Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат диссертации'
Работа выполнена на кафедре Истории и политики стран Европы и Америки в Московском Государственном Институте Международных Отношений (Университет) МИ...полностью>>
'Урок'
Интегрированные уроки позволяют полно и осознанно воспринимать окружающий мир. Они помогают ребятам глубже вникнуть и лучше осветить рассматриваемые ...полностью>>
'Документ'
История духовной жизни на Ставрополье рассматривалась как в контексте исторического развития всего северокавказского региона, так и являлась предмето...полностью>>
'Документ'
Бюджетный процесс в Российской Федерации, задачи, принципы организации, направления совершенствования в рамках Концепции реформирования бюджетного пр...полностью>>

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (27)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ЗМІСТ

ВСТУП ....................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    1. Поняття, зміст та основні напрямки сучасної адміністративної діяльності органів внутрішніх справ .............................................................................. 15

    2. Сутність, особливості та значення управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ............................. 39

    3. Класифікація управлінських рішень в органах внутрішніх справ ........... 52

    4. Вимоги, які висуваються до управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ........................................................... 76

    5. Правове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ ............................................................................. 99

Висновки до розділу 1 ........................................................................................... 119

РОЗДІЛ 2 СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВОГО МЕХАНІЗМУ ПІДГОТОВКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    1. Сутність організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ............................................................................................................. 130

    2. Особливості підготовки управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ......................................................... 151

    3. Специфіка процесу прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ......................................................... 171

Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 187

РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ ТА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    1. Зміст кадрового забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ........... 191

    2. Поняття, види та особливості інформаційного забезпечення управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ............................................................................................................. 209

    3. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ............................................................................................................. 229

    4. Місце керівника у процесі підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ........................ 247

Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 265

РОЗДІЛ 4 ЗАКОННІСТЬ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

    1. Сутність, зміст та значення законності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ .......................... 276

    2. Поняття, зміст та види контрольно-наглядової діяльності за прийняттям управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ............................................................................................................. 292

    3. Право на оскарження як засіб забезпечення законності під час підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ......................................................................................... 306

    4. Юридична відповідальність в системі засобів забезпечення законності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ............................................................................................................. 322

    5. Проблеми оцінки ефективності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ......................................................... 339

Висновки до розділу 4 ........................................................................................... 356

ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 368

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 379

ВСТУП

Актуальність теми. Політичне, економічне і соціальне оновлення суспільства зумовлює потребу приведення правових, організаційних, структурних та інших засад функціонування органів виконавчої влади у відповідність з новими умовами розвитку нашої держави. Органи внутрішніх справ як різновид зазначених органів повинні забезпечити реалізацію наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетності прав і свобод людини, що вимагає якісних змін у всіх напрямках їх діяльності, в тому числі й таких як підготовка та прийняття управлінських рішень.

Підвищення ефективності зовнішньо-адміністративної та внутрішньо-організаційної діяльності органів внутрішніх справ безпосередньо залежить від наукового забезпечення процесу підготовки та прийняття управлінських рішень. Означена проблематика є особливо актуальною для органів внутрішніх справ, де функції з їх підготовки, прийняття та реалізації на всіх рівнях системи є найбільш відповідальними й складними, оскільки зачіпають права, свободи і законні інтереси широкого кола фізичних та юридичних осіб. Дослідження проблематики управлінських рішень має забезпечуватися синтезом міждисциплінарних наук, методологічною основою якого є комплексний науковий підхід до побудови ефективної процедури підготовки та прийняття управлінських рішень.

Проблеми підготовки та прийняття управлінських рішень досліджувались як фахівцями із загальних проблем адміністративного права та державного управління, так і спеціалістами з управління в органах внутрішніх справ. Ними визначено основні особливості методології прийняття управлінських рішень, обґрунтовано необхідність використання комплексного наукового підходу до дослідження процесу підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень, узагальнено особливості міждисциплінарного та формалізованого підходів до з’ясування сутності цих рішень та вимог, які до них висуваються.

Разом з тим, недивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним аспектам управлінських рішень в органах внутрішніх справ та проблемам, тісно пов’язаним з цим напрямком управлінської діяльності, багато питань у цій сфері залишаються ще неохопленими, єдиної концепції механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ в адміністративно-правовій та управлінській науці досі не вироблено. Сучасний стан процесу підготовки та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ характеризується відсутністю високоефективної системи їх наукового, правового та організаційного забезпечення, і як наслідок – проблеми комплексного розвитку та функціонування управлінських рішень в органах внутрішніх справ у нових економічних, політичних та правових реаліях сучасності окреслені ще неповно.

Таким чином, необхідність ефективного забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина, переосмислення місця та ролі управлінських рішень як у зовнішньо-адміністративній, так і у внутрішньо-організаційній адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, ряд організаційно-правових проблем в сфері підготовки та прийняття управлінських рішень обумовлюють актуальність дослідження організаційно-правового механізму їх підготовки та прийняття.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п.1.2 Тематики пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п.1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.4.4 Пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., п.2.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр., схвалених Вченою радою Національного університету внутрішніх справ від 23 березня 2001 р., п.3.7 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, правового регулювання та практичної реалізації управлінських повноважень органів внутрішніх справ (окремих працівників) виробити теорію механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, і визначити шляхи її удосконалення.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

  • визначити зміст та основні напрямки сучасної адміністративної діяльності органів внутрішніх справ;

  • з’ясувати сутність, особливості та значення управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • здійснити класифікацію управлінських рішень в органах внутрішніх справ;

  • узагальнити вимоги, які висуваються до управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • проаналізувати правове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ;

  • розкрити сутність організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • визначити особливості процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • охарактеризувати кадрове, інформаційне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • окреслити місце керівника у процесі підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • з’ясувати сутність, зміст та значення законності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • проаналізувати такі засоби забезпечення законності під час підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх як: контрольно-наглядова діяльність, оскарження та юридична відповідальність;

  • дослідити проблемні питання оцінювання ефективності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • сформулювати рекомендації, спрямовані на удосконалення теоретико-правових засад і практичної діяльності з підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються під час підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні засади, нормативні основи та організаційне забезпечення процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1-4), визначено сутність, особливості та значення управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод використано для дослідження особливостей сучасної адміністративної діяльності органів внутрішніх справ (підрозділ 1.1), характеристики правового забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ (підрозділ 1.5), розкриття сутності організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Системно-структурний метод використано для здійснення класифікації управлінських рішень в органах внутрішніх справ (підрозділ 1.3), аналізу засобів забезпечення законності під час підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх (підрозділи 4.1, 4.2, 4.3, 4.4), характеристики стадій процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ (підрозділи 2.2, 2.3). Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного забезпечення процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ (розділи 1-4).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних, зокрема, В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, М.І.Ануфрієва, Г.В.Атаманчука, В.Д.Бакуменка, О.М.Бандурки, А.І.Берлача, Ю.П.Битяка, А.Ю.Васіної, А.С.Васильєва, В.М.Гаращука, І.П.Голосніченка, Є.В.Додіна, Д.П.Калаянова, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, Л.В.Коваля, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, Я.Ю.Кондратьєва, О.П.Коренєва, М.В.Корнієнка, А.Ф.Мельника, О.В.Негодченка, Н.Р.Нижник, О.Ю.Оболенського, Г.С.Одінцової, О.І.Остапенка, В.П.Пєткова, С.В.Пєткова, В.М.Плішкіна, О.П.Рябченко, В.Ф.Сіренка, Ю.М.Старилова, М.М.Тищенка, В.В.Цвєткова, В.К.Шкарупи та ін. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень може бути використано в Україні. Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять також узагальнення практичної діяльності органів внутрішніх справ, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ України та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. В результаті проведеного дослідження вироблено теорію організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

  • дістало подальший розвиток з’ясування місця, особливостей та значення управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ які визначено як владне волевиявлення, засіб виконання поставлених перед системою ОВС завдань щодо захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із правопорушеннями, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, - з одного боку, та як засіб організації, забезпечення та координації виконання цих завдань – з іншого;

  • вперше, управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ розглянуто як вид діяльності, як форму впливу управляючого суб’єкта на управляємого об’єкта, як послідовність певних етапів (підготовка та прийняття управлінських рішень), кожний з яких, також складається із певних стадій;

  • з’ясування всього комплексу управлінських рішень в органах внутрішніх справ, вперше надало змогу сформулювати їх оригінальну класифікацію за такими критеріями: за юридичними наслідками; за об’єктом впливу; за напрямками управлінського впливу; за цільовим призначенням; залежно від кількості суб’єктів, які приймають управлінські рішення; за об’єктами, відносно яких приймаються управлінські рішення органів внутрішніх справ; за умовами (причинами) прийняття; за формою зовнішнього вираження; за тривалістю здійснення (реалізації); за гласністю (відкритістю);

  • сформульовано та обґрунтовано висновок щодо доцільності створення в органах внутрішніх справ алфавітних картотек, так званого „класифікатору управлінських рішень”, головним елементом якого є проблемна ситуація, при наявності якої рекомендується прийняти те чи інше управлінське рішення;

  • подальший розвиток одержав аналіз вимог, яким повинні відповідати управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, які зведено у дві групи: основні та додаткові;

  • у новому аспекті розкрито сутність організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, до елементів якого віднесено: мету, принципи, завдання, функції та методи, які є свого роду основою (базисом), вихідними догмами функціонування управлінських рішень в ОВС (їх статикою), завдяки яким, а вірніше буде сказати на основі яких базується сам процес їх підготовки та прийняття, тобто їх динаміка;

  • удосконалено визначення конкретних етапів процедури як підготовки, так і прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;

  • обґрунтовано висновок, що необхідним елементом процедури прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ є не виконання (реалізація) управлінського рішення, а організація (забезпечення) його виконання;

  • удосконалено характеристику системи організаційного забезпечення процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, зокрема: кадрове, інформаційне, матеріально-технічне та фінансове;

  • вперше, обґрунтовано доцільність запровадження на курсах підвищення кваліфікації працівників ОВС окремого спецкурсу із методики підготовки та прийняття управлінських рішень в типових та нетипових (екстремальних) ситуаціях;

  • набуло подальшого розвитку визначення сутності, змісту та значення законності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ у зв’язку з чим було визначено найбільш поширені види та причини порушень вимог законності під час підготовки та прийняття управлінських рішень;

  • контрольно-наглядову діяльність за прийняттям управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ вперше розглянуто: як одну із функцій управління; важливу умову ефективної організації процедури підготовки та прийняття управлінських рішень; засіб забезпечення їх законності; один із найважливіших каналів одержання об’єктивної інформації про стан підготовки, прийняття та виконання управлінських рішень;

  • поліпшено характеристику юридичної відповідальності як одного із засобів забезпечення законності під час підготовки та прийняття управлінських рішень, яку розглянуто в двох аспектах: як обов’язку відповідати за свої протиправні дії, зазнати певних негативних наслідків за правопорушення (негативна відповідальність); як добровільного та ініціативного виконання обов’язків, самодисципліну, високу правову свідомість (позитивна відповідальність);

  • удосконалено визначення критеріїв оцінки ефективності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх, які визначено як підстави за якими можна визначити якість управлінських рішень, тобто їх відповідність встановленим вимогам та очікуваним від них результатам, серед яких: результативність; своєчасність; наукова обґрунтованість; відкритість; громадська думка; повага до особи; професійність; забезпеченість; економічність.

