вогнепальної рани \\ Юрид.вісн. України. – 1999. - № 17.

  4. Винберг А.И., Шванкова М.В. Почерковедческая экспертиза. – Волгоград, 1977.

  5. Власов В.П. Следственный осмотр и предварительное исследование документов. – М.: Госюриздат, 1961.

  6. Глотов О.М. Осмотр огнестрельного оружия следователем. – Л.: Ин-т усоверш. следств. работн. 1984.

  7. Горбачев И. Любое оружие оставляет следы (экспертиза оружия и следов выстрела) \\ Закон. – 1998. - №1.

  8. Жбанков В.А. Получение образцов для сравнительного исследования. – М.: УМЦ ГУК МВД РФ, 1992.

  9. Зуев-Инсаров Д. М. Почерк и личность. – К., 1992.

  10. Ермоленко В.Н. Теоретические и методические проблемы судебной баллистики. – К., 1976.

  11. Кафанов А.В. Вплив перешкод на характер вогнепальних ушкоджень \\ Вісник Луганського ін-ту внутр.справ МВС України. – Луганськ, 1998. – Вип.4.

  12. Кашкова Т.В., Кожевников Г.К., сборник вопросов “Судебные экспертизы” – Харьков, 1994.

  13. Комаринец Б.М. Судебно-баллистическая экспертиза. – М., 1974.

  14. Корухов Ю.Г. Криминалистическое исследование документов. – М., 1975.

  15. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  16. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  17. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  18. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  20. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  21. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  22. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  23. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  24. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  25. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  26. Криминалистическое исследование огнестрельного оружия. – М., 1987.

  27. Кустанович С.Д. Судебная баллистика. – М., 1958.

  28. Кулагин П. Г., Колонутова А. И. Экспертная методика дифференциации рукописей на мужские и женские. – М., 1970.

  29. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов. – К., 1971.

  30. Лисиченко В.К., Липовский В.В. Исправленному не верить. – К., 1990.

  31. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Експертиза на досудовому слідстві. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський юрид. ін-т МВС України. 2001.

  32. Морозов Б. Н. Особенности криминалистического исследования признаков письменной речи. Ташкент, 1985.

  33. Михайлов М.А. Основи методики розслідування кримінальних вибухів. Автореф. канд. дис. – К., 2000.

  34. Наумец А. Криминальные взрывы. Признаки обнаружения взрывчатых веществ // Частный сыск, охрана. 1995. №8. С. 31-33.

  35. Охотничье огнестрельное оружие отечественного производства / Ред. А.И Устинов. – М., 1969.

  36. Плескачевский В.Н., Юхин С.Н. Криминалистическое оружиеведение: справочник. – М.: Юриспруденция, 2002.

  37. Подшибякин А.С. Холодное оружие. Уголовно-правовое и криминалистическое исследование. – Саратов, 1980.

  38. Петряєв С.Ю. Обережно, фальшивка! (довідник для касирів). – К., 1987.

  39. Поленов Г.Ф. Ответственность за похищение, подделку документов и их использование. – М.: Юрид. лит., 1980.

  40. Русаков М.Н. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения. – Омск, 1981.

  41. Ручкин В.А. Криминалистическая экспертиза оружия и следов его применения: вопросы теории, практика и дидактика: Учеб.-метод. пособие / Рос. Акад. образования. – М.: ООО Полиграф Профи, 2004.

  42. Салтевский М.В., Кириченко А.А. Краткий курс криминалистики в вопросах и ответах. – Симферополь, 1998.

  43. Салтевський М. В. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч. 1.– Х. 1999. Гл. 17, 23.

  44. Самсонов Г.А. Судебная баллистика. – М., 1975.

  45. Словарь основных терминов судебно-технической экспертизы документов. – М.,1978.

  46. Технико-криминалистическая экспертиза документов. – Волгоград, 1978.

  47. Тихонов Е.Н. Криминалистическая экспертиза холодного оружия. – Барнаул, 1987.

  48. Тихонов Е.Н. Судебно-балистическая экспертиза. – Барнаул, 1991.

  49. Черваков В.Д. Судебная балистика. – М., 1997.

Семінарське заняття 8 - 2 години

Тема 10. Інформаційно-довідкове забезпечення криміналістичної діяльності (криміналістична реєстрація)

План заняття:

1. Поняття, завдання та види криміналістичної реєстарції.

2. Поняття, мета, види, форми і способи формування криміналістичного обліку.

Наукові та правові засади криміналістичних обліків.

3. Система криміналістичних обліків.

4. Способи реалізації даних обліків при розшуці осіб, предметів, розкритті злочинів.

5. Інформаційно-довідкові та оперативно-розшукові обліки.

6. Використання криміналістичних обліків для розшуку злочинців, попередження, розкриття і розслідування злочинів.

Література до теми:

  1. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 р.

  2. Волынский А.Ф., Россинская Е. Р. Криминалистическая регистрация. – М., 1992.

  3. Девикеев Е.И. Криминалистическая регистрация. – М., 1987.

  4. Зуйков Г.В. Поиск преступников по признакам способов совершения преступлений. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1980.

  5. Использование следователем учетов, картотек и иных банков данных. – М., ВНИИ МВД РФ, 1994.

  6. Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття і розслідування злочинів: Обліки. Фондова лекція / О.В. Одерій, М.Г. Щербаковський, М.Г.Чернець; Кафедра криміналістики і криміналістичних експертиз ДІВС.– Донецьк, 2001.

  7. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  8. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  9. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  10. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  11. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  12. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  13. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  14. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  15. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  16. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  17. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  18. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  20. Овчинский С.С. Оперативно-розыскная информация. – М.: ИНФРА-М, 2000.

  21. Разумов Э.А. Криминалистические учеты: Метод.пособие. – К., 1991.

  22. Рассейкин Д.П. Очерк истории уголовной регистрации. – Саратов, 1976.

  23. Рассейкин Д.П. Уголовная регистрация. – Саратов, 1977.

  24. Салтевский М.В., Кириченко А.А. Краткий курс криминалистики в вопросах и ответах. – Симферополь, 1998.

Розділ ІІІ. Криміналістична тактика

Семінарське заняття 9 - 2 години

Тема 12. Криміналістична версія. Організація та планування розслідування злочину

План заняття:

1. Поняття, види криміналістичних версій та їх значення в розслідуванні злочинів

2. Конструювання криміналістичних версій. Основні правила і методи перевірки.

3. Поняття організації розслідування та планування роз­слідування, його принципи і елементи.

4. Технологія планування розслідування. Форми плану розслідування. Зміст плану. Особливості планування по складних, багатоепізодних справах.

5. Планування тактичних операцій та окремих слідчих дій.

Хід практичного заняття

У процесі проведення заняття студенти розглядають за­пропоновані викладачем фабули кримінальних справ, висува­ють версії, складають плани проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Фабули

1. Вранці 8 січня 2002 року біля дому № 45 по вул. Олександра Невського було виявлено труп гр. Г., смерть якого наступила в результаті нанесення йому ножового по­ранення в область серця. На підставі одержаних оперативно-розшукових даних було висунуто версію про те, що до ско­єння злочину причетний гр. Т., який підозрював, що потер­пілий був коханцем його дружини.

Завдання. Сформулювати систему проведення необхідних слідчих дій, які повинні витікати з версії про вбивство гр. Г. гр-м Т. і мотивах скоєння ним цього злочину. Після чого скласти план перевірки цих версій.

2. 25 січня 2003 року о шостій годині ранку слідчому повідомили про те, що сторожем гр. А. знайдено труп чоло­віка із слідами насильницької смерті у вигляді великих крововиливів в області голови і обличчя.

Оглядом місця події встановлено, що труп чоловіка по груди знаходився у вікні підвалу вказаного будинку. На думку судового медика, який брав участь в огляді, смерть наступила від численних сильних ударів тупим предметом, можливо кулаком, по обличчю та голові. Крові на місці ви­явлення трупу було не багато. Під час огляду були встанов­лені наступні обставини: у кишені одягу вбитого відсутні які-небудь документи та речі; чоботи взуті неправильно — лівий чобіт взутий на праву ногу, правий - на ліву. Коли були зняті чоботи, виявилося, що на шкарпетках є кров. Та­кож було визначено, що якщо шкарпетки та сорочка потер­пілого були достатньо свіжими і відносно чистими, то весь інший одяг — брудний, старий і місцями порваний.

Питання. Які типові версії можна висунути при одер­жанні інформації? Які версії за мотивами та обставинами вбивства можна побудувати на підставі інформації, одержа­ної у результаті огляду місця події? Сформулюйте версії і складіть план розслідування стосовно перевірки кожної ви­сунутої версії.

Література до теми:

  1. Антипов В.П. Планирование следствия в проблемных ситуациях. — М., 1983.

  2. Антипов В.П. Системы версий, типичных при планировании следствия по отдельным категориям уголовных дел. — М., 1981.

  3. Антипов В.П. Планирование расследования нераскрытых преступлений. – М.: Юрлитинформ, 2002.

  4. Анушат Э. Искусство раскрытия преступлений и законы логики. / Пер. с нем. – К., 1997.

  5. Арцишевский Г. В. Выдвижение и проверка следственных версий. – М., 1978.

  6. Баев О.Я. Тактика следственных действий. – Воронеж, 1995.

  7. Бахин В.П., Кузьмичев В.С., Лукьянчиков Е.Д. Тактика использования внезап­ности в раскрытии преступлений органами внутренних дел. — К., 1990.

  8. Бахин В.П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики. —Симферополь, 1999.

  9. Бахин В.П., Дементьев В.П. Опыт практики - ключ к раскрытию и расследованию преступлений. – Свердловск, 1990.

  10. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике. М., 1988.

  11. Белкин Р.С. Очерки криминалистической тактики. — Волгоград, 1993.

  12. Белкин Р.С. Фактор внезапности, его учет и использование при расследовании преступлений. — М., 1995.

  13. Белозеров Ю.Н., Рябоконь В.В. Производство следственных действий. — М.,1990.

  14. Біленчук П.Д., Перкін В.І. Тактичні прийоми, тактичні комбінації та тактичні операції в розслідуванні злочинів. — К., 1996.

  15. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий – М., 1981.

  16. Возгрин И.А. Общие положения криминалистической тактики. – Л., 1988.

  17. Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві. – К., 1994.

  18. Гусаков А.Н., Филющенко А.А. Следственная тактика: в вопросах и ответах. – Свердловск, 1991.

  19. Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. – Минск, 1979.

  20. Зорин Г.А. Криминалистический риск: природа и методы оценки. – Минск, 1990.

  21. Коновалова В.Е. Проблемы логики и психологии в следственной тактике. К., 1970.

  22. Коновалова В. Е., Шепитько В. Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции: Учеб. пособие. – Х.: Гриф, 1997.

  23. Копылов И.А. Следственная ситуация и тактическое решение. – Волгоград, 1988.

  24. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  25. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  26. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  27. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  28. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  29. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  30. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  31. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  32. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  33. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  34. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  35. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  36. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  37. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  38. Кузмічов B.C. Слідча діяльність. – К. 1996.

  39. Кузьмичев В.С. Теория и практика следственной деятельности. — К., 1997.

  40. Лившиц Е.М., Белкин Р.С. Тактика следственных действий. – М., 1997.

  41. Лукьянчиков Е.Д, Кузьмичев B.C. Тактические основы расследования преступлений. – К., 1989.

  42. Любичев С.Г. Этические основы следственной тактики. — М., 1980.

  43. Митричев С.П. Следственная тактика. – М., 1975.

  44. Михальчук А.Е. Тактические комбинации при производстве следственных действий. – Саратов, 1991.

  45. Подголин Е.Б. Тактика следственных действий. – Киев, 1997.

  46. Руководство для следователей. Часть 1. М. “Юрид. лит. ” 1982.

  47. Рыжаков А.П. Следственные действия и иные способы собирания доказательств. – М., 1997.

  48. Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности). – Волгоград, 1984.

  49. Усманов У.А. Справочник следователя. – М., 1997.

  50. Якушин С.Ю. Тактические приемы при расследовании преступлений. – Казань, 1983.

  51. Ялышев С.А. Типичная версия как один из видов криминалистических версий // Пути соверш. деятельн. следств. аппарата ОВД. Сб. науч. трудов. Ташкент. 1986. С. 67-72.

Семінарське заняття 10 - 2 години

Тема 13. Тактика слідчого огляду й освідування

Тема 14. Тактика огляду місця події

План заняття:

1. Поняття, суть та види слідчого огляду.

2. Тактика проведення освідування. Поняття, правові підстави, етичні основи освідування.

3. Мета і правила огляду предметів, документів.

4 Поняття, суть, цілі та завдання огляду місця події.

5. Етапи і методи огляду і дослідження обстановки місця події.

6. Огляд трупа на місці його знаходження.

7. Фіксація ходу і результатів огляду місця події.

8. Зміст та форма протоколу огляду місця події.

9 Додатки до протоколу огляду місця події (плани, схеми, фототаблиці та інше), їх оформлення.

10. Роль негативних обставин в розслідуванні злочину. Розпізнання інсценування.

Хід практичного заняття

Практичне заняття по даній темі повинно допомогти студентам засвоїти та закріпити основні положення тактики огляду місця події. Вони повинні навчитися визначати в яких випадках проводиться додатковий та повторний огляд місця події, як необхідно організувати підготовку до проведення огляду місця події, яка роль оперативно-пошукових дій при огляді місця події, яка роль спеціаліста-криміналіста та судово-медичного експерта. Студенти повинні навчитися найбільш раціонально будувати взаємовідносини з позиції слідчого з учасниками огляду місці події (з понятими, прокурором, співробітниками міліції, кінологом, спеціалістом та іншими особами).

Важливо навчити виявляти границі огляду місць події та конкретизувати випадки можливого виходу за межі цих границь. При роботі із слідчими гіпотезами при огляді місця події, слід звернути увагу на можливість отримання орієнтуючої інформації по слідах та інших речових доказах.

Студенти повинні навчитися, складаючи фрагмент протоколу огляду місці події, описувати приміщення, положення трупу, розташування, форму, розміри та особливості виявлених слідів.

План обговорюння:

  1. Слідчий огляд і його види.

  2. Огляд місця події як первісна і невідкладна слідча дія.

  3. Підготовка до огляду місця події:

    1. Дії слідчого на місці події.

  4. Методи дослідження обстановки місця події; тактичні прийоми огляду місця події.

  5. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів.

  6. Способи фіксації ходу і результатів огляду місця події:

    1. Протоколювання.

    2. Фотографування.

    3. Складання схем і планів.

    4. Виготовлення зліпків та інших копій слідів.

    5. Вилучення предметів зі слідами, інших предметів.

Огляд місця події (учбовий)

Заняття проводиться на місцевості, де заздалегідь інсценоване місце події. В ході огляду складаються замітки для протоколу і накреслюється схема.

Наочне приладдя та обладнання: предмети для інсценування місця події; чемодан слідчого; фотоапарат і приладдя до нього.

По результатах проведення огляду студенти складають протокол огляду місця події, креслять схеми за запропонованою фабулою.

Порядок виконання:

        1. Провести огляд місця події.

        2. Сфотографувати місце події (орієнтовна, оглядова, вузлова і детальна зйомки) з використанням необхідних науково-технічних засобів виявлення і фіксації слідів (залежно від фабули справи).

        3. Виготовити фототаблиці: а) орієнтовний фотознімок; б) оглядовий знімок; в) вузловий знімок; г) детальний знімок.

У фабулах розглядаються кілька видів слідів: сліди ніг, транспортних засобів, предмет зі слідами пальців рук (пляшка, ніж та ін.), сліди застосування вогнепальної зброї, сліди знарядь злому.

Протокол огляду місця події

(зразок)

м. “___”_______200__р.

Слідчий слідчого відділення ВВС Київського району м. Миколаєва лейтенант міліції Морозов О.І. на підставі повідомлення, яке було одержане о 9.00 від чергового РВВС лейтенанта Турова М.В., прибув за вказаною адресою, де в присутності понятих (прізвище, ім'я та по батькові, адреса) і за участю фахівців (спеціаліста в області судової медицини, криміналіста, інженера, автотехніка; тут також указують інших учасників огляду), керуючись ст. 190, 191 КПК України (якщо проводиться огляд трупа, необхідно посилання і на ст. 192 КПК України), здійснив огляд місця події (указати таке: зачинене приміщення, відкрита місцевість, адреса), про результати якого відповідно до ст. 85, 195 КПК України склав цей протокол.

Понятим Іванову А.А. і Петрову І.П. роз'яснені їх права і обов'язки відповідно до ст. 127 КПК України, а фахівцю – згідно зі ст. 1281.

Огляд розпочато (вказати час), проведено (при якій погоді і освітленні – природному, денному, в ясну погоду).

Оглядом встановлено:

  1. Загальна характеристика місця події, зазначення місця його знаходження, опис його оточення.

  2. Опис входів, шляхів (суміжних приміщень, драбин, дверей, доріг та ін.), які ведуть до місця події, стан вікон та ін.

  3. Послідовний опис окремих об'єктів (предметів, слідів) з указанням місця їх розташування, властивостей і ознак, застосованих способів їх виявлення, фіксації та вилучення.

  4. Опис негативних обставин.

  5. Вказівка, про здійснення фотозйомки в ході огляду місця події (які об'єкти, якою камерою, з яких точок) і складення планів, схем та ін.

Огляд закінчено (вказати час).

З місця події вилучено (вказати, що вилучено, як упаковано, опечатано, куди направлено).

До протоколу додаються: план, схема, негативи, знімки та ін. Протокол прочитано, записано вірно, зауважень від учасників огляду не надійшло.

Поняті (підписи) (розшифровка підписів)

Учасники огляду (підписи) (розшифровка підписів)

Слідчий (підпис) (розшифровка підпису)

Література до теми:

Нормативно-правові акти

1.Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (зі змінами та доповненнями) — К., 2006.

2. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 12 лютого 1992р. (ст.8).

3. Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993р. (ст.15).

4. Закон України “Про міліцію” від 20.12.90 р.

Спеціальна література

Астапкина С.М. Тактика обыска и выемки. – М., 1989.

        1. Бахін В.П., Кириченко А.А. Как раскрываются преступления. Криминалистика в вопросах и примерах. – Днепрорпетровск,1994.

        2. Бацько І.М. Правова регламентація додатків до протоколів слідчих дій / Актуальні проблеми правовідносин в Україні в умовах реформування законодавства. Матеріали науково-практичної конференції. Дніпропетровськ, ДДУ, 1999. – С. 58-61.

        3. Быховский И.Е. Осмотр места происшествия. – М., 1973.

        4. Васильев А.Н. Следственная тактика – М., 1976.

        5. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий – М.,1981.

        6. Винницкий Л.В. Теория и практика освидетельствования на предварительном следствии. – Караганда, 1982;

        7. Водолазский Б.Ф. Психология осмотра места происшествия. – Омск, 1979.

        8. Глотов О.М. Осмотр огнестрельного оружия следователем. – Л., 1984.

        9. Грамович Г.И. Особенности осмотра неопознанных трупов. – Минск, 1993.

        10. Григорьев В.Н. Задержание подозреваемого органами внутренних дел. – Ташкент, 1983.

        11. Дидковская С.П. Осмотр места происшествия при расследовании дел о насильственной смерти. – К., 1982.

        12. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий ( Тактико- криминалистические проблемы). – Х., 1999.

        13. Жбанков В.А. Организация и тактика групповых обысков при расследовании деятельности преступных структур. – М., 1995.

        14. Ефимичев С.П., Кулагин Н.И., Ямпольский Л.Е. Следственный осмотр. – Волгоград, 1983.

        15. Колмаков В.П. Следственный осмотр. М.: Юрид. лит., 1969.

        16. Коновалов Е.Ф. Осмотр места происшествия (состояние и перспективы развития). – Минск, 1987.

        17. Коновалова В.Е., Шепитько И.Ю. Обыск: тактика и психология. – Харьков, 1997.

        18. Коршунов В.М. Следы на месте происшествия. – М.: Экзамен, 2001.

        19. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

        20. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

        21. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

        22. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

        23. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

        24. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

        25. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

        26. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

        27. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

        28. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

        29. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

        30. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

        31. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

        32. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

        33. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

        34. Леви А.А., Михайлов А.И. Обыск. М.: Юрид. лит., 1983.

        35. Ломако З.М. Криминалистическая топография. – К., 1980.

  1. Макаренко Є.І., Негодченко О.В., Тертишник В.М. Огляд місця події: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський юрид. ін-т МВС України. 2001.

  2. Медведев С.И. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений. – Волгоград, Осмотр места происшествия. Справочник следователя. – М., 1982.

  3. Михайлов А.И., Юрин Г.С. Обыск. – М., 1971.

  4. Овчинский С.С. Оперативно-розыскная информация. – М.: ИНФРА-М, 2000.

  5. Осмотр места происшествия: Учебное пособие. – М., 2000.

  6. Осмотр места происшествия \ Под ред. А.И.Дворкина. – М.: Юристъ, 2001.

  7. Разумов Э.А., Молибога Н.П. Осмотр места происшествия. – К., 1994.

  8. Ратинов А.Р. Обыск и выемка. – М., 1961.

  9. Рощин А.И., Беленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. – Киев, 1995.

  10. Руководство для следователей. Часть 1. М. “Юрид. лит.”. 1982.

  11. Русаков М.Н. Объекты криминалистического осмотра. – Омск. 1977.

  12. Тактика попереднього дослідження криміналістичних об”єктів при проведенні слідчого огляду: Монографія \ За заг.ред.Комахи В.О.; ОНЮА. – Чернівці: Золоті литаври, 2003.

  13. Тихоненко В.И. Операции по задержанию преступников. Лекция. – Омск, 1982.

  14. Усманов У.А. Справочник следователя. – М., 1997.

  15. Федоров Ю.Д. Осмотр места происшествия. – Ташкент, 1969.

  16. Федоров Ю.Д. Тактика задержания. – Ташкент, 1975.

    1. Федоров Ю.Д. Прослушивание телефонных и иных переговоров (Пособие для следователей). – Ташкент, 1991.

  1. Юрин Л.Н. Осмотр места происшествия по фактам, связанным с применением огнестрельного оружия. – Ташкент, 1983.

  2. Янушко В.И. Тактика задержания подозреваемых. – Минск, 1981.Шепітько В.Ю. Тактика огляду місця події. – Харків, 1994.

Семінарське заняття 11 - 2 години

Тема 17. Тактика допиту і очної ставки

Тема 18. Тактика предявлення для впізнання

План заняття:

1. Поняття, значення і види допиту.

2. Підготовка до допиту.

3. Прийоми встановлення психологічного контакту з допитуваним. Поняття і межі допустимості застосування прийомів впливу на допитуємого.

4. Тактичні прийоми допиту.

5. Тактика допиту свідків і потерпілих. Фактори, які впливають на сприйняття ними обставин події.

6. Тактичні прийоми допиту підозрюваних і обвинувачених.

7. Тактика допиту неповнолітніх.

8. Тактика допиту осіб, які страждають фізичними або психічними аномаліями.

9. Фіксація ходу і результатів допиту.

10. Тактика проведення очної ставки

Поняття, суть і види пред’явлення для впізнання.

2. Підготовка до пред’явлення для впізнання.

3. Тактичні прийоми пред’явлення для впізнання осіб, предметів, трупів, тварин, ділянок місцевості.

4. Особливості пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками та фотознімками.

5. Фіксація умов, ходу і результатів пред’явлення для впізнання.

У процесі заняття студенти проводять пред’явлення для впізнання особи за фабулою інсценованого злочину в натурі і по фотокартках

За фабулою, наведеною викладачем, студенти повинні визначити тактичні прийоми, необхідні для застосування слідчому при проведенні допиту, а також скласти план допиту.

Література до теми:

              1. Ароцкер Л.Е. Тактика и этика судебного допроса. — М., 1969.

              2. Бахарев Н.В. Очная ставка. Уголовно-процессуальные и криминалистические вопросы. — Казань, 1982.

              3. Бахін В.П., Весельський В.К. Тактика допиту – К., 1997.

              4. Бахін В.П., Весельський В К., Маліков Т.С. Поліцейський допит в США (поради допитуючому). – К., 1997.

              5. Бахин В.П. Допрос: Лекция. — К., 1999.

              6. Бахин В., Когамов М., Карпов Н. Допрос на предварительном следствии. —Алмааты, 1999.

              7. Бахин В.П., Кузьмичев В.С., Лукьянчиков Е.Д. Тактика использования внезап­ности в раскрытии преступлений органами внутренних дел. — К., 1990.

              8. Белкин Р.С., Лифшиц В.М. Тактика следственных действий. – М., 1997.

              9. Богинский В.Е. Рефлексивное управление при допросе. — X., 1983.

              10. Васильев А.Н., Карнеева А.М. Тактика допроса при расследовании преступлений. – М.: Юрид. лит., 1970.

              11. Весельский В.К. Сучасні проблеми допиту. — К., 1999.

              12. Волобуєв А.Ф. Тактика допиту. Лекція. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1996.

              13. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий – М.,1981.

              14. Гапанович Н.И. Опознание в судопроизводстве. – Минск, 1975.

              15. Гапанович Н.И. Опознание в следственной и судебной практике. – Минск, 1978.

              16. Гинзбург А.Я. Тактика предъявления для опознания. – М.,1971.

              17. Гинзбург А.Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике. –М., 1996.

              18. Гаврилов А.К., Закатов А.А. Очная ставка. – Волгоград, 1978.

              19. Геломанов А.Г., Гонтарь С.А. Как установить участие лица в правонарушении. – М., 1999.

              20. Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві. – К., 1994.

              21. Доспулов Г.Г. Психология допроса на предварительном следствии. – М., 1976.

              22. Закатов А.А. Тактика допроса потерпевшего на предварительном следствии. – Волгоград, 1976.

              23. Зорин Г.А. Руководство по тактике допроса. – М., 2001.

              24. Зорин ГА. Психологический контакт при производстве допроса. — Гродно, 1986.

              25. Карнеева Л.М. Особенности тактики допроса несовершеннолетних. —Волго­град, 1978.

              26. Карнеева Л.М. Тактические основы организации и производства допроса в стадии расследования. — Волгоград, 1976.

              27. Кертес И. Тактика и психологические основі допроса. – М.: Юрид.лит., 1965.

              28. Комарков В.С. Психологические основы очной ставки. — X., 1976.

              29. Коновалова В.Е. Допрос: Тактика и психология. - Х.: Консум, 1999.

              30. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Тактика допроса при расследовании преступлений. К., 1978.

              31. Крамарев А.Г., Лавров В.П. Особенности допроса граждан иностранных государств. – М., 1976.

              32. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

              33. Криміналістика./ За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

              34. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

              35. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

              36. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

              37. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

              38. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

              39. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

              40. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

              41. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

              42. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

              43. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

              44. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

              45. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

              46. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

              47. Кручинина К.В., Шиканов В.И. Алиби: теоретические проблемы и их прикладное значение в уголовном судопроизводстве. – Иркутск, 1992.

              48. Леви А.А., Селиванов Н.А. Получение и проверка показаний следователем. – М., 1987.

              49. Лукашевич В.Г. Криминалистическая теория общения. – К., 1993.

              50. Лук’янчиков Є. Д., Моісєєв О.М. Пред’явлення для впізнання. – Макіївка: Графіті, 1998.

              51. Митрохина З.И. Использование данных психологии при производстве допро­са - К., 1990.

              52. Питерцев С.К., Степанов А.А. Тактика допроса на предварительном следствии и в суде. –М., 2001.

              53. Порубов Н.И. Тактика допроса на предварительном следствии. М., 1998.

              54. Порубов Н.И. Научные основы допроса на предварительном следствии. — Минск, 1978.

              55. Ратинов А.Р., Ефимова Н.И. Психология допроса обвиняемого. — М., 1988.

              56. Ратинов А.Р., Скотникова Т.А. Самооговор (происхождение, предотвращение, разоблачение ложных показаний). – М., 1973.

              57. Ратинов А., Адамов Ю. Лжесвидетельство. – М., 1976.

              58. Соловьев А.Б. Использование доказательств при допросе. – М., 1981.

              59. Соловьев А.Б. Использование доказательств при допросе на предварительном следствии. – М., 2001.

              60. Соя-Серко Л.А. Проверка показаний на месте. – М., 1966.

              61. Тертышник В.М. Допрос. – Харьков, 1996.

              62. Тертышник В.М., Фурман Н.А. Допрос на предварительном следствии. – Харьков:, 1997.

              63. Тимошенко П.Ю., Салтевский М.В., Жариков Ю.Ф. Теория и практика исполь­зования следов памяти (идеальных отображений) в расследовании преступ­лений. - К.,1991.

              64. Шепітько В. Ю. Тактика допиту: Текст лекції. – Х.: УДЮА, 1994.

              65. Якимов И.Н. Допрос. - М., 1930.

              66. Ямпольский А.Е. Психология допроса подозреваемого. — Волгоград, 1978.

Семінарське заняття 12 - 2 години

Тема 19. Тактика відтворення обстановки і обставин події

План заняття:

1. Поняття, суть і види відтворення обстановки і обставин події шляхом перевірки й уточнення показань на місці.

2. Поняття, суть і види відтворення обстановки і обставин події шляхом слідчого експерименту.

3. Тактичні прийоми проведення відтворення обстановки і обставин події.

4. Етапи відтворення обстановки і обставин події.

5. Фіксація умов, ходу і результатів відтворення обстановки і обставин події.

6. Оцінка і використання в розслідуванні кримінальної справи результатів,

отриманих в ході відтворення обстановки і обставин події.

Література до теми:

        1. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во НОРМА, 2000.

        2. Авсюк А.В. Процессуальные и тактические особенности проведения проверки показаний на месте. — Минск, 1990.

        3. Бахін В.П., Кириченко А.А. Как раскрываются преступления. Криминалистика в вопросах и примерах. – Днепропетровск, 1994.

              1. Белкин Р.С. Эксперимент в следственной, судебной и экспертной практике. – М., 1964.

              2. Белкин Р.С., Белкин А.Р. Эксперимент в уголовном судопроизводстве. — М.,1997.

              3. Белкин Р.С., Лифшиц В.М. Тактика следственных действий. – М., 1997.

        4. Быховский И.Е., Корниенко Н.А. Проверка показаний на месте – Л., 1988.

        5. Васильев А.Н. Следственная тактика – М., 1976.

        6. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий - М.,1981.

              1. Глазырин Ф.В., Кругляков А.П. Следственный эксперимент. — Волгоград, 1981.

        7. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

        8. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

        9. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

        10. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

        11. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

        12. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

        13. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

        14. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

        15. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

        16. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

        17. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

        18. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

        19. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

        20. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

        21. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

        22. Куванов В.В. Криминалистическая реконструкция. – Караганда, 1974.

        23. Лузгин И.М. Реконструкция в расследовании преступлений. – Волгоград, 1981.

        24. Лузгин И.М. Моделирование при расследовании преступлений. – М., 1981.

        25. Лузгин И.М. Реконструкция в расследовании преступлений. – Волгоград, 1981.

        26. Руководство для следователей. Часть 1. М. “Юрид. лит.”, 1982.

        27. Справочник следователя. – М., 1990.

        28. Уваров В.Н. Проверка показаний на месте. – М.,1982.

        29. Усманов У.А. Справочник следователя. – М., 1997.

        30. Хлынцов М.Н. Криминалистическая информация и моделирование при расследовании преступлений. – Саратов, 1982.

        31. Центров Е.Е. Проверка показаний на месте как самостоятельное следственное действие \\ Российский следователь. – 1999. - № 1.

        32. Шобик Б.И. Проверка и уточнение показаний на месте. – Хабаровск, 1987.

Семінарське заняття 13 - 2 години

Тема 20. Тактика використання спеціальних знань і призначення та проведення експертизи

План заняття:

1. Поняття, зміст, форми і мета використання спеціальних знань в кримінальному судочинстві. Поняття судової експертизи та її роль у розкритті злочинів.

2. Поняття, суть і види судових експертиз.

3. Система судово-експертних закладів України.

4. Підготовка до проведення експертизи.

5. Тактика отримання зразків для порівняльного дослідження. Вимоги до зразків.

6. Процес експертного дослідження, його стадії. Види висновків експерта.

7. Особливості призначення додаткової, повторної, комісійної і комплексної експертиз

8. Наукові критерії оцінки висновку експерта органами досудового розслідування та судом.

Хід практичного заняття

Студенти вивчають експертні висновки і аналізують їх.

