Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Конспект'
В жизни каждого театрального коллектива, а тем более- школьного театра, где дети участвуют в процессе создания спектакля, есть время младенчества, взр...полностью>>
'Рабочая программа'
-государственного образовательного стандарта высшего профессионального образования № 170900 - «Подъемно-транспортные, строительные, дорожные машины и...полностью>>
'Документ'
Цель дисциплины: формирование у студентов управленческого мышления, способности решать хозяйственные, социальные и психологические проблемы с использ...полностью>>
'Урок'
Слово учителя. Здравствуйте, уважаемые одиннадцатиклассники. Тема урока «Душа и имя». И с нами на уроке Марина Цветаева. О чем мы будем говорить на ур...полностью>>

Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем змістовий модуль Європейська освітня інтеграція Тема 1

Главная > Методичні рекомендації
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Розвиток транскордонного співробітництва і розширення міждержавних відносин із країнами — членами ЄС і країнами — кандидатами на вступ до ЄС сприятиме впровадженню європейських норм і стандартів у освіті, науці й техніці, поширенню власних освітніх здобутків у Європейський Союз і країни — кандидати на вступ до ЄС, а також зростанню в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграції до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього і науково-технічного середовища.

Тема 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

Задля долучення до Болонського процесу, впровадження ECTS, запровадження наведеної моделі стандартизованого Європейського додатку до диплома у вищих навчальних закладах України, які мають III-IV рівень акредитації, має бути впроваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) та система об’єктивного педагогічного контролю знань.

Підставами для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні є:

  • інтеграція до Європейського простору вищої освіти;

  • вступ до Світової організації торгівлі;

  • входження до Болонського процесу;

  • реалізація дистанційної форми вищої освіти.

Впровадження модульно-кредитної системи у вищій школі України переслідує наступні цілі:

  • досягнення відповідності стандартам європейської системи освіти, яка виходить із знань, умінь та навичок, що є надбанням випускника;

  • запитуваність українських освітянських кваліфікацій європейським ринком праці;

  • затвердження загальносприйнятної та порівняльної системи освітньо-кваліфікаційних ступенів;

  • впровадження стандартизованого додатка до диплому, модель якого була розроблена Європейською Комісією, Радою Європи та UNESCO/CEPES і який містить детальну інформацію про результати навчання випускника;

  • стимулювання викладачів і студентів вищих навчальних закладів до вдосконалення системи об’єктивної оцінки якості знань;

  • забезпечення „прозорості” системи вищої освіти та слушного академічного та професійного визнання кваліфікацій (дипломів, ступенів, посвідчень і таке інше).

Кредитно-модульній системі, як невід’ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції.

Перша — сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого.

Друга — акумулююча, чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

Запровадження кредитно-модульної системи є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.

Модулі у КМСОНП конструюються як системи навчальних елементів, об’єднаних ознакою відповідності визначеному об’єкту професійної діяльності. Останній розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру, зміст і що дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента.

Модульна організація змісту навчальної дисципліни менш за все є механічним перенесенням розділів програми до навчальних модулів, оскільки вимагає глибокої аналітико-логічної роботи над змістовим наповненням дисципліни, структурування її як системи, а не довільного конгломерату наукової інформації.

Другою умовою реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є можливість виділити генеральні наскрізні ідеї професійної діяльності, на розкриття і засвоєння яких спрямований кожний модуль.

Для студента — майбутнього фахівця — важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного застосування і прийняття рішень.

За таких умов зменшується частка прямого, зовні заданого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів роботи студентів під керівництвом викладача (тьютора) та повноцінної самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об’єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання.

Створення системи кредитів має полегшити порівняння закінчених курсів і сприяти максимальному розширенню мобільності студентів.

Кредит (credit) — умовна одиниця виміру навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи окремої дисципліни (курсу), виконаної студентом під час навчання. Кредит — мінімальна одиниця, яка точно документується, часто означає навчання впродовж тижня (суму аудиторної і самостійної роботи студента).

