Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Урок'
Современные технологии обработки информации часто приводят к тому, что возникает необходимость представления данных в виде таблиц. В языках программи...полностью>>
'Документ'
Данная частъ дипломного проекта посвящается мероприятиям, направленным на повышение эффективности поисково-разведочных работ бурением. Техническая ча...полностью>>
'Документ'
Поиск способов расширения терапевтического интервала, т.е. различий в радиочувствительности опухоли и попадающих в зону лучевого воздействия нормальн...полностью>>
'Документ'
Постановка проблеми. Навчання дітей руховим діям має свої особливе призначення у виховному процесі і розглядається як засіб психологічної підготовки ...полностью>>

Державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» На правах рукопису стецюк тетяна іванівна

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

На правах рукопису

СТЕЦЮК ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 364.32:346.6

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ

СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН

Дисертація

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

спеціальність 08.00.08 – «Гроші, фінанси і кредит»

Науковий керівник

ГАМАНКОВА ОЛЬГА ОЛЕКСІІВНА

кандидат економічних наук, професор

Київ – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП 4-9

РОЗДІЛ 1. Сутність медичного страхування та його значення

1.1. Сутність медичного страхування та його роль в системі соціального захисту громадян 10-27

1.2. Виникнення та розвиток медичного страхування 28-42

1.3. Характеристика суб’єктів медичного страхування 43-56

Висновки до розділу 1 57-59

РОЗДІЛ 2. Обов’язкове медичне страхування та перспективи його впровадження в Україні

2.1. Фінансові основи побудови ефективної системи охорони здоров’я на страхових засадах 60-78

2.2. Особливості проведення медичного страхування в країнах Європи 79-94

2.3. Концептуальні засади впровадження в Україні обов’язкового медичного страхування 95-114

Висновки до розділу 2 …….115-116

РОЗДІЛ 3. Добровільне медичне страхування та напрями його розвитку в Україні

3.1. Показники розвитку ринку добровільного медичного страхування в Україні 117-134

3.2.Характеристика окремих видів добровільного медичного страхування в
Україні 135-156

3.3. Шляхи зміцнення фінансового підґрунтя добровільного медичного
страхування ……………………………………………………………………… 157-176

Висновки до розділу 3 177-179

Висновки 180-183

Список використаних джерел 184-193

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЗУ – Закон України;

ЗОДСС – Загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

ЗОДСМС – Загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;

ЗАТ – закрите акціонерне товариство;

САТ – страхове акціонерне товариство;

ТДВ – товариство з додатковою відповідальністю;

ЛСОУ – Ліга страхових організацій України;

ЛПУ – лікувально-профілактичні установи;

ЛК – лікарняні каси;

МСБУ – медичне страхове бюро України;

УАТ – Українське актуарне товариство;

ОМС – обов’язкове медичне страхування;

ДМС – добровільне медичне страхування;

ПМСД – первинна медико-санітарна допомога;

Держфінпослуг – Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг;

МУ – медична установа;

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я;

СМО – страхова медична організація;

МСОВК – медичне страхування осіб, що виїздять за кордон.

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Реформування економіки України в умовах становлення ринкових відносин потребує відповідних змін у системі соціального захисту населення. Перш за все це стосується охорони здоров’я громадян.

Існуюча в Україні система охорони здоров’я, побудована переважно на бюджетних засадах, продемонструвала свою неефективність. Дефіцит фінансових ресурсів наклав суттєві обмеження на розвиток інфраструктури медичної галузі, рівень та якість медичної допомоги.

Право людини на охорону здоров’я, згідно зі ст. 11 Європейської соціальної хартії, зобов’язує Україну, як і інші держави, створити відповідні умови для його реалізації. Це стає можливим лише на основі перебудови системи охорони здоров’я та пошуку нових джерел її фінансування. Досвід розвинених країн світу доводить, що досягнення цієї мети можливе шляхом запровадження страхової медицини. Страхова медицина виступає реальною альтернативою бюджетному фінансуванню, яке вже не спроможне забезпечити конституційне право громадян на отримання безоплатного медичного обслуговування. Розвиток медичного страхування є об’єктивною потребою, яка продиктована необхідністю забезпечити надходження коштів до галузі охорони здоров’я.

