Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Автореферат'
кандидат геолого-минералогических наук, доцент кафедры геологии Поленов Юрий Алексеевич (Уральский государственный горный университет, г. Екатеринбур...полностью>>
'Документ'
Эпоха Просвещения завершила переход к новому типу культуры. Источник света (во французском языке слово «просвещение» звучит как свет — «lumiere») нов...полностью>>
'Документ'
Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну п...полностью>>
'Доклад'
«Подобно тому, как растения чахнут от чрезмерного обилия влаги, а светильники – от обилия масла, так и ум человеческий при чрезмерных занятиях и обил...полностью>>

До кожної теми модуля дається план лекційного та семінарського заняття, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів, додаткова література.

Главная > Реферат
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Міністерство освіти та науки України

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

Є.О. Щукін, О.М. Дрожанова, О.В. Патлайчук

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для проведення занять З КУРСУ "ФІЛОСОФІЯ"

(1-й навчальний модуль)

Миколаїв 2006

УДК 101

Щукін Є.О., Дрожанова О.М., Патлайчук О.В. Методичні вказівки для проведення занять з курсу "Філософія" (1-й навчальний модуль). – Миколаїв: НУК, 2006.

Кафедра філософії та культурології

 – ?лаїв: НУК, 2006.ля проведення занять з курсу "Філософія" (1-44444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444444

Наведені відомості з організації проведення занять з курсу "Філософія", які розроблені відповідно до вимог Болонського процесу, роз'яснений порядок оцінювання знань студентів, види і форми контролю успішності, критерії оцінювання знань студентів на екзамені. Наводиться зміст структурних елементів першого навчального модулю та зразок модульної контрольної роботи.

До кожної теми модуля дається план лекційного та семінарського заняття, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів, додаткова література.

Методичні вказівки призначені для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання.

Рецензент – канд. філос. наук, доц. А.П. Квачьов

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Докорінна зміна основних сфер життя суспільства висуває нові вимоги щодо ефективної підготовки сучасних спеціалістів у різних галузях господарства. Зростає потреба у фундаментальній філософсько-світоглядній та гуманітарній підготовці фахівців, у формуванні в них творчого, нестандартного мислення. Засвоєння цінностей минулої та сучасної філософської думки сприяє формуванню наукового світогляду, гуманітарного потенціалу особистості, її духовності, загальної культури, а також розвиває універсальні творчі здібності, продуктивне мислення, вміння проникати в сутність явищ і процесів реального світу, свідомо використовувати наукову методологію у пізнавальній, практичній, виробничій та організаційно-виховній діяльності.

Курс філософії враховує певні філософсько-методологічні та теоретичні доробки, які існують в сучасній світовій та вітчизняній філософській науці. У центрі курсу знаходяться проблеми світогляду людини, пізнання і практики, сучасні світоглядно-методологічні парадигми науки, культури, цивілізації. Філософія постає як відповідний тип, як теоретична основа сучасного світогляду і мислення. У своїй соціальній спрямованості філософія виглядає як обґрунтування гуманізму в єдності загальноцивілізаційного і національного аспектів людської духовності.

Філософія тісно пов'язана з усіма фундаментальними дисциплінами як гуманітарного, так і природничого спрямування. Особливо споріднена з культурологією, соціологією, історією, етикою, релігієзнавством. Відносно всіх галузей наукового знання філософія відіграє інтеграційну роль, об’єднуючи в світоглядному фокусі найбільш загальні тенденції та закономірності.

Курс філософії загальним обсягом 108 годин викладається студентам Національного університету кораблебудування, як правило, протягом другого року навчання. Весь обсяг матеріалу розділено на три окремих змістовних модуля, на кожен з яких у середньому виділено 36 навчальних годин, тобто один кредит:

I. Філософія, основні етапи її розвитку, напрямки, школи.

II. Філософія як онтологія, методологія і гносеологія.

III. Сучасна соціальна філософія.

Формою підсумкової атестації з усього курсу для більшості навчальних напрямів є екзамен.

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою вивчення дисципліни є надання майбутнім фахівцям цілісної системи світоглядних і методологічних знань, що забезпечить поєднання професійної і фундаментальної підготовки з сучасним незаідеологізованим світоглядом, глибоким науковим мисленням та високою методологічною культурою, і буде сприяти розкриттю творчого потенціалу і успішній практичній діяльності за фахом.

