Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Всем известно о печальном завершении правления династии Романовых, на основании последних событий, происходивших в стране и упоминавшихся в средствах ...полностью>>
'Документ'
Народився на Черкащині, сьогодні живе у Києві. Працював головним редактором книжкового видавництва, журналістом, був у різних «гарячих» точках (Чечня,...полностью>>
'Конкурс'
И вот в этот замечательный день моя мечта сбылась. Я увидела золотую рыбку. Золотая рыбка играла в воде. Её яркие жёлтые чешуйки переливались в лучах...полностью>>
'Программа'
Организаторы фестиваля – психологический факультет Черниговского Национального Педагогического Университета имени Т.Г. Шевченко, учебный центр «Интел...полностью>>

Закону України "Про страхування" (3)

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Про внесення змін до Закону України "Про страхування"

Закон України

від 4 жовтня 2001 р. N 2745-III

[В текст внесено зміни та доповнення

Законами України

від 15 листопада 2001 р. N 2775-III

від 13 грудня 2001 р. N 2893-III

від 10 січня 2002 р. N 2921-III

від 5 червня 2003 р. N 898-IV

від 19 червня 2003 р. N 980-IV

від 3 лютого 2004 р. N 1414-IV

від 18 березня 2004 р. N 1628-IV

від 1 липня 2004 р. N 1971-IV

від 23 грудня 2004 р. N 2288-IV

від 1 липня 2004 р. N 1961-IV

від 15 грудня 2005 р. N 3201-IV

від 27 квітня 2007 р. N 997-V

від 5 жовтня 2006 р. N 230-V

від 28 грудня 2007 р. N 107-VI

зміни, передбачені Законом України N 107-VI від 28.12.2007 р.,

діють по 31 грудня 2008 року

від 16 листопада 2006 р. N 357-V,

враховуючи зміни, внесені Законами України

від 31 травня 2007 р. N 1110-V

від 10 квітня 2008 р. N 251-VI

Рішенням Конституційного Суду України

від 22 травня 2008 р. N 10-рп

Законами України

від 17 грудня 2008 р. N 675-VI

від 18 грудня 2008 р. N 692-VI

від 21 травня 2009 р. N 1392-VІ

від 4 червня 2009 р. N 1447-VI

від 24 липня 2009 р. N 1617-VI

від 1 червня 2010 р. N 2289-VI

зміни, внесені Законом України N 2289-VI від 01.06.2010 р.,

вводяться в дію з 30 липня 2010 р.

від 29 червня 2010 р. N 2367-VІ

від 2 грудня 2010 р. N 2756-VI

від 22 грудня 2010 р. N 2850-VI

від 15 березня 2011 р. N 3138-VI

від 7 квітня 2011 р. N 3205-VI

від 19 квітня 2011 р. N 3236-VI

від 5 липня 2011 р. N 3565-VI

від 18 жовтня 2011 р. N 3925-VI]

[З 16 травня 2013 року до цього Закону будуть внесені зміни згідно із

Законами України

від 7 липня 2005 року N 2774-IV

від 16 листопада 2006 р. N 357-V]

[У тексті Закону (крім пункту 29 частини першої статті 7 та статті 44) слово "громадянин" та слова "страхувальник-громадянин" у всіх відмінках і числах замінено відповідно словами "фізична особа" та "страхувальник - фізична особа" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України N 997-V від 27.04.2007 р.]

[У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України N 2850-VІ від 22.12.2010 р.]

Верховна Рада України постановляє:

Внести зміни до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 1997 р., N 29, ст. 191; 1998 р., N 2, ст. 4, N 11-12, ст. 50; 1999 р., N 4, ст. 35; 2000 р., N 19, ст. 143, N 27, ст. 213, N 38, ст. 318, N 43, ст. 366, N 50, ст. 436; 2001 р., N 15, ст. 73, із змінами, внесеними законами України від 12 липня 2001 року N 2664-III та N 2665-III, виклавши його в такій редакції:

"Закон України

ПРО СТРАХУВАННЯ

Цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Дія цього Закону не поширюється на державне соціальне страхування.

Розділ I.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття страхування

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Стаття 2. Страховики

Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох.

[У частину першу статті 2 внесено зміни згідно із Законом України N 357-V від 16.11.2006 р., враховуючи зміни, внесені Законами України N 1110-V від 31.05.2007 р. та N 251-VI від 10.04.2008 р.]

Забороняється здійснювати страхову діяльність на території України страховиками-нерезидентами, крім таких видів страхової діяльності:

виключно із страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;

перестрахування;

страхове посередництво, таке як брокерські та агентські операції стосовно: перестрахування, виключно із страхуванням ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;

допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.