  • сформульовано низку конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, зокрема щодо внесення змін і доповнень до ряду нормативних актів Конституції України, законів України „Про міліцію”, „Про звернення громадян”, „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами”, КпАП України, Положення про Міністерство внутрішніх справ України та ін.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

  • у науково-дослідній сфері ці результати, які в сукупності становлять теорію організаційно-правового механізму підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, можуть бути основою для подальшої розробки управлінських проблем;

  • у гаплузі правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів в сфері підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в правотворчу діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.08.2006 р.);

  • у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність процедури підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим від 28.08.2006 р. та акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим від 01.09.2006 р.);

  • у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників та навчальних посібників з дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, „Управління в ОВС”, вони уже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін в Кримському юридичному інституті ХНУВС. Їх враховано також у навчально-методичних розробках, підготовлених автором та за його участю (Акт впровадження результаіфв дисертаційного дослідження в навчальний процес ХНУВС від 05.09.2006 р.).

Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки управління та адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. Ідеї та розробки, які належать співавторам, у дисертації не використовувались. В опублікованій у співавторстві статті „Психологія нелінійного мислення та причини слідчих помилок” дисертантом особисто запропоновано концепцію юридичних помилок при розробці та реалізації слідчих версій; у статті „Управління психологією організації виборів та віктимізація суспільства” здобувач систематизував погляди на масову віктимність, які склалися в науці на сьогодні, запропонував методологію оцінювання якості виборів до законодавчих органів. У процесі одержання нових наукових результатів ідеї або напрацювання інших дослідників, з якими опубліковано праці у співавторстві (В.В. Криводерев, Т.Л. Труханів), не використовувалися.

Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на восьми міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних конференціях та симпозіумах, таких, зокрема, як V Звітна науково-практична конференція професорсько-викладацького та курсантського (студентського) складу Кримського юридичного інституту Національного університету внутрішніх справ (Сімферополь, 2003); „Організаційно-правові засади діяльності місцевої міліції та її взаємодія з населенням” (Харків, 2004); ІІ Міжнародна науково-практична конференція „Право і лінгвістика” (Сімферополь, 2004); ювілейна науково-теоретична конференція „Санкт-Петербургский университет МВД России в системе подготовки кадров для органов внутренних дел и внутренних войск, всей правоохранительной системы России” (Санкт-Петербург, 2004); ІV Національна науково-теоретична конференція „Українське адміністративне право: стан і перспективи реформування” (Сімферополь, 2005); Симпозіум професорсько-викладацького складу ВНЗ МВС України „Адміністративне право і адміністративна діяльність органів внутрішніх справ України” (Сімферополь, 2005); Міжнародна науково-теоретична конференція „Світовий досвід підготовки поліцейських та його впровадження в Україні” (Дніпропетровськ, 2006); Міжнародна науково-практична конференція академії поліції Латвії „Образование полиции в Латвии и Европе” (Рига, 2006), а також на засіданнях кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Кримського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в індивідуальній монографії: „Управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ: сутність та організаційно-правові питання підготовки і прийняття” (Сімферополь: Вид-во Крим. юрид. ін-ту ХНУВС, 2006), 26 статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ВИСНОВКИ

В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових та організаційних аспектів управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ. До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, можна віднести:

з теоретичних питань:

  1. Адміністративну діяльність ОВС визначено як урегульовану адміністративно-правовими нормами, виконавчо-владну, розпорядницьку діяльність, яка спрямована, з одного боку - на забезпечення виконання поставлених перед органами внутрішніх справ правоохоронних завдань щодо сприяння реалізації нормативно закріплених прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, їх охорону та захист, охорону громадського порядку та громадської безпеки, боротьбу із правопорушеннями, з іншого - на упорядкування внутрішньо-системних відносин, які виникають з питань організації самої системи органів внутрішніх справ, забезпечення необхідних умов для її функціонування.

  2. Сутність управлінського рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ полягає у такому: по-перше, управлінське рішення можна розглядати як вид діяльності, яка пов’язана з підготовкою, прийняттям та реалізацією певних варіантів дій; по-друге, управлінське рішення є своєрідною формою впливу управляючого суб’єкта (працівник ОВС, як представник влади у зовнішньо-адміністративних відносинах; начальник (старший) по відношенню до підлеглого у внутрішньо-організаційних адміністративних відносинах) на управляємого об’єкта (конкретну особу, групу осіб чи на конкретні суспільні відносини); по-третє, як послідовність певних етапів (підготовка та прийняття управлінського рішення, кожний з яких, також складається із певних стадій).

  3. Управлінське рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ визначено як владне волевиявлення, засіб виконання поставлених перед системою ОВС завдань щодо захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, ведення боротьби із правопорушеннями, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, - з одного боку, та як засіб організації, забезпечення та координації виконання цих завдань – з іншого.

  4. Управлінські рішення в органах внутрішніх справ класифіковано за такими критеріями: 1) за юридичними наслідками: правові та неправові; 2) за об’єктом впливу: зовнішні та внутрішні; 3) за напрямками управлінського впливу: загальні та часткові; 4) за цільовим призначенням: стратегічні та ситуаційні (тактичні); 5) залежно від кількості суб’єктів, які приймають управлінські рішення: одноособові та колективі; 6) за об’єктами, відносно яких приймаються управлінські рішення органів внутрішніх справ: індивідуальні та нормативні; 7) за умовами (причинами) прийняття: ініціативні та директивні; 8) за формою зовнішнього вираження: письмові, усні та конклюдентні; 9) за тривалістю здійснення (реалізації): розраховані на певний період часу, строк дії яких заздалегідь не встановлюється, такі, що припиняють свою дію в міру їх виконання; 10) за критерієм гласності: закриті та відкриті.

  5. Вимоги, яким повинні відповідати управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ зведено у дві групи: 1) основні, до яких віднесено: законність, наукову обґрунтованість, об’єктивність, гласність (відкритість), комплексність, соціальну спрямованість, компетентність, відповідальність; 2) додаткові, серед яких: актуальність, наступність, вмотивованість, визначеність, зрозумілість, цілеспрямованість, кількісна і якісна визначеність, оптимальність, своєчасність, гнучкість, конкретність, несуперечливість, належне інформаційне забезпечення, створення умов для виконання, дотримання юридичної техніки під час оформлення управлінських рішень.

  6. Правове забезпечення підготовки та прийняття управлінських рішень в органах внутрішніх справ визначено як систему юридичних засобів за допомогою яких здійснюється відповідний вплив на їх упорядкування та прогресивний розвиток, а також врегульована правовими нормами система організаційно-технічних вимог до них та процедур забезпечення їх функціонування.

  7. Обґрунтовано, що організаційно-правовий механізм підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ складається з таких елементів: мети, принципів, завдань, функцій та методів, які є свого роду основою (базисом), вихідними догмами функціонування управлінських рішень в ОВС (їх статикою), завдяки яким, а вірніше буде сказати на основі яких базується сам процес їх підготовки та прийняття, тобто їх динаміка.

  8. Процедуру підготовки управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ визначено як сукупність послідовно здійснюваних стадій (етапів, операцій), які складають її сутність та слугують основою для наступного прийняття управлінських рішень.

  9. До стадій процедури підготовки управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ ми відносимо: 1) визначення проблемних ситуацій; 2) прогнозування; 3) планування; 4) обговорення можливих (альтернативних) варіантів управлінських рішень; 5) оформлення управлінського рішення; 6) погодження управлінського рішення; 7) доопрацювання проекту управлінського рішення.

  10. Процес прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ визначено як сукупність послідовно здійснюваних стадій серед яких ухвалення управлінського рішення, підбір і розстановка виконавців, доведення управлінського рішення до виконавців, забезпечення його виконання, коригування управлінського рішення та підбиття підсумків, які слугують основою для наступного його виконання.

  11. До стадій процедури прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ необхідно віднести: 1) ухвалення управлінського рішення; 2) підбір і розстановку виконавців; 3) доведення управлінського рішення до виконавців (деталізація рішення); 4) забезпечення виконання управлінського рішення; 5) коригування управлінського рішення; 6) підбиття підсумків.

  12. Законність управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ визначено як неухильне дотримання та виконання суб’єктами їх підготовки та прийняття усіх передбачених законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами матеріальних та процедурних вимог.

  13. Законність управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ знаходить своє виявлення в таких основних вимогах: 1) врахуванні та оптимальному поєднані під час підготовки та прийняття управлінських рішень інтересів, як держави, органів внутрішніх справ, так і широкого кола осіб яким вони адресуються; 2) підзаконному характері управлінських рішень, так як прийняті рішення не повинні суперечити приписам вищої юридичної сили – з одного боку, та враховувати положення актів, які мають таку ж саму юридичну силу з іншого; 3) дотриманні встановленої процедури підготовки та прийняття управлінських рішень (дотримання встановлених термінів, прийняття управлінського рішення уповноваженою особою чи органом, дотримання встановленої форми управлінського рішення тощо); 4) забезпеченні виконання управлінських рішень (виділення необхідних людських, матеріальних та фінансових ресурсів, своєчасне доведення рішень до виконавців тощо); 5) невідворотності юридичної відповідальності за невиконання матеріальних чи процедурних вимог під час підготовки та прийняття управлінських рішень в ОВС

  14. Особливість контрольно-наглядової діяльності за прийняттям управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ полягає у тому, що: 1) вона характерна для усіх без винятку стадій, як підготовки, так і прийняття управлінських рішень; 2) працівники ОВС, в переважній більшості випадків одночасно наділені, як контрольними, так і наглядовими повноваженнями.

  15. Критерії оцінки ефективності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ визначено як підстави за якими можна визначити якість управлінських рішень, тобто їх відповідність встановленим вимогам та очікуваним від них результатам.

  16. Призначенням критеріїв оцінки ефективності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ є: об’єктивне оцінювання діяльності, як органів внутрішніх справ в цілому, так і конкретних працівників ОВС зокрема; визначення стандартів підготовки та прийняття управлінських рішень (створення класифікатору управлінських рішень); виявлення проблем під час підготовки та прийняття управлінських рішень; складення перспективних планів підготовки чи прийняття тих чи інших управлінських рішень; підвищення зацікавленості та відповідальності працівників за результати прийнятих управлінських рішень; раціональний та справедливий розподіл праці в органах (службах, підрозділах) ОВС та між їх працівниками; удосконалення технології управлінських процесів, забезпечення повного обліку об’єму та результатів праці конкретного органу, підрозділу чи працівника ОВС; поліпшення форм і методів контролю за процедурою підготовки та прийняття управлінських рішень.

  17. До загальних критеріїв оцінювання ефективності управлінських рішень в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ, незалежно від рівня управління віднесено: 1) результативність; 2) своєчасність; 3) наукову обґрунтованість; 4) відкритість; 5) громадську думку; 6) повагу до особи; 7) професійність; 8) забезпеченість; 9) економічність.

