Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат'
Защита состоится « 19 » апреля 2011 г. в 12 часов на заседании диссертационного совета Д 212.136.07 при Московском государственном гуманитарном универ...полностью>>
'Документ'
Однажды известного физика Альберта Эйнштейна спросили: «Как делаются открытия?» Эйнштейн ответил: «А так: все знают, что вот этого нельзя. И вдруг по...полностью>>
'Сказка'
Накануне новогодних и рождественских праздников с 14 по 18 декабря с.г. в павильоне «Форум» ЦВК «ЭКСПОЦЕНТР» пройдет XI выставка - ярмарка «ЛАДЬЯ. Зим...полностью>>
'Документ'
Intensive economic development of the territory as well as the whole country and Krasnoyarsk Krai tends to the strength of anthropogenic loading on t...полностью>>

Програма міжнародної конференції „ дні науки філософського факультету 2008 графік

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Наукове товариство студентів та аспірантів

ПРОГРАМА МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

ДНІ НАУКИ ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ - 2008”

ГРАФІК РОБОТИ конференції

16 квітня

1100 - 1300

Пленарне засідання, актова зала

Головного навчального корпусу (вул. Володимирська, 60)

1400 - 1800

Робота секцій

17 квітня

1000 – 1200

Круглі столи

1215

Заключне пленарне засідання

(актова зала Головного навчального корпусу)

ПЛЕНАРНЕ ЗАСІДАННЯ

16 квітня

11.00

актова зала Головного навчального корпусу

(вул. Володимирська, 60)

Відкриття конференції: якубін олексій, голова НТСА,

аспірант філософського факультету

Вступне слово декана філософського факультету

Конверського Анатолія Євгеновича

доповіді:

Душин О.Е., д.ф.н., проф. СПбДУ (Санкт-Петербург)

Сучасна російська філософська медієвістика: перспективи і стратегії розвитку

Казютинський В.В., д.ф.н., проф., ІФ РАН (Москва)

Філософія та космологія

Привітання гостей конференції

Секція 1. «Історія філософії»

Підсекція 1.1 «Проблеми історії класичної філософії»

(ауд. 326)

Керівники: Алєксандрова О.В., д.ф.н., проф.

Бобошко Н.М., к.ф.н., доц.

Титаренко В.А., асп.

Аль-Фарадж Е.А. Свобода воли. Узловые моменты истории проблемы. От Августина к Паскалю

Бархатков А. И. Философия И. Канта и логический психологизм

Берестов И. В. Представление концепции сущего Парменида как логически возможного ответа на решение «проблемы начала» у Анаксимандра в проблемном подходе к истории философии

Бобошко Н.М. Роль мистецтва в філософії історії Ф.В.Й. Шелінга

Василенко Ю.В. Парменідова форма абсолютизованої самоприналежності буття

Веремійчук І.П. Іронія як форма вираження свободи в романтизмі

Вольф М.Н. Понятия Noos и Xynesis в эпистемологии Гераклита Эфесского

Галазюк О.Д. Иррациональная парадигма философии Платона

Галико Д.І. Дзен-будизм як практичний екзистенціалізм

Гетман І.І. Контраверсійна постать Льва Толстого у творах Льва Шестова

Гончаренко К.С. «Темне Середньовіччя» як крок вперед по відношенню до «Золотої Античності»

Гончарук К.О. «Роз’єднане єднання» як особливий момент філософського діалогу

Горин А.А. Метаморфозы онтологического аргумента в европейской философии

Гоян І.М. Роль Й. Ф. Гербарта у формуванні філософського психологізму ХІХ ст.

Димерець Р.Й. Вчення І.Канта про трансцендентальне опосередкування

Дудчик А.Ю. О возможностях современной интерпретации понятия гегелевской политической философии

Капустін О.О. Витоки та значенння філософії любові у середньовічній теології

Кириченко М.С. Історико-філософське знання в ракурсі зміни методологій

Кітов М.Г. Співвідношення понять: «філософія в Росії», «російська філософія» і «руська національна філософія»

Красноярова Н.Г. Античная философия в контексте философии культуры (культурфилософский подход)

Кузьминська М.С. Образ філософії у давньоболгарській книжності (св. Кирило-Констянтин Філософ, Цар Симеон, Йоан Екзарх Болгарський)

Культенко В.П. Особливості тематизації проблеми свободи у російській релігійній філософії початку ХХ ст.

Михайлов К.А. К вопросу о решении «фаталистического парадокса»: стоики-Кант-Камю

Михайлова І.І. Розум та пізнання у вченні Ніколая Кузанського (Лосєв vs. Касірер)

Нємцова О.А. Методологічні орієнтири філософії Нового часу

Нікітіна З.І. Абсолютна особистість як прототип людської особистості

Оніпко Ю.Д. Філософський аналіз поняття «пристрасть» в етико-науковій складовій вчення Р.Декарта

Павленко І.А. Історико – філософський аналіз витоків лібералізму

Петрушов В.М. Креативні інтенції адогматизму Л. Шестова

Прокопов Д.Є. Феномен «немислення» в контексті проблеми раціональної мотивації волі (Г. В. Ляйбниць)

Рудь Б.Ю. Взаємовідношення людини і держави у філософському вченні Бенедикта Спінози

Рыжкова Е.А. Тема «Мировой бессмыслицы и мирового смысла» в творчестве Евгения Трубецкого

Сідоріна Є.В. Феномен тіла у концептуальному просторі християнського Середньовіччя

Смогоржевська О.М. Особистісні Джерела і характер пантеїзму Бенедикта Спінози

Сушко О.А. Філософія Фрідріха Ніцше

Терехова Л.В. Специфіка містичного досвіду духовного сходження Рейнських містиків

Титаренко В.А. До питання про співвідношення моралі та релігії в філософії І.Канта

Чайка Я.М. Від натурфілософії до філософії природи: історико-філософський аналіз

Черная А. Генезис концепции духа в истории европейской философии

Шапошникова Ю.В. Учение о ценностях Р.Г.Лотце в контексте философии XIX века

Якоб М.М. Деякі концептуальні складові епістемології Дж. Локка

Підсекція 1.2 «Сучасні проблеми світової філософії»

(ауд. 236)

Керівники: Ярошовець В.І., д.ф.н., проф.

Варениця О.П., к.ф.н., доц.

Нікулін А.А., студ.

Абабурко В. И.Употребление перформативов как проблема самоотчуждения человека в теории речевых актов дж. остина

Адаменко Н.Б. Викладання філософії: історичний досвід і сучасний стан

Алімова І.С.Свобода як творення власної долі у Жака Марітена

Андрусишин О.О. Гуманістичні інтенції Е.Фромма

Бокал Г.В. Деякі зауваження щодо актуальних проблем історико-філософської методології

Бугров В.А. До обґрунтування поняття «метасетодологія»

Варениця О.П. Класичний університет в умовах глобалізації

Воротова А.В. Проблемы перевода через призму философско-герменевтической традиции

Гапченко О.В. Метафізичні засади Віденського гуртка

Гейко С.М. Дискурс речей в постмодерністській концепції Жана Бодріяра

Даниленко О.О. Трансформація наративно-текстуальних стратегій філософії пост структуралізму: від сметрі автора до герменевтики ідентичності

Даренський В. М. Феномен М. Гайдеггера у контексті типів філософування

Заболотских К.И. Особености современной испанской религиозной философии

Калінін В.Ю. Деякі прояви антифашизму у філософських поглядах Сартра та Камю

Канівець Б.А. Історіософія А. Тойнбі в системі історико-філософського знання

Кобрин Д.І Дискурс мови у філософії Жака Дерріда і Дональда Девідсона

Колісник О.В Концепція ідентичності у філософському просторі Чарльза Тейлора

Мигла А.В. Функционализм и проблема квалиа

Назарова О.А. Идейные истоки логического позитивизма

Легкун Т.В. Екзистенційна категорія «мужність бути» у філософському вченні Пауля Тілліха