Завдання дисципліни: опанувати основний зміст філософії, її головні проблеми і функції, оволодіти загальною історією філософської думки, розвитком цієї науки в зарубіжних країнах, а також вітчизняною філософією, засвоїти закони розвитку і функціонування природничих і соціальних систем, уміти користуватися філософськими категоріями, методами і формами наукового пізнання.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати: 1) історичні типи філософії, основні парадигми філософствування; 2) основні галузі філософського знання; 3) основні форми буття і сутність діалектики; 4) походження свідомості, форми і структури свідомості; 5) шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки і техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами; 6) форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок; 7) умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури.

Студент повинен вміти: 1) обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію; 2) застосовувати отримані знання при вирішенні професійних задач, при розробці соціальних і екологічних проектів, організації міжлюдських відносин; 3) науково аналізувати соціальні проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя; 4) розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення культури і цивілізації; 5) володіти методологією і методами пізнання та творчої діяльності; 6) вести діалог як засіб вирішення соціальних і етичних проблем шляхом досягнення консенсусу.

Студент повинен мати уявлення: 1) про основні напрями, концепції і школи у світовій філософії від джерел до наших днів; 2) про взаємовідношення філософської, наукової та релігійної картин світобудови; 3) про філософські концепції формування істини, відношення істини й омани, істини і віри; 4) про місце і специфіку гуманітарного знання в системі наукового знання.

3. Форми проведення занять

Формами проведення занять є лекції, семінари, самостійна робота.

У лекціях передбачено: 1) висвітлити основні теоретичні питання курсу; 2) включити студентів у коло проблем, які вивчає філософія; 3) показати можливості використання філософських знань для осмислення і розуміння найбільш актуальних проблем сьогодення.

Семінарські заняття проводяться з метою: 1) закріпити та поглибити знання студентів, отримані під час лекцій; 2) навчити студентів вести дискусію з питань світоглядного характеру; 3) добиватися ціннісного осягнення теоретичного матеріалу, що сприяє трансформації філософських знань у переконання.

Самостійна робота під керівництвом викладача має: 1) активізувати творчу роботу студентів, спрямовану на самостійність міркувань та формування власної думки щодо світоглядних проблем, вироблення активної життєвої позиції; 2) організувати індивідуальну роботу студентів з науково-методичною літературою та першоджерелами; 3) продемонструвати отримані навички, довести здатність студентів використовувати отримані знання у повсякденному житті та у професійній діяльності; 4) навчити студентів вести дискусію з питань самостійно вивченої теми.

4. Види і форми контролю успішності студентів, Організація оцінювання

Для контролю успішності студентів використовують поточний, модульний і підсумковий види контролю.

4.1. Поточний контроль

Поточний контроль включає: 1) поточне письмове тестування (контрольні роботи); 2) усне опитування; 3) виступи з повідомленнями; 4) перевірку наявності виконання завдань, винесених на самостійне вивчення; 5) захист рефератів.

Кожен тип робіт оцінюється згідно з якістю виконання у 2, 3, 4 або 5 балів, виходячи з максимальної кількості балів – 5. За несвоєчасне виконання роботи бали можуть зніматися. Такий підхід має спонукати студента до необхідності готуватися до занять і вчасно виконувати завдання, винесені на самостійне вивчення. Бали, набрані студентом при виконанні усіх видів робіт в рамках модуля, сумуються.

Після вивчення кожного модуля викладачем проводиться перевірка та документальне обліковування конспектів лекцій, які повинні містити основні поняття та тезисний виклад проблем, що розкриваються у лекційних заняттях.

Мінімальна сума, яку студент повинен набрати протягом вивчення елементів модуля (20 балів), є умовою його допуску до передбаченого програмою модульного контрольного заходу.

Якщо студент не набрав мінімальну кількість балів, то він не допускається до модульного контрольного заходу і йому рекомендується набрати цю кількість балів за рахунок виконання індивідуальних завдань та поточного тестування, а в разі необхідності – за рахунок відвідування платного лекторію.

Самостійна робота виконується студентом в окремих зошитах і після кожного заняття (або за вимогою) здається викладачеві для ознайомлення і перевірки. У разі потреби результати самостійного вивчення аналізуються на співбесіді. Самостійна робота над заданою темою передбачає індивідуальну роботу з науково-методичною літературою і аналіз різних посібників; конспектування, висвітлення означених питань певної теми у невеликих конкретних відповідях, вчасне виконання, написання та захист рефератів.

