Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Инструкция по эксплуатации'
Большое спасибо за доверие, которое Вы оказали нам, купив наш новый станок серии JET. Эта инструкция разработана для владельцев и обслуживающего перс...полностью>>
'Исследовательская работа'
работы областного методического объединения преподавателей русского языка и литературы «Организация исследовательской деятельности на уроках русского...полностью>>
'Сказка'
Полное наименование учреждения: Муниципальное дошкольное образовательноеучреждение «Детский сад общеразвивающего вида с приоритетным осуществлением д...полностью>>
'Документ'
ВЕДУЩИЙ: Сергей Миронов выступает за государственное регулирование цен на основные виды продовольствия. Об этом спикер Совета Федерации заявил в интер...полностью>>

Рекомендації для розробників економічної політики щодо сприяння зеленій економіці та зеленому бізнесу в Україні Зелена економіка як нова парадигма економічного зростання у ХХІ столітті та шлях до сталого розвитку (1)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ

ТА ЗЕЛЕНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ

Аналітична доповідь

  1. Зелена економіка як нова парадигма економічного зростання у ХХІ столітті та шлях до сталого розвитку

  2. Зелений бізнес – новий порядок денний для ведення бізнесу у зеленій економіці: нові зобов»язання та нові можливості

  3. Обґрунтування необхідності запровадження засад зеленої економіки та зеленого бізнесу в Україні

  4. Ступінь інтегрованості знань про зелену економіку та зелений бізнес у законодавство та документи економічної політики в Україні

  5. Проекти з впровадження зелених технологій та управлінських рішень, що підтримуються Німеччиною та іншими донорами

  6. Рекомендації для розробників економічної політики щодо сприяння зеленій економіці та зеленому бізнесу в Україні

  1. Зелена економіка як нова парадигма економічного зростання у ХХІ столітті та шлях до сталого розвитку

Перехід до сталого використання обмежених природних ресурсів планети та зменшення залежності економіки від традиційних викопних джерел енергії, що негативно впливають на зміну клімату та спричиняють енергетичну уразливість багатьох країн, є фундаментальними чинниками виживання економічної та соціальної систем у ХХІ столітті.

Вже через 40 років населення планети зросте приблизно на 30% до 9 млрд. чол. у 2050 році порівняно з сьогоднішніми 6,7 млрд. чол., причому 98% населення землі буде жити в країнах, що розвиваються, та нових незалежних державах. Населення міст подвоїться, зросте питома вага середнього класу. Люди у віці 65 років і більше становитимуть у 2020 році близько 20% населення землі внаслідок його постаріння. Щоб забезпечити зростаюче населення планети продуктами харчування та енергією, необхідне підвищення продуктивності у сільському господарстві в середньому на 2% на рік. Сьогодні ж сільськогосподарський сектор за традиційних технологій обробітку землі споживає понад 70% світових ресурсів питної води та є відповідальним за 13% світового обсягу викидів парникових газів 1. Очікується, що у 2050 році населення буде генерувати більш як 13,1 млрд. тонн відходів у зв»язку з підвищенням рівня життя і доходів. Це на 20% більше ніж у 2009 році при тому, що лише 25% всіх відходів сьогодні утилізуються або регенеруються2.

Світовий попит на енергію зросте на 36% протягом 2008-2035 років3.

Розрахунки, здійснені в рамках проекту «Бачення – 2050» Всесвітньої бізнес-ради із сталого розвитку, в якому брали участь 29 найкрупніших компаній-членів, представники урядових структур та експерти, доводять, що традиційний шлях розвитку світової економіки за «звичайною бізнес-стратегією» вимагатиме споживання природних ресурсів для забезпечення зростаючого населення землі у 2050 році в обсязі, еквівалентному 2,3 сьогоднішнього обсягу ресурсів планети4.

У зв»язку з цим глобальним викликом міжнародні організації та бізнес-спільнота докладають зусиль щодо удосконалення структури економіки та моделей виробництва і споживання ресурсів для переведення глобального зростання на більш сталі рейки. Особлива увага приділяється наступними дослідженням:

впровадження нових ресурсно-ефективних та більш чистих технологій,

пошук рішень проблеми зміни клімату,

збільшення ефективності сільського господарства та лісництва,

оновлення міст та інфраструктури,

корекція цінностей та поведінки у бік сталого розвитку.

Глобальна фінансова криза наприкінці минулого десятиліття поставила під сумнів віру людей у бізнес та дії урядів і активізувала пошук відповідей на багато складних питань розвитку суспільства. Серед таких проблем – питання як вимірювати успіх та прогрес, як відокремити залежність економічного зростання від споживання ресурсів та деградації екосистем та задіяти нові джерела зростання, пов»язані з використанням ресурсно-ефективних і еколого-орієнтованих технологій та інновацій.