За запропонованою викладачем фабулою і даними об’єктами студенти складають постанову про призначення відповідної експертизи і обговорюють питання для призначення експертизи.

Література до теми:

Нормативно-правові акти

  1. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. (зі змінами та доповненнями) — К., 2006.

  2. Гражданский процессуальный кодекс Украины: в редакции от 18.03.2004 г. – Х.: Одиссей, 2004.

  3. Про судову експертизу. Закон України від 25 лютого 1994 р. № 4038-12.

  4. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду № 8 від 30 травня 1997 р.

  5. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз. Затверджена Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08 жовтня 1998 року.

  1. Аленин Ю.П., Колесник С.С. Взаимодействие при раскрытии и расследовании корыстно-насильственных и половых преступлений. — Одесса—Симферополь, 1995.

  2. Аленин Ю.П., Тищенко В.В. Особенности расследования тяжких преступлений против личности: Учеб.пособие. – Одесса: АО БАХВА, 1996.

  3. Афанасьев С.А. Криминалистическая характеристика и типовая программа расследования сексуально-садистских убийств. – СПб. 1992.

  4. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  5. Бояров В.И. Убийства, совершенные в процессе противостояния организован­ных преступных группировок (особенности расследования). — X., 1998.

  6. Вандышев В.В. Реализация взаимосвязей жертвы и преступника в раскрытии и расследовании насильственных преступлений, – Санкт-Петербург, 1992.

  7. Вандышев В.В. Связь "жертва — преступник" и ее использование в раскрытии и расследовании умышленных тяжких телесных повреждений. — Л., 1987.

  8. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  9. Видонов Л.Т. Криминрпистические характеристики убийств и системы типовых версий о лицах, совершивших убийство без очевидцев. – Горький, 1978.

  10. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  11. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  12. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  13. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. – Свердловск, 1975.

  14. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  15. Гурев М.С. Убийства на «разборках». Методика расследования. – СПб.: Питер, 2001.

  16. Гусев Л.Н., Муравьев А.С. Предупреждение, пресечение и раскрытие убийств. — М., 1992.

  17. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  18. Звирбуль А.К. Расследование убийств. – М., 1980.

  19. Игнатенко А.А., Макаренко Е.И. Формы взаимодействия следователя с органами дознания при раскрытии и расследовании насильственных преступлений с признаками их совершения организованной группой. – В сб.: Серийные убийства и их предупреждение: юридические и психологические аспекты / Материалы международной научно-практической конференции. Часть 3. – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 46-51.

  20. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  21. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  22. Коновалова В.О. Вбивство: мистецтво розслідування. Монографія. – Х.:2001.

  23. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  24. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  25. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  26. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  27. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  28. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  29. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  30. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  31. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  32. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  33. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  34. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  35. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  36. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  37. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  38. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  39. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  40. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  41. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  42. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  43. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  44. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  45. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  46. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  47. Медведев С.И. Расследование убийств и причинения телесных повреждений в ИТУ. - Рязань, 1987.

  48. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  49. Мудъюгин Г.Н. Расследование убийств по делам, возбуждаемым в связи с исчезновением потерпевшего. – М.,1967.

  50. Мудъюгин Г.Н. Расследование убийств, замаскированных инсценировками. — М., 1973.

  51. Мудьюгин Г.Н., Шубин Ю.А. Расследование изнасилований. – М., 1970.

  52. Образцов В.А. Серийные убийства как объект психологии и криминалистики. – М.: Омега-Л, 2003.

  53. Образцы формулировки и примерный перечень вопросов, разрешаемых судебно-медицинской экспертизой в случаях насильственной смерти. — К., 1980.

  54. Осмотр трупа на месте его обнаружения Руководство / Под ред. А.А. Матышева, – СПб. 1997.

  55. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  56. Протопопов А.Л. Расследование сексуальных убийств. – СПб., 2001.

  57. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  58. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  59. Руководство для следователей. – М., 1971

  60. Руководство по расследованию убийств / Под ред С.И. Гусева. – М., 1977.

  61. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”, 1982.

  62. Саинчин А.С. Основы раскрытия некоторых видов умышленных убийств. – Одесса, 2004.

  63. Селиванов Н.А., Видонов Л.Г. Типовые версии по делам об убийствах. — М.,1989.

  64. Серийные сексуальные убийства / Ю.М. Антонян, В.А. Верещагин, С.А. Пота­пов, Б.В. Шостакович / Под ред. Ю.М. Антоняна. — М., 1997.

  65. Серийные убийства и социальная агрессия. — Ростов-на-Дону, М., 1994.

  66. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  67. Слинько М.И. Заказные убийства как вид преступного предпринимательства. — М., 1997.

  68. Снігерьов О.П. Умисні вбивства: Попередження та розкриття. – К.: КНТ, 2005.

  69. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  70. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  71. Старушкевич А.В. Особа злочинця та потерпілого як елемент криміналістичної характеристики сексуальних убивств. — К., 1997.

  72. Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступления против личности. Киев, 1993.

  73. Степанов А.А. Расследование убийств, совершенных на железных дорогах. — М., 1987.

  74. Тимошенко Б.Ф. Новые возможности раскрытия заказных убийств, терактов и других тяжких преступлений. — X., 1997.

  75. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  76. Фирсов Г.Е. Раскрытие убийств прошлых лет. Киев, 1976.

  77. Шиканов В.И. Проверка алиби в процессе расследования уголовных дел об убийстве. – Иркутск, 1978.

  78. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  79. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

Семінарське заняття 14 - 2 години

Тема 24. Методика розслідування вбивств і тілесних ушкоджень

План заняття:

1. Криміналістична характеристика вбивств і спричинення тілесних ушкоджень.

2. Особливості порушення кримінальних справ даної категорії.

3. Типові слідчі ситуації по справах про вбивства.

4. Завдання і тактика невідкладних слідчих дії, їх поєднання з оперативно-розшуковими заходами.

5. Подальші слідчі дії в найбільш розповсюджених типових слідчіх ситуаціях по справах про вбивства.

6. Встановлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненю злочинів даної категорії.

7. Студенти складають план розслідування вбивства згідно з фабулою, запропонованою викладачем.

Література до теми:

  1. Аленин Ю.П., Колесник С.С. Взаимодействие при раскрытии и расследовании корыстно-насильственных и половых преступлений. — Одесса—Симферополь, 1995.

  2. Аленин Ю.П., Тищенко В.В. Особенности расследования тяжких преступлений против личности: Учеб.пособие. – Одесса: АО БАХВА, 1996.

  3. Афанасьев С.А. Криминалистическая характеристика и типовая программа расследования сексуально-садистских убийств. – СПб. 1992.

  4. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  5. Бояров В.И. Убийства, совершенные в процессе противостояния организован­ных преступных группировок (особенности расследования). — X., 1998.

  6. Вандышев В.В. Реализация взаимосвязей жертвы и преступника в раскрытии и расследовании насильственных преступлений, – Санкт-Петербург, 1992.

  7. Вандышев В.В. Связь "жертва — преступник" и ее использование в раскрытии и расследовании умышленных тяжких телесных повреждений. — Л., 1987.

  8. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  9. Видонов Л.Т. Криминрпистические характеристики убийств и системы типовых версий о лицах, совершивших убийство без очевидцев. – Горький, 1978.

  10. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  11. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  12. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  13. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. – Свердловск, 1975.

  14. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  15. Гурев М.С. Убийства на «разборках». Методика расследования. – СПб.: Питер, 2001.

  16. Гусев Л.Н., Муравьев А.С. Предупреждение, пресечение и раскрытие убийств. — М., 1992.

  17. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  18. Звирбуль А.К. Расследование убийств. – М., 1980.

  19. Игнатенко А.А., Макаренко Е.И. Формы взаимодействия следователя с органами дознания при раскрытии и расследовании насильственных преступлений с признаками их совершения организованной группой. – В сб.: Серийные убийства и их предупреждение: юридические и психологические аспекты / Материалы международной научно-практической конференции. Часть 3. – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 46-51.

  20. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  21. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  22. Коновалова В.О. Вбивство: мистецтво розслідування. Монографія. – Х.:2001.

  23. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  24. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  25. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  26. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  27. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  28. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  29. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  30. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  31. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  32. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  33. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  34. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  35. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  36. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  37. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  38. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  39. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  40. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  41. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  42. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  43. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  44. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  45. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  46. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  47. Медведев С.И. Расследование убийств и причинения телесных повреждений в ИТУ. - Рязань, 1987.

  48. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  49. Мудъюгин Г.Н. Расследование убийств по делам, возбуждаемым в связи с исчезновением потерпевшего. – М.,1967.

  50. Мудъюгин Г.Н. Расследование убийств, замаскированных инсценировками. — М., 1973.

  51. Мудьюгин Г.Н., Шубин Ю.А. Расследование изнасилований. – М., 1970.

  52. Образцов В.А. Серийные убийства как объект психологии и криминалистики. – М.: Омега-Л, 2003.

  53. Образцы формулировки и примерный перечень вопросов, разрешаемых судебно-медицинской экспертизой в случаях насильственной смерти. — К., 1980.

  54. Осмотр трупа на месте его обнаружения Руководство / Под ред. А.А. Матышева, – СПб. 1997.

  55. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  56. Протопопов А.Л. Расследование сексуальных убийств. – СПб., 2001.

  57. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  58. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  59. Руководство для следователей. – М., 1971

  60. Руководство по расследованию убийств / Под ред С.И. Гусева. – М., 1977.

  61. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”, 1982.

  62. Саинчин А.С. Основы раскрытия некоторых видов умышленных убийств. – Одесса, 2004.

  63. Селиванов Н.А., Видонов Л.Г. Типовые версии по делам об убийствах. — М.,1989.

  64. Серийные сексуальные убийства / Ю.М. Антонян, В.А. Верещагин, С.А. Пота­пов, Б.В. Шостакович / Под ред. Ю.М. Антоняна. — М., 1997.

  65. Серийные убийства и социальная агрессия. — Ростов-на-Дону, М., 1994.

  66. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  67. Слинько М.И. Заказные убийства как вид преступного предпринимательства. — М., 1997.

  68. Снігерьов О.П. Умисні вбивства: Попередження та розкриття. – К.: КНТ, 2005.

  69. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  70. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  71. Старушкевич А.В. Особа злочинця та потерпілого як елемент криміналістичної характеристики сексуальних убивств. — К., 1997.

  72. Судебная практика. Убийства, изнасилования и другие преступления против личности. Киев, 1993.

  73. Степанов А.А. Расследование убийств, совершенных на железных дорогах. — М., 1987.

  74. Тимошенко Б.Ф. Новые возможности раскрытия заказных убийств, терактов и других тяжких преступлений. — X., 1997.

  75. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  76. Фирсов Г.Е. Раскрытие убийств прошлых лет. Киев, 1976.

  77. Шиканов В.И. Проверка алиби в процессе расследования уголовных дел об убийстве. – Иркутск, 1978.

  78. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  79. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

Семінарське заняття 15 - 2 години

Тема 25. Методика розслідування статевих злочинів

План заняття:

1. Криміналістична характеристика згвалтувань та інших статевих злочинів.

2. Особливості порушення кримінальних справ по даній категорії злочинів.

3. Обставни, які підлягають встановленню, дослідженню та доказуванню при розслідуванні згвалтувань.

4. Початкові (невідкладні) слідчі дії і оперативно-розшукові заходи у найбільш розповсюджених типових слідчіх ситуаціях.

5. Порядок призначення та проведення судово-медичної та інших експертиз по справах про зґвалтування.

6. Студенти складають план розслідування згвалтування згідно з фабулою, запрпонованою викладачем.

Література до теми:

  1. Аленин Ю.П., Колесник С.С. Особенности раскрытия очагов половых преступлений, – Днепродзержинск-Одесса, 1994.

  2. Аленин Ю.П., Колесник С.С. Взаимодействие при раскрытии и расследовании корыстно-насильственных и половых преступлений. – Одесса-Симферополь, 1995.

  3. Андреева Л.А., Густов А., Степанов В.Г., Филиппов А.П. Расследование изнасилований. – Л., 1971.

  4. Афанасьев С.А. Криминалистическая характеристика и типовая программа расследования сексуально-садистских убийств. – СПб. 1992.

  5. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  6. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  7. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  8. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  9. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  10. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  11. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  12. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  13. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  14. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  15. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  16. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  17. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  18. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  20. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  21. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  22. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  23. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  24. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  25. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  26. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  27. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  28. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  29. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  30. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  31. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  32. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  33. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  34. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  35. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  36. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  37. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  38. Мудъюгин Г.Н., Шубин Ю.А. Расследование изнасилований. – М., 1970.

  39. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  40. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  41. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  42. Руководство для следователей. – М., 1971.

  43. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”. 1982.

  44. Сексуальные преступники / Под ред. Ю. Антоняна – М., 1992.

  45. Серийные сексуальные убийства / Ю.М. Антонин, В.А. Верещагин, С.А. Потапов, Б.В. Шостакович / Под ред. Ю.М. Антонина – М., 1997.

  46. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  47. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., “Вища школа”, 1988.

  48. Старушкевич А.В. Особа злочинця та потерпілого як елемент криміналістичної характеристики сексуальних убивств. — К., 1997.

  49. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  50. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  51. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  52. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

Семінарське заняття 16 - 2 години

Тема 26. Методика розслідування хуліганства

Тема 27. Методика розслідування грабежів і розбоїв

План заняття:

  1. Криміналістична характеристика хуліганства.

  2. Особливості порушення кримінальної справи у зв’язку зі вчиненням хуліганства.

  3. Початкові (невідкладні) і подальші слідчі дії і оперативно-розшукові заходи у найбільш розповсюджених типових слідчіх ситуаціях по справах про хуліганство.

  4. Встановлення причин та умов, які сприяли вчиненню хуліганства.

5. Криміналістична характеристика розкрадань, крадіжок та інших посягань у сфері економіки.

6. Типові слідчі ситуації у справах про розкрадання і обумовлені ними початкові (невідкладні) слідчі дії і оперативно-розшукові заходи.

7. Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв. Особливості і значення боротьби із грабежами і розбійними нападами.

8. Найбільш розповсюджені типові слідчі ситуації по справах про грабежі і розбої. Планування початкових (невідкладних) слідчіх дій і оперативно-розшукових заходів відносно до типових слідчіх ситуацій по справах даної категорії.

9. Участь фахівця-криміналіста у розслідуванні злочинів. Попередження злочинів проти власності.

На занятті студенти розглядають особливості розслідування злочинів проти власності згідно з фабулами, приведеними викладачем. При цьому необхідно висунути версії та розробити програму проведення окремих слідчих дій.

Література до теми:

  1. Баранов Н.Н. Расследование краж личного имущества. – М.,1977.

  2. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  3. Букаев Н.М., Карелов Ю.Ф., Новакович Н.А. Расследование мошенничества, посягающего на личное имущество граждан. Учебное пособие. – Ташкент, 1991.

  4. Бурнашев Н.А. Расследование краж, совершаемых в условиях крупного города. – М., 1983.

  5. Быков В.М. Криминалистическая характеристика преступных груп. — Таш­кент, 1986.

  6. Бышевский Ю.В. Кражи и их предупреждение. — Омск, 1979.

  7. Вандышев В.В. Реализация взаимосвязей жертвы и преступника в раскрытии и расследовании насильственных преступлений, — Санкт-Перетбург, 1992.

  8. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  9. Виноградов С.В., Капитонов В.Е., Питерцев В.П. Расследование квартирных краж. - М„ 1990.

  10. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  11. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  12. Волобуев А.Ф. Розслідування і попередження розкрадання майна в сфері підприємництва. – Х., 2000.

  13. Выявление и раскрытие мошенничества. – СПб.: Лань, 2000.

  14. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  15. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  16. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  17. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. — М.,1981.

  18. Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. – М., 1982.

  19. Клименко Н.И. Некоторые вопросы организации расследования грабежей и разбойных нападений \\ Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1985. – Вып.31.

  20. Клименко В.А., Мельник Н.И. Уголовно-правовая борьба с вымогательством индивидуального имущества граждан. К., 1993.

  21. Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. – Х., 1984.

  22. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  23. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  24. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  25. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  26. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  27. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  28. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  29. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  30. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  31. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  32. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  33. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  34. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  35. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  36. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  37. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  38. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  39. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  40. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  41. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  42. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  43. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  44. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  45. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  46. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  47. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  48. Лысенко В.В. Расследование вымогательств: Учебно-практ. пособие. Х.: Ун-т внутр. справ, 1996.

  49. Макаренко Е.И. Расследование разбойных нападений с проникновением в жилище. – Ташкент, 1991.

  50. Макаренко Е.И., Снигерев А.П. Предупреждение, раскрытие и расследование краж из квартир. – Харьков, 1994.

  51. Макаренко Е.И. Расследование краж (Лекция). – В кн. “Записки кафедры криминалистики”. Вып 1. – Симферополь: Крымский фак-тет Университета внутренних дел, 1999.

  52. Матусовский Г.А. Методика расследования хищений. – К., 1988.

  53. Матусовский Г.А. Экономические преступления: Криминалистический анализ. - Х., 1999.

  54. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юринком, 1996.

  55. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  56. Науменко И.Д, Новиков С.И. Расследование хищений на предприятиях общественного питания и торговли. К.: МВД Украины, 1992.

  57. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  58. Перкин В.Н. Тактические решения и тактические операции в типичных ситуациях расследования разбойных нападений \\ Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 2001. – Вып.50. – С. 70-77.

  59. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  60. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  61. Расследование грабежей и разбойных нападений, совершаемых с целью завладения имуществом граждан. — М., 1991.

  62. Руководство для следователей. – М., 1971

  63. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”, 1982.

  64. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  65. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  66. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  67. Степичев С.С. Расследование краж со взломом. - М., 1960.

  68. Тищенко В.В. Типові криміналістичні моделі механізму вчинення корисливо-насильницьких злочинів шляхом нападу \\ Проблеми законності. – Х., 2003. – Вип. 61.

  69. Федоров Ю.Д. Расследование карманных краж. – Ташкент, 1978.

  70. Филиппов А.Г. Расследование грабежей и разбоев. М., 1991.

  71. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  72. Целищев А.Я. Расследование грабежей и разбоев в условиях крупного города. – М., 1983.

  73. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  74. Шурухнов Н.Г. Расследование краж: Практическое пособие. — М., 1999.

  75. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

  76. Ясенев И.Ф. Закономерности связи между элементами криминалистической характеристики краж государственного и общественного имущества и их использо­вание в методике расследования. — X., 1983.

Семінарське заняття 17 - 2 години

Тема 28. Методика розслідування крадіжок

План заняття:

1. Криміналістична характеристика розкрадань, крадіжок та інших посягань у сфері економіки.

2. Джерела інформації про злочини даної категорії. Дослідча перевірка відомостей про ці злочини і особливості порушення кримінальних справ.

3. Типові слідчі ситуації у справах про розкрадання і обумовлені ними початкові (невідкладні) слідчі дії і оперативно-розшукові заходи.

4. Криміналістична характеристика крадіжок. Тактика початкових слідчих дій.

5. Висунення типових версій і планування розслідування. Тактика наступних слідчих дій.

6. Участь фахівця-криміналіста у розслідуванні крадіжок. Попередження злочинів проти власності.

На занятті студенти розглядають особливості розслідування злочинів проти власності згідно з фабулами, приведеними викладачем. При цьому необхідно висунути версії та розробити програму проведення окремих слідчих дій.

Література до теми:

  1. Баранов Н.Н. Расследование краж личного имущества. – М.,1977.

  2. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  3. Букаев Н.М., Карелов Ю.Ф., Новакович Н.А. Расследование мошенничества, посягающего на личное имущество граждан. Учебное пособие. – Ташкент, 1991.

  4. Бурнашев Н.А. Расследование краж, совершаемых в условиях крупного города. – М., 1983.

  5. Быков В.М. Криминалистическая характеристика преступных груп. — Таш­кент, 1986.

  6. Бышевский Ю.В. Кражи и их предупреждение. — Омск, 1979.

  7. Вандышев В.В. Реализация взаимосвязей жертвы и преступника в раскрытии и расследовании насильственных преступлений, — Санкт-Перетбург, 1992.

  8. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  9. Виноградов С.В., Капитонов В.Е., Питерцев В.П. Расследование квартирных краж. - М„ 1990.

  10. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  11. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  12. Волобуев А.Ф. Розслідування і попередження розкрадання майна в сфері підприємництва. – Х., 2000.

  13. Выявление и раскрытие мошенничества. – СПб.: Лань, 2000.

  14. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  15. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  16. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  17. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. — М.,1981.

  18. Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. – М., 1982.

  19. Клименко Н.И. Некоторые вопросы организации расследования грабежей и разбойных нападений \\ Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1985. – Вып.31.

  20. Клименко В.А., Мельник Н.И. Уголовно-правовая борьба с вымогательством индивидуального имущества граждан. К., 1993.

  21. Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. – Х., 1984.

  22. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  23. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  24. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  25. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  26. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  27. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  28. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  29. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  30. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  31. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  32. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  33. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  34. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  35. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  36. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  37. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  38. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  39. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  40. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  41. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  42. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  43. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  44. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  45. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  46. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  47. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  48. Лысенко В.В. Расследование вымогательств: Учебно-практ. пособие. Х.: Ун-т внутр. справ, 1996.

  49. Макаренко Е.И. Расследование разбойных нападений с проникновением в жилище. – Ташкент, 1991.

  50. Макаренко Е.И., Снигерев А.П. Предупреждение, раскрытие и расследование краж из квартир. – Харьков, 1994.

  51. Макаренко Е.И. Расследование краж (Лекция). – В кн. “Записки кафедры криминалистики”. Вып 1. – Симферополь: Крымский фак-тет Университета внутренних дел, 1999.

  52. Матусовский Г.А. Методика расследования хищений. – К., 1988.

  53. Матусовский Г.А. Экономические преступления: Криминалистический анализ. - Х., 1999.

  54. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. – К.: Юринком, 1996.

  55. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  56. Науменко И.Д, Новиков С.И. Расследование хищений на предприятиях общественного питания и торговли. К.: МВД Украины, 1992.

  57. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  58. Перкин В.Н. Тактические решения и тактические операции в типичных ситуациях расследования разбойных нападений \\ Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 2001. – Вып.50. – С. 70-77.

  59. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  60. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  61. Расследование грабежей и разбойных нападений, совершаемых с целью завладения имуществом граждан. — М., 1991.

  62. Руководство для следователей. – М., 1971

  63. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”, 1982.

  64. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  65. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  66. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  67. Степичев С.С. Расследование краж со взломом. - М., 1960.

  68. Тищенко В.В. Типові криміналістичні моделі механізму вчинення корисливо-насильницьких злочинів шляхом нападу \\ Проблеми законності. – Х., 2003. – Вип. 61.

  69. Федоров Ю.Д. Расследование карманных краж. – Ташкент, 1978.

  70. Филиппов А.Г. Расследование грабежей и разбоев. М., 1991.

  71. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  72. Целищев А.Я. Расследование грабежей и разбоев в условиях крупного города. – М., 1983.

  73. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  74. Шурухнов Н.Г. Расследование краж: Практическое пособие. — М., 1999.

  75. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

  76. Ясенев И.Ф. Закономерности связи между элементами криминалистической характеристики краж государственного и общественного имущества и их использо­вание в методике расследования. — X., 1983.

Семінарське заняття 18 - 2 години

Тема 29. Методика розслідування вимагань

Тема 30. Методика розслідування шахрайства

План заняття:

  1. Криміналістична характеристика вимагання.

  2. Типові слідчі ситуації у справах про вимагання і обумовлені ними початкові (невідкладні) слідчі дії і оперативно-розшукові заходи.

  3. Подальші слідчі дії в найбільш розповсюджених типових слідчіх ситуаціях по справах про вимагання.

  4. Тенденції і особливості боротьби із шахрайствами на сучасному етапі.

  5. Криміналістична характеристика шахрайства і особливості порушення кримінальної справи по даній категорії злочинів.

  6. Початкові (невідкладні) слідчі дії і оперативно-розшукові заходи у найбільш розповсюджених типових слідчіх ситуаціях по справах про шахрайство.

  7. Планування подальших слідчіх дій при розслідуванні шахрайства.

  8. Попередження шахрайства.

  9. Встановлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів даної категорії.

Література до теми:

  1. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  2. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  3. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  4. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  5. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  6. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  7. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  8. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. — М.,1981.

  9. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  10. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  11. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  12. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  13. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  14. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  15. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  16. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  17. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  18. риминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  19. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  20. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  21. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  22. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  23. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  24. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  25. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  26. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  27. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  28. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  29. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  30. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  31. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  32. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  33. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  34. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  35. Лысенко В.В. Расследование вымагательств. – Харьков, 1996.

  36. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  37. Овчинский В.С. Стратегия борьбы с мафией. – М., 1993.

  38. Организованная преступность. – М., 1989.

  39. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  40. Правові основи захисту банківської системи від злочинних посягань. /В.А. Предборський і ін. К. 1998.

  41. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  42. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  43. Робозеров В.Ф. Раскрытие преступлений, совершенных в условиях неочевидности. – Л., 1990.

  44. Руководство для следователей. – М., 1971.

  45. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”, 1982.

  46. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  47. Скобликов П.А. Истребование долгов и организованная преступность. –М., 1997.

  48. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  49. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  50. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  51. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  52. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

Семінарське заняття 19 - 2 години

Тема 31. Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Тема 32. Методика розслідування посадових злочинів, корупції і хабарництва

План заняття:

1. Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з наркоманією.

2. Обставини, що підлягають встановленню, дослідженню і доказуванню по справах даної категорії.

3. Типові слідчі ситуації у справах про про злочини, пов’язані з наркоманією, і обумовлені ними початкові (невідкладні)слідчі дії і оперативно-розшукові заходи.

4. Подальші слідчі дії в найбільш розповсюджених типових слідчіх ситуаціях по справах про злочини, пов’язані з наркоманією.

5. Попередження нркоманії.

  1. Поняття і класифікація посадових злочинів.

  2. Криміналістична характеристика посадових злочинів.

  3. Висунення типових версій і планування розслідування.

  4. Особливості розслідування хабарництва.

  5. Попередження хабарництва.

Література до теми:

Багрій-Шахматов Л.В. Корупція як соціальна патологія та її взаємозв”язок з організованою злочинністю \\ Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. – К.: НДІ „Проблеми людини”, 1997. – Том 7.

  1. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  2. Боголюбова Т. А., Толпекин К. А. Расследование и предупреждение преступ­лений, связанных с незаконным изготовлением, приобретением, хранением, пере­возкой или сбытом наркотических средств. — М., 1989.

  3. Бронников А. Г., Федоров Ю. Д. Расследование и предупреждение незаконного распространения наркотических веществ в исправительно-трудовых учреж­дениях. — Пермь, 1987.

  4. Брылев В.И. Некоторые проблемы раскрытия, расследования, предупреждения преступлений в сфере наркобизнеса. — Екатеринбург, 1994.

  5. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  6. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  7. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  8. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  9. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  10. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  11. Козаченко А.В., Мирошниченко Н.А. Предмет наркотизма.- Николаев-Одесса: Изд-во “Тетра”, 1999.

Камлик М.І., Невмержицький Є.В. Корупція в Україні. – К.: Тов.Знання, 1998.

  1. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  2. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  3. Косарев С.Ю. Преступления, связанные с сильнодействующими ядовитыми веществами. – СПб.:Юрид.центр Пресс, 2004.

  4. Коханов В.А., Сивачев А.В. Особенности расследования преступных действий с наркотическими средствами: Учебное пособие. — М., 1989.

  5. Коханов В.А., Сивачев А.В. Особенности расследования преступных действий с наркотическими средствами: Учебное пособие. — М., 1989.

  6. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  7. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  8. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  9. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  10. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  11. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  12. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  13. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  14. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  15. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  16. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  17. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  18. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  20. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  21. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  22. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  23. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  24. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  25. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  26. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  27. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  28. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984

  29. Меретуков Г.М. Криминалистические проблемы борьбы с наркобизнесом. — М., 1995.

  30. Меретуков Г.М. Расследование преступлений, связанных с незаконным оборо­том наркотических средств. — М., 1992.

  31. Меретуков Г.М. Криминалистические проблемы борьбы с наркобизнесом. – М., 1995.

Миусская Р.А. Расследование хищений, совершаемых с использованием служебного положения.-М.: ВЮЗИ, 1982.

  1. Мирошниченко Н.А., Козаченко О.В. Кримінально-правова боротьба з розповсюдженням наркоманії: Навч.посібник. – Одеса: Юрид.література, 2005.

  2. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  3. Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. — К., 1998.

  4. Наркотики и яды: Психоделики и токсические вещества, ядовитые животные и растения: энциклопедия преступлений и катастроф /Составители: В.И. Петрова, Т.И. Ревяко. - Минск, 1997.

  5. Общие положения криминалистической экспертизы наркотических сильнодействующих и ядовитых веществ. Методические рекомендации. — М., 1978.

Організована злочинність та корупція: нормативно-правове забезпечення боротьби / Автори-упорядники Кузьмічов В.С., Сервецький І.В., Старушкевич А.В. та ш. - К., 1998.

  1. Особенности проведения некоторых процессуальных действий при расследо­вании преступлений, связанных с наркоманией. Экспресс-информация. — М., 1987.

  2. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  3. Порубов Н.И., Ярош Г.А. Расследование преступлений, связанных с употреб­лением наркотиков. — Минск, 1988.

  4. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  5. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997

  6. Руководство для следователей. – М., 1971.

  7. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”. 1982.

  8. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. - М., 1992.

  9. Селіванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України. Теорія. Історія. Коментар, — К., 1997.

  10. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  11. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

Стрельцов Е.Л. Экономическая преступность в Украине. Одеса. 1997.

  1. Сухов С.В. Хищения наркотических средств в медицинских учреждениях как объект криминалистической методики расследования преступлений // Теория криминалистики и методика расследования преступлений. М., ВЮЗИ, 1990. С. 79-84.

  2. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  3. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

Шуватов Ю.П., Виноградов С.В. “О состоянии расследования уголовных дел о взяточничестве и практике доказывания его на предварительном следствии” // Бюллетень ГСУ. – М., 1991, №1.

  1. Шурухнов Н. Г. Расследование незаконного изготовления, хранения, приобре­тения, перевозки и сбыта наркотических средств: Лекция. — М., 1990.

  2. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

Семінарське заняття 20 - 2 години

Тема 35. Методика розслідування виготовлення і збуту підроблених грошей і цінних паперів (фальшивомонетництво)

План заняття:

  1. Криміналістична характеристика фальшивомонетництва.

  2. Тактика початкових слідчих дій.

  3. Висунення типових версій і планування розслідування.

  4. Тактика наступних слідчих дій. Особливості провадження окремих слідчих дій.

  5. Попередження фальшивомонетництва.

Література до теми:

  1. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  2. Бертовский Л.В., Образцов В.А. Выявление и расследование экономических преступлений. – М.: Экзамен, 2003.

  3. Брылев И.И., Брылева О.В. “Отмывание” доходов, полученных незаконным путем: современные реминисценции // Реминисцентный анализ: экономика, политика, право. – Екатеринбург, 1996.

  4. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  5. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  6. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  7. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  8. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  9. Дулов А.В. Основы расследования преступлений, совершенных должностными лицами. — Минск, 1985.

  10. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  11. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. — М.,1981.

  12. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  13. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  14. Корольков А.Г., Рубцов М.Б. Криминалистическое исследование рисованных денежных билетов. М., 1988.

  15. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  16. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  17. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  18. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  20. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  21. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  22. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  23. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  24. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  25. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  26. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  27. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  28. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  29. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  30. Криминалистическая техника. Справочная книга юриста / Отв. ред. Б.И. Шевченко. – М., 1959.

  31. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  32. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  33. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  34. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  35. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  36. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  37. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  38. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  39. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  40. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  41. Мельник П.В., Новиков С.И., Самилык Г.М. Расследование преступлений в сфере экономики. Учебно-практическое пособие. – К., 1998.

  42. Мельниченко М.Л., Мякота А.И. Предотвращение и раскрытие фальшивомонетничества. К. 1962.

  43. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  44. Моисеев А.П., Чередниченко Л.А. Установление признаков подделки бумажных денег. М. 1975.

  45. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  46. Перепелица А.И. Уголовная ответственность за хозяйственные преступления в сфере предпринимательской деятельности. – Х.: Рубикон, 1997.

