Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Итоги социально-экономического развития города Оренбурга в I полугодии 2011 года характеризовались положительной динамикой по основным макроэкономиче...полностью>>
'Задача'
Заслушав и обсудив доклад заместителя главы администрации Чернова А.Г. «Об утверждении «Программы по улучшению архитектурного облика, благоустройства...полностью>>
'Закон'
В целях повышения эффективности управления землями сельскохозяйственного назначения путем реализации комплекса правовых и организационно-экономически...полностью>>
'Доклад'
Беларусь обеспечивает функционирование ключевых транспортных и энергетических коммуникаций, содействует борьбе с нелегальной миграцией, наркотрафиком...полностью>>

Програма 21 лютого нові технології І мистецтво: співпраця на взаємовигідних умовах Лектор Ольга Балашова

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Цикл лекцій

«Медіапрактика і медіатеорія.

Мистецтво високих технологій або високі технології в мистецтві?»

15 лекцій за 9 тижнів – з 21 лютого до 18 квітня 2011 року

Лекції відбуваються щопонеділка о 19.00 в Арт-Центрі Я-Галерея на вул. Волоській, 55/57, ст.м. Тараса Шевченка

Лектори

Ольга Балашова
Мистецтвознавець, медіатеоретик, куратор.
Автор курсу лекцій «Мистецтво новітніх технологій. Комунікативні практики»

Яніна Пруденко
Кандидат філософських наук, культурний аналітик, медіатеоретик.
Автор спецкурсів: «Мистецтво новітніх технологій», «Семіотика культури», «Порівняльна культурологія»

ПРОГРАМА

21 ЛЮТОГО

Нові технології і мистецтво: співпраця на взаємовигідних умовах

Лектор – Ольга Балашова

Не достатньо ставити питання лише про те, щоб сучасні медіатеоретики та медіамитці розкривали та досліджували можливості сучасних технологій. Питання в тому, як художники можуть сьогодні задовольнятися традиційними техніками, на зразок “полотно, олія”, як вони можуть працювати з нерухомим камінням, не розуміючи культурного значення сучасних технологій - із їх всюдисущим розповсюдженням у сучасному суспільстві – як цілком виправданої передумови для їх роботи та життя”

Egbert Trogemann, 2004.

Новітні технології перетворюються на простір суцільного художнього експерименту. Художники не можуть відмовити собі у задоволенні збагатити свій інструментарій за рахунок досягнень сучасної наукової думки - що цілком обґрунтоване одвічною мистецькою практикою. Але що змушує такі поважні інституції, як Масачусетський технологічний інститут, щороку виділяти мільйонні бюджети на підтримку мистецьких проектів? Спробуємо з’ясувати, яким чином наука, технології та мистецтво стають корисними одне одному у ХХІ столітті?

28 ЛЮТОГО

Класичні види мистецтва сьогодні і завтра. Смерть чи реінкарнація?

Лектор – Яніна Пруденко

«Ми стверджуємо, що пишнота світу збагатилась новою красою – красою швидкості. Гоночна машина, капот якої, як вогнедишні змії,прикрашають величезні труби; машина, що реве, у якої мотор працює як на грубій картечі,- вона прекрасніша за статую Ніки Самофракійської»

Філіпо Марінетті. Маніфест футуризму, 1909

Про смерть мистецтва вперше проголосив Гегель на початку ХІХ століття. Пророцтво філософа втілилося в декадентському мистецтві, що, здавалося, знаменувало собою вичерпаність творчого потенціалу людства.

І вже на початку ХХ століття художники роблять нову заяву: «Мистецтво померло! Хай живе мистецтво!». Художні експерименти футуристів, кубістів, Веркбунду та Баухаусу вдихнули життя в класичні види мистецтва, які за допомогою техніки оновили свою сутність.