Самчук Р.В. Особливості екзистенціального підходу гуманістичної психології до проблем людського буття Соболевський Я.А. Розуміння особистості в філософській спадщині папи Івана Павла II

Старокожева М.С. «Слабка філософія» Дж. Ваттімо

Угляр Я. Ю. Інтуїтивізм А. Бергсона

Федорович Ю.В. Інтенційне буття свідомості

Чаплінська О.В. Категорія «надії» у філософії Г.Марселя

Шеститко А. А. Диалогичесая проекция «онтологической относительности» У. Куайна

Шичанина Ю.В. Презентация личности философа как проблема историко-философской дидактики

Шкіль Л.Л. Концепція дисциплінарного суспільства у філософії М. Фуко

Ярошовець В.І. Пост метафізичні інтенції Дж. Ваттімо

Секція 2. «Українська філософія: історія та сучасність»

(ауд. 106)

Керівники: Русин М.Ю., к.ф.н., проф.

Руденко С.В., к.ф.н.

Кравчук І.В., асп.

Бабкіна Ю.В. Філософія серця як український варіант релігійної філософії (Г.Сковорода, П.Юркевич)

Будз Г.І. Християнство як основа української історії в історіософії М.Костомарова

Вдовиченко Г.В. Концепції В.Липинського і Д.Донцова як предмет аналізу в праці І.Мазепи «Підстави нашого відродження»

Грицюк Т.О. Прикладне мистецтво українського народу

Даренська В. М. Культурологічна христодицея М.Костомарова

Дойчик М.В. Проблема теодицеї в українській філософській думці доби Відродження

Закала М. М. «Споріднена праця» Г. Сковороди як практична реалізація свободи «істинної людини’

Кондратюк Л.С. Деякі аспекти розвитку української духовної музики в історико-культурологічному вимірі

Косенко Г.О. Гармонізація буття діалог з божественним у філософії Г.С.Сковороди

Кравчук І.В. Способи пізнання та їх характеристика за П.Лодієм

Курпіль Н.І. В.Карпов: полеміка з І.Кантом щодо сутності європейського раціоналізму

Наточій Л.І. Методологія історико-філософського дослідження есхатологічних ідей у давньоруській культурі

Пушкарьов І.В. Монодуалізм М.Я.Грота

Решмеділова О.М. Творчість І.Я.Франка: антропологічний вимір

Рожнов В.С. Слово у А.Ф. Лосева и Г.Г. Шпета

Семикрас В.В. Основні філософсько-правові ідеї Богдана Кістяківського

Стоян Д.В. Феномен Т.Г. Шевченка в творчості І.Ю.Вассияна

Суржик І.О. Етногенез українців в історико-культурному вимірі

Фоміна О. А. Взаємозв’язок українського православ’я та народної культури

Хорошавін О.В. Людське буття: тілесне і духовне, спільне і відмінне в філософії Петра Авсенєва

Цимбал Т.В. Філософія «серця» у творчості Олександра Довженка

Шакун Н.В. Особливості ренесансно-реформаційних інтерпретацій історії в українській філософській думці Шевчук Д. М. Концепція філософії як чистого знання в працях Густава Шпета

Шморгун О.О. І.Франко та В.Винниченко в контексті європейського філософського модерну

Яценко Я. О. Антропософська концепція М.П.Драгоманова

Секція 3. «Теоретична філософія

(онтологія, феноменологія, теорія пізнання)»

(ауд. 233)

Керівники: Богачов А.Л., к.ф.н., доц.

Баумайстер А.О., к.ф.н., доц.

Іващенко І.Г., студ.

Ананьева Е.М. О философских основаниях классической герменевтики

Балясова Ю.В. Категорія «тотальність» як концепт філософського та наукового пізнання

Баюшкін С.Д. Проблема універсальності понять істини та буття в філософії М.Гайдеггера. Методологічний аспект

Березіна В.В. Проблема мови у філософії Г.-Ґ. Ґадамера

Волковинська В.О. Парадокс втрати і віднайдення буття

Гнатів А.Д. Феноменологія дару за Жаном-Люком Маріоном

Дробович А.Е. Проти усталеного розуміння об’єктивності

Евдокимчик Ю.И. «Модернистские» проекты концептуализации вещи

Захарченко М.С. Особливості соціального діяння в умовах інформаційного суспільства (за Альфредом Шюцом та Томасом Лукманом)

Іваницька А.Г. Свобода як проблема і стан людського буття

Іващенко І.Г. Абсолютне знання як джерело феноменології свідомости

Исаков А.Н. Вера, знание и судьба философии

Кудряшев А.Ф. Бытие и проблема обоснования знания

Куслий П.С. Функция истины

Лавський В.Г. Феномен свободы в системе координат «добра» и «зла»: философско-теологическая интерпретация

Лебідь А.Є. Дещо про дефініції поняття «буття»

Лимар О.В. Проблема можливості моралі: компатібілістський підхід (Д.Деннет), його переваги та недоліки Малицька Н. Д. Інтерсуб’єктивність як основа життєвого світу у феномелогічному аналізі соціального світу Альфреда Шюца

Мошенець В.А. Особистісні вияви філософської діяльності

Савинська І.В. Сучасний томізм: актуальні онто-гносеологічні студії

Семикрас В.В. Критика Ричарда Рорті кантіанської та аналітичної філософії

Сухачев В.Ю. Символизм философского опыта мышления

Терлецький В.М. Оцінка Кантового апріоризму в радянській філософії

Ханжи В.Б. Проблема времени в философии и науке: от обратимости к необратимости

Чорноморденко Д.І. Окремі питання онтології у філософському контексті сучасності

Швырков А.И. Два мира

Шклярова І.В. Проблема розуміння в концепції інтерсуб’єктивності Е.Гуссерля

Шувалова І.Л. Слово як архетип дійсності та універсальний символ у мовно-філософській концепції Ґустава Шпета

Эйсмонд А.М. Место виртуальной реальности в феноменологии Э.Гуссерля

Секція 4. «Логіка та дисципліни логічного циклу»

(ауд. 312)

Керівники: Хоменко І.В., д.ф.н., проф.

Колотілова Н.А., к.ф.н., доц.

Мамедова Т.Е., студ.

Алексюк І.А. Паратактичний аналіз непрямих контекстів

Бойко А.П. К вопросу об основаниях классификации вопросно-ответных процедур в рамках аргументации Гудима К.А. Розуміння повідомлення у аргументації

Денисова В. Г. Проблема классификации вопросов в эротетической логике

Джалілова О.М. Нечітка логіка в концепції Латфі Заде

Заремба О.М. Види рекламної аргументації

Капустіна К.М. Проблема впливу в рекламному дискурсі

Ковальчук І.А. Модальні поняття в епістемічній логіці

Колотілова Н.А. Напрями сучасної риторики

Комаха Л.Г. Поняття «дискурс» в структурі трьох концепцій

Кондратюк В.В. Поняття норми та її логічна структура

Коротун О.О. Особливості візуальної аргументації

Коханенко О.В. Принцип достатньої підстави в космологічному аргументі Г.Ляйбніца

Ломачинська Л.В. Проблема інтерпретації висловлювань у деонтичній логіці (за Врігтом)

Луканець І.М. Пошук нових методологічних засад у вивченні проблеми знання (логіко-когнітивний підхід)

Мамедова Т.Е. Два підходи побудови феноменологічної логіки (історично-концептуальний аспект)

Орлов А.І. Практичні прийоми техніки переконання

Орлова А.Г. Логико-философские проблемы в романе У. Эко «Имя розы»

Плахтій М.П. Напрями розвитку логіки наприкінці ХІХ століття за П. Лейкфельдом

Синиця А.С. Вплив теорії «мовленнєвих актів» на розвиток логічної прагматики

Супрун Н.Т. Правила ведення суперечки

Титов А.В. «Воображаемая логика» Н.А. Васильева и математические структуры

Ущаповська Г.В. Критичне мислення в процесі прийняття рішення

Хоменко І.В. Неформальний підхід в теорії аргументації: класифікації напрямків розвитку

Шапіро О.О. Діалог в ігровій моделі конфлікту

Шенгерій Л.М. Я.Хінтікка: застосування стратегічних правил у логіці

Щербина О.Ю. До питання про логічні помилки в юридичних текстах

Секція 5. «Філософія та методологія науки»

(ауд. 327)

Керівники: Добронравова І.С., д.ф.н., проф.