з організаційних питань:

    1. Доцільним є створення в органах внутрішніх справ алфавітних картотек, так званого „класифікатору управлінських рішень” в конкретних ситуаціях, як за умов ускладненої оперативної обстановки, так і в звичайних умовах. Головним елементом класифікатора має стати проблемна ситуація, при наявності якої рекомендується прийняти те чи інше управлінське рішення. Такий класифікатор в органах внутрішніх справ можна розробляти за такою схемою: напрямок діяльності - перелік типових завдань - перелік типових проблемних ситуацій, які виникають при виконанні певного завдання – управлінські рішення, які необхідно прийняти у певній ситуації (усні чи письмові, нормативні чи індивідуальні, стратегічні (перспективні), тактичні, чи оперативні тощо. Використання такого класифікатору дозволить працівникам органів внутрішніх справ заощаджувати час, зможе полегшити їх роботу при пошуку рішень з аналогічних проблем, які мали місце у минулому. Застосування в цих цілях автоматизованих інформаційно-пошукових систем значно скоротить час для вироблення, обґрунтування й ухвалення управлінського рішення і, отже, підвищить продуктивність праці, як керівника (начальника), так і працівника ОВС, який приймає управлінські рішення під час виконання правоохоронних завдань.

    2. Серйозною проблемою відомчих правових актів органів внутрішніх справ є їх багаточисельність, розрізненість та неузгодженість, що потребує їх відповідної систематизації шляхом, як кодифікації, тобто видання статутів, положень, правил з конкретних напрямків діяльності ОВС, так і консолідації, тобто об’єднання в одному нормативному акті декількох з тих чи інших однорідних питань діяльності ОВС. Проблемним сьогодні є вільний доступ працівників ОВС до існуючого масиву відомчих нормативних актів. Виправити таку ситуацію змогло б: 1) періодичне видання (хоча б раз у півроку) збірника відомчих нормативних актів; 2) опублікування всього переліку відомчих нормативних актів без викладення їх змістовної частини, однак з обов’язковим зазначенням назви, дати прийняття та номеру відомчого нормативного акту; 3) запровадження в системі МВС електронної бази відомчих нормативних актів.

    3. Вважаємо доцільним, на курсах підвищення кваліфікації передбачити окремий спецкурс із методики підготовки та прийняття управлінських рішень в типових та нетипових (екстремальних) ситуаціях. Основною метою цього спецкурсу є навчання працівників ОВС: по-перше, навичкам швидкого оцінювання оперативної обстановки та відповідного прийняття оптимальних управлінських рішень; по-друге, організації забезпечення їх виконання підлеглими. До основних завдань спецкурсу ми відносимо: формування у працівників високих моральних, вольових та професійних якостей, необхідних їм для вирішення типових та нетипових ситуацій під час правоохоронної діяльності; вироблення у працівників ОВС системного підходу до підготовки та прийняття управлінських рішень у будь-яких умовах оперативної обстановки.

з удосконалення правового регулювання підготовки та прийняття управлінських рішень в адміністративній діяльності ОВС:

  1. Обґрунтована необхідність прийняття Закону України „Про органи внутрішніх справ”, яка полягає у тому, що складові органів внутрішніх справ, крім своїх специфічних функцій, виконують загальні для всієї системи завдання, а особовий склад підрозділів системи ОВС має єдиний правовий статус осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ. Вважаємо, що у цьому Законі повинні бути визначені: структура ОВС; принципи їх діяльності; завдання та функції; загальні права та обов’язки; умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї; порядок та умови проходження служби; основи фінансово-матеріального забезпечення ОВС; основні засади та види контролю та нагляду за діяльністю ОВС.

  2. Закріплення у ст.92 Конституції України переліку питань, які повинні „визначатись виключно законами України” є недосконалим. Так, про діяльність органів внутрішніх справ в цілому не згадується, однак говориться про: діяльність органів виконавчої влади, до яких зокрема відносяться ОВС; органи дізнання і слідства, які є структурними підрозділами ОВС; забезпечення громадського порядку, що є тільки одним із завдань ОВС. Однак, у статті безпосередньо згадуються інші правоохоронні органи, наприклад прокуратура, органи і установ виконання покарань, митні органи. Звідси, вважаємо доцільним п.12, ст.92 Конституції України викласти у такій редакції: „організація і діяльність органів виконавчої влади, правоохоронних органів, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики”. Як слід, інші згадування у цій статті про конкретні види правоохоронних органів виключити.

  3. В п.8 Положення про Міністерство внутрішніх справ України необхідно передбачити право МВС видавати не лише накази, якими можуть затверджуватись інструкції, положення, статути, а і розпорядження, директиви та вказівки.

  4. Чинний Дисциплінарний Статут органів внутрішніх справ України може бути визнаний в судовому порядку як нелегітимний, так, як затверджений не законом а указом Президії Верховної Ради, тобто законодавчим актом меншої юридичної сили, що суперечить ст.92 Конституції України. Звідси необхідно прискорити доопрацювання нового проекту Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, який повинен бути затверджений законом.

  5. У Постанові Кабінету Міністрів від 15 лютого 2002 р. № 169 „Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців” необхідно передбачити порядок інформування громадськості не тільки про умови проведення конкурсу на заміщення вакантних посад, а й про результат його проведення із обов’язковим зазначенням кількості учасників, які брали участь у конкурсі та хто переміг, що буде однією із форм громадського контролю за законністю процедури заміщення вакантних посад.

  6. Приймаючи до уваги те, що одним із джерел матеріально-технічного та фінансового забезпечення ОВС є власні надходження (плата за послуги, які надаються ОВС, надходження від господарської діяльності, плата за оренду майна, його реалізацію) та благодійні внески (дарунки), то і як слід, вважаємо доцільним ч.1, ст.24 Закону „Про міліцію” викласти у такій редакції: „Фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, за рахунок коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, а також за рахунок власних надходжень та благодійних внесків (дарунків)”.

  7. Зважаючи на те, що п.п.12, 17, ст. 92 Конституції України зазначено, що „організація і діяльність органів виконавчої влади”, до яких відноситься і місцева міліція та „основи забезпечення громадського порядку”, що є основним завданням місцевої міліції - визначаються виключно законами України, та те, що Положення про місцеву міліцію, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 10 серпня 2004 р. № 1013 на 80 % дублює ст.7-1 Закону України „Про міліцію”, воно повинно бути скасоване, а його основний зміст, тобто ті 20 %, що залишилися, доповнені до ст.7-1 Закону України „Про міліцію”.

  8. Приймаючи до уваги те, що в п.22, ст.92 Конституції України зазначено, що „засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них” встановлюються виключно законами України [1], а чинне Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі затверджене не законом а постановою Верховної Ради України, яка має меншу юридичну силу порівняно із законом, то, як слід, необхідно на основі вказаної постанови розробити та прийняти відповідний Закон.

  9. На рівні Кабінету Міністрів України необхідно розробити та прийняти Постанову про господарську діяльність в органах внутрішніх справ (назва умовна), у якій передбачити: перелік суб’єктів та види господарської діяльності ОВС; компетенцію структурних підрозділів ОВС у сфері господарської діяльності; порядок реєстрації суб’єктів господарської діяльності ОВС; обмеження та припинення господарської діяльності ОВС; встановлення необхідного порядку документування процесів постачання, обміну інформацією про рух матеріальних цінностей та реалізації управлінських рішень з питань матеріально-технічного забезпечення; систему звітності і контролю за господарською діяльністю ОВС.

  10. Як недолік вважаємо визначення в п.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України того, що „старшинство визначається спеціальними званнями”. Так, як мають місце непоодинокі випадки, коли особа займає вищу посаду, однак має менше спеціальне звання. Звідси вважаємо доцільним у цьому пункті Дисциплінарного статуту закріпити те, що пріоритетним під час визначення старшинства є не спеціальне звання а займана посада.

  11. Вважаємо доцільним, розробити та прийняти Типові професійно-кваліфікаційні характеристики для посад керівників ОВС трьох рівнів: МВС, ГУМВС (УМВС), міськрайорганів внутрішніх справ, які повинні містити чотири розділи: 1) завдання, обов’язки та повноваження; 2) має право; 3) повинен знати; 4) кваліфікаційні та особисті (морально-етичні вимоги).

  12. Приймаючи до уваги те, що в Законі України „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” серед суб’єктів контролю та нагляду передбачено, як державні органи, так і громадські організації, окремих громадян, більш доцільною була б така назва цього Закону: „Про демократичний зовнішній контроль та нагляд над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, або враховуючи те, що термін „державний” охоплює собою всіх суб’єктів держави в тому числі й недержавні (цивільні) організації – „Про демократичний державний контроль та нагляд над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, однак в такому випадку в Законі необхідно передбачити окремий розділ в якому б були врегульовані питання щодо внутрішньої контрольно-наглядової діяльності яка здійснюється усередині відповідної структури (тому її іще називають внутрішньовідомчою контрольно-наглядовою діяльністю).

  13. Визначення в Законі переліку рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені є недоречним, так, як із змісту ст.ст.40 та 55 Конституції слідує, що фізичні та юридичні особи можуть оскаржити будь-які рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

  14. Приймаючи до уваги, те що положення ч.ч.2, 3 п.40 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України закріплені відповідно у ч.5, ст.18 та ч.5, ст.21 Закону України „Про міліцію”, доцільним є їх виключення із змістовної частини Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

  15. В Законі України „Про звернення громадян” та Положенні про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України необхідно передбачити те, що рішення по скарзі повинно містити вказівку про порядок і строк його оскарження.

  16. Приймаючи до уваги те, що крім дисциплінарної та кримінальної відповідальності працівники міліції можуть бути притягнені й до інших видів юридичної відповідальності, вважаємо доцільним частину першу ст.25 Закону України „Про міліцію” викласти в такій редакції: „працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільну чи кримінальну відповідальність”.

  17. З метою підвищення відповідальності працівників ОВС, які готують та приймають правові управлінські рішення у вигляді нормативно-правових актів необхідно в КпАП передбачити окрему статтю в якій би передбачалась відповідальність посадових осіб органів виконавчої влади за ухилення від державної реєстрації нормативно-правових актів, що дозволить досягти більш високого рівня дисциплінованості посадових осіб органів внутрішніх справ в частині додержання встановлених вимог щодо державної реєстрації нормативних актів, і тим самим забезпечити більш високий рівень захисту прав громадян, забезпечення законності нормативно-правових актів.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.

  2. Лукашевич В.Г., Негодченко О.В. Місце і роль правоохоронних органів у системі державної влади та місцевого самоврядування // Вісник Одеського ун-ту внутр. справ. – 1997. - №1. - С.17-22.

  3. Концепція розвитку Міністерства внутрішніх справ України: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 456 від 24 квітня 1996 р. // Урядовий кур’єр. 1996. – 29 квітня.

  4. Калаянов Д.П., Остюченко С.М., Аносенков А.А. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України: Науково-практична розробка. – Вид. 2-е, доп. – Одеса: Одеський ін-т внутр. справ, 2002. – 42 с.

  5. Корнієнко М.В. Поняття „особливих умов” в діяльності органів внутрішніх справ // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – № 10. – С. 107-111.

  6. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми розвитку міліції на порозі ХХІ століття // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – № 8. – С. 3-13.

