Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Проблема неонатальних інфекцій та надання медичної допомоги новонародженим з цією патологією є одною з провідних проблем перинатології, неонатології ...полностью>>
'Документ'
Нетрадиционные методы воздействия в деятельности логопеда становятся перспективным средством коррекционно-развивающей работы с детьми, имеющими наруш...полностью>>
'Документ'
При изучении иностранного языка все более осознается необходимость овладения не только языковыми структурами, но и тем, что лежит «за языком»: «фонов...полностью>>
'Статья'
Для чего возникли и существуют два пола? Каков эволюционный смысл этого явления? Какова природа различий между полами? Что такое половой диморфизм, чт...полностью>>

О. Керівник ндр канд геогр наук, доцент кафедри фізичної географії та геології Казаков В. Л. 1999 Кривий Ріг Рукопис закінчено 10 грудня 1999 р

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

172


УДК 911.3:316+911.62+911:502

КП

держреєстрації

Інв. №

Міністерство освіти України

Криворізький державний педагогічний університет

(КДПУ)

Кафедра фізичної географії та геології

324086, м. Кривий Ріг, просп. Гагаріна, 54; тел. (05-64) 71 58 34, 71 59 34, факс 71 55 21

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор КДПУ

Кандидат педагогічних наук, проф.

Шевченко П.І.

1999.12.29.

КАФЕДРАЛЬНИЙ ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

Вивчення ландшафтної структури району балки Кобильної, з метою розробки проекту по її заповіданню

Завідувач кафедрою фізичної географії та геології

канд. геогр. наук, доцент Шипунова В.О.

Керівник НДР

канд.геогр.наук, доцент кафедри фізичної географії та геології

Казаков В.Л.

1999

Кривий Ріг

Рукопис закінчено 10 грудня 1999 р.

УДК 911.3:316+911.62+911:502

КП

держреєстрації

Інв. №

Міністерство освіти України

Криворізький державний педагогічний університет

(КДПУ)

Кафедра фізичної географії та геології

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор КДПУ

Кандидат педагогічних наук, проф.

Шевченко П.І.

1999.12.29.

КАФЕДРАЛЬНИЙ ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

Вивчення ландшафтної структури району балки Кобильної, з метою розробки проекту по її заповіданню

(заключний)

Завідувач кафедрою фізичної географії та геології

канд. геогр. наук, доцент Шипунова В.О.

Керівник НДР

канд.геогр.наук, доцент кафедри фізичної географії та геології

Казаков В.Л.

Відповідальний редактор Казаков В.Л.

Компютерна верстка Казаков В.Л.

1999

Кривий Ріг

Результати цієї роботи розглянуто Вченою Радою КДПУ, протокол від 2000.01.10.

СПИСОК АВТОРІВ
  1. КАЗАКОВ Володимир Леонідович, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії та геології, голова Криворізького відділу Українського географічного товариства, керівник НДР.

Розділи: “Передмова”, “Вступ”, “Геоморфологічна структура району балки Кобильної”, “Поверхневі води”, “Просторова структура грунтового покриву балки Кобильної і прилеглих територій”, “Частина ІІІ”, “Частина ІV”, “Висновки”, “Геотехнічні системи району вивчення і їх роль у формуванні сучасної організації ландшафтних геосистем”.

  1. ШИПУНОВА Віра Олександрівна, кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедрою фізичної географії та геології.

Розділи: “Вступ”, “Геоморфологічна структура району балки Кобильної”, “Кліматичні умови формування ландшафтів балки Кобильної”, “Обгрунтування проекту заповідання ландшафтів балки Кобильної.

  1. КАЛІНІЧЕНКО Ольга Олександрівна, кандидат геолого-мінералогічних наук, старший викладач кафедри фізичної географії та геології.

Розділи: “Геологічна будова району балки Кобильної”, “Підземні води району досліджень і їх взаємодія з поверхневими водотоками”, “Геоморфологічна структура району балки Кобильної”.

  1. ЗАВАЛЬНЮК Олена Йосипівна, асистент кафедри фізичної географії та геології.

Розділи: “Кліматичні умови формування ландшафтів балки Кобильної”.

