Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Конкурс'
В рамках мероприятий, проводимых к годовщине Победы советских войск в Великой Отечественной войне, на факультете ДиНО прошел конкурс сочинений «Что я...полностью>>
'Документ'
Цели: развитие у студентов представлений о МПМ как о социальной науке. Формирование знаний студентов об объекте, предмете, целях и задачах, направлен...полностью>>
'Урок'
Мир изменяется, его нельзя остановить. А как обстоит дело с тем, что однажды остановилось. С тем, что навсегда останется жестоко заключенным между дв...полностью>>
'Документ'
Актуальность работы. В мире производится и потребляется большое количество холодильных машин, отличающихся типом, назначением, составом оборудования ...полностью>>

Програма на мові Turbo Pascal, лінійні програми Команди галуження, вибору та мітки переходу

Главная > Конспект
Сохрани ссылку в одной из сетей:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Руднянська ЗОШ І-ІІІ ступенів Броварського району

Василь Подима

П О С І Б Н И К

в конспектах з інформатики

Рудня 2006

З М І С Т

В С Т У П

Від автора…………………………………………………………………………..

Коротка історія розвиту обчислювальної техніки………………………………

Загальна будова ЕОМ……………………………………………………………..

Поняття інформації. Властивості інформації……………………………………

Операційна система MS DOS…………………………………………………….

Norton Commander…………………………………………………………………

Алгоритм і алгоритмічні конструкції…………………………………………….

Загальні відомості про програмування…………………………………………..

Мова програмування Turbo Pascal……………………………………………….

ТЕМАТИКИ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ……………………………………

Програма на мові Turbo Pascal, лінійні програми……………………………….

Команди галуження, вибору та мітки переходу…………………………………

Вказівки повторення. (цикли)………………………………………………….

а). Практична робота…………………………………………………………

б). Зразок виконання практичного завдання……………………………….

Табличні величини. Масиви……………………………………………………

а). Практична робота………………………………………………………..

б). Зразок виконання практичного завдання………………………………

г). Зразок виконання домашнього завдання………………………………

Процедури і функції в Turbo Pascalі………………………………………………

Літерні функції та процедури……………………………………………………..

Графічні можливості. мови Turbo Pascal………………………………………

а). Практична робота…………………………………………………………

Робота з файлами………………………………………………………………….

Процедури керування звуковими сигналами…………………………………….

Додатки…………………………………………………………………………….

Критерії оцінювання………………………………………………………….

Цікаві задачі…………………………………………………………………..

Кодування помилок під час програмування в системі Turbo Pascal……..

Список використаної літератури……………………………………………….

В і д а в т о р а

Посібник являє собою збірник вказівок функцій і процедур по програмуванню на мові Turbo Pascal. Він складається із трьох частин: 1 частина- коротка історія розвитку ЕОМ, система MS DOS. Norton Commander, алгоритм , 2 частина-мова програмування Turbo Pascal, 3 частина із додатків –аналіз попилок в Turbo Pascal і задач.

Приведені теми в мові програмування являють собою як типові, тобто введення-виведення, використання циклів(повторень), роботи з масивами, пошук і сортування даних, так і матеріалу, як правило залишаються за рамками традиційного курсу навчання програмування, робота із рядками і файлами, динамічна графіка, рекурсія, динамічне програмування тощо.

Для багатьох заліків, практичних та контрольних робіт подані програми з поясненням, є типові задачі, які часто застосовують для районних олімпіад а також обласних олімпіад.

Посібник дає змогу учням і вчителям стандартизувати на високому, методично-виваженому рівні підготовку до вивчення мови програмування по різним темам. Посібник написано логічною і водночас зрозумілою сучасною мовою програмування Turbo Pascal.

Робота із посібником буде корисною учням, які захоплюються математикою (особливо по розділу “Теорії чисел”) і бажають розширити своє уявлення про математичні моделі. Він може бути корисним майбутнім учителям, бо на прикладах в другій частині, детально поданих розроблених тем , можна з успіхом готуватись до проведення уроків та навчитися культурі програмування .