  47. Петряєв С.Ю. Обережно, фальшивка (довідник для касирів обміну валюти і експертів комерційних банків). – К., 1997.

  48. Петряев С.Ю. Методика криминалистического исследования бумажных денежных знаков. К. МВД Украины. 1997.

  49. Петряев С.Ю. Криминалистическая характеристика подделки иностранных денежных знаков в Украине. К. МВД Украины. 1996.

  50. Петряев С.Ю., Золотарь Н.С. Криминалистическое исследование денежных билетов. К. МВД Украины. 1994.

  51. Прохорова Е.В., Пуляхин В.Л. Расследование фальшивомонетничества. М. 1989.

  52. Проблеми информационного обеспечения, выявления, раскрытия и расследования преступлений в сфере ВЭД. – М., 2002.

  53. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  54. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  55. Руководство для следователей. – М., 1971.

  56. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”. 1982.

  57. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  58. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  59. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  60. Стрельцов Е.Л. Экономическая преступность в Украине: Курс лекций. — Одесса, 1997.

  61. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  62. Цветков С. И. Организация и криминалистическая методика расследования экономических преступлений. — М., 1990.

  63. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  64. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

Семінарське заняття 21 - 2 години

Тема 36. Методика розслідування підпалів та порушень протипожежних правил

Тема 37. Методика розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту

План заняття:

1. Криміналістична характеристика підпалів та злочинів, пов’язаних з порушенням протипожежних правил безпеки. Обставини, які підлягають встановленню, дослідженню і доказуванню по даній категорії злочинів.

2. Особливості огляду місця події. Використання результатів огляду місця пожежі для висунення слідчих версій. Планування слідчіх дій і оперативно-розшукових заходів відносно до типових слідчих ситуацій по справах про підпали.

3. Криміналістична характеристика злочинів. Особливості порушення кримінальних справ при скоєнні злочинів вказаної категорії.

4. Планування та організація розслідування злочинів.

5. Встановлення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів даних категорії, та прийняття мір до їх усунення.

6. Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

7. Огляд місця ДТП, транспортного засобу, інших речей на місці події.

8. Планування розслідування по справі: висування слідчих версій, визначення комплексу початкових слідчих дій та оперативних заходів для розшуку транспортних засобів, що зникли з місця ДТП.

Література до теми:

  1. Актуальные проблемы обеспечения безопасности дорожного движения. Сб.научных трудов. М, 1988.

  2. Байэтт Р., Уоттс Р. Расследование дорожно-транспортных происшествий. – М., 1983.

  3. Божинский И.А, Макушенко Л.П. Расследование дорожно-транспортных происшествий. – М., 1984.

  4. Брайнин М.С. Расследование дел о пожарах. М. 1956.

  5. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  6. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  7. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  8. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  9. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  10. Григорьян А.С. Предупреждение и раскрытие преступлений, связанных с поджогами. М. Юрид.лит. 1966.

  11. Григорьян А.С. Расследование поджогов. – М., 1971.

  12. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  13. Гурский В.П. Дорожно-транспортные происшествия: методика расследо­вания. - М.,1992.

  14. Зотов Б.Л. Казус или дорожно-транспортное происшествие. – К., 1979.

  15. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  16. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  17. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  18. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  19. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  20. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  21. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  22. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  23. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  24. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  25. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  26. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  27. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  28. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  29. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  30. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  31. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  32. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  33. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  34. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  35. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  36. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  37. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  38. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  39. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  40. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  41. Митричев С.П. Методика расследования поджогов и преступных нарушений правил пожарной безопасности. – М, 1959.

  42. Митричев С.П., Владимиров В.А., Шиманова З.Е. Расследование поджогов и преступного несоблюдения правил пожарной безопасности. – М., 1968.

  43. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  44. Мысливый В.А. Борьба органов внутренних дел с дорожно-транспортными происшествиями, связанными с причинением вреда пешеходам. – К., 1990.

  45. Новиков С.И. Методика расследования преступных нарушений правил дорожного движения. – К. 1983.

  46. Нургалиев Б.М. Первоначальный этап расследования дорожно-транспортных преступлений при столкновении транспортных средств. – М., 1983.

  47. Онучин А.П. Проблемы расследования дорожно-транспортных происшествий с учетом ситуационных факторов. – Свердловск, 1987.

  48. Онучин А.П. Методика расследования дорожно-транспортных происшествий. — Свердловск, 1986.

  49. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  50. Писаренко И.В.и др. Расследование дорожно-транспортных происшествий. - К. 1994.

  51. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  52. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  53. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  54. Расследование дорожно-транспортных происшествий \ Под ред. В.А.Федорова, Б.Я. Гаврилова. – М., 2003.

  55. Родионов Л.Д. Расследование дорожно-транспортных происшествий. — М., 1990.

  56. Розслідування обставин ДТП \ С.О.Шевцов. – Х.: Факт, 2003; Руководство для следователей. – М., 1971.

  57. Рекомендации о назначении пожарно-технической экспертизы при расследовании пожаров. Под ред. А.М.Сербулова. К. МВД Украины. 1980.

  58. Руководство для следователей. – М., 1971.

  59. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”. 1982

  60. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  61. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  62. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  63. Стринжа В.К. Розслідування і попередження шляхово-транспортних подій. – К., 1973.

  64. Цимбал М.Л. Криміналістична сутність підпалів і злочинних порушень протипожежних правил \\ Вісн. Акад.правових наук України. – Х. – 1998. - №3 (14);

  65. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  66. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  67. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

Семінарське заняття 22 - 2 години

Тема 39. Особливості методики розслідування злочинів, учинених неповнолітніми

Тема 40. Особливості методики розслідування злочинів, учинених кримінальним угрупованням

План заняття:

1. Криміналістична характеристика злочинів неповнолітніх.

2. Ознаки, які вказують на вчинення злочину неповнолітніми.

3. Обставни, які підлягають встановленню, дослідженню та доказуванню при розслідуванні злочинів, вчинених неповнолітніми.

4. Поняття групової і організованої злочинності

5. Специфіка проведення слідчих дій по групових та організованих злочинах неповнолітніх.

6 Криміналістична характеристика злочинів, вчинених організованою злочинною групою.

7.Особливості виявлення складу групи, ролі кожного з учасників і характеру злочинної діяльності.

Література до теми:

  1. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30.06.93 р.

  2. Бояров В.И. Убийства, совершенные в процессе противостояния организованных преступных группировок (особенности расследования). – Харьков, 1998.

  3. Быков В.М. Особенности расследования групповых преступлений. – Ташкент, 1980.

  4. Быков В. Что такое организованная преступная группа? // Рос. юстиция. – 1995, №10. С.41.

  5. Быков В. Лидерство в преступных группах // Законность. – 1997, №12. С. 37-40.

  6. Быков В.М. Криминалистическая характеристика преступных групп. – Ташкент, 1986.

  7. Быков В.М. Преступная группа: криминалистические проблемы. – Ташкент, 1991.

  8. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  9. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  10. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  11. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  12. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  13. Гаухман Л., Максимов С. Ответственность за организацию преступного сообщества // Законность. – 1997. – №2. – С. 13.

  14. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  15. Гуковская Н.И., Долгова А.И., Миньковский Г. М. Расследование и судебное разбирательство дел о преступлениях несовершеннолетних. – М., 1974.

  16. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность. – М.: Юр. лит., 1990, – 304 с.

  17. Гуров А.И. Организованная преступность не миф, а реальность. – М.: Знание, 1992.

  18. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  19. Дорошенко А., Овсій І. Організована злочинність: міжнародний аспект // Політика і час. – 1997. – №3. – С. 41-51.

  20. Дурдинець В. Боротьба із злочинністю має бути всеохоплюючою й ефективною // Право України. – 1998. – №1, – С. 25-36.

  21. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  22. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. — М.,1981.

  23. Закатов А.А. Психологические особенности тактики производства следственных действий с участием несовершеннолетних. – Волгоград, 1979.

  24. Изучение организованной преступности, российско-американский диалог / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, Л. Шелли, Ю.Г Козлова. – М., 1997.

  25. Каневский Л.Л., Лузгин И.М., Миньковский Г.М. Расследование преступлений, совершаемых несовершеннолетними. М., 1982.

  26. Каневский Л.Л. Криминалистические проблемы расследования и профилактики преступлений несовершеннолетних. – Красноярск, 1991.

  27. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  28. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  29. Коновалова В. Е. Психология в расследовании преступлений. – Харьков, 1978.

  30. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  31. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  32. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  33. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  34. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  35. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  36. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  37. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  38. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  39. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  40. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  41. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  42. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  43. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  44. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  45. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  46. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  47. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  48. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  49. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  50. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  51. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  52. Куликов В.И. Основы криминалистической теории организованной преступ­ной деятельности. — Ульяновск, 1994.

  53. Кучма Л.Д. Проти злочинності – всією громадою: Виступ на розширеному засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України 14 лютого 1997 р. // Урядовий кур’єр. – 1997. – 18 лютого.

  54. Лукьянчиков Е.Д. Особенности расследования преступлений несовершеннолетних.-К., 1990.

  55. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  56. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  57. Лукьянчиков Е.Д. Особенности расследования преступлений несовершеннолетних. – К., 1990.

  58. Лысенко В.В., Гаенко В.И. Основные процессуальные и организационные документы по уголовным делам о преступлениях несовершеннолетних. – Харьков, 1995.

  59. Макаренко Є.І. Актуальні проблеми забезпечення боротьби з організованою злочинністю. В сб.: Науковий вісник Дніпропетр. юрид. інституту МВС України. №1. 2000. – С. 241-250.

  60. Макаренко Є.І. Проблеми методики розслідування злочинів організованих кримінальних угруповань. В сб.: Науковий вісник Дніпропетр. юрид. інституту МВС України. №3. 2000.

  61. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  62. Новакович Н.А. Криминалистическая характеристика феномена “организованная преступность”. – Ташкент, 1991.

  63. Овчинский В.С. Стратегия борьбы с мафией. – М., 1993.

  64. Организованная преступность. – М., 1989.

  65. Организованная преступность – 2. – М., 1993.

  66. Организованная преступность – 3. – М., 1996.

  67. Організована злочинність та корупція: нормативно-правове забезпечення боротьби / Автори-упорядники Кузьмічов ВС., Сервецький І.В., Отарушкевич А В. та ін. – К.,1998.

  68. Основы борьбы с организованной преступностью / Под ред. В.С. Овчинского, В.Е. Эминова, Н.П. Яблокова. – М., 1996.

  69. Организованная преступность – 1,2,3. – М., 1989, 1993, 1996.

  70. Організована злочинність та корупція: нормативно-правове забезпечення боротьби / Автори-упорядники: Кузьмічов В.С., Сервецький І.В., Старушкевич А. В. та ін. – К., 1998.

  71. Основы борьбы с организованной преступностью. Монография / Под ред. В.С. Овчинского, В.С. Эминова, Н.П. Яблокова. – М.: ИНФРЛ-М, 1996.

  72. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  73. Петелин Б.Я. Организация и криминалистическая методика расследования преступлений, совершенных несовершеннолетними. – М., 1989.

  74. Порубов Н. И. Особенности допроса несовершеннолетних. Минск, 1978; Справочник следователя. Вып. 2. – М., 1990, гл. 30.

  75. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  76. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  77. Руководство для следователей. – М., 1971

  78. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”. 1982

  79. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  80. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  81. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  82. Свиридов Б. Проти організованої злочинності // Урядовий кур’єр, –1997. – 31 липня.

  83. Скобликов П.А. Истребование долгов и организованная преступность. – М., 1997

  84. Стратегія та досвід боротьби з організованою злочинністю і нелегальним наркобізнесом. – К.: РВВ МВС України, 1995. –178с.

  85. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  86. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  87. Шость Н.В. Проблемы борьбы с вовлечением несовершеннолетних в преступную и иную антиобщественную деятельность. Харьков. 1992.

  88. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

  89. Ягодинский В.Н., Биленчук П.Д. Организация расследования уголовных дел о преступлениях, совершенных несовершеннолетними и при их участии. – Киев: МВД Украины, 1992.

Семінарське заняття 23- 2годии

Тема 41. Особливості методики розслідування злочинів за “гарячими слідами”

Тема 42. Особливості методики розслідування нерозкритих злочинів минулих років

План заняття:

  1. Поняття розкриття і розслідування злочинів «по гарячих слідах».

  2. Особливості методики розкриття і розслідування злочинів «по гарячих слідах». Її етапи.

3. Суть проблеми нерозкритих злочинів минулих літ. Фактори, що впливають на процес їх розслідування. 4. Типові слідчі ситуації, що складаються на момент зупинення досудового слідства і відновлення слідства.

5. Специфіка тактики слідчих дій після відновлення провадження у справі, тактичних операцій, взаємодії слідчого з оперативними працівниками, використання спеціальних знань, допомоги громадськості, засобів масової інформації.

6. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, справа про який була зупинена, і обставин, що стали на заваді його своєчасного розкриття.

Література до теми:

  1. Бахін В.П., Садченко 0.0., Кузьмічов В.С. Потреби слідчої практики. — К., 1993.

  2. Быков В.М. Расследование нераскрытых преступлений прошлых лет.- Ташкент, 1984.

  3. Быков В.М. Работа следователя по приостановленному уголовному делу. – М., 1975.

  4. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 1978.

  5. Викторова Л.Н. Фактор времени и его значение для раскрытия и расследования преступлений. – М., 1983.

  6. Возгрин И.А. Криминалистическая методика. — Минск, 1983.

  7. Возгрин И.А. Научные основы криминалистической методики расследования преступлений. Вып. 1-4. СПб., 1992, 1993.

  8. Гавло В.К. Теоретические проблемы и практика применения методики рассле­дования отдельных видов преступлений. — Томск, 1985.

  9. Герасимов И.Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений. – Свердловск, 1975.

  10. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. — М., 1930.

  11. Дубривный В.А. Деятельность следователя по расследованию преступлений. — Саратов, 1987.

  12. Дубровин В.А., Голубятников С.П. Использование экономического анализа при расследовании преступлений. — М.,1981.

  13. Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. — X., 1976.

  14. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. — X., 1985.

  15. Криминалистика. / Под ред. Р.С. Белкина. – М.: Изд-во БЕК, 2001.

  16. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  17. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  18. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  19. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  20. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  21. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997.

  22. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

  23. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

  24. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

  25. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

  26. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

  27. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  28. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

  29. Криминалистическая тактика / Под ред. В.И Киреева. – М., 1991.

  30. Криминалистика (Методика расследования отдельных видов преступлений) / Под ред. Н.М. Балашова. — М., 1993.

  31. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

  32. Криминалистика. Криминалистическая тактика и методика расследования преступлений: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. / Под ред. проф. В.Ю. Шепитько. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2001.

  33. Криминалистика: Расследование преступлений в сфере экономики: Учебник / Под ред. В.Д. Грабовского, А.Ф. Лубина. – Ниж. Новгород: ВШ МВД России, 1995.

  34. Криминалистическая характеристика преступлений. — М., 1984.

  35. Кузьмічов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів. — К. 2000.

  36. Куклин В.И. Методика расследования отдельных видов преступлений. — Иваново, 1983.

  37. Лавров В.П., Сидоров В.Е. Расследование преступлений по горячим следам. – М., 1989;

  38. Лавров В.П. Использование материалов архивных уголовных дел при расследовании преступлений. – М., 1971.

  39. Лавров В.П. Особенности расследования нераскрытых преступлений прошлых лет. – М., 1972.

  40. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. — М., 1986.

  41. Лузгин И.М. Сущность, формы проявления и приемы сокрытия следов преступления и криминалистические методы их установления. – М., 1984.

  42. Митричев С.П. Методика расследования отдельных видов преступлений. – М., 1973.

  43. Пантелеев И.Ф. Методика расследования преступлений – М., 1975.

  44. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее исполь­зование в следственной практике. — Волгоград, 1987.

  45. Расследование преступлений: Руководство для следователей / Под общ. ред. И.Н. Кожевникова – М.1997.

  46. Руководство для следователей. – М., 1971.

  47. Руководство для следователей. Часть 2. М. “Юрид. лит.”. 1982.

  48. Сидоров В.Е. Особенности раскрытия преступлений “по горячим следам”. – М., 1981.

  49. Сидоров В.Е. Начальный етап расследования: организация, взаимодействие, тактика. М., 1992.

  50. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов прес­туплений / Под ред. В.К. Лисиченко. — К., 1988.

  51. Старушкевич А. В. Криміналістична характеристика злочинів. — К., 1997.

  52. Турсунов И.Х. Организация и тактика установления преступника по горячим следам. – Ташкент. 1990.

  53. Фирсов Г.Е. Раскрытие убийств прошлых лет. – К., 1976.

  54. Чурилов С.Н. Общие положения методики расследования преступлений. — М., 1990.

  55. Шиканов В.И. Пространственно-временные факторы в криминалистической характеристике преступлений. — Иркутск, 1980.

  56. Яблоков Н.П. Криминалистическая методика расследования. — М., 1985.

7. ПИ­ТАН­НЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Те­ма 1. Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

Вив­чи­ти:

Поняття предмета криміналістики.

Природа криміналістики.

Значення криміналістики.

Історія криміналістики і криміналістичних установ України.

Розвиток криміналістики в зарубіжних країнах.

Те­ма 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика

Вив­чи­ти:

Поняття ідентифікації.. Об’єкти, типи і види ідентифікації.

Ідентифікація в криміналістиці та інших галузях знань.

Групофікація як окремий метод науки ідентифікації.

Методики ідентифікації та групофікації.

Те­ма 3. Концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей

Вив­чи­ти:

Поняття та завдання криміналістичної техніки та її галузей

Застосування науково-технічних засобів при провадженні окремих слідчих дій

Поняття та предмет криміналістичної техніки та вимоги до неї.

Система криміналістичної техніки.

Суб'єкти техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів.

Те­ма 4. Криміналістична фотографія, кінозйомка, аудіо- відеозапис

Вив­чи­ти:

Поняття, предмет та завдання судової фотографії.

Види та методи судової фотографії.

Судова фотозйомка і відеозапис при проведенні слідчих дій

Криміналістичні кінозйомка і відеозапис.

Те­ма 5. Криміналістична трасологія: сліди людини, сліди засобів учинення злочину

Вив­чи­ти:

Поняття трасології та її значення.

Поняття сліду в трасології.

Механізм слідоутворення.

Класифікація слідів.

Основи дактилоскопії.

Те­ма 6. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, вибухових пристроїв і речовин та слідів їх застосування (зброєзнавство). Криміналістичне дослідження холодної зброї
Вив­чи­ти:

Поняття, предмет та завдання судової балістики.

Криміналістичне дослідження слідів застосування вогнепальної зброї

Криміналістичне дослідження слідів застосування вибухових пристроїв і речовин

Можливості судово-балістичної експертизи.

Криміналістичне дослідження холодної зброї.

Те­ма 7. Криміналістичне дослідження документів та їх реквізитів (документознавство). Судове почеркознавство і авторознавство

Вив­чи­ти:

Сучасні можливості дослідження документів і їх реквизитів

Поняття, предмет та завдання техніко-криміналістичного дослідження документів та їх реквізитів.

Методи виявлення змін первинного змісту в документі та правила поводження з документами - речовими доказами.

Поняття, предмет та завдання судового почеркознавства.

Загальні ознаки почерку. Індивідуальні ознаки почерку.

Можливості судово-почеркознавчої експертизи.

Судове авторознавство

Те­ма 8. Техніко-криміналістичні засоби пошуку і ідентифікації особи за ознаками зовнішності (габітоскопія)

Вив­чи­ти:

Поняття та задачи габітології.

Характеристика зовнішніх ознак.

Збірання і використання даних про зовнішні ознаки для встановлення особи.

Ідентифікація людини за ознаками зовнішності

Те­ма 9. Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів

Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія) і запахових слідів (одорологія)

Вив­чи­ти:

Сучасні можливості дослідження речових доказів

Поняття і класифікація мікрообєктів.

Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів

Сліди запаху.

Звукові сліди.

Те­ма 10. Інформаційно-довідкове забезпечення криміналістичної діяльності (криміналістична реєстрація)

Вив­чи­ти:

Поняття, предмет та завдання криміналістичної реєстрації.

Сучасні можливості використання криміналістичних обліків у розкритті та розслідуванні злочинів.

Історичні форми кримінальної реєстрації

Проблеми і тенденції розвитку кримінальної реєстрації

Інформаційно-довідкові та оперативно-розшукові обліки та їх правове обгрунтування.

Криміналістичні обліки та їх правове обгрунтування.

Те­ма 11. Концептуальні положення криміналістичної тактики

Вив­чи­ти:

Поняття, предмет та завдання криміналістичної тактики.

Слідча ситуація та принципи її оцінки.

Тактичний прийом та тактична комбінація.

Те­ма 12. Криміналістична версія і організація та планування розслідування злочину

Вив­чи­ти:

Поняття, суть, структура версії.

Вимоги до слідчих версій.

Етапи перевірки версій.

Співвідношення слідчих, розшукових, експертних і судових версій.

Планування розслідування злочину.

Те­ма 13. Тактика слідчого огляду і освідування

Вив­чи­ти:

Поняття, цілі та завдання слідчого огляду.

Сутність і види слідчого огляду, його учасники.

Огляд предметів та документів.

Поняття, порядок проведення і фіксація результатів освідування.

Те­ма 14. Тактика огляду місця події

Вив­чи­ти:

Поняття, сутність і завдання огляду місця події.

Встановлення інформації про особу злочинця на місці події

Особливості проведення огляду місця події та огляду трупу на місці його виявлення. Питання, що мають бути поставлені перед судово – медичною експертизою.

Те­ма 15. Тактика затримання і взяття під варту. Тактика зняття інформації з каналів зв’язку і накладання арешту на кореспонденцію

Вив­чи­ти:

Тактика розшуку та затримання підозрюваного (обвинуваченого).

Зняття інформації з каналів зв’язку.

Накладання арешту на кореспонденцію.

Те­ма 16. Тактика обшуку і виїмки

Вив­чи­ти:

Поняття, завдання та види обшуку.

Підготовка до проведення обшуку та використання даних психології під час його проведення.

Використання техніко - криміналістичних засобів під час обшуку та фіксація результатів обшуку.

Поняття, завдання і порядок проведення виїмки.

Те­ма 17. Тактика допиту і очної ставки

Вив­чи­ти:

Поняття, види та завдання допиту.

Системи тактичних прийомів, що можуть застосовуватися під час допиту.

Поняття, завдання і тактика очної ставки.

Те­ма 18. Тактика пред’явлення для впізнання

Вив­чи­ти:

Поняття, цілі та завдання пред’явлення для впізнання.

Підготовка та проведення пред’явлення для впізнання людей та предметів.

Пред’явлення для впізнання в натурі і за фотокартками.

Те­ма 19. Тактика відтворення обстановки і обставин події

Вив­чи­ти:

Поняття, цілі та завдання відтворення обстановки та обставин події.

Особливості відтворення обстановки та обставин події щляхом слідчого експерименту і шляхом перевірки і уточнення показань на місці події.

Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події.

Те­ма 20. Тактика використання спеціальних знань і призначення та проведення експертизи

Вив­чи­ти:

Форми реалізації спеціальних знань у судочинстві

Поняття, завдання та види судової експертизи.

Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз.

Підготовка об’єктів до проведення експертизи. Поняття, значення і порядок вилучення зразків для порівнянного дослідження.

Особливості призначення повторної, додаткової, комісійної та комплексної експертиз.

Процес експертного дослідження. Види висновків експерта.

Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі.

Використання спеціальних знань у цивільному судочинстві.

Судово-експертні установи в Україні.

Те­ма 21. Розшукова діяльність слідчого. Профілактична діяльність слідчого

Вив­чи­ти:

Тактика розшукової роботи слідчого.

Криміналістична профілактика злочинів.

Джерела формування профілактики злочинів та криміналістичного прогнозування.

Те­ма 22. Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, громадськістю, засобами масової інформації

Вив­чи­ти:

Взаємодія слідчого з органами дізнання, з оперативніми підрозділами, експертними установами у розкритті та розслідуванні злочинів.

Тактика взаємодії слідчого державними установами, громадськістю, засобами масової інформації.

Те­ма 23. Криміналістична методика. Концептуальні положення методики розслідування окремих видів злочинів

Вив­чи­ти:

Поняття, предмет, система та завдання криміналістичної методики.

Методика розслідування злочинів.

Подолання протидії розслідуванню.

Поняття, елементи і структура криміналістичної характеристики.

Те­ма 24. Методика розслідування вбивств і тілесних ушкоджень

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика вбивств.

Особливості розслідування деяких видів вбивств.

Криміналістична характеристика умисних вбивств.

Криміналістична характеристика вбивств на замовлення.

Першочергові слідчі та оперативно – розшукові дії по факту виявлення трупа з ознаками насильної смерті.

Першочергові слідчі дії при розслідуванні злочинів щодо спричинення тілесних ушкоджень.

Те­ма 25. Методика розслідування статевих злочинів

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика статевих злочинів.

Початковий і наступний етап розслідування згвалтувань.

Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.

Те­ма 26. Методика розслідування хуліганства

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика хуліганства.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні хуліганства.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні хуліганства.

Те­ма 27. Методика розслідування грабежів і розбоїв

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні грабежів та розбоїв.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні грабежів та розбоїв.

Те­ма 28. Методика розслідування крадіжок

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика крадіжок.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні крадіжок.

Першочергові слідчі дії при розслідуванні крадіжок майна з квартир громадян.

Особливості тактики проведення окремих слідчих дій.

Розслідування кишенькових крадіжок.

Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок.

Те­ма 29. Методика розслідування вимагань

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика вимагання.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні вимагання.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні вимагання.

Те­ма 30. Методика розслідування шахрайства

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика шахрайства.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні шахрайства.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні шахрайства.

Те­ма 31. Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика незаконного вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збуту наркотичних засобів.

Першочергові слідчі та оперативно – розшукові дії при затриманні підозрюваного з наркотичними засобами.

Рзкриття й розслідування збуту наркотичних засобів.

Те­ма 32. Методика розслідування посадових злочинів, корупції і хабарництва

Вив­чи­ти:

Розслідування корупції.

Розслідування хабарництва.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні хабарництва.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні хабарництва.

Те­ма 33. Методика розслідування заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.

Те­ма 34. Методика розслідування контрабанди

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика контрабанди.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні контрабанди.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні контрабанди.

Те­ма 35. Методика розслідування виготовлення і збуту підроблених грошей і цінних паперів (фальшивомонетництво)

Вив­чи­ти:

Розслідування підробки цінних паперів і грошей.

Розкриття і розслідування виготовлення та збуту підроблених грошей.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні фальшивомонетництва.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні фальшивомонетництва.

Те­ма 36. Методика розслідування підпалів та порушень протипожежних правил

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов’язаних з виникненням пожеж.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні підпалів та порушень протипожежних правил.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні підпалів та порушень протипожежних правил.

Те­ма 37. Методика розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика злочинів порушень правил безпеки дорожнього руху.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту

Початковий і наступний етапи розслідування кримінальних справ щодо порушень правил безпеки дорожнього руху.

Те­ма 38. Методика розслідування злочинів проти довкілля

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Те­ма 39. Особливості методики розслідування злочинів, учинених неповнолітніми

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика злочинів, учинених неповнолітніми.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів, учинених неповнолітніми.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні злочинів, учинених неповнолітніми.

Те­ма 40. Особливості методики розслідування злочинів, учинених кримінальним угрупованням

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика злочинів, учинених кримінальним угрупованням.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів, учинених кримінальним угрупованням.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні злочинів, учинених кримінальним угрупованням.

Те­ма 41. Особливості методики розслідування злочинів за “гарячими слідами”

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика злочинів.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні злочинів.

Те­ма 42. Особливості методики розслідування нерозкритих злочинів минулих років

Вив­чи­ти:

Криміналістична характеристика злочинів.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні нерозкритих злочинів минулих років.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні нерозкритих злочинів минулих років.

8. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

Методичні рекомендації щодо написання рефератів

Реферат є письмовою роботою студентів. Робота над рефератом передбачає: поглиблене вивчення обраної теми, опрацювання наукової літератури, оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу.

Реферат є самостійною роботою, яка має виявити здатність студентів розумітися у правових питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творчо використовувати наукові ідеї для методологічного аналізу обраної проблематики.

Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела у встановленому порядку.

Тема реферату обирається студентом самостійно. Як правило, вона має висвітлювати найважливіші правові проблеми і вибір її погоджують з викладачем.

Реферат має складатися з таких розділів: план (зміст), вступ, виклад змісту теми, висновок, список використаної літератури.

План (зміст) включає всі структурні елементи реферату, із зазначенням сторінок, на яких вини розміщені. Основний зміст реферату поділяється на параграфи чи розділи.

Вступ – один з найважливіших змістових елементів реферату. Форма його – довільна, але в ньому мають обов’язково знайти відображення такі питання: стисле обгрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в сучасній кримінально-правовій проблематиці, оцінка ступеня і характеру розроблення теми.

Виклад основного змісту теми має являти собою самостійно виконане дослідження обраної проблематики, узагальнення існуючої наукової літератури.

Висновок містить коротке резюме того, що викладено в основній частині реферату, яка вказує на особисто ним виконану роботу.

У списку літератури вказуються праці, які використовувались під час написання реферату.

Обсяг реферату має становити 10-15 сторінок машинописного (або комп’ютерного) тексту через півтора інтервали.

На титульній сторінці необхідно вказати назву навчального закладу, кафедри, навчальної дисципліни, з якої виконується робота, тему реферату, прізвище, ім’я, по батькові, курс та групу студента, а також місце та рік написання роботи.

До теми 1. Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

Поняття, предмет та завдання науки криміналістики.

Наукові методи криміналістики.

Система криміналістики та її місце серед інших юридичних наук.

Виникнення, історія розвитку і сучасний стан науки криміналістики в Україні і зарубіжних країнах.

До теми 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика

Ідентифікація як метод криміналістичного дослідження

Групова належність як метод встановлення фактичних даних у слідчій і судовій практиці

Поняття та суть криміналістичної діагностики.

До теми 3. Концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей

Поняття та предмет криміналістичної техніки та вимоги до неї.

Система криміналістичної техніки.

Застосування науково-технічних засобів при провадженні окремих слідчих дій суб'єктами техніко-криміналістичного забезпечення розслідування злочинів.

До теми 4. Криміналістична фотографія, кінозйомка, аудіо- відеозапис

Поняття, предмет та завдання судової фотографії.

Судова фотозйомка і відеозапис при проведенні слідчих дій

До теми 5. Криміналістична трасологія: сліди людини, сліди засобів учинення злочину

Криміналістична трасологія при розкритті і розслідуванні злочинів.

Сучасні прийоми і методи виявлення, фіксації та попереднього дослідження слідів людини на місці події.

Сліди засобів учинення злочину.

До теми 6. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, вибухових пристроїв і речовин та слідів їх застосування (зброєзнавство). Криміналістичне дослідження холодної зброї

Завдання і можливості зброє ведення.

Криміналістичне дослідження слідів застосування вибухових пристроїв і речовин.

Криміналістичне дослідження холодної зброї.


До теми 7. Криміналістичне дослідження документів та їх реквізитів (документознавство).

Судове почеркознавство і авторознавство

Поняття, предмет та завдання техніко-криміналістичного дослідження документів та їх реквізитів.

Поняття, предмет та завдання судового почеркознавства.

Поняття, предмет та завдання судового авторознавства.

До теми 8. Техніко-криміналістичні засоби пошуку і ідентифікації особи за ознаками зовнішності (габітоскопія)

Ідентифікація людини за ознаками зовнішності.

Методика виготовлення і використання суб’єктивних зображень людини.

До теми 9. Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів

Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія) і запахових слідів (одорологія)

Криміналістичне дослідження мікрооб'єктів

Сучасні можливості дослідження слідів запаху і звукових слідів.

До теми 10. Інформаційно-довідкове забезпечення криміналістичної діяльності (криміналістична реєстрація)

Поняття, предмет та завдання криміналістичної реєстрації.

Криміналістичні обліки та їх правове обгрунтування.

До теми 11. Концептуальні положення криміналістичної тактики

Поняття та предмет криміналістичної тактики.

Завдання криміналістичної тактики.

До теми 12. Криміналістична версія і організація та планування розслідування злочину

Способи висування та перевірки версій про особу злочинця.

Планування розслідування.