  1. ЯРКОВ Сергій Валерійович, асистент кафедри фізичної географії та геології.

Розділи: “Просторова структура грунтового покриву балки Кобильної і прилеглих територій”, “Флора та рослинність балки Кобильної”, “Структура рослинного покриву балки Кобильної”.

При написанні роботи (розділи щодо структури грунтового та рослинного покриву) також були використані матеріали досліджень працівників Криворізького ботанічного саду: Сметани Миколи Григоровича, доктора біологічних наук, провідного наукового співробітника КБС, зав. відділом біогеоценології та Красової Ольги Олександрівни, наукового співробітника КБС.

Для складення розділу з історичної цінності території, археологічні матеріали були предоставлені Титовим Віктором Вячеславовичем - археолог, науковий співробітник Криворізького краєзнавчого музею.

РЕФЕРАТ

Звіт про НДР: 171 с., 15 розділів, 25 рис., 4 табл., 7 фото, 15 додатків, 97 джерел.

Обєкт дослідження – ландшафтні геосистеми та геокомпоненти, які розвинуті в межах балки Кобильної та прилеглих територій Широківського району Дніпропетровської області.

Мета роботи – вивчення сучасної ландшафтної структури району балки Кобильної та рівня їх природної збереженості, з метою розробки проекту й обгрунтування доцільності створення заповідної території рангу регіонального ландшафтного парку “Кобильна балка”.

Основні методи дослідження – ландшафтного районування та картографування, геоекологічного оцінювання, погеокомпонентного аналізу структури ландшафтних геосистем, конструктивний, польові.

Сучасна ландшафтна структура району балки Кобильної представлена різними родами та видами ландшафтних геосистем. Всі вони мають різний ступінь антропогенної порушеності, але на деяких ділянках збереглися урочища та підурочища слабкозмінених ландшафтів середнього степу України. Слабкопорушеними є й складові цих ландшафтів – грунтовий покрив, рельєф, рослинність. В їх межах віднайдені багато рідкісних і зникаючих видів рослин. На схилах балки уперше для Дніпропетровської області знайдені ділянки з поверхневим та підземним карстопроявом, які приурочені до понтійських вапнякових відкладів неогенового періода. Поруч із відносно природними ландшафтами в гармонійному поєднанні на досліджуваній території розвинуті антропогенізовані ландшафти – ставки, штучні ліси. Район балки Кобильної також характеризується значною історичною та естетичною цінністю, тут відомі стоянки людей Черняхівської культури (початок 1-го тисячоліття), козацькі цвинтарі та релігійно-культурні памятки.

Новизна роботи – уперше проведене на півдні Криворіжжя детальне вивчення ступеня збереженості ландшафтів і їх біорізноманіття та обгрунтований уперше для регіону проект заповідної території на значній площі та достатньо високого заповідного рівня – регіонального ландшафтного парку.

Результати НДР упроваджені в учбовий процес з природничої географії та геоекології на географічному факультеті КДПУ. Проект заповідання поданий на затвердження до облдержадміністрації.

Галузь застосування – заповідна справа, вища географічна освіта.

Значущість роботи – розроблений проект створення ландшафтного регіонального парку “Кобильна балка”. Робота має прикладний зміст.

Прогнозні припущення про розвиток обєкта дослідження – після створення заповідної території порушені ландшафти балки самовідновляться до стану близького до природного.

Ключові слова: ЛАНДШАФТНА ГЕОСИСТЕМА, ГЕОКОМПОНЕНТ, ОЦІНКА, ЦІННІСТЬ, ЗАПОВІДАННЯ, ОХОРОНА.

ЗМІСТ

Частина І.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів ……6

Передмова …………………………………………………………………………..7

Вступ ………………………………………………………………………………...8

  1. Огляд праць присвячених району досліджень ……………………………11

  2. Теоретико-методологічні підвалини роботи ………………………………13

2.1. Обєкт і предмет дослідження ………………………………………….13

2.2. Методи досліджень використані в роботі …………………………….15

Частина ІІ.