Бійовський М.Р., асп.

Бійовський М.Р. Багатоманітність як необхідна умова існування раціональності

Білоус О.М. Економічна наука та цінності

Богата Л.М. О сближении гуманитарной и естественнонаучной сфер познания

Бойко В.А. Этическая и эпистемическая рациональность в научном познании

Бойчук Н.В. Гармонія як спосіб буття краси в науці

Владленова И.В. Идея о гармоничной вселенной и современные физические представления

Возняк І.М. Досвідне пізнання як суперечність сприйняття у мисленні

Волик О.Ю. Пізнання людської психіки в контексті різних типів раціональності

Волковинський С.О. Коеволюційна стратегія філософії природи

Гончарова Н.А. Смена картин мира: к вопросу о современной научной картине мира

Горбатюк Т.В. Перспективи становлення людини в контексті розвитку технологій третього тисячоліття

Горбунова Л.С. Контроверзи наукового мислення в культурі переходу

Дели-Славов Д.С. Системно-дескрипторный анализ концепций философии науки К. Поппера и Ст. Тулмина в рамках параметрической общей теории систем (ОТС)

Дмитриева М.С. Сбывшееся пророчество или интеграция наук через экстраполяцию метода

Добровольская Е.В. Феноменологические основания компьютерной онтологии

Казютинский В.В. Противоречия встречи теорий в квантовой космологии

Єршова-Бабенко І.В. Методологічні проблеми розробки теорії психіки

Заглада В.М. Особливості наукової раціональності на межі ХХ-ХХІ століть: необхідність оновлення ідеалів та критеріїв

Калинин Э.Ю. Возможные сценарии будущей науки

Капитонова Т.А. Категория взаимодействия в многоагентных системах искусственного интеллекта

Каплунов Д.В. Релятивные составляющие научного знания

Клименко К.В. Загальні та специфічні риси гри як предмету методологічного дослідження

Коваленко С.В. Негэнтропийность как принцип онтологического исследования сущности человека

Коваль М.Д. Комунікативний аспект сучасного розуміння міждисциплінарності

Кочубей Н.В. Світоглядна презентація синергетичних концептів

Кравчук А.А. Основні механізми становлення нового знання в геології

Матросова Н.К. К онтологическому основанию типологизации

Маханьков В.І. Герменевтичні аспекти візуального сприйняття у соціальних науках

Мелков Ю. А. Постнеклассика как парадигма мировоззрения

Нестерова М.А. Этапы развития менеджмента как науки

Ніколаєнко Н.В. Нелінійне мислення в методологічному дослідженні біотехнологій

Охріменко О.Г. Антропологічні можливості технічного розвитку

Перова О.Є. Біоетичне знання як репрезентація діалектичного виміру постнекласичного науково-теоретичного дослідження

Пипич А.І. «Пост-марксизм»: історична ситуація та філософська позиція (тези до загальної постановки проблеми)

Руденко О.В. До питання про статус методології науки

Савостьянова М.В. Від поняття парадигми до теорії парадигми

Самарський А. Ю. Герменевтика в дзеркалі принципу історизму в філософії

Светлов С. В. Философия, история и методология физиотехнологии, хемотехнологии, биотехнологии, социотехнологии и ноотехнологии в контексте периодической системы фундаментальных наук и технологии: межсистемный анализ и синтез проблематики

Сидоренко С.А. Екологічні практики як предмет постнекласичної науки

Смоляр О.А. Філософські аспекти і проблеми еволюції живого

Угляр Я.Ю. Концепція наукових революцій Томаса Куна

Федорова Н.Г. Коммуникативная онтология как основание постнеклассической науки

Форкош С.М. Порівняльний підхід в контексті сучасних методологічних досліджень

Хайруллин Р.Н. Наука как искусство

Чайка Я.М. Місце філософії природи в епоху глобалізації

Секція 6. «Естетична теорія і культурний контексті: проблеми взаємодії»

(ауд. 166)

Керівники: Панченко В.І., д.ф.н., проф.

Солдатська Т.І., студ.

Адамішин І.Б. Екзестенційні виміри естетичного смаку

Баламут М.О. Етнонаціональні особливості процесу формування художнього образу

Басенко І.Ю. Телебачення: апофеоз бездуховності?

Батраева О.В. Дуализм в западноевропейской средневековой эстетике

Бровчук Ю.А. Концептуалізм в контексті постмодерного мистецтва

Бурмаченко К.Ю. Поезія Георга Гейма, як ключ до розуміння експресіонізму

Бурмистров С. Л. С. Дасгупта и Колин Уилсон: конвергенция на поле эстетики?

Васильєва К.І. Від репрезентативності до інтертекстуальності: в пошуках методології сучасної естетики

Герасимчук В.А. Кваліфікативний статус слова у смисловому плані тексту

Герус Ю.А. Архетипическое в личности и образе: М.И.Цветаева. Психея как архетип души и концепт

Гудима К.А. Стиль як засіб вираження (Арістотель «Риторика»)

Ковальчук А.І. Зміст та значення естетичного потенціалу XVI – XVIII ст. в процесі естетичного виховання сучасної української молоді

Коренева Н.А. Проблема идеала в эстетике Гегеля

Кучер Т.А. Естетична свідомість та сучасна молодіжна культура

Москалюк В.М. Лінґвоцид як чинник деестетизації національного мовного простору

Ольховик М.В. Тілесність як принцип необароково дискурсу

Орленко О.Н. Современные проблемы детской сексуальности с точки зрения классического психоанализа Павлова О.Ю. Апатія художнього: естетико-філософський досвід

Полулях Ю.Ю. До семіотики форм естетичного знаку

Пруденко Я.Д. Постмодерний кінонаратив і вербаліка

Сарнавська О.В. До проблему синтезу мистецтв

Скальська Д.М. Культурні реалії та перспективи естетичної науки

Скальська М.Л. Теоретичний потенціал гештальт-естетики Рудольфа Арнхейма

Скороварова Є.В. Естетичний досвід та атенціональність

Скрипник К.В. Проблема тексту в структуралізмі та пост структуралізмі

Солдатська Т.І. Досвід – ключове поняття феноменологічної філософії: естетичний аспект проблеми

Степико К. Процес дегуманізації мистецтва у творчості Казимира Малевича

Стьопіна Ю.Є. Г.-Е.Лессінг: теоретичний контекст «реалістичної естетики»

Тормахова А.М. Місце музики в філософській концепції А.Шопенгауера

Царенок А.В. Естетичні конотації вітчизняних гомілетичних концепцій ХІХ століття

Чабак Л.А. Мовна революція та її вплив на мистецтво слова у реляції «автор-читач»

Швая Д.В. Естетичне підгрунтя української культури кін. ХІХ - поч. ХХ ст.