В основі таких пошуків - розвиток та уточнення концепції сталого розвитку, яка пов»язує благополуччя нинішнього покоління людей з благополуччям майбутніх поколінь: «задоволення потреб сучасного часу не повинно підривати можливостей майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби».

Незважаючи на те, що концепція сталого розвитку отримала визнання на міжнародному рівні ще з початку 1980-х років, а завдання впровадження стратегій сталого розвитку стало задекларованою метою «Порядку денного на ХХІ століття», прийнятого Конференцією ООН з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Жанейро у 1992 році, та Декларації тисячоліття, схваленої у 2002 році на Всесвітньому саміті з сталого розвитку у Йоганнесбурзі, є певні складнощі з впровадженням таких стратегій в умовах чинної парадигми індустріального розвитку, зокрема у країнах з перехідною економікою.

Прояви трьох майже одночасних криз у минулому десятилітті поставили під сумнів достатність моделі кількісного економічного зростання та критерію короткострокової максимізації прибутку у діяльності бізнесу і довели необхідність пошуку більш ефективних схем виробництва і споживання та критеріїв успішності політики і економічної діяльності, які б відповідали довгостроковим суттєвим потребам людства.

Ці пошуки призвели до обґрунтування Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) у 2008 році Глобального зеленого нового курсу (ГЗНК), спрямованого на сприяння оздоровленню фінансової системи, подолання рецесії в економіці, переведення після кризового розвитку на шлях екологічно чистого і стабільного розвитку, збільшення кількості робочих місць5. З цією метою пропонується пакет державних інвестицій, фіскальних стимулів, політичних реформ і реформ ціноутворення у напрямі переходу до екологічно-орієнтованої «зеленої» економіки, створення відповідної інфраструктури та підвищення зайнятості у трансформованих секторах економіки.

Серед особливо важливих видів діяльності в плані сумарних вигод для економіки, екології та працевлаштування – підвищення енергоефективності будівель, впровадження відновлювальних джерел енергії, стабільний енергоефективний транспорт, сільське господарство та прісна вода. Ці сектори економіки можуть принести швидкі результати вже у середньостроковій перспективі. Крім того до «зеленої економіки» ГЗНК відносить ефективне використання матеріалів у виробничих процесах та утилізацію відходів. Характеристика завдань політики у цих секторах та очікуваних кінцевих результатів надається таблиці 1.

Розвиваючи положення Глобального зеленого нового курсу, ЮНЕП присвятив свою нову доповідь 2011 року «Назустріч «зеленій економіці»: шлях до сталого розвитку та викоріненню бідності» аргументації на користь інвестування 2% світового ВВП в «озеленення» десяти найважливіших секторів економіки з метою істотної зміни характеру розвитку та спрямування потоків державних і приватних інвестицій на ефективне використання ресурсів та зменшення викидів парникових газів. Десять ключових секторів включають сільське господарство, житлово-комунальне господарство, енергетику, рибальство, лісництво, промисловість, туризм, транспорт, утилізацію та перероблення відходів, управління водними ресурсами.

Підкреслюється, що за десятиріччя, коли нові багатства створювалися за домінування моделі «коричневої» економіки, суспільство не вирішило таких проблем як соціальна маргіналізація та виснаження ресурсів і все ще далеке від досягнення Цілей розвитку тисячоліття. Сталість залишається найважливішою довгостроковою метою, але для її досягнення необхідно зробити нашу економіку «зеленою».

Зелена економіка згідно доповіді ЮНЕП - це «економіка з низькими викидами вуглецевих сполук, яка ефективно використовує ресурси і відповідає інтересам всього суспільства» 6. В «зеленій» економіці зростання доходів і зайнятості забезпечується державними та приватними інвестиціями у ті заходи і проекти, які сприяють зменшенню викидів вуглецю та забруднення, підвищують ефективність використання енергії і ресурсів, працюють на упередження втрати біорізномаїття та екосистемних послуг. Ці інвестиції необхідно каталізувати та підтримувати шляхом цільових державних видатків, субсидій і стимулів для сприяння розвитку зелених секторів, розвитку ринків для зелених технологій та інновацій, удосконалення регуляторної політики та потоків фінансової допомоги, переходу до «зелених» державних закупівель.

За оцінками ЮНЕП потреба у щорічному фінансуванні на «озеленення» світової економіки складає від 1,05 до 2,59 трлн. дол. США, що становить менш як 1/10 всіх річних світових інвестицій (світового валового нагромадження основного капіталу, який становив у 2009 році 22% від світового ВВП).

