Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В наши дни каждый, кто занимался математикой как профессионал или как любитель, слышал о диофантовых уравнениях и даже о диофантовом анализе. За посл...полностью>>
'Реферат'
Юрій Федькович (повне ім'я і прізвище — Осип Домінік Гординський де Федькович; ім'я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834р....полностью>>
'Документ'
Тема педагогического опыта: «Эстрадный вокал - как средство развития музыкальных способностей и воспитания эмоционально – чувственной сферы детей дош...полностью>>
'Закон'
Конституционно-правовые отношения: сущность, содержание, субъекты, объекты, основания возникновения, изменения и прекращение конституционно-правовых ...полностью>>

Реферат на тему: "Структура І функції студентського сленгу"

Главная > Реферат
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Реферат

на тему:

"Структура і функції студентського сленгу"

ПЛАН

Вступ

  1. Основні джерела студентського сленгу

  2. Особливості молодіжного сленгу

  3. Структура студентського сленгу

  4. Функції студентського сленгу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діалектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.

Дослідження студентського сленгу тісно пов’язане із сучасною молодіжною субкультурою, яка в основному визначається специфікою навчального закладу, дозвіллям, поведінкою, своєрідністю моди та смаків, популярними напрямками в музиці та інше.

Виникнення особливих молодіжних субкультур не тільки в Україні, але й на Заході пов’язується з провідною роллю засобів масової комунікації та відповідним рівнем життя завдяки чому створюються нові ринки специфічної продукції, що спрямовані перш за все на сучасну молодь [4, c.437].

Студентський колектив, реалії студентського побуту, навчання, навколишнє оточення, спілкування між ровесниками інших вузів, почуття гумору також може впливати на формування і життєдіяльність молодіжного сленгу.

Найбільш поширена сфера вживання студентського сленгу – це, насамперед, студентський гуртожиток і університет, чи інший навчальний заклад, а також місця дозвілля (кафе, бари, дискотеки тощо).

  1. Основні джерела студентського сленгу

Одним із наслідків соціальних трансформацій в Україні к. ХХ – п. ХХІ стала зміна співвідношення нормативного і ненормативного у мові. Не лише в усному мовленні, а й у засобах масової інформації, у художній літературі відбувся своєрідний вибух жаргонної, зниженої розмовної, навіть нецензурної лексики. Природним є намагання лінгвістів осмислити й дослідити такі явища. Нова соціальна парадигма функціонування мови дзеркально відображається у свідомості молоді як найбільш мобільному прошарку суспільства. Актуальності у сучасному мовознавстві набувають студії, об’єктом дослідження яких є молодіжний сленг.

Молодіжний сленг – динамічна за своєю природою субсистема, яка варіюється залежно від певних етномовних та культурних особливостей регіону.

Молодіжний жаргон є одним з шарів розмовного стилю сучасної української мови, який динамічно змінюється і поповнюється. Як зазначає О. Пономарів, "дуже багато жаргонізмів виникає в молодіжних колективах, зокрема студентських…" [9, с. 100].

Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутвори (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям».

Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо.

Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки (очі); лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок, чинарик (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); кішка (жінка легкої поведінки); миша (кишеньковий злодій); криса (той, хто краде у своїх); малахольний (ненормальний); чорнило (червоний портвейн); біоміцин (вино «Біле міцне»); шнобель, нюхало (ніс); замокрушити (вбити), зося і дося (відповідні марки вин «Золота осінь» та «Дари осені»).

Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам’ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття) що складаються з двох основ пара та ходити (в першому випадку ) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та інші.

Цікавим є походження слова кентавр – підлабузник. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору – це «модно», «класно» і «хіпово». Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість.

  1. Особливості молодіжного сленгу

Сленг – це слова, що часто розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразні, іронічні слова, що слугують для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті [3, c.132].

Сленг – це не шкідливе утворення мови, яке вульгаризує усну мову, а органічна та в деякій мірі необхідна частина цієї системи.