Шевчук К. C. Метафізичні якості в естетиці Романа Інґардена

Юрьева И.Г. Маргинальное искусство в контексте современных культурных тенденций

Яценко О.Д. Літературність у філософському дискурсі

СЕКЦІЯ 7. «ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ ЛЮДИНИ»

(ауд. 325)

Керівники: Лой А.М., д.ф.н., проф.

Дехтяр В.М., к.ф.н., доц.

Шувалова І.Л., студ.

Абдрашитова И.В. Проблема совершенствования человека в философии Фридриха Ницше

Алілова І.С. Людина – особистість?

Бик Г.Б. Анахоретство як соціокультурний феномен

Бліхар В.С. Раціональність ірраціонального усвідомлення людини

Бондарчук І.М. Проблематика первісного мислення: філософсько-антропологічний аспект

Брайнис Л.М. Сложение судьбы как антропологическая проблема: на примере системы карт Таро

Будз В.П. Тілесність як підґрунтя сенсу людського буття

Вандишев В. М. М.О. Максимович і В.І. Даль: філософування філологів

Вергун О.С. Проблема свободи в філософії Б.П.Вишеславцева

Волинець С.В. Драматизм людського буття

Воронюк О.Л. «Ніщо» як втілення екзистенції у проекті надлюдини Макса Штірнера

Вржеснєвський І.І., Пахомов В.І. Фізичні можливості та фізичні здібності людини: щодо методології дослідження взаємозв’язку

Гарда М. Ф. Технічний розвиток та проблема особистості

Горнова Г.В. Городская проблематика философско-антропологического знания

Гуржи В.С. Виртуальная реальность как неотъемлемая составляющая жизненного мира современного человека

Держко І.З. Становлення метафізики як «природної схильності»

Діденко Л. В. Конструювання реальності: людина на перетині світів

Завадский М.Б. Учение о майевтике: от Сократа к Киркегору

Застольська В.В. Випадок чи доля Імануїла Канта – творця двох світів

Ільїна Г.В. Проблема визнання в контексті дискурсу самоідентичності та самосвідомості

Ільїн В.В. Суб’єктивація сучасності: час і простір

Карнухов К.Л. «Неокартезіанство» Н.Чомського: мова як ментальний феномен

Ковтун Н.М. Концепція пасіонарності Л.Гумільова

Корабльова В.М. Онтоантропологія віртуальності, або віртуал як еманація людської «щойності»

Корж А.Ф., Долженкова Ю.В. Проблема самоопределения личности современного человека: автономия или гетерономия

Кострова Е.А. Понятие «индивидуального закона» у Г.Зиммеля (1858-1918)

Косюга О. О. Антропологія дива

Кохановська М.Г. Розуміння людини у філософський спадщині Івана Павла II

Кузьменко В.В. Поняття правила у філософії мови Пітера Уінча

Кучера Т.М. Взаємозв’язок національної ідентичності та регіоналізму: філософсько-антропологічний аналіз

Лаута О.Д. Герменевтичні стратегії розуміння досвіду в Г.Гадамера

Лобеева В.М. Основные идеи философско-антропологического учения Б.Н.Чичерина

Ломачинська І.М. Психологічні особливості маніпулювання натовпом

Лязгин С.А. Человек как проблема философии рационального

Машталер А.А. Особистість в бутті культури: антропологічний вимір

Мичурина Ю. Ф. Проблема свободы слова в философии С.Н.Булгакова: антропологический аспект

Муравицький В.О. Інформаційна культура як новітня антропологічна риса людської особистості

Назаренко М.С. Есхатологія як «жанр» філософської есеїстикі кінця XX ст.

Петрів І.В. Мовчання як умова спілкування в філософії діалогу

Решмеділова О.М. Модерн в контексті антропологічної методології

Рыжкова Г.С. Личность, ее ценность и ценности

Саволайнен І.П. Проблема самоідентифікації в сучасному світі

Слюсар В.М. Ідея смерті в структурі самореалізації особистості

Сушко В. С. Роль цільової орієнтації інтелекту в духовному становленні особистості

Теліженко Л.В. Тоталогічна модель цілісної людини: онтико-онтологічний концепт

Туренко В.Е. До питання про антропологічні засади філософії Григорія Богослова

Учайкина Н.И. Проблема целостности и смысла человеческого бытия

Фаріон О.О. Антропологічно-екзестенційна домінанта філософії В.І.Шинкарука

Форменко К.А. Е.Фромм: відчуження як феномен хворого суспільства

Шелупахіна К.М. Людина у лабіринті ідентичності: нові контексти ідентифікації в умовах полі культурності

Шляховая Н. Категория «человек» как формообразующая основа философской парадигмы

Шувалова І.Л. Місце суб’єкта у філософії мови Густава Шпета

Секція 8. «Соціальна філософія та філософія історії»

Підсекція 8.1 (ауд. 235)

Керівники: Приятельчук А.О., к.ф.н., доц.

Сайтарли І.А., к.ф.н., доц.

Андрос О.Є., асп.

Амінова О. Сутнісний вимір людської діяльності в умовах сучасності

Балюк Р.В. «Традиція» як соціальна цінність

Бега М.І. Гендерні уявлення і цінності про сучасну українську сім’ю

Бойченко М.І. Системність як характеристика соціального пізнання

Бурий І.О. Парадигмальне окреслення детермінант виникнення сучасних націй

Ващак М. А. Індивідуалізм як вимір українського менталітету

Герасимова Е. М. Економіко-технологічна реальність людства: пошук шляхів дослідження соціально-філософської проблеми

Гончаренко О.Л. Військова освіта: нові пріоритети розвитку

Горохова Л.В. Страх як соціально-філософська проблема

Грицаєнко П.М. Сутність та особливості взаємозв’язку гуманітарних і соціальних наук

Громакова Н.Ю. Дослідження повсякденності шляхти правобережної України в ХІХ ст.: методологічні аспекти

Дзівідзінський В.Є. Сучасні стратегії визначення предмету у філософії права

Дранник В.А. Властивості особистості керівника трудового колективу

Ермолаева Л. К. Онтология самоорганизации человека. синергетический аспект

Зелінський О.М. Особливості моделювання соціально-економічних процесів

Ілляхова М.В. Загальнокультурні детермінанти розвитку уявлень про час

Кабачевская К.В. Значение психологических основ механизма «раскачки» в социальном развитии

Кожем´якіна О.М. Довіра як основа ефективної комунікації

Кузьмина Г. П. Теоретико-методологические принципы органической теории общества

Лазарович Н.В. Від «парадигми людської винятковості» до обгрунтування принципів «етики відповідальності»

Лебедєва С.В. Толерантність як принцип відносин між соціумами у сучасному світі

Левкулич В. В. Соціальна справедливість як актуальна проблема сучасного українського суспільства

Луговська О.В. Проблеми розвитку цінностей громадянського суспільства

Людвиченко М.В. Футурологія в системі гуманітарного знання

Мірненко В.В. Концепт людини економічної: соціально-філософський аспект тлумачення

Марчук В.П. Соціально-філософські аспекти міжкультурної комунікації

Маслаков А.С. Об одном начале социальной философии

Новицкий В.И. Взаимосвязь левой политики и научной рациональности

Носенко О. В. Суперечливість вимірів влади як основної соціально-політичної цінності

Островская Т.В. Теория и практика постколониализма: сравнительный анализ литовского и белорусского опыта

Павлов В. Л. Справедливость и ее формы

Павлов Ю. В. Симулякр істинності як феномен інтелектуальних практик сучасності

Панько Н.М. Пріоритетність морального виховання перед навчанням у системі освіти

Паталаха В. Ф. Соціальна інтеграція: сутність та рівні

Писана А.Ю. «Віртуальність» свободи чи віртуальна (без)відповідальність?

