Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
доктор биологических наук, заместитель директора Центра по проблемам экологии и продуктивности лесов РАН, профессор кафедры общей экологии Биологичес...полностью>>
'Решение'
Морфофункциональные особенности лимфатического русла мочевого пузыря домашних плотоядных в норме, на этапах постнатального онтогенеза, при уролитиазе ...полностью>>
'Документ'
Патогенез и изменение гемодинамики. У человека площадь левого атриовентрикулярного отверстия колеблется в пределах 4-6 см2 и лишь при уменьшении его ...полностью>>
'Программа дисциплины'
Программа составлена в соответствии с Государственным образовательным стандартом высшего профессионального образования по направлению подготовки 1404...полностью>>

Про внесення змін до закону україни «про оподаткування прибутку підприємств»

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ

«ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ»

Закон України

від 22 травня 1997 р. N 283/97-ВР

[В текст внесено зміни та доповнення

Законами України

від 19 вересня 1997 р. N 535/97-ВР

від 4 листопада 1997 р. N 607/97-ВР

від 18 листопада 1997 р. N 639/97-ВР

від 30 грудня 1997 р. N 793/97-ВР

від 15 січня 1998 р. N 25/98-ВР

від 10 лютого 1998 р. N 98/98-ВР

від 20 листопада 1998 р. N 269-XIV

від 1 грудня 1998 р. N 285-XIV

від 11 грудня 1998 р. N 309-XIV

від 11 грудня 1998 р. N 312-XIV

від 16 грудня 1998 р. N 317-XIV

від 17 грудня 1998 р. N 320-XIV

від 29 грудня 1998 р. N 371-XIV

від 14 січня 1999 р. N 393-XIV

від 15 січня 1999 р. N 403-XIV

від 16 березня 1999 р. N 484-XIV

від 18 березня 1999 р. N 515-XIV

від 6 квітня 1999 р. N 568-XIV

від 3 червня 1999 р. N 722-XIV

від 14 липня 1999 р. N 934-XIV

від 15 липня 1999 р. N 971-XIV

від 15 липня 1999 р. N 973-XIV

від 15 липня 1999 р. N 977-XIV

від 7 жовтня 1999 р. N 1133-XIV

від 19 жовтня 1999 р. N 1157-XIV

від 19 жовтня 1999 р. N 1160-XIV

від 3 грудня 1999 р. N 1278-XIV

від 14 грудня 1999 р. N 1288-XIV

від 13 січня 2000 р. N 1375-XIV

від 17 лютого 2000 р. N 1458-ІІІ

від 2 березня 2000 р. N 1523-ІІІ

від 16 березня 2000 р. N 1559-ІІІ

від 23 березня 2000 р. N 1606-III

від 23 березня 2000 р. N 1608-III

від 20 квітня 2000 р. N 1694-III

від 11 травня 2000 р. N 1715-III

від 1 червня 2000 р. N 1749-III

від 8 червня 2000 р. N 1807-III

від 8 червня 2000 р. N 1812-III

від 22 червня 2000 р. N 1841-III

від 13 липня 2000 р. N 1926-III

від 21 вересня 2000 р. N 1969-III

від 14 вересня 2000 р. N 1953-III

від 14 вересня 2000 р. N 1954-III

від 8 червня 2000 р. N 1805-III

від 21 вересня 2000 р. N 1991-III

від 7 грудня 2000 р. N 2120-III

від 21 грудня 2000 р. N 2199-III

від 11 січня 2001 р. N 2211-III

від 21 грудня 2000 р. N 2181-III

від 22 березня 2001 р. N 2323-III

від 5 квітня 2001 р. N 2355-III

від 17 травня 2001 р. N 2410-III

від 17 травня 2001 р. N 2406-III

від 20 вересня 2001 р. N 2711-III

від 4 жовтня 2001 р. N 2744-III

від 15 листопада 2001 р. N 2779-III

від 29 листопада 2001 р. N 2831-III

від 20 вересня 2001 р. N 2712-III