Розмивання меж класичного мистецтва у другій половині ХХ століття відновило дискусію на тему «Смерть мистецтва». Та художня практика початку ХХІ століття доводить: естетичний потенціал людини невичерпний. А техніка лишається (як і у попередньому столітті) безмежною територією для творчих експериментів.

7 БЕРЕЗНЯ

Відео-арт. Vol. 1 – світова практика

Лектор - Ольга Балашова

Мені й досі важко погодитися з тим, що відеоарт, який, як мені здавалось, міг би (або мав би) назавжди залишитись аутсайдером у світі мистецтва, сьогодні не лише став всюдисущим на виставках у всьому світі, але і є предметом спеціального дослідження в рамках історії мистецтва. Для мене це насправді стало несподіваним.”

Девід А.Росс, 2007

Документа-5 1972 року вперше включила відеомистецтво до програми виставки. Цей рік став датою офіційного визнання мистецької практики, що почалася зі славетного твору Дзиги Вєртова “Людина з кіноапаратом”. Кого історія називає класиками світового відеоарту та які характерні особливості цієї абсолютно самостійної та самобутньої художньої практики, що генетично пов’язана з кінематографом та телебаченням, але має з ними набагато менше спільного, ніж це може здатися на перший погляд?

14 БЕРЕЗНЯ

Відео-арт. Vol. 2 – українська практика

Лектор – Яніна Пруденко

«Відеокамера загалом перетворилась на вельми популярний та загальнодоступний арт - інструмент. […] При домінанті Екрану, «образу, що рухається», глядач залучається до багаторівневого подієвого поля…»

А. Соловьев. Расширение медиа, 2005

Як і історія всього медіамистецтва, історія української його версії починається з відеоарту. На початку 90-х років ХХ століття українські живописці, набавившись з художніми можливостями трансавангарду, працюють у пошуках нових творчих територій. На сьогодні відеоарт в Україні є одним із найпопулярніших жанрів медіамистецтва, що активно практикується сучасними художниками.

21 БЕРЕЗНЯ

Digital Art та Science Art

Лектор - Ольга Балашова

Віртуозність медіахудожника полягає у його чуттєвості до нової візуальної мови та його можливостях використовувати новітні інструменти і програми, аби цю візуальність відтворити. Його завдання полягає у створенні контексту для отримання глядачем досвіду, що долав би обмеженість часу та матерії, який торкався б його найглибших емоцій, що не так легко зробити, використовуючи цифровий код.”

Лаурен Мігнон та Кріста Сомерер, “Наука може бути захопливою пригодою”

Борис Акімов

Дигітальне, або цифрове мистецтво – різновид медіа-арту, що поєднує досить різноманітні практики. Вони використовують цифровий код як художній інструментарій. Фактично, це - все, що створене за допомогою новітніх цифрових технологій – від надзвичайно реалістичних спецефектів у сучасному кінематографі – до неймовірних інтерактивних цифрових інсталяцій у приміщеннях центрів сучасного мистецтва. Але що ми можемо віднести до сфери мистецтва, а що так і залишиться побічним продуктом інших галузей культури?

Людина, що виростила у себе на руці вухо, кролик із флуоресцентним смухом, рóботи, що кохаються, та рослини, що змінюють колір, – все це не просто дещо ексцентричні наукові розробки, а новітні художні проекти! Про долю цих інноваційних артефактів та передумови їх виникнення йтиме мова.

28 БЕРЕЗНЯ

Net.art

Лектор - Ольга Балашова

Ми вивчаємо комп’ютер зсередини і відображаємо це в Інтернеті. Коли глядач передивляється наші роботи, ми знаходимося всередині його комп’ютера... і ми дуже пишаємося цим, адже ти стаєш надзвичайно близьким до людини у неї на робочому столі. Я думаю, що комп’ютер – це надзвичайний засіб, аби потрапити до когось у мозок.”

