Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Як же формується вартість кредитних грошей, які не мають внутрішньої субстанціональної вартості? Її формування і функціонування відбувається під впли...полностью>>
'Документ'
Определить каждому классу время проведения подвижных перемен, назначить ответственных за проведение. Проводить физкультминутки на общеобразовательных...полностью>>
'Семинар'
В начале 2 года издательство «Макмиллан» выпустило в свет на английском языке книгу «Этика Интернет» (Internet Ethics / Edited by D.Langford. Houndmi...полностью>>
'Календарно-тематический план'
10.03 профессор О.Н. Аржанова Интенсивная терапия в акушерстве: ДВС-синдром, эмболия околоплодными водами. 17.03 профессор О....полностью>>

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (1)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

170

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В.Н. КАРАЗІНА

Інститут економіки та міжнародних відносин

Економічний факультет

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІНАНСОВО- КРЕДИТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА СОЦІАЛЬНО - ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Збірник матеріалів Всеукраїнської науково – практичної конференції

Харків – 2011

УДК 343.341

ББК 65.9(2)262

Рекомендовано до друку Вченою радою економічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (протокол № 2 від 18 лютого 2011 року)

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІНАНСОВО- КРЕДИТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково – практичної конференції / Відповідальний редактор Глущенко В.В.- Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011-170 с.

У науковому збірнику розміщено матеріали, в яких висвітлюються питання впливу фінансово - кредитної інфраструктури на соціально - економічний розвиток суб’єктів господарювання в сучасних умовах. У процесі дослідження виявлені нові методологічні та теоретичні аспекти визначення сутності, основних векторів розвитку фінансової діяльності суб’єктів господарювання в сучасних умовах. Обґрунтовано основні напрямки оптимізації фінансової діяльності суб’єктів господарювання, зокрема таких як банки, посередники фінансового ринку, підприємства різних форм власності.

Для викладачів фінансових дисциплін, аспірантів, студентів, всіх, хто цікавиться фінансово – кредитною проблематикою розвитку сучасної економіки України.

Оргкомітет: д.е.н. професор Бакіров В.С., к.е.н. професор Флександров В.В., к.е.н. професор Булаєнко Л.І., д.е.н. професор Глущенко В.В., к.е.н. доцент Давидов О.І., к.е.н. професор Глущенко А.С., к.е.н. доцент Багатир О.Є., к.е.н. доцент Швайко М.Л.

Статті прорецензовано

ISBN 978-966-623-729-6

© Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, 2011

ЗМІСТ

ПРЕДМОВА…………………………………….................................5

  1. Глущенко В.В. д.е.н., проф. «Фінансово-кредитна інфраструктура і розвиток суб’єктів господарювання в Україні»……………………..…..……7

  2. Багатир О.Є. к.е.н., доц. «Фінансовий стан як об’єкт антикризового фінансового управління господарюючих суб’єктів»………..14

  3. Єрмоленко Г.Г. проф. к.т.н., Копачева Є.І. аспірант «Фінансова стійкість туристичного підприємства: стратегія управління кредиторською заборгованістю»………………………………………..……………………......18

  4. Саврадим В.М. доц., к.е.н. «Фінансовий механізм кредитування малого бізнесу»……………………………………….…………..………..…....21

  5. Нечипорук Л.В. д.е.н., доц. «Страховий ринок в умовах глобалізації»…………………………………………………………..…….…...24

  6. Глущенко А.С., проф., к.е.н. «Основні причини наявності тіньового сектору в економіці України та заходи щодо його зменшення»………………………………………………………………..….....26

  7. Колесніченко В.Ф. к.е.н., доц. «Фактори впливу на фінансування інноваційних проектів різних галузей промисловості»………………………29

  8. Нагай І.В. викладач. «Прогнозування динаміки курсу цінних паперів»……………………………………………………………………….....32

  9. Пустоваров О.В. «Новий Бюджетний кодекс та його вплив на соціальний і економічний розвиток України»……………………………...…35

  10. Ткаченко С.О. к.е.н. доц. «Диверсифікація діяльності посередників сфери обігу»…..……………………………………………...….39

  11. Швайко М.Л. к.е.н., доц. «Особливості кредитування суб’єктів господарювання Міжнародною фінансовою корпорацією…………...…...…42

  12. Глущенко О.В. к.е.н., доц. «Вектори розвитку ринку фінансових послуг України в умовах постіндустріальної економіки»……………...……45

