Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Конкурс'
«Человек есть тайна. Её надо разгадать, и ежели будешь разгадывать всю жизнь, то не говори, что потерял время » Эти известные и часто повторяемые сло...полностью>>
'Рабочая программа'
Рабочая программа учебной дисциплины для магистров, обучающихся по направлению «Менеджмент», Программа «Управление государственной и муниципальной со...полностью>>
'Документ'
Механізм надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг, обсяг витрачання яких вимірюється засобами обліку...полностью>>
'Доклад'
В соответствии с постановлением Правительства Российской Федерации от 05.04.2010 №215 «Об утверждении правил подготовки докладов об осуществлении гос...полностью>>

Верховної Ради України на пленарному засіданні 15 грудня 2005 року. Розглянуто 34 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 10 закон

Главная > Закон
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Не встигли. По фракціях, будь ласка, зараз подивимося.

„Регіони України” – 25, комуністів – 34, Народної Партії – 22, „Наша Україна” – 14, Блок Тимошенко -18, соціалісти – 3, Народний Блок -15, соціал-демократи – 0, Українська народна – 10, Народний Рух – 10, „Довіра народу” – 10, „Єдина Україна” – 8, „Реформи і порядок” - 2, Партія промисловців і підприємців – 0, Позафракційні – 8.

Хто за те, щоб повернутися, прошу голосувати.

11:26:21

За-283

Повернулися.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови в цілому.

11:26:42

За-290

Постанова прийнята.

Слухається звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (щодо перевірки ситуації, що склалася на ринку зерна і хліба в Україні). Доповідає співголова комісії Гаврилюк Василь Васильович. Будь ласка, 7 хвилин.

11:27:14

ГАВРИЛЮК В.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Тимчасова слідча комісія була створена 3 квітня 2003 року в період шаленого зростання вартості продукції на хліб та хлібобулочні вироби та загрози продовольчої безпеки в Україні. Предметом діяльності комісії була перевірка виконання чинного законодавства, забезпечення державних інтересів при проведенні аграрної політики органами виконавчої влади і фактів можливих зловживань на ринку зерна.

В основному період перевірки ситуації на ринку зерна та хліба України припадав на 2002-2003 роки, однак комісія продовжувала проводити свої контрольні функції і у подальший період. За час роботи комісії отримано більше 100 відповідей від органів влади, господарюючих суб’єктів, громадських об’єднань та поставлені питання комісією щодо ситуації, яка виникла на ринку зерна і хліба в Україні. Проведено відповідні процесуальні дії щодо посадових осіб, відповідальних за аграрний блок уряду у 2002-2003 роках. Одним з пріоритетних напрямків діяльності комісії було цінова політика на ринку зерна та хліба. Так, комісія інформує: починаючи з 98-го року після відміни державного замовлення на зерно, формування обсягів сільськогосподарської продукції і продовольства для державних потреб та їх реалізації з державних ресурсів відповідно до постанови Кабміну від 19.12.97 832 номера „Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринка зерна” повинна здійснюватися через біржовий товарний ринок, тобто за біржовими цінами.

У 2000 році з метою стимулювання виробництва зерна та підтримки сільськогосподарських товаровиробників, суттєвого зниження негативних наслідків сезонних та кон'юнктурних коливань цін на зерно і хлібобулочні вироби був виданий Указ Президента за номером 832,який мав назву „Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна”.

Було запроваджено механізм заставних закупок зерна, тобто доданий механізм безпосередньо. Однак, насамперед відсутність коштів для фінансування заставних операцій та непривабливих заставних цін стали перешкодами на шляху розвитку заставних закупівель 2000-2003 роках. Фактори, які впливали на цінову ситуацію на ринку зерна в 99-2003 роках, були різними.

Так, особливістю товарного обігу зерна на внутрішньому ринку 99-2000 роках, що призвело до зростання цін, було: перше, значне скорочення пропозиції внаслідок зменшення валового збору зерна та зниження його перехідних залишків; друге, проведення активних експортних операцій з зерном та не регламентованість вивезення його за межі держави.

Тенденція зростання цін на зерно зберігалася також і у першому півріччі 2001 року. Водночас відбулася активізація біржової торгівлі зерном, що пов'язано з запровадження порядку та яких експортних механізмів, які здійснювалися на той час.

