Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат'
Работа выполнена и рекомендована к защите на кафедре государственного строительства и права Федерального государственного образовательного учреждения...полностью>>
'Статья'
Эта скандальная статья Горького вышла в 1922 году в Берлине. Ее не издавали в России ни до, ни после войны, ни в перестройку, — вообще никогда. Прост...полностью>>
'Документ'
На основі аналізу теорії та практичного досвіду організації взаємодії сім’ї та школи у справі виховання підростаючого покоління робиться спроба науков...полностью>>
'Документ'
Зіткнення з різноманітними ризиками – звичайна загроза для будь-якого інвестора в умовах сучасної ринкової економіки. Здебільшого, вкладаючи свої кош...полностью>>

Миколаївський комплекс Національного університету «одеська юридична академія»

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Особливості розслідування розкрадань, що чиняться на спільних підприємствах, у кооперативному секторі та за допомогою комп’ютерної техніки. Попередження розкрадань за матеріалами розслідування.

Тема 34. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності. Методика розслідування контрабанди

Криміналістична характеристика контрабанди товарів. Джерела первісної інформації про контрабанду, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають встановленню і доказуванню у справах про контрабанду.

Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування контрабанди та відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики проведення початкових слідчих дій: огляду місця події, контрабандного товару та документів, освідування, допиту підозрюваного і свідків, обшуку і виїмки, призначення експертизи та ін.

Слідчі версії та планування подальшого розслідування контрабанди.

Особливості організації взаємодії органів дізнання Держмитслужби України зі СБУ та іншими правоохоронними органами України і зарубіжжя під час дізнання у справах про контрабанду. Використання даних оперативно-розшукової діяльності органів СБУ. Можливості використання під час розслідування контрабанди криміналістичних обліків МВС, СБУ, інших правоохоронних відомств України та Інтерполу.

Особливості розслідування контрабанди, учиненої у торговому обігу, з обманним використанням документів або засобів митної ідентифікації, кольорових, рідкоземельних і радіоактивних металів; нафти і нафтопродуктів; наркотичних засобів, психотропних, отруйних і сильнодіючих речовин; вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин, стратегічно важливих сировинних товарів, історичних та культурних цінностей; дорогоцінного каміння, автомашин і т. ін.

Відомчий контроль та прокурорський нагляд за діяльністю митних органів і СБУ по обліку і розгляду матеріалів із ознаками контрабанди.

Тема 35. Методика розслідування виготовлення і збуту підроблених грошей і цінних паперів (фальшивомонетництво)

Криміналістична класифікація і характеристика злочинів у сфері господарської діяльності: фальшивомонетництва (ст. 199), контрабанди товарів (ст. 201), фіктивного підприємництва (ст. 205), відмивання “брудних” коштів (ст. 209), ухилень від сплати податків (ст. 212). Роль МВС та інших правоохоронних органів України у боротьбі з господарськими злочинами.

Розслідування виготовлення або збуту підроблених грошей та цінних паперів (фальшивомонетництва). Джерела первісної інформації про фальшивомонетництво, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування фальшивомонетництва.

Типові слідчі ситуації у справах про фальшивомонетництво та відповідний ним алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики огляду речових доказів (грошей, цінних паперів і засобів їхнього виготовлення), призначення криміналістичної та інших експертиз, допиту свідків. Роль цих слідчих дій у установленні винуватих і обставин злочину. Взаємодія підрозділів МВС під час розслідування фальшивомонетництва. Використання в цих цілях криміналістичних обліків і АБД, допомоги громадськості та засобів масової інформації.

Типові версії і планування розслідування справ про фальшивомонетництво. Подальші слідчі дії: затримання і допит підозрюваного і обвинуваченого; обшук; пред’явлення для впізнання; призначення експертиз; слідчий експеримент.

Виявлення під час розслідування причин і умов, що сприяли фальшивомонетництву, та вживання заходів щодо запобігання йому.

Тема 36. Методика розслідування підпалів та порушень протипожежних правил

Розслідування порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Криміналістична характеристика підпалів і злочинних порушень протипожежних правил. Джерела первісної інформації про ці злочини, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування підпалів і порушень протипожежних правил.

Типові слідчі ситуації у справах про пожежі та відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Особливості тактики огляду місця пожежі, речових доказів та їхнє первинне дослідження на місці події. Освідування і допит підозрюваного. Взаємодія слідчого зі співробітниками пожежної охорони й оперуповноваженими карного розшуку і відділу боротьби з економічними злочинами.

