Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Реферат'
Конец XIX - начало XX века ознаменовался глубоким кризисом, охватившем всю европейскую культуру, явившемся следствием разочарования в прежних идеалах...полностью>>
'Программа'
Планирование составлено на основе государственного стандарта основного общего образования и Программы средней школы под редакцией М.Г. Ахметзянова, К...полностью>>
'Реферат'
Конструирование – один из видов процессов проектирования ЭВМ, заключающийся в воплощении схемотехнических решений. Последовательность этапов конструир...полностью>>
'Документ'
“И Ангелу Сардийской церкви напиши: так говорит Имеющий семь духов Божиих и семь звезд: знаю твои дела; ты носишь имя, будто жив, но ты мертв” (Откр....полностью>>

Зміст вступ 4 Розділ 1 Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

1

Смотреть полностью

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1 Соціальна обумовленість кримінальної

відповідальності за порушення правил ядерної

або радіаційної безпеки 12

1.1. Соціально-економічні і технічні фактори,

які обумовлюють встановлення кримінальної

відповідальності 14

1.2. Нормативні фактори, які обумовлюють

встановлення кримінальної відповідальності 24

1.3. Кримінологічні фактори, які

обумовлюють встановлення кримінальної

відповідальності 34

Висновки 46

Розділ 2 Об'єкт злочинного порушення правил

ядерної або радіаційної безпеки 48

2.1. Загальний та родовий об'єкт 48

2.2. Безпосередній об'єкт злочину

і механізм заподіяння йому шкоди 64

Висновки 82

Розділ 3 Об'єктивна сторона порушення правил

ядерної або радіаційної безпеки 85

3.1. Порушення правил ядерної

або радіаційної безпеки (суспільно небезпечна дія,

бездіяльність) 86

3.2. Наслідки порушення правил ядерної

або радіаційної безпеки 113

3.3. Причинний зв'язок між діянням (дією,

бездіяльністю) та суспільно небезпечними

наслідками 130

Висновки 139

Розділ 4 Суб'єктивні ознаки порушення правил

ядерної або радіаційної безпеки 142

4.1. Суб'єктивна сторона злочину 142

4.2. Суб'єкт злочину 169

Висновки 180

Загальний висновок 182

Список використаних джерел 184

Додаток А 212

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ВСТУП

Актуальність теми дослідження визначається гостротою проблеми забезпечення безпеки людини в умовах техногенного суспільства і, особливо, у сфері використання ядерних та радіаційних технологій. Ядерні установки та джерела іонізуючого випромінювання застосовуються в багатьох галузях виробництва – енергетиці, медицині, геології, будівництві, сільському господарстві, в наукових дослідженнях тощо. У зв’язку з прискоренням науково-технічного прогресу, розвитком промисловості і транспорту, урбанізацією населення постійно зростає попит на енергію. Протягом 2003 року на атомних електростанціях України в експлуатації перебувало 13 ядерних енергоблоків загальною потужністю 11835 МВт, що складає 22,7 % від загальної енергопотужності країни. При цьому частка АЕС від загального обсягу виробництва електроенергії в Україні становить 51 %. Радіаційні технології - потужний інструмент, який дозволяє отримувати речовини з новими фізико-хімічними властивостями, підвищувати інтенсивність виробничих процесів, вирішувати проблеми перероблення промислових і побутових відходів. Активний розвиток таких галузей науки як радіаційна фізика, радіаційна хімія та радіаційна біологія виявив необхідність забезпечення безпеки нових процесів, пов'язаних із убезпеченням використання радіаційних технологій.

Проте впровадження і постійне розширення сфери застосування ядерних і радіаційних технологій пов'язано з можливістю спричинення шкоди життєдіяльності людини. Про розміри цієї шкоди свідчать наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.). Для попередження можливості настання негативних наслідків існує ціла система соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та правових заходів. Серед останніх певне місце займає і кримінальна відповідальність.

В новому Кримінальному кодексі України вперше в історії вітчизняного законодавства було закріплено спеціальну норму, яка передбачає кримінальну відповідальність за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки. У зв'язку з цим актуальним є науковий аналіз злочину, передбаченого ст. 274 КК України.

До цього часу не було самостійної наукової роботи, яка б спеціально присвячувалася характеристиці вказаного злочину. Вирішення низки питань кримінальної відповідальності за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки, яке запропоноване деякими авторами на рівні розділів підручників, навчальних посібників із Особливої частини кримінального права, а також науково-практичних коментарів до КК, носить, як уявляється, фрагментарний і в певній частині дискусійний характер.

Викладені положення слугують підставою визнання всебічного вивчення злочинного порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки актуальною проблемою, що має теоретичне і практичне значення, і обрання її темою дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого "Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого законодавства та системи попередження злочинності" (номер державної реєстрації 0186.0.070883); його тема затверджена рішенням вченої ради Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого 19 травня 2000 р. (протокол № 8).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний науковий аналіз факторів соціальної обумовленості та складу злочину, як підстави кримінальної відповідальності за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки, а також формулювання нових теоретичних положень, надання обґрунтованих рекомендацій з удосконалення чинного законодавства і практики його застосування. Для досягнення цієї мети були визначені такі основні задачі:

- характеристика факторів соціальної обумовленості встановлення кримінальної відповідальності за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки;

- дослідження родового, основного та додаткових безпосередніх об'єктів, що охороняються законом про кримінальну відповідальність, а також визначення механізму спричинення злочином шкоди цим об'єктам;

- визначення змісту і форм суспільно небезпечного діяння, змісту та обсягу суспільно небезпечних наслідків порушення правил ядерної або радіаційної безпеки, встановлення місця вчинення діяння, як ознаки цього злочину, а також розкриття особливостей розвитку причинного зв'язку між діянням та його наслідками;

- дослідження проблеми змішаної форми вини в кримінальному праві, встановлення різних форм співвідношення свідомості та волі винного під час вчинення досліджуваного злочину, а також мети суспільно небезпечної поведінки суб'єкта;

- визначення загальних і спеціальних ознак суб'єкта порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки, дослідження проблеми спеціальної осудності, з'ясування кола осіб, яких може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за цей злочин.

Об'єктом дослідження є порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки, що визнане законом злочином проти безпеки виробництва, соціальна обумовленість встановлення кримінальної відповідальності за нього, об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу цього злочину.

Предметом дослідження виступають положення чинного законодавства, його тлумачення, а також доктринальні положення науки кримінального права з проблем відповідальності за злочини проти громадської безпеки та безпеки виробництва. Теоретичну основу дослідження склали роботи таких учених як П.П. Андрушко, В.І. Антипов, М.І. Бажанов, В.І. Борисов, З.А. Вишинська, С.Б. Гавриш, В.К. Глістін, М.С. Гринберг, П.С. Дагель, І.М. Даньшин, М.А. Єфімов, Е.М. Зінченко, В.А. Квашис, О.І. Коробєєв, М.Й. Коржанський, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнєцова, І.П. Лановенко, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, П.П. Михайленко, Р.І. Міхєєв, В.О. Навроцький, А.В. Наумов, М.І. Панов, А.О. Пінаєв, А.А. Піонтковський, О.І. Рарог, А.Б. Сахаров, В.В. Сташис, Є.Л. Стрельцов, В.Я. Тацій, В.П. Тихий, А.А. Тер-Акопов, А.Н. Трайнін, І.М. Тяжкова, Б.С. Утєвський, М.І. Хавронюк, Н.П. Яблоков, С.С. Яценко та ін.