  7. Масляніцин В.І. Застосування співробітниками міліції спеціальних засобів адміністративного припинення – актуальна проблема сьогодення // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. – Луганськ: Луганський інститут внутрішніх справ, 2000. – С. 263-267.

  8. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

  9. Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 16. - Ст.115.

  10. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Затверджене Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.

  11. Административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Попова Л.Л. – М.: МВШ МВД СССР, 1983. – 545 с.

  12. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Л.Л. Попова. - М.: Ака­демия МВД СССР, 1990. - 223 с.

  13. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.

  14. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. – Х. : Ун-т внутр. справ, „Еспада”, 2000. – 368 с.

  15. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая. Учебник. Издание третье / Под ред. А.П. Коренева. – М.: Московская академия МВД России, Изд-во «Щит-М», 2000. – 304 с.

  16. Бородин С.С. Административная деятельность ОВД: Словарь терминов и понятий: Учебное пособие: Спб, Лань. – 2000. – 238 с.

  17. Адміністративна діяльність: Навчальний посібник / За заг. ред. д.ю.н., доцента О.І.Остапенка. - Львів: ЛІВС, 2002. - 252с.

  18. Адміністративна діяльність міліції / За заг. ред. О.М. Бандурки: Підручник. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 448 с.

  19. Коваль Л. Адміністративне право України. Курс лекцій (Загальна частина). – К.: Основи, 1994. – 154 с.

  20. Заросило В.О. Порівняльний аналіз адміністративної діяльності міліції України та поліції зарубіжних країн (Великобританії, США, Канади та Франції): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Київ, 2002. – 250 с.

  21. Гуменюк В.А. Адміністративне-правове регулювання здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07 – Харків, 1999. – 210 с.

  22. Black H.C. Black’s Law Dictionary, 5th edition, West Publishing Company, Saint Paul, Minnesota, 1990, 254 р.

  23. Garner B.A. Dictionary of Modern Legal Usage, 2nd edition, Oxford University Press, New York, 1995, 232 р.

  24. English I., Card R., Butterworth’s Police Law, 6-th edition, Butterworth, London 1999, 708 р.

  25. Sampson F., Blackstone’s Police Manual, General Police Duties 1998/99, London, Blackstone, 1999, 380 р.

  26. Варонтутовский А.С. Полиция зарубежных стран. – М.: Наука, 1993. – 345с.

  27. Крылов В.С. Полиция США. Основные черты организации и деятельности: Учеб. пособие. – М.: МВШ МВД СССР, 1972. - 79 с.

  28. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 158.

  29. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.

  30. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.

  31.  Ківалов С.В., Біла Л.P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. - Вид. друге, перероб. і доп. - Одеса: Юридична література, 2002. - 312 с.

  32. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 20 жовтня 2003 року № 1212.

  33. Загальна теорія держави і права / За редакцією В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком, 1997. – 320 с.

  34. Словарь иностранных слов / Сост. И.М.Суслова. - М.: Рус. яз., 1983. - 608с.

  35. Советское административное право: Учебник / Под ред. Р.С.Павловского. - К.: Вища школа, 1986. - 414с.

  36. Богуцкий В.В. Акты государственного управления: Текст лекций. – Харьков, 1996. - 20с.

  37. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО „Одиссей”, 1999. – 224 с.

  38. Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів: Наказ МВС України № 17 від 11 січня 1999 р.

  39. Про невідкладні заходи щодо удосконалення нагляду за дорожнім рухом працівниками Державтоінспекції МВС України: Наказ МВС України від 6 лютого 2001 року № 83.

  40. Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій на виробництво, ремонт і реалізацію спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї та Умов і правил здійснення діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї: Наказ МВС України від 18 березня 1993 р. № 137.

  41. Про затвердження Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Наказ МВС України від 24 липня 1996 р. № 523.

  42. Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні: Наказ МВС України № 571 від 26 травня 2004 р.

  43. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості верховної Ради України. - 2000. - № 40. – Ст. 338.

  44. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України: Дис...доктора юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2002. – 408 с.

  45. Про завдання органів і підрозділів внутрішніх справ з проблем боротьби з корупцією і організованою злочинністю та захисту прав людини: Рішення Колегії МВС 1КМ/1 від 6 лютого 2004 р.

  46. Про стан забезпечення конституційних прав і свобод людини в діяльності органів внутрішніх справ: Рішення колегії № 6 км/1 від 9 липня 2004 р.

  47. Про результати роботи на пріоритетних напрямах оперативно-службової діяльності та заходи з підвищення ролі агентурно-оперативної роботи у розкритті злочинів: Рішення колегії № 3км/2 від 16 квітня 2004 р.

  48. Про затвердження Інструкції з проведення комплексних інспектувань та контрольних перевірок органів і підрозділів внутрішніх справ України: Наказ МВС від 11 січня 2005 р. № 10.

  49. Про грубі порушення Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС у частині присвоєння працівникам органів і підрозділів внутрішніх справ спеціальних звань та внесення змін до наказів МВС України: Наказ № 537 від 7 липня 2005 р.

  50. Drummond, Helga, Effective Decision-making, 2nd edition, Kogan Page, 1996. – 355 р.

  51. Дерлоу, Дес Ключові управлінські рішення. Технологія прийняття рішень: Пер. з англ. - К.: Всеувито, Наукова думка 2001. - 242 с.

  52. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: Дело, 1995. – 704 с.

  53. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702 с.

  54. Gordon Georee Public Administration in America, Third Edition. New York. St. Martins Press, Inc. 1986, - 380 р.

  55. Малиновський В.Я. Державне управління: навчальний посібник. – Луцьк: „Вежа”, 2000. – 558 с.

  56. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. - Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.

  57. Шадрин И.П. Подготовка и принятие управленческого решения – функция научного управления социалистическим обществом. В кн.: Научное управление обществом. – Якутск: Якуткнигоиздат, 1970. – 155 с.

  58. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение. – М.: Наука, 1972. – 288 с.

  59. Четвериков B.C., Четвериков В.В. Основы управления в органах внутренних дел: Учебное пособие. - М.: Новый Юрист, 1997. - 128с.

  60. Мацюк В.Я. Використання інформаційного ресурсу підрозділами податкової міліції для прийняття управлінського рішення: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Ірпінь, 2004. – 205 с.

  61. Аппарат государственного управления: Интересы и деятельность / Отв. ред. В.Ф.Сиренко. - К.: Наук, думка, 1993. - 165 с.

  62. Слинько Д.В. Процесуально-правовий механізм формування і прийняття рішень в органах внутрішніх справ: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків, 2002. – 189 с.

  63. Мирошниченко Ю.Р. Організаційно-правові засади підготовки та прийняття державно-політичних рішень. -Харків: Фактор, 2004.- 224 с.

  64. Колесников Ю.В. Технологии социальных решений // Социальное управление: Курс лекций. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – С. 315–350.

  65. Граждан В.Д. Функции социального управления. В кн. Социальное управление: Курс лекций. – М.: Изд-во РАГС, 2000. – С.164.

  66. Маилян С.С. Подготовка и принятие управленческих решений в органах внутренних дел: Опыт системного исследования групповых форм. - М., Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР», 2000. - 159 с.

  67. Козбаненко В.А. Правовые основы государственного управления. Общая часть: Учебное и научно-практическое пособие. - М.: ИКФ „ЭКМОС”, 2003. - 320 с.

  68. Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА М, 1997. – 576 с.

  69. Ожегов С. И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1988. – 760 с.

  70. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Русский язык, 1991. – Т. 4. – 680 с.

  71. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко. За ред. А.Ф.Мельник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 343 с.

  72. Российское полицейское (административное) право: Конец XIX - начало XX в. Под ред. О.И. Елистратова. – М., 1923. – 680 с.

  73. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М.: Политиздат, 1968. – 384 с.

  74. Старилов Ю.Н. Курс общего административного права. Т. II: Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция. - М.: Издательство НОРМА, 2002. - 600 с.

  75. Меден Г.Сайн. Организационные аспекты управления. – М.: Статут, 2000. – 321 с.

  76. Інструкція про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань затвердженої: Наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань, Міністерства внутрішніх справ України від 19 грудня 2003 № 270/1560.

  77. Про затвердження Інструкції про порядок заповнення та подання документів первинного обліку злочинів, осіб, які їх вчинили, руху кримінальних справ: Наказ ГП, МВС, СБУ, ДКСОДКУ, ДМСУ, ДПАУ № 20/84/293/126/18/5 від 26 березня 2002 р.

  78. Інструкція про порядок зберігання, видачі (приймання) вогнепальної зброї та боєприпасів до неї персоналу підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України: Наказ МВС від 25 листопада 2003 № 1430.

  79. Про надання інформації щодо виконаних у 2004 році заходів з енергозбереження: Вказівка МВС від 13 січня 2005 № 17.

  80. Про забезпечення виконання рішення Уряду України: Вказівка МВС від 22 січня 2005 № 46.

  81. Про проблемні питання під час проведення виборів Президента України: Лист заступника Міністра А.Й.Присяжнюка від 22 червня 2004 р. № 7330.

  82. Васильев А.С. Управленческие решения в производственных организациях. – Киев – Одесса: Вища школа, 1986. – 197с.

  83. Литвак Б.Г. Управленческие решения. - М.: Изд-во ЭКМОС, 1998. - 247 с.

  84. Ожегов С. И. Словарь русского языка. - М.: Рус. яз., 1991. - 917с.

  85. Настанова з організації роботи органів внутрішніх справ: Затверджена наказом МВС України від 15 червня 1999р. № 495.

  86. Настанова з організації професійної підготовки рядового і начальницького складу органів внутрішніх прав України: Затверджена наказом МВС України № 1444 від 25 листопада 2003 р.

  87. Інструкція щодо організації проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ МВС України, які перебувають у відрядженні у складі миротворчих підрозділів МВС України та підрозділів міжнародної цивільної поліції в миротворчих місіях Організації Об’єднаних Націй, Організації з Безпеки та Співробітництва в Європі, Європейського Союзу, інших міжнародних організацій або тих, що створені на підставі двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів України: Наказ МВС України від 7 грудня 2003 р. № 1490.

  88. Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 28 липня 2004 р. № 842.

  89. Словарь административного права / Бачило И.Л., Гандилов Т.М., Гришковец А.А. и др. – М.: Фонд „Правовая культура”, 1999. – 320 с.

  90. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Затверджений Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29 липня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 45. - Ст. 599.

  91. Варонтутовский А.С. Полиция зарубежных стран. – М.: Наука, 1993. – 345с.

  92. Черячукин Ю.В, Ємельянова Е.Д, Бойченко В.В. Имидж полиции в европейских странах. - Волгоград, - 2000. - 50с.

  93. Губанов А.В. Полиция зарубежных стран. Организационно-правовые основы, стратегия и тактика деятельности. – М.: МАЭП, 1999. – 288 с.

  94. Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС від 4 жовтня 2003 р. № 1155.

  95. Статут патрульно-постової служби міліції України: Затверджений наказом МВС України № 404 від 28 липня 1994 р.

  96. Інструкція з організації роботи чергової частини міського, районного відділу (управління) внутрішніх справ, лінійного відділу (відділення) внутрішніх справ на транспорті, міського, селищного відділу (відділення) міліції: Затверджена наказом МВС України від 18 серпня 1992 р. № 485.

