Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В книге впервые (1992) в открытой отечественной литературе проводится систематический обзор советских космических систем военного назначения. Приводит...полностью>>
'Документ'
19 января исполнилось 110 лет со дня рождения поэта Михаила Васильевича Исаковского. Он родился в деревне Глотовка Ельнинского уезда, ныне Смоленской ...полностью>>
'Документ'
“Для всего, что существует в природе, - воды, воздуха, неба, облаков, солнца, дождя, лесов, болот, рек и озёр, лугов и полей, цветов и трав, - в русск...полностью>>
'Книга'
Широко известное учителям и ученым имя Ф. И. Буслаева, замечательного фило­лога и методиста, связано с его капитальны­ми трудами, первым из которых я...полностью>>

Donetsk compartment of shevchenko scientific society (5)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Таблиця 3. Аналіз шламів АКХЗ

Параметр
Номер проби

1

2

3

4

5

6

7

8

Вологість, Wr,%

37,6

6,2

23,5

10,2

12,3

17,4

-

-

Зольність, Ad ,%

35,8

42,7

41,3

34,5

50,5

35,5

26,2

55,4

Вміст частинок понад 1 мм, %

1,3

1,8

2,1

0,7

2,2

1,7

1,3

0,8

Вміст сірки, St,%

1.1

0.9

0.9

1.1

1.2

1.0

2.1

3.5

Вихід летких речовин Vday,%

-

-

-

-

-

-

29,9

28,9

Зольність відібраних пізніше для петрографічного аналізу шести проб змінювалася від 30,8 до 40,7%, а частка вугілля в пробах згідно з його петрографічними дослідженнями змінювався від 81 до 86% [13-15].

Аналогічні дані отримані авторами роботи [16], які також досліджували склад і властивості продуктів в шламонакопичувачах Авдіївського КХЗ. Вони провели випробовування на поверхні і на глибину до 9 м з відбором кернових проб при рівномірному розподілі точок відбору на поверхні шламонакопичувача і визначили якісні показники на поверхні (табл. 4), а також зміну якості шламу з глибиною. Вологість відходів на поверхні не перевищує Wr = 30%, зміст сірки Sd t= 1,5%, а зольність коливається в межах Ad = 30-40%. Із збільшенням глибини зольність зростає в середньому на 1% на кожний метр глибини.

Таблиця 4. Якість шламу на поверхні шламонакопичувача.

Точка

відбору проб

Вологість, %

Зольність, %

Вихід

летких, %

Вміст

сірки, %

1

16,0

35,9

20,5

1,23

2

17,0

31,4

21,4

1,28

3

17,8

35,8

20,8

1,08

4

13,3

27,2

23,3

1,48

5

24,2

33,5

21,3

-

6

26,3

26,9

22,7

1,23

7

24,9

39,3

18,6

-

8

31,4

43,7

18,5

-

9

28,7

46,8

17,9

0,91

10

24,4

40,9

19,7

-

11

27,9

48,2

17,1

0,98

12

26,3

44,3

18,7

0,91

13

28,2

32,2

21,7

1,18

14

25,9

36,8

20,9

0,98

15

22,3

36,1

21,1

1,03

16

22,5

41,4

20,2

1,3

17

24,4

29,0

22,6

1,33

18

17,4

37,2

20,6

1,48

19

37,0

61,2

13,4

0,83

20

16,5

38,1

20,6

-

Автори роботи зробили висновок про перспективність розробки шламонакопичувачів як техногенного родовища для отримання концентратів для коксування і енергетики.

Втрати вугілля з відходами вуглезбагачення при флотації теоретично коливаються в межах 0,5-2,0%, однак практично вони вище через недотримання технологічної дисципліни, низької надійності обладнання [17]. Максимальна частка вуглевмісних матеріалів у відходах припадає на 50-60-і роки XX сторіччя і зумовлена недосконалістю технології в той час, а також тим, що в 60-і роки флотаційні відділення ЗФ працювали переважно на випуск низькозольного концентрату для коксування при зольності відходів 50-60 %. У 80-і і 90-і роки через зниження технологічної дисципліни, дефіциту флотореагентів і їх низької якості стан справ ще погіршилося, а за 1993 - 1997 роки зольність відходів флотації зменшилася в середньому на 4,7%, що призвело до втрати біля 5% вугілля в шламах. На окремих ЗФ зниження зольності відходів флотації склало від 5,4 до 14%.

Згідно з різними джерелами, ресурси шламонакопичувачів складають від 24,6 до 36,0 млн. т. вугілля, однак ці показники постійно знаходяться в русі в зв’язку з відроблянням частини запасів, поповненням новими відходами, уточненням їх якості і кількості в процесі виїмки. Інститутом «УкрНДІвуглезбагачення» в 2002 році розпочата робота по складанню кадастру ресурсів і якості забалансових запасів, виконання якої дозволить визначити близькі до реальних величини запасів.

Невирішеними залишаються правові питання, що стосуються шламонакопичувачів, зокрема оцінка мулонакопичувача за його призначенням, майнова приналежність, ресурсна придатність та ін.