Методи дослідження. Методологічною основою є комплексний підхід до аналізу порушення правил ядерної або радіаційної безпеки. При виконанні дослідження застосовувалися такі наукові методи:

- логіко-історичний та історико-правовий, що дозволили проаналізувати розвиток поглядів щодо об'єкта дослідження, а також фактори, які зумовлюють кримінально-правову охорону відносин ядерної та радіаційної безпеки в сфері виробництва;

- діалектичний - при дослідженні елементів і ознак складу злочину;

- порівняльно-правовий і догматичний - при опрацюванні законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, що забезпечують кримінально-правову охорону відносин ядерної та радіаційної безпеки в сфері виробництва, порівнянні колишнього і чинного законодавства, а також окремих норм діючого законодавства інших держав і України;

- системно-структурний і функціональні методи, за допомогою яких досліджувалися суспільні відносини безпеки виробництва, відносини ядерної та радіаційної безпеки, а також ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони, суб'єкта злочину під кутом зору з'ясування змісту й удосконалення норм чинного кримінального і ядерного законодавства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням теоретичних проблем кримінальної відповідальності за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки, яка передбачена ст. 274 КК України. Елементами новизни виступають наступні положення:

1. Вперше були визначені та досліджені фактори, які обумовлюють встановлення і збереження кримінальної відповідальності за цей злочин. Зазначені фактори автором було диференційовано на соціально-економічні, технічні, нормативні та кримінологічні.

2. В дисертації отримало подальший розвиток положення про те, що порушення правил ядерної або радіаційної безпеки посягає на групу однорідних суспільних відносин, які забезпечують безпеку виробництва.

3. Зроблено висновок, що основним безпосереднім об'єктом злочину, передбаченого ст. 274 КК України, є ядерна та радіаційна безпека виробництва, додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я людини, додатковими факультативними - відносини власності та екологічна безпека.

4. Вперше досліджено структурні елементи суспільних відносин, на які безпосередньо посягає цей злочин та визначено механізм спричинення шкоди основному і додатковим об'єктам порушення правил ядерної або радіаційної безпеки. Зазначено, що структурними елементами є: предмет - стан ядерної та радіаційної безпеки виробництва (соціальний інтерес), суб'єкти - держава, в особі її спеціально вповноважених виконавчих органів, фізичні особи та їх соціальні об'єднання, соціальний зв'язок - створення та підтримання суб'єктами стану ядерної та радіаційної безпеки виробництва.

5. Вперше дано розгорнутий аналіз ознакам об'єктивної сторони цього злочину. Визначається місце його вчинення - це виробництво, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріали. На підставі опрацювання наукових робіт охарактеризовані зміст понять "дія" і "бездіяльність" щодо досліджуваного злочину. Наведено додаткові аргументи проти виділення самостійної форми злочинної поведінки - порушення спеціальних правил. Зроблено висновок про те, що порушення правил ядерної або радіаційної безпеки належить до злочинів з похідними наслідками. При цьому, основним (проміжним) наслідком є зниження рівня безпеки виробництва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріали, а додатковими (похідними) - створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Проілюстровано специфіку розвитку причинного зв'язку між порушенням, основним і додатковими наслідками.

6. Наведено додаткові аргументи на користь того, що під "іншими тяжкими наслідками" стосовно злочинів проти безпеки виробництва слід розуміти спричинення не тільки тяжких тілесних ушкоджень одній особі а й групові нещасні випадки, а також заподіяння значної матеріальної шкоди або значної шкоди навколишньому природному середовищу. Обґрунтовано визнання реальної загрози спричинення шкоди суспільно-небезпечним наслідком злочину. Зроблено висновок про те, що не всі наслідки, зазначені в ч. 1 ст. 274 КК мають однакову ступінь суспільної небезпечності. Тому пропонується диференціювати відповідальність за створення реальної загрози спричинення шкоди і за заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого.

7. Сформульовані пропозиції щодо вдосконалення редакції ст. 81 Закону України від 8 лютого 1995 р. “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”. Враховуючи, що в абз. 25 ч. 2 ст. 81 цього закону порушення визначено як "необґрунтований або умисний викид радіоактивних речовин в атмосферу, водне середовище та надра в кількостях, що перевищують гранично допустимі рівні", автор вважає вказівку "або умисний" зайвою. Крім того, потребує вилучення із ч. 2 ст. 81 зазначеного закону абз. 27; положення, зазначені у ньому дублюють інші положення цього закону.

8. Зроблено висновок про те, що психічне ставлення особи до діяння може мати форму умислу або необережності, а до наслідків - тільки необережності. Встановлення умислу по відношенню до наслідків виключає кваліфікацію злочину за ст. 274 КК. Визначальним при встановленні характеру злочину є відношення суб'єкта до наслідків, що зазначені в законі.

9. Вперше детально проаналізовано проблему суб'єкта порушення правил ядерної або радіаційної безпеки. Доведено, що до кола суб'єктів цього злочину слід відносити не лише громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, службових осіб, робітників і службовців виробництв, на яких використовуються ядерні або радіоактивні матеріали, а й сторонніх виробництву осіб, які за певних умов, також зобов'язані дотримуватися на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки.

10. На підставі аналізу ознак порушення правил ядерної або радіаційної безпеки сформульовано і викладено у висновках авторські пропозиції по вдосконаленню чинного законодавства і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України про застосування низки норм КК.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні положення, узагальнення та висновки можуть бути використані: у науково-дослідницькій сфері - як матеріал для подальшого розроблення проблеми кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки та безпеки виробництва; у правотворчості - при опрацюванні пропозицій щодо змін та доповнень до чинного кримінального законодавства України з метою його подальшого вдосконалення; у практичній діяльності правоохоронних органів - при застосуванні кримінального закону під час боротьби зі злочинними порушеннями правил безпеки на виробництві; в навчальному процесі - як матеріали при викладенні Особливої частини кримінального права, підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників і методичних вказівок, науково-практичних коментарів до КК України 2001 р, у науково-дослідницькій роботі студентів.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, доповідалися та обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції "Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України" (Луганськ, травень 2002 р.) і міжнародному науково-практичному семінарі "Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України" (Харків, жовтень 2002 р.). Дисертація також пройшла обговорення та рецензування на кафедрі кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (січень 2004 р.). Окремі із сформульованих в дисертації пропозицій використовувалися автором при проведенні практичних занять з кримінального права зі студентами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (2001-2004 рр.).

Публікації. За темою дисертації автором опубліковано чотири наукових статті, які надруковані у спеціалізованих наукових виданнях, а також тези двох наукових доповідей.

Структура роботи обумовлена метою та предметом дослідження. Дисертація складається із вступу; чотирьох розділів, які містять десять підрозділів; висновків до кожного з розділів; загального висновку, списку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг дисертації – 220 сторінок, із них основного тексту 180 сторінок. Кількість використаних джерел - 286 найменувань.

Законодавство та література, матеріали судової практики використані в дисертації станом на 01 листопада 2003 р.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових проблем кримінальної відповідальності за порушення правил ядерної або радіаційної безпеки на підставі чого пропонується:

1. Статтю 274 КК "Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки" викласти у наступній редакції:

1. Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, -

карається ...

2. Те саме діяння, якщо воно заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, -

карається ...

3. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

карається ...

2. Доповнити КК статею, яка б встановлювала кримінальну відповідальність за порушення на виробництві правил хімічної або біологічної безпеки, яку слід розташувати в розділі Х "Злочини проти безпеки виробництва".

3

18

. Рекомендувати Пленуму Верховного Суду України викласти в новій редакції Постанову № 6 від 10 жовтня 1982 року "Про судову практику в справах, пов’язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці", в якій п. 12 викласти таким чином: Під іншими тяжкими наслідками, передбаченими статтями 271-275 КК, треба розуміти спричинення тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі; групові нещасні випадки, що супроводжуються спричиненням хоча б одному з потерпілих тілесного ушкодження середньої тяжкості чи легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, а іншим - менш значних ушкоджень; а також спричинення значної матеріальної шкоди або значної шкоди навколишньому природному середовищу.