Фактори, які впливали на формування цінової ситуації у 2 півріччі 2001 року та 1-3 кварталах 2002 року стали:

стрімке наповнення внутрішнього ринку зерновими ресурсами внаслідок отримання впродовж 2 років високих врожаїв;

активна реалізація сільськогосподарськими товаровиробниками зерна на ринку в перші місяці після збору врожаю, основними причинами якої були намагання якнайшвидше отримати кошти для розрахунків з банками;

відсутність дієвих механізмів державного регулювання зернового ринку.

Вищезазначені фактори призвели до зниження цін по позабіржовому ринку на зернові культури в середньому відповідно на 30 та 20 відсотків. Стрімке зростання обсягів експорту зерна з початку 2003 року відбувалося під впливом сприятливої зовнішньої кон`юнктури, недостатнього попиту на нього з боку вітчизняних споживачів та низьких внутрішніх цін. Активізація експортних операцій дала поштовх до зростання внутрішніх цін на зерно наприкінці 2002 року, початку 2003 року, які за цей період зросли на позабіржовому ринку більш, ніж на 150 відсотків.

За даними Державного комітету статистики України в усіх категоріях домогосподарств було… господарств зібрано 30 майже 9 мільйонів тонн зерна врожаю 2002 року. У тому числі кількість продовольчого зерна, що використовується для виготовлення харчових продуктів становила біля 23 мільйонів. Однак застарілий механізм обліку валового збору зерна призводить до суттєвих похибок при його визначенні. При проведенні моніторингу стану продовольчого забезпечення населення Мінагрополітики завищена… завищила показники на 9,3 мільйона тонн врожаю 2003 року, вважаючи, що домогосподарства так звані зібрали цю кількість, вони зарахували до збору… валового збору зерна. Це є 24 відсотка від общої кількості, від загальної кількості. До того статистичні дані щодо здавалового збору зерна нерідко фальсифікувалися. Результати перевірки комісією свідчать, що приписки щодо валового збору зерна мало тотальний характер в кожній області. Виявлено непоодинокі факти зловживань службових осіб. Порушено 150 кримінальних справ. Нерідко перекручування звітності допускалося безпосередньо органами Держкомстату. Фактів внесення завідома неправдивих відомостей про обсяги зібрання зернових за 2002 рік найбільше спостерігалося в органах статистики в Одеській, Рівненській, Харківській, Черкаській, Чернігівській областях.

Така ситуація продовжувалася і після періоду 2001 – 2003- го років. Коли дуже великий врожай, завжди ціни низькі, державної політики немає – ситуація зрозуміла. Коли, навпаки, немає врожаю, ціни зростають – страждає наша країна.

Тому ми пропонуємо прийняти проект постанови. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будуть запитання? Будуть. Давайте, записуємося. Василь Васильович так все чітко розповів – що там ще запитувати?

Будь ласка, 10 хвилин. Слаута. А цей знає, що запитати.

11:34:38

СЛАУТА В.А.

Слаута Віктор, фракція Партії „Регіонів України”.

То я хотів спитати в доповідача: комісія не призупинила ще свою діяльність?

ГАВРИЛЮК В.В. Ні.

СЛАУТА В.А. Ні. Так ви зараз займаєтеся уже цим роком? Бо ми повернулися до 2002-2003-го. Знов за безцінь вивезли все зерно, за безцінь з держави, а тепер по 700, 750 гривень уже ж наше з кораблів, які не вигружалися, завозять. І ви пам’ятаєте, тоді один із віце-прем’єрів навіть попав. Тому займайтеся зараз цим питанням. Держава без хліба може бути у 2006 році.

ГАВРИЛЮК В.В. Дякую, Віктор Андрійович. Ви ж добре знаєте, як один з фахівців в цьому напрямку, що, на жаль, ситуація завжди повторюється, вже з 1998 року. Немає державної політики серйозної в цьому напрямку. І поки цього не буде, будуть шукати завжди козлів відпущення, вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Омелян Парубок

11:35:44

ПАРУБОК О.Н.

Слово передаю Новаку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Новак, мікрофон.

11:35:52

НОВАК В.М.

Володимир Новак, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Василь Васильовичу, я знаю вас як об’єктивну людину. Я от уважно вислухав звіт ваш, вашої комісії і хочу сказати одне: ви констатуючи о ці всі факти, говорите про те і висновок з цього таки: держава вже в котре обікрала селянина.

ГАРИЛЮК В.В. Так.

НОВАК В.М. Обманула його, по суті діла, навіть, ті нещасні закупки, які проведені державою сьогодні виходить, що вони державі не належать, закупки зерна. Зерно те, яке закуплено. Державі не належить. От ви можете пояснити, зробити висновок, як голова комісії: чому воно так виходить?