Мулонакопичувачі:

а) це, передусім, технологічний об’єкт збагачувальної фабрики, невід’ємна частина виробничого комплексу, необхідна для безпечного розміщення на місцевості обводнених відходів, їх тривалого зберігання, згущення, отримання оборотного джерела технічного водопостачання;

б) об’єкт екологічного захисту навколишньої місцевості, ґрунтів і водного басейну від забруднення стоками фабрик;

в) складна гідротехнічна інженерна споруда, що вимагає свого особливого режиму експлуатації і нагляду;

г) господарський (майновий) об’єкт, що споруджується, підтримується, нарощується за рахунок збагачувальної фабрики;

д) потенційне джерело екологічної небезпеки. Мається на увазі можливість просочення стоків в ґрунт, прориву греблі, а також інтенсивного запилення атмосфери з осушених площ (пиловиділення в атмосферу з одного мулонакопичувача досягає 130-150 тонн в рік).

З урахуванням всього цього не можна розглядати мулонакопичувач як безкоштовне джерело паливної сировини, доступне всім бажаючим.

Є спроби відторгати діючі мулонакопичувачі від фабрик, вилучати в рахунок заборгованості і платежів, передавати у власність стороннім структурам.

У 1999 році колишнім Мінвуглепромом України був затверджений галузевий керівний документ "Порядок обліку, розробки, переробки і використання ресурсів повторного палива з відходів вуглезбагачувальних фабрик" КД 12 05 001-99.

У ньому наказаний порядок обліку вмісту мулонакопичувачів за кількістю, якістю, станом заповнення і мірою згущення, передбачений конкурсний (тендерний) порядок розгляду ТЕО і проектів розробки мулонакопичувачів. Тут же вміщені рекомендації із вартісної оцінки ресурсів шламів, які містяться в мулонакопичувачах; оговорені вимоги про екологічну безпеку і закінченість технологічного циклу переробки шламів.

Однак контроль і облік продукту в мулонакопичувачах ведеться сьогодні на розсуд власника, не завжди повно і якісно.

Тим часом, за неофіційними і напівофіційними даними [12] в Україні вже розробляється 21 мулонакопичувач, причому 8 – силами самих збагачувальних фабрик і державних холдингових компаній, 13 – із залученням інших структур. В окремих випадках застосовуються спеціалізовані технологічні комплекси (на мулонакопичувачах фабрик Калінінська, Краснолиманська, Суходольська, Свердловська і Макіївського КХЗ). З них тільки на ЦЗФ Свердловська є фільтр-прес, який повинен виключати повернення в мулонакопичувач вторинних – тонкодисперсних, високозольних і важкозбагачуваних відходів. У більшості випадків цього нема, і мулонакопичувач, фактично, "отруюється" повторними відходами.

Ряд фабрик використовує для збагачення вторинного продукту власну основну технологію, доповнюючи її спеціальним обладнанням (грохотами, гідроциклонами, ґвинтовими сепараторами та ін.).

Відомі спрощені варіанти технологій обробки мулів і навіть відвантаження збезводненого осаду без обробки самостійно або в підшихтовці з іншими продуктами.

Загалом на рік відвантажується біля 2 млн. тонн товарного шламового продукту.

Показники збагачення, характеристики якості товарного продукту, його кількості не публікуються. Тому порівнювати між собою різні варіанти і об’єкти за їх ефективністю і економічністю не є можливим.

З точки зору екології більшість існуючих виробництв викликає велику заклопотаність, тому що виїмка мулів (шламів) часто ведеться вибірково, із залишанням вибоїн, острівців, боліт, що робить місцевість непридатною для рекультивації і подальшого використання.

Інститутом "УкрНДІвуглезбагачення" розроблена універсальна технологічна схема, яка адаптується до будь-якого варіанту якості шламу, що вилучається, від найбільш високозольного (який спрямовують у відходи) до самого низькозольного (який придатний для відвантаження). При будь-якому проміжному варіанті зольності включається одна із схем збагачення всього матеріалу або його частини. На завершальній стадії передбачається збезводнення паливного продукту механічним способом або його термічна сушка. Відходи збезводнюються на фільтр-пресах для складування у відвалах або гранулюються для використання в будівельних цілях. Не виключається також виробництво гранул з високозольного вуглевмісного продукту для спалення його в топках киплячого шару без збагачення. Технологічна схема базується на застосуванні технологічного обладнання, освоєного вітчизняним виробництвом або яке створюється сьогодні.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (2)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2006 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення стосуються проблем мовознавства та літературознавства.
  2. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (6)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2006 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення стосуються проблем філософії, культурології, політології та педагогіки.
  3. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (1)

    Документ
    У т. 6 Вісника вміщені матеріали пленарного засідання і секцій філософії, політики, психології, культурології та педагогіки березневої 2005 року наукової сесії Донецького відділення Наукового товариства ім.
  4. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (7)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2006 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення торкаються проблем біології, біофізіології, медицини та психології.
  5. Donetsk compartment of shevchenko scientific society (3)

    Документ
    Вісник містить матеріали березневої 2005 року наукової конференції НТШ-Донбас. Доповіді і повідомлення торкаються проблем історії. Секції конференції працювали у Донецьку і Краснодарі.

Другие похожие документы..