Проблемою для вищої школи України у контексті Болонського процесу є:

  • по-перше, визначення витрат навчального часу студента певного актуального рівня розвитку на адекватне вивчення навчального матеріалу в об’ємі модуля, тобто ув’язування навчального модуля з кредитами;

  • коли місцевий та закордонний заклади вирішать, як їхні бали відповідатимуть оцінкам системи ECTS, відбувається перезарахування оцінок.

Як можна побачити із вищезазначеного, заклади вищої освіти вільні застосовувати шкалу оцінювання системи ECTS найбільш доцільним, на їхню думку, чином. Проте виявлення незначної гнучкості наполегливо рекомендується, оскільки шкалу оцінювання системи ECTS створено для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах-членах ЄС та країнах Європейської асоціації вільної торгівлі.

Місцеві і закордонні навчальні заклади готують інформацію і обмінюються переліком оцінок дисциплін для кожного студента, який бере участь у ECTS до і після навчання за кордоном. Місцевий навчальний заклад визнає загальну суму кредиту, одержаного його студентами у закладах-партнерах за кордоном, щоб кредити для пройденого блоку елементів навчального плану замінили кредити, які у протилежному випадку були би отримані у їхньому місцевому закладі. Навчальний контракт студентові гарантує авансом, що кредити для затвердженої програми навчання будуть перезараховані.

На виконання основних завдань колегії Міністерства освіти і науки від 28 лютого 2003 р. (протокол №2/3-4), що спрямовані на реалізацію Послання Президента України до Верховної Ради України „Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: „Європейський вибір” і Національної доктрини розвитку освіти України, Департаментом вищої освіти разом з вищими навчальними закладами проведено аналіз стану та можливих шляхів реформування організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.

Проведений аналіз показав, що нинішня система підготовки фахівців з вищою освітою має певні недоліки, а саме:

  • відсутність систематичної роботи студентів протягом навчального семестру;

  • низький рівень активності студентів і відсутність елементів змагання в навчальних досягненнях;

  • можливість необ’єктивного оцінювання знань студентів;

  • значні затрати бюджету часу на проведення екзаменаційної сесії;

  • відсутність гнучкості в системі підготовки фахівців;

  • недостатній рівень адаптації до швидкозмінних вимог світового ринку праці;

  • низька мобільність студентів щодо зміни напрямів підготовки, спеціальностей та вищих навчальних закладів;

  • мала можливість вибору студентом навчальних дисциплін.

Для подолання недоліків існуючої системи підготовки фахівців може бути запровадження кредитно-модульної системи, яка передбачає вирішення наступних завдань:

  • відходу від традиційної схеми „навчальний семестр – навчальний рік, навчальний курс”;

  • раціонального поділу навчального матеріалу дисципліни на модулі і перевірки якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;

  • перевірки якості підготовки студентів до кожного лабораторного, практичного чи семінарського заняття;

  • використання більш широкої шкали оцінки знань;

  • вирішального впливу суми балів, одержаних протягом семестру, на підсумкову оцінку з навчальної дисципліни;

  • стимулювання систематичної самостійної роботи студентів протягом усього семестру і підвищення якості їх знань;

  • підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;

  • запровадження здорової конкуренції в навчанні;

  • виявлення та розвиток творчих здібностей студентів.

Одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації системи вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.

Входження України до єдиного Європейського та Світового освітнього простору не можливе без запровадження такого багатоцільового механізму як Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система (ECTS).

Ця система запроваджується на інституціональному, регіональному, національному та Європейському рівнях і є однією з ключових вимог Болонської декларації 1999 року.

Окремі вищі навчальні заклади України мають досить вагомі напрацювання з впровадження елементів ECTS, зокрема з модульно-рейтингової системи оцінювання знань студентів.

Нагальною потребою є розширення впровадження елементів ECTS за рахунок введення кредитно-модульної системи формування навчальних програм; посилення ролі самостійної роботи студентів та змін педагогічних методик, впровадження активних методів та сучасних інформаційних технологій навчання.