Поцюрко О. Ю. Філософія як любов до мудрості чи мудрість любити

Романенко О.Я. Утопічність як елемент функціонування свідомості

Cавицька І.М. Проблема свободи як звільненої свідомості в історії філософської думки

Саракун Л. П. Пріоритети культурного розвитку України в перехідну добу

Свириденко Д.Б. «Віртуальне» та «віртуальна реальність» у сучасному філософському дискурсі

Смолина Н.С. Теоретико-методологические основания социально-топологического анализа ментальности

Соколов Е.С. Война как социально-философская проблема

Товмаш Д.А. Соціальна віртуальна реальність як складне явище комунікативної природи

Тополь О.В. Соціальний проект старості у суспільній свідомості

Хамрина Ю.А. Ритуал социального признания

Підсекція 8.2

(ауд. 248)

Керівники: Ящук Т.І., д.ф.н., проф.

Бойченко М.І., к.ф.н., доц.

Якубіна В.Л., асп.

Баранец С.Н. Социальная философия для продолженной истории: российский опыт

Боднарчук Л.С. Діалектична теорія конфлікту в індустріальному та постіндустріальному суспільствах

Бойчук С.С. Цивілізаційний підхід: спроба класифікації

Дедюлина М.А. Адхократия в современном обществе

Журавльова А.М. Проблема індивіда в теоріях модернізаційних суспільств: позиція Еріха Фромма

Козловець М. А. Глобалізація як чинник плюралізації ідентичності

Кравчук М.О. Розуміння поняття ідеології у філософських концепціях Карла Маркса та Карла Мангейма

Крижанівська О.М. Різновиди державно-управлінської еліти

Куницкий Д.В. Государство и общество

Кучеренко О. О. Характер філософського розуміння господарства у філософії С.М.Булгакова

Лелека О.В. Соціально-філософський аналіз формально-раціональних та матеріально-раціональних аспектів функціонування влади

Лоскутова Н. О. Генезис соціально-філософського осягнення проблеми взаємовідносин держави та громадянського суспільства

Миролюбенко Є.В. Становлення інформаційного суспільства в епоху глобалізації

Мішалова О.В. Теоретична модель історичного наративу

Науменко О.С. Влада в ідеях Мішеля Фуко

Озерова Т.Ю. И.Г.Гердер как первый философ истории

Осокін М.В. Ідеологічна спрямованість сучасного суспільства: визначення основних векторів

Панафідіна О.П. Майбутнє як філософсько-історична категорія

Прокопенко А.Л. Картина майбутнього та освіта – новий погляд на основи глобального панування

Рижов М.Ю. Проблематика становлення та розвитку інформаційного простору в Україні

Сидоренко О.В. Феномен символического пространства современного университета в работах Пьера Бурдье: критический анализ

Сидорчук Н.С. Проблема співвідношення людини і техніки в добу техногенної цивілізації

Соболь Т. В. Місце особистості в соціальній теорії символічних інтеракціоністів

Сташкевич О.Л. К проблеме формирования гражданско-патриотических ценностей

Степанов А.О. Історіософія кризи О.Шпенглера

Ташпулов В.Я. Особливості теорії цінностей М.Шелера

Тімченко О. П. Екзистенціально-філософський зміст розуміння особистості у творчості М.Бердяєва

Туренко О.С. Солідарність, відповідальність та страх

Фойгт А.В. Дискурсивна етика Юргена Габермаса та його критика неоконсервативних тенденцій на сучасному Заході крізь призму співвіднесення свободи і цінності

Фролова Е.В. Информационно-коммуникационная революция как фактор глобализации

Шевченко О. К. Возможности социально-философского дискурса о власти

Шиленко Б.Є. Релігія в цивілізаційній концепції А.Тойнбі (соціально-філософський аналіз)

Якубіна В.Л. Концепт «Ера Груп» К.Матсющіти як «відповідь» на «виклик» масового суспільства

Секція 9. «ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ»

(ауд. 440)

Керівники: Колотило В.В., к.ф.н.

Злочевська М.В., асп.

Агаджанов В.В. Соціальний контроль: етнічна складова

Басенко І.Ю. Парадигма діалогічності в науковому мисленні

Біленчук П.Д. Філософія права: історіографія проблеми

Блащишина О.В. Основні прогностичні образи ХХІ століття

Буруковська Н.В. Еволюція методологічних концепцій в сфері гуманітарного пізнання

Волковський В.П. Т.Г. Шевченко в альтернативній та контркультурній ретроспективі

Гонтар Т.М. Вплив суспільства та особистості на процес та результат історичного дослідження як методологічна проблема

Гончаренко Н.А. Особливості соціокультурної трансформації особистості у контексті розуміння комунікативної парадигми

Журавлева Е. Ю. Философский смысл понятий «интернет-данные», «интернет-информация», и «интернет-знание»

Зелінський М.Ю. Інтернет: сутність і основні соціокультурні функції

Злочевська М.В. Напрямки діалогічних відносин в античній філософії

Колотило В.В. Специфіка ідентифікаційної функції ідеології

Маньковська Ю.О. Християнське природне право в добу Реформації (М.Лютер): соціально-філософське розуміння

Мартынов М. Ю. Ницшеанский переворот в понимании проблемы власти и методология социогуманитарного познания

Незнамова С.П. Проблема разграничения категорий Текст/Произведение в постмодернизме

Пантелеева И.А. Перфомансные особенности античного дискурса

Поручевская А.Ф. Классическая риторическая дисциплина в системе современного гуманитарного образования

Потіщук О.О. В.І. Вернадський як засновник соціальної історії науки

Тагірова Г.В. Роль аналітичних центрів у формуванні громадської думки

Товмаш Д.А. Філософія управління як гуманітарна дисципліна

Шилкова Л.В. Понимание права в постнеклассической мультирациональности

Секція 10. «філософія культури та культурологія»

Підсекція 10.1

(ауд. 103 в)

Керівники: Гатальська С.М., к.ф.н., доц.

Осадча Л.В., асп.

Бондаренко Л.В. Гра як феномен культури в теоріях Й.Хейзінги та Е.Фінка: порівняльний аналіз

Вандышева-Ребро Н.В. Человек «как бы» в ирреальном мире или человек в мире реальных фантомов и иллюзий

Винник В.Р. Філософія статі у творчості Володимира Винниченка

Влас К.І. Культурно-соціальний статус релігії в епоху глобалізації

Воронова Е.В. Становление диалогического мышления и перспективы развития культуры в XXI веке

Гармаш О.В. Письменность: культурный переворот и/или новый механизм коллективной памяти

Зубачевский М.В. Архетипическое в понимании сущности этнической самоидентификации

Князєва-Лязгіна Н.В. «Символічний обмін та смерть» Ж. Бодрійара. Сучасне бачення проблеми смерті

Комісар Л.П. Ідея інтертекстуальності в світлі семаналізу Ю.Крістевої

Короткевич М.Е. Некоторые аспекты идеологии как социокультурного феномена

Мартысевич А.С. Концепция культуры в философии Ж. Маритена и Р. Гвардини

Мірошниченко В.С. Конотації культури: реальність і гіперреальність (С.Л. Франк і Ж. Бодрийяр)

Осипчик В.В. Идентификация национальной культуры в мультикультурных условиях

Пальваль А.И. «Зверь» как социокультурный код нового общества (Р. Шекли. Хождения Джоэниса)

Серов Н.В. Идеальное и наука о культуре

Сороченко Д.О. Індійська філософія і сучасна культура постмодерну

Супрун А.Г. Криза духовних цінностей у сучасному часопросторі

Шевченко М.А. Точка зрения: несказанное и образ-поверхность

Шолухо Н.Є. Розмаїття інтерпретації концепцій культури Еманюеля Левінаса

Підсекція 10.2

(ауд. 403)

Керівники: Хандогіна Л.Л., к.ф.н., доц.

