Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Конспект'
Суммарный объем этих операций огромен, в день он превышает 3 триллиона долларов США! Forex напоминает Интернет - он никому не принадлежит, никто не мо...полностью>>
'Документ'
Доминик-Франсуа Араго, французский астроном, физик и политический деятель, член Парижской АН (с 1809). Родился в Париже в 1786 г., учился в Политехнич...полностью>>
'Рабочая программа'
Рабочая программа по направлению 140600 –« Электротехника, электромеханика и электротехнологии» для специальности 140601- Электромеханика (на базе сре...полностью>>
'Документ'
От Черного до Белого моря простирался фронт сорок первого. И дрогнули детские сердца, их позвала тень Мальчиша – Кибальчиша. Мальчиш трубил беззвучно...полностью>>

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ТА РОЛЬ ДЕРЖАВИ У ФОРМУВАННІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Москаленко Л. А., студентка ФММ, УЕ-61

Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”

В умовах ринкової економіки держава має регулювати ті сфери господарського життя, у яких ринок є безсилим. Для виконання цих функцій держава здійснює економічну політику із забезпечення країни суспільними благами, з підтримки досконалої конкуренції та боротьби з монополізмом, регулювання зовнішньоекономічного сектору та ін. Зовнішньоекономічна політика є частиною економічної політики, її цілі мають бути сумісними з цілями економічної політики, це політичне оформлення міжнародних економічних зв’язків країни. При цьому міжнародні економічні відносини охоплюють всі економічні операції, які здійснюються між господарськими суб’єктами країни та їх іноземними партнерами.

Основою зовнішньоекономічної політики є теорія міжнародної економіки, яка займається визначенням основ зовнішньоекономічних операцій та досліджує їх вплив на господарські події в країні і за кордоном, забезпечують інтереси соціальних груп за межами національних держав, відносини між державами, міждержавними організаціями, приватними особами різних держав, інтеграційні зв´язки, які формують людське співтовариство. Формуються вони під впливом зовнішньої політики країн світу, певною мірою регулюючись міжнародними нормами і цінностями.

Стрижневим елементом міжнародних відносин є політичні відносини. Головним суб´єктом міжнародних політичних відносин є держава. Держави репрезентують на міжнародному ринку, суспільства в цілому, а не окремі соціальні групи і визначають такі важливі питання, як суверенітет, безпека, територіальна цілісність тощо. Сукупна зовнішньополітична діяльність суверенних держав визначає всю світову політику. Кожна держава, проводячи зовнішню політику, переслідує свої інтереси.

Національний інтерес охоплює:

- проблеми збереження нації незалежної держави;

- безпеки від зовнішньої загрози;

- зростання добробуту населення держави; [1]

- захисту її економічних і політичних позицій у відносинах з іншими державами;

- збереження і розширення її впливу в світовій політиці.

Залежно від зовнішньоекономічної діяльності, цілей і участі держави в регулюванні зовнішньоекономічних відносин, методів та інструментів розрізняють два основні види: фритредерство та протекціонізм, також провадиться політика вільної торгівлі шляхом усунення всіх торговельних бар’єрів. [1]

Зовнішньоекономічна політика держави має відповідати таким принципам:

- адекватність національним інтересам;

- врахування вимог сучасного процесу глобалізації;

- паритетність у відносинах з іншими державами;

- відповідність міжнародній практиці і законодавству;

- демократизація та демонополізація зовнішньоекономічних зв’язків.

Вагому роль відіграє й те, що світ поділений на зони політичного впливу держав, угруповань держав, блоків, які, переслідуючи свої інтереси, нерідко суперничають з іншими.

У своєму зовнішньополітичному курсі держава повинна:

- враховувати своє геополітичне положення,

- спиратися на свій економічний, демографічний, воєнний, науково-технічний та культурний потенціал. [2]

Організація і контроль за здійсненням зовнішньої політики покладені на спеціальні органи держави: міністерства закордонних справ; парламентські комітети з питань зовнішньої політики; посольства; представництва в інших державах; наукові й культурні центри за кордоном; офіційні й напівофіційні місії.

Отже, змістом міжнародних відносин є перш за все відносини між державами.

Використана література:

1. Політологія: курс лекцій. Навчальний посібник/ - Вид-цтво „Магнолія Плюс” Тернопіль, 2004.- 236 c.

2. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства, Навчальний посібник / Дідківський М.І. - К.: Знання, 2006.- 462 c.