[Статтю 2 доповнено новою частиною другою, у зв'язку з чим частини друга - тринадцята вважаються відповідно частинами третьою – чотирнадцятою, згідно із Законом України N 357-V від 16.11.2006 р., враховуючи зміни, внесені Законами України N 1110-V від 31.05.2007 р. та N 251-VI від 10.04.2008 р.]

В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державні організації, які створені і діють відповідно до цього Закону. У цьому разі використання слів "державна", "національна" або похідних від них у назві страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

Слова "страховик", "страхова компанія", "страхова організація" та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише тим юридичним особам, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Загальний розмір внесків страховика до статутних капіталів інших страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власного статутного капіталу, в тому числі розмір внеску до статутного капіталу окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. Ці вимоги не поширюються на страховика, який здійснює види страхування інші, ніж страхування життя, у разі здійснення ним внесків до статутного капіталу страховика, який здійснює страхування життя.

При створенні страховика або збільшенні зареєстрованого статутного капіталу статутний капітал повинен бути сплачений виключно в грошовій формі. Дозволяється формування статутного капіталу страховика цінними паперами, що випускаються державою, за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою діяльністю (далі - Уповноважений орган), але не більше 25 відсотків загального розміру статутного капіталу.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу векселі, кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням.

Дозволяються виконання зазначених видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків на підставі укладених цивільно-правових угод, надання послуг (виконання робіт), якщо це безпосередньо пов'язано із зазначеними видами діяльності, а також будь-які операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страховики, які здійснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, які уклали договори страхування життя.

Порядок, умови видачі та розміри кредитів і порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Національним банком України.

Страховик-нерезидент має право здійснювати страхову діяльність в Україні за таких умов:

1) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав - членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF). У разі здійснення перестрахування вимога щодо членства у Світовій організації торгівлі держави, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, не застосовується;

[Пункт 1 частини дванадцятої статті 2 доповнено згідно із Законом України N 3138-VI від 15.03.2011 р.]

2) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

4) між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

5) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, не включена до переліку офшорних зон, визначеного згідно із законодавством України;

[Пункт 5 частини дванадцятої статті 2 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 3138-VI від 15.03.2011 р.]

6) страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, в якій він зареєстрований;

7) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим Уповноваженим органом.

[Статтю 2 доповнено новою частиною дванадцятою, у зв'язку з чим частини дванадцята-чотирнадцята вважаються відповідно частинами тринадцятою-п'ятнадцятою, згідно із Законом України N 357-V від 16.11.2006 р., враховуючи зміни, внесені Законами України N 1110-V від 31.05.2007 р. та N 251-VI від 10.04.2008 р.]

Юридичні особи, які не відповідають вимогам цієї статті, не можуть займатися страховою діяльністю.

Підприємства, установи та організації не можуть стати страховиками шляхом внесення змін до статутних документів за умови, що вони попередньо займалися іншим видом діяльності, навіть у разі виконання положень цієї статті.

Законодавством України може бути визначено уповноважених страховиків для здійснення тих чи інших видів страхування, у разі якщо здійснення тих чи інших правовідносин передбачає використання бюджетних коштів, валютних резервів держави, гарантій Кабінету Міністрів України. Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховиків має бути проведення відкритих торгів відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель" та участь представників добровільних об'єднань страховиків. В інших випадках забороняється будь-яке уповноваження страховиків для здійснення окремих видів страхування з боку держави.

[У частину п’ятнадцяту статті 2 внесено зміни згідно із Законом України N 2289-VI від 01.06.2010р. Зміни вводяться в дію з 30 липня 2010 р.]

Стаття 3. Страхувальники

Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Стаття 4. Предмет договору страхування

[Назву статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 997-V від 27.04.2007 р.]

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані:

[Абзац перший статті 4 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 997-V від 27.04.2007 р.]

з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

[В абзац другий статті 4 внесено зміни згідно із Законом України N 997-V від 27.04.2007 р.]

з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування);

з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Стаття 5. Форми страхування

Страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Забороняється здійснення обов'язкових видів страхування, що не передбачені цим Законом.

Стаття 6. Добровільне страхування та його види

Добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Видами добровільного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

4) страхування здоров'я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10) страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11) страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж передбачена пунктами 12-14 цієї статті);

16) страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

22) інші види добровільного страхування.

Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає Уповноважений орган.

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов'язковим є передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи протягом періоду між початком дії договору страхування та першою страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного страхування, які визначені в ліцензії.

Стаття 7. Види обов'язкового страхування

В Україні здійснюються такі види обов'язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;

3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменів вищих категорій;

5) страхування життя і здоров'я спеціалістів ветеринарної медицини;

51) [Частину першу статті 7 доповнено пунктом 51 згідно із Законом України N 230-V від 05.10.2006 р.]