  97. Співпраця правоохоронців триває: за матеріалами ЦГЗ УМВС України в Дніпропетровській області // Міліція України. – 2005. - № 12. – С.20.

  98. Манохин В.М., Адушкин Ю.С., Багишаев З.А. Российское административное право. - М.: Юристъ, 1997. - 472 с.

  99. Прохоров В.Т., Свицов В.Д. Стиль и метод работы советского государственного аппарата. - М.: Знание. - 1983. - 207 с.

  100. Бахрах Д.Н., Хазанов С.Д. Формы и методы деятельности государственной администрации: Учеб. пособ. – Екатеринбург, 1999. – 156 с.

  101. Подготовка и принятие управленческих решений в органах внутренних дел. Труды Академия МВД СССР. Сборник статей. – М.: Академия МВД СССР, 1987. – С.5-13.

  102. Титаренко Ю.Л., Сущенко В.Д., Філонов В.П., Коваленко О.І. Організація управління в органах внутрішніх справ: Монографічне дослідження / За ред. Ю.Л. Титаренка. – Донецьк, 1999. – 329 с.

  103. Дєгтяр А.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення: [Моногр.] - X.: Вид-во „Магістр”, 2004. - 224 с.

  104. Чумаченко Н.Г., Заботина Р.И. Теория управленческих решений. – К.: Вища школа, 1981. – 247 с.

  105. Пєтков С.В. Менеджмент в органах внутрішніх справ (організаційно-правові основи): Дис...доктора юрид. наук: 12.00.07. – Х., 2005. – 500 с.

  106. Нижник Н.Р., Дубенко С.Д., Мельниченко В.І. та ін.: За заг. Ред. Н.Р. Нижник. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади: Навч. посіб. – К.: „Вид-во УАДУ, 2002. - 117 с.

  107. Сафін О.Д. Психологія управлінської діяльності командира: Навчальний посібник – Хмельницький: Вид-во Академії ПВУ, 1997. – 126 с.

  108. Абчук В.А., Бункин В.А. Принятие решений: Научно-практическое пособие для руководителя. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1987. – 168 с.

  109. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 26 листопада.

  110. Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів: Наказ Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5.

  111. Ивакина Н.И. Совмещение элементов научной и официально-деловой речи в синтаксисе юридического документа // Язык и стиль научного изложения (лингвометодологические исследования) – М., 1983. – С. 46-57.

  112. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.

  113. Рабінович П.М. Загальна теорія права та держави: Конспект лекцій. – Львів: Ред.-вид. відд. Львів. ун-ту, 1992. – 90 с.

  114. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.

  115. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В.Лазарева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 1996. – 472 с.

  116. Погребной И.М., Шульга А.М. Теория права: Учеб. пособие. – Харьков, Ун-т внутр. дел, 1998. – 149 с.

  117. Атаманчук Г.В. Государственное управление: организационно-функциональные вопросы. - М.: ОАО „НПО”, „Экономика”, 2000. - 302с.

  118. Коментар до Конституції України. - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996.- 376 с.

  119. Лихова С. Закон і законотворчість // Право України. – 1993.- № 5-6. – С.32 -36.

  120. Мамутов В.К., Знаменский Г.Л., Кузьмін Р.І., Кузьмін Р.Р. Вплив на процес тінізації економіки державної економічної і законодавчої політики // Хозяйственно-правовые средства детенизации и декриминализации экономики: Сб. науч. тр. – Донецк, 1998. – С.6-21.

  121. Мурашин О.Г. Акти прямого народовладдя у правовій системі. – К.: Знання, 1999. – 182 с.

  122. Рабінович П.І. Права людини: діалектика універсалізації та урізноманітнення // Вісник Академії правових наук України. - 2002. - № 4. – С.155-165.

  123. Паньков А.І., Кравченко С.П. До питання мови юридичного закону та її вплив на правову культуру суспільства // Актуальні проблеми держави і права: Зб наук. праць Одес. держ. юрид. акад. – Одеса, 1998. – С.62-68.

  124. Тлумачний словник української мови / За ред. проф. В.С.Калашника. – Х.: Прапор, 2002. – 992 с.

  125. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну „законодавство”) від 9 липня 1998 р. № 12.

  126. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 35. - Ст. 358.

  127. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.

  128. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відо­мості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.

  129. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.

  130. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх: Закон України від 24 січня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 6. – Ст. 35.

  131. Про попередження насильства в сім’ї: Закон України від 15 листопада 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.

  132. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.

  133. Про джерела фінансування органів державної влади: Закон України від 30 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 34. – Ст. 274.

  134. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. - Ст.189.

  135. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18-22. – Ст.144.

  136. Про дію міжнародних договорів на території України: Закон України від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.

  137. Загальна декларація прав людини: Прийнято резолюцією 217 А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2-е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18-24.

  138. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку: Прийнято резолюцією 34/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 155-159.

  139. Конвенція проти тортур та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання: Прийнято резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1984 р. // Права людини: Збірник документів / Укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – С. 137-154.

  140. Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення: Указ Президента України від 19 березня 1997 року // Голос України. – 1997. – № 51.

  141. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку: Указ Президента України від 16 червня 1999 року № 650/99 // Офіційний вісник України 1999. - № 24. – Ст. 1100.

  142. Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України від 18 лютого 2002 року // Офіційний Вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 543

  143. Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності: Указ Президента України 19 липня 2005 року № 1119 // Офіційний Вісник України. – 2005. – № 17. – 845.

  144. Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 24. – Ст. 994.

  145. Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств, інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. // ЗПУ України. – 1993. – № 1-2. – Ст.28.

  146. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1572 // Урядовий кур’єр. - 1999. - 17 грудня.

  147. Положення про управління правового забезпечення Штабу МВС України: Наказ МВС України від 11 січня 1996р. № 14.

  148. Положення про юридичні бюро (юридичні групи, юрисконсультів) у системі МВС України: Наказ МВС України від 16 грудня 1994р. № 690.

  149. Про затвердження Інструкції з оформлення документів у системі МВС України: Наказ МВС України від 20 січня 2004 р. № 55.

  150. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади від 3 жовтня 1992 року № 493/92 // Урядовий кур’єр. – 1992. – 9 жовтня.

  151. Сторожук Г. Реформи, які мають змінити міліцію // Міліція України. – 2003. – № 12. – С.3.

  152. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів МВС України: Наказ МВС України від 21 жовтня 2003 р. № 1238.

  153. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20-21. – Ст. 190.

  154. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

  155. Конопльов В.В. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності управлінської діяльності // Право України. – 2005. - № 9. – С.111-115.

  156. Глушков В.М. Эквифинальность системы управления // Энциклопедия кибернетики. Т. 2. - Киев, 1974. - С. 544-545.

  157. Конопльов В.В. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності управлінської діяльності // Право України. – 2005. - № 9. – С.111-115.

  158. Конопльов В.В. Управління та особливості його організації на різних етапах розвитку держави // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2005. - № 1. – С.91-95.

  159. Конопльов В.В. Побудова системи управління у сфері цивільної безпеки // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. - № 1. – С.58-60.

  160. Конопльов В.В. Шляхи вдосконалення системи управління ОВС // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. - № 1. – С.86-92.

  161. Конопльов В.В. Управління й управлінські відносини в ОВС та шляхи їх удосконалення // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2004. - № 1. – С.82-86.

  162. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. - 6-е изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1987. - 1704 с.

  163. Словник іноземних слів / За ред. члена-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука. – К.: Наук. думка, 1974. – 565 с.

  164. Словник синонімів української мови: В 2 т. / А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук та інші. – К.: Наукова думка, 1999. – 200 с.

  165. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крубских. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 704 с.

  166. Социальный менеджмент: Учебник / Под ред. Д.В. Валового. - М.: ЗАО Бизнес школа «Интел-Синтез», 2000. - 384с.

  167. Основы современного социального управления: теория и методология: Учебное пособие / Под ред. В.Н. Иванова. – М.: ОАО „НПО „Экономика”, 2000. – 271 с.

  168. Управление организацией: Учебник - Под ред. А.Г.Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. – М.: ИНФРА – М. - 1999. – 669с.

  169. Сущенко В.Д., Присяжний С.В., Коваленко О.І. Сучасний процес управління в ОВС. – К.: НАВС України, 1999. – 352 с.

  170. Кожурин Ф.Д. Процесс управления. - М.: Мысль, 1988. - 237с.

  171. Козлов Ю.М., Фролов Е.С. Научная организация управления и право. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - 245с.

  172. Организация процессов управлений / Под ред. Г.Х.Попова. – М.: Экономика, 1975. – 154 с.

  173. Нижник HP., Мосов СП., Леліков Г.І. Про співвідношення категорій: „процес” і „механізм” та їх використання в управлінській діяльності органів виконавчої влади // Державне управління в Україні наукові, правові, кадрові та організаційні засади. Навч. посібник / За заг. ред. HP. Нижник, ВМ. Олуйка. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2002. – С.245-254.

  174. Юзьков Л.П. Государственное управление в политической системе развитого социализма. – К.: Наукова думка, 1983. – 155с.

  175. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 235 с.

  176. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. - М. Издание г. Тихомирова М.Ю., 1998. - 798 с.

  177. Нижник HP., Мосов СП., Леліков Г.І. Поняття механізму державного управління // Державне управління в Україні наукові, правові, кадрові та організаційні засади. Навч. посібник / За заг. ред. HP. Нижник, ВМ. Олуйка. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2002. – С.235-245.

  178. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией: Учебн. для вузов. - М: Русская деловая литература, 1998. – 344 с.

  179. Теория управления социалистическим производством: Учебник / Под ред. О.В. Козловой. – 2-е изд. – М.: Наука, 1983. – 432с.

  180. Кузьмин В.П. Место системного подхода в современном научном познании и методологии // Вопросы философии. – 1980. - № 1. – С.58-64.

  181. Аристотель. Сочинения: в 4 т. Том 4., М.: Мысль, 1984. – 682 c.

  182. Ожегов С.И. Словарь русского языка. – М.: Русский язык, 1988. – 760 с.

  183. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Русский язык, 1991. – Т. 4. – С. 583.

  184. Васильев А.М. Правовые категории: методологические аспекты разработки системы категорий теории права. - М.: Юрид. лит., 1976. – 246 с.

  185. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления. - М.: Наука, 1974. – 247 с.

  186. Яковлев Г.С. Аппарат управления: принципы организации. – М.: Юрид. лит, 1974. - 195с.

  187. Рожко К.Г. Принципы деятельности. - Томск: Из-во Томского ун-та, 1983. – 210с.

  188. Семенков Д.В. Ще раз про принципи права // Право України. – 1994. - № 5. – С.72-76.

  189. Колодій А.М. Принципи права України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.

  190. Куланин Н.И. Структура и функции управления в системе предварительного следствия: Учеб. пособие. – Волгоград: ВСШ МВД России, 1994. - 76с.

  191. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации) – М.: Юрид.лит. 1976. – 21 с.

  192. Управленческие процедуры / Под ред. проф. Лазарева Б.М. – М.: Наука, 1988. – 271 с.