  13. Балахнічова М.М. к.е.н., доц. «Світова валютна система»……...56

  14. Пуртов В.Ф. к.е.н. доц., Челомбітько Т.В. к.е.н. «Формування організаційної моделі управління банком»……………………….……......…58

  15. Юрик С.О., доц. «Розвиток іпотечного ринку кредитування в Україні»……………………………………………….………...…………….....61

  16. Чернов В.В., к.е.н., доц. «Збір з вантажних автомобілів»…….....64

  17. Давидов О.І., к.е.н.,доц. Таратута О.Ю. «Вплив емітента на процес ефективного залучення інвестицій на ринку акцій»………….…..….67

  18. Дорошенко Г.О., к.е.н., доц. «Зміна пріоритетних джерел інвестиційного фінансування економічного розвитку України»…………....71

  19. Нагай М.Ю., магістр «Управління ризиками у процесі банківського інвестування на фондовому ринку»…………………….……...73

  20. Дорошенко Н.О. ,к.е.н., доц., Шевченко О.М., к.е.н., доц. «Банківський менеджмент в сучасній Україні»…………………………...….78

  21. Глущенко В.В., д.е.н., проф. Кравець А.В., магістр «Сутність фінансово-кредитного механізму акціонерних товариств»……………..…...81

  22. Зраживець Є.Є., аспірант. «Фінансування бізнес-проектів венчурними фондами»…………………………………………...……..…..…..86

  23. Бесєдін Є.І., аспірант. «Перерозподіл потоків капіталу на фінансовому ринку біржовим механізмом»……………………………......…90

  24. Давидова Т.В. к.е.н., доц. «Державне регулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання»………………………………….…...102

  25. Хмельков А.В., викладач. «Сучасні умови здійснення фінансової діяльності суб’єктів господарювання – одержувачів бюджетних коштів»………………………………………………………………………....105

  26. Дорошенко О.Г. к.е.н., доц. «Процентний ризик та його сутність»...............................................................................................................107

  27. Гребенюк Н.О., доц. «Впровадження процесного управління як засобу досягнення стабільності банків України»……………..………….…110

  28. Левченко І.А., аспірант. «Діяльність недержавних пенсійних фондів в умовах розвитку фінансово-кредитної інфраструктури України»…………………………………………………………………..……113

  29. Жукова Л.М., викладач. «Теоретичні засади розвитку фінансових відносин у корпоративному середовищі»……………………...………….…115

  30. Портна О.В., викладач. «Раціоналізація фінансового забезпечення охорони здоров’я в Україні»………………………….……....120

  31. Тарасенко Ю.В., аспірант. «Фінансове забезпечення людського капіталу як стимул економічного розвитку України»………………...….…123

  32. Лопатенко М.Г., викладач. «Досконалення механізму страхових взаємовідносин вітчизняного страхового ринку»…………………….......…126

  33. Сомова В.В., аспірант. «Питання соціальної справедливості податку з доходів фізичних осіб»………………………………………...…..131

  34. Лаврик О.Л., викладач. «Фінансове посередництво на сучасному етапі розвитку України»………………………………….……………..….....133

  35. Загорська Д.М., викладач. «Кредитні деривативи як інструмент хеджування ризиків у сфері банківської діяльності»……………...…….….138

  36. Хмелькова І.В., викладач. «Практика здійснення фінансової діяльності суб’єктів господарювання само зайнятих осіб»…………………141

  37. Микова М.С., аспірант. «Стан банківського інвестиційного кредитування юридичних осіб в Україні»………………………………...…144

  38. Риженко І.Є., аспірант. «Податковий аудит у системі взаємин органів державного контролю та суб’єктів господарювання»…………......147

  39. Заїка О.М., аспірант. «Заощадження домогосподарств на фінансовому ринку України»………………………………………………....150

  40. Баранець К.В., магістр. «Аутсорсінг як інструмент управління діяльністю суб’єктів господарювання»………………………………………153

  41. Пантелеев В.П к.е.н., доц. «Деякі проблеми зовнішнього інвестиційного аудита банків» ………………………………………..….…..158

ВИСНОВОК…………………………..………………….….……162

ПЕРЕДМОВА

Фінансово - кредитна інфраструктура є складовою частиною економіки України. В умовах ринкової економіки вона відіграє ключову роль у всіх напрямках розвитку. Головне у тому, що вона сприяє розвитку суб’єкта господарювання. На жаль, українська економічна наука недостатню увагу надає аналізу суб’єктам господарювання. Головну роль, як правило, відіграє або держава, або індивід. Це має своє обґрунтування. Однак, саме суб’єкти господарювання (їх велика кількість перерахована у Господарському кодексі) забезпечують економічні та технологічні умови існування суспільства, тобто здатність переробляти ресурси і інформацію у корисні та необхідні продукти та послуги.