THE ROLE OF STATE SUPPORT TO PRODUCERS IN UKRAINE

Moshnyk E. O.

National Technical University of Ukraine “Kyiv Polytechnic Institute”

An important element of competition policy of any country is a regulation of state support to producers, as the dynamic development of economic is possible when the effective use of financial and human resources is provided in a fair competition. So nowadays, there is much attention for the development and implementation of mechanisms that would allow minimizing the government interference in the activities of producers, which is appropriate only for overcoming the so-called market failures - situations where market mechanisms do not ensure effective use of resources.

Current government policy of subsidizing in Ukraine does not meet modern requirements; legislative regulation and institutional framework of system of state support remain imperfect. Forms and mechanisms of subsidizing do not create stimulus for the development and often lead to opposite results because of assisting mostly with local short-term aid and in the structure of support dominate industry programs and support for covering of the operating costs of private enterprises. In terms of soft budget constraints and weak financial discipline the enterprises lose reserves of competitiveness, focusing primarily on the price advantages that become possible with the financial support of the state [1].

Therefore, one of the most important priorities of the Government and Parliament should be the development of the effective policy of subsidizing aimed to increase the competitiveness of the economy, to develop the market infrastructure, to promote technological and innovative achievements, to support backward regions and small business. The effective reforms of the economic and government regulation, and in the future − the growth of national welfare, which consists of the influences on producers, consumer goods, and other related fields, economic efficiency, environment, are possible by implementation of the standards and WTO rules in national legislation concerning the policy of subsidizing.

Implementation of new and continuation of existing programs on support to producers should be fully justified in terms of economic efficiency and the impact on competition, and compliance with international obligations of Ukraine. In deciding on the implementation of subsidy programs, should be considered alternative cost subsidies to the economy and society. Because funds directed to support inefficient companies and industries can be more effectively used in other areas. Inefficient subsidies constraint the creation of new profitable enterprises and industries, and distract resources that are necessary for the development of social and market infrastructure.

The main measures that should be taken to reform the policy of state support in Ukraine are:

− creation of the effective system of granting and using state support to businesses, that is possible through a clear and detailed procedures of giving state support and effective control over this process, which should be realized by an independent regulator;

− legislative provision for the system of state support that must be established through the adoption of the framework law on state support and regulations;

− implementation of procedures of obligatory official reports about the assistance programs and permissions of the regulatory authority that will provide accountability of the system of government support;

− development of the detailed rules for each type of government support to ensure transparency of the system of state support in Ukraine;

− maintaining the register of the assistance programs, preparation of summary reports on all existing subsidy programs and their publication in the official edition;

− structural reorientation of state support in Ukraine from the industry and target forms of support for industries to support for horizontal objectives for increasing the economic efficiency of these programs, directing them to achieve long-term development goals and reduce the negative influence of competition;

− making a choice of forms and instruments for funding within a separate program of assistance that should be based on their impact on competition;

− setting a list of industries that are in a difficult economic situation and development of special rules for their support;

− denial of the using of subsidies that are prohibited under WTO - export and invest subsidies in order to fulfill international obligations of Ukraine [2];

− providing consistent and agreed actions of central and local government for implementation of the measures of reforming the policy of subsidizing;

− development of adequate means of social policy for preconception and compensation of social consequences on reforming the policy of state support for enterprises.

Literature:

1. Sergey Kasyanov Government assistance to producers in Ukraine: Reform in accordance with WTO rules and EU / Ukrainian Center of International Integration. − Kyiv: Nora-Print, 2004. – 86 p.

2. Agreement on Subsidies and Countervailing Measures: [electron. resource] / Law of Ukraine. - Access mode: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=981_015.

ВПЛИВ ЧЛЕНСТВА В СОТ НА ІНВЕСТИЦІЙНУ ПРИВАБЛИВІСТЬ УКРАЇНИ

Палієнко І.В., УС-71, НТУУ „КПІ”

Світова організація торгівлі (СОТ) є єдиною міжнародною організацією, яка опікується правилами торгівлі між державами. Для кожної країни членство в СОТ є обов’язковою умовою повноцінної інтеграції у світове господарство. Для України вступ до СОТ (16 травня 2008 рік) забезпечив міжнародно-правовий рівень торговельних стосунків з країнами-членами  Організації.