Типові версії щодо причини пожежі і планування розслідування. Встановлення і допит свідків, матеріально відповідальних осіб або потерпілих. Призначення пожежно-технічної та інших експертиз та їхня роль у встановленні причин пожежі.

Подальші слідчі дії: допит обвинуваченого; обшук; слідчий експеримент; та ін.

Визначення матеріального збитку і вживання заходів щодо його відшкодування. Встановлення обставин, що сприяли підпалу або злочинному порушенню протипожежних правил, і вживання заходів щодо попередження цих злочинів.

Особливості завершального етапу розслідування.

Тема 37. Методика розслідування порушень правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту

Криміналістична характеристика дорожньо-транспортних подій та обставини, що підлягають доказуванню під час їхнього розслідування.

Типові слідчі ситуації у справах про дорожньо-транспортні події і відповідний їм алгоритм початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Невідкладні слідчі дії: огляд місця події, слідів і транспортного засобу; допит потерпілого і свідків; освідування; призначення експертиз. Типові версії і планування розслідування.

Використання результатів невідкладних слідчих дій для встановлення і розшуку водія, що зник, і транспортного засобу. Організація взаємодії слідчого зі співробітниками ДАІ та інших служб органів внутрішніх справ під час розслідування дорожньо-транспортних подій. Використання в тих же цілях допомоги громадськості і засобів масової інформації.

Подальші слідчі дії: затримання і допит підозрюваного, обвинуваченого; проведення очних ставок; слідчий експеримент; призначення автотехнічної та інших експертиз.

Встановлення під час розслідування причин і умов, що сприяли злочинним та іншим порушенням правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Тема 38. Методика розслідування злочинів проти довкілля. Методика розслідування злочинних порушень правил охорони навколишнього середовища

Криміналістична класифікація і загальна характеристика злочинів проти довкілля: забруднення або псування земель (ст. 239), атмосферного повітря (ст. 241), морських чи територіальних вод (ст. 243); незаконної порубки лісу (ст. 246), незаконного полювання (ст. 248), незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ст. 249). Джерела первісної інформації про ці злочини, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Обставини, що підлягають доказуванню під час розслідування злочинів проти довкілля.

Слідчі ситуації, типові для розслідування забруднення або псування земель чи атмосферного повітря, морських чи територіальних вод, незаконного полювання, незаконного заняття рибним або іншим водним добувним промислом. Взаємодія з охотінспекцією та іншими відомчими органами під час розслідування цих злочинів. Використання допомоги громадськості та засобів масової інформації для розшуку і затримання браконьєрів і встановлення інших порушників природоохоронного законодавства.

Типові версії і планування розслідування. Огляд місця події, речових доказів. Вивчення технологічних процесів підприємств. Використання допомоги спеціалістів у вирішенні виникаючих питань. Призначення експертиз. Використання висновків експертів у встановленні факту і обставин порушення законів про охорону природи і викритті винуватих осіб. Допит свідків. Проведення слідчих експериментів.

Допит підозрюваного і обвинуваченого. Перевірка версій обвинуваченого.

Встановлення обставин, що сприяли порушенню законодавства про охорону довкілля, та вживання необхідних заходів щодо попередження цих злочинів.

Тема 39. Особливості методики розслідування злочинів, учинених неповнолітніми

Особливості криміналістичної характеристики злочинів, вчинюваних неповнолітніми особами. Оцінка первісної інформації та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи за фактом злочину неповнолітніх. Типові обставини, що підлягають встановленню в процесі розслідування злочинів неповнолітніх.

Психологічні й інші чинники, що визначають специфіку розслідування злочинів неповнолітніх. Особливості планування і тактики проведення окремих слідчих дій за участю неповнолітніх: затримання, допиту, очної ставки, пред’явлення для впізнання, обшуку, слідчого експерименту, призначення експертизи. Виховна роль слідчого у справах цієї категорії. Взаємодія слідчого зі співробітниками оперативних апаратів, інспекцій і комісій з справ неповнолітніх, сім’єю, школою, громадськістю. Методика встановлення під час розслідування фактів залучення неповнолітніх до злочинної діяльності, антигромадського, аморального поводження дорослих. Вирішення питання щодо притягнення батьків неповнолітнього обвинуваченого до відповідальності.

Профілактичні забегай за результатами розслідування злочинів неповнолітніх.