Чому вже в котре, як ви говорите, ми наступаємо на одні і ті самі граблі? Чому селянин уже сьогодні зневірився зовсім в тому, що держава колись захистить його інтереси, що держава зробить все, щоб селянину було вигідно вирощувати зерно? Дякую за запитання.

ГАВРИЛЮК В.В. Володимире Миколайович, дякую вам дуже серйозне запитання, я тут можу відповісти наступним чином. В моєму розумінні, я в цій сфері працював, знаю, як ДАК „Хлеб України”, Державну акціонерну компанію зробили банкрутом, як сьогодні знущаються з селян, так зване, реформування агропромислового комплексу за 14 років, до чого воно призвело.

Не хочеться казати з цієї великої трибуни такі дуже пафосні слова, але, насправді, ми повинні мати сильну державу, ми її не маємо, не маємо відпов…, а значить не має відповіді на це питання, в тому плані, як ви його ставите.

Тому що для того, щоб працювати, серйозно працювати в цій сфері, повинні бути фахівці, із державною позицію до цього відноситися. На жаль, зовсім по-іншому це відбувається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Калінчук, будь ласка.

11:37:54

КАЛІНЧУК В.А.

Дякую. Шановний Василь Васильович, ви абсолютно вірно підмітили в своєму виступі і своїй доповідній записці, що на стабілізацію зернового ринку дуже впливає цінова політика.

Ви знаєте, коли приймався Закон, а він прийнятий, про державну підтримку сільськогосподарського виробництва, там було передбачено створення для цієї цілі аграрного фонду, Державного, я хочу підкреслити, аграрного фонду.

Так от я до вас, хотів би вас спитати. Ви вивчали цю ситуацію у минулому році, у цьому році. Що потрібно зробити, щоб виконувався цей закон, і щоб працював Державний аграрний фонд, який повинен стабілізувати цінову політику на зерновому ринку нашої держави. Я вам дуже вдячний за відповідь.

ГАВРИЛЮК В.В. Дякую.

Адаме Івановичу, я можу казати, що я думаю? Бо це для цього треба мозги мати і все, і все налагодиться.

На жаль, у нас ви сьогодні бачите Держрезерв, державна акціонерна компанія, і ще є фонд. І взагалі по 300 гривень скуповують сьогодні у селян зерно. З іншого боку, вони його перепродають по 650 гривень і тут же купують по 700 гривень. Немає сьогодні чіткого розуміння, тобто лебідь, рак і щука. І поки не буде це в єдиному кулаку, поки не буде відповідального, ми не змінимо цю ситуацію.

На жаль, ви знаєте, що інструмент сьогодні такий, як Державна акціонерна компанія „Хліб України”, його намагаються приватизувати. Тобто, якщо ми кажемо, що безпека держави це, продовольча безпека держави – одна із головних, то треба мати інструмент у державі. А що сьогодні держава має? Не дає фінансів, не дає чіткого розуміння, що треба виконувати виконавцям, виконавчій владі мається на увазі, закон, і тоді все запрацює. Тобто треба давати кошти на це і чітко бачити, як вони будуть працювати, контролювати ці кошти, і щоб це стосувалося безпосередньо не комерсантів, які між агропромисловим комплексом і сільгоспвиробниками, і експортерами чи там імпортерам. А якраз безпосередньо доходило це до виробника. Цього немає, інструменту немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, попутне запитання. А чи є зернотрейдери з депутатськими значками?

ГАРИЛЮК В.В. Адаме Івановичу, ви ж це знаєте. Є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Слабенко Сергій, будь ласка.

11:40:24

СЛАБЕНКО С.І.

Сергій Слабенко, фракція „Наша Україна”.

Василю Васильовичу, я уважно слухав ваш виступ, і я не зрозумів одну річ. Не згадали ви про Волинь у частині того, що мною було до вас так само направлено на тимчасову комісію заява про ті зловживання, які були на теренах Волинської області, коли бувший Голова облдержадміністрації видав розпорядження, фактично встановивши продрозверстку, а саме завдання кому, скільки якого зерна здати, в тому числі насіннєвого. І ми про це писали.

Одночасно з цим я вас проінформую додатково, що депутати ініціювали декілька депутатських звернень, запитів до правоохоронних органів. В кінці-кінців спромоглися відмінити розпорядження в частині, що прямо суперечило чинному законодавству Указам Президента і Законам України.

