Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Одиннадцатая международная конференция с элементами научной школы для молодежи «УПРАВЛЕНИЕ ЭКОНОМИКОЙ: методы, модели, технологии» является преемнице...полностью>>
'Диплом'
«ЛУЧШЕЕ НОВОГОДНЕЕ ОФОРМЛЕНИЕ ОРГАНИЗАЦИИ» Категория «Промышленные предприятия» ЗАОР НП НЧ «Картонно-бумажный комбинат» Комсомольский район 1 место Т...полностью>>
'Программа'
Программа рассчитана на учащихся 8-9 классов, желающих изучать естественные науки с момента их зарождения. Программа состоит из четырёх блоков, что п...полностью>>
'Методические указания'
Методические указания по выполнению курсовой работы предназначены для студентов 3 курса, обучающихся по специальности 080502 «Экономика и управление ...полностью>>

Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю". Головне науково-експертне управління вважає, що внесений закон

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

До № 3043 від 21.03.2007

(на заміну від 30.01.07 )

Народні депутати України

Б.Колесніков, Прасолов та ін..

ВИСНОВОК

на проект Закону України “Про систему валютного

регулювання та валютний контроль в Україні”

Законопроектом пропонується врегулювати основні правила здійснення валютного регулювання та валютного контролю в Україні. Основними новелами внесеного проекту є: уточнення термінологічного апарату у сфері валютного регулювання та валютного контролю, зокрема, введення нових термінів; визначення принципів валютного регулювання та валютного контролю; запровадження обов’язкового продажу резидентами іноземної валюти на валютному ринку України; надання дозволу фізичним особам резидентам України відкривати рахунки у установах банків за межами України, а також фізичним особам резидентам та нерезидентам без обмежень вивозити валюту України за межі України; встановлення порядку здійснення резидентами та нерезидентами резервування коштів; запровадження попередньої реєстрації податковими органами рахунків в банку за межами України; встановлення особливостей здійснення розрахунків за експортними та імпортними операціями; уточнення порядку та механізмів здійснення валютного контролю та застосування санкцій за порушення валютного законодавства.

У зв’язку з цим, передбачається скасувати Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”.

Головне науково-експертне управління вважає, що внесений законопроект спрямований на практичну реалізацію положень пункту першого частини 2 статті 92 Конституції України, згідно якої виключно законами встановлюється статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України, і в цілому вартий підтримки. У той же час щодо змісту окремих пропозицій вважаємо за доцільне зазначити наступне.

Загальні зауваження.

1. Однією з новел проекту є законодавче запровадження можливості обов’язкового продажу іноземної валюти, купленої резидентом – суб’єктом господарювання за валюту України на валютному ринку України. Зокрема, у разі погіршення стану платіжного балансу України Національний банк України має право тимчасово, строком до 6 календарних місяців, запроваджувати обов'язковий продаж до 50 відсотків від загальної суми надходжень в іноземній валюті на користь резидентів. При цьому передбачається, що “позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється резидентом до Державного бюджету України у порядку, встановленому законами України, а негативна - відноситься на результати господарської діяльності резидента” ( стаття 10). На наш погляд, така пропозиція, викликає певні застереження. По-перше, свого часу обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті свого часу було запроваджено Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №16-93 “Про тимчасовий порядок використання надходжень в іноземній валюті” виключно як тимчасовий захід до стабілізації валютного курсу українського карбованця і скасовано Законом України від 3 червня 1997 року № 295/97-ВР “Про внесення змін до деяких декретів Кабінету Міністрів України з питань валютного регулювання”. Наразі ж, аналіз валютного курсу гривні по відношенню до інших валют засвідчує його стабільність. По-друге, така пропозиція потребує узгодження з низкою положень Конституції, ЦК та ГК України, які гарантують непорушність майнових прав, у тому числі на валютні цінності суб’єктів господарювання. Зокрема, до них відносяться: частини перша та четверта статті 41 Конституції України, згідно з якими «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним»; частини перша та шоста статті 319 ЦК України, згідно з якими власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, держава не втручається у здійснення власником права власності; частина перша статті 321 ЦК України, згідно з якою «право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні»; частина 1 статті 20 ГК України, згідно якої держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів; частина 3 статті 47 ГК України, згідно з якою держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

2. Покладення на органи державної податкової служби повноваження щодо реєстрації рахунків (частина друга – четверта статті 21, перша статті 26) не відповідає змісту основних завдань, функцій та повноважень цих органів (ст.ст. 2, 9-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»). Як варіант, на наш погляд, більш слушним було б покласти зазначені повноваження на Національний банк України, що цілком відповідатиме нормам Закону України «Про Національний банк України.