Як свідчить практика, час на сесійний контроль при сучасній системі організації навчального процесу використовується не раціонально. Відстрочка зворотного зв’язку на кінець семестру не дозволяє приймати оперативні виховні і дидактичні заходи щодо підвищення якості навчання (контроль будь-якого процесу після його завершення неможливий).

При кредитно-модульній системі організації навчального процесу в вищих навчальних закладах зміст навчальних дисциплін розподіляється на змістові модулі (2-4 за семестр). Змістовий модуль (розділ, підрозділ) навчальної дисципліни містить окремі модулі (теми) аудиторної і самостійної роботи студента. Кожен змістовий модуль має бути оцінений.

Студент інформується про результати оцінювання навчального модуля, як складової підсумкового оцінювання засвоєння навчальної дисципліни.

Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового екзамену (заліку) як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістових модулів з врахуванням „вагових” коефіцієнтів.

Студент, що набрав протягом семестру необхідну кількість балів, має можливості:

  • не складати екзамен (залік) і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку;

  • складати екзамен (залік) з метою підвищення свого рейтингу за даною навчальною дисципліною;

  • ліквідувати академічну різницю, пов’язану з переходом на інший напрям підготовки чи до іншого вищого навчального закладу;

  • поглиблено вивчити окремі розділи (теми) навчальних дисциплін, окремі навчальні дисципліни, які формують кваліфікацію, що відповідає сучасним вимогам ринку праці;

  • використати час, що відведено графіком навчального процесу на екзаменаційну сесію, для задоволення своїх особистих потреб.

Студент, що набрав протягом семестру менше необхідної кількості балів, зобов’язаний складати екзамен (залік).

До Міністерства освіти і науки звернулися ректори провідних вищих навчальних закладів із пропозицією провести педагогічний експеримент, завданнями якого є:

  • обґрунтування доцільних змін у системі управління навчальним процесом на рівні освітньої галузі;

  • обґрунтування технологій управління навчальним процесом у вищому навчальному закладі;

  • обґрунтування підходів до декомпозиції навчальних дисциплін та технологій їх викладання в умовах кредитно-модульної системи;

  • обґрунтування доцільних підходів до системи оцінювання знань студентів в умовах кредитно-модульної системи;

  • обґрунтування підходів підвищення „гнучкості” процесу навчання і можливості адаптованого індивідуального „конструювання” навчального процесу;

  • обґрунтування єдиної комп’ютерної системи управління навчальним процесом у вищих навчальних закладах;

  • обґрунтування вимог до методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу;

  • обґрунтування системи організації самостійної роботи та дистанційного навчання.

На виконання першочергових завдань, що випливають з вищезгаданого, рішенням Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. (протокол №5/5-4) передбачено проведення з 2003/2004 навчального року педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації.

ПЕРЕЛІК

необхідних умов для запровадження

кредитно-модульної системи організації

навчального процесу у навчальних

закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації

  1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями.

  2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.

  3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми „навчальний семестр – навчальний рік – навчальний курс”.

  4. Введення граничного терміну навчання за програмою, включаючи граничний термін бюджетного фінансування.

  5. Дозвіл Міністерства освіти і науки України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, для яких вони затверджені).

  6. Розроблення індивідуальних графіків навчального закладу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

  7. Зарахування на навчання до вищого навчального закладу здійснюється тільки за напрямами підготовки.

  8. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

  9. Формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки.

  10. Введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

ПРОГРАМА

підготовки та проведення педагогічного експерименту

щодо впровадження кредитно-модульної системи

Термін проведення експерименту: 2003-2008 роки

Тема експерименту — кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

Актуальність експерименту — створення передумов для входження України до єдиного європейського та світового простору шляхом впровадження в систему вищої освіти України основних ідей, сформульованих Болонською декларацією 1999 року:

  • побудова Європейської зони вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

  • формування та зміцнення інтелектуального, культурного, соціального та науково-технічного потенціалу України як складової Європи;

  • посилення міжнародної конкурентоспроможності як національної, так і Європейської систем вищої освіти, підвищення їх престижності у світі;

  • конкуренція з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив та престиж;

  • підвищення визначальної ролі університетів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей (університети як носії національної та Європейської свідомості).

