Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
«Глаза его читали, но мысли были далеко», - так писал А.С. Пушкин в своем романе «Евгений Онегин». Действительно, мы часто замечаем за собой, что ког...полностью>>
'Публичный отчет'
Подскажите пожалуста, сейчас во всех налоговых требуют сдачи отчетности в электронном виде через электронную почту, независимо от того, крупное это п...полностью>>
'Рабочая программа'
Данный курс является дисциплиной специального цикла и включает в себя изучение трех разделов: эргономики, теории надежности и качества. В этом курсе ...полностью>>
'Закон'
рассмотрела в судебном заседании 02 апреля 2009 года кассационные жалобы Г., судебного пристава-юлнителя и УФССП России по Санкт-Петербургу на решени...полностью>>

Donetsk compartment of shevchenko scientific society (5)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

«УкрНДІвуглезбагачення» спільно з ВАТ «Дніпродзержинський коксохімічний завод» розробив технологію і апаратуру для поєднання операції сушки і гранулювання відходів флотації, продуктивністю 35 т/год [18].

Внаслідок переробки відходів флотації в гранули крупністю понад 1 мм переробляється біля 70 % матеріалу. Гранули мають зольність Аd = 57,2 %, містять сірки Sdt = 1,25 % при виході летких речовин Vd = 15,9 %. Єдиною областю використання таких гранул є спалення, хоча шлам складається з коксівного вугілля з середнім значенням показника відбиття вітриніту Ro = 0,95 %. Таке вугілля треба направляти насамперед на коксування, особливо зараз, коли має місце дефіцит коксівного вугілля.

З 22 об’єктів вторинної переробки на сьогодні щорічно відвантажується понад 2,5 млн. т товарного палива різної якості, збагаченого і не збагаченого. Процес вилучення вугілля з відходів здійснюється як на окремих установках, так і в діючих схемах фабрик при їх нескладному дооснащенні. Однак в основному, переробка здійснюється для отримання енергетичного палива, оскільки методи збагачення, які використовуються, не дозволяють отримувати концентрат для коксування.

Основними складовими мулонакопичувачів є відходи флотації, а на ЗФ з глибиною збагачення – 1 мм або –0,5 мм – це продукти відсіву і відмиву відповідних вугільних фракцій. Більшість мулонакопичувачів ЗФ при коксохімзаводах, зупинених в 1990 роки і працюючих зараз, належать до об’єктів другого типу і вміст вугілля в них значно вище – до 70%.

Початковою сировиною процесу флотаційного збагачення є рядове вугілля або шихта для коксування класу менше 1 мм. Кількість вугілля класу – 1 мм в останнє десятиріччя збільшилася в рядовому вугіллі в 1,5 рази і складає в середньому 20 %, а вихід вторинних шламів, отриманих при збагаченні вугілля, може досягати 8-10 %, внаслідок чого сумарний вихід вугільних шламів на ЗФ може досягати 25-30% [5, 6, 7].

В основі флотаційного процесу збагачення вугілля лежить відмінність фізико-хімічних властивостей вугілля і супутніх йому гірських порід [8]. У вуглезбагаченні поширений метод пінної флотації, коли гідрофобна частинка вугілля, прилипаючи до пухирців повітря, що вводяться в пульпу, видаляється разом з повітрям, а гідрофільні частинки гірських порід змочуються водою і залишаються в пульпі. Для посилення відмінності змочуваності частинок вугілля і гірських порід, підвищення стійкості піни в пульпу вводять спеціальні флотореагенти, в якості яких використовують різноманітні за складом, структурою, властивостями органічні і неорганічні речовини з різною розчинністю у воді (гідрофобні реагенти і електроліти).

У деяких випадках пінна флотація не забезпечує необхідну якість товарної продукції через погану селективність вугілля і мінеральну складову, однак, найкраще флотується клас – 0,074 мм, про що свідчать дані, представлені в табл. 5 і 6, в яких приведені ситовий склад і зольність живлення (табл. 5) і відходів флотації (табл. 6) [5]. Найбільш зольний клас – 0,074 мм в живленні флотації (32,4-36%), має дає найбільш високу зольність хвостів (78,0-85,2%), що свідчить про високу ефективність процесу флотації при глибині збагачення до 0 мм.