4. Доповнити зазначену Постанову п. 15-1 такого змісту: Відповідальність за ст. 274 КК настає лише у тих випадках, коли порушення було вчинене на виробництві, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріали. При цьому, вирішальним є не факт знаходження цих матеріалів на виробництві, а факт встановлення правового режиму безпечного поводження з такими матеріалами на конкретному виробництві. Судам необхідно вимагати від органів досудового слідства приєднання до справ про злочини, передбачені ст. 274 КК, копій нормативних актів (ліцензій, дозволів, санітарних паспортів тощо) які засвідчують правомірність використання ядерних або радіоактивних матеріалів на певному виробництві.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Абрамова А.А. Дисциплина труда в СССР (Правовые вопросы). – М.: «Юрид. лит.», 1969. – 176 с.

  2. Андрейцев В.І. Екологічне право: курс лекцій в схемах. – Київ: Вентурі, 1996.- 208 с.

  3. Антипов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности на взрывоопасных предприятиях или во взрывоопасных цехах: Дисс… канд. юрид. наук: 12.00.08 / Харьк. юрид. ин-т. – Харьков, 1983. – 204 с.

  4. Антонян Ю.М. Взаимодействие личности преступника и социальной среды // Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 30 – М, 1979. – С. 36-37.

  5. Архив Верховного Суда Российской Федерации. Приговор Судебной коллегии по уголовным делам Верховного Суда СССР от 29 июля 1987 г. по делу Брюханова В.П. и других. - 29 с.

  6. Бабаев М.М. Социальные последствия преступности: Учебное пособие. – М, 1982. – 82 с.

  7. Багіров С. Подвійна форма вини і реформа кримінального законодавства України // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України: збірник наукових праць. – 2000. - №2. – С. 106-111.

  8. Багрий-Шахматов Л.В. Социальные проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации. – Одесса: АО БАХВА, 1998. –192 с.

  9. Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины. – Харьков: Право, 2000. – 128 с.

  10. Бажанов М.И. Уголовное право Украины. Общая часть: Конспект лекций. – Днепропетровск: Пороги, 1992. – 166 с.

  11. Базалеев Н.И. Клепиков В.Ф. Литвиненко В.В. Электрофизические радиационные технологии. – Харьков: Акта, 1998. 206 с.

  12. Балюк Г.І. Науково-теоретичні засади виділення ядерних відносин. // Право України – 1999. - №7. – С. 13 -16.

  13. Балюк Г.І. Правові аспекти понять ядерної та радіаційної (радіоекологічної) безпеки // Право України. – 1999. -№12. – С. 62-66.

  14. Балюк Г.І. Проблеми формування і становлення ядерного права України: Автореф. дис... д-ра. юрид. наук: 12.00.06, 12.00.01 / Київск. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2000. – 34 с.

  15. Балюк Г.І. Проблеми формування і становлення ядерного права України: Дис... д-ра. юрид. наук: 12.00.06, 12.00.01 / Київск. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ, 2000 – 351 с.

  16. Барбашова Н. Забезпечення екологічної безпеки при використанні у господарській діяльності ядерної енергії // Право України – 1998. - №6. – С. 43-47.

  17. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Харьков: Основа, 1991. – 360 с.

  18. Бебешко В.Г., Базика Д.А., Коваленко О.М., Талько В.В. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи // Радіаційна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). – 2001. – №1-4. - С. 20-26.

  19. Белокобыльский Н.Н. Безопасность движения и эксплуатации железнодорожного транспорта: Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – Саранск, 1988. – 104 с.

  20. Беляев Н.А. Уголовно-правовая политика и пути ее реализации. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. – 175 с.

  21. Борисов В.І. Необережність та її види: текст лекцїї. – Харків: Юрид. ін – т, 1991. – 21 с.

  22. Борисов В.І. Науково-практичний коментар до розділу Х "Злочини проти безпеки виробництва" КК України 2001 року // Право і безпека. - 2003. - № 2. - Т. 2. - С. 62-70.

  23. Борисов В.І. Основні проблеми охорони безпеки виробництва в кримінальному законодавстві України: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Укр. юрид. академія. - Харків, 1993. - 36 с.

  24. Борисов В.И. Основные проблемы охраны безопасности производства в уголовном законодательстве Украины: Дис… д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Укр. юрид. академия. – Харьков, 1992 – 399 с.

  25. Борисов В.И. Преступления против безопасности в будущем УК Украины. / Сборник кратких тезисов докладов и научных сообщений научно-практической конференции по итогам научно-исследовательских работ, выполненных профессорско-преподавательским составом Украинской юридической академии в 1992 г., 4-5 марта 1993 г. – Харьков: Украинская юридическая академия, 1993. – С. 116-117.

  26. Борисов В.И. Причинная связь при преступном нарушении правил безопасности социалистического производства // Проблемы социалистической законности. Вып. 9: Респ. межвед. науч. сборник / Отв. ред. В.Я. Таций. - Харьков: "Вища школа", 1982. - С. 118-125.

  27. Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Харьк. юрид. ин-т. – Харьков, 1974. – 223 с.

  28. Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ. – Харьков: Издательское объединение «Вища школа», 1977. – 113 с.

  29. Борисов В. Комментарий к разделу Х Уголовного кодекса Украины // Юридичний вісник України. - 2001. - №39. - С. 25-32.

  30. Борисов В.И. Гизимчук С.В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, обеспечивающих безопасность дорожного движения. – Харьков: Консум, 2001. – 160 с.

  31. Борисов В.И. Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Харьков: НПКФ «Консум», 1995. – 104 с.

  32. Бочков Н.П., Аклеев А.В., Балева Л.С. Генетические последствия Челябинских и Чернобыльских радиоактивных загрязнений // Вестник РАМН, 1996. - №6. – С. 64-71.

  33. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основание в советском уголовном праве. – М.: Юрид. лит., 1963. – 276 с.

  34. Бурчак Ф.Г. Дальнейшее укрепление правовой защиты государственной и общественной жизни. – Киев: О-во «Знание» УССР, 1987. – 48 с.

  35. Бюллетень Верховного Суда СССР. - 1987. - №5. - С. 20-21.

  36. Владимиров В.А., Левицкий Г.А. Субъект преступления по советскому уголовному праву: Лекция. – М.: НИ и РИО ВШ МООП РСФСР, 1964. – 60 с.

  37. Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 136 с.

  38. Вышинская З.А. Преступление в области трудовых отношений. – М.: Госюриздат, 1949. – 104 с.

  39. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. – Київ: Верховна Рада України. Інститут законодавства, 2002. – 634 с.

  40. Гавриш С.Б. Основные вопросы ответственности за преступления против природной среды: Автореф. дис… д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Укр. гос. юрид. академия. – Харьков, 1994. – 42 с.

  41. Гельфер М.А. Советское уголовное право. Часть Общая. Вып. 5: Объект преступления. – М.: Изд-во ВЗЮИ, 1960.

  42. Гизимчук С.В. Уголовная ответственность за нарушение правил, норм и стандартов, касающихся обеспечения безопасности дорожного движения: Дисс... канд. юрид. наук: 12.00.08 / Ун-т внутр. дел МВД Украины. – Харьков, 1999. – 207 с.

  43. Глистин В.К. Обсуждение теоретической модели Общей части УК // Советское государство и право. – 1988. - №8.

  44. Глистин В.К. Проблема уголовно-правовой охраны общественных отношений (объект и квалификация преступлений). – Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. – 127 с.

  45. Гогин Е.Е., Бенецкий Б.А., Филатов В.Н. Радиационные поражения, их медицинские последствия и возможности индивидуальной защиты (по материалам конференции состоявшейся в Москве 20-21 ноября 1991 г.) // Тер. арх. – 1992. – Т. 64. – С. 104-108.

  46. Госодарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - Ст. 462.

