Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Исследование'
во-вторых, надо провести логико-дидактический анализ того, что изучается, т. е. выяснить структуру и другие особенности содер­жания обучения, его изл...полностью>>
'Доклад'
Прошедший год был насыщен важными событиями как внутри страны, так и в нашем районе. Год 70-летия начала Великой Отечественной войны 1941-1945 гг, пр...полностью>>
'Программа'
До какой степени российские производители пойдут на сокращение расходов на инфраструктуру и технологии? Каковы будут последствия этого для производств...полностью>>
'Документ'
Итак, абсолютный философский акт состоит в том, чтобы беспредметное делать предметным, непостижимое – постижимым, другими словами, объект жизненных и...полностью>>

Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ КОРПОРАТИВНОГО СЕКТОРА ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Канченко Є.В., УС-51, НТУУ « КПІ»

Синергетичний ефект інтегрованих корпоративних структур є загальною результуючою характеристикою, яка включає економію на трансакційних витратах; операційну економію, пов’язану з усуненням дублювання управлінських функцій і скороченням збутових витрат; ефект від розширення контрольованих ринків і нарощення інвестиційного потенціалу тощо. Світова практика пропонує ряд моделей організації корпоративних структур, серед яких найбільш поширеними є ТНК, холдинг, ФПГ, концерн, консорціум, стратегічний альянс, спільне підприємство і мережеві організації.

Складність ситуації в українській економіці полягає в тому, що темпи концентрації та інтеграції капіталу, що лежать в основі великого виробництва, є недостатніми. У більшості українських компаній відсутні традиційний для розвинутих країн розподіл прав власності і функцій управління, що спричиняє радикальні відмінності в засобах розподілу доходів; юридичне закріплення статусу власника не гарантує фактичного отримання частини прибутку. В Україні не вистачає власних ТНК і ФПГ, здатних утворити корпоративно-коопераційний каркас національної економіки і бути конкурентоспроможними на світових ринках. На статус ТНК можуть претендувати сьогодні „Індустріальний Союз Донбасу”, „Нафтогаз України” „Укравто”, „Рошен”, „Зеніт” (аерокосмічні технології). Зокрема „ІСД” була першою компанією, яка вийшла на зовнішній ринок з метою створення торгових і сервісних мереж для реалізації металопрокату, наступним кроком стала купівля виробничих активів (двох комбінатів в Польщі і Угорщині). Торік „Метінвест” купила сталепрокатні заводи „Trametal Sp” (Італія) і „Spartan UK” (Велика Британія) на суму 600 млн. дол. [1, c.40].

Важливим інструментом забезпечення конкурентоспроможності ТНК є злиття і поглинання, завдяки яким досягається домінуюче положення на світових ринках і зростання ринкової капіталізації. Особливостями сучасного етапу поглинання в Україні є по-перше, значна залежність даного процесу від політичних рішень (тобто політичний ризик є превалюючим не лише при проведенні процесів приватизації, але і при процесах перерозподілу власності); по-друге, небезпечним є перехід контролю до іноземних партнерів у стратегічних сферах: нафтопереробній галузі, машинобудуванні, харчовій галузі, ІТ тощо. Так, 97% акцій Одеського НПЗ, 53% акцій ЗАТ „ЛУКОР”, 76 % акцій „Карпатнафтохім” належить „Лукойлу” (Росія), 78,45% акцій Лисичанського НПЗ належить ТНК-ВР (Росія); група „Альянс” (Росія) контролює Херсонський НПЗ (100% акцій), „РусАл” – Миколаївський глиноземний завод (97,5%), „СУАЛ-Холдинг” – Запорізький алюмінієвий комбінат (93% акцій); „Вимм-Билль-Данн” володіє 60% акцій Київського МЗ №3 і 82% акцій Харківського МЗ, „Юнимилк” поглинув МЗ ”Галактон” і Кременчуцький міський МЗ [2, c.258-259]. Київську високотехнологічну фірму „Квазар-Мікро” поглинув російський холдинг „Ситроникс” [3, c.20]. По-третє, український ринок M&A вступив в нову фазу свого розвитку - період мегазлиття, причиною якого є глобалізація монополій та збільшення концентрації на відповідних ринках, - це мегапоглинання Mittal Steel „Криворіжсталі”, „Райффайзенбанк” і „Аваль”, прогнозоване злиття російського „Газметалла” і ІСД.