Сленг розвивається, змінюється дуже швидко. Це утворення, яке може як легко утворитися, так і зникнути. Ці всі зміни відбуваються для спрощення усної мови та її розуміння. Сленг – дуже живе та динамічне утворення. Його використовують у різних сферах суспільного життя. Це важлива частина мови, яка допомагає «тримати» її «живою».

Але іноді буває, що студенти використовують такі слова-«паразити»: »тіпа», »короче», »знаєш», »мол» тощо. Це свідчить насамперед про те, що деяким студентам не вистачає слів для формування речення, а тому вимушені паузи між словами заповнюються часто словами -«паразитами».

Але на жаль, студент часто не усвідомлює, що це загрозливо впливає на культуру рідної мови, збіднює її, не дозволяє використовувати сповна її багатий мовний арсенал. Зокрема, якщо студент розмовляє («базарить» в його розумінні) із своїми ровесниками, вживаючи, наприклад, сленгові фрази: »сьогодні в універі було кльово», »ми всі чухнули з пари», то це засвідчує, що його культура мовлення дуже низька.

Метафорична експресивна лексика студентського жаргону з огляду на звичайні потреби комунікації здається надмірно розбудованою. Це зближує її з поетичною мовою. Думку про подібність поетичної мови і сленгу висловив данський мовознавець Отто Єсперсен [6, c.32].

Узагальнюючи, будемо вживати молодіжний сленг в якості студентського.

В молодіжному жаргоні домінує гумор і грубувата емоція. Він відображає властиву молодіжним середовищам позицію «аби було інакше і смішніше, ніж у звичайній мові», отже, спрямований на словесну гру, забаву.

Майже кожна людина, будучи членом кількох соціальних груп, стає носієм кількох соціолектів. До деяких груп належить довго (часто в одній професійній групі лишається протягом усього дорослого життя), в інших, наприклад у групах ровесників (любителів рок-музики або членів спортивних клубів), з’являється ненадовго, лише в певний період життя. Цим пояснюється те, що професійні діалекти (рибальські, мисливські, моряцькі та інші) належать до стабільних, культивують традиції професії. Ті ж мовні варіанти, які утворюються в безпосередніх контактах, наприклад соціолекти молодіжних груп — той же студентський сленг, — відзначаються змінністю, плинністю. Тривалим у них є тільки механізм творення слів, самі ж слова виникають і забуваються одразу ж зі зміною особового складу груп [8, c.174].

Чільне місце в молодіжному мовленні посідають метафоричні номінації, що виявляють образні можливості внутрішньої форми вихідного уявлення: кайф (задоволення) – кайфовий, кайфоломщик, кайфолом; башлі (гроші) – башляти (платити), башльовий (платний), небашльовий (недорогий) тощо.

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме – мовлення; дієслова: запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка мають цілком розбіжне значення у літературній та сленговій мовах.

Проте одиниці молодіжного сленгу теж змінюють свою семантику в сленгові окремих груп.

Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні – це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість словосполучення: «іди сюди» вживається: «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо [7, c.200].

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача бляха-муха, блін, йо-ма-йо. Семантика цих слів зрозуміла лише при усному мовленні і виражається тільки за допомогою інтонації.

Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованости, такі як: -ха – депресуха, класуха, -юк – сидюк, -ло – файло, хавало, хлебало. Трапляються і здрібніло-пестливі суфікси: телик – телевізор, велик – велосипед, хом’ячок – комп’ютерна мишка, тазик – комп’ютер.

Як уже говорилося, характерним для сленгу (зокрема, комп’ютерного) є закон економії мови у гіпертрофованому вигляді: маг – магнітофон, магазин; комп – комп’ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіяно; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра) [2, c.102-103].

  1. Структура студентського сленгу

Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за стилістичними ознаками слова сленгу (жаргону), як було зазначено вище, можна поділити на звичайні, тобто нейтральні, та згрубілі (нецензурна лексика).

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:

у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами.

У даному колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що англійська є мовою комп’ютерних технологій. У процесі роботи з комп’ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп’ютера), батони (клавіші), масдай (скрайній ступінь невдоволення), сидюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач).

Свої сленгові новотвори мають люди, які цікавляться автомобілями.

Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо;

у середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), савндтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм), синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт).

Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ін. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців та ін. [13, c.64]

Отож можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об’єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і включає в себе загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціяльні молодіжні жаргони.

Молодіжний сленг є неоднаковим відповідно до спілкування. Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці: друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида, Баба Степа, стіпуха (стипендія) тощо. Також у сленговому мовленні студентів трапляються слова, що відображають студентські буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити) [6, c.38].

Твірними основами для одиниць молодіжного сленгу виступає лексика різних підсистем мови: літературна, діалектна, лайлива, іншомовна, жаргонна тощо. Вахітов С.В. виділяє шість типів функціонуючих у сучасному сленгу одиниць: 1) утворені від слів літературної мови в результаті полісемії; 2) утворені від лексичних одиниць літературної мови за допомогою афіксів, усіченням основи, складноскороченим способом і контамінацією слів; 3) запозичені з лексичного складу нелітературних форм рідної мови (просторічні, діалектні, лайливі); 4) запозичені з інших мов й уживані з різним ступенем засвоєння, 5) утворені від сленгових слів і ті, які отримали нове категоріальне значення (частиномовне або лексико-граматичне), 6) утворені від сленгових слів і ті, які набули нового модифікованого значення, здебільшого – словотворчі варіанти [5, с.67]. Спосіб усічення основи у молодіжному сленгу співвіднесений з 2), 5) і 6) типом сленгових одиниць.

Усічення основи слова є продуктивним способом творення молодіжного сленгу. Можливо, зручність вимови, економія мовних засобів і значеннєва ємність є причинами популярності цього способу. Закон економії мовних зусиль – універсальна закономірність усної мови, яка посилюється у жаргоновживанні, усічена форма слова заощаджує час і дозволяє (іноді на шкоду ясності) передати більше інформації. Зібрані у м. Херсоні скорочені сленгові лексеми – це виключно іменники, адже іменники у молодіжній субмові посідають основне місце, іншим частинам мови відводиться досить скромне місце, що властиво не лише українському молодіжному сленгу [3, с.127].

Дослідник лексики англійської і російської мов В. Хомяков вважає просторіччя особливою наддіялектною формою розмовного мовлення і відзначає строкатість його структури, яка, на його думку, складніша від лексико-семантичної системи літературної мови. Учений поділяє нестандартну лексику, яка протистоїть стандартній, на два основні типи – стилістично знижену і соціяльно детерміновану, причому остання, на його думку, має вужчий узус, ніж стилістично знижена. У межах стилістично-зниженого, або експресивного, просторіччя В. Хомяков виділяє такі складові елементи: «низькі» колоквіялізми, сленгізми, вульгаризми, в межах соціяльно-професійного просторіччя – жаргонізми й арготизми.

Отже, як бачимо, сленг – явище дуже поширене і за певними ознаками його можна класифікувати.

  1. Функції студентського сленгу

Студенти вживають сленгові вирази для того, щоб виглядати щоб виглядати

сучасними. По-перше, при спілкуванні студенти вживають сленг не тільки для передачі інформації, але і для вираження власного світогляду, ідей, для підкреслення власної особистості та того, що вони йдуть в ногу з часом.

По-друге, сленг – одна з форм влиття в колектив і засіб бути адекватно сприйнятим у тій групі людей, з якою ведеться спілкування. Адже студенти не вживають сленг постійно, вони користуються ним в більшій мірі в тих ситуаціях, коли сподіваються на розуміння. Майже завжди студенти заперечують той факт, що вони вживають сленг навмисно, вони наголошують на тому, що вживання сленгу відбувається підсвідомо.

Все-таки, сленг вживається навмисно у тому сенсі, що студенти підбирають

слова та вирази відповідно до співрозмовників та ситуацій або вирішують не вживати сленг взагалі. Оскільки сленг вживається в усній мові, людьми, які в більшості можуть і не усвідомлювати, що це сленг, то вибір фраз залежить від підсвідомих структур мови. Коли сленг вживається письменниками, то сленг уважніше і більш вдало підібраний для створення більшого ефекту. Хоча письменники рідко є творцями сленгу [10, c.232].