Коротка історія розвитку обчислювальної техніки

Слово "комп'ютер" означає "обчислювач", тобто пристрій для проведення обчислень. Потреба в автоматизації обчислень виникла дуже давно. Близько 4000 років тому вже існували досить складні системи числення, які дозволяли здійснювати торгові операції, розрахунки астрономічних циклів, проводити інші обчислення. Багато тисяч років тому для полегшення обчислень використовували пальці, палички для рахування, камінці, вузлики і т. ін.

Першим обчислювальним пристроєм, з впевненістю, можна назвати рахівницю, яка почала використовуватись близько 1500 років тому (а може й значно раніше) для полегшення обрахунків.

В арифметичному розумінні стержні рахівниці - це розряди системи числення: кожен ґудзик на першому стержні - це 1, на другому стержні - 10, на третьому - 100 і т.д. Рахівниця була, дійсно, досить ефективним інструментом і досить швидко поширилась по всьому світу, а в деяких країнах використовується й сьогодні. Аж до XVII ст., яке було ознаменоване небаченим підйомом творчої думки, рахівниця, як обчислювальний пристрій, залишалась практично поза конкуренцією.

1617р. — шотландець Джон Непер, теолог, математик, та винахідник "зброї смерті" (системи дзеркал та лінз, яка вражала ціль смертоносним сонячним променем), який у 1614р. винайшов логарифми, придумав пристрій для множення чисел, який отримав назву "костяшки Непера".

Цей пристрій складався із набору сегментованих стерженьків, які можна було розміщувати таким чином, що, додаючи числа в прилягаючих один до одного по горизонталі сегментах, можна отримати результат їх множення.

1620р. - була винайдена і сконструйована логарифмічна лінійка. Вона була створена на основі таблиць Непера(таблиць логарифмів). При використанні цієї лінійки операція множення зводилась до виконання операції додавання.

1642р. - француз Блез Паскаль, видатний математик, фізик, письменник і філософ (в його честь назвали одну із самих поширених мов програмування) у віці 19 років створив перший механічний обчислювальний пристрій "паскаліна".

Додаюча машина Паскаля, "паскаліна", являла собою механічний пристрій -ящик з багатьма зубчатими коліщатками. За 10 років він сконструював більше 50 різноманітних варіантів цієї машини . Числа, що додавались, вводились шляхом повороту набірних коліщаток. Кожне таке коліщатко з нанесеними на нього поділами від 0 до 9 відповідало одному десятковому розряду числа — одиницям, десяткам, сотням і т..д. Надлишок над 9 коліщатко "переносило ", здійснюючи повний оберт і переміщуючи сусіднє зправа "старше " коліщатко на 1 вперед. Всі інші операції виконувались за допомогою досить незручної процедури повторних додавань. Принцип зв'язаних коліщаток став основою для створення обчислювальних пристроїв на протязі наступних трьох століть і використовується в побутових лічильниках і в наш час.

1673р. - німець Готфрід Вільгельм Лейбніц, видатний філософ, математик, фізик і астроном створив механічний калькулятор.

Операція додавання виконувалась на ньому так само, як на "паскаліні", але Лейбніц добавив рухому частину, яка дозволяла прискорити повторювані операції додавання, необхідні для множення та ділення чисел. Саме повторення теж було автоматичним.

Але Лейбніц прославився в основному не цим, а створенням диференціального і інтегрального числення. Він заклав також основи двійкової системи числення, яка пізніше знайшла застосування в автоматичних обчислювальних пристроях.

1804р. - французький інженер Жозеф Марі Жаккар побудував повністю автоматизований ткацький станок, здатний відтворювати найскладніші візерунки.

Робота станка програмувалась за допомогою цілої колоди перфокарт, кожна з яких керувала одним проходом човника. Переходячи до нового візерунку, оператор заміняв одну колоду перфокарт іншою. Але найважливішу роль перфокарти зіграли в програмуванні комп 'ютерів.

1822р. - англієць Чарльз Беббідж опублікував наукову статтю з описом різницевої машини, здатної розраховувати і друкувати великі математичні таблиці. В цьому ж році він створив пробну модель своєї машини. Кінцевий варіант цієї машини був створений набагато пізніше і не Беббіджем.