Пасивно проходять в Україні трансформаційні процеси інтеграції підприємств в інші корпоративні структури: так, офіційно створена одна ПФГ „Титан” (кольорова металургія).

Основними стратегічними цілями України для входження в глобальний простір повинні стати інноваційне оновлення національної економіки, визначення стратегічних пріоритетів довгострокового розвитку, створення державою сприятливого інвестиційного клімату. На жаль, державні та галузеві програми, що реалізуються в Україні, не мають системного характеру, очевидним є недієвість і незавершеність системи державної підтримки наукової та інноваційної діяльності, нестача насамперед фінансових, організаційних і кадрових ресурсів. Фактичне фінансування науково-технічної діяльності з Державного бюджету протягом останніх п’яти років не перевищує 0,4% ВВП при визначеній нормі 1,7%; питома вага програмно-цільового фінансування наукових досліджень складає 10% від загальних витрат на науку при законодавчо встановлених 30% (згідно Закону України „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”, ст.6), щорічне фінансування освіти коливається упродовж багатьох років в межах 4,5-6% ВВП при визначеній Законом України „Про освіту” нормі 10%. Не виконуються положення Указу Президента України про спрямування 10% коштів, отриманих від приватизації державного майна, на фінансову підтримку інноваційної діяльності підприємств.

Література:

  1. Сорока І.Б. ТНК та їхня роль в активізації міжнародної інтеграції// Актуальні проблеми економіки. – 2009. - № 9 (99). – с. 36 – 41.

  2. Корпоративні структури в національній інноваційній системі України. За ред. Л.І.Федулової. – К. - 2007. – 812 с.

  3. Благонравин Н. Машина времени для инноваций // Експерт. – 2009. - № 42. – с. 20.

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА КЛАСТЕРІВ В УКРАЇНІ

Кахно Н.О., студентка гр.УС-51м, НТУУ « КПІ»

Специфічною особливістю інноваційної  діяльності є підвищений рівень витрат при розробці інновацій, а також значні витрати й високий рівень ризику при  виведенні інноваційної продукції на ринок. Тому у всіх без винятку країнах держава забезпечує комплекс заходів щодо підтримки інноваційної діяльності [3].

В Україні всі уряди й президенти проголошують інновації як один з найважливіших стратегічних факторів державної ідеології соціально-економічного розвитку країни й забезпечення її національної безпеки, що затверджено в законодавчому порядку, а функціонування кластеру – як ідеальна форма господарства.  

Створено проект Державної програми розвитку інноваційної інфраструктури, що передбачає створення організаційно-економічних умов ефективної реалізації освітнього, інформаційного та науково-технічного потенціалу для забезпечення інноваційного розвитку України.

Відповідно до визначеної мети Програми інноваційна інфраструктура повинна охоплювати усі ланки інноваційного процесу (освіту – наукову та науково-технічну діяльність – виробництво – споживання) [1].

Важливим нормативним актом, що могла би регулювати діяльність кластерів в Україні можна назвати схвалену 29 серпня 2008 року Кабінетом Міністрів Концепцію створення кластерів в Україні [2].

Метою Концепції є:

  • визначення загальних засад створення та розвитку кластерів для забезпечення високих темпів економічного зростання та диверсифікації економіки, а також з метою створення інноваційних кластерів;

  • заохочення об’єднання малих та середніх підприємств у ділові мережі;

  • формування регіональних кластерів підприємств та інституцій;

  • сприяння створенню регіональних промислових кластерів, передусім у найбільш наукоємних та високотехнологічних галузях та виробництвах здатних кардинально змінити економічний і науково-технічний потенціал промисловості.

Проаналізувавши дану Концепцію, можна зробити висновок про її досить поверхневий характер. Вона, на думку автора, не містить конкретних завдань, не пропонує реальних шляхів вирішення проблеми організації кластерних утворень. Однак, варто відзначити її важливість першого документу нормативного характеру, що звертає увагу на саме поняття «кластер», описує його основні ознаки, ідентифікує його окремі види.