Вирішення проблем переведення галузі охорони здоров`я на страхові засади потребує подальшого дослідження сутності і ролі медичного страхування в умовах трансформаційної економіки; визначення його місця в системі соціального захисту; поглиблення обґрунтування основних принципів його побудови і функціонування; опрацювання методичних та організаційних засад медичного страхування, які б відповідали новим економічним реаліям.

В Україні основні проблеми теорії та практики страхування (у т.ч. медичного страхування) в умовах ринкової економіки досліджували вчені Т. Артюх, К. Воблий, В. Базилевич, К. Базилевич, О. Гаманкова, М. Мних, С. Горянська, О. Губар, В. Єрмілов, О. Залєтов, С. Осадець, Т. Ротова, В. Рудень, С. Срібний, Р. Смоленюк, Я. Шумелда, В. Нонко, Н. Нагайчук , С. Юрій та інші. Серед зарубіжних науковців необхідно назвати Н. Адамчука, А. Аткінсона, Е. Берковіца, О. Гвозденка, Е. Кагаловську, К. Блека, Р. Болла, В. Глейзера, П. Коха, В. Крістофоліні, Е. Коломіна, А. Миронова, Л. Рейтмана, Т. Федорову, С. Ханта, В. Шахова та інших фахівців.

Віддаючи належне дослідженням вчених у цій сфері, слід зауважити, що у вітчизняній фінансово-економічній літературі бракує ґрунтовних досліджень, які стосуються комплексних проблем медичного страхування і наукових розробок, орієнтованих на практичне застосування та узагальнення нагромадженого досвіду. При цьому є очевидним, що наукові доробки зарубіжних вчених не можуть бути адекватно реалізовані на вітчизняному підґрунті, оскільки базуються на засадах, які не повною мірою відповідають умовам української економіки.

Необхідність подальшого дослідження теоретичних основ медичного страхування, його становлення в Україні, опрацювання науково обґрунтованих концептуальних засад загальнообов’язкового державного медичного страхування обумовило вибір теми дисертаційного дослідження та його структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова комплексної науково-дослідної роботи кафедри страхування ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Система страхового захисту в умовах розбудови соціально орієнтованої економіки» (реєстраційний номер 0106U004360). Особистий внесок автора полягає у дослідженні передумов виникнення і законодавчо-правової бази розвитку медичного страхування в Україні, розробці низки пропозицій теоретичного й практичного характеру щодо запровадження в Україні загальнообов`язкового державного медичного страхування та взаємодоповнення послуг з медичного страхування, здійснюваного на соціальних та комерційних засадах.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в дослідженні теоретичних засад медичного страхування та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення його ролі в забезпеченні соціального захисту громадян. Відповідно до поставленої мети визначено коло основних завдань, спрямованих на її досягнення:

  • вивчити та узагальнити теоретичні підходи до визначення економічної сутності медичного страхування, передумов його виникнення та принципів здійснення в ринкових умовах;

  • з’ясувати місце медичного страхування у системі соціального захисту громадян;

  • узагальнити зарубіжний досвід організації медичного страхування з метою його практичного використання в Україні;

  • дослідити фінансові основи побудови системи охорони здоров’я на страхових засадах;

  • обґрунтувати концептуальні основи впровадження в Україні обов’язкового медичного страхування (далі ОМС);

  • дослідити сучасний стан добровільного медичного страхування (далі ДМС) в Україні та визначити тенденції його розвитку;

  • розкрити особливості та взаємозв’язок окремих видів медичного страхування, які пропонуються громадянам на добровільних засадах;

  • виявити роль попереджувальних заходів у зміцненні фінансового підгрунтя добровільного медичного страхування.

Об’єктом дослідження є медичне страхування в Україні.

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають між суб’єктами медичного страхування у процесі надання страхових послуг.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сучасна економічна теорія та теорія пізнання з основами діалектичного методу. Для формування теоретичних положень і висновків був використаний абстрактно-логічний метод і метод спостереження. Для аналізу фінансового забезпечення системи охорони здоров`я та дослідження розвитку медичного страхування в Україні використано структурний метод, метод порівняння, історичний та логічний підхід, графічні методи. Для визначення величини витрат страховика на здійснення попереджувальних заходів – фінансовий аналіз та економіко-математичне моделювання. Результати дослідження наочно представлені у вигляді таблиць, графіків, рисунків та діаграм.