  47. ГОСТ 12.0.002-80. Система стандартов безопасности труда. Термины и определения. – М., 1980.

  48. Гошовський М. Велечина майнової шкоди, заподіяної злочином, та її вплив на кримінальну відповідальність // Право України. – 1996. - №9. – С. 67-70.

  49. Гринберг М.С. Место преступной небрежности в ряду возмущающих явлений (помех) / Проблемы борьбы с преступной неосторожностью. Вып. 2: Межвуз. темат. сб. / Научн. ред. П.С. Дагель. – Владивосток: ДВГУ, 1978. – С. 31-39.

  50. Гринберг М.С. Объективная сторона преступления в области использования техники // Труды по правоведению. Материалы конференции Новосибирского факультета Свердловского юрид. ин-та по итогам научно-исследовательской работы 1967 г. – Новосибирск, 1968. – С. 106-107.

  51. Гринберг М.С. Понятие преступной самонадеянности // Правоведение. – 1962. – №2. – С. 97-105.

  52. Гринберг М.С. Преступления против общественной безопасности: Учебное пособие. – Свердловск, 1974. – 177 с.

  53. Гринберг М.С. Преступное невежество // Правоведение. – 1989. - №5. – С. 74-79.

  54. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963. – 132 с.

  55. Гринберг М.С. Психофизиологические возможности человека и уголовная ответственность // Сов. гос-во и право. – 1974. - №12 – С. 71-75.

  56. Гуцул Є. Хоч би розбір польоту не переріс у розбірки... // Дзеркало тижня. - 2002. - №30. - С.3

  57. Дагель П.С. Неосторожность. Уголовно-правовые и криминологические проблемы. – М.: Юрид. лит., 1977. – 144 с.

  58. Дагель П.С. Условия установления уголовной наказуемости // Правоведение. – 1975. - №4. – С. 67-74.

  59. Дагель П.С. Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1974. – 244 с.

  60. Демичев Д.М. Правовые проблемы преодоления последствий Чернобыльской катастрофы // Государство и право. – 1998. - №1. – С. 15-24.

  61. Дмитрієв А.І. Муравйов В.І. Міжнародне публічне право: навчальний посібник. – Стереотипне вид. – Київ: Юрінком Інтер, 2001. – 640 с.

  62. Дудченко Н.А. Общественное производство: структура и факторы развития. – Киев, 1991. – 211 с.

  63. Дурманов Н.Д. Понятие преступления. – М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948. 311 с.

  64. Дурманов Н.Д. Стадии совершения преступления. – М.: Госюриздат, 1955. – 221 с.

  65. Емельянов А.М. К уточнению понятий умышленного и неосторожного преступного поведения // Уголовное право в борьбе с преступностью. – М., 1981. – С. 107-118.

  66. Ефимов М. Причинная связь в уголовном праве. – Советская юстиция. – 1966. - №15. – С. 8

  67. Загальна декларація прав людини // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – Київ: Наук. думка, 1992. – С. 18-24.

  68. Загальні положення забезпечення безпеки атомних станцій: Затверджені наказом Державної адміністрації ядерного регулювання України № 63 від 9 грудня 1999 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - № 11. – Ст. 430.

  69. Загальні положення забезпечення безпеки при знятті з експлуатації атомних електростанцій та дослідницьких ядерних реакторів: Затверджені наказом міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №2 від 9 січня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. - № 4. – Ст. 163.

  70. Загородников Н.И. Советское уголовное право. Части Общая и Особенная. – М: Юрид. лит., 1975. - 568 с.

  71. Заявление об экологических последствиях ввода в эксплуатацию энергоблока №4 ОП «Ривненская АЭС» // Зеркало недели. – 2002. - №3 (378). – 26 января. – С. 10.

  72. Зелінський А. Визначення форм вини у вчиненні деяких злочинів // Радянське право. – 1977. - №8. – С. 74-78.

  73. Зелінський А.Ф. Про відповідальність за рецидив у новому кримінальному законодавстві // Право України. – 1996. - №5. – С. 61-62.

  74. Зелинский А.Ф. Повторение преступлений как преступная деятельность // Гос-во и право, 1995. - №12. – С. 55-59.

  75. Зинченко Э.Н. Уголовная ответственность за нарушение правил безопасности горных работ. - Киев; Донецк: Вища школа, 1979. - 148 с.

  76. Злобин Г.А. Основания и принципы уголовно-правового запрета // Сов. гос-во и право. – 1980. - №1. - С. 70-76.

  77. Иллеш А.В. Пральников А.Е. Репортаж из Чернобыля: Записки очевидцев, комментарии, размышления. – М.: «Мысль», 1987. – 157 с.

  78. Инструкция о порядке посещения и пребывания на территории Национального научного центра "Харьковский физико-технический институт": Утверждена приказом Генерального директора ННЦ "ХФТИ" № 288 от 18 октября 2002 г.

  79. Иойрыш А.И. Научно-технический прогресс и новые проблемы права. - М.: "Международные отношения", 1981. - 168 с.

  80. Иойрыш А.И., Супатаева О.А., Парик Р.Ю. Государственный надзор за обеспечением безопасности атомной энергетики: правовые проблемы. - М.: "Наука", 1991. - 238 с.

  81. Карпец И.И. Современные проблемы уголовного права и криминологии. – М.: Юрид. лит., 1976. – 224 с.

  82. Карпец И.И. Уголовное право и этика. – М.: Юрид. лит., 1985. – 256 с.

  83. Карпушин М.П. Курляндский В.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М.: «Юрид. лит.», 1974. – 232 с.

  84. Касынюк В.И. Уголовная ответственность за транспортные преступления. Киев: «Вища школа», 1977 - 32 с.

  85. Квашис В.Е. Преступная неосторожность: социально-правовые и криминологические проблемы. – Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1986. – 192 с.

  86. Кириченко В. Смешанная форма вины // Сов. Юстиция. – 1966. - №19. – С. 13-15.

  87. Ковалев М.И. Общественно опасные последствия преступления и диспозиция уголовного закона // Сов. гос. и право. – 1990. - №10. – С. 38-44.

  88. Ковалев М.И. Васьков П.Т. Причинная связь в уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1958. – 72 с.

  89. Коган В.М. Изучение эффективности уголовно-правовых норм: аспекты и уровни анализа / Проблемы правосудия и уголовного права. – М., 1978. – С. 119-130.

  90. Колбасов О.С. Концепция экологической безопасности (юридический аспект) // Сов. гос. и право. – 1988. - №12. - С. 43-49.

  91. Колбасов О.С. Научно-технический прогресс и проблемы охраны окружающей среды // Научно-техническая революция, управление и право. - М., 1975. – С. 172 –183.

  92. Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами: Затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 480 від 29 квітня 1996 р. (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 542 від 5 квітня 1999 р.) // Офіційний вісник України. – 1999. - №14. – Ст. 577.

  93. Конвенція про ядерну безпеку від 20 вересня 1994 р. // Ядерне законодавство (збірник нормативно-правових актів). - Київ: Ін Юре, 1998. - С. 517 - 527.

  94. Конституційне право України: Конспект лекцій / За ред. Тодики Ю.М. – Харків, 1997. – 170 с.

  95. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – 376 с.

  96. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996 р. - № 30. - Ст. 141.

  97. Копейченко А.П. Борьба с нарушениями правил безопасности движения и эксплуатации автомототранспорта в СССР: Дис… канд. юрид. наук / Харьк. юрид. ин-т. – Харьков, 1967 – 281 с.

  98. Коржанский Н.И. Объект посягательства и квалификация преступлений. – Волгоград, 1976. – 120 с.

  99. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. - К.: Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001. - 656 с.

  100. Коржанський М.Й. Уголовне право України. Частина Загальна: Курс лекцій. – К.: Наукова думка та Українська видавнича група, 1996. – 336 с.