Окремі розпорядження щодо створення та регулювання діяльності видаються також регіональними, місцевими органами державної влади. Зокрема Львівською облдержадміністрацією було розроблено стретегію створення прикордонних кластерів, Закарпатською обласною владою було погоджено організацію автомобільного кластеру «Індустріальний парк «Соломоново».

В розвинених країнах допомога держави кластерам, перш за все, виражається через забезпечення знижок на експорт, гарантійне покриття, залучення інвесторів, консалтинг. В Німеччині, наприклад, фінансові ресурси промислові кластери отримують із федеральних і місцевих джерел.

Державним бюджетом України на 2009 рік, на жаль, не передбачено фінансування ані згаданої Програми розвитку інноваційної інфраструктури, ані будь-яких інших програм, що стосуються підтримки промислових кластерів. Сума у розмірі 1 млн. грн. виділена на наукові та науково-технічні розробки за державними цільовими програмами і державними замовленнями, що звичайно є надто малою.

Література:

  1. Кoнцепцiя Держaвнoї прoгрaми рoзвитку iннoвaцiйнoї iнфрaструктури: Рoзпoрядження Кaбiнету Мiнiстрiв Укрaїни вiд 06.06.2007 № 381-р: [Текст] // Oфiцiйний вiсник Укрaїни. – 2007. – № 9. – ст. 39.

  2. Прo схвaлення Кoнцепцiї ствoрення клaстерiв в Укрaїнi: Прoект Рoзпoрядження Кaбiнету Мiнiстрiв Укрaїни вiд 29.08.2008: [Текст] // Oфiцiйний вiсник Укрaїни. – 2008. – № 11. – ст. 8.

  3. Дaнa Рoмaнець. Зaцькoвaнi iннoвaцiї [Текст] / Дaнa Рoмaнець // Укрaїнa мoлoдa. – 2008. – № 17. – с.8.

МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА У РЕФОРМІ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Кожушко Л.Ф., д.т.н., професор, Мандзюк О.М. аспірант

Національний університет водного господарства та природокористування

Реформи 1990-х років, що проводилися в Україні, охопили усі сфери народного господарства, і найбільш суперечливими виявилися результати реформи сільського господарства, згідно яких роль державних підприємств звелася до мінімуму і утворилася велика кількість землекористувачів недержавних форм власності, які ведуть своє господарство на різних за площею земельних ділянках. Такий результат не міг не вплинути на сферу сільськогосподарських меліорації, які, виходячи зі специфічного розташування нашої держави у різних кліматичних зонах, широко використовуються у сільському господарстві. Реформа сільського господарства проводилася без урахування особливостей побудови меліоративних систем, які будувалися для обслуговування великого колективного господарства на великих сільськогосподарських угіддях. Збільшення кількості землекористувачів у межах однієї меліоративної мережі, призвело до їх неспроможності ефективно та узгоджено використовувати меліоративні мережі, що спричинило руйнування та погіршення технічного стану даних мереж.

З подібними проблемами стикнулася не лише Україна, а й інші постсоціалістичні країни. Реформи у цих країнах здійснювалися відповідно до кліматичних особливостей, традиційної практики ведення господарства, особливостей інфраструктури, законодавства, політичної ситуації, що склалася після розпаду Радянського Союзу. Деякі з країн мали досвід колективного управління водними ресурсами за умов приватної власності на землю або короткий період централізованого управління (Польща, Болгарія, Румунія). Ці країни були близькими до заходу своєю історією, культурними традиціями і мали більше можливостей для розвитку та трансформації своєї економіки завдяки широкій технічній, фінансовій та інвестиційній підтримці країн, членів Європейського Союзу. Тому в деяких країнах реформи у сфері сільськогосподарських меліорацій вже завершилися або знаходиться на завершальному етапі (Угорщина. Східна Німеччина, Чехія), у той час, як у деяких інших країнах він лише розпочався (Україна, Росія).