  193. Запорожцев Є.Г. Функції системи управління органів внутрішніх справ // Вісн. Одес. Ін-ту внутр. справ. - 2000. - Одеса. - №2. - С.58-63.

  194. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. – М.: Мысль, 1976. – 158 с.

  195. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2000. – 512 с.

  196. Основы управления в органах внутренних дел. Учебник. Под ред. д.ю.н, проф. А.П. Коренева. – М.: МЮИ МВД России, изд-во Щит-М, 1999. – 356 с.

  197. Марков М. Технология и эффективность социального управления. – М.: Прогресс, 1982. – 267 с.

  198. Пшоловський Т. Социальное управление. – М.: Юрид. лит., 1986. – 232 с.

  199. Зеленевский Я. Организация трудовых коллективов. Введение в теорию организации и управления. – М.: Прогресс, 1971. – 312 с.

  200. Месарович М., Такахара Я. Общая теория систем: математические основы: Пер. с англ. - М.: Мир, 1978. - 311 с.

  201. Браун П. Посібник з аналізу державної політики / Пер. з англ. - К.: Основи, 2000. – 342 с.

  202. Економічний розвиток і державна політика: Навч. посіб. / Ю. Бажал, О. Кілієвич, О. Мертенс та ін.; За заг. ред. Ю. Єханурова, І. Розпутенка. - К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 523 с.

  203. Rue Leslie W. and Byars Lloyd G. Management Theory and Appli­
    cations, Revised Edition. - Illinois: Richard D. Irwin Inc., 1980. - 51 p.

  204. Венделин А.Г. Процесс принятия решений. – Таллинн: Вагус, 1973. – 124с.

  205. Proctor J.H. A theoretical Basis for International Organization
    Chahge with coments from a thirty Year Perspective // Journal of the
    Washington Academy of Sciences. - 1992. - Vol. 82. - № 1. - P. 1-18.

  206. Kingdon J. W. Agendas, Alternatives and Public Policies. - New York: HarperCollins College Publishers, 1995. - 253 p.

  207. Старченко А.А. Логика в судебном исследовании. - М.: Госюриздат, 1958. – 235 с.

  208. Дюрягин И.Я. Право и управление. - М.: Юрид. лит., 1981. – 168 с.

  209. Білоус В.Т. Важливість прогнозування в оперативно-аналітичній роботі // Науковий вісник: Збірник наукових праць УФЕІ. – 1999. – № 2. – С. 140–145.

  210. Мак’явеллі Н. Флорентійські хроніки. Державець / Пер. з іт. А. Перепадя. - К.: Основи, 1998. – 677 с.

  211. Про заходи щодо вдосконалення нормотворчої діяльності органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 лютого 1999 року // Офіційний вісник. - 1999. - № 6. - Ст.189.

  212. Анохин П.К. Проблемы принятия решения. - М.: Наука, 1976. – 319 с.

  213. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії методології, практики: Монографія. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.

  214. Козелецкий Ю. Психологическая теория решений. - М.: Прогресе, 1979. - 504 с.

  215. Карданская Н.Л. Основы принятия управленческих решений: Учеб. пособие. - М.: Рус. деловая лит., 1998. - 288 с.

  216. Кокорева Т.А. Системный анализ процедур принятия управленческих решений. - М.: Прогресс, 1991. - 208 с.

  217. Ларичев О.И. Теория и методы принятия решений. - М.: Лотос, 2000. - 296 с.

  218. Литвак Б.Г. Разработка управленческого решения. - М.: Дело, 2000. - 392с.

  219. Смирнов Э.А. Разработка управленческих решений: Учеб. для вузов. - М: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 271 с.

  220. Организационное управление: Учеб. пособие для вузов / К.И. Архипова, В.В. Кульба. – С. А. Косяченко, и др.; под. ред. Н.И. Архиповой. – М.: Изд-во ПРИОР, 1998. – 448 с.

  221. Карпачова Н. „Проблема порушення прав людини працівниками ОВС має комплексний характер” // Міліція України. – 2005. - № 10. – С.4-5.

  222. Сахно Ю. Незважаючи на погони та реалії // Іменем Закону. – 2005. - № 17. – С.3.

  223. Діяльність ОВС України в забезпеченні прав людини за сучасних умов // Іменем Закону. – 2005. - № 42. – С.7.

  224. Положення про Департамент роботи з персоналом Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 1372 від 13 листопада 2003 р.

  225. Про деякі питання організації роботи з персоналом: Наказ МВС № 149 від 4 березня 2005 р.

  226. Про організаційно-штатні питання в училищах професійної підготовки працівників міліції: Наказ МВС від 30 травня 2005 р. № 392.

  227. Про затвердження Програми підвищення рівня фізичної підготовки працівників ОВС України: Наказ МВС № 495 від 30 червня 2005 р.

  228. Ожегов С.І. Словник російської мови. - М.: Російська мова. 1975. - 848с.

  229. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: т. 4. – М.: Рус. яз., 1980. – 680 с.

  230. Словник української мови. / Під ред. Білодіда І.К. Т.3. Київ: Наукова думка, 1972. – 744 с.

  231. Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України № 782 від 4 жовтня 1995 р. // ЗП України. – 1996. – № 2. – Ст. 56.

  232. Про схвалення Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України: Рішення колегії МВС України № 7 км/8 від 6 жовтня 2000 р.

  233. Венедиктов В.С., Іншин М.І. Організаційно-правові засади сучасної державної служби України. Науково-практичний посібник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 202 с.

  234. Ануфрієв М.І. Динаміка дисципліни і законності серед особового складу органів внутрішніх справ України // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1998. - №3-4. - С.314-322.

  235. Стародубцев А.А. Організаційно-правові питання діяльності інспекцій з особового складу щодо зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ. Дис. … канд. юрид.наук: 12.00.07. – Х., 1999. – 176 с.

  236. Особливості проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ: Навчальний посібник / І.П. Голосніченко, Ю.В. Іщенко, М.В. Парасюк, В.М. Шакун. - К.: Українська Академія внутрішніх справ, 1994. - 40 с.

  237. Афанасьев ВТ. Социальная информация. - М.: Наука, 1994. - 200 с.

  238. Державне управління і менеджмент: Навч. посіб. у табл. і схемах / Т.С. Одінцова, Г.І. Мостовий, О.Ю. Амосов та ін.; За заг. ред. Т.С. Одінцової. - X.: ХарРІ УАДУ, 2002. - 492 с.

  239. Кадровий потенціал ОВС потребує збільшення // Іменем Закону. – 2005. - № 33. – С.4.

  240. Берг А.И. Управление. Информация. Интеллект. - М.: Наука,
    1976. - 245 с.

  241. Дєгтяр А.О. Інформаційно-аналітичне забезпечення прийняття й реалізації державно-управлінських рішень // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб.: У 2-х ч. - X.: Вид-во ХарРІ УАДУ. 2002. - № 2 (13). - Ч.1. - С. 51-54.

  242. Искусственный интеллект - основа новой информационной технологии: Сб. науч. тр. / Под ред. Д.А. Поспелова, Н.А. Семенова. - Калинин: НПО Центрпрограммсистема, 1990. - 116 с.

  243. Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти / За заг. редакцією д-ра юрид. наук, проф. Бандурки О.М.: Монографія. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.

  244. Афанасьев В.Г. Информация как ресурс управления // Кибернетика. Становление информатики. – М.: Наука. – 1986. – С. 156-172.

  245. Росоловський В.М., Анкудович Г.Г., Катарноза К.О., Шевченко М.Ю. Основи інформаційної безпеки автоматизованої інформаційної системи державної податкової служби України: Навчальний посібник / За заг.ред. М.Я.Азарова. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. - 466 с.

  246. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 52. - Ст. 490.

  247. Щодо посилення взаємозв’язку відомчої науки з практичною діяльністю підрозділів МВС України: Розпорядження МВС № 461 від 10 вересня 2003 р.

  248. Про встановлення порядку і організації проведення загальнодержавних комплексних оперативно-профілактичних операцій: Наказ № 1503 від 9 грудня 2003 р.

  249. Про заходи щодо поліпшення юридичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ, вищих навчальних закладів і внутрішніх військ МВС України: Наказ № 1082 від 20 вересня 2003 р.

  250. Атаманчук Г.В. Методологічні проблеми сучасного державного
    управління // Вісник УАДУ. - 2001. - № 3. - С. 9-12.

  251. Бруяцкий ЕВ., Смирнов Л.П. Математические методы в задачах управления наукой. - К.: Наук, думка, 1973. - 184 с.

  252. Бурков В.Н., Ириков В.А. Модели и методы управления организационными системами. - М.: Наука, 1994. - 270 с.

  253. Емельянов СВ., Ларичев О.И. Многокритериальные методы принятия решений. - М.: Знание, 1985. - 32 с.

  254. Белкин Р.С. Криминалистика: Учебный словарь-справочник. - М.: Юристь, 1999. – 357с.

  255. Усманов У.А. Справочник следователя. – М.: ПРИОР, 1998. – 256 с.

  256. Справочник работника милиции / Под. общ. ред. проф. П.И.Орлова. – Харьков. – 1998. – 255 с.

  257. Bardach E. Policy Analysis: A Handbook for Practice. - California: University of California, 1995. - P. 46.

  258. Одерій О.В. Інформаційно-довідкове забезпечення розслідування злочинів. – Донецьк: ДІВС, 2001. – 20 с.

  259. Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державного митного комітету України, Міністерства оборони України, Міністерства юстиції України № 4348/138/151/11-2-2870/172/148-407/2-90-442 від 10 серпня 1994 р.

  260. Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. - К.: Основи, 1994. - 232с.

  261. Програма заходів щодо удосконалення організаційного, правового, матеріально-технічного та кадрового забезпечення слідчого апарату органів внутрішніх справ України, зміцнення дисципліни і законності в його діяльності на 2002 - 2005 рр.: Рішення колегії Міністерства внутрішніх справ України від 19 липня 2002 р. № 8 км/1.

  262. Про організацію матеріально-технічного забезпечення службової діяльності Державної служби охорони при МВС України: Наказ МВС України 25 листопада 2003 р. № 1428.

  263. Чепельська Т. Все про борги МВС // Іменем Закону. – 2005. - № 43. – С.4.

  264. Про Державний бюджет України на 2001 рік: Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України.  2001.  № 23.  Ст. 10.

  265. Про Державний бюджет України на 2002 рік: Закон України від 20 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України.  2002.  № 1213.  Ст. 92.

  266. Про Державний бюджет України на 2003 рік: Закон України від 26 грудня 2002 р. // Офіційний вісник України.  2003.  № 2.  С. 5–125.

  267. Про Державний бюджет України на 2004 рік: Закон України від 27 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 17-18. – Ст.250.

  268. Про Державний бюджет України на 2005 рік: Закон України від 23 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 7-8. – Ст.162.

  269. Про Державний бюджет України на 2006 рік: Закон України від 20 грудня 2005 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.

  270. О мерах по улучшению организации и планирования материально-технического снабжения: Постановление Совета Министров СССР от 27.01.1967 г. № 63 // Собр. постановлений правительства СССР. – 1967. – № 4. – Ст. 13.

  271. Про затвердження переліку підприємств військово-промислового комплексу, яким списується заборгованість із сплати земельного податку: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 1998 р. № 662 // Урядовий кур’єр. – 1998. - 17 травня.