Легка Н.М., студ.

Абдрахманова М.Ж. Іконографічні витоки українського та російського авангардизму

Білик Г.О. Театралізованість культури на прикладі польської архітектури та міської скульптури

Головкова М.И. Куратор в институциональной структуре современного искусства

Гуменюк Н.Я. Постмодерністські візуалізації мортальності

Дубровіна О.В. Взаємозв’язок традиції і творчості в контексті культурно-історичного процесу

Карповець М.В. Категорія метафізичного хронотопу в осмисленні міста як культурного феномену

Комарова Е.Э. Музыка и ритуал в историко-культурном аспекте

Кулешов Р.Н. Трикстер и трикстерство в культурном пространстве постмодерна

Легка Н.М. Сучасний музей і проблема трансляції духовного досвіду

Лопатина Н.Л. Культурологический аспект вытеснения праздничных традиций и обычаев из советской деревни в ХХ в.

Мухін І.М. Критика культурного розуму (до методології вивчення сучасних культурних протиріч)

Насонова К. Ю. Феномен авторства та його буття в контексті культури ХХ сторіччя

Павленко О.Е. Гра як ознака готичної субкультури

Рещикова И. П. Коммунизм и Царствие Божие

Романюк В.С. Філософський аналіз теракту як провокативного перформансу

Русаков С.С. Символізм в російському мистецтві кінця ХІХ-початку ХХ століття

Семина М.П. Этимология и значение суеверий в архаичных обществах

Суріна Г. Ю. Міфологеми космогонічних міфів як культурні універсалії

Танцюра І.М. Концепції музею сучасного мистецтва

Троценко О.В. Тотемна система індоєвропейців як необхідна складова досліджень архетипів національної ментальності

Хитрова С. Ф. Изучение культур в функционализме

Шаповалова О.А. Інноваційна культура – формотворчий чинник сфери освіти інформаційного суспільства

Шилова И.С. Социокультурная ценность фотографии в контексте коллективной памяти

Шишко Г.М. Положення жінки як вектор культурологічного аналізу традиційної культури Китаю

Щеглова Н.В. Кіберпанк як феномен сучасної культури

Секція 11. «Теоретична та прикладна етика»

(ауд. 267)

Керівники: Аболіна Т.Г., д.ф.н., проф.

Маслікова І.І., к.ф.н.

Руда Н.Г., асп.

Акимова Д.С. Проблема критериев смерти в биоэтике

Алєксєєва К.І. Апріорний зміст моральнісного пізнання

Біленко В.Д. Трансформації суспільної моралі: теоретичні моделі

Вырская М.С. Взаимосвязь этики и экономики в концепции А.Швейцера

Гринчишин Н.І. Проблеми свободи і відповідальності в етико-філософських поглядах Емануеля Левінаса

Душин О.Э. Порядок семейной жизни в средневековых пенитенциалиях

Евдошенко А.Л. Герменевтика и психоанализ: понимание и революция

Колмакова А.В. Новый моральный выбор: «жизнь» или «качество жизни»?

Левченко Т.Г. Феномен любові в «Етиці» М. Гартмана

Максимова І.Ю. Говоріння та мовчання в діалозі: особливості формування етосу

Мала Т.В. Етичні наслідки проведення експериментів над людиною

Маслікова І.І. Суспільне благо як ціннісно-орієнтаційна ідея суспільства добробуту: етичний аналіз

Машкін В.В. Онтологічна структура буття індивіда як вектор моральної орієнтації у філософії Мартіна Хайдегера

Надурак В.В. До питання визначення керуючих параметрів системи моралі

Різник Р.І. Порівняльний аналіз гуманістичної та персоналістичної етики Е.Фромма та М.Бердяєва

Рогожа М.М. Моральнісні чесноти в контексті громадянської етики Відродження

Руда Н.Г. Інституціоналізація моралі в контексті прикладної етики

Савранська Н.О. Етичне коріння корпоративної філантропії

Сафронов П. А. Обязательство и долг

Свирид А. С. Метаэтика как основной вектор развития современной аналитической философии

Сидоренко І.Г. Морально-етична дилема взаємодії «харизматична особистість-спільнота»

Суконкина Т.Н. Нравственные составляющие концепции мультикультурализма

Сулятицька Т.В. Моральний ідеал – одна із проблем етичної науки

Сычев А.А. Экологическая этика и природоохранная практика

Хандогіна Л.Л. Проблема рівності суб’єктів моралі: геніальність та профанність

Черненко Т.В. Правова етика: сучасний стан розвитку та перспективи

Чумак А.Л. Місце та роль етичної інфраструктури в процесі функціонування сучасної кодексової культури

Чухрай Е.І. Пошук призначення і пошук сенсу: онтологічна прірва модерної етики

Ященко Ю.Б. Евтаназія та суспільна свідомість: етика псевдогуманізму

Секція 12. «релігієзнавство в структурі філософського і гуманітарного знання»

Підсекція 12.1 «Філософія та феноменологія релігії»

(ауд. 329 а)

Керівники: Сарапін О.В., к.ф.н., доц.

Тітомир Є.Г., асп.

Базик Д.В. Актуальні проблеми дослідження сучасних виявів первісних релігійних вірувань

Більченко Є.В. Релігія і культура: концептуальні засади діалогу парадигм релігієзнавства та культурології

Голуб О.В. Католицька теологія versus комуністична ідеологія

Горева О.К. Воспроизведение взглядов Марка Теренция Варрона на религию и их использование Аврелием Августином

Дідух Л.Я. Пошуки «Живого Бога» у філософії Лева Шестова

Дзюба О.В. До питання про динаміку елементів в релігійній системі

Касьянчик А.И. Трансформация идеи «религиозного отчуждения» в деятельности тоталитарного неокульта Церкви Сайентологии

Колкунова К.А. Применение определений религии к изучению современных квазирелигий

Костылев П.Н. Когнитивное религиоведение: современное состояние исследований

Кришмарел В.Ю. Теоретико-методологічні зауваження щодо символа в міфі та казці (при дослідженні смерті та любові)

Кузев В.В. Концепт ангелів смерті та покарання як джерело формування демонологічних вірувань (авраамічна традиція)

Кузін В. Гекзапли Орігена у філософській спадщині Александрійської школи

Кузнецова О.В. О некоторых аспектах исследования истоков ритуала жертвоприношения

Кулакевич О.В. Православне тлумачення проблеми прав людини: концептуальні засади

Матюшко О.В. Постать Диявола: зміна витлумачення поняття у філософсько-історичній перспективі

Морозов В.Н. Этические предпосылки формирования герметического герба в Средневековье и в эпоху Возрождения

Москалюк К.О. Філософський ісмаїлізм: синкретизм теології та давньогрецьких філософських традицій

Осинцев А.В. Традиция странного мифического эвфемизма

Осащук М. Філософія Едіти Штайн як шлях пошуку правди

Папаяні І.В. Ідентичність як атрибут релігійного феномену

Пеков А.В. Т.Г. Масарик о православии и русской философии в сочинении «Россия и Европа»