  101. Коробеев А.И. Некоторые тенденции советской уголовно-правовой политики на современном этапе // Вопросы уголовной ответственности и наказания: Межвузовский сборник. – Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1986. – С. 9-15.

  102. Коробеев А.И. Советская уголовно-правовая политика. – Владивосток: Изд-во ДВГУ, 1987. – 268 с.

  103. Корчева З.Г. К вопросу о составах преступлений со сложной формой вины / Научная конференция профессорско-преподавательского состава Харьковского юридического института (февраль 1968 года). Тезисы докладов. – Харьков: Изд-во Харьковского университета, 1968. – С. 181-183

  104. Корчева З.Г. Сложная форма вины в преступлениях, связанных с нарушением специальных правил / Проблемы социалистической законности на современном этапе коммунистического строительства. Краткие тезисы докладов и научных сообщений республиканской научной конференции 21-23 ноября 1978 г. – Харьков: Юрвуз, 1978. – С. 203-204.

  105. Косенко М.М. Медицинские последствия облучения населения вследствие радиационных инцидентов на Южном Урале: Автореф. дис… д-ра мед. наук. – М., 1991. – 40 с.

  106. Коткова Ю.С. Невиновное причинение вреда, обусловленное экстремальными ситуациями или нервно-психическими перегрузками: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.08 / Уральск. гос. юрид. академия. – Екатеринбург, 2003. – 20 с.

  107. Красавчиков О.А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности. – М.: Юрид. лит., 1966. – 200 с.

  108. Кривобок В., Сульженко Ж. До потання про визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної злочином // Право України. – 1997. - №3. – С. 49-50.

  109. Кригер Г. Еще раз о смешанной форме вины // Сов. юстиция. – 1967. - №3. – С. 5-6.

  110. Крикунов Г.Н. Негодченко А.В. Основы охраны труда. – Днепропетровск, 1999. – 144 с.

  111. Кримінальне право Украіни: Загальна частина:Підручник для студентів юрид. спец. вищ. Закладів освіти /М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Киів-Харків: Юрінкомінтер-Право, 2001. – 416 с.

  112. Кримінальне право Украіни: Особлива частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти. /М.І. Бажанов, В.Я. Тацій, В.В. Сташис, І.О. Зінченко та ін.; За ред. Професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2001. – 496 с.

  113. Кримінальне право Украіни: Особлива частина: Підруч. для студ. юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, С.Я. Лихова та ін.; За ред. П.С. Матишевського, С.С. Яценка, П.П. Андрушка. - Київ: Юрінком Інтер, 1999. - 896 с.

  114. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України . - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

  115. Кримінальний кодекс України з постатейними матеріалами: Офіційне видання станом на 20 липня 2000 р. - Ужгород: ІВА, 2000. - 536 с.

  116. Кримінальний кодекс Української РСР: Офіціальний текст із змінами на 1 вересня 1958 р. та з додатками постатейно-систематизованих матеріалів. - Київ: Держполітвидав УРСР, 1958. - 162 с.

  117. Кримінально-процесуальний кодекс Української РСР від 28 грудня 1960 р. // Кодекси України. - 2003. - № 3.

  118. Крылов И.Ф. Преступления в области техники безопасности и их расследование. – М., 1954.

  119. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. – М.: Госюриздат 1960. – 244 с.

  120. Кудрявцев В.Н. Право и поведение. – М.: Юрид. лит., 1978. – 191 с.

  121. Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. – М.: Госюриздат, 1958. – 220 с.

  122. Кузнецова Н. О квалификации вины // Сов. юстиция. – 1980. - №23. – С. 24-26.

  123. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. – 232 с.

  124. Кузнецова Н.Ф. Злобин Г.А. Социальная обусловленность уголовного права и научное обеспечение нормотворчества // Сов. гос-во и право. – 1976. - №8. – С. 76-83.

  125. Куринов Б.А. Квалификация транспортных преступлений. – М: Изд-во Моск. ун-та, 1965. – 236 с.

  126. Куринов Б.А. Уголовная ответственность за нарушение правил движения на автотранспорте. – М.: Госюриздат, 1957. – 140 с.

  127. Курс советского уголовного права. Часть Общая. Т. 1 / М.Д. Шаргородский, И.И. Солодкин, С.А. Домахин и др. / Отв. ред. Н.А. Беляев и М.Д. Шаргородский. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1968. – 648 с.

  128. Курс советского уголовного права. Часть Особенная. Т. 3 / Н.А. Беляев, Г.З. Анашкин, В.С. Прохоров и др. / Отв. ред. Н.А. Беляев и М.Д. Шаргородский. – Л: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. – 836 с.

  129. Курс советского уголовного права: в 6 томах. – Т. 2: Преступление / А.А. Пионтковский / Ред. кол.: А.А. Пионтковский, П.С. Ромашкин, В.М. Чхиквадзе. – М.: Наука, 1970. – 516 с.

  130. Курс советского уголовного права: В 6-ти томах. – Т. 6: Преступления против государственного аппарата и общественного порядка. Воинские преступления / В.Ф. Кириченко, Ш.С. Рашковская, Н.А. Стручков и др. / Ред. кол.: А.А. Пионтковский, П.С. Ромашкин, В.М. Чхиквадзе. – М.: Наука, 1971. - 559 с.

  131. Курс уголовного права. Общая часть. Том 1: Учение о преступлении. Учебник для вузов. / Г.Н. Борзенков, В.С. Комиссаров, Н.Е. Крылова и др. / Под ред. Н.Ф. Кузнецовой и И.М. Тяжковой - М.: Изд-во ЗЕРЦАЛО, 1999. – 592 с.

  132. Лазарев А.М. Субъект преступления. – М.: ВЗЮИ, 1981. – 63 с.

  133. Лановенко І.П. Боротьба із злочинами проти трудових прав та безпеки виробництва. – Київ: Наукова думка, 1972. – 216 с.

  134. Лановенко И.П. Охрана трудовых прав: Теоретические проблемы развития уголовного законодательства Украинской ССР. – Киев: «Наукова думка» , 1975. – 319 с.

  135. Лановенко И.П., Чангули Г.И. Уголовно-правовая охрана трудовых прав граждан. – Киев, 1989. – 280 с.

  136. Легасов В. Проблемы безопасного развития техносферы // Коммунист. – 1987. - №8. – С. 95.

  137. Легасов В.А., Феоктистов Л.И., Кузьмин И.И. Ядерная энергетика и международная безопасность // Природа. – 1985. - №6. – С. 6-16.

  138. Ліцензійні вимоги до підготовки персоналу АЕС України: Затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №8 від 16 січня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. - №27. – Ст. 1022.

  139. Ліхтарьов І.А. Ковган Л.М. Нові віяння в філософії радіологічного захисту та Чорнобильській досвід // Радіаційна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). – С.86-96.

  140. Лукьянов В.В. «Двойная» вина – свидетельство отставания юридической науки от требований технического прогресса // Гос-во и право. – 1994. - №12. – С. 53-64.

  141. Малинин Б.В. Причинная связь в уголовном праве. - СПб: Изд-во "Юридический центр Пресс", 2000. - 316 с.

  142. Мальцев В.В. Принципы уголовного законодательства и общественно опасное поведение // Гос-во и право. – 1997. – №2. – С. 98 –102.

  143. Мальцев В.В. Социальная ответственность личности, уголовное право и уголовная ответственность //Известия вузов: Правоведение. – 2000. - №6. – С. 152-169.

  144. Маляренко В. Окнян В. Порушенням правил пожежної безпеки – безпомилкову судову оцінку // Радянське право. – 1991. - №5. – С. 21-22.

  145. Макашвили В.Г. Уголовная ответственность за неосторожность. М.: Госюриздат, 1957. – 212 с.

  146. Маргулис У.Я. Радиация и защита. – М: Атомиздат, 1969. – 120 с.