1834р. — Чарльз Беббідж висловив ідею створення аналітичної машини, яка повинна була виконувати різноманітні обчислення, керуючись набором інструкцій (програмою). Але ця ідея набагато випереджала розвиток технології і не була втілена в життя.

1854р. - швецький винахідник і перекладач Пер Георг Шойц, використавши ідеї Беббіджа створив дещо видозмінений варіант різницевої машини.

1890р. - американець Герман Холлеріт створив статистичний табулятор з метою прискорити обробку результатів перепису населення , яка проводилась в США в 1890 році.

Інформація заносилась за допомогою перфокарт, кожна з яких мала 240 перфомованих позицій (12 рядів по 20 отворів). Коли голка попадала в отвір, вона проходила його, замикаючи контакт у відповідному електричному колі машини, це в свою чергу призводило до того, що лічильник, який складався із циліндрів, що оберталися, просувався на одну позицію вперед. Використання цього табулятора скоротило час, що був потрібний для проведення обробки результатів перепису населення в тричі.

1924р. - Герман Холлеріт(за 5 років до смерті) створив фірму Ай.Бі.Ем. (IBM, International Business Machines Corporation).

Ця фірма і по сьогоднішній день являється однією з провідних по випуску комп'ютерної техніки 1938р. - німець Конрад Цузе у себе вдома за матеріальної підтримки його друзів створив машину, яка займала площу біля 4 м і являла собою хитросплетіння реле та провідників.

Назвав він цю машину Z1, вона мала клавіатуру, з якої в неї вводились умови задач. Після закінчення обчислень результати висвічувались на панелі з великою кількістю маленьких лампочок. Пізніше була створена машина Z2 в якій для введення інформації застосовувалась використана 35 міліметрова фотоплівка на якій наносились перфораційні отвори.

1941р. - Конрад Цузе після створення пробних моделей Z1 і Z2 побудував діючий комп'ютер, який працював в двійковій системі числення і тому був не великий за розмірами і дешевий у виробництві. Було створено дві моделі Z3 і Z4.

Використовувались ці машини для проведення розрахунків, зв'язаних з конструюванням літаків і ракет.

1942р. - Конрад Цузе та Хельмут Шрайер запропонували перевести машину Z3 з електромеханічних реле на електронні вакуумні лампи, що дозволило б збільшити швидкість роботи машин в тисячу разів.

Але ця пропозиція була відхилена в зв 'язку з тим, що даний проект був довготривалий, а всі такі проекти були заборонені Гітлером.

1943р. - в США фірмою Ай. Бі. Ем. та Говардом Ейкеном була створена машина "Марк-1", яка стала однією з найбільших (за розмірами) обчислювальних машин в історії комп'ютерної техніки.

Ейкєн при створенні своєї машини використав ідеї Беббіджа. В якості перемикаючих пристроїв використовувались прості електромеханічні реле."Марк-1" досягав у довжину майже 17 метрів, у висоту більше 2,5 метрів, складався з близько 750 тисяч деталей, з'єднаних провідниками загальною довжиною біля 800 кілометрів. Для введення інформації використовувались 420 перемикачів кожен з яких потрібно було встановити в певне положення. Машина працювала в десятковій системі числення і використовувалася для розрахунку траєкторій польоту снарядів. Результати обчислень виводились за допомогою перфораторів, які набивали отвори на спеціальній паперовій стрічці.

1943р. - в Англії група науковців під керівництвом Алана Т'юрінга створила комп'ютер, який назвали "Колосс". Ця машина містила 2000 електронних вакуумних ламп.

Ця машина використовувалась для розшифрування німецьких шифровок. За 1 секунду ця машина обробляла біля 25 000 символів.

1945р. - Джон фон Нейман сформулював основні принципи роботи та описав компоненти сучасного комп'ютера.

Щоб комп 'ютер був і ефективним, і універсальним інструментом, він повинен містити наступні структури: центральний арифметично-логічний пристрій, центральний пристрій управління, "диригуючий" операціями, запам'ятовуючий пристрій, або пам 'ять, а також пристрої введення-виведення інформації. Ця система повинна працювати з двійковими числами, бути електронним, а не механічним пристроєм і виконувати операції послідовно, одну за одною.