Зауваження до окремих положень проекту.

До статті 4

Пропозиція встановити, що “закони України та інші нормативно-правові акти валютного законодавства, що встановлюють нові обов’язки для резидентів та нерезидентів або погіршують їх становище, не мають зворотної сили» (частина друга) є зайвою, оскільки частиною першою статті 58 Конституції України визначено, що «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи». Принагідно також зазначимо, що відповідно до частини п’ятої статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування а, відтак і мають діяти з цього моменту.

Вважаємо, що пропозиція частини третьої відповідно до якої “будь-які протиріччя, неясність нормативно-правових актів валютного законодавства України, в тому числі актів органів валютного регулювання, їх посадових осіб, та актів валютного контролю, їх посадових осіб тлумачаться на користь резидентів та нерезидентів” потребує уточнення, оскільки її практичне застосування у запропонованому вигляді викличе певні неузгодженості, наприклад, при конфлікті інтересів резидента та нерезидента.

До статті 6

Пропозиція віднести до органів валютного регулювання Кабінет Міністрів України та Національний банк України (частина перша) не враховує, що певні повноваження у сфері валютного регулювання має Верховна Рада України (частини 2 ст.92 Конституції України).

Пропонуємо узгодити термінологію п.1 ч.2 статті 6 з вимогами статті 18 Бюджетного кодексу України, зокрема замість терміну “ліміт зовнішнього боргу” слід використати “граничний обсяг зовнішнього боргу”.

Вважаємо, що було б логічним уточнити повноваження Кабінету Міністрів України, зокрема замість визначення “організовує митну справу” записати “організовує та забезпечує здійснення митної справи”, як це передбачено статтею 3 Митного кодексу України.

Згідно з проектом, Кабінету Міністрів України має повноваження “встановлювати порядок віднесення та строки завершення експортних/імпортних операцій, які виконуються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, договорами тендерної поставки, гарантійного обслуговування, строк дії яких більше року”. Вважаємо, що така пропозиція потребує докладного обґрунтування.

До статті 9

Для уникнення спірних ситуацій при практичному застосуванні норм зазначеної статті проекту закону пропонуємо узгодити положення частини другої, відповідно до якої «торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами здійснюється через суб’єктів валютного ринку України або з ними» та частини третьої за якою «торгівля іноземною валютою на валютному ринку та на міжнародному валютному ринку дозволяється здійснювати Національному банку України, та суб’єктам валютного ринку» .

До статті 12

Визначення терміну «поточні торгівельні операції» (частина друга) доцільно було б перенести до статті 1. Водночас, варто уточнити формулювання «не перевищує одного календарного року», оскільки неясно яким чином таке обмеження має обчислюватись. Крім того, із змісту даної норми та проекту неясно, чи допускатиметься можливість при здійсненні валютних операцій, перевищення зазначеного терміну.

У цій статті доцільно було б конкретизувати порядок здійснення поточних операцій.

До статті 13

У частині другій пропонуємо замість слів «діючим законодавством України», записати «чинним валютним законодавством України», що більш відповідатиме загальній логіці цього акту (див. частину першу статті 4).

До статті 18

Пропозиція надати Національному банку право здійснювати валютні операції без обмежень (частина четверта) є не зовсім коректною з огляду на те, що згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, реалізація внесеної пропозиції може призвести до певних зловживань з валютними цінностями, зокрема, при проведенні валютних операцій.