Всебічне дослідження діяльності суб'єктів господарювання та розробка пропозицій по її радикальному оновленню є одним із головних напрямків теоретичного прориву сучасної теорії, умовою зміцнення її взаємозв'язків з фінансово-кредитною практикою та підвищення внеску в процес розбудови економіки на ринкових засадах.

Слід зазначити, що фінанси суб’єктів господарювання в умовах глобалізації світового господарства, є найменш дослідженою галуззю вітчизняної економічної науки. Така ситуація певною мірою закономірна. За адміністративно-командної економіки переважна більшість підприємств мала державну форму власності і здійснювала свою господарську діяльність згідно із централізованими планами. Однак, одним із найважливіших резервів поліпшення параметрів діяльності підприємств є кваліфікація фахівців, відповідальних за управління фінансами підприємств, що діють у непростих умовах саме світового господарства, за розробку якісно нових підходів до організації роботи по управлінню фінансами .

В умовах глобалізації та інтернаціоналізації особливо актуальними стають питання зміцнення конкурентоспромож­ності та платоспроможності суб’єктів господарювання. Організація фінансової діяльності під­приємства має сприяти підвищенню ефективності виробництва, І тут фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота забезпечення виробничо-гос­подарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінан­сових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господа­рювання.

Реальні зміни у відносинах суб'єктів господарювання дозволяють створити могутні стимули науково-технічного, економічного та соціального прогресу в українському суспільстві. Ці зміни повинні органічно поєднуватись з реформами, що проводяться у фінансово-кредитному механізмі та політичній системі суспільства. Тут неможливе відставання одних напрямків від інших.

Отже, основне завдання дослідницької роботи в аналізі відносин суб'єктів господарювання, здійснення практичних змін у їх становищі, полягає у розкритті теоретичних основ та шляхів досягнення множинності форм існування та органічності взаємодії різних форм суб'єктів з існуючою фінансово - кредитною інфраструктурою, від яких значною мірою залежить соціально - економічний розвиток суб’єктів господарювання.

Досліджуючи вплив фінансово - кредитної інфраструктури на соціально - економічний розвиток суб’єктів господарювання, необхідно узагальнювати сучасний досвід зарубіжних країн в цій галузі, вивчати світову історію та практику становлення, зміни та взаємодії суб'єктів різних форм власності, у тому числі домінуючі та системостворюючі, зв'язки та залежності між формами власності та господарювання, а також зміни у процесі історичного розвитку найвагоміших суб'єктів господарювання, інші аспекти розвитку , що відображають прогрес людства.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що адекватного ринковій економіці суб’єкта в Україні поки що не створено. Необхідні конструктивні зусилля, конкретна спрямованість дослідження розвитку суб'єктів господарювання і доцільно продовжити розробку концепції розвитку суб'єктів та ефективних форм їх господарювання в системі існуючої фінансово-кредитної інфраструктури.

УДК. 343.341

ФІНАНСОВО-КРЕДИТНА ІНФРАСТРУКТУРА І РОЗВИТОК СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ

д.е.н., проф. Глущенко В.В.

(Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна)

Анотація. У статті розглядаються фінансові потоки, що зумовлюють результати діяльності суб’єктів господарювання, розкривається фінансово-кредитна інфраструктура як сукупність інституціональних норм, що визначають статус та інституціональне визначення суб’єктів господарювання.

Ключові слова: фінансово-кредитна інфраструктура, інституціональні норми, фінансові потоки, розподіл компетенції між економічними суб’єктами,господарські екстерналії та інтерналії.