Інформаційною базою дослідження слугувала спеціальна економічна література, праці вітчизняних і зарубіжних вчених стосовно страхової медицини, законодавчі і нормативні акти з питань медичного страхування і з питань охорони здоров’я, матеріали Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, статистичні дані інформаційно-аналітичних видань, періодичної преси, звітні дані окремих страхових компаній.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати, які визначають наукову новизну дисертаційного дослідження, полягають у наступному:

вперше:

  • здійснено дослідження медичного страхування як комплексної системи, котра об’єднує обов’язкове соціальне медичне страхування та медичне страхування, що провадиться страховими компаніями на комерційній основі. Це створює передумови для практичної розбудови системи охорони здоров`я в Україні на страхових засадах;

удосконалено:

  • обґрунтування концептуальних засад обов’язкового медичного страхування в Україні щодо поєднання економічних інтересів його учасників. Лише на основі узгодження економічних інтересів суб`єктів медичного страхування можна досягти ефективного функціонування цієї системи;

  • визначення медичного страхування як системи економічних відносин між учасниками створення грошових фондів, призначених для забезпечення страхового захисту майнових інтересів громадян, пов’язаних з втратою здоров’я. Дане визначення дозволило об’єднати в понятті «медичне страхування» економічні відносини, пов`язані з обов’язковим медичним страхуванням (у системі соціального страхування) та економічні відносини з добровільного медичного страхування (комерційне страхування;

набуло подальшого розвитку:

  • узагальнення зарубіжної практики медичного страхування стосовно його фінансового та організаційного забезпечення. Це дозволило оцінити можливості щодо адаптації зарубіжної практики медичного страхування з урахуванням національних особливостей при побудові системи медичного страхування в Україні;

  • обґрунтування відмови від фінансування системи охорони здоров’я на переважно бюджетних засадах; визначено економічну необхідність та доцільність багатоканального фінансування галузі з переважанням страхових механізмів, що дозволить поліпшити фінансове становище вітчизняної галузі охорони здоров`я;

  • тлумачення ринку медичного страхування як економічних відносин, котрі виникають щодо надання послуг з медичного страхування між суб`єктами медичного страхування, за яких у процесі обміну через механізм ринкових цін здійснюється узгодження та реалізація їх економічних інтересів;

  • обґрунтовання необхідності формування резерву превентивних заходів при проведенні добровільного медичного страхування за допомогою розробки і економіко-математичної моделі, що дає підстави стверджувати про доцільність введення в структуру страхового тарифу з добровільного медичного страхування обов’язкового елементу «витрати на превентивні заходи». Проведення превентивних заходів дозволяє поліпшити показники збитковості медичного страхування для страхових компаній, отже – знизити ціну такого страхування і зробити його більш доступним для широких верств населення.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертації положення, висновки та пропозиції поглиблюють теоретичні основи страхування, а також мають практичну значимість щодо реалізації завдань, пов’язаних із розвитком медичного страхування в Україні.

Висновки і пропозиції щодо механізму запровадження обов’язкового медичного страхування в Україні (в частині зміни фінансування системи охорони здоров’я, залучення позабюджетних джерел фінансування, запровадження бюджетно-страхової медицини) враховані Міністерством економіки України при доопрацюванні законодавчих і нормативних актів (довідка № 53-18/405 від 13.06.08).

Одержані автором результати дослідження ринку добровільного медичного страхування дозволили розробити і впровадити у практику діяльності ТДВ СК «Професійне страхування» регіональні програми добровільного медичного страхування, що враховують рівень платоспроможності потенційних споживачів послуг з медичного страхування та якісні характеристики їхнього здоров’я (довідка № 15 від 05.06.08).