Членство України в СОТ повинно було стимулювати додатковий приріст ВВП обсягом 1,5-2 млрд. дол. США, за сприятливих обставин – до 4 млрд. доларів (за підрахунками Українського національного комітету Міжнародної торгової палати). За даними Міністерства економіки України приплив іноземних інвестицій повинен був скласти 500 млн. дол. США. Тому тема впливу вступу України до СОТ на її інвестиційну привабливість є актуальною і потребує дослідження.

Через позитивну динаміку чистого приросту іноземних інвестицій (2005 рік – 7,8 млрд. дол. США, 2006 рік – 4,7 млрд. дол. США, 2007 рік – 7,9 млрд. дол. США) перевагою членства України в СОТ повинно було стати зростання іноземних інвестицій в Україну. В 2008 році чистий приріст іноземних інвестицій зменшився у 0,78 разів і склав 6,2 млрд. дол. США. В другому півріччі 2008 року (коли Україна офіційно стала членом СОТ) почали відчуватись негативні процеси. Індекс промислової продукції знизився з 7,7% (за січень-червень) до -3,1% (за рік). В 2008 році гривня відносно долара США девальвувалася приблизно на 60% (з червня по грудень). При таких умовах погіршився інвестиційний клімат в країні. При цьому знизився обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Можна сказати, що в 2009 році ситуація змінилася в кращий бік. В третьому кварталі 2009 року (порівняно із попереднім роком) обсяг ПІІ зріс у 1,03 рази і склав 38591,6 млн. дол. США (див. рис. 1).



Рис. 1. Прямі іноземні інвестиції в Україну

Факт приєднання України до СОТ означає, що вона приймає систему зобов’язань і правил СОТ, які повинні стати складовою частиною у формуванні державної політики. А це в свою чергу може призвести до поліпшення привабливості та прозорості українського ринку. Водночас на інвестиційну привабливість України впливають також інші важливі фактори, такі як макроекономічна ситуація, політична стабільність.

Дуже важливими є дії Уряду стосовно поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Так, для покращення ситуації і забезпечення проведення державної політики (у сфері сприяння іноземному інвестуванню національної економіки) у січні 2009 року створене Національне агентство України з іноземних інвестицій та розвитку. Ведеться активний пошук іноземних партнерів для того щоб модернізувати промислові сектори та інфраструктуру економіки. Прикладом є поглиблення українсько-японського співробітництва, особливо в сфері модернізації та введення ефективних енергозберігаючих технологій на підприємствах гірничо-металургійного комплексу і хімічної промисловості. Зношеність основних фондів і використання застарілих технологій на більшості підприємств формують велику енергозатратність виробництва. При тому що Україна дуже залежна від зовнішніх джерел енергоносіїв, особливо природного газу, цей факт обмежує не тільки економічний розвиток даних галузей, але й загрожує національній безпеці держави.

Важливими факторами які сприяли б залученню іноземного капіталу можуть стати зобов’язання України відносно дотримання прав інвесторів і захисту інтелектуальної власності.

РЕГУЛИРОВАНИЕ ИНТЕГРАЦИИ РЫНКОВ КАПИТАЛА СТРАН НАФТА

Ожигина В.В., к.э.н., доцент,

„Белорусский государственный экономический университет”

По данным ЮНКТАД за 1957-2009 гг. подписано 279 интеграционных инвестиционных соглашений [1]. Они направленны на устранение барьеров для миграции капитала между сторонами, интеграцию их финансовых рынков, проведение единой внешней инвестиционной политики.

В НАФТА данное соглашение является частью Договора о Северо-Американской зоне свободной торговли (Ч. 5., Гл. 11. Инвестиции). Его цели: стимулирование роста взаимного товарооборота и инвестиций стран-участниц на основе формирования зоны свободной торговли; определение согласованных условий хозяйствования на основе регулирования инвестиций, услуг, защиты прав интеллектуальной собственности, конкурентной политики и правил допуска бизнесменов [2].

Для иностранных инвесторов и инвестиций предоставляется национальный и наиболее благоприятный режимы в отношении учреждения, приобретения, распространения, управления, руководства, обращения, продажи и иных действий с инвестициями, тогда как большинство РИИС вводит данные режимы лишь на стадии деятельности иностранного инвестора [4].

Для определения места резиденции используется критерий места инкорпорации по законам страны НАФТА, а не национальная принадлежность [4].