Мінімальна глибина збагачення при різних процесах складає:

- спеціалізовані шламові відсаджувальні машини –
0,074 мм;

- концентраційні столи – 0,074 мм;

- гідрокласифікація – 0,074 мм;

- ґвинтові сепаратори – 0,045 мм;

- важкосередовищні гідроциклони – 0,2 мм [5, 9].

Таблиця 5. Ситовий склад живлення флотації

Клас

Зразок 1

Зразок 2

Зразок 3

мм

Вихід, %

Зольність, %

Вихід, %

Зольність, %

Вихід, %

Зольність, %

0,8-1,25

0,17

29,2

0,82

5,0

0,59

17,9

0,4-0,8

4,17

10,3

5,47

10,0

3,89

15,7

0,106-0,4

34,56

12,6

44,65

20,2

30,5

9,5

0,074-0,106

4,50

11,2

6,16

20,1

6,32

12,0

-0,074

56,60

32,4

42,9

36,1

58,7

34,8

Загалом

100,0

23,7

100,0

26,3

100,0

24,5

Таблиця 6. Ситовий склад відходів флотації

Клас

Зразок 1

Зразок 2

Зразок 3

мм

Вихід, %

Зольність, %

Вихід, %

Зольність, %

Вихід, %

Зольність, %

0,8-1,25

2,61

44,2

2,87

32,1

3,37

18,5

0,4-0,8

4,27

48,3

5,34

57,3

9,57

31,2

0,106-0,4

15,17

53,0

16,68

70,8

20,67

60,4

0,074-0,106

2,84

53,0

3,80

77,9

6,31

67,8

-0,074

75,11

78,0

71,31

85,2

60,08

81,0

Загалом

100,0

71,3

100,0

79,5

100,0

69,0

Наведені дані свідчать про те, що ефективне збагачення шламів з відстійників і накопичувачів, що містять велику кількість класу – 0,074 мм, можливе тільки методом пінної флотації при обов’язковому підборі спеціальних реагентів і режимів процесу.

Істотною перешкодою на шляху флотації відходів з шламовідстійників є відсутність даних про зміну розмірів і фізико-хімічних властивостей частинок вугілля і мінеральних включень при знаходженні їх протягом тривалого часу під водою.

В роботі [18] показано, що додавання в шихту для коксування 10% концентрату, отриманого при перезбагаченні відходів, не погіршує властивості коксу. Знаходження відходів флотації тривалий час під водою не приводить до глибокого окиснення вугільних частинок [19] і не знижує ефективність збагачення відходів.

Ефективна переробка мулів можлива тільки при використанні методу флотації. Застосування інших способів дає хороші практичні результати тільки після виділення фракції – 0,1 (0,075) мм. У більшості технологій, що використовуються, фракція – 0,1 мм виділяється і відправляється зворотно в накопичувачі, що веде до зниження ефективності збагачення і значних втрат вугілля, оскільки фракція – 0,1 мм складає біля 50 % від загальної маси мулів.

Матеріал з мулонакопичувача зберігає основні характеристики вугілля, яке входило до складу шихти коксохімічних заводів, в тому числі і відбивну здатність вітриніту.

Рефлектограми відбиття вітриніту показали [19] помітну різницю показника відбиття вітриніту різних зерен. Величина ROR знаходиться в межах від 0,62 до 2,00%. Результати вимірювання були згруповані з розділенням за марками, за показниками відбиття вітриніту, за ДСТУ 3472-96. Велика частина зерен вугілля належала до діапазону ROR 0,85-1,49% (марки Г, Ж, К, ПС). Незначну частину складало вугілля з ROR менше за 0,64 % (ДГ) і більше за 1,5 % (марка П). Такий розподіл зерен органічної речовини характеризує співвідношення марок вугілля в шихті для коксування в різні періоди часу (мал. 1).

Для визначення ефективності флотації шламів були відібрані проби з відстійників збагачувальних фабрик, які збагачують спікливе вугілля (ЦЗФ Дзержинська) або шихту для коксування (збагачувальні фабрики Авдіївського і Ясинівського, Макіївського і Горлівського коксохімічних заводів), характеристика яких представлена в табл. 2.