Пропозиції автора щодо розширення добровільного медичного страхування з урахуванням тенденцій сучасного соціально-економічного розвитку застосовані ЗАТ СК «Українська брокерська страхова група» при формуванні стратегії компанії, зокрема за такими напрямами як підвищення привабливості страхових продуктів через включення до переліку певних «бонусних послуг»; формування клієнтського портфелю; фінансування запобіжних заходів з метою зменшення кількості страхових випадків (довідка № 124 від 03.06.08). Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Соціальне страхування», «Страхування», «Страхові послуги» на кафедрі страхування ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 10.06.08).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися та обговорювались на науково-практичних конференціях, зокрема: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Формування конкурентоспроможного страхового ринку України в умовах глобалізації» (м. Київ, КНУ імені Т. Шевченка, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період» (м. Хмельницький, Хмельницький інститут бізнесу, 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформаційні процеси соціально-економічної системи в Україні» (м. Острог, Національний університет «Острозька академія», 2004 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,25 д. а., з них 4 – у наукових фахових виданнях – 1,27 д.а., та 4 – в інших виданнях – 0,98 д.а.

РОЗДІЛ 1

СУТНІСТЬ МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ

    1. Сутність медичного страхування та його роль в системі соціального захисту громадян

Реформування економіки України, в умовах становлення ринкових відносин потребує відповідних змін у системі соціального захисту населення. В трансформаційний період, який і досі триває в Україні, загострюється питання соціального захисту громадян з боку держави і в першу чергу – збереження здоров’я нації.

Важливість забезпечення соціального захисту у сфері охорони здоров’я зрозуміли ще до нашої ери. Так, римський диктатор Юлій Цезарь стверджував: «Здоров’я громадян – найвища турбота держави» [1, с. 6].

Закріплення невід’ємної участі держави у забезпеченні гарантій з охорони здоров’я відбулося у період становлення ринкової економіки. В Європі в кінці XVIII ст. поширюються ідеологія і практика „національної держави”, супроводжувана появою державних механізмів фінансового управління і законодавства в соціальній сфері. Прикладом політики активного організаційного впливу на сферу медичної допомоги є законодавство Бісмарка в Німеччині (ХІХ ст.), що заклало основи страхової медицини. Німецьким рейхстагом у 1915 р. було вперше проголошено право людини на охорону здоров’я. Цьому спонукали катастрофічні наслідки для народонаселення, які потягла за собою Перша світова війна. Велика Британія стала першою країною Заходу, яка у 1946 р. взяла охорону здоров’я на державне утримання. З часом така практика поширилась і в інших країнах [2, с. 227].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

В. Рудень визначає медичне страхування так: „Медичне страхування – це вид страхування населення, при якому страхова медична організація (страховик) на основі страхових премій створює фонд, за рахунок якого зобов’язується фінансувати застрахованим нею громадянам медичні послуги в обсязі та на умовах передбачених договором”. На наш погляд, це визначення можна застосувати для визначення добровільного медичного страхування. Разом з тим ми заперечуємо проти тлумачення медичного страхування як виду страхування, оскільки медичне страхування є підгалуззю особистого страхування.

Далі автор пояснює, що під медичним страхуванням слід розуміти систему економічно-правових відносин між страховиком, страхувальником, надавачем медичної допомоги (послуги) та, за потреби, іншими суб’єктами, за яких страхувальник шляхом сплати страхових внесків забезпечує собі чи іншій особі (застрахованому) право на отримання медичної послуги в її надавача, з яким страховик уклав договір про обслуговування застрахованих осіб (або за його відсутності – договір асистансу), а страховик формує та ефективно розміщує грошові страхові фонди, призначені для забезпечення страхової виплати при настанні страхових випадків, передбачених договором [16, с. 304].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Як бачимо із визначень, які надаються медичному страхуванню, більшість авторів доводить, що медичне страхування – це форма соціального захисту громадян. Це створює об’єктивні умови для доповнення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування приватним страхуванням на комерційних засадах (далі – комерційне страхування). Між соціальним та комерційним страхуванням існують певні розбіжності, які можна звести до таких моментів.

По-перше, державне соціальне страхування здійснюється виключно у обов’язковій формі, відповідно до вимог певних законодавчих актів, які визначають порядок і умови його проведення. Комерційне страхування здебільшого будується на добровільних засадах і являє собою результат узгодження позицій страховика і страхувальника щодо страхового захисту.

По-друге, державне соціальне страхування забезпечує страховий захист громадян від соціальних ризиків і призначене саме для цього. Комерційне страхування покриває не тільки соціальні ризики, сфера його застосування значно ширша.