Об’єкт експерименту — система вищої освіти України.

Предмет експерименту — кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі — КМСОНП) у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації.

Мета експерименту — науково обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити технологію застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі — ЄКТАС) в системі вищої освіти України та опрацювати сучасні методи оцінювання знань студентів.

Робоча гіпотеза полягає у тому, що існуюча в Україні система вищої освіти забезпечує якісну підготовку студентів, їх конкурентоспроможність на національному і міжнародному ринках праці, але потребує адаптації до вимог, які передбачені ЄКТАС.

Для досягнення мети експерименту та перевірки робочої гіпотези ставляться такі завдання:

На рівні Міністерства освіти і науки України:

  1. Завершити розроблення та введення в дію державного стандарту вищої освіти за напрямами, які включені до експерименту, та стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, що беруть участь в експерименті.

  2. Забезпечити фінансування педагогічного експерименту.

  3. Створити науково-методичний підрозділ для координації та забезпечення проведення експерименту і впровадження його результатів.

  4. Визначити перелік напрямів підготовки та вищих навчальних закладів — учасників експерименту.

  5. Довести до вищих навчальних закладів — учасників експерименту матеріали щодо організації навчального процесу в європейських університетах за системою ЄКТАС та нормативно-методичні матеріали, що регламентують організацію і технологію проведення експерименту.

На рівні вищого навчального закладу:

  1. Вжити заходів щодо проведення експерименту.

  2. Створити робочу групу для організаційного та методичного супроводження експерименту.

  3. Ознайомити науково-педагогічних працівників зі змістом та умовами проведення експерименту.

  4. Підготувати план заходів щодо проведення експерименту, що включає адаптування освітньо-професійних програм підготовки за відповідними напрямами до академічно-орієнтованих програм європейських університетів, розроблення нормативних та методичних матеріалів з дисциплін навчальних планів на основі залікових кредитів України та ЄКТАС тощо.

Очікувані результати:

    • підвищення якості вищої освіти, конкурентоспроможності випускників та престижу національної вищої освіти;

    • введення в дію системи стандартів вищої освіти з урахуванням специфіки кредитно-модульної системи;

    • створення системи оцінювання якості освіти студентів, яка найбільш адаптована до вимог Болонської декларації;

    • нормативно-методичне забезпечення академічної мобільності студентів у вітчизняному та європейському освітянському просторі й створення передумов взаємного визнання дипломів державного зразка про вищу освіту на принципах, передбачених ЄКТС;

    • відпрацювання робочого варіанту КМСОНП освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та необхідної науково-методичної документації з експериментальних напрямів.

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ

про організацію навчального процесу у кредитно-модульній системі

Вступ

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищої освіти.

Однією з передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є досягнення системою вищої освіти України цілей Болонського процесу.

На виконання першочергових завдань, що випливають з вищезазначеного, рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 28 лютого 2003 р. (протокол №2/3-4) та від 24 квітня 2003 р. (протокол №5/5-4) передбачено проведення з 2003/2004 навчального року педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі — КМСОНП) у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації.

При розробці цього положення враховано засади Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої Системи (далі — ЄКТАС).

  1. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ, ПОНЯТТЯ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

У положенні використано терміни, що подані у Законах України „Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. №2984-111 та „Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 р. №40-У, Державному класифікаторі професій ДК 003-96, Комплексі нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти (додаток №1 до наказу Міносвіти України від 31.07.98 р. „285 зі змінами та доповненнями, що введені розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 05.03.2001 р. №28-р) та введені нові терміни відповідно до цілей цього положення , а саме:

    • кредитно-модульна система організації навчального процесу — це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

    • заліковий кредит — це одиниця виміру навчального навантаження необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів;

    • модуль — задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу;

    • змістовий модуль — це система навчальних елементів, що поєднанні за ознакою відповідності певному навчальному об’єктові.