Флотація вугілля, шламу і вугільно-шламових сумішей проведена на лабораторній флотомашині 240ФЛ з використанням флотореагента УР-410 [20] і піноутворювача ПОД [21]. Флотації піддавали рядове вугілля із зольністю 24,4 %, шлами і їх суміші при витратах флотореагента від 1,0 до 2,0 кг/т і щільністю пульпи 100 г/л.

Типовий приклад результатів флотації вугілля, вуглешламових сумішей і шламів для Дзержинської ЦЗФ, яка збагачує вугілля марки Ж, наведений в табл. 7.

Згідно з цими даними, і раніше проведеними дослідженнями [5], флотація шламів без добавок вугілля йде погано. Вихід концентрату навіть при збільшенні витрати реагенту від 1,0 кг/т до 2-х кг/т практично не змінюється, при цьому зольність концентратів коливається від 14,9 до 15,5 %. Вилучення вугілля в концентрат становить 54,9 – 61,2%.

Після добавки до флотореагенту УР – 410 піноутворювача ПОД в кількості 100 г/т відсіву, вихід концентрату збільшився до 54,5% за рахунок підвищення його зольності до 22,3 %, що свідчить про зниження у цьому разі селективності процесу.

Таблиця 7. Результати флотації вугільно-шламових сумішей ЦЗФ Дзержинська

п/п

Склад шихти, %

Зольність шихти Ас, %

Реагентний

режим, кг/т

Концентрат

Відходи

Вилучення вугілля

в конц., %

Кількість вугілля, яка вилучається з 1т шламу кг/т

Вихід, %

Зольність, %

Вихід, %

Зольність, %

1

Вугілля 100 %

24,4

УР-410 – 1

72,0

5,6

28,0

73,6

88,4

-

2

Вугілля
98 %,

шлам 2 %

24,9

УР-410 – 1

70,9

5,8

29,1

72,2

88,9

433,4

3

Вугілля
95 %,

шлам 5 %

25,7

УР-410 – 1

71,9

6,1

28,1

76,7

90,8

435,8

4

Вугілля

90 %,

шлам 10 %

27,0

УР-410 – 1

66,9

6,0

33,1

70,1

86,1

422,0

5

Шлам

100 %

51,0

УР-410 – 1

35,6

15,8

64,4

70,8

61,2

300,0

6

Вугілля 100 %

24,4

УР-410 – 2

79,4

7,4

20,6

91,0

97,2

-

7

Вугілля

98 %,

шлам 2 %

24,9

УР-410 – 2

78,8

7,0

21,2

92,5

97,5

477,5

8

Вугілля

95 %,

шлам 5 %

25,7

УР-410 – 2

76,3

6,9

23,7

87,3

95,6

468,8

9

Вугілля

90 %,

шлам 10 %

27,0

УР-410 – 2

73,9

7,0

26,1

84,6

94,1

461,1

10

Шлам

100 %

51,0

УР-410 – 2

36,6

14,9

63,4

68,0

54,9

269,2

11

Вугілля 100 %

25,6

УР-410-1, ПОД – 0,1

76,3

9,2

23,7

79,1

92,6

-

12

Вугілля

98 %,

шлам 2 %

25,8

УР-410 – 1, ПОД – 0,1

75,3

9,1

24,7

77,2

92,0

450,8

13

Вугілля

95 %,

шлам 5 %

26,8

УР-410 – 1, ПОД – 0,1

75,5

8,8

5

82,2

93,7

459,1

14

Шлам

100 %

51,0

УР-410 – 1, ПОД – 0,1

54,5

22,3

86,0

86,0

421,3



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (2)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2006 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення стосуються проблем мовознавства та літературознавства.
  2. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (6)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2006 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення стосуються проблем філософії, культурології, політології та педагогіки.
  3. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (1)

    Документ
    У т. 6 Вісника вміщені матеріали пленарного засідання і секцій філософії, політики, психології, культурології та педагогіки березневої 2005 року наукової сесії Донецького відділення Наукового товариства ім.
  4. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (7)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2006 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення торкаються проблем біології, біофізіології, медицини та психології.
  5. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (3)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2005 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення торкаються проблем історії. Секції конференції працювали у Донецьку і Краснодарі.

Другие похожие документы..