3. Природничі та суспільні умови і процеси утворення та розвитку ландшафтних геосистем району балки Кобильної ………………………..22

4. Геологічна будова району балки Кобильної ……………………………….24

5. Геоморфологічна структура району балки Кобильної …………………...29

  1. Кліматичні умови формування ландшафтів балки Кобильної …………55

  2. Гідрологічна організація досліджуваної території ……………………….56

7.1. Поверхневі води …………………………………………………………..56

7.2. Підземні води району досліджень і їх взаємодія з поверхневими водотоками ………………………………………………………………...59

8. Просторова структура грунтового покриву балки Кобильної і прилеглих територій …………………………………………………………..66

9. Структура рослинного покриву балки Кобильної ………………………...76

10. Геотехнічні системи району вивчення і їх роль у формуванні сучасної організації ландшафтних геосистем ……………………………………….83

Частина ІІІ.

11. Природна структура ландшафтних геосистем району балки Кобильної ……………………………………………………………...85

12. Антропогенні зміни та структура антропогенних ландшафтів балки Кобильної та прилеглих територій ………………………………………...95

Частина ІV.

13. Природничо-суспільна цінність ландшафтних геосистем району балки Кобильна ……………………………………………………………..101

14. Юридичні засади організації заповідної території ……………………..112

15. Проект заповідання ландшафтів балки у вигляді регіонального ландшафтного парку “Кобильна балка” ………………………………...114

Висновки …………………………………………………………………………118

Перелік посилань ……………………………………………………………….120

Додаток …………………………………………………………………………...126

ЧАСТИНА І

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

НДР – науково-дослідна робота.

КСП – колективне сільсьгогосподарське підприємство.

ст. 23 – стаття закону та його номер.

Рис. – рисунок.

Табл. – таблиця.

б. – балка.

с. – село.

тис. – тисяча.

м. – метр.

км. – кілометр.

л/с – витрати води джерел виражених в літрах за 1 секунду.

га – гектар.

ГТС – геотехнічна система, геотехсистема.

АЛ – антропогенний ландшафт.

ПЕРЕДМОВА

Науково-дослідна кафедральна тема виконується з 1997 року, термін закінчення – грудень 1999 року. В роботі брали участь 5 членів кафедри – Казаков В.Л. (керівник), Шипунова В.О., Калініченко О.О., Завальнюк О.Й., Ярков С.В., а також кілька студентів (Булгаков Ю., Пікуль С., Карасьов О., Сидорова Н.), які на підставі польових матеріалів написали курсові та дипломні роботи. Спільно з кафедрою дослідження природи балки Кобильної здійснювали наукові працівники Криворізького ботанічного саду – Сметана М.Г., Красова О.О., Кучеревський В.В. та Криворізького краєзнавчого музею – Титов В.В.

Вивчення ландшафтних геосистем району балки Кобильної проводилося на протязі 3-х польових сезонів 1997-1999 рр. та 6 експедицій. Представлене дослідження було розпочате навесні 1997 року, коли спеціалісти кафедри (Казаков В.Л. і Калініченко О.О.) були запрошені взяти участь у Міжнародній екологічній експедиції до балки. Передумовою ландшафтних досліджень стали попередні й не досить достовірні відомості про добру природну збереженість природи району, які були представлені Титовим В.В., що й стало визначальним чинником вибору території для організації дослідження та кафедральної НДР.

Перша експедиція до балки Кобильної була організована у травні 1997 року на кошти американського корпусу Миру в Україні та криворізьким відділом Екологічного центру України (Екоцентр-К, голова екоцентру – Малахов І.М., кандидат технічних наук). Хід досліджень неодноразово висвітлювався в місцевих засобах масової інформації – газетах “Червоний гірник”, “Домашняя газета” (автор – журналіст Бухтіяров В.П.), “Криворожские ведомости” (журналіст – Найденко І.П.), “Радіо Рудана” та “ТРК Рудана” (журналіст – Полторацька Н.М.).

Всі наступні експедиції до району досліджень здійснювались кафедрою самостійно й за власні кошти. Результати вивчення ландшафтних геосистем району балки Кобильної наводяться у звіті, а також були опубліковані в ряді статей та апробовані на кількох науково-практичних конференціях.