Подобна Є.В. Компаративний аналіз ставлення до смерті в ісламі, буддизмі та зороастризмі

Поліщук Ю.О. Особливості релігійної філософії хасидизму як течії, що виникла в Україні

Ральченко Окс.Г. Гуманістичний потенціал есхатології

Ральченко О.Г. Проблема співвідношення божого та тварного буття в творчості Л.Карсавіна

Руснак О.А. Структура Томістського вчення: проблема існування теологічної метафізики

Сергеева Е.В. Понятие «феноменология религии» у Герардуса ван дер Леу

Тараненко Ю.І. Філософсько-релігійна концепція Фоми Аквінського в державному устрої

Тітомир Є.Г. Любов у Богопізнанні Григорія Нисського

Тройно Н.В. Основания религиозной философии И.Ильина

Шевчук О.В. Протестантський індивідуалізм в тлумаченні К.Барта, Р.Бультмана і Л.Шестова: компаративний аналіз

Щербина О.Л. Ідеологія монотеїзму в сучасному суспільстві та місце ісламу в ній

Ярмола О.В. Методологія дослідження платонізму в релігійно-філософській культурі Київської Русі

Підсекція 12.2 «Соціологія релігії»

(ауд. 441)

Керівники: Середа Г.В., к.ф.н., доц.

Фенно І.М., асп.

Бровикова Ю.В., Королев А.А., Королева Л.А., Кутепова Е.В. Религия и власть в СССР: историко-правовой аспект

Быстров А.А. Сможет ли традиционное христианство возродить Россию?

Виговський В.А., Виговська Т.В. Роль релігійних інституцій та організацій в процесі становлення і розвитку громадянського суспільства в Україні

Градець О.О. Прозелітизм як чинник міжконфесійного спілкування

Дядюшкін О.М. Грузинський та Сербський досвід у питанні державно-конфесійної взаємодії: дві концептуальні альтернативи

Дядюшкіна К.М. Сучасна мусульманська культура

Заболотна Н.А. Етапи становлення й розвитку політичної ідеології ісламського фундаменталізму

Заруцька О.А. «Ісламський підхід» до проблеми скорочення бідності

Исмагилов С.В. Феномен временного брака в шариате

Кисельов О.С. Релігія та економіка: концепція Вернера Зомбарта

Кожушко А.С. Внутрішні й зовнішні фактори політичного радикалізму в ісламі

Матицин О.І. Народне свято як один з видів міжособистісної комунікації

Мудрик О.А. Соціальна доктрина католицизму в умовах глобалізації

Мырзахметов Д.Б. Вклад съездов лидеров мировых и традиционных религий в формирование межрелигиозного диалога

Мірошниченко Д.С. Ісламські фундаменталісти і зброя масового знищення

Олексенко А.В. Проблема взаємовідносин релігії і політики у творчості В.Липинського

Пасічник О.С. Елементи антагонізму у весільних обрядах

Погоріла Л.М. Піднесення статусу жінки як результат революційності поглядів папи Івана Павла ІІ

Прусенок І.Ф. Феномен «свободи сумління»: стадії розвитку і трансформація в історичному просторі

Романюк М.В. Основи соціальної концепції Російської православної церкви

Рутківська І.І. Ісламська релігійна ідеологія

Сафронов Р.О. Основание возникновения «культа человечества» в работах Эмиля Дюркгейма

Смагулов Е.М. Ислам как фактор социально-политической жизни Казахстана

Стужна Н.В. Місце жінки у Корані

Фенно І.М. Екологія та християнське соціальне вчення: точки дотику

Фолиева Т.А. Социальные доктрины религиозных организаций России: анализ интерпретаций

Цимбалій В.В. Позиція РКЦ України щодо суспільно-політичного життя в державі

Шибанова Н.А. Проблема главенства в современной православной семье

Підсекція 12.3 «Психологія релігії»

(ауд. 310)

Керівники: Предко О.І., д.ф.н., проф.

Ягіяєв І.І., студ.

Безродная А.И. Религиозные способы структурирования времени

Білик С.М. Взаємозв’язок антропоструктури та психіки індивіда: пошук ідеалу в творчості Григорія Богослова

Градець О.О. Теїстичні тенденції неорелігійних течій

Кононенко Є.Г. Психологічні аспекти формування релігійної віри в ранньому віці

Костенко А.М. Релігійна віра: різноманітні підходи до визначення поняття

Овчаренко І.В. Специфіка символічних елементів буддійського сакрального мистецтва

Предко Д.Є. Концепція героїчного міфу в контексті психоаналізу

Предко О.І. Структурованість психології релігії

Тітова Г.Є. Харизматичний лідер у нових релігійних течіях

Ягіяєв І.І. Концепція трьох типів поведінки Дж. Леуба як передумова розрізнення ним феноменів магії і релігії

Яртим Н.В. Особливості формування духовних цінностей в контексті філософсько-релігійних традицій

Підсекція 12.4 «Історія релігії»

(ауд. 452)

Керівники: Лубський В.І., д.ф.н., проф.

Кондратьєва І.В., к.ф.н., доц.

Панченко А.В., асп.

Мустафа Абу Алруб Емад. Ісламський джихад: сутність, ідеологія, політична практика

Андросова В.І. Хабад Любавич: особливості існування в Україні

Баранько Я.С. Звичай як вид церковного права

Баханов А.К. Внесок Інокентія Борисова у розвиток проповідництва в Україні

Владиченко Л.Д. Державний орган у справах релігій за часів діяльності українських урядів 1917-1919 рр.

Гераськов С.В. Роль релігії у японському будзюцу

Годованець Н.І. Філософсько-релігієзнавчий аналіз одного з віроповчальних джерел мусульманського права - сунни

Дергачова Э.А. Опыт Католической Церкви в построении взаимоотношений с государством в ХХ веке

Ерікян Р.С. Особливості феномену вірменського християнства у догматично-культовій сфері

Єфименко П.В. Провал «Акту поєднання» 1942 року в контексті проблеми внутрішньоцерковної диференціації всередині Автономної православної церкви

Жумкенов А.К. Конфессиональная структура ислама в Казахстане

Калач В.М. Реформація в Європі. Початок нового життя

Кондратьєва І.В. Станова стратифікація Сасанідської Персії в умовах зороастрійського домінування

Конча С.В. Про деякі обставини поширення християнства на Русі ІХ століття

Крик О.М. Чин отців василіан та їхнє місце в розвитку української педагогіки і науки

Кучмай К.С. Друковані біблійні тексти, поширені Київською митрополією у XVII ст., як спадщина християнської писемності

Лубський В.І. Мозаїка Михайлівського золотоверхого монастиря (до 900-річчя)

Мазурика Ю.В. Теоретические основы православно-конфуцианского диалога: исторический аспект

Максимов А.О. Міжправославні відносини в сучасній Україні

Мартиненко Н.Г. Особливості вітчизняного православного чернецтва

Мозговий І.М. Фарисеї: вчорашні пророки і завтрашні раввини

Москалюк К.О. Внесок Насир ад-Діна ат-Тусі в ісмаїлітську філософію

Ніколенко К.В. Особливості розвитку козацьких релігійних конфліктів. Католицьке питання

Пантелеева А.В. Концепции мессии в Средние века

Панченко А.В. Ретроспективний аналіз виникнення та функціонування закордонних монастирів Київської єпархії XVII-XVIII ст.

Побережний О. С. Виникнення Ордену Босих Кармелітів та його шлях до України

Поліщук Ю.О. Чинники становлення особливостей світогляду українських євреїв

Приступа А.В. Джихадизм у сучасному ісламі

Ральченко Окс.Г. Розуміння образу антихриста в християнській традиції

Супрун О.О. Значення православних духовних центрів Донецької області в сучасному житті людини

Фесенко А.М. Діяльність радянської влади по розколу українського православ’я у 20-х рр. ХХст.