По-третє, державне соціальне страхування побудоване на обов’язкових внесках, базою для розрахунку яких слугує фонд оплати праці. Ці внески залежать, таким чином, від рівня заробітної плати кожного конкретного платника, який працює за наймом. Розмір страхових внесків (страхових премій), які сплачують страхувальники у системі комерційного страхування, не залежать від рівня їхньої заробітної плати. Він залежить виключно від характеру та розміру застрахованого ризику.

По-четверте, державне соціальне страхування через свою обов’язковість не передбачає необхідності укладання договорів страхування, оскільки внески здійснюються на підставі вимог законодавства. Комерційне страхування завжди базується на укладанні між страхувальником і страховиком договору страхування або оформлюється страховим полісом, який є спрощеною формою договору.

По-п’яте, державне соціальне страхування здебільшого являє собою відкриту систему, в якій сьогоднішні страхувальники фінансують щомісячними внесками соціальний захист минулих страхувальників, а прийдешні страхувальники фінансуватимуть соціальний захист сьогоднішніх страхувальників. Тобто цю систему можна вважати формою перерозподілу фінансових ресурсів між поколіннями. У випадку припинення надходжень від нових поколінь соціальний захист стає неможливим. Комерційне страхування, навпаки, ведеться у закритій сукупності страхувальників і є формою перерозподілу ризиків та збитків в межах цієї системи. Незалежно від того, надходитимуть нові страхові премії чи ні, страховий захист буде забезпечений за будь-яких обставин, оскільки страхова премія, розрахована на основі статистики і математичних методів, відповідає ступеню ризику і здатна забезпечити фінансування відповідних витрат.

По-шосте, державне соціальне страхування будується на некомерційній основі. Коштами фондів державного обов’язкового соціального страхування управляють відповідні державні установи, які є безприбутковими. Комерційне страхування є видом підприємницької діяльності і здійснюється спеціалізованими підприємствами (страховими компаніями), які мають на меті отримання прибутку від проведення цієї діяльності.

Перелічені розбіжності дозволяють зробити висновок про те, що сфери застосування державного соціального страхування і комерційного страхування є відносно автономними. Але неможливо заперечувати той факт, що поряд з розбіжностями між соціальним і комерційним страхуванням є багато спільного. Вони є дуже близькими за принципами своєї побудови.

Характерною рисою як соціального, так і комерційного страхування є надання матеріальної допомоги громадянам зі страхових фондів, створених за рахунок попередніх внесків страхувальників; тісний та безпосередній зв'язок між обсягами внесків і можливими обсягами відповідних страхових послуг соціального характеру. Тобто рівень матеріальної допомоги відповідає попередньому вкладу страхувальників (застрахованих).

Соціальне страхування, так само, як і комерційне страхування, базується на принципі солідарності, відповідно до якого здійснюється перерозподіл коштів між окремими учасниками страхових фондів.

Як бачимо із вищевикладеного медичне страхування є формою соціального захисту і видом соціального страхування. На нашу думку, потрібно розмежувати не тільки поняття «соціальне страхування» і «комерційне страхування» а й розібратися, що таке «соціальний захист».

Сучасна модель соціального захисту населення у переважній більшості держав складається з таких елементів: державна соціальна допомога; державні соціальні гарантії та пільги; державні соціальні послуги; державне соціальне страхування; приватне страхування, яке здійснюється на комерційних засадах страховими компаніями і недержавними пенсійними фондами. Перелічені елементи, взаємодоповнюючи один одного надають системі соціального захисту гнучкості, мобільності і всеохопленості.

Основою системи соціального захисту населення має слугувати державне соціальне страхування, здійснюване на обов’язкових засадах. Адже жодна держава, навіть високорозвинена, не в змозі побудувати таку систему соціального страхування яка б була спроможною повністю і ефективно задовольнити потреби усіх верств населення. Проте державне соціальне страхування надає лише певний мінімум соціальних гарантій. Воно орієнтоване на «забезпечення рівня життя не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом» [20, ст. 5].

Поняття «соціальне страхування» за змістом є вужчим ніж поняття «соціальний захист». Характеризуючи класи й види страхування, соціальне страхування розглядають як складовий елемент особистого страхування поряд з такими видами страхування, як страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування [21].