Свобода международных инвестиционных сделок касается: перевода прибыли, дивидендов, роялти, выигрыша, поступлений, процентов, платы за управление и других доходов от капитала; получения выручки от продажи инвестиций, от ликвидации имущества; платы по контракту, включая кредит, заем; платежей по экспроприации и компенсации, и в счет различий в таможенных тарифах.

Инвесторам предоставлены следующие права: создание новых фирм и использование уже функционирующих; национальный, наибольшего благоприятный, справедливый и равноправный режимы, полная защита и безопасность; свобода репатриации прибыли и использование СКВ для всех платежей, связанных с инвестициями; защита от экспроприации, включая право на компенсацию, равную справедливой рыночной стоимости; создание и функционирование компаний без торговых ограничений; возможность решать споры в международном арбитраже.

Исключения из свободной миграции капитала составляют: банкротство, несостоятельность, защита прав кредиторов; тайное, скрытое использование, продажи или распределение; криминальные или уголовные правонарушения; транзит валюты или других монетарных инструментов; страхование исполнения обязательств, наложенных по суду [2].

Вводится механизм разрешения инвестиционных споров на основе консультаций. При неудаче собирается смешанная комиссии или арбитраж страны НАФТА и международного арбитража.

Минимальные стандарты обращения с инвестициями: соответствие международным нормам; справедливое и беспристрастное отношение, защита и безопасность; недискриминация при введении ограничений в связи с вооруженным конфликтом, гражданской войной, исключая субсидии и гранты.

В отношении инвестиций запрещены: количественные ограничения экспорта; предпочтение продукции стран НАФТА перед импортной; установление зависимости объемов/цен импорта от объемов/цен экспорта, инвестиций; требования трансферта технологии, содержания местных компонентов, национального состава работников и руководителей, реинвестирования прибыли, валюте платежа; предоставление права эксклюзивного продавца; национализация, экспроприация, за исключением случаев реализации общественных целей в соответствии с законом.

Ограничения миграции капитала разрешены, если они: связаны с защитой здоровья, мира, безопасности, общественного порядка, окружающей среды, сохранения ресурсов; направлены на защиту интеллектуальной собственности; являются требованиями к качеству продукции в программе развития экспорта, иностранной помощи; относятся к правилам госзакупок, субсидиям и грантам.

Из либерализации исключены (Прил. IV): авиация, рыболовство, прибрежный бизнес и спасение имущества, телекоммуникации. Сохранены временные исключения в каждой стране (Прил. II), например, в Канаде: хозяйство и культура коренных жителей Канады, прибрежная территория, теле и радио-коммуникации, социальные и охранные услуги, воздушный и водный транспорт [2].

Интеграция рынков капитала стран НАФТА привела к росту входящих потоков ПИИ в 4,5 раза, исходящих – в 11,5 раза за 1990-2008 гг. За первые 10 лет ПИИ внутри НАФТА выросли в 2,2 раза [3].

Литература:

  1. International Investment Agreements (IIAs) // UNCTAD. [Electronic resource]. Geneva - Switzerland. 2009. Mode of access: .

  2. North American Free Trade Agreement // NAFTA Secretariat. [Electronic resource]. Ottawa and one in Washington, D.C. 2008. Mode of access: .

  3. World investment report 2009 / UNCTAD/UN. N.Y. and Geneva, 2009. 280 р.

AN ANALYTICAL STUDY OF THE PROBLEMS AND BARRIERS OF IRANIAN STONE EXPORT TO UKRAINE

Farhad Parand, PhD in World Economy and International Economic relation,

Ministry of Commerce of I.R. Iran, Teheran, I.R. Iran

Minerals form the principal natural resources of any country and export is considered as the most dynamic component of economic progress leading to true improvement in social and economic well being .Most of Asian developing countries are based on the oil revenue ignoring or neglecting other products such as mineral or agricultural power.

Iran is trying to achieve the industrial development and axiomatically the mineral development will play an important role in industrialization of this country. Mineral exports may contribute a great deal in obtaining foreign exchange currency, which is essential in carrying out various development projects, for capital investment requirements. Iran is located in a very strategic geographical area with a large mineral reserve, especially monumental building stone such as flat, even marble, travertine and alabaster. Iran is ranking the second in the world after Italy for its stone production but, because of the lack of any planning for strategic export development, Iran is in a very low level for exporting stone (maximum 2%) since, marketing and access to global markets is a vital step for export development, diagnosing different aspect of such markets is also very useful for finding a clear and effective strategy for better engagement is stone market.