Молоді люди користуються сленгом в певному середовищі. Найбільше сленгових фраз можна почути під час спілкування певного кола друзів, однокурсників, близьких знайомих, оскільки ці фрази емоційно зближують їх та прямо, доступно і коротко виражають ставлення до подій, явищ, які обговорюються.

По-третє, сленг у деякому розумінні може бути своєрідною грою для точного, навіть іронічного опису подій та вражень.

Отже, сленг забезпечує близькість. Він часто виконує важливу соціальну функцію, яка полягає у виключенні або включенні людини у близьке оточення, вживанні тієї мови, яка функціонує у певному колі людей, у певній професії. Сленг – лексична інновація у певному культурному контексті. Певні групи людей вживають сленг, тому що „їм не вистачає політичної влади”. Це просто безпечний та ефективний спосіб протесту проти чогось встановленого, проти мовних правил.

Слід зазначити, що у молодіжному жаргоні діють ті ж закономірності, що і у нормативній мові, зокрема, лексеми вступають у синонімічні, антонімічні, омонімічні відносини. Так, літературне слово "хлопець" має такі жаргонні відповідники: "покемон", "кадр", "гвіздок", "пультик", "пацик" (від "пацан"), "шльоцик", "хіляк" (слабкий фізично), "мачо" (сексуальний), "ларик" (відмінник), "васьок" (незнайомий) і навіть "лошарик" (хлопець в окулярах).

Крім того, якщо хлопець має якусь виражену позитивну чи негативну якість, він може бути названий "молоток" (добрий, розумний); "балкон", "тормоз" або "плуг" (тугодум); "дятел" (дурний); "Леопольд" (доброзичливий); "му-му" (мовчун) [10, c.178].

Як бачимо, у молодіжному жаргоні добре працює мовний закон економії лексичних засобів: одне слово вміщує у себе зміст цілого речення, що характеризує людину.

Аналізуючи функцію жаргонів, Л. Ставицька підкреслює, що вони "структурують відповідні мовні картини світу й унаочнюють механізми пізнання цього світу певним соціумом". [11, с. 11-12].

Оскільки життя молоді традиційно пов'язано з технікою, цікавим є таке спостереження: серед дієслів, які у жаргоні називають відносини між людьми чи характеризують поведінку людей, дуже багато "технічних" у традиційному вжитку. Наприклад, "зарулити" (прийти кудись), "наїхати" (накричати на когось), "грузитися" (бути не в настрої), "морозитися" (бути байдужим), "зависати" (бути десь довго). Останній приклад явно пов'язаний з професійним жаргоном комп'ютерщиків. Цікавим також є жаргонізм "шифруватися" − ховатися від когось.

Якщо в попередньому випадку мовець підсвідомо "механізує" свої дії, то в наступній групі слів, що називають частини людського тіла, ми спостерігаємо схоже, але дещо інше явище. Молодь навмисно "огрублює", "знижує" ці назви, беручи їх чи зі світу техніки, чи з тваринного світу: висока дівчина − "драбина", "шпала"; обличчя − "табло", "шайба", "дупло", "торець", пачка"; руки − "клешні", "обрубки", "граблі"; ноги − "ласти", "копита", "поршні"; очі − "фари"; шлунок − "яма"; ніс − "шнобель", "рубильник", "хобот" [7, c. 201].

Цей підхід частково проявляється й у інших лексико-семантичних групах жаргонізмів. Відчуваючи потребу у мовному коді, який був би незрозумілим для сторонніх, молоді люди беруть поняття з вражень дитинства, з мультфільмів ("Леопольд" − добра людина, "Чеба" − скорочене "Чебурашка" − людина з великими вухами, "покемон" − молода людина, "бурьонка" − відмінниця).

Досить специфічною групою жаргонізмів є такі, що мають англійське походження. Їх можна поділити на кілька підгруп. Перша підгрупа складається зі слів, що і за звучанням, і за семантикою збігаються з англійськими, але графічно передаються українськими літерами: "денс" − танець, "смайл" − посмішка, "френд" − друг, "парті" − вечірка, "кеш" − гроші, "дарлінг" − близька людина.