Таблиця 1.

Завдання та кінцеві цілі державної політики у зелених секторах економіки

Сектор економіки

Напрями озеленення сектору

Кінцеві цілі

1.

Підвищення енерго-ефективності житла

Реконструкція житла, гнучке проектування, створення будівель з нульовим рівнем шкідливих викидів; нульовим споживанням енергії та енергоактивних будівель

Скорочення енергоспоживання майже на 80% порівняно з традиційним проектуванням будівель, створення мільйонів робочих місць 17

2.

Сталий транспорт

Перехід на низьковуглецеві види палива. Інвестування в енерго-ефективні види транспорту, електрифікацію, залізничний транспорт. Планування зеленої міської інфраструктури для транспорту.

Скорочення споживання палива світовим парком автомобілів до 2050 року на 50 %, попередження викидів СО2 щорічно обсягом 2 гигатонн19, створення 3,8 млн. нових робочих місць у світі.

3.

Стала енергетика

Інвестування в інтелектуальні

енергорозподільчі системи типу «smart grids», в інфраструктуру відновлювальних джерел енергії,

використання технологій альтерна-тивної енергетики

Понад 20 млн. додаткових робочих місць: 2,1 млн. у вітроенергетиці, 6,3 в геліофото-електричній галузі, 12 млн. в сільське господарство і промисловість, пов»язані з виробництвом біопалива. Зменшення викидів вуглецю

4.

Стале сільське господарство

Інвестування у стале сільське господарство, включаючи органічне земле оброблення. Відрахування розвинутими країнами частини стимулюючих пакетів на користь країн, що розвиваються.

До 2050 р., згідно прогнозів, один гектар Землі повинен прокормити від 6,1 до 6,4 осіб проти 4,5 осіб у 2005 р.

Створення на 30% більше робочих місць.

5.

Прісна вода

Інвестування в інфраструктуру забезпечення чистою водою

До 2015 р. удвічі зменшити кількість людей, що не мають постійного доступу до безпечної води та базової санітарії. Глобальний виграш у 38 млрд. дол. США у річному обчисленні

6.

Екологічна інфраструктура

Інвестування у здорові екосистеми: водозбірні басейни, річкові системи, водно-болотні угіддя, ґрунти, ліси, океани та коралові рифи, що надають важливі економічні послуги.

Створення значної кількості додаткових робочих місць (від 10% до 40% від обсягу інвестицій). Скорочення використання природних ресурсів

7.

Ефективне використання матеріалів та енергії у вироб-ничих процесах

Субсидії на викопні види палива та не відображення витрат на надмірне використання матеріалів у вартості продукції протидіють швидкому отриманню результатів;

8.

Утилізація відходів, та вторинна переробка матеріалів

Включення у вартість продукції вартості шкоди для довкілля.

Забезпечення безпечного і чистого відвантаження, вивозу, збереження та утилізації відходів при дотримані трьох правил: зменшення кількості відходів, їх вторинна переробка та вторинне використання.

В 2000 році на сектор вторинної переробки у країнах-членах Євросоюзу прийшлося 4 % ВВП цього региону.71

Очікується, що в умовах підвищення цін на сировинні товари сектор буде швидко зростати.

Джерело: Глобальный новый зеленый курс. Доклад ЮНЕП. Март 2009. - /greeneconomy

Прийняття країнами зобов’язань щодо інвестування 2% від ВВП у розвиток зелених технологій, ресурсну ефективність, відновлювані джерела енергії, сталий транспорт, енергоефективні будівлі, збереження екосистем забезпечить зміну фундаментальних засад моделі економічного розвитку: від кількісного зростання за будь-яку ціну до якісного зростання, підпорядкованого довгостроковим цілям збереження ресурсів планети.

Така зміна моделі розвитку підтримана Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка у Декларації Зеленого зростання, прийнятій країнами-членами ОЕСР на Конференції Міністрів країн ОЕСР 25 червня 2009 року, визнала, що економічне відновлення та екологічно і соціально орієнтоване стале зростання є ключовою проблемою сьогодення, і закликала країни впроваджувати стратегії зеленого зростання та відповідні інструменти політики, спрямовані на збільшення інвестицій у розвиток і використання екологічно чистих технологій, підвищення енергоефективності, а також розвиток інструментарію планування і впровадження зеленого зростання7. Протягом 2009-2010 років ОЕСР здійснено ґрунтовні дослідження основних положень Стратегії зеленого зростання, яка має бути оприлюднена на Конференції Міністрів країн ОЕСР наприкінці травня 2011 року.