До теми 13. Тактика слідчого огляду і освідування

Поняття, цілі та завдання слідчого огляду.

Поняття, порядок проведення і фіксація результатів освідування.

До теми 14. Тактика огляду місця події

Поняття, сутність і завдання огляду місця події.

Встановлення інформації про особу злочинця на місці події.

Особливості проведення огляду місця події та огляду трупу на місці його виявлення.

До теми 15. Тактика затримання і взяття під варту.

Тактика зняття інформації з каналів зв’язку і накладання арешту на кореспонденцію

Тактика затримання і взяття під варту.

Тактика зняття інформації з каналів зв’язку і накладання арешту на кореспонденцію.

До теми 16. Тактика обшуку і виїмки

Поняття, завдання та види обшуку.

Підготовка до проведення обшуку та використання даних психології під час його проведення.

Поняття, завдання і порядок проведення виїмки.

До теми 17. Тактика допиту і очної ставки

Поняття, види та завдання допиту.

Системи тактичних прийомів, що можуть застосовуватися під час допиту.

Поняття, завдання і тактика очної ставки.

До теми 18. Тактика пред’явлення для впізнання

Поняття, цілі та завдання пред’явлення для впізнання.

Підготовка та проведення пред’явлення для впізнання людей та предметів.

До теми 19. Тактика відтворення обстановки і обставин події

Поняття, цілі та завдання відтворення обстановки та обставин події.

Етичні основи відтворення обстановки та обставин події.

До теми 20. Тактика використання спеціальних знань і призначення та проведення експертизи

Форми реалізації спеціальних знань у судочинстві.

Поняття, завдання та види судової експертизи.

Підготовка об’ектів до проведення експертизи. Поняття, значення і порядок вилучення зразків для порівнянного дослідження.

До теми 21. Розшукова діяльність слідчого. Профілактична діяльність слідчого

Тактика розшукової роботи слідчого.

Профілактична діяльність слідчого.

До теми 22. Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, громадськістю, засобами масової інформації

Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, з оперативніми підрозділами, експертними установами у розкритті та розслідуванні злочинів.

Тактика взаємодії слідчого з державними установами, громадскістю, засобами масової інформації у розкритті та розслідуванні злочинів.

До теми 23. Криміналістична методика.

Концептуальні положення методики розслідування окремих видів злочинів

Поняття, предмет, система та завдання криміналістичної методики.

Криміналістична характеристика злочину та її елементи.

До теми 24. Методика розслідування вбивств і тілесних ушкоджень

Слідчі версії та планування розслідування вбивств на замовлення

Першочергові слідчі дії при розслідуванні злочинів щодо спричинення тілесних ушкоджень.

До теми 25. Методика розслідування статевих злочинів

Першочергові слідчі дії при розслідуванні згвалтувань та інших статевих злочинів.

Особливості тактики допиту потерпілих при розслідуванні статевих злочинів.

До теми 26. Методика розслідування хуліганства

Криміналістична характеристика хуліганства.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні хуліганства.

До теми 27. Методика розслідування грабежів і розбоїв

Криміналістична характеристика грабежів та розбоїв.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні грабежів та розбоїв.

До теми 28. Методика розслідування крадіжок

Першочергові слідчі дії при розслідуванні крадіжок майна з квартир громадян.

Розслідування кишенькових крадіжок.

До теми 29. Методика розслідування вимагань

Криміналістична характеристика вимагань.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні вимагань.

До теми 30. Методика розслідування шахрайства

Криміналістична характеристика шахрайства.

Першочергові слідчі дії при розслідуванні шахрайства.

До теми 31. Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

Криміналістична характеристика незаконного вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, збуту наркотичних засобів.

Першочергові слідчі та оперативно – розшукові дії при затриманні підозрюваного з наркотичними засобами.

До теми 32. Методика розслідування посадових злочинів, корупції і хабарництва

Криміналістична характеристика корупції.

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні хабарництва.

Особливості проведення першочергових слідчих дій при розслідуванні хабарництва.

До теми 33. Методика розслідування заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем

Особливості огляду місця події при розслідуванні злочинів у сфері службової діяльності.

Першочергові слідчі та оперативно – розшукові дії при розслідуванні заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем.

До теми 34. Методика розслідування контрабанди

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні контрабанди.

Першочергові слідчі та оперативно – розшукові дії при розслідуванні контрабанди.

До теми 35. Методика розслідування виготовлення і збуту підроблених грошей і цінних паперів (фальшивомонетництво)

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні підробки цінних паперів і грошей.

Слідчі та оперативно – розшукові дії при розслідуванні фальшивомонетництва.

До теми 36. Методика розслідування підпалів та порушень протипожежних правил

Методика розслідування підпалень і кримінальних порушень протипожежних правил.

Використання спеціальних знань при розслідуванні злочинних порушень правил пожежної безпеки.

До теми 37. Методика розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту

Методика розслідування порушень правил безпеки руху і експлуатації транспорту.

Використання спеціальних знань при порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту.

До теми 38. Методика розслідування злочинів проти довкілля

Організація і планування розслідування злочинів проти довкілля.

Слідчі та оперативно – розшукові дії при розслідуванні злочинів проти довкілля.

До теми 39. Особливості методики розслідування злочинів, учинених неповнолітніми

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів неповнолітніх.

Організація розслідування злочинів, вчинених неповнолітніми.

До теми 40. Особливості методики розслідування злочинів, учинених кримінальним угрупованням

Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів, вчинених організованою групою.

Особливості тактики провадження окремих слідчих дій під час розслідування злочинів, вчинених організованою групою осіб.

До теми 41. Особливості методики розслідування злочинів за “гарячими слідами”

Методика розслідування злочинів по «гарячих слідах».

Першочергові слідчі та оперативно – розшукові дії при розслідуванні злочинів за “гарячими слідами”

До теми 42. Особливості методики розслідування нерозкритих злочинів минулих років

Методика розслідування нерозкритих злочинів минулих років.

Особливості застосування тактичних прийомів при розслідуванні нерозкритих злочинів минулих років.

9. Завдання до модульних контролів

Тестові завдання

Модульний контроль 1.

Змістовий модуль 1. МЕТОДОЛОГІЯ КРИМІНАЛІСТИКИ

ТЕМА 1. Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

1. Криміналістика – це:

а) наука, що вивчає і розробляє засоби, прийоми, методи та організаційні засади розкриття, розслідування та запобігання злочинам;

б) наука про закономірності утворення, виявлення, дослідження, оцінки і використання фактичних даних про сліди злочинної діяльності, які слугують основою для розроблення засобів, прийомів і методів виявлення, розкриття, розслідування та попередження злочинів;

в) наука, що досліджує закономірності злочинних діянь, механізм їх відображення в джерелах інформації, особливості слідчої діяльності і розробляє на цій основі засоби та методи ефективного розкриття і розслідування злочинів.

2. Що є предметом криміналістики?

а) злочинна діяльність;

б) закономірності виникнення слідів злочину;

в) відносини, які виникають внаслідок вчинення злочину і подальшого застосування відповідного покарання за його вчинення.

3. Що є об'єктом криміналістики?

а) злочинна діяльність;

б) діяльність з виявлення, розкриття і розслідування злочинів;

в) дослідження доказів.

4. Закономірності, які вивчає криміналістика:

а) закономірності судового дослідження, що вивчаються з метою встановлення істини у кримінальному судочинстві;

б) закономірності виникнення і розвитку зв’язків внутрі механізма злочину;

в) закономірності формування і реалізації способа вчинення і сокриття злочину.

5. Система курсу криміналістики:

а) криміналістична техніка; криміналістична тактика; криміналістична методика;

б) загальна теорія криміналістики; криміналістична техніка; криміналістична тактика; криміналістична методика;

в) методологічні засади криміналістики; криміналістична техніка; криміналістична тактика; криміналістична методика.

6. Методи криміналістики:

а) загальні, спеціальні;

б) загальнонаукові, спеціальні криміналістичні, спеціальні методи інших наук;

в) загальнонаукові, логічні, математичні, спеціальні криміналістичні, спеціальні методи інших наук.

ТЕМА 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика

ЗАВДАННЯ № 1. Що є найбільш значущим для встановлення тотожності об'єкта?

1. Форма об'єкта.

2. Розмір об'єкта.

3. Частота повторюваності ознак об'єкта.

4. Колір об'єкта.

ЗАВДАННЯ № 2. Як називається відрізок часу, протягом якого об'єкт залишається придатним для ідентифікації?

1. Ідентифікаційне поле.

2. Ідентифікаційний період.

3. Час ідентифікації.

4. Мета ідентифікації.

ЗАВДАННЯ № 3. Оглядаючи місце події, виявлено об'ємний слід взуття: довжина якого - 280 мм, ширина підметкової час­тини - 90 мм, ширина проміжної частини - 65 мм, ширина каблукової частини - 68 мм. До якого виду належать указані ознаки?

  1. До загальних ознак.

  2. До окремих ознак.

  3. До ознак загального походження.

  4. До індивідуальних ознак.

ЗАВДАННЯ №4. Експерт провів дослідження представлено­го машинописного документа, порівняльних зразків і визначив, на якій друкарській машинці він виконаний. Який вид ідентифікації мав місце?

1. За матеріально-фіксованими відображеннями.

2. За ознаками загального походження.

3. За описом.

4. За уявним образом.

ЗАВДАННЯ 5. На місці події на шкатулці виявлено чіткий слід пальця руки, який зафіксовано і вилучено. Для вирішення питання про те, чи залишений слід підозрюваним Козловим, призначена дактилоскопічна експертиза. Експерту для дослідження представлені: шкатулка зі слідом, фотознімок сліду, дактилокарта підозрюваного Козлова. Вкажіть ідентифікований об'єкт.

1. Шкатулка.

2. Слід пальця руки.

3. Дактилокарта підозрюваного Козлова.

4. Підозрюваний Козлов.

ЗАВДАННЯ № 6. Оглядаючи місце події у кримінальній справі про вбивство єгеря, було виявлено пиж із шматка газети. Під час обшуку в підозрюваного Коновалова було виявлено і вилучено частину газети «Труд». У ході екс­пертного дослідження встановлено, що частини газети, знайдені на місці події і під час обшуку в Коновалова, скла­дали єдине ціле. Визначте ідентифікований об'єкт.

1. Частина газети, знайдена на місці події.

2. Частина газети, знайдена під час обшуку в Коновалова.

3. Газета як єдине ціле.

4. Підозрюваний Коновалов.

ЗАВДАННЯ № 7. У кримінальній справі про розбійний напад слідчий направив у УОІ МВС України запит відносно підозрюваного Иванова на предмет його судимості. В довідці УОІ вказувалося, що Иванов був засуджений в 1985 р. за ч. З ст. 206 КК УРСР до 4 років позбавлення волі. Який вид ідентифікації мав місце?

1. За матеріально-фіксованими відображеннями.

2. За ознаками загального походження.

3. За описом.

4. За уявним образом.

ЗАВДАННЯ № 8. У кримінальній справі про замах на вбивст­во призначена судово-балістична експертиза. Перед ек­спертом поставлено питання, чи відстріляна гільза, виявлена на місці події, з пістолета «ТТ», вилуче­ного в підозрюваного Гусєва. Для провадження дослідження експерт зробив із представленого пістолета «ТТ» три експериментальні відстріли гільз. Визначте ідентифікований об'єкт.

1. Гільза з місця події.

2. Пістолет «ТТ».

3. Гільзи експериментального відстрілу.

4.Підозрюваний Гусєв.

ЗАВДАННЯ № 9. Укажіть об'єкт, відносно якого може бути встановлена тільки групова належність.

1. Людина.

2. Взуття.

3. Автомобіль

4. Бензин.

ЗАВДАННЯ № 10. Укажіть процесуальну форму ідентифікації.

1. Провадження Ідентифікаційного дослідження за опера­тивними матеріалами.

2. Провадження експертизи.

3. Використання даних криміналістичних обліків.

4. Розшук особи оперативним працівником за допомогою фотознімків.

Змістовий модуль 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА

ТЕМА 3. Концептуальні положення криміналістичної техніки та її галузей

1. Галузі криміналістичної техніки:

а) криміналістична фотографія та відеозапис, трасологія, одорологія, габітологія, біологія, медицина;

б) криміналістична фотографія та відеозапис, трасологія, одорологія, габітологія, зброєзнавство, документознавство, хімія, математика;

в) криміналістична фотографія та відеозапис, трасологія, одорологія, габітологія, зброєзнавство, документознавство, криміналістична реєстрація.

2. Субєкти застосування криміналістичної техніки:

а) слідчі; експерти; врачи;

б) слідчі, оперативні працівники; поняті;

в) слідчі, оперативні працівники, спеціалісти-криміналісти, прокурори-криміналісти, судді.

3. Науково-технічні засоби і прийоми для виявлення, фіксації і вилучення доказів:

а) засоби виявлення і фіксації папілярних узорів; засоби дактилоскопіювання;

б) матеріали для виготовлення зліпків;

в).пошукові прилади.

4. Науково-технічні засоби і методи, що застосовуються при лабораторних (експертних) дослідженнях:

а) фотографічні;

б) мікроскопічні;

в) невидіми промені спектра.

ТЕМА 4. Криміналістична фотографія та відеозапис»

ЗАВДАННЯ № 1. У процесі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди виникла необхідність сфотографувати два авто­мобілі, що знаходилися на різній відстані від точки зйом­ки. Вкажіть, при якому значенні діафрагми буде найбільша глибина різкості.

1.3,5.

2. 5,6.

3. 8.

4. 11.

ЗАВДАННЯ № 2. Оглядаючи місце події у справі про кражу з магазину, було проведено фотозйомку будівлі магазину з прилеглою місцевістю. Який вид фотозйомки було здійснено?

1. Орієнтуючий.

2. Оглядовий.

3. Вузловий.

4. Детальний.

ЗАВДАННЯ №З. У процесі огляду місця події у справі про крадіжку зі зломом спеціаліст-криміналіст одночасно провів фото­зйомку зруйнованого запірного пристрою і навісного замка, що лежав на підлозі біля вхідних дверей. Вкажіть, який вид фотозйомки проведено.

1. Орієнтуючий.

2. Оглядовий.

3. Вузловий.

4. Детальний.

ЗАВДАННЯ № 4. Під час огляду місця події за сприятливих умов було проведено фотозйомку. В результаті зйомки негатив виявився слабоконтрастним - деталі майже не можна розрізнити. Який фотопапір слід використати для фотодруку?

1. М'який.

2. Нормальний.

3. Контрастний.

4. Особливо контрастний.

ЗАВДАННЯ № 5. Затримуючи підозрюваного у скоєнні злочину, було проведено сигналітичну (впізнавальну) зйомку. Вкажіть, у яких видах має бути зображена особа на знімку.

1. У фас, правий профіль, повний зріст.

2. У фас, правий і лівий профіль.

3. У фас, лівий профіль, повний зріст.

4. У фас, правий та ¾ оберту лівого профілю.

ЗАВДАННЯ № 6. Фотографуючи сліди рук на місці події, спеціаліст-криміналіст використав макроскопічний метод зйомки. Вкажіть, які пристрої обов'язково треба ви­користати.

1. Стереоскоп.

2. Подовжувальні кільця.

3. Мікрофотоустановку.

4. Фотоспалах.

ЗАВДАННЯ № 7. Оглядаючи місце події, слідчий дав дору­чення спеціалісту-криміналісту сфотографувати слід протектора довжиною 1,5 м. Вкажіть, який метод зйомки треба використати.

1. Детальну зйомку методом лінійного панорамування.

2. Детальну зйомку методом колового панорамування.

3. Стереоскопічний метод зйомки.

4. Репродукційний метод зйомки.

ЗАВДАННЯ № 8. Під час проведення обшуку спеціаліст-криміналіст провів фотозйомку тайників і окремих пред­метів - речових доказів. Укажіть, як потрібно відобразити факт застосування зйомки.

1. Скласти акт про долучення фотознімків до протоколу обшуку.

2. Зробити запис у протоколі обшуку про проведену фото­зйомку.

3. Запропонувати спеціалісту скласти протокол про фото­графування об'єктів.

4. Скласти протокол огляду фотознімків.

ЗАВДАННЯ № 9. Оглядаючи речовий доказ - товаротранс­портну накладну, було проведено вимірювальну фото­зйомку слідів підчистки. Вкажіть, який спосіб вимірювальної зйомки було застосовано.

1. З глибинним масштабом.

2. З масштабною лінійкою.

3. З квадратним масштабом.

4. З рулеткою.

ЗАВДАННЯ № 10. Вкажіть, як повинен бути сфотографова­ний труп на місці події при оглядовій фотозйомці.

1. З голови і зверху.

2. З ніг і зверху.

3. З двох боків і зверху.

4. 3 чотирьох точок, розміщених по кутах.

ТЕМА 5. Криміналістична трасологія: сліди людини, сліди засобів учинення злочину

ЗАВДАННЯ № 1. У кримінальній справі про розбійний напад під час огляду місця події було виявлено різноманітні сліди. Вкажіть слід-відображення.

1. Розбите дзеркало.

2.Ґудзик.

3. Вдавлений слід віджиму на дверцях шафи.

4. Волокна тканини.

ЗАВДАННЯ № 2. Оглядаючи автомобіль, на його правому крилі виявлено потожировий слід пальця руки з чітким папілярним узором. Укажіть вид виявленого сліду.

1. Динамічний.

2. Маловидимий.

3. Периферичний.

4. Об'ємний.

ЗАВДАННЯ № 3. У кримінальній справі про крадіжку під час огляду складу будівельних матеріалів у куті було виявле­не слід у формі кола, утворений осипаним по окружності алібастром. За словами завідуючого складом, у цьому місці стояв металевий бак з алібастром. Укажіть вид даного сліду.

1. Динамічний.

2. Маловидимий.

3. Периферичний.

4. Об'ємний.

ЗАВДАННЯ № 4. У правому нижньому куті товаротранспор­тної накладної виявлено чорнильний слід пальця руки з чітким папілярним узором. Укажіть вид виявленого сліду.

1.Периферичний.

2.Відшарування.

3. Нашарування.

4. Маловидимий.

ЗАВДАННЯ № 5. Оглядаючи місце дорожньо-транспортної пригоди, на асфальті виявлено слід гальмування коліс автомобіля. Вкажіть вид даного сліду.

1. Динамічний.

2. Периферичний.

3. Об'ємний.

4. Статичний.

ЗАВДАННЯ № 6. На місці події при огляді стакана на ньому було виявлено два чіткі потожирові сліди пальців рук. Укажіть правильні дії (після опису в протоколі та фото­графування).

1. Обробити сліди темним порошком і перекопіювати на темну дактилоплівку.

2. Обробити сліди світлим порошком і перекопіювати на темну дактилоплівку.

3. Обробити сліди світлим порошком і вилучити стакан.

4. Вилучити стакан зі слідами, не обробляючи їх.

ЗАВДАННЯ № 7. Укажіть техніко-криміналістичнмй засіб, використовуваний для виявлення невидимих слідів рук на папері, картоні.

І.Лупа.

2. Йодна трубка.

3. Мікроскоп.

4. Ультрафіолетовий освітлювач.

ЗАВДАННЯ № 8. За якими слідами, залишеними на місці події, можна визначити приблизний зріст людини?

1. За слідами пальців рук

2. За слідами взуття.

3. За слідами зубів.

4. За слідами знаряддя злому.

ЗАВДАННЯ № 9. Укажіть завдання, яке можна вирішити при дослідженні надпилу (розпилу), виявленого під час огля­ду дверної коробки на місці події.

1. Ідентифікація інструменту.

2. Встановлення групової належності інструменту.

3. Ідентифікація людини.

4. Встановлення фізичної сили людини.

ЗАВДАННЯ № 10. Мулявін, засуджений до позбавлення волі за крадіжку, в касаційній скарзі вказав, що на попе­редньому слідстві на дактилоскопічну експертизу було направлено не той стакан, що був виявлений на місці події, а інший, з якого він пив воду в кабінеті слідчого при допиті. Обласний суд у кримінальній справі не вия­вив матеріалів, які б заперечували версію Мулявіна, Яку помилку допустив слідчий?

1. Не допитав експерта.

2. Не призначив повторну експертизу.

3. Не описав у протоколі огляду місця події стакан зі слідами рук, спосіб вилучення й упаковку.

4. Не зробив магнітофонного запису допиту Мулявіна.

ТЕМА 6. Криміналістичне дослідження вогнепальної зброї, вибухових пристроїв і речовин та слідів їх застосування (зброєзнавство). Криміналістичне дослідження холодної зброї

ЗАВДАННЯ № І. Під час обшуку в підозрюваного було знайдено обріз гладкоствольної рушниці. Вкажіть вид виявленої зброї. .

1. Саморобна.

2. Заводська.

3. Перероблена.

4. Нарізна.

ЗАВДАННЯ № 2. У кримінальній справі про вбивство трьох працівників ДАІ із вогнепальної зброї на місці події не було виявлено жодної стріляної гільзи. Ознакою застосу­вання якої зброї є дана обставина?

1. Автомата.

2. Карабіна.

3. Пістолета.

4. Револьвера.

ЗАВДАННЯ № З. Які сліди пострілу відносяться до розряду додаткових?

1. Стріляна куля.

2. Стріляна гільза.

3. Пробоїна.

4. Кіптява.

ЗАВДАННЯ № 4. Що є ознакою пострілу з близької відстані?

1. Глибока пробоїна.

2. Кіптява.

3. Відсутність гільзи.

4. Поясок обтирання.

ЗАВДАННЯ № 5. Що є ознакою пострілу в упор?

1. Штанцмарка.

2. Поясок обтирання.

3. Напрям каналу рани.

4. Наявність стріляної гільзи.

ЗАВДАННЯ № 6. За допомогою якого методу встановлюється місце, звідки зроблено постріл?

1. Вимірювання.

2. Фіксування.

3. Візування.

4. Фотографування.

ЗАВДАННЯ № 7. Вкажіть одну з частин гільзи.

1. Оболонка.

2. Дульний зріз.

3. Головна частина.

4. Закраїна.

ЗАВДАННЯ № 8. За якою обставиною на місці події можна судити про застосування гладкоствольної зброї?

1. За наявністю пижів.

2. За глибиною пробоїни.

3. За відсутністю стріляних куль.

4. За відстанню до місця пострілу.

ЗАВДАННЯ № 9. У протоколі огляду місця події було сказано: «Біля трупа жінки виявлено пістолет «ПМ» ІР № 1788 1974 р. випуску, розташований вікном замка вверх, зі

спущеним курком. Із каналу ствола відчувається запах гару». Яку помилку допущено?

1. У протоколі міститься зайва інформація.

2. Не вказана наявність і кількість нагару в каналі ствола.

3. Не вказано, чи справний пістолет.

4. Не вказано точне місцезнаходження пістолета.

завдання № 10. Оглядаючи місце події, було виявлено пробоїну у спинці стільця. Вкажіть можливості судово-балістичної експертизи у зв'язку з цією обставиною.

1. Встановити, чи є дане пошкодження вогнепальним.

2. Ідентифікувати стріляну кулю.

3. Ідентифікувати людину.

4. Ідентифікувати зброю.

ТЕМА 7. Криміналістичне дослідження документів та їх реквізитів (документознавство). Судове почеркознавство і авторознавство

ЗАВДАННЯ № 1. Під час огляду товаротранспортної накладної було виявлено сліди механічного вилучення тексту (підчистки). Вкажіть, що треба записати в протоколі огля­ду документа.

1. Виявлено підчистку в графі «Кількість вантажу...»

2. У графі «Кількість вантажу...» виявлено скуйовдженість волокон, потоншення шару паперу.

3. У графі «Кількість вантажу...» виявлено сліди ме­ханічного вилучення тексту.

4. У графі «Кількість вантажу...» виявлено сліди підчистки, виконаної гумкою.

ЗАВДАННЯ № 2. Готуючи матеріали для експертного дослідження машинописних текстів, слідчий запропону­вав надрукувати текст на машинці «Рейнметалл», на якій, за його припущенням, було виконано додрукування в рахунку-фактурі. Вкажіть, який порівняльний зразок був виконаний.

1. Вільний зразок.

2. Умовно вільний зразок.

3. Експериментальний зразок.

4. Порівняльний зразок.

ЗАВДАННЯ № 3. Під час огляду доручення на отримання продовольчих товарів зі складу-холодильника у відбитку печатки слідчий виявив сліди надавлювання в окремих штрихах, залишки красителя копіювального паперу, в центрі відбитку - прокол паперу. Вкажіть, ознаки якої підробки печатки виявлено.

1. Зарисовка зображення відбитка.

2. Кліше, виготовлене гравіруванням.

3. Кліше, виготовлене набором друкарського шрифту.

4. Перекопіювання відбитка безпосередньо з документа-оригіналу.

ЗАВДАННЯ № 4. У кримінальній справі про викрадення іменного вкладу в ощадному банку під час огляду прибут­кового касового ордера (Ф. № 51) в умовах тіньового освітлення і під мікроскопом у підписі вкладника було виявлено борозенки, обведені чорнилом, окремі штрихи не співпадали з борозенками. На зворотному боці доку­мента було видно випуклі зображення підпису, що відрізнялися сильним надавлюванням. Укажіть, ознаки якої технічної підробки підпису виявлені.

1. Через копіювальний папір з наступним обведенням.

2. Копіювання на просвіт.

3. Перетиснення дійсного підпису на просвіт з наступним обведенням.

4. Копіювання з використанням проміжного кліше.

ЗАВДАННЯ № 5. Слідча практика і криміналістична теорія виробили загальні правила поводження з документами - речовими доказами. Вкажіть, які дії можна здійснити відносно документів.

1. Підшивати до справи, скріплювати скріпками.

2. Наклеювати на підкладку.

3. Прилучати до справи в окремому пакеті.

4. Робити позначки олівцем, ставити печатки.

ЗАВДАННЯ № 6. На місці події виявлено згорілий документ, який ще зберіг форму. Вкажіть, які дії необхідно здійснити, виключивши неправильне.

1. Сфотографувати документ.

2.Вложити документ у конверт і підшити до справи.

3. Обробити документ 15-процентним розчином гліцерину у воді.

4. Упакувати документ у ящик з ватою.

ЗАВДАННЯ № 7. Оглядаючи документ, в окремих його реквізитах виявлено білуваті плями, зміну кольору папе­ру, обезбарвлення лініювання і захисної сітки, розпливчатість красителя заново написаних штрихів. Укажіть, ознаки якого способу підробки документа виявлені.

1. Підчистки.

2. Травлення.

3. Дописування.

4. Виправлення.

ЗАВДАННЯ № 8. Укажіть, в яких ситуаціях слід використати метод дослідження документів в інфрачервоних проме­нях під електронно-оптичним перетворювачем з метою виявлення тексту.

1. Коли текст написаний аніліновим чорнилом і залитий тушшю.

2. Коли текст написаний графітним олівцем і закреслений графітним.

З. Коли відбиток печатки виконаний друкарською фарбою і залитий аніліновим чорнилом.

4. Якщо текст виконаний різноколірним чорнилом і закрес­лений кольоровим чорнилом.

ЗАВДАННЯ № 9. Укажіть технічний засіб, застосовуваний для виявлення ознак травлення документа.

1. Електронно-оптичний перетворювач (ЕОП).

2. Джерело інфрачервоних променів.

3. Джерело ультрафіолетового освітлення (УФЛ).

4. Рентгенівський апарат.

ЗАВДАННЯ № 10. Укажіть ознаки дописування в документі.

1. Скуйовдженість волокон паперу тексту.

2. Нерівномірність проміжків між рядками, словами і бук­вами всередині слів.

3. Зміна кольору паперу.

4. Шорсткуватість поверхні паперу.

ЗАВДАННЯ № 11. У бухгалтерії заводу було вилучено рукописну відомість, у якій всі букви в словах на були з'єднані. До якої групи відноситься дана ознака?

1. До граматичних ознак.

2. До стилістичних ознак.

3. До загальних ознак почерку.

4. До окремих ознак почерку.

ЗАВДАННЯ № 12. Оглядаючи рукописний документ, було встановлено, що його виконавець не робить переносу слів, ущільнюючи букви або кидаючи рядок і переходячи на наступний. До якої групи відноситься дана ознака?

1. До граматичних ознак.

2. До лексичних ознак.

3. До стилістичних ознак.

4. До топографічних ознак.

ЗАВДАННЯ № 13. При огляді записки погрозливого змісту було встановлено, що велика літера «Б» виконана уск­ладненими рухами. До якої групи відноситься дана озна­ка?

1. До загальних ознак почерку,

2. До окремих ознак почерку.

3. До стилістичних ознак,

4. До граматичних ознак.

ЗАВДАННЯ № 14. У кримінальній справі про викрадення гро­шей у БМУ-4 було встановлено, що бухгалтер Ивченко представив фальшиву відомість на виплату премій працівникам організації. Для вирішення питання про те, чи підроблена ця відомість Ивченком, призначена по­черкознавча експертиза. Вкажіть вільні зразки почерку Ивченка.

1. Заява Ивченка про прийом на роботу.

2. Письмове пояснення Ивченка працівнику міліції.

3. Письмові показання, викладені Ивченком на допиті.

4. Вісім сторінок рукописного тексту, написаного Ивчен­ком під диктовку слідчого.

ЗАВДАННЯ № 15. У кримінальній справі про розбій для про­ведення почеркознавчої експертизи експерту було на­правлено як зразок почерку письмове пояснення підозрюваного Тіщева, дане ним оперативному працівнику міліції, який провадив дізнання. До якого виду зразків належить цей документ?

1. До вільного.

2. До умовно вільного.

3. До експериментального.

4. До порівняльного.

ЗАВДАННЯ № 16. Укажіть мінімальний обсяг вільних зразків почерку перевірюваної особи, необхідний для експерт­ного дослідження по виявленню виконавця рукописного документа (в сторінках).

1. Одна.

2. Не менше трьох.

3. Не менше п'яти.

4. Не менше восьми.

ЗАВДАННЯ № 17. Укажіть мінімальний обсяг експеримен­тальних зразків почерку перевірюваної особи, не­обхідний для експертного дослідження по виявленню виконавця рукописного документа (в сторінках).

І.Одна.

2. Не менше трьох.

3. Не менше п'яти.

4. Не менше восьми.

ЗАВДАННЯ № 18. Укажіть мінімальний обсяг експеримен­тальних зразків підписів перевірюваної особи, необхідний для експертного дослідження по виявленню виконавця підпису в документі (у сторінках).

1. Не менше п'яти.

2. Не менше десяти.

3. Не менше двадцяти.

4. Не менше тридцяти.

ЗАВДАННЯ № 19. У кримінальній справі про викрадення гро­шей у радгоспі «Світанок» було встановлено, що касир Зінченко привласнювала гроші, призначені для додатко­вої виплати сезонним робітникам, розписуючись від їхнього імені у відомості. Як необхідно діяти, готуючи матеріали для почеркознавчої експертизи?

1. Відібрати у Зінченко зразки підписів від імені робітників, попередньо показавши відомість з підписами.

2. Відібрати у Зінченко зразки підписів від імені робітників, попередньо показавши відомість, а також відібрати зразки почерку.

3. Відібрати у Зінченко зразки підписів від імені робітників, не показуючи відомості.

4. Відібрати у Зінченко зразки підписів від імені робітників, не показуючи відомості, а також відібрати зразки почерку.

ЗАВДАННЯ № 20. Для встановлення виконавця цифрових записів у документах, вилучених із бухгалтерії Будинку побуту, експерту-почеркознавцю направлені як зразки:

А)зошит підозрюваного Носова з буквеними записами обсягом 26 стор.; Б)експериментальні буквені зразки почерку підозрюваного обсягом 10 стор.

Експерту не­обхідно вирішити питання про те, чи виконані цифрові записи Носовим. Яка помилка допущена при підготовці експертизи?

1. Недостатньо вільних зразків почерку підозрюваного.

2. Недостатньо експериментальних зразків почерку підозрюваного.

3. Представлений матеріал не зіставляється.

4. Неправильно сформульоване запитання.

ТЕМА 8. Техніко-криміналістичні засоби пошуку і ідентифікації особи за ознаками зовнішності (габітоскопія)

ЗАВДАННЯ № 1. Описуючи шахрайку, потерпіла назвала тонкі губи однією з ознак її зовнішності. До якого виду належить указана ознака зовнішності?

1. До анатомічних ознак.

2. До функціональних ознак.

3. До особливих прикмет.

4.До помітних прикмет.