Другу підгрупу складають англійські слова, які в українському молодіжному жаргоні мають трохи інше значення, ніж в англійській мові: "сешн" − свято, гулянка (в англ. "засідання", "сесія"); "саунд" − гучна музика (в англ. "звук"); "цент" − гривня (в англ. 1/100 долара).

Нарешті, до третьої підгрупи входять англійські слова, які отримали в жаргоні афікси, властиві слов'янським мовам: "піпли" − люди, "гьорли" − дівчата, "суперовий" − визначний, "бестовий" − найкращий, "аська" − програма для спілкування через Інтернет, "сидюк" − CD-Rom і навіть "моня" − монітор.

Англійський прикметник "bad" ("поганий") дав початок жаргонізму "набедити" − зробити щось погане (зауважимо, що цей новотвір "підтримується" наявністю російського "бєда" і українського "біда") [9, c. 194-195].

У сучасних сферах комунікації спостерігається тенденція до економії мовних засобів, цьому сприяє, зокрема, такий спосіб словотворення, як усічення (скорочення) основи слова.

Усічення основ має три різновиди: апокопа (усічення кінцевої частини основи), синкопа (усічення середини слова) і афереза (усічення початкової частини слова).

Спостереження показують, що при усіченні найпоширенішою є апокопа. Об’єктом цього типу усічення постають слова і літературної мови, і жаргонні одиниці. Серед літературних найчастіше скорочуються іменники і прикметники: тін «підліток» (БСРЖ «тінейджер»), дек «декан», рек «ректор», нар «наркоман», кенгур «прямокутна сумка з великою кришкою», «светр з капюшоном» (+метафора), дич «дівчина (жінка) для задоволення сексуальних потреб» (від дичина), унікал «своєрідна, дивна людина» (унікальний) , комп «людина з високим рівнем інтелекту» (компетентний), мізер «мало» (мізерний).

Синкопа як різновид усічення у молодіжному сленгу зустрічається рідше, ніж апокопа. Усічення середини твірного слова – рідкісний спосіб словотвору і в кодифікованій літературній мові. У нашій картотеці не виявлені лексеми, які б не фіксувалися жаргонними словниками. Можемо навести одиничний приклад поєднання синкопи з суфіксальним способом словотвору мафонтольчик (у словниках мафон): магнітофон > мафон + штучний узуальний суфікс –тольчик [5, c.69].

Специфіка молодіжного жаргону − в тім, що до нього весь час надходять нові, "свіжі" слова, які відбивають зміни у нашому житті. Це своєрідний "полігон" для випробування новотворів. Парадокс, однак, у тому, що, як тільки слово-жаргонізм стає загальновідомим (як це, наприклад, сталося зі словом "тусовка"), молодь швидко втрачає інтерес до нього і замінює його іншим. Таким чином, молодіжний жаргон виконує функцію своєрідного "фільтра" для новотворів.

Висновки

Досить цікаво досліджувати сленг, який найбільш розповсюджений серед молоді, а особливо серед школярів та студентів. Молоді люди більш емоційні, їм важливо мати певну свою створену мову важко зрозумілу для інших – мати свій особистий код для спілкування. Саме тому у сленгу весь час виникають нові слова, а інші зникають, або продовжують використовуватися лише в дуже вузьких колективах та групах.

Аналіз студентського сленгу у вищих навчальних закладах дає змогу зробити декілька висновків стосовно його функціонування, джерел, специфіки, пов’язаної із напрямком діяльності вузу (медицина, техніка, педагогіка, економіка) та його екстралінгвістичних причин, які випливають в основному із сучасного соціально-економічного розвитку українського суспільства, з його кризовими явищами, з «англізацією» світової економіки, інформаційних технологій.

Студентський сленг – динамічне утворення. В утворенні сленгізмів приймають участь такі зміни, як: зміни голосної чи приголосної, чи двох приголосних та двох голосних, можуть створюватись слова, які за змістом нічого не несуть, але при вигуку мають специфічне емоційне забарвлення тощо.