Але мене все ж таки цікавить, от ви тут згадали, одне слово таке застосували, яке, ну, напевно, не дуже парламентське, так кого ж все ж таки ваша комісія спромоглася притягнути до відповідальності і вони понесли відповідальність згідно чинного законодавства?

ГАРИЛЮК В.В. Дякую, Сергію. Вибачте, що ми, я не назвав справді, вашу область. Там одна з головних, де завжди фальсифікувалась і це так і є.

Що стосується безпосередньо, кого ми притягли, ми дуже серйозно намагалися в цьому напрямку працювати, але, ви знаєте, що нажаль безпосередня фракція „Наша Україна” не голосувала за тимчасові слідчі комісії, щоб надати статус безпосередньо і повноваження для серйозної роботи тимчасової слідчої комісії. Ми знаємо сьогодні функції і можливості тимчасової слідчої комісії, що в більшості, це тільки залишається нашим намаганням депутатів, мається на увазі Верховна Рада України, зробити краще для людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Білорус.

11:42:15

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Сасу Сергію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ось чому так переживав Сергій Сас. Будь ласка.

11:42:27

САС С.В.

Дякую, Олег Григорович, народний депутат Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановний Василь Васильович, ну, звичайно, 2002, 2003 рік давно минули, для історії це важливо. Ви знаєте, що в поточному році посіяно одна третина від необхідного озимих. Значна частина їх знаходиться сьогодні вже в незадовільному стані, невідомо, що буде весною.

Перед нами виступав Міністр фінансів і говорив, що на рахунках міністерства агрополітики знаходиться кожного дня до 200 мільйонів гривень, які повинні бути спрямовані на закупівлю зерна, той самий аграрний фонд, закупівля ця не проводиться, а якщо й закуповується зерно, то тільки шостого класу. Ви б не могли відповісти на питання, яка буде ціна на хліб весною і, все-таки, що буде мати Україна у 2006 році по забезпеченню хлібом?

ГАРИЛЮК В.В. Дякую за таку активність в цій важливій, на наше глибоке переконання комісії темі, тобто я маю на увазі Верховна Рада України і, безпосередньо, депутатами Верховної Ради України. На жаль, я такої активності, як голова, хочу свідчити, не було з боку виконавчої влади і при Кінаху, і при Януковичу, і при Юлії Володимирівні, і при Єханурові. І ми маємо наслідки, ви знаєте, коли великий врожай, ціни падають, сільськогосподарського виробника «уничтожают». Ті, хто на цьому ринку заробляє, має величезні прибутки.

У 2006 році, я вважаю, буде обов’язкове зростання цін на хлібобулочні вироби, буде дефіцит продовольчого зерна. Будемо завозити, тобто імпортувати, витрачати на це величезні кошти і казати: „Крах, караул, треба рятувати державу!”. Тобто повернутися до продовольчої безпеки держави на серйозному рівні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Імпортувати не будемо, бо воно тут лежить, швидше всього. Оржаховський, будь ласка.

11:44:33

ОРЖАХОВСЬКИЙ А.В.

Анатолій Оржаховський, фракція Компартії України, Херсонщина.

Шановний Василю Васильовичу, я з вами згідний, що кризовий стан у нашому сільському господарстві вже такий, що не можемо сьогодні зрозуміти, що далі робити, хоча від держави багато чого залежить. Сьогодні, вірно ви кажете, що активізується діяльність посередників, а не збільшується бажаючих займатись зерновою, вирощуванням зерна. Як для прикладу скажу, що на Херсонщині лише нинішньою осінню більше 200 підприємців і фермерів відмовились від такої діяльності, це трагедія. Тому в мене до вас запитання таке, чи не вважаєте ви, що настав час, щоб експерти, судові органи зробили експертизу указам, які видаються президентами нашими різних часів, в тому числі і Леоніда Кучми, який запроваджував оцю систему реформування. І наслідок якої…

ГАРИЛЮК В.В. Дякую. Глибинне питання задаєте, можу сказати, що історія це обов’язково врахує. Ми в цьому переконані з вами. Тут треба дивитися більш глибоко і ширше на наше переконання. Тому що загроза буде, вибори будуть спекулювати, будуть. І завжди будуть використовувати і укази, і небажання працювати, і саме головне, ще хочу на останнє сказати, на наше глибоке переконання, поки ми не вернемо державне замовлення з такою ціною, щоб це було вигідно сільськогосподарському виробнику і, безпосередньо, гроші до нього попадали, буде руйнування держави, взагалі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильович, сідайте, будь ласка. Як бачимо, комісія попрацювала плідно. Підготували вони проект постанови, суть якого зводиться до того, щоб ми взяли до відома звіт про роботу комісії. Подякували їй за роботу, яку вона провела, рекомендації висловили Кабінету Міністрів, що потрібно вжити, щоб не повторити подібних помилок.