Відповідно до вітчизняного законодавства медичне страхування є відмінним від страхування життя тим, що не передбачає ризику смерті або дожиття до певного віку чи до закінчення терміну дії договору, що перетворює його в ризиковий вид страхування. Ризик смерті обумовлюється в окремих різновидах страхування як вторинний ризик, коли застрахований помирає в процесі активного лікування хвороби, на випадок якої був укладений договір страхування.

Соціальне страхування можна трактувати як систему заходів щодо матеріального забезпечення населення в старості, у разі захворювання чи втрати працездатності в працездатному віці, у разі безробіття для підтримки материнства й дитинства в умовах страхової медицини, при виході на пенсію тощо [22, с. 87-95].

З огляду на те, що соціальне страхування спрямоване на відновлення працездатності активної частини населення країни та є гарантією матеріального забезпечення громадян, які втратили працездатність у зв’язку з виходом на пенсію чи не мали її у працездатному віці, можна вважати, що соціальне страхування передбачає розв’язання окремих аспектів соціального захисту громадян країни.

Термін «соціальний захист» уперше було використано у прийнятому 3 серпня 1990 року Законі «Про економічну самостійність Української РСР», де серед основних цілей економічної самостійності держави було визначено соціальну захищеність кожного громадянина та закріплено положення стосовно забезпечення державою соціального захисту населення [25].

В економічній літературі термін «соціальний захист» трактується по-різному. Так, в науковій літературі існує тлумачення, що соціальний захист населення є системою державного матеріального забезпечення ветеранів праці та інших громадян похилого віку, ветеранів війни, громадян, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, державної допомоги сім’ям з дітьми тощо [24].

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Перевагою ОМС є також наявність систем позавідомчого контролю якості медичної допомоги і створення служб захисту прав застрахованих [28, с. 174]. Про це свідчить досвід роботи страховиків і територіальних фондів ОМС в Росії, який показав, що позавідомчий контроль достатньо ефективний і змушує медичні заклади вжити необхідних заходів для підвищення якості своєї діяльності.

Отже, медичне страхування є обєктивною потребою як для держави так і для суспільства. Його доцільно розглядати як результат економічного та суспільного розвитку. Медичне страхування є елементом економічного зростання і розвитку, що грунтується на економічній діяльності суспільства, підвищує його добробут та створює умови для соціального прогресу.

Медичне страхування як обов’язковий елемент кожної економічно-розвинутої системи, в силу своєї специфіки, розглядається у нерозривному зв’язку з виробничим процесом, воно пов’язане із забезпеченням його безперервності. Ефективний механізм медичного страхування сприяє стабілізації і розвитку суспільного виробництва через зниження виробничих витрат на охорону здоров’я та непрацездатність зайнятих; медичне страхування дає змогу акумулювати значні кошти страхових резервів які мають стабілізуючий вплив на фінансову систему держави. Гарантований характер виплат забезпечує людині впевненість у майбутньому, що позитивно позначається на психологічному стані. Механізм медичного страхування доцільно вважати інвестиціями в людський капітал, значущість яких для економічного зростання і добробуту визначається державою. Людський капітал є головним надбанням для кожної нації.

Подальше впровадження страхового методу покриття витрат на соціальний захист, в тому числі і медичне страхування, сприятиме підвищенню рівня життя соціально вразливих верств населення й реалізації стратегічної мети – побудови соціально орієнтованої економіки України.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. М. Сімферополь м. Ялта Проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в Україні / Матеріали круглого столу 24 квітня 2009 р

    Документ
    Розглянуті питаннґ щодо реалізації права на освіту в Україні, особливості впровадження положень болонського процесу, зовнішнього тестування, підготовки наукових кадрів.
  2. Усе, що відбувається з нами, залишає той або інший слід у нашому житті. Усе на світі бере участь у створенні нас такими, які ми є

    Документ
    «Календар знаменних та пам’ятних дат на 2012 рік» – покажчик, що містить хронологічний перелік дат, які відзначаються світовою спільнотою, перелік найбільш важливих православних та народних свят, а також тих, що відзначаються в Україні
  3. Хроніки Львова (1946 2006)

    Документ
    Львов времен сталинского режима - любимый период галицких авторов и комментаторов. Собственно, для наших авторов и существуют только два периода - сталинский и независимый.

Другие похожие документы..