Until the recent decade, Europe was the center of global business, production and processing center for monumental building stones. But today, such discipline is no more continued, and distribution of stone industry is considered in all over the world.

At the present time there isn’t a homogenous and logical relationship among different steps of stone industry from exploration to processing and export. There isn’t any fundamental investment from the government and export goods haven achieved the needed standard items for their export.

The country reserve for stones such as marble, travertine and lime stones is estimated as 40 million tons. Generally Iran is listed among the ten countries owing the perfect stone mines in the world. The exact stone reserve in Iran includes Travertine (32 .9 Mt), marble (14.2 Mt), marmarite (1371 Mt), granite (1220.9 Mt) and the countries share for above stones is equal with 1, 0.4, 4/09, 137.3.

Iran with 3270 million tons absolute reserve of stone mines is able to produce 5 million tons stone annually, and export them to international markets.

At the present time there isn’t any logical relationship between different infrastructures in Iranian stone industry from exploitation to processing and export.

Providing the needed fuel and water, suitable roads and transportation system, modern equipments and suitable credits and financial support along with elimination unwanted tariffs and legal and custom barriers are among the Critical solution for Iranian stone producers .Exporters will also benefit from these critical reforms.

Since stone export business closely depends on Iranian economic situation and foreign trade strategy.

Because of high stone weight, access to near markets will be very beneficial for Iranian stone exporters. In this reason countries such as Saudi Arabia, UAE, Azerbaijan Republic, and also Ukraine may be the best market for Iran. Turkish stone export pattern will be a suitable strategy for Iranian authorities in stone industry.

Iran industry is suffering from its traditional manufacturing system and most of Iranian products have been in out of standard level. This complains was raised from Ukrainian companies.

Another problem with Iranian exporters is related to their weak marketing activities. Many Ukrainian companies reported that in spite of Iranian stone high quality. Iranian exporters couldn’t prepare a suitable marketing package for their products.

For a suitable marketing policy, Iran needs to be actively present in global markets making close connection with the major elements of this market. Employing experienced and acknowledged consultants in stone export is another alternative .Iran also needs to clearly define the stone international market by the aid of standard statistics. Experienced managers are another critical solution as well as a well planned export plan.

Increasing stone quality depends on standard exploitation by modern equipments and modern procedures for Iranian stone industry, ASTM Standards are very important.

Current data regarding Iran stone industry suggests that there are 3500 workshop and manufacturers in Iran working with traditional systems and equipment. Currently 22 factories have got their licenses with providing modern machines in their processing line. According to these data, among 3500centers, only 851 centers have official license and 2650other doesn’t have any official eligibility in this field.

According to official reports, these centers lack any standard situation for standard processing.

According to this study and regarding the model presented in above, the entrance strategy of Iranian companies into international markets should be shifted from exporting to joint venture and foreign investment procedure.

In addition to above detailed facts in this study there are many other political and cultural problems in this industry which will be presented in future articles.

Аспекти міжнародного співробітництва України у науково-технічній сфері хімічної промисловості

Пацан М.М.,НТУУ «КПІ» ФММ, група УС – 71

Хімічна промисловість відрізняється від більшості інших галузей можливістю створювати нові матеріали з певними властивостями, цього потребували різні галузі і сфери промисловості, це зокрема, космічна техніка і будівництво, фармацевтична, харчова та легка промисловості України.

В окремих районах України розвитку хімічної промисловості сприяє такі три основні чинники – природний, економічний і соціальний. Характер спеціалізації хімічної промисловості і розміщення її підприємств в Україні залежать від наявності сировини, необхідності повної переробки відходів інших галузей господарства, відносно близького розташування споживача продукції хімічних підприємств і наявності кваліфікованої робочої сили.

Деякі види продукції хімічної промисловості України (азотні і калійні добрива, сірка, синтетичні фарбники, кальцинована сода, бром, титанові білила, окремі продукти органічного синтезу) експортуються в інші країни. Тут доцільно побачити показники експорту продукції хімічної промисловості, які наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Роки

Експорт, млн. дол. США

Зростання експорту, %

Доля в загальній структурі експорту, %

2004

2782,029

43,16

8,51

2005

2990,247

7,49

8,72

2006

3387,259

13,4

8,8

2007

4047,218

19,5

8,2

I півріччя 2008

2576,106

29,4

7,9

Для розширення ринку збуту продукції хімічного комплексу, у травні 2009 року було підписано «Меморандум про співпрацю» між українською компанією DARA Group та Асоціацією всіх Фермерів Нігерії (AFAN) про початок співробітництва з поставки мінеральних добрив українського виробництва до Нігерії з річним обсягом 750 тис. тон. Крім цього було обговорено питання щодо будівництва за проектами українських інститутів та за участі українських будівельників, заводів з виробництва мінеральних добрив та електростанцій в Федеративній Республіці Нігерія.