  147. Матышевский П.С. Ответственность за преступления против общественной безопасности, общественного порядка и здоровья населения. – М.: «Юрид. лит.», 1964. – 158 с.

  148. Медико-социальные последствия ядерных катастроф (Семипалатинск – Алтай, Южный Урал, полигон «Северный – Новая Земля», Чернобыль / Васильев Н.В., Мальцев В.И., Коваленко В.М. и др. – Киев: «Здоровье», 1999. – 296 с.

  149. Мельник О. Біду можна було б відвернути // Урядовий курєр. - 2002. № 138. - С. 2.

  150. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – Київ: Наук. думка, 1992. – С. 36-58.

  151. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – Київ: Наук. думка, 1992. – С. 24-36.

  152. Михеев Р.И. Невменяемый в советском уголовном праве (Субъект и личность): Учебное пособие. – Владивосток: ДВГУ, 1981. – 120 с.

  153. Михеев Р.И. Проблемы вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. – Владивосток: Изд-во Дальневост. ун-та, 1983 г. – 300 с.

  154. Михеев Р.И. Социальная безответственность // Совершенствование уголовного законодательства и практики его применения: Межвузовский сборник. – Красноярск: Изд-во Краснояр. ун-та, 1989. – 192 с.

  155. Михеев Р.И. Уголовная ответственность лиц с психофизиологическими особенностями и психогенетическими аномалиями. – Хабаровск, 1989. – 95 с.

  156. Михлин А.С. Последствия преступления. – М.: Юрид. лит., 1969. – 104 с.

  157. Народная газета. – 1995. – 16 мая.

  158. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. У 2-х ч. Особлива частина / П.П. Андрушко, Т.М. Арсенюк, О.Г. Атаманюк та ін. / Під заг. ред. М.О. Потебенька та В.Г. Гончаренка. - К.: Форум, 2001. - 944 с.

  159. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А.М. Бойко, Л.П. Брич, В.К. Грищук та ін. - 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - Київ: Атіка, 2003. - 1056 с.

  160. Наумов А.В. Российское уголовное право. Общая часть: Курс лекций – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК , 1999. – 590 с.

  161. Научно-технический прогресс: Словарь. – М., 1987.

  162. Нерсесян В.А. Неосторожная вина: проблемы и решения // Гос-во и право. – 2000. - №4. – С. 59-70.

  163. Нерсесян В.А. Ответственность за неосторожные преступления. - СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 223 с.

  164. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1960 – 229 с.

  165. Новое уголовное право России. Особенная часть. /Под ред. Кузнецовой Н.Ф. – М.: Зерцало ТЕИС, 1996.

  166. Новоселов Г. Без преступных последствий нет преступления // Российская юстиция. – 2001. - №3. – С. 56.

  167. Номоконов В.А. Проблема воли в советском уголовном праве (в аспекте взаимосвязи «личность-ситуация»): Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.08 / Свердловск. юрид. ин-т. – Свердловск, 1974. – 21 с.

  168. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97): Державні гігієнічні нормативи: ДГН 6.6.1 – 6.5.001 – 98: Видання офіційне. – Київ, 1998. – 125 с.

  169. Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000). – Київ, 2000. – 80 с.

  170. Ожегов С.И. Словарь русского языка: 70000 слов. / Под ред. Н.Ю. Шведовой - 23-е изд. испр. – М.: Рус. яз., 1991. – 917 с.

  171. Омелянець М.І. Стан та прогноз медико-демографічної ситуації на територіях Украіни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи // Радіацайна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). – 2001. - №1-4. – С. 30-42.

  172. Орехов В.В. О социологических исследованиях в уголовном праве // Вестник ЛГУ. – 1991. – Сер. 6. – Вып. 1 (№6). – С. 65-68.

  173. Орлов В.С. Субъект преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1958. – 260 с.

  174. Основания уголовно-правового запрета: Криминализация и декриминализация / Под ред. В.Н. Кудрявцева и А.М. Яковлева. – М.: Наука, 1982. – 304 с.

  175. Основні радиаційні і медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні // Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні в наслідок Чорнобильської катастрофи: Збірник законодавчих актів та нормативних документів: 1991-1998 роки: Видання офіційне. – Київ, 1998. – 616 с.

  176. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ): Державні санітарні правила: ДСП 6.074.120-01: Видання офіційне. – Київ, 2001. – 127 с.

  177. Павлов В.Г. Субъект преступления и уголовная ответственность. – СПб: Изд-во «Лань», Санкт-Петербургский университет МВД России, 2000. – 192 с.

  178. Пащенко А.А. Нарушение правил ядерной или радиационной безопасности: состав преступления // Проблеми відповідальності за злочини проти громадської безпеки за новим Кримінальним кодексом України: Матер. міжнар. наук.-практ. семінару 1-2 жовтня 2002 р., м. Харків / Голов. ред. В.В. Сташис. - Харків, 2003. - С. 281-284.

  179. Пащенко А.А. О месте совершения преступления, предусмотренного ст. 274 УК Украины // Проблеми законності. Вип. 58: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2002. - С. 190 -195.

  180. Пащенко А.А. Об основном непосредственном объекте нарушения правил ядерной или радиационной безопасности // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. - 2002. - №3. - С. 161-168.

  181. Пащенко А.А. Преступное нарушение на производстве правил ядерной или радиационной безопасности и его последствия // Проблеми законності. Вип. 61: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. - С. 178-185.

  182. Пащенко А.А. Проблемы установления объективных признаков преступления, предусмотренного статьей 274 УК // Нове кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та завдання юридичної підготовки кадрів ОВС України: Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. Спеціальний випуск. -Ч. 1. - Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. - С. 121-123.

  183. Пащенко О.О. Кримінологічна обумовленість відповідальності за порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки // Право і безпека. - 2003. - №3. - Т.2. - С. 118-121.

  184. Пинаев А.А. Курс лекций по общей части уголовного права. Книга 1. «О преступлении». – Харьков: «Юридический Харьков», 2001. – 290 с.

  185. Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права Украины. – Харьков: Юридический Харьков, 2002. – 568 с.

  186. Пинаев А.А. Особенности составов преступлений с двойной и смешанной формами вины: Учебное пособие. – Харьков: Юридический институт, 1984. – 52 с.

  187. Пионтковский А.А. Уголовное право РСФСР. Часть Общая. – М.: Госюриздат, 1924. – 228 с.

  188. Пионтковский А.А. Уголовный закон о борьбе с отрицательными последствиями научно-технического прогресса. // Сов. гос-во и право. – 1972. - №4. – С. 30-38.

  189. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. – М., 1961. - 661 с.

  190. Підсумки роботи АЕС України за 2002 рік // Урядовий кур'єр. – 2003. – 30 січня. - №18. – С. 9.

  191. Положення про Державний комітет ядерного регулювання України: Затверджено Указом Президента України №155/2001 від 6 березня 2001р. // Урядовий кур’єр. – 2001. - №55. – 28 березня.

  192. Положення про основні засади організації перевезення радіоактивних матеріалів територією України: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1332 від 29 листопада 1997р. // Офіційний вісник України. - 1997. - №49. – С. 39-42.

  193. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1094 від 21 серпня 2001 р. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 35. - Ст. 1625.

  194. Порядок ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії: Затверджений постановою Кабінету Міністрів Украіни №1782 від 6 грудня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №49. – Ст. 2127.

  195. Порядок проведення спеціальної перевірки для надання допуску физичним особам до роботи на ядерних установках та з ядерними матеріалами: Затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1471 від 25 грудня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. - Число 52. – С. 146-153.

  196. Правила внутреннего трудового распорядка Национального научного центра "Харьковский физико-технический институт": Утверждены Генеральным директором 26 января 2002 г.

  197. Правила забезпечення збереження ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання: Затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №241 від 14 грудня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - №3. – Ст. 98.