Тема 40. Особливості методики розслідування злочинів, учинених організованим кримінальним угрупованням

Виникнення, розвиток і зміст групової злочинної діяльності. Значення та напрямки боротьби з організованою та груповою злочинністю на сучасному етапі розвитку держави. Види та особливості криміналістичної характеристики злочинів, вчинюваних організованими угрупованнями, в тому числі способів розвідки, конспірації, “рекрутування” членів організації, створення фондів для підкупу держслужбовців і допомоги засудженим.

Особливості законодавчої регламентації притягнення до кримінальної відповідальності членів організованих кримінальних угруповань. Координація взаємодії підрозділів правоохоронних органів України між собою та відповідними органами суміжних держав у боротьбі з організованою злочинністю.

Криміналістичні типи і характеристика злочинних угруповань. Організована злочинна група як найбільш небезпечний різновид співучасті у злочині. Мафіозні клани та їхні корумповані зв’язки. Сучасні засоби і методи діяльності злочинних угруповань. Чинники, що впливають на кількісно-якісний склад злочинної групи, вибір нею способів підготовки, вчинення і приховування злочинів.

Джерела первісної інформації щодо групового способу вчинення злочину, її оцінка та прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи. Закономірності розслідування злочинів, вчинених організованою групою. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні злочинів, вчинених організованою групою.

Слідчі ситуації, типові для розслідування групових злочинів, та відповідні ним алгоритми початкових слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів. Типові версії та планування розслідування у справах про групові злочини. Взаємодія слідчого з оперуповноваженим в процесі розслідування. Тактичні особливості провадження окремих слідчих дій: затримання співучасників злочину; особистого обшуку та обшуку за місцем проживання; огляду місця події і речових доказів; допиту підозрюваних (обвинувачених) і свідків; очної ставки між обвинуваченими; пред’явлення обвинувачених для впізнання; перевірки й уточнення показань на місці; слідчого експерименту. Можливості використання протиріч та інтересів співучасників організованої групи для її викриття.

Типові слідчі ситуації подальшого етапу розслідування та відповідний їм алгоритм слідчих дій, їхнє поєднання з оперативно-розшуковими заходами. Тактичні особливості виявлення організатора злочинної групи і вчиненого злочину, диференціація ролі і ступеня відповідальності співучасників в інкримінованому злочині. Особливості тактики виявлення всіх членів організованої групи та їхньої злочинної діяльності в повному обсязі.

Особливості завершального етапу розслідування злочинів, вчинених організованою групою осіб. Встановлення в процесі розслідування обставин, що сприяли формуванню організованої злочинної групи і вчиненню нею злочинів.

Профілактика групових злочинів. Форми і методи протидії організованим злочинним угрупованням.

Тема 41. Особливості методики розслідування злочинів за “гарячими слідами”

Поняття розкриття і розслідування злочинів “по гарячих слідах”. Розслідування злочинів “по гарячих слідах” як умова виконання завдань, покладених на судову владу і правоохоронні органи, щодо швидкого і повного розкриття злочинів.

Чинники, що визначають особливості організації та методики розкриття і розслідування злочинів “по гарячих слідах”. Організація взаємодії слідчого з черговою частиною, співробітниками оперативних підрозділів і експертно-криміналістичних центрів. Правові й організаційно-тактичні основи залучення громадськості та засобів масової інформації до розкриття і розслідування злочинів.

Криміналістичне забезпечення розкриття і розслідування злочинів “по гарячих слідах”. Типове програмування дій на початковому етапі розкриття і розслідування злочинів. Практичні форми його реалізації.

Методи одержання слідчим експрес-інформації щодо злочину і злочинця. Особливості огляду місця події, допиту потерпілих і свідків-очевидців злочину в умовах дефіциту часу і динамічності обстановки. Поєднання слідчих дій з оперативно-розшуковими й організаційними заходами під час затримання злочинця на місці події або в результаті загороджу вальних заходів. Особливості допиту підозрюваного “по гарячих слідах” і перевірки його показань.

Оцінка доказової та орієнтовної інформації, отриманої “по гарячих слідах”, інформаційне забезпечення діяльності слідчо-оперативної групи.

Тема 42. Особливості методики розслідування нерозкритих злочинів минулих років

Поняття нерозкритого злочину і сучасний стан проблеми: її соціальний, кримінологічний, процесуальний і криміналістичний аспекти. Принципова можливість і необхідність розкриття кожного злочину – важлива умова забезпечення принципу невідворотності відповідальності за вчинений злочин. Чинники, що впливають на процес розслідування нерозкритих злочинів минулих років.

Специфіка роботи слідчого по припиненій провадженням кримінальній справі. Цілі, об'єкти і методи аналізу матеріалів припиненої справи про нерозкритий злочин. Форми фіксації ходу і результатів такого аналізу. Вивчення основ і шляхів перевірки початкових версій. Конструювання нових версій.