І третій пункт: передати Генеральній прокуратурі отриманні Тимчасовою слідчою комісією матеріали, які вказують на наявність порушення законодавства на ринку зерна та хліба в Україні.

Я ставлю на голосування про підтримку такої постанови в цілому. Реєстраційний номер 8605. Прошу голосувати.

11:47:30

За-213

Шановні колеги, не встигли, давайте хто за те, щоб повернутися?

11:47:52

За-227

Так, повернулися 227.

Прошу таким же чином, а то і дружніше підтримати проект постанови.

Голосуємо.

11:48:14

За-224

Шановні колеги! Давайте завершимо роботу комісії, а тут якраз і пропонується. Виконала свою роботу, приймемо постанову, подякуємо. Голосуємо дружно, голосуйте, це ж постанова про завершення роботи комісії.

11:48:53

За-232

Таким чином звіт ми прийняли, подякуємо комісії за роботу і вважаємо, що вона свою функцію виконала, припинила діяльність, тобто виконала свою роботу.

Слухається звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для з’ясування причин утворення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії. Голова комісії Майстришин Володимир Якович. Будь ласка, 7 хвилин.

11:49:30

МАЙСТРИШИН В.Я.

Володимир Майстришин, Народний Блок Литвина.

Звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по з’ясуванню причин неповернення боргів залучених державою або під державні гарантії. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради створена для з’ясування причин неповернення кредитів, а головне для розробки пропозицій, як ці борги повернути і як надалі не допускати утворення таких боргів.

Іноземні кредити під державні гарантії було залучено в рамках кредитних ліній відкритих на підставі відповідних міжурядових та міжбанківських угод. При цьому Постановою Президії Верховної Ради України від 15.07.92 року за номером 2561 і Декретом Кабінет Міністрів України від 17.03.93 року за номером 2593 Кабінету Міністрів було надано право виступати гарантом від імені держави за іноземні кредити.

Після прийняття Закону України „Міжнародні договори України” у 1993 році та Конституції України всі міжнародні договори щодо іноземних кредитів ратифікувалися Верховною Радою України. Надані Кабінетом Міністрів України гарантії носять безмовний і без відкладний характер та складають боргові зобов'язання України як держави. Пріоритетність проекту 92-93 року була пов'язана із необхідністю використовувати наявний виробничий потенціал для зниження соціальної напруги в регіонах України. Але при цьому не враховувалися надійність, техніко-економічне обґрунтування підприємств-позичальників, розмір кредитів часто-густо не відповідав спроможності позичальників погасити їх.

Тільки після виходу постанови Кабінету Міністрів від 17.08.95 за номером 655 та розпорядження Кабінету Міністрів від 07.12.95 ВАТ Державний експортний банк України „Укрексімбанк” як банк-агент почав укладати договори-застави за вказаними іноземними кредитами. Однак, незважаючи на це, „Укрексімбанк” уклав тільки 17 угод з позичальниками із 65 договорів застави, які носили формальний характер.

48 боржників договорів про заставу зовсім не оформляли. Крім того, договори застави укладалися через два-три роки після надання гарантованих кредитів. Рішення про надання кредитів юридичним особам – резидентам України, права залучення іноземних кредитів під державні гарантії, яким передувала державна експертиза проектів на основі суто адміністративних методів і оцінок, без конкурсних процедур, без будь-якої особистої відповідальності за можливі негативні наслідки при їх використанні та поверненні приймалися Кабінетом Міністрів України або невеликою групою посадових осіб валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів.

У підприємств-позичальників іноземних кредитів хронічно не вистачало обігових коштів, в результаті чого додаткові виробничі потужності, створені за рахунок залучення цих кредитів, використовувалися неповністю, неефективно або зовсім не працювали.

В 97-му році тодішній віце-прем'єр України Віктор Пинзеник привів жахаючу статистику. Я прошу вслухатись: більш, ніж 70 центів з кожного долару кредитів уже віддав Державний бюджет. На сьогоднішній день ця цифра складає 90 центів з кожного долару, який позичений, вже віддав Державний бюджет.