  1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Метою — впровадження КМСОНП є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМСОНП є:

  • адаптація ідей ЄКТАС до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

  • забезпечення можливості навчання студентові за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажанням студента та сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

  • стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

  • унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1. Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати три основні елементи ECTS:

  • інформаційний пакет — загальна інформація про університет, назва напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо;

  • договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків);

  • академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на індивідуальному рівні та за системою ECTS.

3.2. Формування індивідуального навчального плану студента здійс-нюється на підставі змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна формується як система змістових модулів, об’єднаних в блоки змістових модулів та розділи навчальної дисципліни, передбачених для засвоєння студентом.

3.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійсню-ється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін навчання може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

3.4. Індивідуальний навчальний план студента включає нормативи та вибіркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі забезпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, в тому числі відповідності обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здійснювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють академічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає обов’язкову складову індивідуального навчального плану студента.

3.5. Змістові модулі нормативних навчальних дисциплін гуманітар-ного та соціально-економічного циклу при підготовці студентів на споріднених напрямках повинні бути уніфікованими в встановленому порядку.

3.6. Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом формується особисто студентом під керівництвом куратора.

3.7. При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується практичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним напрямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (дисциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити 60 залікових кредитів.

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

3.8. Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю перелі-ку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямків підготовки, коли різниця між обсягами необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах граничного терміну підготовки.

3.9. Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивіду-альний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації заліково-екзаменаційних сесій.

3.10. Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.

4. ПРИНЦИПИ

  • Порівняльної трудомісткості кредитів полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЄКТАС норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне і міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

  • Кредитності полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів частки, які забезпечують:

а) на рівні індивідуального навчального плану — набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;

б) на рівні вивчення навчальної дисципліни — набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою вивчення навчальної дисципліни.

  • Модульності визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів й прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

  • Методичного консультування полягає у науковому та інформаційно-методичному забезпечення діяльності учасників освітнього процесу.

  • Організаційної динамічності полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб праці.

  • Гнучкості та партнерства полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента.

  • Пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

  • Науковості та прогностичності полягає у побудові (встановленні) стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями.

  • Технологічності та інноваційності полягає у використанні ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

  • Усвідомлення перспективи полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом цілей освіти та професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

  • Діагностичності полягає в забезпечення можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі, цілей освіти та професійної підготовки.

5. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

Формами організації процесу в умовах КМСОНП є: лекції, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик, консультацій, виконання індивідуальних та інших завдань викладача, самостійна робота, усі форми і види контролю успішності студентів (окрім державної атестації) та інші форми і види навчальної діяльності. При цьому, залежно від характеру навчальної дисципліни та характеру діяльності студента, якість виконання студентом навчальних завдань оцінюється рівнем їх виконання.

  1. ОРГАНЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання усіх документів, регламентованих чинною нормативною базою щодо вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням особливостей цієї системи.

  1. КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТА

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що встановлюються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється прийнятим у вищому навчальному закладі чином з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Оцінки студентам можна виставляти так:

За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою ВНЗ

А

5 (відмінно)

90-100

ВС

4 (добре)

75-89

DE

3 (задовільно)

60-74

FX

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання

35-59

F

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом

1-34

FX означає: „незадовільно” — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання іспиту;

F означає: „незадовільно” — необхідна значна подальша робота.

Включення даних про незадовільні оцінки до залікової книжки є необов’язковим.

Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

  1. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ПЕРЕРИВАННЯ

ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ

8.1. Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання, зазначений у „Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Міністерством освіти від 15.07.96 №245.

8.2. При переведенні (п.10) студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання, з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю, програми дисциплін (змістові модулі).

При позитивному розгляді ректором заяви, деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 10 навчальних дисциплін.