Для вивчення та узагальнення досвіду цих країн Українським національним комітетом Міжнародної комісії з зрошення та осушення був ініційований проект «Project on Irrigation Management Transfer in European Countries of Transition» («Трансформація зрошувального сектору в європейських країнах»), реалізація якого розпочалася у 2004 році. Необхідно зауважити, що на сьогоднішній день досить широко вивчаються питання зрошувальних меліорацій, оскільки площа земель, які зрошуються зростає у той час як ведення господарства на осушувальних землях скорочується. Учасниками проекту стали 10 країн: Болгарія, Македонія, Німеччина, Польща, Румунія, Росія, Словенія, Словацька республіка, Україна, Угорщина. Даний проект має на меті вивчити та порівняти проблеми, що стоять перед зрошувальним землеробством у країн-учасниць, визначити найкращі вирішення проблем, для стійкого розвитку даних країн, використати на практиці досвід країн-учасниць протягом 10 років. На даний час є узагальнені результати порівняльного аналізу, що робився у рамках даного проекту на основі яких планується розробити відповідні механізми реформування сектору зрошення і в Україні [1].

Даному проекту передував Українсько-голландський проект “Поліпшення управлінням водними ресурсами в Україні (WATERMUK)” у період 2001-2004 рр., який фінансувався програмою голландського уряду “Партнери по воді”. Метою проекту була розробка плану розвитку сільського господарства та використання водних ресурсів на пілотному об`єкті – у Джанкойському районі АР Крим [2].

Серйозну проблему становить трансформація відносин власності в межах осушуваних систем, яка неможлива без державної підтримки та розробки відповідних механізмів, які повинні мати свої особливості, на відміну від тих, що розроблятимуться для зрошувальних систем.

Участь України у подібних проектах дає змогу відповідним органам та установам державного управління, на основі узагальненого досвіду визначити порядок та розробити відповідний механізм трансформації для тієї чи іншої сфери народного господарства, поділитися своїми здобутками та помилками з іншими країнами, заручитися інформаційною та технічною підтримкою країн-учасниць, залучити інвесторів у галузі.

Література:

1. Comparative Assessment of Irrigation Sector Reforms in Central and Eastern European Countries of Transition // Irrigation Sector Reform in Central and Eastern European Countries. – Germany. – 2006. – p. 19-38. 2. .ua/projects/ewtsim-slubice-work.html

ГЛОБАЛЬНОЕ ФИНАНСОВО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ПРОСТРАНСТВО КАК КАТАЛИЗАТОР МИРОВОГО

КРИЗИСА 2008 Г.

Кокодей Т.А. Севастопольский национальный технический университет

Единство мирового финансово-экономического пространства, сложность структуры глобальной финансовой системы, высокий уровень информатизации общества в настоящее время способствуют быстрому масштабному распространению любых кризисных проявлений (как показал опыт мирового кризиса 2008 г.) от локального «очага» возникновения во все основные страны мира.

В начале 2008 г. «эпицентр» кризиса возник в системе ипотечного кредитования США. Со второй половины 1990-х гг. жилищная политика правительства США при администрации Б. Клинтона была направлена на предоставление всем слоям общества, включая малообеспеченных представителей национальных меньшинств, собственного жилья. Обеспечение доступности жилья преимущественно возлагалось на две частные финансируемые государством корпорациями: the Federal National Mortgage Association (Fannie Mae) и the Federal Home Loan Mortgage Corporation (FHLMC) (Freddie Mac), осуществляющие скупку у банков (ипотечных компаний, кредитных союзов) ипотечных кредитов и их секьюритизацию - выпуск обеспеченных данными кредитами ипотечных ценных бумаг, продаваемых инвесторам на мировом открытом рынке. Снижение требований банков к заёмщику по отношению к процентным выплатам, уровню личного дохода, кредитной истории, а также отмена обязательного первоначального взноса способствовала быстрому увеличению числа заявок и процента одобренных заявок на выдачу ипотечных кредитов. Национальный ипотечный долг США с конца 2005 г. до конца 2007 г. вырос на 20, 35% (c 12 099 296 до 14 561 642 млн. дол.) [1].