Тільки з 97-го року центральні органи виконавчої влади почали приймати відповідні рішення. Боргова криза, до якої потрапила Україна, стала наслідком відсутності законодавчо визначеної стратегії управління державним боргом граничних критичних показників його розмірів, а також неефективних заходів Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів до підприємств-позичальників по виконанню ними фінансових зобов`язань за іноземними кредитами. Закони України про Державні бюджети 1998, 2003 році, окрім 2001-2002 року Державною податковою службою визнаються органами стягнення простроченої заборгованості за кредитами залученими державою або під державні гарантії. Однак, механізм для стягнення органами ДПА такої заборгованості не врегульовано в чинних законодавствах.

(Я пропущу.)

Таким чином, до Державного бюджету і сьогодні не можна отримати близько 48 відсотків кредитів. Належне укладання кредитних угод призвело до того, що сьогодні дуже багато підприємств користується відповідними товарним покриттям кредитів, не несучи ніякої юридичної відповідальності. За стоном фінансово-господарської діяльності Міністерства внутрішніх справ, підприємства-боржники розподіляє на три групи. Перша група - підприємства з задовільним фінансовим станом. Друга – підприємства з незадовільним фінансовим станом. І третя група підприємств, що ведуть до господарської діяльності та знаходяться… що не ведуть господарської діяльності та знаходяться в стадії банкрутства або ліквідації.

Таким чином, що ми пропонуємо? По-перше, доручити Кабінету Міністрів визначити уповноважений орган для забезпечення роботи по поверненню бюджетних коштів, які витрачені на погашення кредитів, залучені під державні гарантії.

Пропонуємо надати цьому органу повноваження по вжиттю заходів по поверненню боргів за іноземні кредити, створенню системи дієвого контролю і здійснення комплексного дослідження питань, які пов`язані з простроченою заборгованістю за іноземні кредити, розробці пропозицій по оздоровленню фінансової політики.

Друге. Подовжити термін позовної давності за неповернені кредити залучені державою або під державні гарантії.

Третє. Комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності разом з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету поскорити прийняття закону про державний борг України (реєстраційний номер 1229) для врегулювання механізмів повернення боргів за кредити, що отримані під гарантії та всіх питань, які стосуються державного боргу, в якому розписана процедура утворення, погашення та обслуговування державного боргу. До речі, це вимога Конституції, 95-ї статті Конституції, яка говорить про те, що тільки Законом „Про державний борг” має право Кабінет Міністрів користуватися при визначенні об’ємів позичання та погашення кредитів.

Четверте. Тимчасова слідча комісія веде роботу по внесенню необхідних змін та доповнень до Кримінального та Господарсько-Процесуального кодексів України , зокрема про виконавче впровадження.

Ми пропонуємо народним депутатам України, профільним комітетам Верховної Ради, Кабінету Міністрів України та усім зацікавленим фахівцям контролюючих правоохоронних органів держави підключитися до відпрацювання механізму наповнення бюджету коштами за кредити, які отримало підприємство під гарантії держави.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Верховної Ради України на пленарному засіданні шостого жовтня 2005 року. Розглянуто 33 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято чотири закон

    Закон
    Шановні народні депутати та гості Верховної Ради! В Україні з офіційним візитом перебуває делегація парламенту Ірландії на чолі зі спікером Ролі Хенлоном.
  2. Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 вересня 2011 року. Розглянуто 11 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 1 закон

    Закон
    ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
  3. Верховної Ради України на пленарному засіданні 21 грудня 2011 року. Розглянуто 12 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято п'ять закон

    Закон
    ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
  4. Верховної Ради України на пленарному засіданні восьмого лютого 2006 року. Розглянуто 14 питань порядку денного. За результатами їх розгляду: прийнято шість закон

    Закон
    ГОЛОВА. Шановні колеги! Шановні депутати! Шановні народні депутати! Прошу зайняти свої місця. Я прошу вас, давайте заспокоїмося. Я прошу вас, сядьте всі на місця.
  5. Верховної Ради України на пленарних засіданнях 9 лютого 2012 року. Розглянуто 28 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 5 закон

    Закон
    Шановні народні депутати! Сьогодні день народження нашого колеги Костенка Павла Івановича. Прошу привітати іменинника і побажати йому успіхів і здоров'я.

Другие похожие документы..