До статей 19,21

У поданих до проекту документах відсутнє обґрунтування щодо обов’язкового використання спеціального рахунку саме у випадку, якщо сума валютної операції перевищує 100 000 євро на рік (пункти 3 та 4 статті 19). Відповідне стосується і пропозиції стосовно того, що резиденти мають право переказувати на свої рахунки в банках за межами України кошти з України до 100 тис. євро на рік, а понад цю суму – через спеціальні рахунки (пункт 4 статті 21).

До статті 25

У частині першій доцільно конкретизувати підстави та порядок резервування.

Пропонуємо уточнити формулювання на «окремий рахунок в уповноваженому банку» (частина друга), оскільки неясно, який статус та режим має цей рахунок.

На наш погляд, у цій статті доцільно було б більш чітко визначити режим сум резервування.

До статті 26

У частині шостій пропонуємо замість слів «не зазначених у частині шостій цієї статті» записати «не зазначених у частині п’ятій цієї статті», оскільки підстави відмови у попередній реєстрації визначені не у частині шостій, а п’ятій цієї статті.

До статті 27

Надання резидентам права не зараховувати на власні рахунки в уповноважених банках іноземну валюту та валюту України (частини друга, третя), на практиці може призвести до певних зловживань при виконанні ними своїх зобов’язань, зокрема, при сплаті податків та інших обов’язкових платежів.

До статей 28,29

Пропозиція частини першої за якою «експортна операція резидента, крім випадків, передбачених зовнішньоекономічним контрактом, має завершитись у строки, зазначені у зовнішньоекономічному договорі (контракті), але не пізніше одного календарного року … з дня оформлення коносаменту, митного оформлення або дати підписання документу, що засвідчує перехід до нерезидента права власності, на наш погляд, потребує змістовного обґрунтування пропозиція щодо звуження прав резидентів при проведення розрахунків за експортні операції, які передбачені статтею 1 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (який втрачає чинність у разі прийняття поданого закону).

Вважаємо, що необхідно узгодити пропозицію з Митним кодексом України, в якому за відлік часу береться момент митного оформлення. Нагадаємо, що згідно п.14 ст.1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані з закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

До статті 36

На наш погляд, не зовсім повною є система прав резидентів та нерезидентів (частина перша), зокрема, до них доцільно було б додати право на отримання пояснень, у тому числі документів на підставі яких провадитимуться щодо них перевірки та роз’яснень з питань валютного законодавства тощо.

До статті 37

Вважаємо, що запропоновані розміри штрафних санкцій потребують докладного обґрунтування. Подані до проекту документи жодних пояснень щодо таких пропозицій не містять.

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду у першому читанні проект може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.

Керівник Головного управління В.БОРДЕНЮК

Вик.: Н.Чечетова,
В.Костюк


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Кабінету Міністрів України щодо визначення  обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають  під пільговий режим оподаткування) (З 1 жовтня 2011 року та з 1 січня 2012 року до цього кодекс (1)

    Кодекс
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, від 7 квітня 2011 року N 3221-VI,
  2. Кабінету Міністрів України щодо визначення  обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають  під пільговий режим оподаткування) (З 1 жовтня 2011 року та з 1 січня 2012 року до цього кодекс (2)

    Кодекс
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, від 7 квітня 2011 року N 3221-VI,
  3. Кабінету Міністрів України щодо визначення  обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають  під пільговий режим оподаткування) (З 1 жовтня 2011 року та з 1 січня 2012 року до цього кодекс (3)

    Кодекс
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, від 7 квітня 2011 року N 3221-VI,
  4. Кабінету Міністрів України щодо визначення  обсягів та порядку ввезення товарів, що підпадають  під пільговий режим оподаткування),  від 20 вересня 2011 року n 3741-vi (З 1 січня 2012 року до цього кодекс

    Кодекс
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, ОВУ, 2010 р., N 101, ст. 3619, від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, ОВУ, 2011 р.
  5. Декретами Кабінету Міністрів України  від 9 грудня 1992 року n 6-92,  від 11 січня 1993 року n 4-93,  від 12 січня 1993 року n 6-93,  від 19 лютого 1993 року n 15-93, від 17 березня 1993 року n 25-93, закон

    Закон
    Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 19 лютого 1992 року N 2139-XII, Постановами Верховної Ради України від 12 травня 1992 року N 2330-XII,

Другие похожие документы..