  198. Правила судебно-медицинского определения степени тяжести телесных повреждений: Утверждены. приказом Министерства здравоохранения Украины от 17 января 1995 г. №6 // Юрид. вісн. України. – 1995. - №18. – С. 5-9.

  199. Примаченок А.А. К вопросу о возрастной характеристике субъекта преступления по советскому уголовному праву // Проблемы совершенствования советского законодательства и деятельности государственных органов: Респ. научн. конференция: тезисы докладов. – Минск: Изд-во БГУ, 1969. – С. 158-159.

  200. Про видобування і переробку уранових руд: Закон України від 19 листопада 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – число 51. – С. 3-9.

  201. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку Закон України від 8 лютого 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №12. – Ст. 81.

  202. Про власність: Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 7 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 20. - Ст. 249.

  203. Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки: Указ Президента України №1303/2000 від 5 грудня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №49. – Ст. 2115.

  204. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії: Закон України від 11 січня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №7. – Ст. 242.

  205. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. - № 22. – Ст. 115.

  206. Про міжнародні договори України: Закон України від 22 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №10. – Ст. 45.

  207. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 41. - Ст. 546.

  208. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30 червня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №27. – Ст. 198.

  209. Про правонаступництво України: Закон України від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №46. – Ст.617.

  210. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу, та протоколів 2, 4, 7 і 11 до Конвенції: Закон України від 17 липня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 40. - Ст. 263.

  211. Про ратификацію Конвенції про ядерну безпеку: Закон України від 17 грудня 1997 р. // Офіційний вісник України – 1997. - Число 52. - С. 39.

  212. Про судову практику в справах, пов’язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 10 жовтня 1982 р. // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963-2000): Офіц. вид.:У 2 т. /За заг. ред. В.Ф. Бойка. – Київ: А.С.К., 2000. – Т.2. – С. 241-246.

  213. Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами: Постанова Пленуму Верховного Суду України №3 від 26 квітня 2002 р. // Юридичний вісник України. – 2002. - 29 черв. – 5 лип.

  214. Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання: Закон України від 19 жовтня 2000 р // Офіційний вісник України. – 2000. - № 46. – Ст. 1978.

  215. Рарог А.И. Вина в советском уголовном праве. – Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1987 – 186 с.

  216. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 304 с.

  217. Рарог А.И. Общая теория вины в уголовном праве. – М.: Изд-во ВЮЗИ, 1980. – 91 с.

  218. Рарог А.И. Субъективная сторона и квалификация преступлений. – М., 2001. – 136 с.

  219. Российское уголовное право. Общая часть. Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева и А.В. Наумова. - М., 1999.

  220. Самойленко Ю.І. Чорнобиль і екологія на стику економіки і політики // Радіацайна безпека в Україні (Бюлетень НКРЗУ). – 2001. - №1-4. – С. 80-85.

  221. Самощенко И. Социальная сущность вины по советскому праву // Сов. Юстиция. – 1967. - № 5. – С. 8-11.

  222. Сахаров А.Б. Уголовно-правовая охрана безопасности условий труда в СССР. – М.: Госюриздат, 1958. – 188 с.

  223. Сергиевский В.А. Уголовная ответственность за преступные нарушения правил техники безопасности в угольной промышленности: Дисс… канд. юрид. наук. – М., 1956.

  224. Словарь терминов по теории государства и права: Учебное пособие. /Рук. авт. кол. Н.И. Панов. – Изд. второе, доп. и испр. – Харьков: «Основа», 1997. 180 с.

  225. Словник української мови: Том другий: Г – Ж. / Ред. кол.: І.К. Білодід, А.А. Бурячок, Г.М. Гнатюк та ін. – Київ: Наукова думка, 1971. - 550 с.

  226. Смирнова Н.М. Необходимость дальнейшего укрепления дисциплины труда. // Советское государство и право. – 1967. - №8. – С. 140-141.

  227. Советское уголовное право. Особенная часть / Б.А. Куринов, В.Д. Меньшагин, Г.А. Кригер и др.; Под ред. В.Д. Меньшагина. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1971. – 464 с.

  228. Советское уголовное право: Часть общая. Учебник. / С.П. Бузынова, Н.В. Васильев, М.А. Гельфер и др.; Под ред. П.И. Гришаева, Б.В. Здравомыслова. – М.: Юридическая литература, 1982. – 440 с.

  229. Советское уголовное право. Часть Особенная / М.И. Якубович, В.А. Владимиров, Д.О. Хан-Магомедов и др.; Под ред. Н.И. Загородникова, М.И. Якубовича, В.А. Владимирова – М.: «Юрид. лит.», 1965. – 488 с.

  230. Советское уголовное право: Учебное пособие для правовых школ / Под ред. В.Д. Меньшагина. - Вып.1. – М., 1938. – 58 с.

  231. Сташис В.В. Бажанов М.И. Личность - под охраной уголовного закона: (Глава 3 Уголовного кодекса Украины с научно-практическим комментарием). – Симферополь: «Таврида», 1996. – 236 с.

  232. Стручков Н. Установление судом субъективной стороны состава преступления // Сов. юстиция. – 1963. – № 20. – С. 11-12.

  233. Судебная медицина. (Руководство для врачей) / А.Р. Деньковский, В.С. Житков, К.Н. Калмыков и др.; Под ред. Деньковского А.Р., Матышева А.А. – Л.: «Медицина» Ленинградское отделение, 1976. – 472 с.

  234. Судебная медицина: Учебник / И.З. Дынкина, В.Ф. Коржевская, И.Ф. Крылов и др.; Под ред. О.Х. Поркшеяна и В.В. Томилина. – М.: «Юрид. лит.», 1974. – 272 с.

  235. Судебная медицина: Учебник / В.И. Алисиевич, Р.В. Бережной, В.Н. Крюков и др.; Под ред. В.В. Томилина. – М.: «Юрид. лит.», 1987. – 336 с.

  236. Судебная медицина: Учебник / В.Н. Крюков, Л.М. Бедрин, В.В. Томилин и др.; Под ред. В.Н. Крюкова. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1990. – 448 с.

  237. Тацій В.Я. Об’єкт та предмет злочину в кримінальному праві України: Навчальний посібник. – Харків: УкрЮА, 1994. – 76 с.

  238. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Харьков: Выща шк. Изд-во при ХГУ, 1988. – 198 с.

  239. Таций В.Я. Объект и предмет преступления по советскому уголовному праву: Учебное пособие. – Харьков: Юрид. институт, 1982. – 100 с.

  240. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения. – М., 1980. 152 с.

  241. Тер-Акопов А.А. Ответственность за нарушение специальных правил поведения. – М.: Юрид. лит., 1995. 176 с.

  242. Тихий В.П. Уголовная ответственность за незаконное владение оружием: Текст лекций. – Харьков: Харьк. юрид. ин-т, 1978. – 64 с.

  243. Тихий В.П. Уголовно-правовая охрана общественной безопасности. – Харьков: Вища школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1981. - 172 с.

  244. Тихонов К.Ф. К вопросу о разграничении форм виновности в советском уголовном праве // Правоведение. – 1963. – №3. – С. 84-89.

  245. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М.: Госюриздат, 1957. – 364 с.

  246. Трайнин А.Н. Состав преступления по советскому уголовному праву. – М.: Госюриздат, 1951. – 384 с.

  247. Трахтеров В.С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический очерк): Учебное пособие. – Харьков: УкрЮА, 1992. – 84 с.

  248. Тяжкова И.М. Неосторожные преступления с использованием источников повышенной опасности. – СПб.: Изд-во “Юридический центр Пресс”, 2002. – 278 с.

  249. Уголовное право БССР. Часть Общая / И.И. Горелик, И.С. Тишкевич, П.А. Дубовец и др.; под ред. Горелика И.И. – Минск: «Вышэйшая школа», 1978. – 336 с.