Це все для того, щоб полегшити мову, робити її «живою», змінливою, цікавою та легкою.

На сучасному етапі розвитку мов молодіжний сленг є одним з головних джерел поповнення словникового складу. Вчені зазначають, що елементи сленгу або швидко зникають, або входять у літературну мову. Запозичення слів та словосполучень сленгу і жаргонів у літературну лексику зумовлюється насамперед необхідністю поповнення експресивних засобів. Більшість одиниць сленгу і жаргонів – це літературні одиниці, які здобули специфічні значення, тому запозичення з нелітературних підсистем в багатьох випадках веде до появи семантичних неологізмів.

Список використаної літератури

  1. Арустамова А.А. Современный молодежный сленг и особенности его функционирования: Дисс. канд. филол. наук: 10.02.01. – Майкоп, 2006. – 263 с.

  2. Борисенко Н.Д. Гендерний аналіз у лінгвістиці. - Житомир: Поліграфічний центр ЖДПУ, 2000. - 260 с.

  3. Гриценко Т. Б. Культура мовлення як компонент комунікації студентів // Науковий вісник Національного аграрного університету / НАУ. - К., 2003. - Вип. 65. - С. 127-134.

  4. Джери Д., Джери Дж. Большой толковый социологический словарь.- М., 2001.- Т. 1.- С. 542.

  5. Дудоладова О.В. Гендерные аспекты речевого взаимодействия // Материалы научной конференции «Функциональная лингвистика. Итоги и перспективы».- Ялта: ТНУ, 2002.- С. 67-69.

  6. Мартинюк А.П. Pегулятивна функція гендерно-маркованих одиниць мови: Автореф. дис. доктора філол. наук. – Київ, 2006. – 40 с.

  7. Мартос С.А. Молодіжний сленг: комунікативний аспект// Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць. Випуск ІІ. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2005. – С.199-202.

  8. Мартос С.А. Структура молодіжного сленгу під кутом зору мови міста //Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: Збірник наукових праць. Випуск ІІІ. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2006. – С.170-174.

  9. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. − Тернопіль, "Навчальна книга", 2000. − 248 с.

  10. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие. – К.: Фитосоциоцентр, 2002. – 336 с.

  11. Ставицька Л. Арго, жаргон, сленг. − К., "Критика", 2005. - 464 с.

  12. Сучасний тлумачний словник української мови: 65 000 слів/ За заг. ред. д-ра філолог. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2006. – 1008 с.

  13. Явір В. Жаргонізований дискурс: духовний занепад чи норма? // Література. Фольклор. Проблеми поетики. Збірник наукових праць. Вип. 1. − К., "Акцент", 2005. − с. 62-68.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукові записки

    Документ
    Баран В. К., д-р іст. наук, проф.; Вокальчук Г. М., д-р філол. наук, доц.; Жилюк С. І., д-р іст.наук, проф.; Жуковський В. М., д-р пед. наук, проф.; Кралюк П.
  2. Програма навчальної дисципліни екологія українського слова 0303 журналістика та інформація

    Документ
    Мета Сформувати у майбутніх журналістів комплексний підхід до явищ національної мови, навчити їх трактувати мову як дім буття людини, бачити гармонійні взаємини реалій в оселі буття духу.
  3. Державна етнонаціональна політика: правовий та культурологічний аспекти в умовах півдня україни

    Документ
    Дєдков М. В., канд. іст. наук, доцент, декан гуманітарного факультету, зав. кафедри українознавства Запорізького національного технічного університету (голова)
  4. Журналістика, філологія та медіаосвіта: у 2 т. Полтава: Освіта, 2009. 436 с

    Документ
    Степаненко М.І. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови, ректор Полтавського державного педагогічного університету імені В.
  5. Сумського державного університету 22 24 квітня 2008 року частина ІІ суми Вид-во Сумду 2008

    Документ
    У збірнику представлені матеріали (тези і доповіді) VII Міжнародної науково-методичної конференції «Сучасний український університет: теорія і практика впровадження інноваційних технологій», присвяченої 60-річчю університету.

Другие похожие документы..