ВСТУП

Географічне положення території досліджень. Балка Кобильна розташована переважно в межах Широківського району Дніпропетровської області (98% її площі) і лише невелика її частина (2%) у Високопільському районі Херсонської області.

Підрахована довжина балки складає 27,4 км, але з урахуванням всіх бокових відгалужень її довжина становить 50,1 км. Площа водозбору балки – близько 50 тис. га. Розвинута балка на лівобережжі р. Інгулець, в яку вона впадає.

Оцінка сучасного стану проблеми. За станом на кінець 90-х рр. ХХ ст. південна частина Криворізького регіону в погеокомпонентному природничо-географічному та ландшафтному відношенні були вивчені неоднаково. Слабко розвинутою також є мережа охоронюваних територій, необхідність розширення якої очевидна для такого старопромислового району, яким є Кривбас.

Достатньо добре досліджена геологічна та тектонічна будови території досліджень, історія її геологічного розвитку. Ступінь вивченості рельєфу виявися неповним, особливо це стосується карстового рельєфу. У наявних геоморфологічних схем організації території виявилися певні розбіжності в розумінні будови форм мезорельєфу. Макро- та мезокліматична позиція району балки Кобильної описана добре, але мікрокліматичні особливості різних груп ландшафтів невідомі. Серед водних геосистем найбільш пізнаною підземні води виявилися більш дослідженими ніж поверхневі. Також на локальному рівні не були вивчені грунтовий покрив і рослинність ландшафтів балки та прилеглих територій, а також включаючи й самі ландшафти. Для них, грунтів і рослинності була встановлена лише макро- та мезопозиція, в рамках ландшафтних і грунтово-рослинних зон і підзон, Криворізького природничо-господарського району.

На початок робіт було відомо, що на території Криворіжжя найбільш значущими були лише 2 заповідні обєкти рангу “ландшафтний державний заказник” (“Балка Північна Червона”, “Скелі МОДРу”), а також низка памяток природи, ландшафтних урочищ, ботанічний сад і парки садово-декоративного мистецтва. Дане становище свідчить про недостатній рівень розробленості природно-заповідного фонду в межах Криворізького регіону, що націлює на пошук нових природних обєктів, які можуть бути взяті під охорону.

Особливий акцент необхідно зробити стосовно південної частини Кривбасу, яка лежить в середньостеповій ландшафтній підзоні України, В її межах відсутні крупні заповідні ділянки рівня заповіднику, національного парку, ландшафтного парку, що також спонукає вести пошук можливих охоронюваних територій особливо ретельно саме на півдні Криворіжжя.

Тенденції розвязання основних завдань. В цілому в світі та, зокрема в Україні, спостерігається загальна картина з інтенсифікації охорони природи, що також знаходить своє відображення у значному розширенні площі заповідних територій. Це передбачає проведення польових первинних пошукових робіт добре збережених природних обєктів, оцінку по рівню їх природності, обгрунтування доцільності створення охоронної ділянки та розробку проекту організації заповідної території.

Актуальність роботи. Полягає у детальному комплексному природничо-географічному вивченні району балки Кобильної, як потенційної території для створення на її терені заповідного обєкта. Актуальним є пізнання ландшафтних геосистем району, основних геокомпонентів, рівня їх природної збереженості та антропогенної порушеності. Робота передбачає обгрунтування та розробку проекта заповідної території – регіонального ландшафтного парку “Кобильна балка”.

Мета роботи: вивчення природної та сучасної (антропогенізованої) ландшафтної структури району балки Кобильної, з метою розробки проекту по заповіданню ландшафтних геосистем цієї території.

Основні завдання:

  1. Встановлення рівня погеокомпонентної та ландшафтної вивченості території району балки Кобильної.

  2. Визначення правових засад обгрунтування та створення заповідної ділянки на рівні регіонального ландшафтного парку.

  3. Аналіз природничо-суспільних умов і процесів формування природних і антропогенних ландшафтів району балки.

  4. Визначення територіальної структури ландшафтів досліджуваного району локального рівня організації.

  5. Картографування ландшафтних геосистем і геокомпонентів (геологічної будови, рельєфу, грунтів і рослинності, підземних вод).