8.3. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, не зарахованих результатів 3-х семестрових контролів або у зв’язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального плану на наступний рік внаслідок не зарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-логічної схемою підготовки, а також за порушення умов договору про навчання.

8.4. Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторний курс, зазначеного у „Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” від 06.06.96 р. №191.

  1. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ

9.1. Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального плану, виходячи з основних положень: „Порядку призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів”, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 08.08.2001 р. №950.

9.2. При перевищенні граничного терміну навчання стипендія студентам не призначається, оскільки цей етап навчання не фінансується з державного бюджету.

10. КОНТРОЛЬ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ СТУДЕНТА

10.1. Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивіду-ального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на куратора.

10.2. Кураторам може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри, як правило, професор або доцент, грунтово ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти.

Куратор призначається наказом ректора вищого навчального закладу за поданням декана відповідного факультет (директора інституту). У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступнику декана факультету (заступник директора інституту), який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.

10.3. На куратора покладається виконання таких основних завдань:

  • ознайомлення студента з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою;

  • надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних змістових модулів (навчальних дисциплін) за час перебування в інших навчальних закладах України або за кордоном;

  • погодження індивідуального навчального плану студента та подання його на затвердження деканові факультету (директорові інституту);

  • контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про зараховані студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування.

10.4. Куратор має право:

  • відвідувати всі види занять згідно з індивідуальним навчальним планом студента;

  • подавати пропозиції деканові факультету (директорові інституту) щодо переведення на наступний курс, відрахування та заохочення студента;

  • подавати пропозиції щодо поліпшення навчального процесу та діяльності кураторів.

  1. ОСОБЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

В умовах проведення педагогічного експерименту з КМСОНП встановлюються норми часу:

  • для проведення заліку — 0,25 години на одного студента;

  • за керівництво куратору — 4 години на кожного студента за навчальний рік.

Інші норми часу регламентовані наказом МОН України від 07.08.2002 р. №450 „Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліку основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів”.

  

Для проведення педагогічного експерименту потрібно здійснити низку заходів, пов’язаних із створенням робочої групи з розробленням його програми, координаційної ради для супроводу та узагальнення результатів експерименту, визначення складу учасників експерименту, розроблення навчально-методичного та нормативно-правового забезпечення експерименту тощо.

Очікуваними соціальними, економічними та іншими наслідками впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу можуть бути:

  • інтенсифікація навчального процесу та підвищення якості підготовки фахівців;

  • систематичність засвоєння навчального матеріалу;

  • встановлення зворотного зв’язку з кожним студентом на визначених етапах навчання;

  • контроль та своєчасне коригування навчально-виховного процесу;

  • підвищення мотивації учасників навчально-виховного процесу, зменшення пропусків навчальних занять;

  • психологічне розвантаження студентів в кінці семестру;

  • підвищення відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

  • максимальне забезпечення потреб особи у виборі освітнього рівня та кваліфікації;

  • підвищення рівня адаптації особи до зміни вимог ринку праці;

  • скорочення непродуктивного навчального часу (за рахунок ліквідації екзаменаційних сесій);

  • економія матеріальних ресурсів (опалення, електроенергія і т.п.) тощо.

Критерії для оцінки результатів роботи студента повинні бути виражені таким чином, щоб оцінка роботи студента могла бути зіставлена з ними і документально віддзеркалена.

Критерії оцінки якості повинні бути чітко встановлені і ясно виражені для того, щоб забезпечити надійність і однаковість оцінки, а також, щоб підвищити об’єктивність оцінки з метою зведення до мінімуму суб’єктивного підходу.

Оцінка результатів роботи студента це процес:

  • збору достатніх, об’єктивних і надійних доказів знань студента, його розуміння, продемонстрованих навичок і професіоналізму щодо виконання завдань, обов’язків і відповідальності;

  • винесення висновку про те, що доказ співвідноситься з критеріями, зазначеними в Стандарті вищої освіти.