  272. Про меліорацію земель: Закон України від 14 січня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 11. – Ст.90.

  273. Рознатовский И.М. Правовое регулирование организации и деятельности республиканских промышленных объединений. – К: Наук. думка, 1981. – 187 с.

  274. Тесленко В.М. Правовое регулирование материально-технического и военного снабжения в системе МВД Российской Федерации. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. - М.: Академия МВД РФ, 1992. – 28 с.

  275. Советское финансовое право: Учеб. для серед. спец. учеб. заведений / Бричко Л.В. и др. – М.: Юрид. лит., 1985. – 271 с.

  276. Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 р. № 659 // Офіційний вісник України.  2002.  № 21.  С. 4245.

  277. Про затвердження переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 556 // Урядовий кур’єр. - 2001. – 29 травня.

  278. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися службою громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2003 р. № 478 // Урядовий кур’єр. - 2003. – 14 квітня.

  279. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися підрозділами матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 р. № 383 // Урядовий кур’єр. - 2001. – 28 квітня.

  280. Про перелік платних послуг, які можуть надаватися інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. № 2266 // Урядовий кур’єр. - 1999. – 16 грудня.

  281. Про затвердження Єдиного тарифу на послуги, пов’язані з придбанням, зберіганням, обліком, перевезенням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових матеріалів, а також щодо предметів, на які поширюється дозвільна система: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1995 р. № 1060 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 5 січня.

  282. Про затвердження Інструкції про порядок обліку суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ, і видачу бланків довідок-рахунків: Наказ МВС № 286 від 22 квітня 1998 р.

  283. Розміри плати за послуги, що надаються службою громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб: Наказ МВС України, МФ України, МЕ та з питань ЄІ України № 1029/541/245 від 26 серпня 2003 р.

  284. Про затвердження Положення про місцеву міліцію: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1013.

  285. Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі: Затверджене Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1995 року № 243 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 25. - Ст. 193.

  286. Кисіль Л.Є. Адміністративно-правовий статус керівника підприємства: теоретичні питання: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02. - К.: НАН України, ін-т держ. і права ім. В.М. Корецького. - 1998. – 21с.

  287. Хотінь І.В. Значення управлінського впливу керівника на реалізацію Управлінських рішень // Актуальні проблеми управління персоналом ОВС Уркаїни:Мат. наук.-прак.конф., Харків, 24 жовт. 2002 / Нац.ун-т внутр. справ.- Х.: Вод-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. - С. 43-47.

  288. Чермен С., Стівен П., Севідж та Стівен Коул. Досягнення верхівки: вибір та підготовка чільних керівників поліцейської служби // Social Policg and Administration. – London, Vol. 33. – P. 281–301.

  289. Омаров А.М. Руководитель: размышления о стиле управления. - М.: Прогрес, 1984. – 118с.

  290. Колодкин Л.М. Успех служебной деятельности руководителя органа внутренних дел. – М.: Академия МВД РФ, 1992. – 78 с.

  291. Орзих М.Ф. Правовой статус должности руководителя в аппарате управления // Руководитель в аппарате государственного управления. - К.: Наукова думка, 1989. – 240 с.

  292. Лобанов В.В. Служба высших руководителей США // Государство и право. – 1996. – № 6. – С. 129-133.

  293. Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 10 жовтня 2004 р. № 1177.

  294. Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками підприємств, установ і організацій: Указ Президента України від 19 травня 1995 р. № 381 // Вісник державної служби України. - Вісник державної служби України. - 1995. - № 3-4. - С.7-25.

  295. Звернення колегії МВС України до працівників органів і підрозділів внутрішніх справ // Іменем Закону . – 2001. – № 21. – С.1-2.

  296. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. - Ст. 490.

  297. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002.– № 38-39.– Ст. 288.

  298. Бюджетний кодекс України // Україна. Закони. Чинне законодавство України / Уклад. Ю.П.Єлісовенко. – К.: Махаон, 2003 – 800 с.

  299. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх прав України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991р. // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – Київ, 1993. – 583 с.

  300. Термінологічний словник з управління персоналом органів внутрішніх справ України / Укладач Н.П.Матюхіна. За заг. ред. проф. О.М.Бандурки. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 120 с.

  301. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Аверянова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.

  302. Армаш Н.О. Адміністративно-правовий статус керівників органів виконавчої влади: Дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.07. – Київ, 2005. – 200 с.

  303. Про затвердження Інструкції про порядок добору та зарахування працівників органів внутрішніх справ України до резерву кадрів для переміщення на вищі посади та організації роботи з ними: Наказ МВС України № 1317 від 18 листопада 2003 р.

  304. Крижко В.В., Павлютенков Є.М. Менеджмент в освіті: Навчально-методичний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 192с.

  305. Коноплев В.В., Криводереев В.В. Психология нелинейного мышления и причины следственных ошибок // Право і безпека. – 2004. - № 3. – С.199-202.

  306. Якимов Ю.Я. Статус субъекта административной юрисдикции и проблемы его реализации. – М.: Проспект, 1999. – 200 с.

  307. Волинка К.Г. Правовий статус особи та гарантії реалізації прав і свобод за Конституцією України. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 1998. – 34 с.

  308. Старилов Ю.Н. Служебное право. Учебник. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 698с.

  309. Пономарев Л.И. Компетенция и компетентность персонала государственной службы // Государственная служба РФ: становление, кадровое обеспечение. - 1994. - № 7. - С. 70-74.

  310. Жуков Р.В. Совершенствование стиля работы руководителя. - Л.: Прогресс, 1989. - 24 с.

  311. Стиль и методы руководства: Сб. ст. / Сост.: Г.Х. Попов, Г.Л. Подвойский. - М.: Моск. рабочий, 1985. - 208 с.

  312. Ануфрієв М.І. Управлінські шляхи зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ (соціолого–правові аспекти): Автореф. дис. … канд. юр. наук: 12.00.07 / Ун-т внутр. справ – Харків, 1998. – 23 с.

  313. Букреев В.И., Римская И.Н. Этика права: От истоков этики и права к мировоззрению: Учеб. пособие. - М.: Юрайт, 1998. – 334 с.

  314. Аристотель. Соч. в 4 т. – М.: Мысль, 1983. - Т.4 –840 с.

  315. Цицерон. Диалоги: О государстве. О законах. – М.: Наука, 1966. – 223 с.

  316. Гоббс Т. Избранные сочинения. В 2 т. - М.: Наука, 1991. – Т.2 - 736 с.

  317. Английское свободомыслие: Д. Локк, Д. Толанд, А. Коллинз. - М.: Мысль, 1981. - 301 с.

  318. Монтескье Ш.Л. О духе законов: Пер. с фр. - М.: Мысль, 1999. - 672 с.

  319. Фергюсон А. Опыт истории гражданского общества / Пер. с англ. И.И. Мюрберг. Под ред. М.А. Абрамова. - М.: РОССПЭН, 2000. - 391 с.

  320. Орлик П. Вивід прав України // Історія філософії України. Хрестоматія: Навч. посібник. – К.: Т-во „Знання” України, 1993. – С. 148–153.

  321. Скакун О.Ф. Драгоманов как политический деятель. Х.: Основа, 1993. – 144 с.

  322. Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 464 с.

  323. Сливка С. Українська національна філософія права: антологічний ракурс. – Львів: Воля, 2001. – 168 с.

  324. Філософія права: Навч. посіб. / О.О. Бандура, С.А. Бублик, М.Л. Заічковський та ін.; за заг. ред. М.В. Костицького, Б.Ф.Чміля. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.

  325. Циппеліус Р. Філософія права: Підручник: Пер. з нім. – К.: Тандем, 2000. – 300 с.

  326. Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права. – К.: Ін Юре, 2002. – 472 с.

  327. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.

  328. Шемшученко Ю.С. та ін. Юридична енциклопедія: В 6 т. – К.: «Укр. Енцикл.», 1999.  Т. 2: Д-Й.  744 с.

  329. Комзюк А.Т. Законність застосування міліцією доставляння і адміністративного затримання правопорушників // Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод і обов’язків: Науковий збірник. – Х.: Українська академія управління при Президентові України (Харківський філіал), 2000. – С. 151-156.

  330. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права: Учебное пособие. – Рук.авт. кол. Панов Н.И.: - Харьков, 1993. – 165 с.

  331. Новий тлумачний словник з української мови. У чотирьох томах. / Уклад. В.Яременко. - Том 2. – К.: „Аконіт”, 1998. – 910 с.

  332. Кудрявцев В.Н. Законность: содержание и современное состояние. – М.: Юрист, 1988. – 320 с.

  333. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. Общая часть. – М.: Издательство БЕК, 1993. – 724 с.

  334. Лазарев В.В. Законность: форма или метод. - М.: Изд-во „Знание”, 1992. – 154 с.

  335. Лукашева Е.А. Социалистическая законность в современный период // Советское государство и право. – 1986. - № 3. – С.10-14.

  336. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 роки: Указ Президента України від 25 грудня 2000 року № 1376/2000 // Юридичний вісник України. – 2001. –18-24 січня.

  337. Про затвердження Положення про Національну комісію із зміцнення демократії та утвердження верховенства права: Указ Президента України від 5 липня 2005 р. № 1049 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.

  338. Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні: Затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 27 лютого 1991 р. // ЗП УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 27.

  339. Про підготовку матеріалів до розширеного засідання колегії МВС України про стан дисципліни та законності в діяльності ОВС: Розпорядження МВС України № 365 від 30 квітня 2004 р.

  340. Про виявлені грубі порушення і недоліки у фінансово-господарській діяльності ГУМВС України в АР Крим та покарання винних: Наказ МВС України від 29 березня 2005 р. № 196.

  341. Про порушення та недоліки, виявлені під час проведення ревізій фінансово-господарської діяльності вищих навчальних закладів МВС України: Наказ МВС України № 622 від 30 липня 2005 р.

  342. Про стан транспортної дисципліни серед працівників органів і підрозділів внутрішніх справ та покарання винних: Наказ МВС України № 683 ДСК від 13 жовтня 1995 р.

  343. Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. // Урядовий кур’єр. - 1993. - 17 червня.

  344. Ткаченко Ю. Підстави і критерії визнання конституційності нормативно-правових актів // Право України. – 2000.  № 9. – С. 26-29.

  345. Лифшиц Ю.П. Оценка конституционности нормативных актов: Автореф. дис… канд. юрид наук. – М., 1994. – 28 с.

  346. Словарь иностранных слов: Ок. 19 тыс. слов. - 15-е изд., испр. - М.: рус. яз., 1988. - 606 с.

  347. Государственное управление: основы теории и организации. Учебник / Под ред. В.А.Козбаненко. – М.: «Статут», 2000. – 912 с.

  348. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. - К.: Видавничий Дім „Ін-Юре”, 2002. - 668 с.

  349. Бахрах Д.Н. Важные вопросы науки административного права. // Государство и право. – 1993. – № 2. – С. 32-43.

  350. Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие / Под ред. Г.А. Туманова. – М.: Юристъ, 1997. – 448 с.

  351. Чиркин В.Е. Контрольная власть // Государство и право. – 1993. - № 4. – С.10-18.