[Пункт 51 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 107-VI від 28.12.2007р. Зміни діють по 31.12.2008 р.]

[Зміни, внесені Законом України N 107-VI від 28.12.2007 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп від 22.05.2008 р.]

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;

9) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

[Пункт 9 частини першої статті 7 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 1961-IV від 01.07.2004 р. Зміни чинні з 01.01.2005 р.]

10) страхування засобів водного транспорту;

11) [Пункт 11 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 1447-VI від 04.06.2009 р.]

12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;

[Пункт 12 частини першої статті 7 викладено в новій редакції згідно із Законом України N 2893-III від 13.12.2001 р.]

13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади;

14) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров'я тимчасового адміністратора, ліквідатора фінансової установи та працівників Міністерства фінансів України, які визначені ним для вирішення питань щодо участі держави у капіталізації банку;

[Пункт 17 частини першої статті 7 викладено у новій редакції згідно із Законом України N 1617-VI від 24.07.2009 р.]

18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту і газ";

19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;

21) [Пункт 21 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 1971-IV від 01.07.2004 р.]

22) страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного космічного агентства України;

23) страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності;

24) страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;

26) страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;

27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

28) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;

29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;

30) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

31) страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

32) страхування відповідальності морського судновласника;

33) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;

34) страхування відповідальності виробників (постачальників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;

[Частину першу статті 7 доповнено пунктом 34 згідно із Законом України N 2775-III від 15.11.2001 р.]

35) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.

[Частину першу статті 7 доповнено пунктом 35 згідно із Законом України N 898-IV від 05.06.2003 р.]

351) [Частину першу статті 7 доповнено пунктом 35 згідно із Законом України N 980-IV від 19.06.2003 р.]

[Пункт 35 частини першої статті 7 вважається пунктом 351 згідно із Законом України N 1414-IV від 03.02.2004 р.]

[Пункт 351 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 3201-IV від 15.12.2005 р.]

36) [Частину першу статті 7 доповнено пунктом 36 згідно із Законом України N 980-IV від 19.06.2003 р.]

[Пункт 36 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 3201-IV від 15.12.2005 р.]

37) [Частину першу статті 7 доповнено пунктом 37 згідно із Законом України N 980-IV від 19.06.2003 р.]

[Пункт 37 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 3201-IV від 15.12.2005 р.]

38) [Частину першу статті 7 доповнено пунктом 38 згідно із Законом України N 980-IV від 19.06.2003 р.]

[Пункт 38 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 2367-VІ від 29.06.2010 р.]

39) [Частину першу статті 7 доповнено пунктом 39 згідно із Законом України N 980-IV від 19.06.2003 р.]

[Пункт 39 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 3201-IV від 15.12.2005 р.]

39) [Частину першу статті 7 доповнено пунктом 39 згідно із Законом України N 692-VI від 18.12.2008 р.]

[Пункт 39 частини першої статті 7 виключено згідно із Законом України N 2367-VІ від 29.06.2010 р.]

40) страхування майна, переданого у концесію;

[Частину першу статті 7 доповнено пунктом 40 згідно із Законом України N 1414-IV від 03.02.2004 р.]

41) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;

[Частину першу статті 7 доповнено пунктом 41 згідно із Законом України N 1628-IV від 18.03.2004 р.]

42) страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам унаслідок проведення вибухових робіт.

[Частину першу статті 7 доповнено пунктом 42 згідно із Законом України N 2288-IV від 23.12.2004 р.]

43) страхування майнових ризиків користувача надр під час дослідно-промислового і промислового видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ;

[Частину першу статті 7 доповнено пунктом 43 згідно із Законом України N 1392-VІ від 21.05.2009 р.]

44) страхування життя і здоров'я волонтерів на період надання волонтерської допомоги.

[Частину першу статті 7 доповнено пунктом 44 згідно із Законом України N 3236-VI від 19.04.2011 р.]

Для здійснення обов'язкового страхування Кабінет Міністрів України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов'язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Закон україни про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг

    Закон
    Цей Закон встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
  2. Закони України 13

    Закон
    Стаття 7. Технічні засоби, що працюють на альтернативних видах палива, та порядок підтвердження здатності технічного засобу працювати на альтернативних видах палива 56
  3. Закон України «Про ліцензування певних видів діяльності»

    Закон
    Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів,які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарськоїдіяльності» від 4 липня 2001 р.
  4. Закон україни (28)

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесеними Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, Законами України від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, від 7 липня 2011 року N 3609-VI,
  5. Закон україни про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

    Закон
    Цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його

Другие похожие документы..