  6. Встановлення сучасного екологічного стану ландшафтів району та рівня їх збереженості.

  7. Обгрунтування природничої, суспільної, естетичної та історичної цінності сучасних ландшафтів майбутньої заповідної території.

  8. Розробка проекту заповідання балки та функціонально-територіальної структури регіонального ландшафтного парку “Кобильна балка”.

Галузь застосування результатів роботи. Отримані результати дослідження можуть бути використані у двох напрямах: 1)обгрунтування заповідної території та проекта організації регіонального ландшафтного парку “Кобильна балка” – Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (м. Київ), Державним управлінням екологічної безпеки в Дніпропетровської області, Криворізькою державною регіональною інспекцією з екологічної безпеки, Екологічним відділом м. Кривого Рогу, Широківською районною держадміністрацією Дніпропетровської області; основна мета застосування матеріалів роботи на цьому рівні – удосконалення та розширення мережі заповідних обєктів; 2)фактичний матеріал усіх частин – у навчальному процесі географічного факультету Криворізького педуніверситету під час проведення польових практик і аудиторних заняття з “Геоекології”, “Фізичної географії України”, “Геоморфології”, “Гідрології”, “Загального землезнавства”, “Геології”, “Конструктивної географії” та ін.

Практична цінність роботи полягає в розробці проекта заповідання природи балки Кобильної у вигляді регіонального ландшафтного парку, яким планується охопити територію площею близько 5 тис. га., включаючи й сусідні з балкою ділянки ландшафтів, які мають значну природничо-суспільну та рекреаційну цінність.

Взаємозвязок з іншими роботами. Під час проведення досліджень була врахована велика кількість робіт з геології та гідрогеології району досліджень, який вивчався багатьма спеціалістами експедиції “Кривбасгеологія”, кафедри геології Криворізького технічного університету, Науково-дослідного гірничо-рудного інституту.

В роботі використані матеріали працівників Криворізького ботанічного саду з рослинності та частково грунтів балки Кобильної, які вони любязно надали. Фактичний матеріал з історії краю надав Криворізький краєзнавчий музей, який вже кілька років веде розкопки стоянок в районі с. Шестерня.

Певною мірою був також врахований досвід організації заповідних територій в інших куточках України та Світу.

1. ОГЛЯД ПРАЦЬ ПРИСВЯЧЕНИХ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення природи району балки Кобильної триває понад 100 років, але ступінь дослідженості ландшафтів і окремих геокомпонентів неоднаковий.

Ландшафтознавчі роботи, що торкалися питання локальної структури організації ландшафтних геосистем до 1997 року були відсутні. На регіональному та глобальному рівні ландшафтна позиція району робіт розроблена краще [22, 48, 64]. Більш детально, але все ж таки без виходу на детальний рівень, в рамках вивчення ландшафтів Дніпропетровської області район розглянутий Клєвцовим Т.А. [40], а на початку 90-х рр. ХХ ст. Булавою Л.М. [6] та Казаковим В.Л. [25]. Антропогенні ландшафти району розглянути лише регіонально [29].

Будь-який ландшафтний аналіз вимагає погеокомпонентного розгляду території – геологічної будови, рельєфу, клімату, поверхневих і підземних вод, грунтів і рослинності.

Найкраще вивчений геологічний компонент. Району досліджень присвячено багато опублікованих геолого-тектонічних карт і грунтовних робіт з геології півдня Кривбасу [2, 3, 6, 12, 57, 76, 89]. На протязі 50-х рр. ХХ ст на території району був ретельно вивчений та закартографований осадовий чохол [76], породи якого безпосередньо зумовлюють сучасний рельєф півдня Кривбасу та формування ландшафтних геосистем (урочищ, підурочищ) і грунтів.