  352. Ильинский И.П., Щетинин Б.В. Конституционный контроль и охрана конституционной законности в социалистических странах // Советское. государство и право. – 1969. - № 9. – С.40-44.

  353. Конопльов В.В. Побудова системи контролю за ефективністю здійснюваної діяльності // Бюлетень з обміну досвідом роботи МВС України. – 2005. - № 158. – С.98-102

  354. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.

  355. Словник української мови / Під ред. Білодіда І.К. Том п’ятий. – К.: „Наукова думка”. – 1974. – 840с.

  356. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР. – М.: Юрид. лит., 1981. – 412с.

  357. Крамаровский Л.М.Ревизия и контроль. – М.: Финансы. – 1970. – 311с.

  358. Кожин Б. Необхідно ввести обов’язкове публічне звітування посадових осіб та здійснювати постійний цивільний контроль за усіма силовими структурами // Слово і Честь. – 2002. – № 1 (7). – С. 4.

  359. Литвак О.М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект): Дис… д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Нац. юрид акад. ім. Я. Мудрого – Харків, 2001. – 370 с.

  360. Государственный и общественный контроль в СССР / Под ред. Туровцева В.И. – М.: Наука, 1970. – 335с.

  361. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 46. – Ст.366.

  362. Про Раду національної безпеки і оборони України. Закон України від 5 березня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 482.

  363. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України. Указ Президента України від 30 грудня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 2. – Ст. 47.

  364. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 53. – Ст. 793.

  365. Файоль А. Учение об управлении: В сб. Научная организация труда и управления. - М.: Экономика, 1965. – 346 с.

  366. Про нормативне забезпечення організаційно-штатної роботи Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 190 від 25 лютого 2004 р.

  367. Павлюк О. Звертатися до міліції стали частіше // Іменем Закону. – 2005. - № 15. – С.5.

  368. Обертинський О. „Комісари” в пошуках окопної правди // Іменем Закону. – 2005. – С.2.

  369. Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки / Й.Ф.Андерш, С.А.Воробйова, М.В.Кравченко та ін. – К.: Наук. думка, 1994. – 600 с.

  370. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М.Прохоров. – 3-е изд. – М. Сов. энциклопедия, 1985. – 1600 с.

  371. Хаманева Н.Ю. Право жалобы граждан в европейских социалистических странах. – М.: Наука, 1984. – 109с.

  372. Шишкин В.И. Судебная защита от неправомерных действий должностных лиц // Советское государство и право. – 1988. – № 3. – С.29-31.

  373. Ремнев В.И. Предложения, заявления и жалобы граждан. – М.: Юрид. лит-ра, 1972. – 71 с.

  374. Мальков В.В. Советское законодательство о жалобах и заявлениях. - М.: Изд. Моск. ун-та, 1967. – 108 с.

  375. Юрков Б.Н. Процессуальные гарантии прав граждан при рассмотрении и разрешении судом жалоб на действия административных органов // Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. / Харьк. Юрид. инст. – Х., 1974. – 19 с.

  376. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 257.

  377. Бородін І.Л. Про види оскарження // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. – Вип.3 – С. 49-51.

  378. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35, 36, 37. – Ст. 446.

  379. Про статус народного депутата України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 3. - Ст.17.

  380. Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів: Закон України від 4 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 24. – Ст.180.

  381. Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення: Указ Президента України від 13 серпня 2002 року № 700 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 21. – Ст.564.

  382. Про невідкладні заходи з удосконалення організації прийому громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів: Указ Президента України від 14 квітня 2004 року № 434 // Урядовий кур’єр. – 2004. – 19 квітня.

  383. Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, в організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348 // Офіційний вісник України. - 1997. - № 16.

  384. Про покращання роботи з депутатськими запитами і зверненнями: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 216 // Урядовий кур’єр. – 2003. – 28 квітня.

  385. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР. - М.: Юрид. лит., 1964.- 158с.

  386. Лория В.А. Некоторые вопросы теории кодификации администритивно-процессуального права. – Тбилиси: Изд-во Тбилисского ун-та, 1974. – 104 с.

  387. Агеева Е.А. Юридическая ответственность в государственном управлении: социально-правовой аспект. – М.: Юрид. лит, 1990. – 204 с.

  388. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид., перероб. і доп. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 112 с.

  389. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навчальний посібник. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2001. – 142 с.

  390. Венедиктов В.С. Юридична відповідальність працівників ОВС України. Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 212 с.

  391. Лавриненко О.В. Дисциплинарная и морально-юридическая ответственность // Бизнес-Информ. - 1997. - № 19. - C. 16-18.

  392. Шестаков С.В. Адміністративно-правовий статус працівника міліції: сутність та структура // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. – С. 149-153.

  393. Щербак А.И. Правовая ответственность должностных лиц аппарата государственного управления. – К.: Наук. думка, 1980. – 133 с.

  394. Теория государства и права. Учебник / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 570 с.

  395. Калюжник В.П. Юридическая ответственность в советском праве. – М.: Юрид. лит., 1970. – 127 с.

  396. Рыбаков В.А. Позитивная юридическая ответственность (воспитательные аспекты). Лекция. – Рязань: РВММВД СССР, 1988. - 42с.

  397. Назаров Б.А. О юридическом аспекте позитивной социальной ответственности // Советское государство и право. – 1981. - № 10. – С.29-35.

  398. Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань: Наказ Державного Департаменту України з питань виконання покарань № 275 від 25 грудня 2003 року.

  399. Самощенко И.С, Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству. - М.: Юрид. лит., 1971. – 191с.

  400. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98 // Вісник державної служби України. - 1998. - № 3. - С.7-16.

  401. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу: Указ Президента України від 5 січня 2005 р. № 1 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 11 січня.

  402. Кодекс України про адміністративні правопорушення (з відповідними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.

  403. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 40-44. – Ст. 356.

  404. Щербина В.І. Дисциплінарна відповідальність державних службовців органів внутрішніх справ: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 / Університет внутрішніх справ. – Х., 1998. – 22 с.

  405. Ануфрієв М.І. Управлінські шляхи зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ (соціолого-правові аспекти): Дис… канд. юр. наук: 12.00.07. - Харків, 1998. - 171 с.

  406. Ответственность в управлении / Отв. ред. А.Е. Лунев, Б.М. Лазарев. - М.: Наука, 1985. – 304 с.

  407. Битяк Ю.П. Правові засади забезпечення прав людини і громадянина в сфері державної служби // Проблеми законності. – 1998. - Вип.36: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – С.97-103.

  408. Діяльність ОВС України в забезпеченні прав людини за сучасних умов // Іменем Закону. – 2005. - № 42. – С.7.

  409. Обертинський О. Закон повертається на українську землю // Іменем Закону. - № 35. – 2005. – С.3.

  410. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.

  411. Цвєтков В.В. Державне управління: основні фактори ефективності (політико–правовий аспект). – Х.: Право, 1996. – 164 с.

  412. Экономика: Учебник. 3–е изд., перераб. и доп. / Под ред. А.С.Булатова. – М.: Юристъ, 2002. – 896 с.

  413. Geliszczynska X. Motywacyna Funkcja Scutecznosci dxiolania // Prokseologia, 1977. – № 1/2. – Р. 550–551.

  414. Казмирчук В.П., Боботов С.В. Эффективность права как формы социального контроля // Эффективность применения уголовного закона. - М.: Юрид.лит., 1973. – 208 с.

  415. Соболєв В.О. Призначення соціологічної науки в системі правоохоронних органів // Вісник Ун-ту внут. справ. – 1996. – № 1. – С. 124-130.

  416. Музичук О.М. Шляхи підвищення ефективності правоохоронної діяльності громадськості в Україні на сучасному етапі // Право і безпека. – 2002. - № 4. – С.120-125.

  417. Сірий М.І. Актуальні проблеми реформування системи правосуддя в Україні // Державно-правова реформа в Україні. Матеріали науково-пратичної конференції. К. – С. 345-348.

  418. Каминская В.И. Теоретические проблемы социальной обусловленности и эффективности уголовного правосудия // Эффективность применения уголовного закона. - М.: Юрид.лит., 1973. – 208 с.

  419. Литвак О.М. Справедливість – сутність і передумова ефективності правозастосувальної діяльності // Вісник національного університету внутрішніх справ. - 2001. - № 14. - С.112-117.

  420. Тугаринов В.П. Избранные философские труды. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1988. 343 с.

  421. Коваленко А. Чим виміряти ефективність влади ? // Віче. – 2001. – № 1. – С. 85-94.

  422. Эффективность государственного управления: Пер. с англ. / Общ. ред. С.А. Батчикова и СЮ. Глазьева. - М.: Фонд „За экономическую грамотность”: Российский экон. журн.: Изд-во АО «Консалтбанкир», 1998. - 848 с.

  423. Коваленко А.А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: Теорія і практика: Монографія. - К.: Ін–т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. – 512 с.

  424. Атаманчук Г.В. Обеспечение рациональности государственного управления. – М.: Юридическая литература, 1990. – 352 с.

  425. Войтович Р.В. Ідеологія, технологія та стиль у державному управлінні Навч. метод посібн. – К.: Вид-во НАДУ, 2003 – 192 с.

  426. Психологія праці та професійної підготовки особистості: Навчальний посібник / За ред. П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки. – Хмельницький: ТУП, 2001. – 330 с.

  427. They Ekonomic System in an Age of Discontinuity. New–York: New–York University Press. – 1976. – P. 29-41.

  428. Bryant S., Joyce R. Federal Productivity Lesson // The Bureaucrat. - 1984. - V. 13. - № 1. – Р.23-34.

  429. Украинский советский энциклопедический словарь: В 3-х т. / Редкол.: А.В. Кудрицкий (ответ.ред.) и др. - К.: Глав.ред. УСЭ, - 1988. Т.2.- 768 с.

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (2)

    Документ
    3.3. Проблеми створення інвестиційних фондів та компаній, довірчих товариств, недержавних пенсійних фондів та інших фінансових установ в Україні та особливості ліцензування їх операцій
  2. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (6)

    Документ
    Бурхливий розвиток вітчизняної фінансово-господарської сфери, інвестиційна активність, фінансова глобалізація, проникнення електронної комерції у грошовий обіг, поширення нових кредитно-грошових механізмів у господарській діяльності,
  3. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (16)

    Документ
    Актуальність теми. Спрямованість державної політики на розбудову правової та соціальної держави, формування системи суспільних інститутів, які утворюють громадянське суспільство, обумовлюють корінні зміни у сфері правового регулювання.
  4. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (28)

    Документ
    Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 13 Конституції України держава взяла на себе обов’язок забезпечувати соціальну орієнтацію економіки. В юридичній літературі 90-х років минулого століття обґрунтовано підкреслювалося,
  5. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (4)

    Документ
    Актуальність дослідження обумовлена необхідністю подальшого розвитку вітчизняної доктрини щодо правового регулювання інформаційних відносин та потребою у всебічному з’ясуванні можливостей юридичного впливу з боку держави на нове технологічне
  6. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте (11)

    Документ
    Актуальність теми. У наш час, коли відбувається великомасштабна зміна соціального буття, переоцінка цінностей, норм діяльності і поведінки людей у зв’язку з переходом до ринкових відносин, інтеграції в європейський соціокультурний

Другие похожие документы..