Планування розшукової роботи слідчого по припиненій справі. Тактичні особливості окремих розшукових дій слідчого, проведених без поновлення провадження у справі. Особливості взаємодії слідчого й оперативного співробітника.

Визначення моменту поновлення провадження у кримінальній справі. Планування розслідування по відновленій справі і тактичні особливості провадження окремих слідчих дій.

Виявлення слідчим після розкриття старого злочину причин і умов, що сприяли вчиненню цього злочину та його невчасного розкриття. Вживання заходів щодо усунення цих обставин.

6. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

6 семестр

Розділ І. МЕТОДОЛОГІЯ КРИМІНАЛІСТИКИ

Семінарське заняття 1 - 2 години

Тема 1. Методологічні й наукознавчі засади криміналістики

План заняття:

  1. Поняття і предмет науки криміналістики.

  2. Система криміналістики.

  3. Задачі криміналістики.

  4. Загальне, спеціальне та особисте завдання криміналістики.

  5. Методологія криміналістики.

  6. Загальни та спеціальни методи криміналістики.

Література до теми:

    1. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика. – Минск, 1997.

    2. Бахин В.П., Карпов Н.С., Цымбал П.В. Преступная деятельность: понятие, ха­рактеристика, принципы, изучение. — К., 2001.

    3. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М., 1997.

    4. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М., 1987.

    5. Гросс Г. Руководство для судебных следователей. Перевод с нем. – Смоленск, 1885.

    6. Дубровин С.В. Методологические аспекты криминалистической диагностики. – М.: Закон и право, 2002.

    7. Зорин Г.А. Криминалистическая методология. – Мн.: Амалфея, 2000.

    8. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. – Мн.: Амалфея, 2000.

    9. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. – К., 1997.

    10. Ищенко А.В., Карпов Н.С. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью. – К., 1997.

    11. Клименко Н.И., Биленчук П.Д. Логико-математические и кибернетические методы в криминалистике. – К.: УМК ВО, 1998.

    12. Клименко Н.И., Кириченко А.А. Криминалистика как наука и учебная дисциплина. – Днепропетровск, 1994.

    13. Корноухов В.Е., Богданов В.М., Закатов А.А. Основы общей теории криминалистики. – Красноярск, 1993.

    14. Корноухов В.Е., Богданов В.М., Бордиловский Э.И., Закатов А.А. Курс криминалистики. Ч.1. – Красноярск, 1995.

    15. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

    16. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

    17. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

    18. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

    19. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

    20. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.

    21. Криминалистика. / Под ред. Б.П. Смагоринского, А.А. Закатова. – Волгоград, 1995.

    22. Криминалистика: Учебник / Под ред. А.Г. Филиппова, А.Ф. Волынского. – М.: Спарк, 1998.

    23. Криминалистика. / Под ред. А.Г. Филиппова. – М.: Спарк, 2000.

    24. Криміналістика: Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2001.

    25. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і факультетів. / За ред. проф. В.Ю. Шепітька. – Харків: Право, 2001.

    26. Криминалистика: Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова – М.: Юрист, 2005.

    27. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т. В. Аверьяновой, Р. С. Белкина. – М., 1997.

    28. Криминалистический словарь. – М., 1993.

    29. Макаренко Є.І. Вступ у криміналістику: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2000.

    30. Образцов В.А. Основы криминалистики. – М., 1996.

    31. Салтевский М.В. Криминалистика в современном изложении юристов: Учеб. и практич. пособие. – Х., 1997.

    32. Салтевський М.В. Криміналістика. – К., 2005.

    33. Седова Т.А. Проблемы методологии и практики нетрадиционной криминалистической идентификации. – Л.: ЛГУ. 1986.

    34. Торвальд Ю. Век криминалистики. – М., 1984.

    35. Шепітько В.Ю. Криміналістика: Енциклопедичний словник. — X., 2001.

    36. Эксархопуло А.А. Основы криминалистической теории. — Санкт-Петербург, 1992.

Заняття 2 - 2 години

Семінарське заняття 2 - 2 години

Тема 2. Криміналістична ідентифікація і діагностика

План заняття:

  1. Поняття та наукові основи криміналістичної ідентифікації.

  2. Види, форми та умови криміналістичної ідентифікації.

  3. Суб'єкти і об'єкти криміналістичної ідентифікації.

  4. Поняття та класифікація ідентифікаційних ознак.