Доступность ипотечного кредита всем слоям населения искусственно стимулировала значительное увеличение спроса на жилищную недвижимость. Т.о. к 2006 г. стоимость жилья существенно превышала свою нормальную цену за счёт её спекулятивной составляющей.

В 2007- начале 2008 гг. объём неплатежей по некачественным (subprime) ипотечным ссудам достиг критической массы и с начала 2008 года банки приостановили ипотечное кредитование ввиду отсутствия финансирования ипотечных кредитов вышеупомянутыми корпорациями и недостатка ресурсной базы. Начавшись как финансовый, кризис распространился и на экономическую систему страны. В результате острого недостатка доступных кредитных ресурсов число банкротств предприятий в 2008 г. составило 43 546 по сравнению с 28 322 в 2007 г., по прогнозам аналитиков данный показатель в 2009 г. составит около 62 000 [2]. Поэтому в период с апреля 2008 г. по май 2009 отмечается резкое увеличение уровня безработицы с 5% до 9,4% [3]. Число личных банкротств c 2007 г. возросло в 13,1 раз, достигнув отметки 1 074 225 чел. в 2008 г. [2].

Ключевое положение экономики США в глобальном пространстве как крупнейшей национальной экономики обусловило волнообразное распространение кризиса по финансовым и реальным секторам экономик большинства стран мира.

В годы предшествующие кризису существенные объёмы иностранных инвестиций поступали в растущую экономику США из быстро развивающихся стран Азии и Европы. В частности, такая финансовая инновация США как рынок ипотечных ценных бумаг (облигаций), обеспеченных ипотечными кредитами, позволила инвесторам по всему миру интенсивно вкладывать в развитие рынка жилой недвижимости США. К 2006 г. международный рынок данных облигаций получил широкое развитие.

Кроме того, такой приток фондов в США и достаточная низкая учётная ставка ФРС позволила банкам снизить процентную ставку по предоставляемым кредитам, что способствовало возникновению кредитного бума не только в национальных, но и в мировых масштабах к 2005-2006 гг.

Однако, к моменту возникновения кризисных проявлений в США в феврале 2008 - резкого снижения цен и объёмов продаж жилой недвижимости из-за массовых неплатежей заёмщиков по ипотечным кредитам - инвесторы по всему миру, которые имели в собственности крупные пакеты ипотечных облигаций корпораций Freddie Mac и Fannie Mae США на общую сумму около 5,2 триллиона долларов несли лавинообразные убытки. По оценкам МВФ согласно отчёту Global Financial Stability Report по всему миру общие убытки держателей долговых обязательств США, обеспеченные всеми видами кредитов, составят около 2,7 триллиона дол. с 2007 по 2010 гг. [4].

Ввиду убытков иностранных инвесторов – банков и корпораций - по данным долговым активам (преимущественно в странах Западной Европы и быстрорастущих странах Азии) и прекращения предоставления американскими банками международных межбанковских кредитов (развивающимся странам третьего мира), финансовые институты по всему миру ограничили доступ нефинансовых корпораций к получению заёмных финансовых средств, результатом чего является невозможность пополнения оборотного капитала для дальнейшего функционирования и развития, что вызвало кризисные явления и в реальном секторе большинства национальных экономик.

Библиография:

1. Federal Reserve System, https://www.federalreserve.gov/econresdata/releases/mortoutstand/current.htm#fn1

2. American Bankruptcy Institute, /AM/AMTemplate.cfm?Section=Home&CONTENTID=57826&TEMPLATE=/CM/ContentDisplay.cfm

3.Bureau of Labor Statistics, http://data.bls.gov/PDQ/servlet/SurveyOutputServlet?data_tool=latest_numbers&series_id=LNS14000000

4. International Monetary Fund, /external/np/tr/2009/tr042109.htm

БІЗНЕС-АНАЛІТИКА ЯК СПОСІБ РОЗВ’ЯЗАННЯ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ ЕКОНОМІКИ

Ломага О.В., студентка групи УС-81, НТУУ « КПІ»

На даний час на ринку інформаційних технологій (ІТ), як і у всіх інших сферах, відбувається рецесія. За оцінками аналітиків, у 2009 році спостерігався спад ринку на рівні 30-50%. Якщо розглянути сферу ІТ за галузями, то програмне забезпечення (ПЗ) та ІТ-послуги збільшили свою частку в структурі ІТ-сфери. Падіння в цих сегментах значно нижче, і за оцінками аналітиків у поточному році їх сумарна частка в структурі витрат на ІТ може за підсумками 2009 року перевищити 20%. Нестабільність розвитку даних сегментів обмежує розвиток конкурентоспроможності галузі.