Дірк Паесманс, Jodi

Net.art – це мистецтво, що існує виключно у мережі Інтернет, використовуючи всі її можливості та ресурси. Net-твори мають всі атрибути будь-якого іншого об’єкту в мережі: конкретну адресу, розмір в байтах, можливість інтерактивної взаємодії з ними. Що ж робить цей вид он-лайн творчості мистецтвом?

4 КВІТНЯ

Людина → техніка → андроїд.

Лектор – Яніна Пруденко

«В технософську еру людина переростає саму себе, переступає кордони свого біовиду, сприймає та змінює світ в тих діапазонах, куди раніше можливо було проникнути лише машині (мікроскопу, відеокамері, ракеті і таке інше). Але тим самим і техніка виходить за межі механізму, не просто біологізується, але й менталізується, і врешті решт стає частиною софіосфери»

М. Епштейн. Знак_пробела, 2003

До розв’язання пропонується питання: чому людину від найдавніших часів так приваблювало власне технічне alter ego. Більше того, детальний огляд історії створення андроїдів від епохи Давніх царств дасть можливість зрозуміти, що подібні експерименти людини у галузі техніки завжди несли у собі і художню мету. Творіння Дедала, Герона Олександрійського, Роджена Бекона, Леонірдо да Вінчі, Жака де Вокансона, Пьєра Жака-Дроза, Нам Джун Пайка, Чіко Мак-Мертрі та Стеларка і є тому доказом!

11 КВІТНЯ

Медіамистецтво і суспільство. Взаємопроникнення

Лектор – Яніна Пруденко

http://on1.zkm.de/zkm/e/about

http://www.v2.nl/

http://www.frame-fund.fi/

http://www.medienwerkstatt-wien.at/index.php

/

Друга половина ХХ століття – час становлення постіндустріального суспільства, постмодерної культури та кіберкультури – сприятливого середовища для розвитку медіамистецтва. Перехід до постінформаційного суспільства на межі ХХ-ХХІ століття легітимізував медіамистецтво на суспільному рівні. Структура інституалізації медіамистетцва поступово поповнюється новими складовими: спеціалізованими експозиціями, музеями, архівами, інститутами теоретичного та практичного дослідження медіа. Як ці процеси впливають на розвиток суспільного простору?

18 КВІТНЯ

Українська практика інституалізації медіа

Лектор – Яніна Пруденко

«За останні десятиріччя науково-технічна революція вирішальним чином змінила мережеві умови мистецької діяльності. Не тільки матеріали й методи роботи митців розвиваються з надзвичайною швидкістю, а й доступ та ритуали доступу до мистецтва отримують нові виміри».

Петра Гьотценбруггер, Австрійський культурний форум Каталог KIMAF-2001 (Kyiv International Media Art Festival)

1997 рік офіційно можна вважати роком початку інституалізації медіамистецтва в Україні. Саме цього року запрошений в Київ за підтримки Інфо Медіа Банку, Центру Сучасного Мистецтва та Гете-Інституту в Україні директор Фестивалю Медіамистецтва у Оснабрюці Герман Ньорінг ознайомив українських художників та всіх зацікавлених із теорією та практикою медіамистецтва. Метою цієї зустрічі було вивчення і застосування нових технологій у мистецтві. В межах акції відбулися семінари з комп’ютерної анімації, презентація творів медіамистецтва, а також виставка «Відеоскульптура у Німеччині».

Результат – створення в Україні власних медіа фестивалів: Dreamcatcher (1998), KIMAF (2000-2002), «NonStopMedia» (з 2003), «MediaDepo» (з 2008), “Transformator” (2009); проведення спеціалізованих виставок «Інтермедіа» (1998), «Перевірка реальності» (2005).



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Інститут економіки та промисловості нан м (2)

    Диплом
    Н.В.Наливайко, д.филос.н, проф., вед. н. сотр. Института философии и права СО РАН, директор УМЦ философии образования НГПУ, главный редактор журнала «Философии образования» (РФ);

Другие похожие документы..