1946р. — американці Дж. Преспер Екерт та Джон Мочлі створили першу потужну електронну цифрову машину "Еніак".

Ця машина була створена на основі електронних вакуумних ламп і містила 17 000 ламп. Вся машина мала масу ЗО тон, висоту 6м, довжину 26м і містила 100 000 електронних компонентів. Такі великі розміри були зумовлені використанням десяткової системи числення. На початку 1946 року "Еніак" успішно пройшов випробування, опрацювавши біля міліона перфокарт фірми IBM. Ця машина на той час була найшвидкіснішою.

1947р. - Джон Бардін, Уільям Шоклі та Уолтер Браттейн винайшли транзистор.

1951р. - був запущений в експлуатацію перший комерційний комп'ютер ЛЕО.

В Англії цей комп'ютер використовували для розрахунків заробітної плати робітникам чайних магазинів, що належали фірмі "Лайонс".

1952р. - використавши комерційний комп'ютер "Юнівак", американський політичний оглядач Уолтер Кронкайт зпрогнозував результати виборів президента.

Це була повністю програмована машина і програми зберігались у неї в пам 'яті. Інформація вводилась вже не на перфокартах, а на магнітній стрічці.

1951р. - під керівництвом С.А. Лебедева в Києві була створена МЕОМ (мала електронна обчислювальна машина).

1952р. - в Москві була створена перша черга ВЕОМ (великої електронної обчислювальної машини).

1955р. - "Традіс" - перший транзисторний комп'ютер фірми "Белл телефон лабораторіє" містив 800 транзисторів, кожен з яких був розміщений в окремому металічному корпусі.

1955-1959р. - Роберт Нойс, Джин Херні, Джек Кілбі і Курт Леховец. Всі вони приймали участь в розробці перших інтегральних схем.

1968р. -Фірма "Барроуз" випустила перші комп'ютери на інтегральних схемах.

1971р. - Едвард Хофф розробив мікропроцесор "Інтел -4004 - монокристальну інтегральну мікросхему, що містила всі основні компоненти центрального процесора

1974р. - Ед Робертс побудував мікрокомп'ютер "Альтаір", який продавався у вигляді комплекту (вартістю 397$) по поштовим замовленням. Цю маишну можна назвати перишм персональним комп'ютером. "Ачьтаір — 8800" користувався дуже великою популярністю. Ентузіасти писали свої власні програлш та доповнювали машину різноманітними переферійними пристроями.

1975р. — Студенти Пол Аллен і Біл Гейтс вперше використали мову програмування Бейсік для програмного забезпечення персонального комп'ютера "Альтаір".

1977р. -В цьому році були запущені в масове виробництво відразу три персональних комп'ютери: "Епл -2", TRS-80 (фірма "Редіо шек") і PET (фірма "Коммодоре").

1979р. - Компанія Software Arts розробила перший пакет ділових програм "Візікалк" для персональних комп'ютерів.

1981 p. — Фірма IBM, яка довгі роки займала позицію лідера в області потужних ЕОМ, випустила свій перший персональний комп'ютер IBM PC. Ця машина відразу стала дуже популярною серед користувачів і програмістів завдяки використання принципу відкритої архітектури. Це означало можливість поетапного удосконалення апаратного забезпечення та використання складових частин інших фірм.

Після випуску комп'ютера IBM PC основна частина комп'ютерної техніки створюється по принципу відкритої архітектури і її розвиток іде в напрямку розширення можливостей та удосконалення окремих складових частин ПЕОМ

Загальна будова ЕОМ . Структура персонального комп’ютера.

Персональні комп’ютери, робота яких грунтується на принципі програмного управління, мають схожу структуру. Вони включають такі апаратні засоби: центральний мікропроцесор, внутрішню і зовнішню пам’ять, системну шину, пристрої введення-виведення інформації.

Розглянемо апаратне забезпечення комп’ютерів архітектури ІВМ РС.

Центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять і системна шина конструктивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам’яті також розміщують у системному блоці, хоч інколи і розміщують в окремих блоках. Усі пристрої введення-виведення, а також пристрої внутрішньої пам’яті підмикають до системної шини через спеціальні плати, які називають адаптерами і контролерами. Центральний мікропроцесор, внутрішню пам’ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.

Зовнішня пам’ять - це, як правило, накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.

Усі пристрої введення-виведення з точки зору порядку їх використання можна розділити на дві групи: стандартні – пристрої введення-виведення та нестандартні. Останні ще називають периферійними пристроями. Стандартні пристрої – це пристрої за замовчуванням, тобто ті, з яких комп’ютер чекає введення-виведення, якщо спеціально не обумовлені інші пристрої. Такими пристроями є дисплей та клавіатура.

До нестандартних пристроїв можна віднести такі:

  1. Накопичувачі на магнітних та оптичних дисках.

  2. Пристрої виведення символьної та графічної інформації (принтери та плотери).

  3. Пристрої введення інформації ( миша, сканер).

  4. Пристрої зв’язку комп’ютера з телефонною мережею (модем).

Системна шина виконує функцію зв’язку між мікропроцесором, внутрішньою пам’яттю, стандартними та периферійними пристроями введення-виведення. У системній шині виділяють адресну шину та шину даних. Адресну шину використовують для зв’язку мікропроцесора з пам’яттю, а шину даних для зв’язку з пристроями введення-виведення.

На перших персональних комп’ютерах фірми ІВМ використовувались 8-розрядні системні шини, які працювали з частотою 4,77МГц.

Потім з’явились 16-і 32-розрядні системні шини. Тактова частота сучасних комп’ютерів досягла 200МГц.

1.2. Внутрішня пам’ять.

Внутрішня пам’ять ПК складається з оперативного запам’ятовуючого пристрою( ОЗП або RAM) та постійного запам’ятовуючого пристрою( ПЗП або ROM).

Основною характеристикою пам’яті є її ємкість, яку вимірюють в одиницях вимірювання пам’яті, найменшою одиницею є біт. Біт – це один двійковий розряд, в який може записуватися тільки 0 або 1. Вісім бітів отримали назву байт.

1Кбайт=210 =1024байт;

1Мбайт=210 =1024Кбайт;

1Гбайт=210 =1024Мбайт.

Обсяг оперативної пам’яті у сучасних комп’ютерах досягає від одиниці до сотень мегабайт. Хорошим зараз можна вважати комп’ютер, який має не менше як 16Мбайт пам’яті типу RAM.

Внутрішня пам’ять має звичайно місткість набагато меншу, ніж зовнішня пам’ять. Однак вона є найшвидшою(швидкодіючою). Програма та дані почнуть оброблятися у комп’ютері тільки після того. Як вони потраплять з зовнішньої в оперативну пам’ять. У багатьох випадках є можливість нарощувати оперативну пам’ять ПК до потрібних об’ємів.

1.3. Центральний мікропроцесор.

Центральний мікропроцесор – це основний пристрій ПК. Він виконує програму, яка зберігається у внутрішній пам’яті, керує спільною роботою всіх інших пристроїв і виконує різноманітні операції над даними.

Найважливішою його характеристикою є продуктивність (швидкодія). Продуктивність, в першу чергу, залежить від тактової частоти, яку вимірюють у мегагерцах. За допомогою сигналів тактової частоти синхронізується робота всіх пристроїв ПК.

Крім тактової частоти до найважливіших характеристик мікропроцесора відносяться такі:

  1. Розрядність. Це кількість внутрішніх двійкових розрядів, яка суттєво впливає на його продуктивність.

  2. Кількість розрядів, пов’язаних з системною адресною шиною, та кількість розрядів, пов’язаних з системною шиною даних.

Адресна шина визначає кількість адресних чарунок пам’яті, причому за довжину чарунок взято довжину 1 байт. Кількість адресованої пам’яті дорівнює числу 2 в степені, що дорівнює кількості адресних шин.

1.4. Дисплей.