ЗАВДАННЯ № 2. Відомо, що розшукуваний злочинець має звичку носити на поясі маленьку чорну сумочку. До якого виду належить дана ознака?

1. До анатомічних ознак.

2. До функціональних ознак.

3. До допоміжних ознак.

4. До особливих прикмет.

ЗАВДАННЯ № 3. Яка з перерахованих ознак зовнішності людини належить до помітних прикмет?

1. Довгі пальці.

2. Уривчаста мова.

З. Татуїровка на грудях у вигляді дракона.

4. Шрам на верхній губі.

ЗАВДАННЯ № 4. Розшукуваний має звичку тримати праву руку за бортом піджака. Вкажіть вид даної ознаки.

1. Анатомічна.

2. Функціональна.

3. Допоміжна.

ЗАВДАННЯ № 5. Укажіть особливу прикмету зовнішності людини.

1. Довге русяве волосся.

2. Родима пляма на великому пальці ноги.

3. Швидка хода.

4. Високий зріст.

ЗАВДАННЯ № 6. Яким чином визначається розмір частин тіла людини при складенні словесного портрета?

1. Вимірюванням.

2. Відносно частин тіла іншої людини.

3. Відносно частин тіла описуючого.

4. Відносно частин тіла описуваного.

ЗАВДАННЯ № 7. У кажіть об'єктивне джерело інформації про ознаки зовнішності розшукуваного злочинця.

1. Композиційно-фотографічний портрет.

2. Медична картка.

3. Показання потерпілого.

4. Показання родичів розшукуваного.

ЗАВДАННЯ № 8. Що з наведеного переліку вимог не є обов'язковим при складенні словесного портрета?

1. Точне визначення розмірів частин тіла.

2. Максимальна деталізація.

3. Використання спеціальної термінології.

4. Системність опису.

ЗАВДАННЯ № 9. Укажіть найбільш ефективний у розшуковій практиці засіб установлення розшукуваної особи.

1. Словесний портрет.

2. Композиційно-фотографічний портрет (фоторобот).

3. Зарисований портрет (ізоробот).

ЗАВДАННЯ № 10, У кримінальній справі про вбивство при перевірці показань підозрюваного Коренєва було вияв­лено скелетований труп жінки. Яку дію треба зробити, щоб установити, чи є виявлений труп трупом Рюрик, котра безвісти пропала і розшукується?

1. Перевірку за криміналістичними обліками.

2. Огляд документів.

3. Фотопортретну експертизу.

4. Допит Коренєва.

ТЕМА 9. Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів

Криміналістичне дослідження звукових слідів (фоноскопія) і запахових слідів (одорологія)

1. Класифікація речовин – слідів злочину:

а) природа походження: природні, штучні,

б) хімічній состав: органічні, неорганічні,

в) стан: газообразні, рідинні, тверді.

2. Вилучення мікрочастинок:

а) разом з об’єктом,

б) з частиною об’єкта,

в) без об’єкта (на ліпку стрічку).

3. Процесуальне оформлення вилучення доказів:

а) відображення в протоколі,

б) фотографування,

в) вилучення в натурі.

4. Об’єкти – носії запаха людини:

а) пот, кров,

б) носильні речи,

в) різні предмети – засоби учинення злочину та ін.

5. Засоби криміналістичної одорології:

а) прилади відбору запаху,

б) прилади для консервування запаху,

в) апаратура для лабораторного дослідження,

г) службовий собака.

ТЕМА 10. Інформаційно-довідкове забезпечення криміналістичної діяльності (криміналістична реєстрація)

ЗАВДАННЯ № 1. Укажіть, що може бути безпосередньою правовою основою для кримінальної реєстрації, виключивши неправильне.

1. Протокол затримання підозрюваного.

2. Постанова прокурора, слідчого про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3. Постанова про притягнення в ролі обвинуваченого.

4. Постанова про запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

5. Вирок або ухвала суду.

ЗАВДАННЯ № 2. Вкажіть, які об'єкти беруться на оперативно-розшуковий облік.

1. Обвинувачені, піддані арешту.

2. Підроблені документи, виготовлені друкарським спосо­бом.

3. Особи, які пропали безвісти, невідомі хворі та невпізнані трупи.

4. Підроблені металеві гроші.

ЗАВДАННЯ №3. У кримінальній справі про фальшивомонетництво на речовому ринку був затриманий покупець, у якого вилучено 2 купюри вартістю 50 американських доларів. Експертизою встановлено, що обидві купюри фальшиві. Вкажіть, до якого виду обліків кримінальної реєстрації належить облік підроблених паперових гро­шей.

1. До оперативно-довідкового.

2. До криміналістичного.

3. До оперативно-розшукового.

4. До інформаційного.

ЗАВДАННЯ № 4. Оглядаючи місце події у справі про квар­тирну крадіжку, на віконному склі було виявлено слід пальця руки, придатний для ідентифікації. Слід пере­копійовано на дактилоскопічну плівку. Встановлено, що слід пальця руки залишений не членами сім'ї, що мешка­ють у квартирі. Вкажіть, до якого виду обліків у системі кримінальної реєстрації відноситься облік слідів пальців рук із місця події.

1. До криміналістичного.

2. До оперативно-довідкового.

3. До оперативно-розшукового.

4. До інформаційного.

ЗАВДАННЯ № 5. Під час проведення оперативно-розшукових заходів з приводу підозріння у вчиненні квартирних крадіжок було затримано громадянина Вольського. Його сфотографовано і дактилоскопійовано. Вкажіть, куди потрібно направити зразки відбитків рук Вольського для порівняльного дослідження з наявними в колекції слідами рук, вилученими з місць нерозкритих злочинів.

1.В Науково-Дослідний Експертно-Криміналістичний Центр при УМВС.

2.В Управління Оперативної Інформації УМВС.

3. В апарат кримінального розшуку.

4.В чергову частину районного відділу внутрішніх справ.

ЗАВДАННЯ № 6. Укажіть, на якому рівні ведеться облік слідів знарядь злому й інструментів, вилучених із місць подій, у справах про нерозкриті злочини.

1. Централізований.

2. Централізовано-місцевий.

3. Місцевий.

4. Державний.

ЗАВДАННЯ № 7. При затриманні групи рекетирів у салоні автомобіля було виявлено пістолет. Укажіть, до якого виду обліків у системі кримінальної реєстрації відноситься облік утраченої й викраденої вогнепальної зброї.

1. До оперативно-довідкового.

2. До криміналістичного.

3. До оперативно-розшукового.

4. До інформаційного.

ЗАВДАННЯ № 8. У кримінальній справі про квартирну крадіжку було встановлено, що злодії викрали японський відеомагнітофон «Соні» і мисливську рушницю Тульського збройового заводу. Потерпілий пред'явив слідчому пас­порт та інші документи на викрадені речі. Вкажіть, де здійснюється облік викрадених і вилучених номерних ре­чей.

1. У системі оперативно-довідкового обліку.

2. У системі криміналістичного обліку. .

3. У системі оперативно-розшукового обліку.

4. У системі інформаційного обліку.

ЗАВДАННЯ № 9. Укажіть, які підрозділи ведуть облік слідів взуття, вилучених із місць нерозкритих злочинів.

1.Науково-Дослідний Експертно-Криміналістичний Центр при УМВС.

2. Управління Оперативної Інформації УМВС.

3. Підрозділи кримінального розшуку.

4. Чергова частина УВС.

ЗАВДАННЯ № 10. Укажіть, до якого виду відносяться обліки патронів, куль і гільз зі слідами від зброї, вилучених із місць споєння злочинів.

1. До оперативно-довідкового.

2. До оперативно-розшукового.

3. До криміналістичного.

4. До інформаційного.

Модульний контроль 2.

Змістовий модуль 3. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА

ТЕМА 11. Концептуальні положення криміналістичної тактики.

1.Термін “тактика” –

а) підготовка та ведення бою;

б) система засобів, спрямованих на досягнення певної мети через боротьбу, зіткнення інтересів, та подолання опору;

в) загальні положення про криміналістичну версію;

2. Проблеми застосування судом даних криміналістики знайшли своє відображення у концепції

а) Л. Ю. Ароцкера;

б) Г. Гроса;

в) Г. Шнейкерта;

3. У структурному відношенні в тактиці виділяють:

а) загальні положення та положення щодо тактики провадження окремих дій;

б) всі положення криміналістичної тактики які мають бути відомі суду;

в) межі криміналістичної тактики;

4. Криміналістична тактика

а) складова частина науки криміналістики;

б) відносно самостійна частина науки криміналістики;

в) вірної відповіді не має;

5. За змістом криміналістична тактика має таку структуру:

а) загальні положення, підгалузі, окремі наукові теорії;

б) всі положення криміналістичної тактики які мають бути відомі суду;

в) межі криміналістичної тактики;

6. Систему криміналістичної тактики є:

а) всі положення криміналістичної тактики які мають бути відомі суду;

б) принципи, окремі теорії і вчення, що утворюють в сукупності наукові, окремі метрологічні основи практичної діяльності учасників розкриття, розслідування і попередження злочинів;

в) розробка засобів і методів швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону;

7. Криміналістична тактика:

а) має зв’язок з кримінальним і кримінально-процесуальним правом;

б) не має зв’язку з кримінальним і кримінально-процесуальним правом;

в) має зв’язок з кримінальним і кримінально-процесуальним правом, з логікою, судовою психологією;

8. Завдання криміналістичної тактики є:

а) всі положення криміналістичної тактики які мають бути відомі суду;

б) принципи, окремі теорії і вчення, що утворюють в сукупності наукові, окремі метрологічні основи практичної діяльності учасників розкриття, розслідування і попередження злочинів;

в) розробка засобів і методів швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону;

9. Принцип законності криміналістичної тактики:

а) це організаційний принцип тактики, що передбачає, як спланувати слідчу дію або оперативний захід, щоб при мінімальних витратах сил і засобів одержати необхідний результат;

б) це принцип тактики, що передбачає, що вся діяльність учасників процесу протікає у кримінально-процесуальній формі, будь - який відступ від неї веде до беззаконня;

в) розробка засобів і методів швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону;

10. Принцип економічності криміналістичної тактики:

а) це організаційний принцип тактики, що передбачає, як спланувати слідчу дію або оперативний захід, щоб при мінімальних витратах сил і засобів одержати необхідний результат;

б) це принцип тактики, що передбачає, що вся діяльність учасників процесу протікає у кримінально-процесуальній формі, будь - який відступ від неї веде до беззаконня;

в) розробка засобів і методів швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону;

11. Суб’єкти криміналістичної тактики:

а) це прокурор, суд, слідчий, орган дізнання;

б) це прийоми, знаряддя праці, пристосування, інструменти;

в) сукупність методів і прийомів, засобів практично діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів;

12. Інтелектуальні засоби криміналістичної тактики:

а) це знаряддя вербальної діяльності суб’єкта кримінального процесу;

б) це інструментарій, знаряддя реалізації методів у практиці розслідування і судового розгляду кримінальних справ;

в) слідчі і судові дії;

13. Матеріально-технічні засоби криміналістичної тактики:

а) це знаряддя вербальної діяльності суб’єкта кримінального процесу;

б) це інструментарій, знаряддя реалізації методів у практиці розслідування і судового розгляду кримінальних справ;

в) слідчі і судові дії;

14. До процесуальних засобів криміналістичної тактики відносяться:

а) це знаряддя вербальної діяльності суб’єкта кримінального процесу;

б) це інструментарій, знаряддя реалізації методів у практиці розслідування і судового розгляду кримінальних справ;

в) слідчі і судові дії, процесуально неповністю розкриті, процесуально не розкриті;

15. Тактичний прийом –

а) динамічна категорія, коли суб’єкт обирає знаряддя праці і прогнозує спосіб їх застосування в ситуації, яка склалася;

б) спосіб, рекомендація, лінія поведінки, спосіб дії, модель, програма, організаційний захід, система форм рухів суб’єкта;

в) наслідок планування інтелектуальної і предметно-перетворюючої діяльності суб’єкта;

16. Ситуація –

а) це реальне положення матеріальних речей, явищ, подій і фактів, з якими стикається суб’єкт у практичній предметно-перетворюючий діяльності;

б) динамічна категорія, коли суб’єкт обирає знаряддя праці і прогнозує спосіб їх застосування в ситуації, яка склалася;

в) наслідок планування інтелектуальної і предметно-перетворюючої діяльності суб’єкта;

17. Планування –

а) це реальне положення матеріальних речей, явищ, подій і фактів, з якими стикається суб’єкт у практичній предметно-перетворюючий діяльності;

б) динамічна категорія, коли суб’єкт обирає знаряддя праці і прогнозує спосіб їх застосування в ситуації, яка склалася;

в) наслідок планування інтелектуальної і предметно-перетворюючої діяльності суб’єкта;

18. Тактична операція –

а) це засіб діяльності слідчого, застосовуваний для вирішення тактичних завдань, що виникають при розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів;

б) це реальне положення матеріальних речей, явищ, подій і фактів, з якими стикається суб’єкт у практичній предметно-перетворюючий діяльності;

в) поєданність чогось у певному порядку, система прийомів і методів для здійснення складного задуму, хитрування, виверт;

19. Тактична комбінація –

а) поєданність чогось у певному порядку, система прийомів і методів для здійснення складного задуму, хитрування, виверт;

б) це засіб діяльності слідчого, застосовуваний для вирішення тактичних завдань, що виникають при розкритті, розслідуванні і попередженні злочинів;

в) засоби криміналістичної тактики;

20. Спілкування

а) засоби криміналістичної тактики;

б) це динамічна категорія процесу між особистих відносин, умова для створення соціально-психологічних наслідків;

в) сукупність методів і прийомів, засобів практично діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів.

ТЕМА 12. Криміналістична версія і організація та планування розслідування злочину

ЗАВДАННЯ № 1. В чому полягає суть планування розслідування у кримінальній справі?

1. В даванні доручень органу дізнання.

2. У здійсненні контролю за ходом розслідування,

3. У визначенні обсягу слідчої роботи і розподіленні її в часі.

4. У визначенні строків розслідування.

ЗАВДАННЯ № 2. Що лежить в основі плану розслідування?

1. Версії.

2. Інформація про особу злочинця.

3. Заява потерпілого,

4. Забезпечення відшкодування збитку, заданого злочи­ном.

ЗАВДАННЯ № 3. В результаті ревізії у продовольчому мага­зині виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей. Вкажіть загальну версію.

1. Недостача утворилася внаслідок псування продуктів.

2. Недостача утворилася не в результаті розкрадання.

3. Здійснено крадіжку завідуючою магазином.

4. Здійснено крадіжку продавцями магазину.

ЗАВДАННЯ № 4. Підозрюваний у вбивстві Видов зник. Під час обшуку на квартирі Видова були одержані дані, які служать підставою для припущення, що він перехо­вується в Іркутській області. До якого виду відноситься дана версія?

1. Розшукова.

2. Судова.

3. Експертна.

4. Типова.

ЗАВДАННЯ № 5. У кримінальній справі про розкрадання м‘яса на холодильнику птахофабрики ревізією було вияв­лено лишки м'яса на 60 тис. грн. Враховуючи досвід розслідування в аналогічних справах, було висунуто версію про те, що резерви для розкрадання створюють­ся за рахунок зміни температурного режиму зберігання м'яса. Як називається версія такого роду?

1. Розшукова.

2. Судова.

3. Експертна.

4. Типова.

ЗАВДАННЯ № 6. У кримінальній справі про крадіжку з мага­зину слідчим було висунуто версію про те, що її здійснив раніше судимий Зубов. Після провадження протягом місяця слідчих і оперативних дій було встановлено алібі Зубова. Іншої інформації не було зібрано. Яке правило не дотримане?

1. Версії повинні висуватися і перевірятися з урахуванням досвіду розслідування аналогічних справ.

2. Версії повинні базуватися на фактах.

3. Версії мають бути логічно правильно побудовані.

4. Висуваються і перевіряються всі можливі версії, по-різному пояснюючі розслідувану подію.

ЗАВДАННЯ №7. Взимку на вулиці міста було знайдено труп немолодого чоловіка. Слідчий, який провадив огляд, звернув увагу на яскраво-рожеві нігті пальців рук трупа. На цій підставі в числі інших була висунута версія про те, що потерпілий - артист. Яке правило недотримане?

1. Версії повинні висуватися і перевірятися з урахуванням досвіду розслідування аналогічних справ.

2. Версії повинні основуватися на фактах.

3. Версії мають бути логічно правильно побудовані.

4. Висуваються і перевіряються всі можливі версії, по-різному пояснюючі розслідувану подію.

ЗАВДАННЯ № 8. На якому етапі формування і розвитку версії визначаються обставини, що підлягають з'ясуван­ню?

1. Під час аналізу вихідних даних.

2. Під час формулювання припущення.

3. Під час формулювання висновків.

4. Під час перевірки зроблених висновків.

ЗАВДАННЯ № 9. Укажіть, провадження яких слідчих дій повинно плануватися в першу чергу після порушення кримінальної справи.

1. Дій, спрямованих на забезпечення відшкодування збитків.

2. Дій, спрямованих на з'ясування обставин, що сприяли вчиненню злочину.

3.Дій, спрямованих на перевірку зібраних доказів.

4. Дій, спізнення з якими може призвести до втрати до­казів.

ЗАВДАННЯ № 10. У чому полягає особливість планування розслідування злочину, яке веде бригада слідчих?

1. В аналізі вихідних матеріалів.

2. У висуванні версій.

3. У складенні планів за окремими напрямками розслідування.

4. В оцінці отримуваних результатів.

ТЕМА 13. Тактика слідчого огляду й освідування»

ЗАВДАННЯ 1. У відділ внутрішніх справ надійшло повідомлення про те, ще з універмагу «Ювілейний» здійснено крадіжку. Оглянути місце події виїхала слідчо-оперативна група (СОГ). Укажіть безпосередню мету огляду місця події.

1. Виявлення винних у здійсненні крадіжки.

2. Відтворення обстановки й обставин здійснення крадіжки.

3. З'ясування обстановки І виявлення слідів крадіжки,

4. Встановлення тотожності об'єктів на місці події.

ЗАВДАННЯ № 2. Яка з перерахованих підготовчих дій має бути виконана до виїзду на місце події?

1. Забезпечення охорони місця події.

2. Визначення ролі кожного члена СОГ в огляді.

3. Виведення з місця події сторонніх осіб.

4. Визначення порядку огляду.

ЗАВДАННЯ № 3. Яка з перерахованих підготовчих дій має бути виконана на місці події до початку огляду?

1. Перевірка стану техніко-криміналістичних засобів.

2. Перевірка наявності бланків необхідних процесуальних документів.

3. Виведення з місця події сторонніх осіб.

4. Забезпечення наявності транспорту для доставки вилучених речових доказів.

ЗАВДАННЯ № 4. Для провадження огляду на двох поверхах універмагу у зв'язку з великим обсягом роботи до складу СОГ включено двох слідчих. Яку мінімальну кількість понятих необхідно запросити для участі в огляді?

1.Двох.

2. Трьох.

3. Чотирьох.

4. Шістьох.

ЗАВДАННЯ 5. На якому етапі дослідження місця події визначаються метод і послідовність огляду?

1, На підготовчому етапі до виїзду на місце події.

2. На підготовчому етапі на місці події.

3. На етапі загального огляду (обстеження) місця події.

4. На етапі детального огляду місця події.

завдання № 6. У парку в дрібному чагарнику знайдено сейф із універмагу зі слідами злому. Який метод найбільш характерний для огляду даного місця події?

1. Концентричний.

2. Ексцентричний.

3. Фронтальний.

4. Вузловий.

ЗАВДАННЯ № 7. У кримінальній справі про крадіжку зі складу було виявлено навісний замок із розпиляною по цен­тру дужкою. На нижній частині корпусу замка були сліди у вигляді дрібної насічки, схожі на сліди від лещат. Для якої версії є основою дана обставина?

1. Про велику фізичну силу злочинця.

2. Про наявність навиків злому у злочинця.

3. Про кількох співучасників крадіжки.

4. Про інсценування крадіжки.

ЗАВДАННЯ № 8. У секції № 4 універмагу знаходилися сте­лажі з різними канцелярськими товарами. Порядок укла­дання товарів був звичайним для даної секції, без порушень. Наскільки докладним повинен бути опис об­становки в протоколі огляду?

1. Достатньо обмежитися вказівкою на те, що слідів у секції не виявлено.

2. Достатньо вказати, що в секції знаходяться стелажі з різними канцелярськими товарами.

3. Потрібно вказати кількість і розмір стелажів, види това­ру, що знаходиться на них, а також і те, що укладання товару не порушене.

4. Повинна бути описана кожна упаковка товару.

ЗАВДАННЯ № 9. Під час огляду завідуюча радіотехнічною секцією універмагу заявила, що з її секції викрадено 4 магнітофони і 10 плейєрів, і попросила записати це в протоколі. Як слід діяти у зв'язку з одержанням даної Інформації?

1. Прийняти інформацію до уваги.

2. Після огляду провести допит.

3. Записати в протоколі огляду.

4. Припинити огляд і провести допит.

ЗАВДАННЯ № 10. На внутрішній поверхні дверцят сейфа виявлено чіткий слід пальця руки. В протоколі огляду місця події даний факт зафіксований таким чином: «...на нижній частині дверцят сейфа, розміщеного біля північної стіни приміщення, виявлено чіткий потожировий слід пальця руки із завитковим папілярним узором. Слід сфотографовано, оброблено світлим порошком і скопійовано на темну дактилоплівку.» Яку помилку допу­щено в протоколі огляду?

1. Не вказана придатність сліду для ідентифікації,

2. Не вказано, ким залишений слід (чоловіком чи жінкою).

3. Не вказано точне місцезнаходження сліду.

4. Не вказано, ким виявлений слід.

Тема 14. Тактика огляду місця події

1.За видом джерел відображення доказів досудові слідчі дії поділяються на:

а) вербальні;

б) нон вербальні;

в) вербальні , нон вербальні, змішані;

2. Метод огляду –

а) впорядкована сукупність(система) правил для безпосереднього сприйняття в дослідження матеріальних об’єктів або систем;

б) поєднанність чогось у певному порядку, система прийомів і методів для здійснення складного задуму, хитрування, виверт;

в) сукупність методів і прийомів, засобів практично діяльності по розкриттю і розслідуванню злочинів;

3. Статистичний метод огляду –

а) допускає дослідження території по секторах;

б) засоби дослідження застосовуються до об’єкта, попередньо розділеного на ділянки, вузли, квадрати;

в) засоби криміналістичної тактики застосовуються до об’єкта дослідження без його механічного переміщення з місця виявлення;

4. Секторальний метод -

а) допускає дослідження території по секторах;

б) засоби дослідження застосовуються до об’єкта, попередньо розділеного на ділянки, вузли, квадрати;

в) засоби криміналістичної тактики застосовуються до об’єкта дослідження без його механічного переміщення з місця виявлення;

5. У вузловому методі огляду –

а) допускається дослідження території по секторах;

б) засоби дослідження застосовуються до об’єкта, попередньо розділеного на ділянки, вузли, квадрати;

в) засоби криміналістичної тактики застосовуються до об’єкта дослідження без його механічного переміщення з місця виявлення;

6. Слідчий огляд як процесуальна форма реалізації тактичних прийомів –

а) це процесуальна діяльність уповноважених осіб по застосуванню тактичних прийомів і технічних засобів для виявлення, закріплення і добування з матеріальних джерел інформації, а також встановлення інших обставин, що мають значення для справи;

б) тактичні основи для розробки прийомів слідчого огляду та їх практичної реалізації;

в) засоби криміналістичної тактики застосовуються до об’єкта дослідження без його механічного переміщення з місця виявлення;

7. Види огляду:

а) приміщення, місцевості, предметів, документів;

б) нон вербальні;

в) вербальні , нон вербальні, змішані;

8. Цілі огляду:

а) безпосереднє вивчення слідчим обстановки місця події, зв’язування характеру і обставин події злочину;

б) одержання інформації про деякі обставини, що сприяли вчиненню злочину;

в) це інструментарій, знаряддя реалізації методів у практиці розслідування і судового розгляду кримінальних справ;

9. Матеріальні сліди

а) несуть інформацію про місце вчинення злочину;

б) несуть інформацію про місце приховування слідів злочину;

в) несуть інформацію про місце вчинення злочину, місце приховування слідів злочину, місце виявлення його слідів;

10. Знищення слідів злочину –

а) наявність навиків приховування слідів злочину;

б) наявність професійних навиків;

в) ознака обережності, наявності злочинного навику;

Тема 15. Тактика затримання і взяття під варту

Тактика зняття інформації з каналів зв’язку і накладання арешту на кореспонденцію

1. Цілі затримання:

а) пресечення злочинної діяльності,

б) пресечення спроб перешкодити розслідуванню,

в) заборонення уникнути розслідування.

2. Місце затримання:

а) громадське місце,

б) місце проживання,

в) місцем роботи, навчаня.

3. Зняття інформації з каналів зв’язку застосовується:

а) до порушення кримінальної справи,

б) после порушення кримінальної справи,

в) при проведенні службової перевірки.

4. Накладення арешту на кореспонденцію – це слідча дія, яка являє собою комплекс з трьох дій:

а) накладення арешту на кореспонденцію,

б) огляд кореспонденції,

в) виїмка кореспонденції.

5. Огляд кореспонденції проводиться з участю:

а) понятих із числа службовців цієї установи,

б) незалежних понятих,

з участю спеціаліста.

Тема 16. Тактика обшуку і виїмки

1.Обшук та виїмка –

а) схожі слідчі дії, сутність яких носить пошуково-пізнавальний характер;

б) впорядкована сукупність(система) правил для безпосереднього сприйняття в дослідження матеріальних об’єктів або систем;

в) поєднаність чогось у певному порядку, система прийомів і методів для здійснення складного задуму, хитрування, виверт;

2. Принципи організації управління обшуком та виїмкою

а) статистичні, секторальні, вузлові;

б) раптовості, потайності;

в) вербальні , нон вербальні, змішані;

3. За видом об’єктів дослідження розрізняють:

а) особистий обшук, обшук транспортних засобів, обшук на відкритій місцевості;

б) прийоми, знаряддя праці, пристосування, інструменти;

в) одержання інформації про деякі обставини, що сприяли вчиненню злочину;

4. Обшук на відкритій місцевості –

а) це самостійна слідча дія, що полягає в обстеженні одягу, взуття, супровідних речей і тіла людини;

б) являє собою обстеження і ре­алізацію цілей обшуку на окремих ділянках місцевості, якими мо­жуть бути присадибна територія, дачні і садові ділянки, будівельні майданчики, що перебувають у постійному або тимчасовому воло­дінні (користуванні) конкретної особи, установи, підприємства, будівельної організації;

в) це звичайний обшук, що проводиться в тієї самої особи або в різних осіб, які проходять обвинуваченими по тій самій справі.

5. Особистий обшук -

а) це самостійна слідча дія, що полягає в обстеженні одягу, взуття, супровідних речей і тіла людини;

б) являє собою обстеження і ре­алізацію цілей обшуку на окремих ділянках місцевості, якими мо­жуть бути присадибна територія, дачні і садові ділянки, будівельні майданчики, що перебувають у постійному або тимчасовому воло­дінні (користуванні) конкретної особи, установи, підприємства, будівельної організації;

в) це звичайний обшук, що проводиться в тієї самої особи або в різних осіб, які проходять обвинуваченими по тій самій справі.

6. Виявлення і вилучення зброї та інших засобів учинення злочину, якими підозрюваний може скористатися раптово для звільнення (зброя, ножі, порошки, рідини невідомого походження і т. ін.) – це:

а) обеззброювання;

б) первинний обшук;

в) різночасний обшук;

7. У підготов­ку до обшуку входять такі операції:

а) збирання необхідної орієнтуючої інформації відносно об'єк­тів, що обшукуються, осіб, ділянок місцевості, розташуван­ня підприємств, організацій, робочого місця обшукуваного, стану і наявності особистої охорони, сигналізації і т. под.;

б) комплектування слідчо-оперативної групи (групи захоплен­ня), проведення інструктажу;

в) одержання інформації про деякі обставини, що сприяли вчиненню злочину;

8. Обшук готується у приміщенні, необхідно попередньо одержати таку інформацію:

а) про місце розташування приміщення (точ­на адреса), розташування на місцевості, підступи до приміщення, як можна проникнути в приміщення, конструктивні особливості обшукуваного приміщення (кількість входів і виходів, вікон, пла­нування кімнат і підсобних приміщень, підвалів, господарських будівель), кількість і склад постійно проживаючих або працюючих у ньому; взаємовідносини між проживаючими;

б) про ознайомлення (обхід) з міс­цем обшуку, розташуванням і плануванням кімнат (ділянкою міс­цевості); визначення порядку обшуку, місця розташування осіб, крім обшукуваного, що знаходяться у приміщенні; розміщення охорони усередині приміщення, надвірних будівель, на дачній ділянці;

в) вірної відповіді на має;

9. Підготовча стадія цього процесу полягає:

а) в прибутті на місце обшуку, про­никненні в приміщення або на відкриту ділянку, локалізації суб'єк­та особистого обшуку (захоплення і доставлення в зручне місце для обшуку);

б) ознайомленні (обхід) з міс­цем обшуку, розташуванням і плануванням кімнат (ділянкою міс­цевості); визначення порядку обшуку, місця розташування осіб, крім обшукуваного, що знаходяться у приміщенні; розміщення охорони усередині приміщення, надвірних будівель, на дачній ділянці;

в) безпосередньому пошук і дослідженні предметів і обстановки. Саме на цій стадії найбільш активно реалі­зуються засоби криміналістичної тактики;

10. Виїмка –

а) це самостійна слідча дія. Яка провадиться у випадках необхідності вилучення лише певних предметів і документів, коли точно відомо, де і в кого вони знаходяться;

б) впорядкована сукупність(система) правил для безпосереднього сприйняття в дослідження матеріальних об’єктів або систем;

в) поєднаність чогось у певному порядку, система прийомів і методів для здійснення складного задуму, хитрування, виверт;

ЗАВДАННЯ № 11. У кримінальній справі про розкрадання слідчий, проводячи допити свідків у приміщенні молококомбінату, отримав достовірну інформацію про те, що товаротранспортна накладна на вивезення продукції 3.07.2000 р. знаходиться а кабінеті начальника відділу збу­ту Рохліна. Слідчий запропонував Рохліну видати на­кладну. Однак Рохлін заявив, що ніякої накладної у нього немає. Яку слідчу дію в даній ситуації необхідно прове­сти?

1. Допит Рохліна.

2. Огляд кабінету Рохліна

3. Виїмку документів у кабінеті Рохліна.

4. Обшук без санкції прокурора в кабінеті Рохліна.

ЗАВДАННЯ №12. У кримінальній справі про розбій було встановлено, що співучасниками злочину є Ниткін і Коренько. Для провадження одночасних обшуків у підозрюваних виїхали дві слідчо-оперативні групи. З якою тактичною метою провадяться одночасні обшуки в кількох підозрюваних?

1. Одержання відомостей з різних джерел.

2. Швидке одержання результатів.

3. Забезпечення раптовості.

4. Економія сил і часу.

ЗАВДАННЯ №13. У кримінальній справі про вбивство підозрюваний Ханін зник. У його домі, незважаючи на відсутність проживаючих разом з Ханіним родичів, про­ведено обшук. Хто в даній ситуації обов'язково повинен бути присутнім при обшуку, крім понятих?

1. Прокурор.

2. Начальник органу внутрішніх справ.

3. Представник міської державної адміністрації.

4. Сусіди Ханіна.

ЗАВДАННЯ № 14 Слідчо-оперативна група прибула для провадження обшуку у квартирі підозрюваного Петухова. Яку дію слід зробити першою після пред'явлення посвідчень і ознайомлення Петухова з постановою про провадження обшуку?

1. Запропонувати Петухову добровільно видати шукане.

2. Провести особистий обшук Петухова.

3. Визначити, з якого приміщення починати обшук.

4.Розподілити обов'язки між членами групи.

ЗАВДАННЯ № 15. З якого приміщення квартирі доцільно починати обшук?

1. Кухні.

2. Санвузла.

3. Коридору.

4. Найбільшої кімнати. 5. Спальні.

ЗАВДАННЯ №16. У кімнаті гуртожитку курсів підвищення кваліфікації газозварників у підозрюваного в крадіжці Чухрая провадиться обшук. Разом з Чухраєм у кімнаті мешкають ще двоє чоловіків, які проходять у кримінальній справі за свідків. Як треба діяти відносно речей громадян, які мешкають разом із Чухраєм?