від 29 листопада 2001 р. N 2866-III

від 20 грудня 2001 р. N 2905-ІІІ

від 10 січня 2002 р. N 2921-III

від 17 січня 2002 р. N 2975-III

від 7 лютого 2002 р. N 3045-III

від 7 березня 2002 р. N 3118-III

від 7 березня 2002 р. N 3073-III

від 4 липня 2002 р. N 43-IV

від 4 липня 2002 р. N 40-IV

від 26 грудня 2002 р. N 380-IV

від 24 грудня 2002 р. N 349-IV

від 16 січня 2003 р. N 429-IV

від 16 січня 2003 р. N 440-IV

від 22 травня 2003 р. N 849-IV

від 22 травня 2003 р. N 856-IV

від 15 травня 2003 р. N 762-IV

від 5 червня 2003 р. N 911-IV

від 19 червня 2003 р. N 973-IV

від 10 липня 2003 р. N 1096-IV

від 6 березня 2003 р. N 601-IV

від 15 травня 2003 р. N 777-IV

від 22 травня 2003 р. N 889-IV

від 11 вересня 2003 р. N 1158-IV

від 20 листопада 2003 р. N 1300-IV

від 27 листопада 2003 р. N 1344-IV

від 18 березня 2004 р. N 1624-IV

від 11 травня 2004 р. N 1701-IV

від 11 травня 2004 р. N 1702-IV

від 17 червня 2004 р. N 1801-IV

від 24 червня 2004 р. N 1868-IV

від 1 липня 2004 р. N 1957-IV

від 23 грудня 2004 р. N 2285-IV

від 16 грудня 2004 р. N 2245-IV

від 20 січня 2005 р. N 2377-IV

від 25 березня 2005 р. N 2505-IV

від 3 червня 2005 р. N 2642-ІV

від 23 червня 2005 р. N 2705-IV

від 23 червня 2005 р. N 2711-IV

від 7 липня 2005 р. N 2771-IV

від 14 грудня 2004 р. N 2229-IV

від 7 липня 2005 р. N 2772-IV

від 6 жовтня 2005 р. N 2960-IV

від 20 грудня 2005 р. N 3235-IV

від 12 січня 2006 р. N 3333-ІV

від 12 січня 2006 р. N 3317-IV

від 30 листопада 2006 р. N 398-V

від 19 грудня 2006 р. N 489-V

від 27 квітня 2007 р. N 997-V

від 16 березня 2007 р. N 760-V

від 28 грудня 2007 р. N 107-VI

зміни, передбачені Законом України N 107-VI від 28.12.2007 р.,

діють до 31 грудня 2008 року

Рішенням Конституційного Суду України

від 22 травня 2008 р. N 10-рп

Законами України

від 3 червня 2008 р. N 309-VI

від 18 вересня 2008 р. N 521-VІ

від 31 жовтня 2008 р. N 639-VІ

від 18 грудня 2008 р. N 694-VI

від 15 січня 2009 р. N 882-VI

від 3 лютого 2009 р. N 906-VI

від 16 квітня 2009 р. N 1275-VI

від 14 квітня 2009 р. N 1254-VI

від 5 червня 2009 р. N 1474-VI

Рішенням Конституційного Суду України

від 14 липня 2009 р. N 18-рп/2009

Законами України

від 24 липня 2009 р. N 1617-VI

від 21 серпня 2009 р. N 1608-VI

від 23 червня 2009 р. N 1533-VI

від 19 травня 2009 р. N 1342-VІ

від 21 травня 2009 р. N 1391-VІ

від 21 травня 2009 р. N 1392-VІ

від 20 січня 2010 р. N 1814-VI

від 27 квітня 2010 р. N 2156-VI

від 20 травня 2010 р. N 2275-VI

від 9 вересня 2010 р. N 2518–VI]

[З 1 січня 2011 року до цього Закону будуть внесені зміни

згідно із Законами України

від 17 листопада 2009 р. N 1724-VІ

від 18 лютого 2010 р. N 1909-VІ

від 8 липня 2010 р. N 2464-VI

від 8 липня 2010 р. N 2468-VI]

[У тексті Закону (у пункті 1.25, підпунктах 4.1.1, 4.2.1, 5.2.1, 5.2.10, 5.3.9, 7.4.1, 7.12.1, 7.13.1, 7.14.1, 8.4.3, 8.4.4, 8.5.2, 11.3.1, 11.3.2, 11.3.5, 12.3.3, 12.3.4 та пункті 14.2) слово "реалізація" замінено словом "продаж" у відповідних відмінках згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.]