Грунтовний геоморфологічний аналіз території досліджень спеціально майже не здійснювався. Геоморфологічні дослідження мали супутній і допоміжний характер, й проводилися паралельно геологічним роботам. Тому дуже багато цінної інформації про рельєф району балки Кобильної міститься у геологічних і гідрогеологічних звітах експедиції “Кривбасгеології” різних часів. Геоморфологічні описи району (в рамках Кривбасу) знаходимо в роботах Натарова В.Д. [53], Булави Л.М. [6] та інших. Регіональну геоморфологічну позицію району зазначено в оглядових роботах присвячених території України [60]. На початку 90-х рр ХХ ст. на основі дешифрування аерофотознімків Інститутом водних ресурсів Росії (1992) складена геоморфологічна карта Кривбасу масштабом 1:50000, в яку увійшов і район балки Кобильної. Не дивлячись на сталість геологічних і геоморфологічних досліджень, в районі не були помічені унікальні ділянки з поверхневих і підземним карстопроявом.

Кліматична позиція півдня Кривбасу розкрита Булавою Л.М. [6], мікрокліматичні особливості певних ландшафтних геосистем в районі не розглядалися.

Поверхневі води району балки Кобильної виявилися найменш дослідженими. Є лише зведені відомості про гідрологічну організацію р.Інгулець [6, 40]. Гідрогеологічні дослідження в районі проведені на достатньому рівні. Ці роботи виконувалися спеціалістами гідрогеологічної партії експедиції “Кривбасгеологія” [44, 92], а також Натаровим В.Д. [54]. Ними складені гідрогеологічні карти Широківського району Дніпропетровської області, оцінені запаси та дебіт водоносних горизонтів, їх розповсюдження, хімічний склад тощо.

Вивчення грунтового покриву в районі балки було здіснене лише на регіональному рівні [66, 68, 70], на детальному рівні вивчення грунтові описи до 1998 року були відсутні. На підставі грунтово-географічних робіт здійснених в балці Кобильній Сметаною М.Г. вийшли робота присвячена аналізу складу грунтового покриву безпосередньо балки Кобильної [78]. Робота започаткована Сметаною М.Г. у 1997 році була продовжена силами працівників кафедри.

Найбільш складною проблемою є проблема вивченості рослинності та флори району балки Кобильної. Перші ботанічні відомості про територію сучасного Криворіжжя ми знаходимо у працях Геродота. Окремі відомості про рослинність краю міститься у працях Палласа П.С., Гмеліна С.Г., Гюльденштедта, Зуєва В.Ф. [94]. Перші флористичні роботи по Південно-західнній частині Дніпропетровщини повязані з Акінфієвим І.Я., Сидоровим В.М., Бекетовим А.М., які працювали над складенням списків степової рослинності у другій половині ХІХ ст.

На початку ХХ ст. флору та рослинність району вивчає Гроссгейм А.А. [14]. Цікаві і важливі матеріали про флору Півдня Криворіжжя містяться у роботах Пачоського І.К. [61, 62, 63]. Серед них є одна робота, яка має першочергове значення [62]. В ній мова йде про список рослин, які зібрав Рябков І.З. в 1898 році в Херсонському повіті. На протязі 20-30-х рр ХХ ст. рослинність Криворіжжя та власне р.Інгулець досліджується Котовим М.І. [43] та Клеоповим Ю.Д. [41]. Нажаль, степова рослинність балок, в тому числі й б.Кобильної не була описаною до 1997 року, коли геоботанічні дослідження в балці Кобильній розпочали Сметана М.Г. та Красова О.О. [79], а також Кучеревський В.В. спільно з кафедрою.

Історико-археологічні дослідження в районі балки Кобильної епізодично здійснюються з 50-х рр ХХ ст, коли під час крупномасштабного геологічного знімання була відкрита низка стоянок історичної людини. Систематичні розкопки і вивчення історичних памяток культури проводяться Криворізьким краєзнавчим музеєм під керівництвом Титова В.В. з 1996 року.

Суспільно-географічні дослідження території району балки Кобильної до 1997-98 рр. не виконувалися. Перша робота в цьому напрямі Булгакова Ю.В. [7] була присвячена вивченню рекреаційного потенціалу земель, які тяжіють до с.Шестерні. В поле зору цієї роботи потрапила й балка Кобильна, як основний перспективний рекреаційний район.

В процесі виконання завдань дослідження працівниками кафедри були опубліковані 10 наукових робіт [23, 26, 27, 28, 31, 32, 33, 35, 36, 37], ще 3 роботи працівниками інших установ [7, 78, 79]. До публікації подано, ще дві статті.