Метою оцінки якості є забезпечення незалежної оцінки ефективності заходів для забезпечення Стандартів вищої освіти на всіх рівнях навчання, підготовки, проведення іспитів і оцінки.

Організація оцінки результатів навчання повинна брати до уваги різні методи оцінки, що можуть надати різні типи доказів рівня знань студента:

  • письмові, усні і комп’ютерні опитування (тестування);

  • перевірка навичок (зокрема, на тренажерах);

  • проекти;

  • безпосереднє спостереження за діяльністю.

Один або декілька з перерахованих вище методів повинний бути обов’язково використаний для одержання доказів наявності знань, розуміння та продемонстрованих навичок, а також доказу здатності студента виконувати професійну діяльність.

Новими концепціями освітнього процесу у вищій школі відзначаються тенденції розвитку вимірювання навчальних досягнень студентів за допомогою тестів. На структуру та кількість тестів, які проводяться, впливає акцент на зв’язках між предметами, що вивчаються. Традиційно тести виконують відбірну функцію. Але ж останнім часом тести використовуються для цілей:

  • діагностичних, щоб дати студенту можливість з’ясувати, що йому ще потрібно вивчити та доробити;

  • управлінських, тобто задля керівництва подальшим процесом навчання та стимулювання.

Тести все більше розглядаються як складова частина компонентів навчальної програми. Їм приділяється повноцінне значення в навчальній програмі.

Критерії для оцінки компетентності повинні відповідати принципам:

  • одержана інформація є об’єктивною, має однозначне тлумачення та відповідним чином повинна використовуватися;

  • метод визначення компетентності має найбільше відповідати суттєвим обставинам і умовам професійної діяльності;

  • процедури оцінки компетентності повинні виконуватися ефективно та моторно;

  • усі потенційні загрози мають бути визначені.

Методи демонстрації компетентності мають служити основою для проведення іспитів та оцінки відповідності кандидата на одержання диплома і запроваджуватися з використанням професійних засобів діяльності.

Іспит та оцінка відповідності кандидата на одержання диплома запроваджується з виконанням процедур об’єктивного контролю:

  • критеріально-орієнтованого тестування;

  • комплексних контрольно-кваліфікаційних завдань (ККЗ),

а також з використанням професійних засобів діяльності на :

  • лабораторному обладнанні;

  • тренажері;

  • реальному об’єкті діяльності.

Оцінка компетентності має включати не тільки першочергові технічні вимоги до роботи, навичок та завдань, котрі мають професійно виконуватися, але й відображати більш широкі аспекти, що необхідні для того, щоб відповідати в повному обсязі тому, що очікується від компетентної роботи випускника на первинній посаді:

  • робота у широкому спектрі обставин;

  • професійне передбачення, готовність та робота в умовах надзвичайних ситуацій;

  • адаптація до нових та змінних вимог.

У вищій освіті України у контексті Болонського процесу мають бути запроваджені іспити за сприянням „третіх юридичних осіб”, якими можуть бути сторонні незалежні експерти, представники ділових кіл, працедавці, інші ВНЗ тощо.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Робоча навчальна програма курсу «Вища освіта І Болонський процес» напряму підготовки: освітньо-кваліфікаційного рівня Програму підготовлено кафедрою фізичної географії І картографії

    Документ
    Мета дисципліни: ознайомлення з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, оволодіння методами та засобами їх запровадження у вищу освіту України.
  2. Методичні рекомендації підготували (1)

    Методичні рекомендації
    Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році (рекомендації методичним, керівним та педагогічним кадрам).
  3. Методичні рекомендації підготували (2)

    Методичні рекомендації
    Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році (рекомендації методичним, керівним та педагогічним кадрам).
  4. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного (1)

    Методичні рекомендації
    Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи загальної середньої освіти в 2010/2011 н.
  5. Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах системи

    Методичні рекомендації
    Згідно з концепцією Базового компонента мета дошкільної освіти – збалансований розвиток дитини, узгодженість у її житті основних тенденцій до самореалізації, саморозвитку та самозбереження, сформованість базису особистісної культури,

Другие похожие документы..