[У тексті Закону слова "підприємницька діяльність", "виробнича діяльність", "основна діяльність" (крім слів "основна діяльність" у підпунктах 5.2.5, 5.3.1, 5.4.10, 12.2.3, у пунктах 5.4, 7.11 та статті 14) у всіх відмінках замінено словами "господарська діяльність" у відповідних відмінках згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.]

[Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області згідно із Законом України N 25/98-ВР від 15.01.98 р.]

[Дію Закону, за винятком пунктів 7.7, 7.8 і 13.1, 13.2, 13.6, 13.7 та 13.8, зупинено для сільськогосподарських платників фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом України N 320/98-XIV від 17.12.98 р.]

[Зміни до цього Закону, передбачені Законом України N 40-IV від 04.07.2002 р., зупинено на 2003 рік згідно із Законом України N 380-IV від 26.12.2002 р.]

[Зміни до цього Закону, передбачені Законом України N 40-IV від 04.07.2002 р., зупинено на 2004 рік згідно із Законом України N 1344-IV від 27.11.2003 р.]

[Зміни, внесені Законом України N 760-V від 16.03.2007 р., діють протягом п'яти років з моменту отримання першого прибутку внаслідок підвищення енергоефективності виробництва згідно із Законом України N 760-V від 16.03.2007 р.]

[Зміни, внесені Законом України N 1474-VI від 05.06.2009 р., діють до 1 вересня 2012 року]

Верховна Рада України постановляє:

Внести зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст. 28, N 38, ст. 286; 1996 р., N 25, ст. 101, N 41, ст. 192, N 52, ст. 302), виклавши його у такій редакції:

«ПРО ОПОДАТКУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ

Закон України

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1.1. Матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.

1.2. Нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

1.3. Кошти - гривня або іноземна валюта.

1.4. Цінний папір - документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

1.5. Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

До деривативів належать:

1.5.1. Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардного контракту.

1.5.2. Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

1.5.3. Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.

Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціону.

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

1.5.4. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на:

а) фондовий дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів;

б) валютний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України;

в) товарний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.

1.6. Товари - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

1.7. Гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його звичайною вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат платника податку.

1.8. Корпоративні права - право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

[Пункт 1.8 статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 1523-ІІІ від 02.03.2000 р.]

1.9. Дивіденд - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

[Перше речення абзацу другого пункту 1.9 статті 1 доповнено згідно із Законом України N 1957-IV від 01.07.2004 р.]

[Пункт 1.9 статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 349-IV від 24.12.2002 р.]

1.10. Проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються:

[Перший абзац пункту 1.10. статті 1 змінено згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97 р.]

платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

платіж за використання коштів, залучених у депозит;

платіж за придбання товарів у розстрочку.

[Абзац п'ятий пункту 1.10 виключено згідно із Законом України N 977-XIV від 15.07.99 р.]

Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. У разі коли залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов'язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.

1.11. Кредит - кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під процент. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики:

[Останнє речення пункту 1.11 статті 1 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 285-XIV від 01.12.98 р.]

1.11.1. Фінансовий кредит - кошти, які надаються банком - резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів встановлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

[Підпункт 1.11.1 статті 1 доповнено згідно із Законом України N 349-IV від 24.12.2002 р.]

1.11.2. Товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

1.11.3. Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики:

кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (дебітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або депозитних сертифікатів. Правила емісії (випуску), продажу та погашення (викупу) зазначених цінних паперів, а також вимоги до їх емітентів встановлюються відповідним законодавством.