Українська економічна (особливо фінансова наука) недостатню увагу надає аналізу суб’єктам економічної та фінансової структури. Головну роль, як правило, відіграє держава, або індивід (в економічній теорії). Про суб’єктів господарювання взагалі мови майже не йде. Однак, саме суб’єкти господарювання забезпечують економічні та технологічні умови основ існування суспільства, тобто здатність переробляти ресурси і інформацію у корисні та необхідні продукти та послуги. Виникає питання про так звані «зони перехрещення» суб’єктів господарювання, однак вони не відмінюють, а лише конкретизують розподіл компетенцій між ними. Характеристика компетенцій суб’єкта,як учасника економічної системи, є такою, що це по-перше, економічна свобода вибору, і по-друге, це єдність ціннісного, технологічного та статус-ієрархічного виміру, де у «знятому» вигляді відбиваються соціальні, економічні та технологічні потреби розвитку суспільства і одночасно критерії цього. Державу, індивіда та підприємство (суб’єкт господарювання) неможливо замінити одне одним: кожен несе свою функцію та виконує свою роль; кожен має також свою сферу відповідальності перед суспільством. Однак, неможливість заміщення не означає, що між державою, індивідом та суб’єктом господарювання немає протиріч. Держава виконує організуюче начало, індивід забезпечує цінностний (соціальний вимір) економічної системи.

Суб'єкти господарювання у множині фінансових потоків

У числі множини факторів існування суб'єктів фінансові потоки відіграють найважливішу роль. Саме фінансові потоки визначають статус суб'єкта у бізнес структурі, місце його у отримуванні та переробці ресурсів та послуг. Однак, скажімо так: термін «фінансовий потік» має 1)просторові; 2)часові; 3)якісні межі. Це поняття також має свою історію і географію. Фінансовий потік не міг народитися (як поняття, як категорія) у адміністративно - командній економіці. У такій економіці фінансові потоки народжувались фінансовими запасами, які розподілялись, перерозподілялись і будучи такими, справляли враження про потік грошей. Однак, цей потік був не ніщо іншим, ніж перекидання грошей «з одного карману в інший», без його зростання. Категорія «фінансовий потік» не може адаптувати себе у рамках адміністративно-командної економіки. Суть її відходить далеко за межі цієї економіки і простирається на ринкову економіку. Саме у цій економіці фінансові потоки відбивають наскрізний рух фінансових ресурсів, від формування доходів до їх кінцевого використання. У той же час, категорія «фінансовий потік» - складна, неоднозначно трактується у різних авторів, потребує пояснення та коректив.

Найкраще це зробила Г.М.Азаренкова [ 3 ,с.51 -70]. На її думку фінансовий потік, це «... цілеспрямований рух, зміна (обсягів, типів, форм і видів) фінансових ресурсів певного суб'єкта господарювання, що здійснюються спільно з відповідними його грошовими потоками (еквівалентні потоки) або без них (безеквівалентні фінансові потоки), але обов'язково з урахуванням фактору часу, та відображає ліквідність зазначених фінансових ресурсів»[ там же, с.67-68]. Що з цього випливає? Проведемо узагальнення та додамо свої думки.

По-перше, «фінансовий потік» і «грошовий потік» слід розрізняти. Останній є виключно еквівалентний, у той час як фінансовий потік може бути безеквівалентним. Особливо . коли грошова сума може бути невідшкодованою (податки, дотації, субвенції, взаємні розрахунки та компенсації); крім цього, грошовий потік відрізняється від прибутків, бо в нього не входять дивіденди і податкові платежі, що містяться у прибутках;

По-друге, слід відрізняти «фінансовий потік» від «фінансових ресурсів». Потік передбачає зміну у обсязі ресурсів суб'єкта господарювання;

По-третє, фінансові потоки розгалужені і багатогранні у фінансовому просторі. Зокрема, треба розрізняти потоки основної, інвестиційної та фінансової діяльності.

По-четверте, за базою виникнення фінансові потоки розрізняються і, з них виділяються кредитні потоки.

По-п'яте, важливою характеристикою фінансових потоків є їх ліквідність, тобто здатність перетворюватись у грошові потоки протягом часу.

По-шосте, фінансові потоки відрізняються від свого антиподу (запасу) тим, що вони формують кругообіг, забезпечують утворення, розподіл та витрату грошових фондів, тобто є категорією відтворення. Це означає цілеспрямованість руху фінансових ресурсів відповідно діяльності суб'єкта господарювання, тобто обсяг ресурсів, поділений на час. що дає поняття «запас» (бо саме запас не має часового виміру).

Таким чином, фінансові потоки акумулюють значну інформацію про діяльність суб'єкта господарювання. Вони показують, що обсяги фінансових ресурсів залежать не тільки від конкретних результатів виробництва, від податкової системи, грошово-кредитної політики. Треба знати взаємодію векторів фінансових потоків щоб зрозуміти самостворюючу силу суб'єкта господарювання (його суперпозицію), енергію його дії.