Рис. 1. Приріст ринку ІТ в Україні, 2005-2009 р.р.

У зв’язку з кризовими явищами все більше компаній звертаються до бізнес-аналітики (Business Intelligence) - це інструменти, які використовуються для перетворення, зберігання, аналізу, моделювання, доставки та трасування інформації в ході роботи над завданнями, пов'язаними з прийняттям рішень на основі фактичних даних. За останні роки ринок BI демонстрував стабільне зростання в межах 10-12%. У поточному році у першому півріччі відбувся певний спад, але зараз спостерігається пожвавлення попиту, пов’язане з розумінням компаній важливості BІ та необхідності в готових рішеннях.

На фоні падіння продажів апаратного забезпечення на 7,5% можна зробити висновок, що саме аналітичні системи є інструментом, що допомагає компаніям вийти з кризи, оскільки у зв’язку з падінням рентабельності, ростом конкуренції, борговими зобов’язаннями та іншим, керівникам необхідно більше уваги приділяти питанням управління, планування, зменшення витрат на виробництво та просування товарів.

За даними дослідження, підготованого Economist Intelligence Unit за підтримки асоціації Business Software Alliance (BSA), Україна набрала 31,4 балів зі 100 можливих та посіла 50 місце з 66. Підйом на 7 позицій у даному рейтингу порівняно з 2008 роком пов'язаний з покращенням показників, які характеризують людський капітал та умови для проведення досліджень та розробок.

Згідно з даним дослідженням Україна має сприятливі умови для розвитку BI, що дозволить компаніям зменшити витрати, використовуючи послуги вітчизняних виробників та швидше вирішити проблеми, пов’язані зі світовою економічною кризою. В майбутньому бізнес-аналітика надасть можливість підвищувати ефективність прийняття рішень та формувати довготривалі стратегії розвитку підприємництва.

ПОДАТКОВА СИСТЕМА ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕКОНОМІЧНОГО СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ

Лось А.Ф., аспірант

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Економіка будь-якої країни постійно знаходиться в русі, тобто показники її стану змінюються. Фактором впливу на зростання економічного розвитку є проведення урядом ефективної державної політики. Вона передбачає сукупність заходів та методів в системі прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення визначених цілей. ЇЇ складовими є податкова, бюджетна, кредитна, інвестиційна політика та інші.

Головне місце серед зазначеного займає податкова політика, що пояснюється її фіскальною сутністю та фінансовим змістом. Розробка та провадження бюджетної, інвестиційної політики залежать від ефективності податкової системи, так як саме остання створює умови та забезпечує можливості їх виконання. Податкова політика – це сукупність методів, способів та заходів держави щодо впровадження системи оподаткування, форм, методів та механізмів справляння податків [1, с.107]. Податкова система і стабільність її функціонування забезпечує умови, сприятливі для інвестиційно-інноваційного розвитку України. Її інструменти є одним з елементів механізму економічного стимулювання інноваційного розвитку та структурних змін в економіці.

В концепції реформування податкової системи України на період до 2015 року, схваленій Кабінетом Міністрів 19 лютого 2007 року, передбачено ряд заходів щодо вдосконалення механізмів податкового стимулювання економічного розвитку на інвестиційно-інноваційній основі. В ній передбачається зниження податкових ставок, впровадження прискореної амортизації, звільнення від оподаткування частини прибутку, що використовується на введення інновацій. Проте, все це, на нашу думку, не є першочерговим завданням у створенні умов інвестиційно-інноваційного розвитку. Необхідно зазначити, що система оподаткування в Україні є досить ліберальною. Так, за оцінками економістів, величини податкових ставок відносно нижчі, індекс податкового навантаження становить 2,9, що є середнім показником у порівнянні з іншими країнами світу. Тому в цьому питанні необхідно розглядати ступінь рівномірності розподілу податкових зобов’язань між платниками податків, дотримання принципу їх рівності перед законом, а також проблеми правовідносин в системі оподаткування.