  5. Сутність індивідуальної та групової ідентифікацій.

  6. Ідентифікація цілого по частках, як складова задача встановлення тотожності об’єктів.

  7. Методика встановлення групової приналежності.

  8. Криміналістична діагностика.

У процесі проведення практичного заняття студентами розглядаються висновки криміналістичних та інших судових експертиз, на основі яких розглядаються об'єкти ідентифікації, значення встановлених фактів тотожності, ідентифікаційні ознаки, стадії дослідження, узагальнення та оцінка результатів досліджень. При розв'язанні завдань слід визначити: 1) вид ідентифікації; 2) відображувані та відображаючі об”єкти.

Завдання для розгляду:

Завдання №1

При розслідуванні вбивства гр.К.при огляді місця події було виявлено слід взуття. Слідчий сфотографував слід методом масштабної зйомки і виготовив гіпсовий зліпок. У підозрюваного гр.А.при обшуку було виявлено взуття. Для провадження трасологічного дослідження слідчий направив вилучене взуття, гіпсовий зліпок і фотознімок сліду на трасологічну експертизу. На розв'язання експертизи було поставлене запитання: чи не залишений слід, виявлений на місці події, взуттям, яке було вилучено у підозрюваного?

Завдання №2

Потерпілий П.на допиті повідомив, що достатньо чітко запам'ятав прикмети злочинця: густі чорні брови, світлі очі і шрам на підборідді. Слідчий вирішив провести впізнання підозрюваного.

Завдання №3

На місці події була знайдена частина ножа. У підозрюваного при общуку виявлено ніж з видламаним кінцем. Яку експертизу слід призначити?

Література до теми:

  1. Андреев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика. – Минск, 1997.

  2. Белкин Р.С., Сегай М.Я. Равен самому себе. – К.: Лыбидь, 1991.

  3. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М., 1987.

  4. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. – М., 1997.

  5. Зотов Б.Л. Идентификация в криминалистике. – М., 1973.

  6. Кирсанов З.И. Криминалистическое распознание и диагностика. – В кн.: Современные проблемы судебной экспертизы и пути повышения эффективности деятельности судебно-экспертных учреждений в борьбе с преступностью. – М., 1983.

  7. Колдин В.Я. Судебная идентификация. – М.: ЛексЭст, 2002.

  8. Колдин В.Я. Идентификация и ее роль в установлении истины по уголовным делам. – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1969.

  9. Колмаков В.П. Идентификационные действия следователя. М.: Юрид. лит., 1977.

  10. Корухов Ю.Г. Криминалистическая диагностика. – М., 1998.

  11. Криміналістика / За ред. акад. П.Д. Біленчука. – К., 2001.

  12. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я.Драпкина. – М., 2000.

  13. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф.Крылова, А.И.Бастрыкина. – М., 2001.

  14. Криминалистика: Учебник / Под ред. В.А. Образцова. – М.: Юрид. лит., 1997.

  15. Криминалистика: Учебник / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М.: Юрист, 2003.

  16. Криминалистика: Учеб. пособие / Под ред. Н. И. Порубова – Минск: Высш. шк., 1997. Криминалистика: Учебник / Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – СПб.: Изд-во “Лань”, 2001.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія (4)

    Документ
    Навчальна дисципліна Теорія держави і права є необхідним і обов'язковим компонентом загальнотеоретичної професійної підготовки юриста. Знання закономірностей виникнення і функціонування держави і права, засвоєння понятійно-категоріального
  2. Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія (5)

    Документ
    Глобалізація світових політичних, економічних та правових відносин та пов'язаний з нею вільний рух капіталів, товарів, громадян виводить наше суспільство на якісно новий етап розвитку, для якого характерною є низка правових проблем.
  3. Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія (2)

    Документ
    Митне право - це галузь права, яка регулює відносини, які виникають у сфері реалізації митної політики України, митної справи а також перетинання митного кордону України фізичними особами, товарами і транспортними засобами.
  4. Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія (3)

    Документ
    Навчальна дисципліна «Кримінальне право. Загальна частина» є необхідним важливим компонентом загальнотеоретичної професійної підготовки юриста. Здійснюючи охоронні, попереджувальні та виховні функції, су­час­не кримінальне пра­во
  5. Миколаївський комплекс національного університету „Одеська юридична академія (6)

    Документ
    Особенная часть уголовного права представляет собой совокупность установленных законом норм, определяющих круг и признаки деяний, признаваемых преступными, а также виды и пределы наказаний, предусмотренных за их совершение.

Другие похожие документы..