Ханевский А.А. Социально-исторические корни масонства: генезис и учение

Яковець Л.М. Бібліотеки монастирів та соборів – центри збереження джерел християнської писемної культури

Яригіна О.В. Неорелігії: виклик сучасності

Підсекція 12.5 «Теологія, містика, релігія»

(ауд. 310)

Керівники: Предко О.І., д.ф.н., проф.

Ягіяєв І.І., студ.

Адеева В.В. Определение оккультного знания

Білик С.М. Григорій Богослов: пастирство (священство) як найвище релігійне мистецтво християнської психології

Боков Г.Е. Радикальная теология и контркультура: некоторые точки сопряжения

Жуковський В.В. Проблема єдності, триєдності та множинності енергії Бога у філософії Григорія Палами

Зубаирова-Валеева А.С. Религиозное врачевание как особая форма медицины

Клышнюк Н.А. Методы псевдонародной медицины и их соотношение с православием

Куропаткина О.В. Джон Бивер в России: глашатай «взросления» для «новых» пятидесятников

Лещенко І.Л. Проблема походження містицизму (аналітичний огляд)

Любачевская Д.О. Особенности суфийской мистики

Марченко Я. До питання про походження та функції образу домовика у слов’янській міфології

М’яловська А. Щодо енергетичної субстанції

Немов А.К. Проблема современного сатанизма и его влияния на молодёжь через современную рок-культуру

Обухова Н.О. Суфізм як духовний прояв ісламу

Пархоменко А.К. «Стоянки душі» у суфізмі

Радченко Н.А. Особливості метафізичного дуалізму гностиків

Чорна М.Д. Демон як зворотнє відображення людини

Шиптенко С.А. Руководство новых религиозных движений (НРД)

СЕКЦІЯ 13. «ПОЛІТИЧНА ДУМКА ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ»

Підсекція 13.1 «Історія зарубіжних політичних учень»

(ауд. 243)

Керівники: Кирилюк Ф.М., д.ф.н., проф..

Ліпковська-Надєїна Н.А., к.п.н.

Дробот Р.В., асп.

Баторова Э.А. Суверенитет как характеристика политической субъектности в концепциях общественного договора Т. Гоббса и Д. Локка

Батрименко О.В. Марксистська та веберівська концепції бюрократії

Бородюк К.В. Платон як перший європейський ідеолог класового суспільства

Верещинський М.Г. Ідеал політичного устрою в концепції Марка Туллія Цицерона

Воржева Т.О. Основні риси ідеальної держави за Платоном

Гупан В.Н. Проблема політичної еліти в класичній теорії елітизму

Гурицька М.С. Світоглядні версії громадянського суспільства в політичній думці Нового часу

Дубенко Л.В. Кальвінізм – Реформаційний Рух у Франції. Причини виникнення

Дубовик М.В. Вчення римських стоїків про державу та право

Дудченко Є.С. Витоки та метаморфози російського націоналізму

Журавель П.А. Концепція романтичного консерватизму Костянтина Миколайовича Леонтьева

Караваєв В.С. Російський комунізм у політичній філософії Миколи Бердяєва

Кожанова А. В. Причини виникнення держави та народний суверенітет у вченні Ж. – Ж. Руссо

Корнач А. С. Політичні погляди Макса Вебера у працях «Протестантська етика та дух капіталізму» та «Політика як покликання та професія»

Коротченко О. В. Внесок Джона Локка в теорію демократії

Криворучко І.В. Ідея демократії в політичному вченні Шарля Алексіса де Токвіля

Кудіна О.А. Дж.Локк та Т.Гоббс - теоретики природного права

Лавренов Д.А. Економічний аспект анархізму: від Уїльяма Годвіна і Макса Штірнера до сьогодення

Лашко А.В. Ідея «анархістського колективізму» в політичному вченні М.О.Бакуніна

Левенець С.В. Концепція «відкритого суспільства « Карла Поппера

Ліпковська-Надєїна Н.А. Концептуальні засади плюралістичної теорії демократії

Мазур О. В. Томас Мор про проблему війни

Македон І.В. Концепція правлячого класу Гаетано Моска

Михальчишина Н.В. Політична концепція Філофея «Москва – третій Рим» як програма, що лежить біля витоків ідеології XVIст.

Мозговий І.М. Лео Штраус та проблема аналізу історії політичного процесу

Мулярчук М.Д. Основні політичні погляди в праці «Капітал» К. Маркса

Мусієнко М.В. Образ державця у політичній концепції Мак’явеллі

Науменко О.А. Ценность воззрений теоретиков русского анархизма – М.А. Бакунина и П.А. Кропоткина

Носов А.А. Образ правителя у політичній концепції Н.Мак’явеллі (за працею «Державець»)

Олабин О.В. Образ правителя у праці «Державець» Ніколо Мак’явеллі

Павлов А.В. Национализм и социализм Александра Герцена

Панухник Я. Г. Теорія пропаганди Г. Ласуела

Піхота А.А. Ідея народного суверенітету та республіканської форми правління в політичній теорії Томаса Пейна.

Писаренко Д. В. Українське питання у політичних поглядах польського консерватора Станіслава Тарновського

Пуртова К.О. Взаємозалежність Росії та Європи за М.Данилевським.

Романенко О.М. Проблема самодержавства у праці Ю.Крижанича «Політика»

Степанов-Ліхой А.С. Ідея народного суверенітету в політичній концепції Ж.-Ж. Руссо

Стеців А.І. Поняття «ідеальної держави» в утопії Т. Мора

Шерметинська А.О. Концепція свободи у вченні Михайла Бакуніна

Штельмашенко А. Д. Проблема влади в праці Т. Гоббса «Левіафан»

Шматко Ю.В. Проблема взаємовідношення індивіда і соціуму у філософії Ж.-П. Сартра

Шульга А. В. Особливості впливу раннього християнства на формування середньовічної політичної думки

Підсекція 13.2 «Історія політичної думки України»

(ауд. 404)

Керівники: Салтовський О.І., д.п.н., проф.

Коршук Р.М., к.п.н.

Новакова Н.О., асп.

Яковлєва Н.І., асп.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Сумський державний університет Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ Друковані праці співробітників Сумського державного університету за 2008 рік Бібліографічний покажчик Суми-2009

    Документ
    Друковані праці співробітників Сумського Д76 державного університету за 2008 рік: Бібліографічний покажчик.- Суми: Вид-во СумДУ. Бібліотека. Інформаційно-бібліографічний відділ, 2009.
  2. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (2)

    Документ
    Релігієзнавство. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: , 20 .
  3. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки: політологія 040301, спеціальністю політологія 040301, 2010 р с. Робоча програма складена

    Документ
    Історія політичних вчень (Зарубіжні політичні вчення ХХ століття): Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки: політологія 7.
  4. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 020101 культурологія, спеціальністю "культурологія":, 20. с. Розробник (1)

    Документ
    Філософія релігії. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів філософського факультету за напрямом підготовки 6.020101 – культурологія, спеціальністю “культурологія”: , 20 .
  5. Інформація про наукову та науково-технічну діяльність Національного університету «Острозька академія» за 2011 рік Острог, 2011

    Документ
    12 IV.1994 р. Указом Президента України Л.Кравчука був створений Острозький Вищий Колегіум. 5.VI.1996 р. він був перейменований в Острозьку Академію згідно з Указом № 402/96 Президента України Л.

Другие похожие документы..