Класифікація фінансових потоків різноманітна. Вона відбиває критерії, що матеріалізуються у формуванні, розподілі та використанні фінансових ресурсів у різних фондах. Міжпонятійний зв'язок, обмеження у часі, русі та просторі формують і набір інструментів щодо втілення самих фінансових потоків. Можна виділити наступні види фінансових потоків:

  • горизонтальний (між суб'єктами) та вертикальний (між суб'єктами та бюджетом, податками та іншими інституціями, що їх являють);

У первинний та вторинний;

  • вхідний та вихідний;

  • внутрішній та зовнішній;

  • цілеспрямований та вільний

На нашу думку, цю класифікацію можна поповнити ще одним критерієм: розподіл фінансових потоків на реальні і віртуальні.

Рубіж 80-90-х років в Україні характеризується як глобальна інституціональна і політична криза. Наслідки її проявляються до сих пір, зокрема у «розмиванні» економічних інститутів, розмиванні законодавства і державної влади. Не обійшла криза і бюджет та бюджетний процес. Бюджет став нести подвійне навантаження: по-перше, минулої бюрократичної системи, адекватної адміністративній економіки минулих років, та нової олігархічно-кланової економіки з її ринково-корпоративною етикою: «за гроші купується все», у тому числі бюджет. Трагічний наслідок цього - роздвоєння бюджету на реальніш бюджет та віртуальний. Останній - не той, що існує в комп'ютерній мережі (в електронному виді існує і реальний бюджет); однак він залишається невидимим і викристорвується олігархічними структурами з метою власного збагачення. Розглянемо це більш уважно у наступному викладі.

Фінансово-кредитна інфраструктура і розвиток суб'єктів господарювання в Україні

Під фінансово-кредитною інфраструктурою ми розуміємо сукупність інституціональних норм, що діють у фінансово-кредитній сфері та систему національного захисту суд 'сктів у цій сфері. Такої системи норм та захисту в Україні ще не створено, тому суб'єкт господарювання не може трактуватися як учасник господарської системи, який володіє свободою вибору і втілює в собі єдність технологічної, ціннісної та статусно-ієрархічної основи. Множинність фінансових потоків впливає на суб'єкта подвійно: з одного боку надає можливість вибору своєї участі у цих потоках, з другого множина потоків впливає на суб'єкта і сама формує його якість як учасника господарської системи, що вклалася на певний час. Інституційний розвиток суб'єктів означає засвоєння інституційних норм та розпоряджень і перетворення їх на внутрішні підстави та цінності. Свобода дії суб'єкта тільки в цьому разі реалізується як дійсна свобода без надмірної ідеологізації цього поняття. З такої точки зору можна перейти до позитивного аналізу системи господарювання, що в даний час в Україні знаходиться у процесі реформування і перехідного періоду. Зауважимо, між іншим, що формування суб'єктів господарювання і процес формування ринкових інститутів в Україні співпали у часі і просторі. І це робить завдання перехідного періоду особливо складними, бо неможливо подолати технологічну відсталість раніше, ніж будуть сформовані суб'єкти, здатні провести модернізацію і технологічну перебудову. Регулювання процесу інституційного розвитку суб'єктів державою вирішує наступні завдання:досягти стійкості бюджетно-фінансової рівноваги; забезпечити макроекономічну стабілізацію; забезпечити стійке економічне зростання і розвиток; забезпечити соціальну стабільність і справедливість; різко скоротити тіньову економіку. Разом з тим, проводячи фінансову політику, держава повинна спиратися на очікування суб'єктів. Однак, як показує досвід, такі очікування не завжди враховуються.

Розпад держави при паралельному нарощуванні олігархчно-кланової влади призвів до глибокої деформації самої влади: влада почала перетворюватись у товар, який продається та купується; причому у товар найкращої якості! Це саме по собі знаменує переродження влади, як елемента надбудови, - в елемент базису. У такій ситуації маніпуляція численними каналами формування доходів бюджету обернулась для кланової олігархії значними фінансовими ризиками, багатократно підвищеними як неправовим використанням бюджетних ресурсів (зокрема нецільовим їх використанням, або простим розкраданням). Друга складова цього - формування доходної частини бюджету за рахунок постійної недоплати податків у бюджет. При цьому мається на увазі не населення, а саме кланова олігархія. Постало питання про подолання такого понадмірного навантаження на бюджет. Як бачимо, це питання і зараз яскраво виражене у проекті нового податкового Кодексу: нема місця ні малому ні середньому бізнесу. Податковий тягар перекладається знову на плечі сотень тисяч платників податків ( зовсім не представників ні малого, ні середнього бізнесу).