  250. Уголовное право. Общая часть. Учебник для вузов. / М.И. Ковалев, И.Я. Козаченко, З.А. Незнамова и др. / Отв. ред. И.Я. Козаченко и З.А. Незнамова - М.: Норма – ИНФРА М, 1998. – 516 с.

  251. Уголовное право России. Особенная часть. / Под ред. Кудрявцева В.Н. и Наумова А.В. – 2-е изд. перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 492 с.

  252. Уголовное право России. Особенная часть: Учебник. / Б.В. Здравомыслов, М.П. Журавлев, А.В. Наумов и др. / Под ред. А.И. Рарога – М.: Инст-т междун. права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1998. – 480 с.

  253. Уголовное право России. Учебник для вузов. В 2-х томах. Т. 2. Особенная часть. / Х.М. Ахметшин, Б.В. Волженкин, Р.Р. Галиакбаров / Под ред. А.Н. Игнатова, Ю.А. Красикова. – М.: Норма – ИНФРА М, 1998. – 808 с.

  254. Уголовное право Украины. Общая часть: Учебник для студентов юрид. вузов и фак./М.И. Бажанов, Ю.В. Баулин, В.И. Борисов и др.: под ред. профессоров М.И. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я.Тация – 2-е изд., перераб. и доп. – Харьков: Право, 1999. – 400 с.

  255. Уголовное право. Часть Особенная: Учебник для юрид. ин-тов и фак. / М.И. Ковалев, Р.Р. Галиакбаров, М.А. Ефимов и др.; Под. ред. М.И. Ковалева. – М.: «Юрид. лит.», 1969. – 511 с.

  256. Уголовный кодекс Российской Федерации: принят Государственной Думой 24 мая 1996 г. // Собрание законодательства Российской Федерации. - 1996. - № 25. - Ст. 2954.

  257. Уголовный кодекс РСФСР: Официальный текст с изменениями на 15 января 1956 г. и с прилож. постатейно-систем. материалов. - М.: Госюриздат, 1956. - 224 с.

  258. Уголовный кодекс Украинской ССР: Научно-практический комментарий / Н.Ф. Антонов, М.И. Бажанов, Ф.Г. Бурчак и др. / Под ред. В.И. Зайчука и С.С. Яценко – Киев, 1987. – 880 с.

  259. Уголовный кодекс Украины: Комментарий / А.П. Бабий, Т.А. Гончар, А.В. Загика и др. / Под ред. Ю.А. Кармазина и Е.Л. Стрельцова. - Издание второе. - Харьков: ООО "Одиссей", 2002. - 960 с.

  260. Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий. - 3-е изд., исправл. и доп. / Ю.В. Александров, П.П. Андрушко, В.И. Антипов и др.; Отв. ред. С.С. Яценко. - Киев: А.С.К., 2003. - 1088 с.

  261. Угрехелидзе М.Г. Проблема неосторожной вины в уголовном праве. – Тбилиси: Мецниереба, 1976. – 132 с.

  262. Умови та правила провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання: Затверджені наказом Мінекоресурсів України № 111 від 20 березня 2001 р.// Офіційний вісник України. – 2001. - №17. – Ст. 769.

  263. Устименко В.В. Специальный субъект и субъективная сторона преступления // Проблемы социалистической законности. Вып. 17: Респ. межвед. науч. сборник / Отв. ред. В.Я. Таций. - Харьков: "Вища школа", 1986. - С. 132-135.

  264. Устименко В.В. Специальный субъект преступления. – Харьков: «Выща школа», 1989. – 104 с.

  265. Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1950. – 318 с.

  266. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. – Тбилиси: Изд-во Тбилисского гос. ун-та им. Сталина, 1957. – 276 с.

  267. Церетели Т.В. Причинная связь в уголовном праве. – М.: Госюриздат, 1963. – 384 с.

  268. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - Ст. 461.

  269. Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 р. // Кодекси України. - 2001. - № 6.

  270. Фефелов П.А. Критерии установления уголовной наказуемости деяний // Сов. гос-во и право. – 1970. - №11. – С. 101-105.

  271. Фефелов П.А. Общественная опасность преступного деяния и основание уголовной ответственности. – М.: «Юрид. лит.». – 152 с.

  272. Филановский И.Г. Социально-психологическое отношение субъекта к преступлению. – Л: Изд-во ЛГУ, 1970. – 176 с.

  273. Филимонов В.Д. Криминологические основы уголовного права. – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1981. – 214 с.

  274. Философская энциклопедия. - Т.4. – М., 1967. - 591 с.

  275. Фролов Е.А. Спорные вопросы общего учения об объекте преступления // Труды Свердловс. юрид. ин-та. - Вып.10.Свердловск, 1969.С. 184-225.

  276. Фролов Е, Свинкин А. Двойная форма вины // Советская юстиция, 1969. - №7. – С. 7-8.

  277. Хавронюк М. Деякі проблеми встановлення вини // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №2. – С. 79-86.

  278. Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3. – С. 9-17.

  279. Чернобыль и здоровье населения Украины: Доклад Министра здравоохранения Украины А.М. Сердюка на Пленарном заседании 2-й Международной конференции “Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы” 2.06.98 г. // Соціальний, медичний та протирадіаційний захист постраждалих в Україні в наслідок Чорнобильської катастрофи: Збірник законодавчих актів та нормативних документів: 1991-1998 роки: Видання офіційне. – Київ, 1998. – С. 56-64.

  280. Чернобыльская катастрофа / В.Г. Барьяхтар, Г.А. Готовчиц, Д.М. Гродзинский и др.: Главн. ред. В.Г. Барьяхтар. – Киев: Наукова думка, 1995. – 560 с.

  281. Чернобыльская катастрофа, ее последствия и пути преодоления на территории Беларуси: Национальный доклад. Минск, 1994.

  282. Шаргородский М.Д. Уголовный закон. – Л.: Юриздат, 1948. – 311 с.

  283. Шевченко Є. До питання про причинний зв'язок у злочинах з похідними наслідками // Вісник Академії правових наук України. – 2001. - №3. – С. 198-204.

  284. Яблоков Н. Причинная связь по делам о преступных нарушениях правил охраны труда и техники безопасности // Советская юстиция. – 1969. - №13. – С. 10-11.

  285. Янковский С. Правда о Чернобыле лежит... в Москве // Зеркало недели. - 2003. - №16. - С. 15.

  286. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). - Харьков: "Право", 2003 - 512 с.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте /search.html

1

Смотреть полностью


Скачать документ

Похожие документы:

  1. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил

    Документ
    Актуальність теми. Розбудова в Україні правової держави передбачає створення соціально обумовленого, чітко визначеного правового підґрунтя юридичної, і, зокрема, кримінальної відповідальності.
  2. Рішенням Конституційного Суду України   від 2 листопада 2004 року n 15-рп/2004 загальна частина розділ I загальні положення стаття Завдання Кримінального кодекс

    Кодекс
    Положення частини першої статті 69 цього Кодексу визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) (згідно з Рішенням Конституційного Суду України  від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004)
  3. Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «одеська юридична академія» кримінальне право україни (2)

    Навчально-методичний посібник
    Посібник надає стислу характеристику тем курсу з Загальної та Особливої частин кримінального права, звертає увагу студентів на основні визначення кримінального права, які мають особливе теоретичне та практичне значення, на деякі дискусійні,
  4. Хавронюк Микола Іванович удк 343 (4: 447) Кримінальне закон (1)

    Закон
    3.2. Групи злочинних діянь, які у кримінальних кодексах України та інших держав континентальної Європи виділяються в окремі розділи (глави) з певними особливостями 269
  5. Кримінальний кодекс україни (4)

    Кодекс
    1. Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань,

Другие похожие документы..