Зелене екологічно-орієнтоване зростання спрямоване на виявлення більш екологічно чистих джерел зростання, включаючи можливості розвитку нових зелених галузей, створення робочих місць і технологій та водночас управління структурними змінами, пов»язаними з переходом до більш зеленої економіки8.

У робочих документах ОЕСР, присвячених розробленню засад такої рамкової стратегії, конкретизовано зміст політики зеленого зростання у різних секторах економіки та промисловості, визначено бар’єри для реалізації такої політики та надаються рекомендації щодо стимулюючих заходів для залучення бізнесу до співпраці з державою у напряму «позеленення» його діяльності. Підкреслюється, що широкий набір ініціатив з стимулювання інновацій стане тим фактором, який сприятиме створенню нових екологічно чистих технологій та робочих місць. У зв»язку з цим проекти Стратегії зеленого зростання та Інноваційної стратегії ОЕСР розробляються одночасно та у тісному зв»язку.

Підтримавши курс міжнародних організацій на пошук нових джерел розвитку, уряди багатьох розвинутих країн включили цілі, завдання та конкретні інструменти сприяння «зеленому» зростанню у свої довгострокові стратегії або розробили окремі стратегії зеленого зростання.

Серед них Європейська стратегія «Європа 2020: стратегія розумного, сталого та всеохоплюючого зростання», прийнята Європейською Комісією у 2010 році 9. Вона передбачає реалізацію трьох пріоритетів:

    • розумне зростання економіки, що базується на знаннях та інноваціях;

    • стале зростання: сприяння більш ресурсноефективній, зеленій та конкурентній економіці;

    • всеохоплююче зростання, що забезпечує високу зайнятість в умовах соціальної та територіальної єдності.

Республіка Корея однією з перших затвердила Стратегію зеленого зростання і П»ятирічний план реалізації цієї стратегії на період 2009-2013 років10. Ключовими завданнями Стратегії передбачено:

    • зменшити до 2020 року обсяг емісії вуглецю на 30%;

    • покращити енергоефективність економіки на 46% порівняно з 2007 роком до 0,233 ТОЕ на 1 тис.дол.ВВП у 2020 році;

    • підвищити частку нових та відновлюваних джерел енергії у загальному обсязі споживання енергії з 2,7% у 2009 році до 6,08% у 2020 році;

    • підвищити стандарти споживання палива транспортом, сприяти розвитку безмоторного транспорту та розумної мережі транспортної інфраструктури;

    • зменшити на 31% емісію парникових газів будівлями до 2020 року;

    • забезпечити екологічне відновлення чотирьох головних річок Республіки;

    • сприяти розвитку 27 ключових зелених технологій, які стануть майбутніми двигунами корейської економіки

    • надати фіскальні та фінансові стимули для інвестування у розвиток зелених секторів, зменшити податкове навантаження на споживання їх продукції, створити координаційний механізм для досягнення цілей.

На думку ЮНЕП зобов»язання Республіки Корея інвестувати 2% від ВВП або 83,6 млрд. дол. США на підтримку зеленого зростання, створило ефект доміно для інших азіатських економік.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Рекомендації для розробників економічної політики щодо сприяння зеленій економіці та зеленому бізнесу в Україні Зелена економіка як нова парадигма економічного зростання у ХХІ столітті та шлях до сталого розвитку (2)

    Документ
    Перехід до сталого використання обмежених природних ресурсів планети та зменшення залежності економіки від традиційних викопних джерел енергії, що негативно впливають на зміну клімату та спричиняють енергетичну уразливість багатьох
  2. Економічні науки. інновації в економіці І трансферти Управлінських технологій

    Документ
    Дослідження стану трудової еміграції з України та трудової імміграції в Україну, визначення шляхів удосконалення державної міграційної політики ставить перед економічною наукою низку складних проблем, які потребують наукового осмислення
  3. Держава І право: de lege praeteritA, instante, futura міністерство освіти І науки україни одеська національна юридична академія

    Документ
    Держава і право: de lege praeterita, instante, futura: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв, 27-28 листопада 2009 року. – Миколаїв: Іліон, 2009.
  4. Матеріали VI (XVIII) Всеукраїнської науково-практичної конференції Київ нтуу «кпі» 2010

    Документ
    Матеріали VІ (XVIII) Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 11-12 березня 2010 р.: тези доповідей / [редкол.: В.Г. Герасимчук (відпов. ред) та ін.].–К.: НТУУ «КПІ», 2010.
  5. Філософсько-правові І теоретико-юридичні аспекти генезису публічно-правового порядку

    Документ
    Розбудова суспільства на засадах громадянських цінностей і формування властивостей правової і соціальної держави вимагає переосмислення багатьох державно-правових реалій, серед яких особливе місце займає служба.

Другие похожие документы..