Значно поглибилось протиріччя між некерованістю бюджетним процесом - з одного боку, та зростанням різних форм насилля, включаючи адміністративне, а також асоціальною поведінкою, послабленням інституціональних норм, порушенням законодавства, а то й - начисто криміналізацією бюджетної сфери та значному зростанню соціальної незахищеності населення. «Теоретики» ринкової економіки, спираючись на західний досвід винайшли поняття «соціальний бюджет». При цьому значилось, що підвищення соціальних виплат - пенсій, наприклад, на 3-5 грн. у бюджеті, вже автоматично перетворювало цей бюджет у «соціальний». Аналогічно сприймалось і підвищення заробітної плати та інших соціальних показників. Як правило, ці піар-акції співпадали з виборчими кампаніями, під «шум» яких у підприємців стягувались величезні кошти. Питання «що таке соціальний бюджет» залишається невирішеним.

Регіоналізація економічного життя зачепила бюджетний процес. Під гаслом бюджетного федералізму та фінансового вирівнювання можливостей задоволення місцевих самокерованих одиниць та територіальних громад став розвиватися автаркізм, як тенденція розвитку бюджетної сфери, звужується фінансова свобода регіонів. Навіть при наявності Бюджетного кодексу питання розмежування повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування не вирішується; доцільність надання окремих повноважень органам місцевого самоврядування якщо і розглядається, то гарантій відповідного фінансового забезпечення не дається. При відсутності фінансового планування розподіл доходів та видатків між бюджетами всіх рівнів розрахунок бюджетних трасфертів та дотацій ведеться ручним способом. В результаті житель міста втрачає впевненість свого добробуту, наприклад у сфері комунальних платежів, а сільський голова має не бюджет, а кошторис витрат на заробітну платню своїх працівників, бо в такому бюджеті немає грошей навіть на заміну перегорівшої лампи на вуличному стовпі.

Вона пов'язана з роздвоєнням бюджету держави на реальний та віртуальний, що вносить у господарювання значну асиметрію. Чому з'явився віртуальний бюджет? Тому, що по-перше, міжсекторний розрив (і навіть розлом) економіки призвів до формуваня в ній так званого «елітного» сектору, який держава не може «відштовхнути» від себе, але він «проникає» в усі її владні структури, бо виник цей сектор на базі приватизації, яка сформувала нові економічні новостворення під кришою державно-олігархічної номенклатури; По-друге. - регіональний шлях: створення таких структур під егідою або навколо сильного регіонального лідера (голова адміністрації області, мер міста та ін.) які використовують потенціал відтворення і бюджет регіону, його географічне положення. По-третє, на базі приватного підприємства шляхом прискореного первісного накопичення капіталу шляхом надання йому дозволу займатися бізнесом, що приносить величезний прибуток (наприклад, право завозити цілими потягами бензин в умовах жорсткої бензинової кризи та ін.). Тут держструктури виявили себе «творцями» нових кланів завдяки монопольному праву влади.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (2)

    Документ
    Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», наказів Міністерства освіти і науки № 450 від 07.08.02 р. «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної
  2. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України (13)

    Реферат
    Рівень сучасної техніки і технології вимагає створення нових матеріалів з широким спектром функціональних властивостей і стабільними робочими характеристиками.
  3. Міністерство освіти І науки україни, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги (1)

    Документ
    Просимо оргкомітети з проведення зазначених заходів підготувати у місячний строк після їх проведення (звіт за формою, програму, рішення конференції, збірник доповідей) та надіслати їх до Державної наукової установи «Інститут інноваційних
  4. Міністерство освіти І науки україни, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги (2)

    Документ
    Просимо оргкомітети з проведення зазначених заходів підготувати у місячний строк після їх проведення (звіт за формою, програму, рішення конференції, збірник доповідей) та надіслати їх до Державної наукової установи «Інститут інноваційних
  5. Міністерство освіти І науки україни, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги (3)

    Документ
    Просимо оргкомітети з проведення зазначених заходів підготувати у місячний строк після їх проведення (звіт за формою, програму, рішення конференції, збірник доповідей) та надіслати їх до Державної наукової установи «Інститут інноваційних

Другие похожие документы..