Дисплей призначено для відображення інформації на екрані електронно-променевої трубки. Він керується відеоконтролером (відеоадаптером), який знаходиться в системному блоці. Відеоконтролер містить свою особисту пам’ять, яку називають відеопам’яттю. Все, що ми бачимо на екрані дисплея, знаходиться у відеопам’яті. Відеоконтролер може задавати текстовий або графічний режим роботи. В текстовому режимі на екран виводяться тільки символи, які закодовані кодами. Звичайно на екрані розміщується 25 рядків по 80 символів. Поточне місце екрана, куди виводитиметься черговий символ, відмічається мерехтливим значком, який називають курсором, або маркером. В графічному режимі на екран виводиться будь-яке зображення. Елементами його є точки (пікселі).

Основні характеристики дисплея: роздільна здатність, кількість кольорів (палітра) та розмір екрана.

1.5. Клавіатура.

Клавіатура призначена для введення до ПК символьної інформації (літер, цифр, розділових знаків та ін.), а також для управління роботою ПК. Для кожного символа виділяється клавіша, натискаючи на яку ми і вводимо код символа в ПК. Символ кодується 8-бітовими двійковими числами. В більшості ПЕОМ вітчизняного і зарубіжного виробництва ІВМ-сумісна клавіатура, яка має 101 клавішу і декілька індикаторів, що сигналізують про режим клавіатури.

1.6. Зовнішня пам’ять.

Зовнішня пам’ять призначена для тривалого зберігання програм і даних. Така інформація в зовнішній пам’яті зберігається при виключенні ПК. Обсяг зовнішньої пам’яті ПК значно більше обсягу внутрішньої пам’яті, але вона суттєво поступається внутрішній пам’яті щодо швидкості запису та зчитування інформації.

Звичайно зовнішня пам’ять фізично реалізується у вигляді накопичувачів на магнітних та оптичних дисках. Кожний з них використовується зі своїм контролером.

Зараз використовують два види магнітних накопичувачів: накопичувачі на гнучких магнітних дисках (НГМД) і накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД), які ще називають вінчестерами. Пластини НГМД називають дискетами, або флоппі-дисками. Використовують дискети діаметром 130мм (5,25дм) і 89мм (3,5дм). Але дискети 130мм виходять з користування. Вінчестери, як правило, не знімаються. Фізичного доступу до них немає. Їх переваги порівняно з дискетами полягають в тому, що вони зберігають величезні об’єми інформації.

Нову дискету перед використанням необхідно підготувати до роботи (відформувати). Формування дискети - це процес розбивання дискети на сектори та доріжки засобами операційної системи. На одній поверхні диска розміщується 720 Кбайт, а на двох – 1.44Мбайт.

Сучасні накопичувачі на жорстких магнітних дисках мають місткість від кількох гігабайт до декількох десятків гігабайт. Хорошим вінчестером зараз можна вважати вінчестер ємкістю не менше ніж 1,2 Гбайт. Слід мати на увазі, що швидкість запису та зчитування інформації з вінчестера майже на порядок вища, ніж у НГМД.

Оптичні (лазерні) диски називають компакт-дисками (або дисками типу СD). Найпоширенішими є диски “тільки для читання”, тобто диски СD-ROM. Інформація на такі диски записується не з комп’ютера, а за допомогою спеціальної апаратури.

1.7. Пристрої друкування.

Пристрої для друкування призначені для виведення на папір, а в деяких випадках і на спеціальну плівку символьної та графічної інформації. Найчастіше в ПК як пристрої друку використовують принтер.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Запоріжжя: Прем'єр, 2003. 304 с. I8Вn 966-685-066-4

    Документ
    У збірнику вміщено програми з інформатики для загальноосвітніх навчальних закладів різного профілю, для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв з поглибленим вивченням інформатики, програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів та гуртків.
  2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Навчальні програми для профільного навчання (1)

    Документ
    У збірнику вміщено програми з інформатики для загальноосвітніх навчальних закладів різного профілю, для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв з поглибленим вивченням інформатики, програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів та гуртків.
  3. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів Навчальні програми для профільного навчання (2)

    Документ
    головний спеціаліст Головного управління змісту освіти Міністерства освіти і науки України Н. Прокопенко, завідувачка сектору Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України О.

Другие похожие документы..