1. Оголосити постанову і провести обшук.

2. Провести обшук, не приймаючи окремої постанови.

3. Запросити коменданта гуртожитку і доручити йому огля­нути речі.

4. Запропонувати громадянам оглянути свої речі.

ЗАВДАННЯ № 17. Під час провадження обшуку в квартиру підозрюваного в торгівлі наркотиками Пікіна ввійшов чоловік, який представився колегою по службі Скопенком Іваном Миколайовичем і зайшов провідати Пікіна. Документів Скопенко не пред'явив, зіславшись на їх відсутність у даний момент, після чого попросив дозволу піти. Яке рішення слід прийняти в цій ситуації?

1. Дозволити Скопенку піти.

2. Дозволити піти, попередньо обшукавши.

3. Залишити в квартирі до закінчення обшуку.

4. Доставити в відділ внутрішніх справ для подальшого розгляду факту.

ЗАВДАННЯ № 18 У чому полягає суть такого тактичного при­йому, як «словесна розвідка»?

1. В запропонуванні обшукуваному добровільно видати шукане.

2. У бесіді з обшукуваним на віддалені теми.

3. В оголошенні про обшук чергових об'єктів і спостере­женні за реакцією обшукуваного.

4. В інформуванні обшукуваного про успішно проведені обшуки в інших справах.

ЗАВДАННЯ № 19. У кримінальній справі про квартирну крадіжку підчас обшуку у підозрюваного Оніпка слідчим виявлено і вилучено велику брошку з каменем. Укажіть правильний її опис у протоколі обшуку.

1. «... брошка овальної форми із дорогоцінного металу з рубіновим каменем посередині.»

2. «... брошка овальної форми 50х30 мм із дорогоцінного металу з круглим рубіновим каменем (діаметр 15 мм) посе­редині.»

3. «... брошка золота овальної форми 50х30 мм з круглим рубіновим каменем (діаметр 15 мм) посередині.»

4. «... брошка овальної форми 50х30 мм із металу жовтого кольору з круглим каменем червоного кольору (діаметр 15 мм) посередині.»

ЗАВДАННЯ № 20. У кримінальній справі про хабарництво в результаті обшуку, проведеного пізно ввечері у підозрюваного Агєєва на дачі, в тайнику було знайдено великий поліетиленовий пакет з різними ювелірними ви­робами загальною вагою близько 3 кг. Укажіть оптималь­не рішення у зв'язку з фіксацією в протоколі вилучених коштовностей.

1. Описати коштовності в протоколі на місці обшуку.

2. Вилучити коштовності, помістити їх в упаковку, опечата­ти і спорядити пояснювальною биркою, зробивши відповідний запис у протоколі.

3. Вилучити коштовності, вказавши в протоколі їх загальну вагу.

4. Вилучити коштовності, вказавши в протоколі загальну кількість виробів.

Змістовий модуль 4. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА

Тема 17. Тактика допиту і очної ставки

1. Допит — це

а) досудова, слідча і судова дія, в процесі якої орган розслідування або суд одержує інформацію від допитуваного про обставини, що мають значення для встановлення істини в справі;

б) схожі слідчі дії, сутність яких носить пошуково-пізнавальний характер;

в) впорядкована сукупність(система) правил для безпосереднього сприйняття в дослідження матеріальних об’єктів або систем;

2. За процесуальним становищем розрізняють наступні види допиту:

а) допит дорослого, допит неповно­літнього, допит малолітнього;

б) допит свідка, допит потерпіло­го, допит підозрюваного, допит обвинуваченого, допит експерта, допит фахівця;

в) допит глухонімого, допит психіч­но хворого;

3. За віковими особливостями розрізняють наступні види допиту:

а) допит дорослого, допит неповно­літнього, допит малолітнього;

б) допит свідка, допит потерпіло­го, допит підозрюваного, допит обвинуваченого, допит експерта, допит фахівця;

в) допит глухонімого, допит психіч­но хворого;

4. За психофізіологічним станом розрізняють наступні види допиту:

а) допит дорослого, допит неповно­літнього, допит малолітнього;

б) допит свідка, допит потерпіло­го, допит підозрюваного, допит обвинуваченого, допит експерта, допит фахівця;

в) допит глухонімого, допит психіч­но хворого;

5. За тактичними підставами розрізняють наступні види допиту:

а) допит дорослого, допит неповно­літнього, допит малолітнього;

б) допит свідка, допит потерпіло­го, допит підозрюваного, допит обвинуваченого, допит експерта, допит фахівця;

в) допит на місці події, допит у конф­ліктних і безконфліктних ситуаціях, первинний допит, повторний і додатковий допит, допит за участю третіх осіб (фахівця, прокуро­ра, начальника слідчого підрозділу);

6. Спілкування—

а) це спосіб (методика) пізнання змісту ідеального відо­браження, джерелом якого є люди;

б) діяльніша сутність допиту, керованої слідчої дії;

в) встановлення психологіч­ного контакту;

7.Скільки етапів має процес спілкування в ході допиту:

а) п'ять;

б) три;

в) два;

8. Визначення мети і часу допиту, встановлення тактичних і психологічних прийомів (засобів досягнення мети), прогнозування майбутнього спілкування допитуваної особи і слідчого відноситься до –

а) обміну мовною (та іншою) інформацією;

б) прогнозування і планування майбутнього спілкування;

в) встановлення психологіч­ного контакту;

9. Вид допиту визначається такими даними:

а) процесуальним становищем допитуваного, соціально-демографічними особли­востями допитуваного, тактико-психологічними міркуваннями;

б) комплектування слідчо-оперативної групи (групи захоплен­ня), проведення інструктажу;

в) одержання інформації про деякі обставини, що сприяли вчиненню злочину;

10. «Розкажіть, що Вам відомо про напад на гр. Р. Петрова біля кінотеатру «Перемога». Так починається:

а) вільна розмова;

б) постановки загального питання;

в) постановка питань і вислуховування відповідей.

ЗАВДАННЯ 11.У кримінальній справі про хуліганство були встановлені свідки злочину Дербунов та Адамов, які, повертаючись із роботи, бачили, як четверо чоловіків билися біля кафе. Обидва свідки працюють в одному цеху механічного заводу, але проживають в різних насе­лених пунктах передмістя Миколаєва. Вкажіть оптимальне місце допиту свідків для оперативного одержання пока­зань.

1. Місце проживання свідків.

2. Місце роботи свідків.

3. Пункт охорони громадського порядку біля заводу.

4. Кабінет слідчого (оперуповноваженого).

завдання 12. У кримінальній справі про розкрадання в комбінаті побутових послуг, вчинене бригадиром швей­ного цеху Тараракою шляхом порушення технології розкрою і необґрунтованого списання сировини, виникла необхідність допитати як свідка начальника швейного цеху Максимова. Слідчий зателефонував Максимову і запросив його для допиту в відділ внутрішніх справ (ВВС). Максимов, зіславшись на зайнятість, попросив слідчого приїхати а цех і допитати його там. Укажіть оптимальне рішення.

1. Допитати Максимова за місцем його роботи.

2. Допитати Максимова за місцем його проживання.

3. Запросити Максимова для допиту повісткою в ВВС.

4. Відкласти допит Максимова.

ЗАВДАННЯ №13. У кримінальній справі про крадіжку з мага­зину було встановлено, що організатором злочину є раніше судимий Кулько, який, однак, сам у магазин не проникав, Це робили Журін (зломлював двері) і Проценко. У скоєнні злочину брав участь студент радіотех­нічного технікуму Івасьов, який відключив сигналізацію. Всі підозрювані затримані. Кого з них доцільно допитати першим?

1. Кулька.

2. Журіна.

3. Проценка.

4.Івасьова.

ЗАВДАННЯ №14. На допиті підозрюваний Проценко розкаювався в учиненому злочині і давав докладні показання. Однак у вільній розповіді викладав їх надто не­послідовно, перескакуючи з однієї обставини на іншу, говорив несуттєве. Який тактичний прийом необхідно використати для подолання труднощів, що виникли?

1. Підкреслити значення для Проценка правдивих пока­зань.

2. Використати форму допиту «запитання-відповідь».

3. Побесідувати на віддалені теми.

4. Подіяти на позитивні сторони особистості Проценка.

ЗАВДАННЯ № 15. У кримінальній справі про квартирну крадіжку свідок Морозова дала показання про те, що вона бачила, як із під'їзду будинку виходили два чоловіки з чемоданами. Причому вона почула уривок фрази про місце зустрічі через тиждень на вулиці імені відомого українського письменника, прізвище якого забула. Який тактичний прийом доцільно використати для надання допомоги в пригадуванні назви вулиці?

1. Пред'явити карту міста.

2. Запитати, які твори написав письменник.

3. Побесідувати на віддалені теми.

4. Запитати про те, що Морозова робила до того, як поба­чила чоловіків.

ЗАВДАННЯ № 16. У кримінальній справі про розбійний напад було встановлено, що свідок Громова замовчувала важ­ливі обставини з почуття жалю до обвинуваченого. Який тактичний прийом доцільно застосувати для спонукання до давання повних і правдивих показань?

1. Заявити Громовій, що вона дає неправдиві показання, і потребувати дати об'єктивні показання.

2. Поставити деталізуючі запитання.

3. Повідомити про вкрай негативні риси особи звинуваче­ного, виявлені при вчиненні злочину.

4. Використати відомості про конфлікти в сім'ї Громової.

ЗАВДАННЯ № 17. У кримінальній справі про вбивство підозрюваний, відхиляючи свою причетність до злочину, на допиті заявив, що в час вчинення вбивства він знахо­дився в іншому місті. Яка дія доцільна в даній ситуації?

1. Припинити допит.

2 Докладно допитати підозрюваного про обставини, пов'язані з його перебуванням в іншому місті.

3. Застосувати тактику постановки несподіваних запитань.

4. Пояснити, що щире розкаяння є обставиною, яка пом'як­шує відповідальність.

ЗАВДАННЯ № 18. У кримінальній справі про викрадення грошей у бухгалтерії політехнічного інституту було встанов­лено, що розкрадання здійснювали головний бухгалтер Барміна та бухгалтер Косенко. Також було відомо, що ініціатором і організатором крадіжок була Косенко. Од­нак на допитах обидві звинувачені відмовлялися давати

показання. Який тактичний прийом доцільно застосува­ти для спонукання Барміної до давання показань?

1. Повідомити про те, що Косенко зізналася в усьому.

2. Поставити несподівані запитання.

3. Пояснити, що мовчанням Барміна погіршує своє стано­вище, оскільки є начальником Косенко.

4. Побесідувати на віддалені теми.

ЗАВДАННЯ № 19. У ході розслідування було отримано інформацію про те, що звинувачений Васіров зберігає в квартирі золотий пісок у баночках з-під валідолу. Проте під час обшуку, при якому Васіров був відсутнім, золотий пісок не знайшли. На допиті слідчий пред'явив Васірову баночку з-під валідолу, заявивши: «Це золото знайдено у вашій квартирі. Звідки у вас золотий пісок?» Вирішивши, що під час обшуку знайдено сховане золото і він викри­тий, Васіров дав правдиві показання. Чи допустимий використаний тактичний прийом?

1. Допустимий, тому що прийом виявився ефективним.

2. Допустимий, тому що прийом не порушує процесуально­го порядку допиту.

3. Недопустимий, тому що обвинувачений не був при­сутнім під час обшуку.

4. Недопустимий, тому що прийом оснований на обмані.

ЗАВДАННЯ № 20. У кримінальній справі про крадіжку з комісійного магазину був затриманий підозрюваний Климко, який, однак, заперечував свою причетність до злочину. Готуючись до допиту, слідчий підібрав магнітофон, аналогічний вкраденому за моделлю і ко­льором, і попросив працівника кримінального розшуку внести його в кабінет під час допиту Климка і поставити на стіл. На допиті, побачивши магнітофон, Климко почав помітно хвилюватися. На пропозицію слідчого дати правдиві показання він визнав себе винним у вчиненні крадіжки. .Чи допустимий використаний тактичний при­йом?

1. Допустимий, тому що прийом виявився ефективним.

2. Допустимий, тому що прийом розрахований на реакцію тільки винного у скоєнні злочину.

3. Недопустимий, тому що використаний магнітофон не е речовим доказом.

4. Недопустимий, тому що підозрюваного було введено в оману.

Тема 18. Тактика пред’явлення до впізнання

1.Пред'явлення для впізнання — це

а) процесуальна слідча дія, про­цедура провадження якої суворо регламентована законом;

б) схожі слідчі дії, сутність яких носить пошуково-пізнавальний характер;

в) досудова, слідча і судова дія, в процесі якої орган розслідування або суд одержує інформацію від допитуваного про обставини, що мають значення для встановлення істини в справі;

2. Хто назвав здатність порівнювати раніше сприйняте найбільш дорогоцінним розумовим скарбом людини?

а) Г. Грос;

б) І.М. Сєченов;

в) Г. Шнейкерт;

3. Впізнаю­чий суб'єкт —

а) це людина (люди), що колись бачила (сприймала) предмет, річ і запам'ятала їх, тобто суб'єкт, що володіє ідеальним відображенням;

б) об'єкт, який пізнається;

в) свідки, потерпілі, обвинувачені, підозрювані;

4. Об'єкт, який пізнається це -

а) той, що підлягає впізнанню;

б) впізнаю­чий суб'єкт;

в) вірної відповіді не має;

5. У криміналістиці і карному процесі звичайно називають види об'єктів упізнання:

а) допит свідка, допит потерпіло­го, допит підозрюваного, допит обвинуваченого, допит експерта, допит фахівця;

б) допит глухонімого, допит психіч­но хворого;

в) люди, предмети, тварини, трупи, частини ціло­го, рослини, ділянки місцевості, окремі будівлі;

6. Коли об'єкти, що впізнаються, не мають чітко ви­раженої індивідуальної сукупності ознак –

а) впізнання недоцільно проводити;

б) впізнання необхідно проводити;

в) затрудняюсь відповісти;

7. Підготовка до впізнання включає:

а) комплектування слідчо-оперативної групи (групи захоплен­ня), проведення інструктажу;

б) одержання інформації про деякі обставини, що сприяли вчиненню злочину;

в) допит впі­знаючого, добір однорідних об'єктів, серед яких буде пред'явле­ний такий, що впізнається;

8. У підготовку до пред'явлення трупа входить:

а) його туалет, який слідчий доручає судовому медику;

б) допит глухонімого, допит психіч­но хворого;

в) люди, предмети, тварини, трупи, частини ціло­го, рослини, ділянки місцевості, окремі будівлі;

9. Слід­чий шляхом постановки допитуваному доповнюючих і уточнюю­чих питань встановлює:

а) досудову, слідчу і судову дію, в процесі якої орган розслідування або суд одержує інформацію від допитуваного про обставини, що мають значення для встановлення істини в справі;

б) за яких обставин він сприймав об'єкт, що впізнається, чи може він впізнати його і за якими ознаками;

в) чи не має допитуваний дефектів органів чуттів і психіки, котрі можуть відбитися на характері і повноті сприйняття об'єкта, що впізнається, хто може підтвердити його показання;

10. «Чи впізнаєте Ви даний об'єкт як той самий або тільки схожий?»:

а) слідчий з'ясовує ступінь точності впізнання;

б) слідчий ставить загальне питання;

в) слідчий готує постановку питань і вислуховування відповідей.

ЗАВДАННЯ № 11. У чому полягає суть пред'явлення для впізнання?

1. У пригадуванні забутих фактів.

2. В перевірці можливості сприймати ті чи інші явища.

3. В перевірці показань.

4. В ідентифікації об'єкта за уявним образом.

ЗАВДАННЯ №12. У кримінальній справі про розбійний напад потерпілий Пікін показав, що добре запам'ятав нападни­ка і зможе його впізнати. Яку обставину треба обов'язково вияснити у Пікіна перед пред'явленням йому для впізнання підозрюваного у вчиненні злочину?

1. Чи знайомий він з людиною, яка пред'являтиметься для впізнання.

2. У зв‘язку з чим він виявився на місці події.

3. Які дії він зробив відразу після нападу.

4. За якими ознаками він може впізнати того, хто нападав, і які були умови сприйняття.

ЗАВДАННЯ № 13. За якими ознаками не можна провадити пред'явлення для впізнання людини?

1. За ознаками зовнішності.

2. По голосу.

3.По одежі.

4. По ході.

ЗАВДАННЯ № 14. Оперативний працівник у міжміському автобусі за наявним у нього словесним портретом затри­мав розшукуваного злочинця. Що в даному випадку мало

місце?

1. Пред'явлення для впізнання.

2. Оперативно-розшукове впізнання по зображенню.

3. Оперативно-розшукове впізнання за уявним образом.

4. Оперативно-розшукове впізнання за описом.

ЗАВДАННЯ №15. До міліцейського патруля звернулася жінка із заявою про те, що вона тільки-но була зґвалтована в парку незнайомим чоловіком, якого не зможе впізнати. Проїжджаючи в патрульній машині, жінка впізнала ґвалтівника в чоловікові, що йшов вулицею, якого й було затримано. Що в даному випадку мало місце?

1. Пред'явлення для впізнання.

2. Оперативно-розшукове впізнання по зображенню.

3. Оперативно-розшукове впізнання за уявним образом.

4. Оперативно-розшукове впізнання за описом.

ЗАВДАННЯ №16. У кримінальній справі про розбійний напад з метою швидкого розкриття злочину потерпілому Сашину були пред'явлені для впізнання крізь дверне вічко почергово кілька осіб, які знаходилися в камерах слідчого ізолятора. Сашин упізнав одного з тих, хто на­падав, у чоловікові, який перебуває у камері № 6. Після цього слідчий викликав на допит з цієї камери Слухова, затриманого за хуліганство, і оголосив, що його підозрюють у розбійному нападі, оскільки потерпілий упізнав його в камері. Чи правильно вдіяв слідчий?

1. Правильно.

2. Неправильно, тому що впізнання провадилось у слідчому ізоляторі.

3. Неправильно, тому що не складався протокол.

4. Неправильно, тому що результат такого впізнання не має доказового значення.

ЗАВДАННЯ № 17. У кримінальній справі про вбивство єгеря свідок Хромов показав, що він бачив чоловіка, який стріляв у єгеря і зник з місця події на автомобілі «Нива», і що зможе його впізнати. Працівники міліції, знаючи, що в сусідньому селищі автомобіль «Нива» має тільки Уткін, поїхали до нього разом зі свідком і доставили його в міліцію. У приміщенні міліції Уткіна в числі інших осіб пред'явили для впізнання Хромову, яким він і був впізнаний. Чи правильно було проведено пред'явлення для впізнання?

1. Правильно.

2. Неправильно, тому що треба було одержати санкцію прокурора.

3. Неправильно, тому що Уткіна слід було спочатку допита­ти.

4. Неправильно, тому що свідок побачив Уткіна до пред'яв­лення для впізнання.

ЗАВДАННЯ № 18. Слідчий запросив у кабінет двох хлопців, що сиділи на лавочці в парку біля відділу внутрішніх справ, і в їх числі у присутності понятих пред'явив для впізнання свідку Комкову підозрюваного в крадіжці Хилька. Після того, як протокол був підписаний, Комков і два запрошені слідчим хлопці сіли в один автомобіль і поїхали. Чи пра­вильно було проведено пред'явлення для впізнання?

1. Правильно.

2. Неправильно, тому що потрібно було запросити трьох чоловік.

3. Неправильно, тому що запрошених необхідно було спо­чатку допитати.

4. Неправильно, тому що не був перевірений факт знайом­ства свідка й осіб, у числі яких пред'являвся підозрюваний.

ЗАВДАННЯ № 19. Під час обшуку в підозрюваного Косова було знайдено і вилучено картину із зображенням жінки в національному українському вбранні. У кримінальній справі про крадіжку з квартири Андрєєва в розшуку зна­ходилась аналогічна картина. Після докладного допиту Андрєєва слідчий вирішив пред'явити йому для впізнання вилучену під час обшуку картину. Чи правиль­не рішення прийняв слідчий?

1. Правильне.

2. Неправильне, бо картину треба було пред'явити для впізнання разом з іншими речами.

3. Неправильне, тому що картину слід було пред'явити серед інших аналогічних картин.

4. Неправильне, тому що в пред'явленні для впізнання не було необхідності.

ЗАВДАННЯ № 20. Після допиту свідка Кулагіна перед ним було покладено 12 фотографій чоловіків, серед яких Кулагін у присутності двох понятих упізнав того, з ким зустрічався у зв'язку з одержанням за хабар автозапча­стин для колгоспу. Результат цієї дії був зафіксований у протоколі пред'явлення для впізнання. Чи правильно проведено пред'явлення для впізнання?

1.Правильно.

2. Неправильно, тому що необхідно було пред'явити не більше трьох фотографій.

3. Неправильно, тому що фотографії повинні бути наклеєні на бланк, опечатані і пронумеровані.

4. Неправильно, тому що фотографії повинні бути наклеєні в альбомі.

ТЕМА19. Тактика відтворення обстановки й обставин події

1. Відтворення обстановки й обставин події шляхом слідчого ксперименту — це

а) впорядкована сукупність(система) правил для безпосереднього сприйняття в дослідження матеріальних об’єктів або систем;

б) процесуальна слідча дія, про­цедура провадження якої суворо регламентована законом;

в) цілеспрямована діяльність, основу якої становить дослідне відтворення в спеціально створених умо­вах явища, що пізнається, події, речі.

2. Значний внесок у розробку наукових основ слідчого експери­менту зробили

а) Л.Е. Ароцкер, Р.С. Бєлкін, О.М. Васильєв, О.В. Дулов;

б) І.М. Сєченов;

в) Г. Шнейкерт;

3. У криміналістичній літературі розрізняють такі види слідчого експерименту:

а) для встановлення можливості вчинення певних дій, для перевірки можливості сприймати органами чуттів яви­ща, події, об'єкти, для встановлення механізму утворення слідів (механічних, електричних, теплових і т. ін.);

б) комплектування слідчо-оперативної групи (групи захоплен­ня), проведення інструктажу;

в) одержання інформації про деякі обставини, що сприяли вчиненню злочину;

4. Принципи слідчого експерименту:

а) дослідні дії проводяться у точній відповідності з принципа­ми дотримання законності, застосування експериментального методу в ході слідчої дії (крім судової експертизи) не допускає зміни і знищення ре­чового доказу;

б) збирання необхідної орієнтуючої інформації відносно об'єк­тів, що обшукуються, осіб, ділянок місцевості, розташуван­ня підприємств, організацій, робочого місця обшукуваного, стану і наявності особистої охорони, сигналізації;

в) комплектування слідчо-оперативної групи (групи захоплен­ня), проведення інструктажу;

5. До окремих принципів належать такі:

а) експериментальний метод не повинен завдавати фізичних страждань, принижувати честь і гідність особи; він має бути безпечним для життя;

б) провадження дослідів здійснюється в таких же або максимально наближених до них умовах обстановки, місця і часу;

в) впорядкована сукупність(система) правил для безпосереднього сприйняття в дослідження матеріальних об’єктів або систем;

6.До необхідних попередніх дослідницьких дій відносяться:

а) прийняття рішення про провад­ження слідчого експерименту;

б) визначення цілей, тобто які об­ставини можуть бути встановлені слідчим експериментом;

в) кількаразове по­вторення дослідів, зміна умов проведення дослідів.

7. Експеримент —

а) один з найбільш поширених загальних мето­дів пізнання в науці і практиці;

б) загальний метод наукового пізнання;

в) це суб'єк­тивний образ, призначений для абстрактного дослідження логіч­ними методами пізнання;

8. Реконструкція —

а) один з найбільш поширених загальних мето­дів пізнання в науці і практиці;

б) загальний метод наукового пізнання;

в) це прийом наукового і прак­тичного дослідження, що являє собою натурне відтворення об'­єктів, які раніше існували, та їх систем за матеріальними і іде­альними відображеннями;

9. Чим тактичний експеримент відрізняєть­ся від звичайних видів слідчого експерименту?

а) слідчий ставить загальне питання;

б) слідчий готує постановку питань і вислуховування відповідей.

в) здійсненням дослідних дій в реальних умовах. При цьому осо­бу, чия поінформованість перевіряється, на першій стадії не пові­домляють про провадження експерименту; на другій стадії експе­рименту їй розкривають сутність здійснених нею умисних дій від­повідно до створеної штучної обстановки і проводять слідчу дію, наприклад, затримання з речовим доказом;

10. Негативний результат експерименту свідчить

а) про відсутність зв'язку між відтвореною обстановкою і подією, що перевіряється;

б) мож­ливість вчинення певної дії;

в) про неможливості сприй­мати в даних умовах певну подію;

ЗАВДАННЯ № 11. У чому полягає суть відтворення обстановки і обставин події злочину?

1. У порівнянні показань учасників процесу.

2. У вивченні обстановки місця події.

3. В дослідженні можливості здійснення певних дій конк­ретною особою і об'єктивності даних раніше показань.

4. У допиті особи на місці події.

ЗАВДАННЯ № 12. У ході відтворення обстановки і обставин ДТП, внаслідок якої сталася смерть, слідчий з метою визначення відстані від загиблого пішохода до авто­мобіля, який рухався в зустрічному напрямку, запропо­нував очевидцю зайняти місце потерпілого на проїжджій частині дороги у присутності двох понятих, після чого дав вказівку водію проїхати повз очевидця на тій відстані, яку він вказав на допиті. Якої помилки припу­стився слідчий?

1. Під час слідчої дії не застосовувалася судова фотозйом­ка.

2. Порушені вимоги безпеки учасників слідчої дії.

3. Водієві, учасникові ДТП, дозволено самому керувати автомобілем.

4. Для відтворення обстановки і обставин ДТП запрошено тільки двох понятих.

ЗАВДАННЯ № 13. Яку мінімальну кількість понятих доцільно запросити для відтворення обстановки і обставин події злочину, метою якого є встановлення можливості чути за певних умов?

1. Двох.

2. Трьох.

3. Чотирьох.

4. Більше чотирьох.

ЗАВДАННЯ № 14. З метою перевірки показань підозрюваного у здійсненні розкрадання Логова слідчий, прибувши до огорожі, якою обнесена територія парфюмерної фабрики, запропонував задержаному по­казати ті місця, де він неодноразово передавав крадену продукцію, і почав фіксувати його показання у протоколі. Суд не визнав результати відтворення доказом. Як пови­нен був діяти слідчий?

1. Слід було попередньо оглянути огорожу фабрики.

2. Обвинуваченому Логову треба було пройти весь маршрут руху від місця вилучення продукції до місця її передачі.

3. Доцільно було, не виводячи задержаного з автомобіля, проїхати за вказаним маршрутом, після чого скласти про­токол.

4. Раціональніше спочатку записати показання Логова до протоколу, а потім перевірити їх на місці вчинення злочи­ну.

ЗАВДАННЯ № 15. У кримінальній справі про фальшивомонетництво здійснено відтворення обстановки і обставин події злочину, в ході якого обвинувачений виготовив підроблену 1ОО-гривнєву купюру. Яка мета цієї слідчої дії?

1. Встановлення наявності професіональних чи інших на­виків.

2. Встановлення можливості сприйняття.

3. Встановлення існування факту.

4. Дослідження технічних можливостей обладнання.

ЗАВДАННЯ №1 6. Для перевірки версії про розкрадання м'яса шляхом порушення технології виробництва м'яс­них страв слідчий запропонував працівникам їдальні за­здалегідь відварити необхідну кількість продукту. Після готовності м'яса учасники слідчої дії прибули до їдальні,

де в їх присутності були приготовані м'ясні страви. Суд не визнав доказом результати відтворення і повернув справу на додаткове розслідування. Як повинен був діяти слідчий?

1. М'ясо слід було завезти з іншої їдальні.

2. Затребувати довідку про придатність м'яса для вживан­ня,

3. 3 метою економії часу доцільно було запропонувати також завчасно приготувати інші компоненти страви.

4. Слідчу дію потрібно було починати з одержання в коморі необхідних продуктів згідно з калькуляцією у присутності всіх учасників відтворення.

ЗАВДАННЯ №17. Розслідуючи розкрадання бензину на АЗС, було висунуто версію про те, що необліковані лишки бензину накопичуються за рахунок завищених норм при­родних втрат при доставці бензину. Для перевірки версії здійснено відтворення обстановки події із завантажен­ням, доставкою і перевіркою фактичної кількості достав­леного бензину. Вкажіть мету цієї слідчої дії.

1. Встановлення можливості здійснення певної дії.

2. Встановлення можливості сприйняття.

3. Встановлення можливості існування факту.

4. Встановлення наявності професіональних навиків.

ЗАВДАННЯ № 18. Потерпіла Н. показала, що була зґвалтована Герасименком в її кімнаті гуртожитку приблизно о 20.00. При цьому вона чинила активний опір і кликала на допомогу. Під час розслідування було встановлено, що у вказаний час у сусідній кімнаті гуртожитку було двоє свідків, які на допиті пояснили, що нічого не чули. Щоб перевірити можливість свідків чути, в суміжних кабінетах відділення міліції у присутності чотирьох поня­тих були відтворені обставини, пов'язані з закликами потерпілої про допомогу. Чи допущено помилку? Якщо так, то яку, як слідчому діяти?

1. Експеримент необхідно проводи у присутності лікаря.

2. Експеримент необхідно проводити з кімнатах гуртожитку.

3. При експерименті мають бути присутніми не менше шести понятих.

4. Необхідно було попередньо провести судово-медичне освідування свідків.

ЗАВДАННЯ19. У кримінальній справі про крадіжку з квар­тири в ході відтворення обстановки і обставин даного злочину обвинуваченому було запропоновано проде­монструвати, яким чином через кватирку він проник у квартиру. Яка мета цієї слідчої дії?

1. Дослідити і процесуально закріпити можливість здійснення певних дій конкретною особою.

2. Визначити можливість сприйняття.

3. Встановити можливість існування факту.

4. Встановити наявність професіональних чи інших на­виків.

ЗАВДАННЯ №20. Під час допиту головного технолога об'єднання «Радіодеталь» Аргунова було встановлено, що при виготовленні контактів реле утворювались лишки золота за рахунок порушення технології напилювання. Такий спосіб розкрадання застосовувався на трьох підприємствах об'єднання з шести. Де необхідно прове­сти відтворення обстановки і обставин події?

1. На головному підприємстві.

2. На всіх 6 підприємствах.

3. На 3 підприємствах, де здійснювалось розкрадання.

4. На аналогічному підприємстві іншого об'єднання.

ТЕМА 20. Тактика використання спеціальних знань і призначення та проведення експертизи

ЗАВДАННЯ № 1. Укажіть підстави призначення експертизи при розслідуванні злочинів.

1 Клопотання потерпілого.

2. Недостатня професіональна підготовка слідчого.

3. Необхідність спеціальних знань.

4. Складність кримінальної справи.

ЗАВДАННЯ № 2. Вкажіть обов'язкову вимогу, що пред'яв­ляється до особи, яка притягається в ролі експерта.

1. Володіння необхідними спеціальними знаннями.

2. Робота в експертній установі.

3. Наявність вищої освіти.

4. Наявність великого досвіду роботи за спеціальністю.

ЗАВДАННЯ № 3. Після обшуку в домі підозрюваного у вбивстві Колька у нього були відібрані експериментальні зразки почерку для провадження почеркознавчої екс­пертизи. В якому документі цей факт повинен бути відображений?

1. У протоколі обшуку.

2. У постанові і протоколі про відібрання зразків.

3. У довідці про відібрання зразків.

4. У зразках.

ЗАВДАННЯ № 4. У кримінальній справі про кражу з універмагу в підозрюваного Реброва під час обшуку в гаражі була знайдена і вилучена шкіряна сумка з 10 коробками духів «Шанс». Ребров заявив, що цю сумку залишив на одну ніч випадковий знайомий по імені Ми­кола. Що в ній знаходиться, - він не знає. Слідчий запро­сив експерта-криміналіста, за допомогою якого на 5 коробках духів були виявлені сліди пальців рук, придатні для ідентифікації. Яку слідчу дію було проведено?

1.Дактилоскопічну експертизу.

2. Огляд з участю спеціаліста.

3. Перевірку показань на місці.

4. Слідчий експеримент.