1.11.4. Інвестиційний податковий кредит - це відстрочка плати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм.

[Пункт 1.11. статті 1 доповнено підпунктом 1.11.4. згідно із Законом України N 285-XIV від 01.12.98 р.]

1.12. Торгівля у розстрочку - господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.

Торгівля у розстрочку передбачає передачу товарів у розпорядження покупця в момент здійснення першого внеску (завдатку) з передачею права власності на такі товари після кінцевого розрахунку.

Правила торгівлі у розстрочку фізичним особам, які не є платниками цього податку, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

[Третій абзац пункту 1.12. статті 1 змінено згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.]

1.13. Депозит (вклад) - кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом.

До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однієї сторони договору перед іншою.

[Пункт 1.13. статті 1 змінено згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.]

1.14. Ломбардна операція - операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

1.15. Резиденти - юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

1.16. Нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації та їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України.

1.17. Постійне представництво нерезидента в Україні (далі-постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

[Пункт 1.17. статті 1 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 639/97-ВР від 18.11.97р.]

1.18. Лізингова (орендна) операція - господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

[В абзаці першому пункту 1.18 слова "під процент" замінено словами "за орендну плату" згідно із Законом України N 977-XIV від 15.07.99 р.]

[Абзац перший пункту 1.18 доповнено згідно із Законом України N 349-IV від 24.12.2002 р.]

Лізингові (орендні) операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу (оренди), зворотного лізингу (оренди), оренди землі та оренди жилих приміщень.

1.18.1. Оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає відповідно до договору оперативного лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем на умовах інших, ніж передбачаються фінансовим лізингом (орендою).

[Підпункт 1.18.1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 349-IV від 24.12.2002р.]

1.18.2. Фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;

майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Для цілей цього підпункту під терміном "строк фінансового лізингу" розуміється строк від дати передання майна лізингоотримувачу (орендарю) до дати набуття права власності на таке майно або здійснення останнього лізингового платежу лізингоотримувачем, залежно від того, яка подія сталася раніше.

Незалежно від того, чи відноситься лізингова операція до фінансового лізингу відповідно до норм цього підпункту чи ні, сторони договору можуть визначити при укладенні договору таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.

[Абзац восьмий підпункту 1.18.2 пункту 1.18 статті 1 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 1957-IV від 01.07.2004 р.]

[Підпункт 1.18.2 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 349-IV від 24.12.2002р.]

1.18.3. Зворотний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

1.18.4. Оренда землі - господарська операція, яка передбачає надання орендодавцем землі у користування іншій юридичній або фізичній особі на визначений строк, за цільовим призначенням та за орендну плату. Порядок здійснення оренди землі встановлюється відповідним законодавством.

1.18.5. Оренда жилих приміщень - господарська операція, яка передбачає надання жилого будинку або квартири її власником у користування іншій фізичній чи юридичній особі на визначений строк, для цільового використання та за орендну плату.

[В абзаці першому підпункту 1.18.5 пункту 1.18 статті 1 деякі слова виключено згідно із Законом України N 997-V від 27.04.2007 р.]



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "

    Закон
    Внести зміни до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст.
  2. Закон України " Про внесення змін до Закону України "

    Закон
    1. Внести зміни до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 18, ст. 78 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст.
  3. Закону України "Про внесення змін до Закону України "

    Закон
    Платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі
  4. Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків"

    Документ
    Затвердити Програму діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків" ( ) і подати її на розгляд Верховної Ради України.
  5. Програма діяльності кабінету міністрів україни «український прорив: для людей, а не політиків» (1)

    Документ
    Програма побудована на принципах утвердження об’єднувальної національної ідеї, патріотизму, чесності та відкритості політичних процесів, професіоналізму та ефективності у прийнятті рішень і ґрунтується на положеннях Програми Президента

Другие похожие документы..