Зараз щомісячно Україна експортує в середньому 290-300 тис. т карбаміду і близько 78-80тис.т аміачної селітри (у попередні роки експорт селітри складав 130-150 тис. т), сьогодні селітра все більше поставляється на зростаючий внутрішній ринок. Це головні експортні продукти. Окрім того, українські підприємства вивозять кожний місяць до 38-39 тис. т сульфату амонію, 8-9 тис. т амофосу і 19-20 тис. т карбамідо-аміачної суміші (експорт КАСу зріс в 4,5 рази з 2004 р.)

Експорт. В період січень-березні 2009 року збільшились обсяги поставок калійних добрив України на зовнішній ринок і склали 8,2 тис. т. проти 4,3 тис. т. за три місяці минулого року (90%). 

Зменшився експорт: карбамідно-аміачної суміші (далі – КАС) 18,1 тис. т проти 89,5 тис. т. (-79,7%), азотні добрива 894,6 тис. т. проти 1158,1 тис. т. (-22,7%), карбамід 629,9 тис. т. проти 702,2 тис. т. (-10,2%), аміачна селітра 93,6 тис. т. проти 158,4 тис. т. (-40,9%), нітроамофоска 25,3 тис. т. проти 29,5 тис. т. (-55,7%).

Імпорт. В період січень-березні 2009 року зменшились обсяги: поставок азотних добрив в Україну склали 57,2 тис. т. проти 176,8 тис. т. за три місяці минулого року, що становить (-67,6%), аміачної селітри 55,2 тис. т. проти 168,0 тис. т. (-67,1%), калійних добрив 0,7 тис. т. проти 52,3 тис. т. (-98,6%), нітроамофоски 74,7 тис. т. проти 114,3 тис. т. (-34,6%).

Збільшився імпорт карбаміду 1,9 тис. т. проти 1,0 тис. т. (90%).]

Хоча хімічна промисловість і займає важливе місце в сучасному промисловому потенціалі України (частка в ВВП складає 5,5%, в загальному товарообігу промислової продукції – 6,4%, експорті промислової продукції – 12,5%), проте промисловість має проблемні сторони. Особливо проблема загострилась через економічну кризу, яка вплинула на значні структурні зміни в попиті. Найбільш місткі споживачі хімічної продукції значно знизили її споживання через падіння обсягів виробництва, низької покупної спроможності, що стало наслідком дефіциту оборотних коштів і недоступності кредитних ресурсів. Також такий етап занепаду економіки призвели в хімічній промисловості і ряд прихованого безробіття, нестача інвестицій, повільно здійснюється оновлення основних засобів, імпортна залежність в сировинні та напівпродуктів.

Тому зважаючи на основні чинники розвитку хімічної промисловості та виникненню проблем за останні роки, доцільне тут є підвищення ефективності виробництва та оздоровлення економічного стану країни, що дасть змогу реалізувати число заходів по оновленню хімічної промисловості як важливого сектору економіки України. Насамперед, покращення інвестиційного клімату з метою впровадження високих і ресурсозберігаючих технологій та виробництва конкурентоспроможних промислових товарів. Тобто для розв’язання проблем необхідно забезпечити структурні, функціональні, сировинні та інвестиційні зміни.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57

    Документ
    Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції, Ч.IV (12-14 травня 2010 р.
  2. Всеукраїнську наукову конференцію

    Документ
    з обов'язковою вказівкою “Раді молодих вчених на конференцію”, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Рада молодих вчених, бульвар Шевченка, 81, м.
  3. Умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку 1991 2006 рр. Науково-допоміжний бібліографічний покажчик київ 2008

    Документ
    Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку, 1991 – 2006 рр.: Наук.-допом. бібліогр. покажч. / АПН України.
  4. Національна академія наук україни (12)

    Документ
    II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями Державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 16
  5. Академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського

    Документ
    У біобібліографічному покажчику із серії „Академіки АПН України” представлено науковий доробок Василя Григоровича Кременя, доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН України та АПН

Другие похожие документы..