ЗАВДАННЯ № 5. Провідник вантажів лікеро-горілчаного заводу Храмцов украв 125 пляшок горілки. Для утаювання крадіжки Храмцов купив 125 пляшок мінеральної води,

які перезакупорив алюмінієвими ковпачками за допомо­гою саморобної закрутки, і переклеїв етикетки. Вкажіть вид експертизи, яку необхідно призначити для доказу­вання ручного способу закупорювання пляшок.

1. Судово-товарознавча.

2. Судово-хімічна.

3. Трасологічна.

4. Дактилоскопічна.

ЗАВДАННЯ № 6. У кримінальній справі про розкрадання державного майна слідчий призначив судово-бухгалтер­ську експертизу в той час, коли підозрюваний знаходив­ся в лікарні з приводу видалення апендикса. Після виздоровлення й ознайомлення з висновком експерта підозрюваний заявив про свою незгоду, вказавши на неповноту поставлених перед експертом питань і пред­ставлених документів. Чи припустився помилки слідчий. і яке рішення необхідно прийняти в даній ситуації?

1. Помилки немає; потрібно допитати підозрюваного.

2. Некваліфіковано проведено експертизу; потрібно призначити но­ву експертизу.

3. Підозрюваний не був повідомлений про призначення експертизи; потрібно призначити нову експертизу.

4. Підозрюваний не був ознайомлений з постановою про призначення експертизи; потрібно призначити додаткову експерти­зу.

ЗАВДАННЯ № 7. У кримінальній справі про розбійний напад слідчий для вирішення питання про осудність обвинува­ченого Вуйка призначив експертизу. В якій установі про­вадяться такого виду експертизи?

1. В науково-дослідному інституті судових експертиз.

2. В науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при УМВС.

3. В обласному бюро судово-медичних експертиз.

4. У психіатричній лікарні.

ЗАВДАННЯ № 8. У кримінальній справі про викрадення гро­шей на фабриці Індпошиття одягу, вчинене групою поса­дових і матеріально відповідальних осіб, слідчий для визначення розмірів збитків призначив експертизу. В якій установі провадяться такого виду експертизи?

1. В науково-дослідному інституті судових експертиз.

2. В науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при УМВС.

3. В обласному бюро судово-медичних експертиз.

4. В обласному бюро судово-бухгалтерських експертиз.

5. У психіатричній лікарні.

ЗАВДАННЯ № 9. У кримінальній справі про квартирну крадіжку в підозрюваного Брикіна при обшуку знайдено імпортний відеомагнітофон і шкіряне пальто, які були впізнані потерпілою як такі, що належали їй. Для визна­чення розміру завданих збитків слідчий призначив екс­пертизу. Вкажіть вид експертизи.

1. Криміналістична.

2. Судово-бухгалтерська.

3. Судово-товарознавча.

4. Судово-технологічна.

ЗАВДАННЯ № 10. Висновок експерта викликав у слідчого сумнів щодо його правильності, оскільки суперечив іншим матеріалам кримінальної справи. Яке рішення слід прийняти у зв'язку з даною обставиною?

1. Письмово повідомити прокурора.

2. Призначити повторну експертизу.

3. Провести слідчий експеримент.

4. Письмово повідомити керівника експертної установи.

ЗАВДАННЯ № 11. Призначення експертизи проводиться:

1. До порушення кримінальної справи.

2. На стадії попереднього розслідування.

3. При передачі справи до суду.

ЗАВДАННЯ № 12. Експертизи по місцю проведення діляться на ті, що були проведені:

1. В експертному закладі.

2. Поза експертного закладу.

3. На місці події.

ЗАВДАННЯ № 13. Експертиза проводиться:

1. Коли зібрані необхідні матеріали.

2. Коли порушено кримінальну справу.

3. Коли винесено постанову про призначення експертизи.

ТЕМА 21. Розшукова діяльність слідчого. Профілактична діяльність слідчого

1. Об’єкти розшука:

а) підозрювані, обвинувачені, потепрілі, свідки,

б) документи,

в) речові докази.

2. Види розшуку за суб’єктом здійснення:

а) розшук слідчим,

б) розшук органом дізнання,

в) розшук громадянами самостійно.

3. Профілактична діяльність за суб’єктом поділяється на:

а) слідчу,

б) оперативну,

в) судову.

4. Профілактична діяльність слідчого складається з дій:

а) доведення до громадскісті (через пресу, лекції на підприємствах),

б) внесення подання у відповідний державний орган,

в) вживання адміністративних заходів.

ТЕМА 22. Тактика взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, громадськістю, засобами масової інформації

1. Основні принципи взаємодії:

а) дотримання вимог закону, ініціативність, планування, знання можливостей кожної зі сторон,

б) відповідність кримінально-процесуальному закону, наукова обгрунтованість,

в) відповідність кримінально-процесуальному закону, принципам моралі і професійної етіки, наукова обгрунтованість, цілеспрямованість.

2. Форми взаємодії:

а) процесуальна і непроцесуальна,

б) тільки процесуальна,

в) загальна.

7 семестр

Модульний контроль 3

Змістовий модуль 5. КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

ТЕМА 23. Криміналістична методика. Концептуальні положення методики розслідування окремих видів злочинів

1. Методика розслідування складається з частин:

а) загальні положення і окремі методики,

б) окремі методики розслідування різних видів злочинів (вбивств, хуліганства, крадіжок та ін.),

в) загальні положення, окремі, типові і особливі методики.

2. Етапи розслідування:

а) початковий, наступний, завершальний,

б) первинний, послідуючий, заключний,

в) попередній, початковий, подальший, заключний.

3. Криміналістична характеристика злочинів -

а) це система , що формується на основі аналізу ознак злочину, які мають значення для вирішення питання про наявність складу злочину і правільної його кваліфікації,

б) це система , що містить систематизовані відомості, що мають значення при встановленні причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, і вжиття заходів щодо його усунення,

в) це система відомостей про криміналістично значимі ознаки злочинів даного виду, яка відображає зв’язки між ними і є основою побудови та перевірки слідчих версій длч вирішення основних задач розслідування.

4.Елементи криміналістичної характеристики злочинів:

а) спосіб вчинення злочину, місце і час вчинення, наявність свідків,

б) спосіб приготування і вчинення злочину, місце і час вчинення,

в) спосіб приготування, вчинення і приховування злочину; місце, час, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину; предмет злочинного посягання, особа потерпілого, особа злочинця, сліди злочину.

ТЕМА 24. Методика розслідування вбивств і тілесних ушкоджень

ЗАВДАННЯ № 1. Що з указаного не є елементом криміналістичної характеристики вбивств?

1. Місце вбивства.

2. Особливості особи вбитого.

3. Відмова підозрюваного давати показання.

4. Відсутність очевидців.

ЗАВДАННЯ № 2. Вкажіть, у якому місці найчастіше здійснюються так звані «побутові» вбивства.

1. У гуртожитку.

2. В квартирі.

3. У приватному будинку.

4. На вулиці.

ЗАВДАННЯ № 3. Вкажіть, за допомогою яких знарядь здійснюється найбільша кількість «побутових» вбивств.

1. Колючо-різальні предмети.

2. Мисливські рушниці.

3.Сокири.

4. Випадкові предмети домашнього вжитку (праски, молотки і т.ін.).

ЗАВДАННЯ № 4. В лісі було знайдено труп невідомої жінки. При огляді виявлено ознаки задушення. Ознак зґвалту­вання не виявлено. Вбита була вдягнута в коричневе плаття, шерстяну кофту, коричневі туфлі, у ву­хах - золоті сережки. Яке завдання в даній ситуації вису­вається на перший план?

1. Затримання злочинця.

2. Встановлення особи вбитої.

3. Виявлення всіх співучасників убивства

4. Встановлення мотивів убивства.

ЗАВДАННЯ № 5. У річці місцевими жителями знайдено мішок із частинами людського тіла. Під час огляду вста­новлено, що знайдено частини трупа чоловіка. У зв'язку з тим, що голова трупа була спотворена, встановити особу вбитого ставало вкрай важко. Вкажіть типову для даної ситуації версію про злочинця.

1. Вбивство вчинене психічно хворою людиною.

2. Вбивство вчинене близькою потерпілому людиною.

3. Вбивство вчинене «сексуальним маніяком».

4. Вбивство вчинене незнайомою потерпілому людиною.

ЗАВДАННЯ № 6 У міському парку культури знайдено труп невідомої молодої жінки. Оглядом установлено, що на голові трупа є ушкодження, нанесені важким тупим предметом. Ознак зґвалтування не виявлено. Всі цінні речі і гроші були при вбитій. Укажіть типову версію про злочинця, характерну для даної ситуації.

1. Вбивство здійснене знайомою потерпілій людиною.

2. Вбивство здійснене Маньковим, недавно звільненим з місця позбавлення волі.

3. Вбивство здійснене водієм таксі.

4. Вбивство здійснене кимось із працівників парку.

ЗАВДАННЯ № 7. У приміському лісі знайдено частини трупа людини. Порушено кримінальну справу. Які дані про осо­бу вбивці можна одержати внаслідок судово-медичного дослідження частин трупа?

1. Вік.

2. Зріст, вагу.

3. Професіональні навики.

4. Фізичні вади.

ЗАВДАННЯ № 8. Оглядаючи місце події у справі про вбивство, було виявлено об'єкти, що мали значення для вста­новлення істини. Вкажіть об'єкт дослідження судово-медичної експертизи.

1. Насіння невідомої рослини.

2. Чужі волокна з одягу вбитого.

3. Недопалок зі слідами слини.

4. Клоччя вовни.

ЗАВДАННЯ № 9. У кримінальній справі про вбивство, пору­шеній у зв'язку з заявою про зникнення Моніної, було затримано Бойка, в оселі якого виявлено сліди крові та деякі речі зниклої. На допиті Бойко визнав себе винним у вбивстві і показав місце поховання трупа. Яке першо­чергове завдання виникає у зв'язку з цим?

1. Ідентифікація Моніної.

2. Пред'явлення обвинувачення.

3. Виявлення очевидців.

4. Встановлення мотивів убивства.

ЗАВДАННЯ № 10. Перевіривши заяву Костіна про зникнення його 10-літньої доньки, місцеперебування якої не було встановлено, порушено кримінальну справу. Костіна допитано про обставини зникнення дочки. Яку слідчу дію необхідно провести слідчому?

1. Накладення арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію Костіна.

2. Огляд житла Костіна та його дочки.

3. Затримання Костіна.

4. Виїмку речей дочки Костіна.

ТЕМА 25. Методика розслідування статевих злочинів

ЗАВДАННЯ № 1. В відділ міліції звернувся Баринов із заявою про те, що його дочку, студентку педінституту, було зґвалто­вано в кімнаті гуртожитку студентом Анісімовим. Яке рішення слід прийняти у зв'язку з цією заявою?

1. Оглянути місце події.

2. Порушити кримінальну справу.

3. Відібрати пояснення у дочки Баринова.

4. У порушенні кримінальної справи відмовити. .

ЗАВДАННЯ № 2. Вкажіть вид слідів, що переважають у кримінальних справах про зґвалтування.

1. Тілесні ушкодження на потерпілій.

2. Тілесні ушкодження на ґвалтівнику.

3. Сперма.

4. Предмети, залишені ґвалтівником.

ЗАВДАННЯ № 3. У протоколі огляду місця події у справі про зґвалтування вказувалося: «Місце події знаходиться в полі між свиновідгодівельним радгоспом, за кілометр від нього, і селищем «Дачне», на відстані 1,5 км від нього. На землі видно сліди боротьби. На місці знайдені речові докази: 1) металічна брошка з білим орнаментом, на якій зображена ваза з трояндою; 2) недопалок сигарети». Яку помилку допущено?

1. Не вказана придатність слідів боротьби для ідентифікації.

2. Не описані сліди боротьби.

3. Не описаний недопалок сигарети.

4. Не визначено значення виявленого.

ЗАВДАННЯ № 4. Вкажіть, який вид судових експертиз пере­важає при розслідуванні зґвалтувань.

1. Судово-медична.

2. Судово-біологічна.

3. Трасологічна.

4. Дактилоскопічна.

ЗАВДАННЯ № 5. У кримінальній справі про зґвалтування потерпіла Козлова показала, що була зґвалтована у своїй кімнаті в гуртожитку знайомим їй Старковим. При цьому, за її словами, вона чинила активний опір і кликала на допомогу. Однак сусіди Козлової, які були в цей час у своїх кімнатах, як з'ясувалося на допитах, ні шуму, ні закликів на допомогу не чули. Яку слідчу дію необхідно провести для ліквідації цього протиріччя?

1. Очну ставку.

2. Огляд місця події.

3. Відтворення обстановки й обставин події.

4. Судово-медичну експертизу.

ЗАВДАННЯ № 6. В відділ міліції звернулася Єргіна, котра заявила, що добу назад була зґвалтована Солянкіним, який перед тим напоїв її вином до безчуттєвого стану. Солянкін на допиті заперечував факт зґвалтування Єргіної. Яку слідчу дію необхідно провести для встановлення знаходження по­терпілої в безпорадному стані?

1. Очну ставку.

2. Відтворення обстановки й обставин події.

3. Судово-медичну експертизу.

4. Огляд місця події.

ЗАВДАННЯ № 7. У кримінальній справі про зґвалтування потерпіла показала, що була зґвалтована невідомим їй чоловіком біля залізничного насипу, коли ввечері повер­талася додому зі станції. При цьому вона чинила ґвалтівникові тривалий опір. Яку слідчу дію необхідно провести відразу після допиту потерпілої й огляду місця події?

1. Відтворенім обстановки й обставин події.

2. Судово-медичну експертизу.

3. Судово-психіатричну експертизу.

4. Виїмку одежі.

ЗАВДАННЯ №8. В відділ міліції звернулася Лосєва із заявою про те, що пізно ввечері її зґвалтував невідомий чоловік у парку біля кінотеатру «Київ». Потерпіла назвала ознаки його зовнішності, зокрема брови, що зрослися на переніссі, і татуювання у вигляді штурвала на тильній стороні правої долоні. За цим описом було складено суб'єктивний пор­трет ґвалтівника. Яку ще дію на даному етапі необхідно виконати для встановлення злочинця?

1. Перевірити за криміналістичним і оперативним обліками.

2. Встановити глядачів останнього сеансу.

3. Встановити коло знайомих Лосєвої.

4. Вивчити аналогічні кримінальні справи.

ЗАВДАННЯ № 9. У кримінальній справі про спробу зґвалту­вання потерпіла показала, що на неї напав невідомий молодий чоловік, якому вона чинила активний опір. Оскільки було темно, прикмет його зовнішності вона не запам'ятала, але помітила, що вдягнутий він був у довговорсистий светр, який вона, напевно, пошкодила, опираючись, а також подряпала ґвалтівникові ліву руку. Яку слідчу дію необхідно провести для встановлення причет­ності до злочину перевірюваної особи?

1. Пред'явлення для впізнання особи.

2. Відтворення обстановки й обставин події.

3. Очну ставку.

4. Криміналістичну експертизу.

ЗАВДАННЯ № 10. Наряд міліції затримав Козлова у міському парку при спробі зґвалтування Шусєвої. Порушено кримінальну справу. Яку слідчу дію слід провести в даній ситуації?

1. Огляд місця події.

2. Допит потерпілої.

3. Допит підозрюваного.

4. Відтворення обстановки й обставин події.

ТЕМА 26. Методика розслідування хуліганства

ЗАВДАННЯ № 1.Укажіть, який вид слідів – джерело доказів – найбільш характерний для хуліганства.

  1. Показання очевидців.

  2. Предмети – речові докази.

  3. Документи.

  4. Сліди-відображення.

ЗАВДАННЯ № 2.Вкажіть, який елемент найбільш характерний для обстановки здійснення хуліганських дій.

  1. Неосвітленість вулиці.

  2. Скупчення людей.

  3. Відсутність людей.

  4. Невпорядкованість території.

ЗАВДАННЯ № 3.Вкажіть, що не входить до способу здійснення хуліганських дій.

  1. Словесна образа.

  2. Непристойні жести.

  3. Підробка документів.

  4. Фізичне насильство.

ЗАВДАННЯ № 4.У кримінальній справі про хуліганство було встановлено, що Глушко отримав фальшивий лист про те, що його сестра потрапила в автокатастрофу. В результаті такого повідомлення у матері Глушко стався інфаркт. На думку Глушка, листа написав його знайомий Мухін. Яка дія в цій ситуації є ключовою?

  1. Допит Мухіна.

  2. Очна ставка Глушка і Мухіна.

  3. Почеркознавча експертиза.

  4. Перевірка за криміналістичним обліком.

ЗАВДАННЯ № 5.Внаслідок хуліганських дій у кафе селища Південне під час весілля невідомий чоловік розбив музичні інструменти, завдав тілесних ушкоджень керівнику музичної групи і зник. Укажіть напрям взаємодії слідчого й дільничного оперуповноваженого.

  1. Визначення матеріального збитку.

  2. Визначення тяжкості тілесних ушкоджень.

  3. Встановлення очевидців.

  4. Підготовка і призначення експертиз.

ЗАВДАННЯ № 6.Слідчому надійшли матеріали про те, що Бодров у нетверезому стані ввірвався у мікроавтобус РАФ, що стояв на узбіччі дороги, і, погрожуваючи водієві ножем, потребував відвезти його до кінотеатру “Піонер”. По дорозі водій зупинив машину біля світлофора, де стояли група громадян і працівник міліції, вискочив із кабіни і покликав на допомогу. Бодров був затриманий працівником міліції в салоні мікроавтобуса. В нього було вилучено ніж. За ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.206 КК України, порушено кримінальну справу. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1. Допит Бодрова.

2. Допит водія мікроавтобуса.

3. Допит очевидців.

4. Огляд місця події.

ЗАВДАННЯ № 7. Слідчому надійшли матеріали проте, що в кафе «Лісове» невідомий громадянин ударив офіціанта, перекинув сервірований стіл, розбив настінне дзеркало і зник. За ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України, порушено кримінальну справу. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1. Допит офіціанта.

2. Допит директора кафе.

3. Допит очевидців.

4. Огляд місця події.

ЗАВДАННЯ № 8. У парку невідомі особи вимазали жовтою і синьою фарбами пам'ятник солдатам Великої Вітчизняної війни. Виявив це Стьопін, який зранку про­гулювався в парку, і повідомив працівникам міліції пат­рульної групи. Оглядаючи місце події, було вилучено шкребки фарби. За ознаками злочину, передбаченого ч, 2 ст. 206 КК України, порушено кримінальну справу. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1. Призначення експертизи.

2. Допит працівників міліції.

3. Допит Стьопіна.

4. Допит службовців парку.

ЗАВДАННЯ № 9. На основі заяви Ольхіна (і матеріалів її перевірки) про те, що двері його квартири були підпалені Авдєєвим із хуліганських мо­тивів, порушено кримінальну справу за ознаками злочи­ну, передбаченого ч. 2 ст. 206 КК України. Оглядаючи місце події, було встановлено, що двері квартири обгоріли ззовні. При цьому було вилучено кусок дерматину (яким були оббиті двері), від якого доносився запах розчинника. Яку слідчу дію необхідно провести першою після допиту Ольхіна в даній ситуації?

1. Призначення експертизи.

2. Відтворення обстановки й обставин події.

3. Допит Авдєєва.

4. Обшук кімнати Авдєєва.

ЗАВДАННЯ № 10. Слідчому надійшли матеріали про бійку в ресторані «Янтар» між двома групами відвідувачів, під час якої застосовувались зривпакети і куски сталевого троса. Всі шестеро учасників бійки затримані. Оглядаю­чи місце події, виявлено і вилучено три куски троса і дві оболонки від зривпакетів. Свідки події встановлені. За ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 206 КК України, порушено кримінальну справу. Яка обставина повинна бути обов'язково встановлена слідчим для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності учасників бійки?

1. Дії під час бійки кожного із затриманих.

2. Розмір нанесеного матеріального збитку.

3. Заходи, вжиті адміністрацією ресторану.

4. Поведінка відвідувачів ресторану під час бійки.

ТЕМА 27. Методика розслідування грабежів і розбоїв

ЗАВДАННЯ №1. У який час здійснюється найбільше кількість грабежів і розбоїв?

1.3 6 до 12 год.

2. З 12 до 18 год.

3. З 18 до 24 год.

4. З 24 до 6 год.

ЗАВДАННЯ № 2. Вкажіть вікову групу осіб, якими здійснюється найбільша кількість грабежів і розбоїв.

1. 16-25 років.

2. 26-30 років.

3. 31-35 років

4. Старші 35 років.

ЗАВДАННЯ № 3. Здійснено розбійний напад на ощадний банк у великому місті. Викрадено значну суму грошей. Яка версія про злочинців є найбільш імовірною?

1. Жителі даного міста.

2. Іногородні.

3. Жителі прилеглої сільської місцевості.

4. Особи без певного місця проживання.

ЗАВДАННЯ № 4. Вкажіть вид слідів, що найчастіше залиша­ються на місці грабежів і розбоїв.

1. Знаряддя злочину.

2. Сліди рук.

3. Сліди боротьби злочинця і потерпілого.

4. Сліди взуття.

ЗАВДАННЯ № 5. Укажіть, який вид судових експертиз пере­важає на первинному етапі розслідування розбоїв.

1. Судово-медичні.

2. Судово-балістичні.

3. Трасологічні.

4. Судово-почеркознавчі.

ЗАВДАННЯ № 6. Котова обвинувачували у вчиненні розбійного нападу на Сорокіна з метою заволодіння хут­ряною шапкою. Потерпілий впізнав Котова, однак той на допиті категорично заперечував факт здійснення злочи­ну. Під час обшуку в Котова не було знайдено шапки. З оперативних джерел було відомо, що за два дні до затри­мання Котова його дружина продавала якісь речі в перу­карні, де працювала. Що треба зробити в даній ситуації для доказування вини Котова?

1. Встановити коло знайомих Котова.

2. Встановити спосіб життя сім'ї Котова.

3. Зібрати інформацію про особу дружини Котова.

4. Встановити покупців речей.

ЗАВДАННЯ № 7. В відділ міліції звернувся Семенов із заявою про те, що його біля ресторану «Схід» пограбували два невідомі. Огляд місця події результатів не дав. Семенов повідомив, що один із злочинців був високого зросту, вдягнутий у довге шкіряне пальто чорного кольору, схо­жий на одного з відомих акторів. За даним описом було складено суб'єктивний портрет для розшуку нападника. Яку ще дію необхідно зробити для встановлення злочин­ця?

1. Поквартирний обхід.

2. Вивчити аналогічні кримінальні справи.

3. Перевірити за криміналістичним й оперативним обліками.

4. Встановити коло знайомих Семенова.

ЗАВДАННЯ № 8. В одному із сільських районів здійснено ряд злочинних нападів на радгоспні каси з використан­ням вогнепальної зброї. Діяли два злочинці в масках. Встановити їх не вдалося, розслідування було припине­не. Через місяць за крадіж автомашини були затримані Воронцов і Молєв. При затриманні Молєв пробував ско­ристатися револьвером. Враховуючи поведінку затрима­них, виникла версія про їхню причетність до розбійного нападу на каси. Яку слідчу дію необхідно провести пер­шою в даній ситуації для перевірки версії?

1. Обшук.

2. Допит.

3. Відібрання зразків і призначення експертиз.

4. Очну ставку.

ЗАВДАННЯ № 9. У кримінальній справі про розбійний напад на квартиру Пудова, оглядаючи місце події, було виявле­но слід пальця руки. Потерпілий добре запам'ятав зовнішність нападника і описав його. Оперативним працівником була встановлена людина, схожа за ознака­ми на злочинця, - недавно звільнений з місць позбавлен­ня волі Костров. Яку слідчу дію необхідно провести в даній ситуації першою?

1. Допит Кострова.

2. Пред'явлення для впізнання Кострова.

3. Відібрання зразків і призначення дактилоскопічної екс­пертизи.

4. Обшук за місцем проживання Кострова.

ЗАВДАННЯ № 10. Протягом року в місті було здійснено ряд розбійних нападів на квартири громадян. Напади здійснювали троє чоловіків, описати яких потерпілі не змогли. З квартир викрадено гроші та ювелірні прикра­си. Через не встановлення злочинців розслідування було припинено. Але за якийсь час у відділ міліції за вчинене хуліганство достави­ли Сажина, в якого було вилучено кілька ювелірних при­крас, схожих на ті, що знаходилися в розшуку. Яку слідчу дію у зв'язку з даною обставиною необхідно провести першою?

1. Обшук за місцем проживання Сажина.

2. Пред'явлення для впізнання Сажина.

3. Пред'явлення для впізнання ювелірних прикрас.

4. Допит Сажина.

Змістовий модуль 6. КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

ТЕМА 28. Методика розслідування крадіжок

1.Крадіжка —

а) та­ємне викрадання чужого майна;

б) це дослідження для вирішення питань, що потребу­ють спеціальних знань;

в) впорядкована сукупність(система) правил для безпосереднього сприйняття в дослідження матеріальних об’єктів або систем;

2. Одним з елементів криміналістичної характеристики крадіжок є:

а) вирішення питань, що потребу­ють спеціальних знань;

б) є обстановка, в якій готуються і вчиняються цей злочин;

в) встановлення автора тексту документа, в якому від­сутні ознаки почерку;

3. Предметом крадіжок можуть бути:

а) автомобілі, мотоци­кли, мопеди як засіб пересування або як комплекти різних агрегатів і деталей, які можна розібрати (мотор, шасі, ко­леса, магнітофон та ін.);

б) схожі слідчі дії, сутність яких носить пошуково-пізнавальний характер;

в) це прийоми, знаряддя праці, пристосування, інструменти;

4. Найбільш типовими слідчими ситуаціями початкового ета­пу розслідування крадіжок є:

а) факт крадіжки виявлено і підозрюваного затрима­но з речовими доказами або по «гарячих слідах»;

б) фотографічні, графічні і скульптурні зображення люди­ни для її ототожнення;

в) вирішення деяких неідентифікаційних завдань;

ЗАВДАННЯ № 5. Укажіть вид слідів - джерело доказів, найбільш характерний для первинного етапу розслідування крадіжок.

1. Показання очевидців.

2. Предмети - речові докази.

3. Документи.

4. Сліди-відображення.

ЗАВДАННЯ № 6. Вкажіть найбільш характерний елемент обстановки вчинення краж.

1. Скупчення людей.

2. Відсутність очевидців.

3. Невпорядкованість території.

4. Занедбання бухгалтерського обліку.

ЗАВДАННЯ № 7. Вкажіть найбільш поширений спосіб проникнення у приміщення при вчиненні краж із магазинів, складів.

1.Злом дверей.

2. Підбір ключів, відмикачів.

3. Через вікна (вітрини).

4. Пролом стелі, стін.

ЗАВДАННЯ № 8. Вкажіть найбільш поширений спосіб проникнення у приміщення при здійсненні краж із об‘єктів зберігання грошей (ощадних кас, відділень зв'язку).

1.Злом дверей.

2. Підбір ключів, відмикачів.

3.Через вікна,

4.Пролом стелі, стін.

ЗАВДАННЯ № 9. У ході розслідування викрадення грошей із приміщення відділення зв'язку було встановлено, що кражі передувала ретельна підготовка до її здійснення. Вкажіть, для яких випадків не характерна ретельна підготовка кражі.

1 Здійснення кражі особою, судимою за аналогічний злочін.

2 Здійснення кражі групою осіб.

3 Здійснення кражі неповнолітніми.

4 Коли об'єктом кражі є ощадні каси або відділення зв'язку.

ЗАВДАННЯ № 10. Укажіть напрям взаємодії слідчого й оперуповноваженого при розслідуванні розкрадань державного майна, здійснених шляхом кражі.

1 Розшук злочинця.

2 Розшук викрадених предметів.

3 Встановлення свідків.

4 Перевірка версії про існування кражі.

ЗАВДАННЯ № 11. Розслідуючи крадіжку з магазину «Хутро» було встановлено, що злодій проник у приміщення мага­зину за допомогою підбору ключів або відмички. Яка версія про особистість злодія типова для даної ситуації7

1. Іногородній.

2. Житель сільської місцевості

3. Раніше судимий.

4. Неповнолітній.

ЗАВДАННЯ № 12. Укажіть, із провадження якої слідчої дії, як правило, починається розслідування краж.

1. З допиту особи, яка заявила про кражу.

2. З огляду місця події.

3. З допиту свідків.

4. З виїмки документів.

ЗАВДАННЯ № 13. Оглядаючи місце події - приміщення бух­галтерії радгоспу, з якого була здійснена крадіжка гро­шей, на металевому ящику було виявлено і вилучено 5 потожирових слідів пальців рук, придатних для ідентифікації. Вкажіть, які дії необхідно зробити у зв'яз­ку з виявленням і вилученням указаних слідів, виключив­ши неправильне.

1. Скласти дактилокарти на всіх працівників радгоспу.

2. Призначити дактилоскопічну експертизу.

3. Перевірити за слідотекою пальців рук по нерозкритих злочинах.

4. Перевірити за відбитками пальців рук осіб, які стоять на обліку.

ЗАВДАННЯ № 14. Розслідуючи кражу з промтоварного мага­зину, було встановлено, що злодій намагався відкрити сейф, що стояв у кабінеті завідуючої. При огляді сейфа були виявлені металеві осколки, схожі на відламки леза сокири. Ще до огляду місця події службово-розшукний собака привів до будинку Романових, де слід було загуб­лено. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1. Допит Романових.

2. Виїмку в Романових сокири.

3. Обшук у домі Романових.

4. Накладення арешту на майно Романових.

ЗАВДАННЯ № 15. Укажіть об'єкт квартирних крадіжок, що найчастіше зустрічається в місті.

1. Квартири.

2. Приватні будинки.

ЗАВДАННЯ №16. В який час здійснюється найбільша кількість квартирних крадіжок?

1.3 6 до 12 год.

2.3 12 до 18 год.

3. З 18 до 24 год.

4. З 24 до 6 год.

ЗАВДАННЯ № 17. Вкажіть найбільш поширений спосіб про­никнення в житло.

1. Злом дверей.

2. Підбір ключів.

3. Через вікно.

4. Пролом стіни або стелі.

ЗАВДАННЯ № 18. Колесов, який мешкає в кімнаті комуналь­ної квартири, заявив у відділ міліції про вчинення в нього крадіжки радіоприймача і хутряної шапки. Оглядаючи місце події, пошкоджень дверей, засувів, вікон виявлено не було. Кімната завжди замикалась господарем, який ніколи нікому ключів не залишав. Укажіть типову версію про злочинця, характерну для даної ситуації.

1. Крадіжка вчинена «гастролером».

2. Крадіжка вчинена підлітком.

3. Крадіжка вчинена незнайомою потерпілому людиною.

4. Крадіжка вчинена сусідом.

ЗАВДАННЯ № 19. У справі про крадіжку було встановлено, що злодій проник у приватний будинок, виламавши двері. Викрадені були гроші і цінності на значну суму. Крім цього, потерпілий на допиті заявив, що за два дні до події несподівано здох цепний собака, що був у дворі. Укажіть типову версію про злочинця, характерну для даної ситуації.

1. Крадіжка вчинена групою осіб.

2. Крадіжка вчинена підлітком.

3. Крадіжка вчинена жінкою.

4. Крадіжка вчинена «бомжем».

ЗАВДАННЯ № 20. Укажіть розшукний захід як один із найбільш ефективних у справах про квартирні крадіжки.

1. Звернення до громадськості через засоби масової інформації.

2. Перевірка місцезнаходження в момент кражі осіб, які раніше відбували покарання за даний вид злочину.

3. Опитування жителів.

4. Прочісування місцевості.

ЗАВДАННЯ № 21. Оглядаючи квартиру, з якої здійснена крадіжка, на дверях виявлено, зафіксовано і вилучено об'ємні сліди знаряддя злому. Як потрібно вдіяти зі слідами після огляду місця події?

1. Зберігати при справі до встановлення злочинця.

2. Зберігати при справі до встановлення знаряддя злому.

3. Провести перевірку за слідотекою науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.

4. Використати при допиті свідків.

ЗАВДАННЯ № 22. Оглядаючи квартиру, з якої здійснена крадіжка, було виявлено, зафіксовано і вилучено три сліди пальців рук. Як треба поводитись із виявленими слідами?

1. Зберігати при справі до встановлення злочинця.

2. Зберігати при справі до встановлення кола підозрюваних.

3. Використати при допиті потерпілого.

4. Перевірити, чи залишені вони жителями квартири.