2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДВАЛИНИ РОБОТИ

2.1. ОБЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Обєктом вивчення представленої НДР стали ландшафтні геосистеми та їх геокомпоненти, що розвинуті в межах балки Кобильної та прилеглих територій, які повязані з балкою генетично й функціонально-динамічно. В цілому ж під обєктом розуміють ідеальну або матеріальну річ, яка відносно протистоїть досліднику [65, 73, 88].

У розумінні поняття ландшафтної геосистеми ми додержувались фундаментальних теоретичних уявлень щодо понятть “ландшафт” і “геосистема”, що сформувалися в природничій і теоретичній географії за останні 5-7 років.

Геосистема є концептуальним обєктом вивчення всієї географії. Геосистема, згідно з поглядами Пащенка В.М. [65] може бути ідеальною та матеріальною. За Казаковим В.Л. [24, 34] ідеальна геосистема – це інформаційна модель реального явища універсуму. Зміст геосистеми можна звести до наступного формулювання – складне просторово-часове утворення у вигляді обмеженого набору набору складових, які взаємоповязані між собою низкою функціональних процесів в єдине ціле. За матерільним наповненням геосистеми можуть бути самими різними, освновні групи яких зводяться до природничих і суспільних геосистем.

Ландшафтна геосистема – це різновид природничих геосистем. За Черваньовим І.Г. і Боковим В.О. [91] специфіка ландшафту полягає в просторово-часовому поєднанні природних геокомпонентів – вод, грунтів, форм рельєфу, рослинних угруповань, клімату та ін., які приурочені до земної поверхні. До ландшафтних геосистем слід також додати геомаси , які вивчені Беручашвілі Н.Л. [4], різні геохімічні та геофізичні процеси, що відбуваються в ландшафтах.

Ландшафти виникають і розвиваються під впливом певних умов, які надає середовище – геологічні, геоморфологічні, кліматичні, гідрологічні, грунтові, рослинні та суспільні. Зазначені умови за своєю сутністю є екологічними, які можна поділити на біотичні (рослинні) та абіотичні (усі інші). Їх аналіз необхідний для зясування генезису та просторово-часової структури ландшафтів.

Грунтуючись на положеннях коеволюційної концепції в природознавстві [38, 46, 52], та коеволюційному баченні ландшафтних геосистем [30] до останніх необхідно відносити, на рівних правах з усіма іншими геокомпонентами – людину та техніку. Людина утворює антропокомпонент ландшафту, техніка – технокомпонент [30, 82]. У складі технокомпоненту домінуючу роль займає техномаса [30].

При здійснені НДР вихідними були також уявлення про “антропогенний ландшафт”, визначення якому дає Мільков Ф.М. [51]. Антропогенні ландшафти на сучасному етапі розвитку природи Землі є пануючими, так як всі первісні колись ландшафти зазнали бодай найменшого впливу з боку людини.

Антропогенний вплив на природні ландшафти є диференційованим, що залежить від конкретних форм господарювання, функціонування геотехнічних систем і технологій виробництва (в широкому смислі цього слова). Звідси, сучасні ландшафти мають різний ступінь антропогенної перетвореності – від найменшого (заповідні, пасовищні ділянки) до найбільшого (ландшафти карєрів, відвалів, провалів). Рівень антропогенної порушеності впливає на оцінку можливостей по самовідновленню ландшафтів, найбільшим потенціалом серед яких відрізняються заповідні, пасовищні, городні, садові, польові ландшафтні геосистеми.

При ідентифікації та класифікації природних ландшафтів району балки Кобильної за основу були взяті погляди Ніколаєва В.О. [55] та Пащенка В.М. [65]. Районування антропогенних ландшафтів виконувалося на підставі уявлень Мількова Ф.М. [51], Денисика Г.І. [17], Денисика Г.І. та Панасенка Б.Д. [18] та інших.

Предмет дослідження. Під предметом розуміють певні сторони організації обєкту вивчення або його властивості [65, 88]. Предмет логічно витікає з ідеального змісту геосистеми, конкретного змісту ландшафтної геосистеми, цілей та завдань роботи, рівня вивченості ландшафтів досліджуваної території. Предмет НДР можна звести до наступних провідних положень.