За оцінками науковців та економістів, майже 50% економіки України знаходиться в ‘’тіні’’. Дана економічна ситуація є головною проблемою інвестиційно-інноваційного розвитку, а податкова система є основою її вирішення. Таким чином, першочерговим завданням в даному питанні має бути не застосування податкових стимулів через зниження величини податкових ставок, введення пільгового оподаткування, а формування послідовних та визначених механізмів оподаткування, що не спровокують господарюючи суб‘єктів приховувати власні доходи.

Першочерговим завданням має стати розробка механізмів оподаткування, як єдиної цілісної системи, що рівномірно та пропорційно розподілятиме податкове навантаження між суб’єктами господарювання.

Зміна розміру податків, які сплачуються за рахунок прибутку підприємств, має двосторонній характер впливу на інвестиційно-інноваційний розвиток економіки. Підвищення ставок призведе до зменшення фінансових ресурсів суб’єктів господарювання, що обмежуватиме власні можливості інноваційного розвитку, але при цьому зростатимуть надходження фінансових ресурсів до бюджетів країни, що можуть бути також використані на інноваційні потреби. За статистичними даними, найбільшу питому вагу за джерелами фінансування технологічних інновацій займають власні фінансові ресурси суб’єктів господарювання. Їх величина становить близько 85% загальної суми на той час, як частка фінансування за рахунок державного бюджету – біля 2%. Отже постає питання доцільності перерозподілу фінансових ресурсів для інвестиційно-інноваційного розвитку країни.

Вирішення питань ефективності механізмів оподаткування надасть можливість економіці стати “прозорою”, реально оцінити фінансові можливості суб’єктів господарювання та використовувати податкові пільги і диференціацію податків як чинник впливу на стимулювання інвестиційно-інноваційного розвитку. Дослідивши дане питання, можна зробити висновок, що податкова система має значний вплив на формування фінансових ресурсів як господарюючих суб’єктів, так і держави, що сприяє зростанню інвестиційно-інноваційної активності в країні. При реформуванні податкової системи необхідно враховувати, що вона є складовою єдиної концепції макроекономічного регулювання та розвитку економіки. Тому її реформа має відбуватися відповідно до цілей та завдань бюджетної системи, політики структуризації економіки, соціально-економічного розвитку країни. В такому випадку це дасть позитивний економічний результат.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Наукове видання Матеріали ХVIII міжнародної науково-практичної конференції учотирьох частинах Ч. IV харків 2010 ббк 73 І 57

    Документ
    Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: Тези доповідей ХVIII міжнародної науково-практичної конференції, Ч.IV (12-14 травня 2010 р.
  2. Всеукраїнську наукову конференцію

    Документ
    з обов'язковою вказівкою “Раді молодих вчених на конференцію”, Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, Рада молодих вчених, бульвар Шевченка, 81, м.
  3. Умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку 1991 2006 рр. Науково-допоміжний бібліографічний покажчик київ 2008

    Документ
    Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: стан, проблеми, тенденції розвитку, 1991 – 2006 рр.: Наук.-допом. бібліогр. покажч. / АПН України.
  4. Національна академія наук україни (12)

    Документ
    II-1. Дані про обсяги фінансування за тематикою фундаментальних, прикладних досліджень та за тематикою, що виконувалась за завданнями Державних цільових програм загального фонду Державного бюджету України 16
  5. Академія педагогічних наук україни державна науково-педагогічна бібліотека україни імені В. О. Сухомлинського

    Документ
    У біобібліографічному покажчику із серії „Академіки АПН України” представлено науковий доробок Василя Григоровича Кременя, доктора філософських наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН України та АПН

Другие похожие документы..