ЗАВДАННЯ № 23. В відділ міліції надійшла заява Чикіна про квар­тирну крадіжку, яку він виявив, повернувшись додому з відрядження. Він також повідомив, що сусід Стариков за день до його приїзду бачив на площадці сходів незнайо­мого чоловіка. Яку слідчу дію повинен провести слідчий після огляду місця події?

1. Пред'явлення Старикову для впізнання фотографій осіб, що перебувають на обліку.

2. Допит Чикіна.

3. Допит Старикова.

4. Визнання Чикіна цивільним позивачем.

ЗАВДАННЯ №24. Працівники міліції на ринку затримали Рогова при спробі продажу шкіряної куртки, подібної на ту, що вважалася вкраденою із квартири Шапова. Яку слідчу дію необхідно провести вслід за допитом Рогова?

1. Обшук за місцем проживання Рогова.

2. Допит Шапова.

3. Виїмку почтово-телеграфної кореспонденції Рогова.

4. Пред'явлення для впізнання куртки Шапову.

ТЕМА 29. Методика розслідування вимагань

1. Вимагання -

а) це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловжи­вання довірою;

б) та­ємне викрадання чужого майна;

в) передбачає вимогу пере­дачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав або законних інтересів усіх осіб, пошкодження або зни­щення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відомі чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберігати в та­ємниці;

ТЕМА 30. Методика розслідування шахрайства»

1. Шахрайство —

а) це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловжи­вання довірою;

б) та­ємне викрадання чужого майна;

в) передбачає вимогу пере­дачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав або законних інтересів усіх осіб, пошкодження або зни­щення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відомі чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберігати в та­ємниці;

2. Предметом шахрайства може бути:

а) право на майно;

б) тільки майно;

в) не тільки майно, а й право на таке майно (наприклад, заволодіння шляхом шахрайства такими документами, що надають право вступити у спадщину, отримати майно за заповітом, вимагати виконання майнових зобов'язань та ін.) ;

3. Зловживання довір'ям полягає в тому -

а) що злочинець для заволодіння майном потерпілого використовує близь­кі, довірчі стосунки з ним;

б) та­ємне викрадання чужого майна;

в) передбачає вимогу пере­дачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав або законних інтересів усіх осіб, пошкодження або зни­щення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому відомі чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберігати в та­ємниці;

4. Способи шахрайства можуть бути поділені на види за­лежно від сфери соціально-економічної діяльності:

а) соціальної допомоги (підроблення документів з ме­тою отримання пенсій чи допомог, надання довідки про значно завищену заробітну плату з метою підвищення пен­сії та ін.), побутового обслуговування (отримання речей, що дорого коштують, за документами своїх родичів, за викра­деними чи знайденими документами);

б) фіктивне представництво (використання фіктивних документів про належність до тієї чи іншої фірми з метою укладання договорів і отримання товару без оплати);

в) підміна предметів продажу, обміну і грошових коштів, що підлягають передачі контрагенту (використання шах­раями грошових і майнових «ляльок»);

продаж виробів нижчої, ніж передбачено домовленіс­тю, якості (продаж прикрас з міді, латуні чи бронзи як зо­лотих);

5. Способи шахрайства поділяють залежно від характеру «стосунків», що виникають між підприємствами чи госпо­дарськими товариствами:

а) соціальної допомоги (підроблення документів з ме­тою отримання пенсій чи допомог, надання довідки про значно завищену заробітну плату з метою підвищення пен­сії та ін.), побутового обслуговування (отримання речей, що дорого коштують, за документами своїх родичів, за викра­деними чи знайденими документами);

б) фіктивне представництво (використання фіктивних документів про належність до тієї чи іншої фірми з метою укладання договорів і отримання товару без оплати);

в) страхування (завищення сум шкоди, що підлягають сплаті клієнтові в результаті обумовлених страхових подій);

ЗАВДАННЯ № 6. Яка вікова група шахраїв здійснює найбільш кваліфіковані групові злочини відносно особи­стої власності?

1. Особи до 18 років.

2. Особи від 18 до 24 років.

3. Особи від 25 до 40 років.

4. Особи від 41 року і старші.

ЗАВДАННЯ № 7. Яка соціальна група шахраїв здійснює найбільшу кількість злочинів, пов'язаних з гаданням, во­рожінням, «ломкою» грошей?

1. Чоловіки. 2. Жінки. 3. Підлітки.

ЗАВДАННЯ № 8. В відділ міліції звернулася Єфимова із заявою про те, що вона віддала незнайомій жінці, яка представилась працівником житлового відділу міськдержадміністрації і пообіцяла прискорити одержання квартири, 15 тис.гривень. Однак, як потім з'ясувалося, такого співробітника у міськдержадміністрації не­має. За підозрою у скоєнні цього злочину була затрима­на Мальцева, неодноразово судима за аналогічні злочини Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1. Обшук квартири Мальцевої.

2. Очну ставку.

3. Впізнання.

4. Відтворення обстановки й обставин події.

ЗАВДАННЯ № 9. В відділ міліції звернувся Славін із заявою про те, що його обманув невідомий чоловік під час продажу 10000 доларів, - замість грошей йому вручили «грошову ляльку». За описаними ознаками зовнішності методом «словесного портрета» був затриманий Брагін, якого впізнав потерпілий. Затриманий все заперечував. Яку слідчу дію треба провести, щоб довести належність Брагіну «грошової ляльки»?

1. Дактилоскопічну експертизу.

2. Перевірку показань на місці.

3. Повторний допит Славіна.

4. Освідування Брагіна.

ЗАВДАННЯ № 10. Керівник слідчо-оперативної групи прийняв рішення затримати шахраїв-наперсточників. Укажіть, де доцільно здійснити цей захід для забезпечення факту раптовості?

1. За місцем проживання.

2 У громадському місці в момент гри.

3. За місцем роботи.

4. На вулиці.

ЗАВДАННЯ № 11. У кримінальній справі про шахрайство були затримані шулери під час гри в автомобілі «Жигулі». Провівши особистий обшук, у затриманих було вилучено клоччя паперу і 2 колоди карт в упаковці. Яку слідчу дію доцільно провести першою в даній ситуації?

1. Криміналістичну експертизу.

2. Огляд клоччя паперу і 2 колод карт.

3. Відтворення обстановки й обставин події.

4. Очну ставку.

ЗАВДАННЯ № 12. У ході розслідування замаху на розкрадання шляхом шахрайства слідчий установив, що підозрюваний Баранников намагався придбати авто­мобіль за «виграшним» лотерейним білетом, який він придбав у незнайомої йому особи. На допиті Баранников докладно описав злочинця. Як необхідно діяти слідчому?

1. Провести впізнання.

2. Ретельно проаналізувати завершені і призупинені кримінальні справи, відказні матеріали, схожі за способом вчинення злочину.

3. Провести огляд місця події.

4. Призначити дактилоскопічну експертизу.

ЗАВДАННЯ № 13. У відділення кримінального розшуку надійшли дані про те, що Сліпченко, граючи в «три на­перстки», займається шахрайством. Були задокументо­вані епізоди цієї гри групою із 7 чоловік, серед яких Сліпченко виконував роль розігруючого. Під час чергової гри група шахраїв була затримана. Зібрані матеріали направлено в слідчий відділ для вирішення питання про порушення кримінальної справи. Яке рішення повинен прийняти слідчий?

1. Порушити кримінальну справу.

2. У порушенні кримінальної справи відмовити.

3. Провести дослідчу перевірку.

4. Повернути матеріали на доопрацювання.

ЗАВДАННЯ № 14. У РВВС звернулась Іванова із заявою про те, що сусідка по будинку Соловйова пози­чила у неї гроші на суму 500 гривень, які потім відмовилася повернути. Яке рішення необхідно прийняти?

1. У порушенні кримінальної справи відмовити.

2. Провести дослідчу перевірку.

3. Порушити кримінальну справу.

4. Повернути матеріали на доопрацювання.

ЗАВДАННЯ № 15. У відділення кримінального розшуку звернувся Кравченко із заявою про те, що його обманула група злочинців при здійсненні купівлі-продажу авто­мобіля «Волга» через комісійний магазин. Потерпілий передав речові докази - портфель із прорізаним дном, в якому шахраї вручили йому гроші (різницю від суми комісійної оцінки). Після продажу автомобіля Кравченко виявив відсутність грошей. Порушено кримінальну спра­ву. Яку слідчу дію необхідно провести в першу чергу?

1. Допитати Кравченка.

2. Допитати продавця магазину.

3. Призначити трасологічну експертизу.

4. Здійснити в комісійному магазині виїмку всіх доку­ментів, складених при продажу автомобіля.

ЗАВДАННЯ 16. Укажіть, особи якої вікової групи найчастіше здійснюють розкрадання державного майна шляхом шахрайства.

1. Особи до 25 років.

2. Особи від 26 до 35 років.

3. Особи від 36 до 50 років.

4. Особи старші 50 років.

ЗАВДАННЯ № 17. Розслідуючи факт викрадення золотого браслета в ювелірному магазині, було встановлено, що злочин вчинено з використанням підробленого касового чека чоловіком кавказької національності. При прове­денні оперативно-розшукових заходів працівники кримінального розшуку затримали жителя м.Тбілісі Начкебія, який намагався продати золотий браслет Укажіть, яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації.

1. Очну ставку затриманого з продавцем магазину.

2. Слідчий експеримент.

3. Пред'явлення для впізнання підозрюваного.

4. Обшук за місцем проживання Начкебія.

ЗАВДАННЯ № 18. У відділ міліції звернувся Петренко із заявою про зникнення ощадної книжки і про те, що його іменний вклад отриманий кимось іншим. Одночасно надійшло письмове повідомлення із відділення Ощадбанку, яке підтверджувало заяву вкладника. Яке рішення необхідно прийняти?

1. Порушити кримінальну справу.

2. Провести дослідчу перевірку.

3. Допитати Петренка.

4. Допитати контролера відділення Ощадбанку, де зберігався вклад.

ЗАВДАННЯ № 19. У відділ міліції надійшли матеріали з відділу соціального забезпечення про незаконне одержання пенсії Назаровим. Із матеріалів виходило, що Назаров представив трудову книжку з фальшивими відомостями про стаж роботи. Було порушено кримінальну справу. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситу­ації?

1. Допит Назарова.

2. Допит працівників відділу соціального забезпечення.

3. Призначення судово-технічної експертизи документів.

4. Виїмку й огляд документів.

ЗАВДАННЯ № 20. Укажіть, що не є елементом криміналістичної характеристики розкрадань державно­го майна, здійснених шляхом шахрайства.

1. Відомості про особу шахрая.

2. Спосіб заволодіння майном.

3. Представлення фальшивих відомостей про стаж роботи на час призначення пенсії.

4. Судово-технічна експертиза документів.

ЗАВДАННЯ № 21. Укажіть найбільш поширений предмет шах­райства.

1. Промислові товари.

2. Гроші.

3. Продукти харчування.

4. Ювелірні вироби.

ЗАВДАННЯ № 22. Співробітники міліції за сприяння працівників відділення Ощадбанку затримали Борисова при спробі одержання грошей за підробленим лотерей­ним білетом. Слідчий порушив кримінальну справу, до­питав працівників Ощадбанку і Борисова. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1. Призначити криміналістичну експертизу.

2. Провести обшук за місцем проживання Борисова

3. Оглянути документи.

4. Перевірити за системою обліку управління оперативної інформації УВС області дані про судимості Борисова і час відбування ним покарання.

ЗАВДАННЯ № 23. У кримінальній справі про викрадення гро­шей у магазині («ломка» грошей) із каси були вилучені 50-гривневі купюри на суму 140 000 гривень. Укажіть, які невідкладні слідчі дії доцільно провести першими а даній ситуації.

1. Провести огляд грошей.

2. Допитати директора магазину.

3. Призначити дактилоскопічну експертизу.

4. Провести виїмку контрольно-касової стрічки.

ЗАВДАННЯ № 24. Під час розслідування викрадення шляхом шахрайства грошей у відділенні ощадного банку співробітники кримінального розшуку затримали Соко­лова, який викрав 150 тис. гривень, використовуючи чекові книжки з підробленими записами. При затриманні у підозрюваного вилучено 4 чекові книжки. Вкажіть, яку слідчу дію доцільно провести першою.

1. Допитати працівників Ощадбанку.

2. Призначити криміналістичну експертизу чекових книжок.

3. Провести очну ставку

4. Провести слідчий експеримент.

ЗАВДАННЯ № 25. Ізюмський райсоцзабез направив у відділ міліції повідомлення про те, що, перевіряючи пра­вильність показань свідків Коврова і Романенка про не­достатній стаж роботи Тесленка, з управління оперативної інформації УВС Миколаївської області надійшла інформація про судимість останнього, що спростовує показання свідків. Яке рішення у зв'язку з цим повідомленням необхідно прийняти?

1. Порушити кримінальну справу і допитати Коврова і Ро­маненка.

2. Порушити кримінальну справу і допитати Тесленка.

3. Порушити кримінальну справу і провести виїмку доку­ментів із відділу соціального забезпечення.

4. Провести дослідчу перевірку.

ТЕМА 31. Методика розслідування злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів»

ЗАВДАННЯ № 1. Укажіть, особи якого віку найчастіше є учасниками злочинних груп, що займаються розповсюд­женням наркотиків.

1. Віком до 29 років.

2. Віком від ЗО до 40 років.

3. Віком від 41 до 50 років.

4. Старші 50 років.

ЗАВДАННЯ № 2. Вкажіть, які групи злочинців складають найменшу частку серед розкритих організованих груп у справах про розповсюдження наркотиків.

1. Високоорганізовані групи.

2. Відносно організовані групи.

3. СлабоорганІзованІ групи.

ЗАВДАННЯ №. 3. Вкажіть, члени яких злочинних груп, розповсюджуючих наркотики, найменше вживають їх.

1. Члени високоорганізованих груп.

2. Члени відносно організованих груп.

3. Члени слабоорганізованих груп.

ЗАВДАННЯ № 4. У кримінальній справі про вживання і роз­повсюдження наркотиків оперативним шляхом було встановлено, що провізор аптеки Абрамцева, списуючи наркотичні лікарські речовини, ряд препаратів не зни­щує, а потім збуває наркоманам. Яку дію повинен прове­сти слідчий першою в даній ситуації?

1. Затримання Абрамцевої.

2. Допит Абрамцевої.

3. Інвентаризацію в аптеці.

4. Обшук на квартирі в Абрамцевої.

ЗАВДАННЯ № 5. У ході обшуку на квартирі в підозрюваної Звонкової у кримінальній справі про розповсюдження опію були виявлені предмети зі слідами, подібними на опійні. Яку експертизу необхідно призначити в даній ситуації?

1. Судово-хімічну.

2. Біологічну.

3. Фармакологічну.

4. Ботанічну.

ЗАВДАННЯ № 6. У справі про розкрадання наркотичних речовин зі складу цивільної оборони оперативним шля­хом було встановлено, що робітник складу Ігнатов краде рідкий промедол, добуваючи його із спеціальних тюбиків. При затриманні Ігнатова в його сумці було знайде­но пробірки з рідиною і шприц. Укажіть, що необхідно зробити слідчому для викриття Ігнатова.

1. Допитати Ігнатова.

2. Провести слідчий експеримент.

3. Призначити хімічну експертизу.

4. Призначити трасологічну експертизу.

ЗАВДАННЯ № 7. У кримінальній справі про порушення спеціальних правил поводження з наркотичними засо­бами було встановлено, що в міській лікарні лікар-хірург Черненко у співучасті зі старшою медсестрою онкологічного відділення Сидоренко створив резерв необлікованих лишків сильнодіючих лікарських препа­ратів, прописуючи їх хворим, які померли. Оперативним шляхом установлено, що Сидоренко збуває препарати особам, які вживають наркотики. Яку слідчу дію доцільно провести першою в даній ситуації?

1. Хімічну експертизу.

2. Обшук на квартирі у Сидоренко.

3. Виїмку в лікарні журналів реєстрації виданих лікарств і журналів реєстрації повернених ампул сильнодіючих препаратів.

4. Допит Черненка.

ЗАВДАННЯ № 8. Розслідуючи викрадення з аптечного складу 1400 шприц-тюбиків промедолу, оперативним шляхом було встановлено, що робітник складу Павлов уживає наркотики, а також підтримує тісні зв'язки з наркоманами Чижовим і Яковлевим, з якими часто зустрічається у утримувача притона Соловйова. Як треба діяти слідчому в даній ситуації?

1. Допитати Соловйова.

2. Допитати Павлова.

3. Допитати Чижова і Яковлева.

4. Провести обшук на квартирі у Павлова.

ЗАВДАННЯ № 9. У ході реалізації слідчо-оперативних за­ходів у справі про крадіжку наркотикомістких лікарських трав зі складу фармацевтичної фабрики був затриманий робітник цієї фабрики Краснов на квартирі у притоноутримувача Новикова в момент продажу макової соломки. Під час обшуку в сараї у Новикова було знайдено велику кількість наркотикомістких трав і рослин. Краснов і Новиков відмовились давати показання. Яку слідчу дію доцільно провести першою в даній ситуації?

1. Призначити ботанічну експертизу.

2. Провести обшук на квартирі у Краснова.

3. Призначити хімічну експертизу.

4. Повторно допитати Новикова і Краснова.

ЗАВДАННЯ № 10. Проводячи обшук у притоноутримувача Бурцева, в його квартирі було затримано двоє невідомих громадян. Судячи по зовнішньому вигляду, вони знахо­дились у стані сильного наркотичного сп'яніння. Яку слідчу дію необхідно провести першою відносно затри­маних осіб?

1. Провести слідче освідування.

2. Направити на освідування до лікаря-нарколога.

3. Допитати затриманих.

4. Призначити судово-психіатричну експертизу.

ТЕМА 32. Методика розслідування посадових злочинів, корупції і хабарництва

1.До групи злочинів у сфері службової діяльності відне­сені :

а)види суспільне небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від фор­ми власності та галузей діяльності службових осіб;

б) та­ємне викрадання чужого майна;

в) дослідження для вирішення питань, що потребу­ють спеціальних знань;

2. Для встановлення кримінального механізму службово­го діяння необхідно з'ясувати:

а) чи не має допитуваний дефектів органів чуттів і психіки, котрі можуть відбитися на характері і повноті сприйняття об'єкта, що впізнається, хто може підтвердити його показання;

б) у результаті яких дій службової особи була заподія­на істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняються законом, правам і інтересам громадян, ін­тересам суб'єктів економічної діяльності, чи мало місце порушення службовою особою обумо­влених його службовим становищем обов'язків;

в) чи мав місце причинний зв'язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили;

3. Основними способами приховування службових зло­чинів є:

а) фальсифікація обліку і звітності; внесення змін до документів; заміна або виготовлення фіктивних докумен­тів; знищення документів; штатні переміщення; знищення матеріальних слідів злочину тощо;

б) є обстановка, в якій готуються і вчиняються цей злочин;

в) вірної відповіді не має;

4. Ха­барництво розглядається як родове поняття, що охоплює наступні склади злочину:

а) одержання хабара та давання хабара;

б) заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловжи­вання довірою;

в) та­ємне викрадання чужого майна;

5. Посередник у системі хабарництва може:

а) передати службовій особі предмет хабара;

б) представляти злочинні інтереси певної службової особи (нерідко — це колега по службі, близький знайомий);

в) нести інформацію про місце вчинення злочину;

6. При розслідуванні цих злочинів насамперед з'ясовуються:

а) характер службових дій, виконаних хабарником;

б) обставини, що передували передачі хабара;

в) мета і форма зловживання владою або службовим становищем, у чиїх інтересах здійснено це зловживання;

7. Найчастіше мотивами зловживання владою або служ­бовим становищем бувають:

а) корислива або інша особиста заінтересованість, кар'єризм, помилково витлумачені про­фесійні або службові інтереси тощо;

б) законність виконаних службовою особою дій;

в) дії у результаті яких службовій особи була заподія­на істотна шкода державним або суспільним інтересам, що охороняються законом, правам і інтересам громадян, ін­тересам суб'єктів економічної діяльності;

8. Службові злочини так чи інакше пов'язані з:

а) корупційними проявами, їх супроводжують діяння, що вчинюються в різних сферах діяльності, працівниками, що не є служ­бовими особами;

б) з тим, що злочинець для заволодіння майном потерпілого використовує близь­кі, довірчі стосунки з ним;

в) встановленням автора тексту документа, в якому від­сутні ознаки почерку;

9. При розслідуванні зловживань, пов'язаних із пору­шенням технологічного процесу, випуском на товарний ринок або реалізацією недоброякісної продукції, необхідно:

а) провести огляд виробничого обороту, вилучити проби і зразки;

б) з'ясувати чи не має допитуваний дефектів органів чуттів і психіки, котрі можуть відбитися на характері і повноті сприйняття об'єкта, що впізнається, хто може підтвердити його показання;

в) чи мав місце причинний зв'язок між злочинним діянням службової особи і наслідками, що наступили;

10. Службова недбалість -

а) це злочини розглядаються як невиконання або не­належне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподія­ло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи гро­мадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;

б) неналежне виконання службових обов'язків виявля­ється в діях службової особи, хоча і здійснюваних у рам­ках службових обов'язків, але виконаних не відповідно до інтересів служби;

в) такі види суспільне небезпечних діянь, що порушують функції державних органів або органів самоврядування, підприємств, установ або організацій, незалежно від фор­ми власності та галузей діяльності службових осіб.

ЗАВДАННЯ № 11. Укажіть найбільш характерний для хабар­ництва вид слідів - джерело доказів.

1. Показання хабародавача.

2. Предмети - речові докази.

3. Документи.

4. Сліди-відображення.

ЗАВДАННЯ № 12. Вкажіть найбільш поширений предмет хабара.

1. Гроші.

2. Продукти харчування.

3. Промислові товари.

4. Послуги матеріального характеру.

ЗАВДАННЯ 13. Вкажіть, що із названого не є елементом криміналістичної характеристики хабарництва.

1. Спосіб передачі хабара.

2. Предмет хабара.

3. Місце передачі хабара.

4. Поведінка хабароотримувача на допиті.

ЗАВДАННЯ № 14. Вкажіть найбільш поширене місце даван­ня –одержання хабара.

1. Службове приміщення.

2.Квартира

3. Вулиця.

4. Номер готелю.

ЗАВДАННЯ № 15. У кримінальній справі про розкрадання нафтопродуктів оператор АЗС Мітко дав показання про давання хабарів директору нафтобази Салову за виділення фондів і опікунство (призначення на вигідні місця, покривання проступків). Про давання хабарів за аналогічними мотивами засвідчили ще два оператори АЗС. Яку слідчу дію необхідно провести в першу чергу у зв‘язку з показаннями про давання хабарів?

1. Очну ставку Салова і Мітка.

2. Виїмку документів.

3. Огляд місця передавання хабара.

4. Обшук на робочому місці Салова.

ЗАВДАННЯ № 16. В обласній газеті опубліковано лист колгос­пного бухгалтера Кулагіна, в якому голова колгоспу Барков звинувачується в тому, що добуває запасні частини до агротехніки за хабарі. Яке рішення у зв'язку з публікацією слід прийняти?

1. Порушити кримінальну справу і допитати Кулагіна.

2. Порушити кримінальну справу і допитати Баркова.

3. Порушити кримінальну справу і провести виїмку бухгал­терських документів.

4. Провести дослідчу перевірку.

ЗАВДАННЯ № 17. Слідчому надійшов матеріал про затримання оперативними працівниками зав. відділенням поліклініки Блохіної при одержанні хабара від Семено­вої (офіціантки пивного бару) за фіктивний санітарний огляд. При затриманні у Блохіної вилучено 11 десяти- гривневих купюр і список із 11 прізвищ, а в Семенової - 11 санітарних книжок офіціантів пивбару з відмітками про пройдений огляд. У поясненнях Семенової та Блохіної факт передавання й отримання грошей визна­ний. Порушено кримінальну справу. Яку слідчу дію не­обхідно провести першою в даній ситуації?

1. Допит головного лікаря поліклініки.

2. Огляд санітарних книжок і списку прізвищ.

3. Призначення судово-почеркознавчої експертизи.

4. Допит Блохіної.

ЗАВДАННЯ № 18. Директори чотирьох міських ринків подали письмові заяви у Міністерство внутрішніх справ про те, що вони кожного місяця передавали гроші у вигляді хабара начальнику міського об'єднання ринків Царьову. Яке рішення необхідно прийняти в даній ситуації?

1. Провести дослідчу перевірку заяв.

2. Порушити кримінальну справу і допитати Царьова.

3. Порушити кримінальну справу і накласти арешт на май­но Царьова.

4. Порушити кримінальну справу і допитати свідків.

ЗАВДАННЯ № 19. Слідчому надійшли матеріали про затри­мання оперативними працівниками бухгалтера комбінату громадського харчування Афанасенко під час отримання хабара від зав. шкільною їдальнею Маркової. При затриманні в робочому столі Афанасенко виявлено і вилучено 1 000 гривень (10 купюр по 100 гривень). Номери та серії вилучених купюр співпадають із номерами та серіями купюр, указаних в описі, доданому до заяви Маркової у відділ внутрішніх справ про систематичне вимагання хабарів Афанасенко. Задержання проведено із санкції прокурора. Порушено кримінальну справу. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

  1. Допит Афанасенко.

  2. Обшук за місцем проживання Афанасенко.

  3. Огляд купюр, вилучених при затриманні.

  4. Допит Маркової.

ЗАВДАННЯ № 20. Котіна обвинувачували в одержанні у своєму службовому кабінеті хабара від Рюміна за сприяння у придбанні автомобіля, про що у кримінальній справі були докладні показання Рюміна. Котін заперечував не тільки факт отримання грошей, але й відвідання Рюміним його кабінету. Яку слідчу дію необхідно провести для перевірки даної обставини?

  1. Пред‘явлення для впізнання.

  2. Відтворення обстановки й обставин події.

  3. Обшук.

  4. Огляд місця події.

Модульний контроль 4.

Змістовий модуль 7. КРИМІНАЛІСТИЧНА МЕТОДИКА

ТЕМА 33. Методика розслідування заволодіння чужим майном шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем

ЗАВДАННЯ № 1. Укажіть найбільш характерний для розкра­дання грошей вид слідів - джерело доказів.

1. Показання осіб.

2. Предмети - речові докази.

3. Документи.

4. Сліди-відображення.

ЗАВДАННЯ № 2. Вкажіть вид злочинів, з якими, як правило, тісно пов‘язане розкрадання державного майна шляхом випуску (створення) не облікованої продукції із сировини, придбаної не в офіційного постачальника.

  1. Спекуляція.

  2. Кража.

  3. Хабарництво.

  4. Контрабанда.

ЗАВДАННЯ № 3. Що з указаного не є елементом криміналістичної характеристики розкрадань державного чи громадського майна?

  1. Спосіб утаювання розкрадання.

  2. Стан обліку матеріальних цінностей.

  3. Кількість доказів на первинному етапі розслідування.

  4. Особливості осіб розкрадачів.

ЗАВДАННЯ № 4. Вкажіть найбільш характерний для розкрадань державного майна шляхом порушення технології виробництва і випуску не облікованої продукції вид слідів – джерело доказів.

  1. Показання осіб.

  2. Предмети – речові докази.

  3. Документи.

  4. Сліди-відображення.

ЗАВДАННЯ № 5. Укажіть типову ознаку розкрадань державного майна, здійснених шляхом створення не облікованих лишків сировини або готової продукції.

  1. Наявність недостачі товарно-матеріальних цінностей.

  2. Наявність лишків товарно-матеріальних цінностей.

  3. Наявність документів, що свідчать про проведення безтоварних операцій.

  4. Наявність дописувань, підчисток у документах.

ЗАВДАННЯ № 6. У результаті планової ревізії на промтоварній базі було виявлено недостачу товарів на суму 3 тис.гривень. Матеріали ревізії надійшли слідчому. У процесі їх вивчення було встановлено обґрунтованість висновків ревізора про наявність ознак розкрадання. Проте в акті ревізії підписи матеріально відповідальних осіб були відсутні. Яке рішення повинен прийняти слідчий?

  1. Порушити кримінальну справу.

  2. В порушенні кримінальної справи відмовити.

  3. Повернути матеріали ревізору для доопрацювання.

  4. Провести дослідчу перевірку.

ЗАВДАННЯ № 7. Касир заводської їдальні Долгова звернулася у відділ міліції із заявою про те, що в кондитерському цеху завідуюча їдальнею Цукатова систематично краде масло, шоколад, коньяк. Яке рішення у зв‘язку з цією заявою потрібно прийняти?

  1. Порушити кримінальну справу і провести виїмку документів.

  2. Порушити кримінальну справу і допитати Долгову.

  3. Порушити кримінальну справу і допитати Цукатову.

  4. Провести дослідчу перевірку.

ЗАВДАННЯ № 8. Оперативні працівники зібрали матеріал про систематичне розкрадання на продовольчій базі шляхом створення не облікованих лишків м‘яса і їх реалізації через підприємства громадського харчування. При завезенні м‘яса в шашличну (зав.виробництвом Сичов) був затриманий водій-експедитор Мисик. На час затримання у фургоні машини було виявлено 150 кг не облікованого в документах м‘яса. Слідчий порушив кримінальну справу. Яку слідчу дію треба виконати першою в даній ситуації?

  1. Судово-товарознавчу експертизу.

  2. Допит Сичова.

  3. Допит Мисика.

  4. Обшук за місцем проживання Мисика.

ЗАВДАННЯ № 9. Оперативним працівником було зібрано матеріал про те, що в їдальню панчішної фабрики експедитор Зайцев завіз картоплю, частина якої була продана робітникам фабрики. Виручені від продажу гроші в сумі 1 тис.гривень були привласнені зав.їдальнею Маркиною і Зайцевим. Указані факти знайшли відображення в таких документах: 1) у заяві бухгалтера Сазонової та в її поясненні; 2) у поясненні Зайцева; 3) у поясненні Машкіної. Названі матеріали з рапортом оперативного працівника були направлені у слідчий відділ для вирішення питання про порушення кримінальної справи. Яке рішення повинен прийняти слідчий?

1. Порушити кримінальну справу.

2. Повернути матеріали на доопрацювання.

3. У порушенні кримінальної справи відмовити.

4. Провести дослідчу перевірку.

ЗАВДАННЯ № 10. Слідчому надійшов акт ревізії на холодокомбінаті, що засвідчував про наявність 1200 кг лишків свинини. З даного документа й інших матеріалів, пред­ставлених оперативним працівником, були помітні озна­ки розкрадання, яке здійснює зав. складом Курганов Однак не всі висновки ревізора обґрунтовувались у по­даних документах. Незважаючи на це, кримінальну спра­ву порушено. Яку слідчу дію необхідно провести першою в даній ситуації?

1. Допит Курганова

2. Виїмку документів.

3. Судово-технологичну експертизу.

4. Допит ревізора.

ТЕМА 34. Методика розслідування контрабанди

1. Елементи криміналістичної характеристики контрабанди:

а) спосіб вчинення злочину, «слідова картина», особа злочинця, обстановка вчинення контрабанди;

б) предмет злочинного посягання, спосіб вчинення і приховування злочину, «слідова картина», особа злочинця, обстановка вчинення контрабанди;

в) предмет злочинного посягання, спосіб вчинення і приховування злочину, «слідова картина», особа злочинця, обстановка вчинення контрабанди.

2. Способи вчинення контрабанди:

а) переміщення поза митним контролем;

б) переміщення шляхом приховування від митного контролю;

в) комбіновані способи контрабанди.

3. Типові слідчі ситуації при розслідуванні контрабанди:

а) у наявності є достатні дані про вчинення контрабанди, відома особа, яка її вчинила;

б) є ознаки вчинення контрабанди, але особа, яка її вчинила, невідома;

в) є ознаки контрабанди і відомості про злочинця, але останній зник з місця події.

ТЕМА 35. Методика розслідування виготовлення і збуту підроблених грошей і цінних паперів (фальшивомонетництво)

1. Для вирішення питання про спосіб виготовлення грошового знака слідчий повинен призначити експертизу:

а) судово-хімічну;

б) судово-трасологічну;

в) техніко-криміналістичну експертизу документів;

г) судово-фототехнічну;

д) судово-почеркознавчу.

2. Ціллю обшуку у підозрюваного в виготовленні підроблених грошей є виявлення:

а) приладів для виготовлення фальшивих грошей;

б) заготівель підроблених грошевих знаків;