  1. Складова структура ландшафтних геосистем району балки Кобильної.

  2. Екологічні умови формування та розвитку ландшафтів району.

  3. Горизонтальна (територіальна) структура ландшафтів.

  4. Вертикальна структура ландшафтних геосистем.

  5. Генезис та історія розвитку ландшафтів району балки Кобильної.

  6. Організація ландшафтоутворюючих геокомпонентів

  7. Екологічний стан ландшафтів району вивчення на сучасному етапі їх розвитку.

  8. Експертне обгрунтування доцільності створення природоохоронної території та розробка проекту заповідання ландшафтів балки Кобильної.

Слід зазначити, що в ході реалізації завдань НДР також вирішувались ще низка більш дрібних, але не менш цікавих проблем будови ландшафтів балки Кобильної: 1)проблема виникнення, розвитку карсту, поверхневого та підземного карстового рельєфу; 2)просторова організація грунтового покриву балки; 3)флора та рослинність ландшафтів балки, територіальна організація рослинних угруповань балки; 4)територіальна та функціональна організація понтіського горизонту міжпластових підземних вод; дебіт, режим і закономірності розповсюдження джерел цього водоносного горизонту підземних вод; 5)класифікація форм рельєфу, грунтів, рослинності і рослинних угруповань, ландшафтних геосистем балки Кобильної; 6)геологічна будова району досліджень; 7)структура поверхневих водотоків і водоймищ на досліджуваній ділянці, їх режиму, структури живлення, хімізму та ін.; 8)вивчення природничо-суспільної цінності сучасних ландшафтів району балки Кобильної тощо.

2.2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИКОРИСТАНІ В РОБОТІ

Загальна методика дослідження. Науково-дослідна робота виконувалась на протязі кількох етапів, які були реалізовані послідовно. Схема дослідження наводиться нижче на рис. 1.

Методологічну основу вивчення ландшафтів району балки Кобильної склали науково-пізнавальні парадигми, підходи та методи.

Парадигми, що покладені в основу дослідження. За Т.Куном і послідуючими авторами, під парадигмою розуміють систему концептуальних положень науки, спосіб бачення світу, які визнаються більшістю вчених даної галузі науки й які (положення) визначають на порівняно тривалий час зміст досліджень і тлумачень отриманих результатів [58, 73, 88]. Іншими словами парадигма – це панівна концепція в науці (спосіб бачення обєкту, предмету дослідження, законів, теорій, методів і способів оцінок результатів дослідження).

На сьогодняшній день в географії загальновизнано 8 парадигм, які ілюструють сучасне обличчя цієї науки. Не вдаючися в детальний їх розгляд, зішлемося на деякі роботи. Солнцев В.М. [80] виділяє такі парадигми – геокомпонентна, геокомплексна, екологічна та геоструктурна. Останню згідно з сучасними уявленнями про геосистему, слід розуміти як геосистемну. Черваньов І.Г. [90], до вище перелічених, додає ще 4 парадигми – хорологічну, модельну, систематичну та причинно-пояснювальну. Всі ці парадигми лежать в основі будь-яких сучасних географічних досліджень.

Науково-пізнавальні підходи. Провідним підходом дослідження є географічний. Його основними рисами виступають – територіальність-просторовість і часовість організації геосистем, системність будови геосистем, взаємоповязаність складових геосистем в єдине ціле [21, 59, 71, 91]. Представлена НДР повністю відповідає цим вимогам географічності.

До географічного підходу необхідно додати й інші пізнавальні підходи – історичний (на його основі вивчалася історія геологічного та палеогеографічного розвиткупівденної частини Криворіжжя), генетичний (аналіз походження різних геосистем, в тому числі й ландшафтних), інформаційний (на основі отриманих первинних і оброблених знань,



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Харківський національний університет імені В. Н (3)

    Документ
    Предметом досліджень є картографування інноваційних процесів у вітчизняній освіті шляхом створення оригінальних експериментальних карт, серій карт і атласів освітніх комплексів різного регіонального рівня.

Другие похожие документы..