Для написання реферату необхідно опрацювати не менше 5-7 джерел (статей, монографій тощо), а також мати структурований план для розкриття теми. Студент в концентрованій формі викладає основні тези реферату, знайомить з висновками, які він зробив, розглядаючи дану проблему (повідомлення на 5-7 хвилин). Питання з теми реферату можуть задаватися студентами і викладачем. Оцінюється, перш за все, матеріал реферату: повнота, всебічність розкриття теми, відповідність змісту сформульованій темі. Крім цього, оцінюється сам захист, вміння аргументовано доказувати ті чи інші положення своєї роботи, вміння ґрунтовно, науково дотримуватися своєї точки зору, вміння узагальнювати та робити висновки, демонструвати власну позицію щодо обраної теми.

Реферат обов'язково повинен мати титульну сторінку, на якій розміщуються такі реквізити (див. рис.1): назва міністерства, якому підпорядковується навчальний заклад; назва навчального закладу; назва структурної одиниці навчального закладу, до складу якої входить кафедра; назва кафедри, яка здійснює навчання за дисципліною; тема реферату; відомості про автора та керівника реферату (викладача); місце і рік виконання реферату. Структурними елементами реферату є план, вступ, викладення змісту теми (як правило, 2-3 параграфи), висновок, а також список використаної літератури.

План містить у собі усі вказані вище структурні елементи реферату з указівкою сторінок, на яких вони знаходяться. Основний зміст реферату розподіляється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Форма вступу довільна. В ньому повинні знайти відображення такі питання: оцінка теми з точки зору актуальності та важливості; визначення її місця в існуючій філософській проблематиці; формулювання мети і завдань дослідження.

Основний зміст реферату повинен бути самостійно виконаним дослідженням відповідно до теми, яка була заявлена в назві реферату.

У висновку дається коротке резюме того, що було викладено в основній частині, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне й світоглядне застосування опрацьованого в рефераті матеріалу.

Список використаної літератури містить у собі ті джерела (як фундаментальні наукові праці, так і останні публікації з обраної теми), які були використані при написанні реферату. На кожне наведене у списку джерело обов'язково повинне бути посилання у тексті.

Міністерство освіти та науки України

Національний университет кораблебудування ім. адм. Макарова

Гуманітарний інститут

Кафедра філософії

та культурології

Час і тривалість, інтелект та інтуіція

в філософії А. Бергсона

Виконавець: студент гр.2231

Воробйов О.В.

Викладач: Олександрова О.П.

Миколаїв

2006

Рис.1. Зразок виконання титульної сторінки реферату

Загальний обсяг реферату повинен становити 10-15 сторінок рукописного або машинописного тексту. Машинописний текст виконується у текстовому редакторі Microsoft Word при дотриманні таких параметрів: шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 14, міжрядковий інтервал – полуторний, вирівнювання тексту абзаців – за шириною сторінки. Реферат повинен бути вичитаним та акуратно оформленим.

4.2. Модульний контроль

Модульний контроль передбачає проведення модульних контрольних робіт (МКР). Тестова контрольна робота першого модулю складається із стандартизованих завдань закритої форми (зразок її виконання дивись у дев'ятому розділі цих методичних вказівок). Тестові контрольні роботи другого та третього модулів передбачають письмове опитування й оцінювання якості знань студента за запитаннями і завданнями.

4.3. Підсумковий контроль

Підсумковий контроль передбачає проведення екзамену. Підсумкове оцінювання засвоєння навчального матеріалу для спеціальностей 6.100201 "Кораблі та океанотехніка", 6.091401 "Системи управління і автоматики" і 6.090604 "Техніка і електрофізика високих напруг" проходить без проведення екзамену як залік, який розглядається у ролі інтегрованої оцінки засвоєння усіх змістовних модулів.

Протягом вивчення матеріалу трьох навчальних модулів студент може отримати в сумі від 60 до 100 балів. Студент, який отримав не менше 60 балів, за його бажанням (за умови проходження модульного контролю) може бути звільнений від підсумкового контрольного заходу і отримати набрану кількість балів як підсумкову оцінку.

Студент, який набрав менше 60 балів, складає підсумковий екзамен (залік), що проводиться у письмовій формі в екзаменаційну сесію.

Студент, який не має за виконання всіх передбачених елементів модуля мінімальної суми 50 балів, до складання іспиту (заліку) не допускається. Йому пропонується набрати необхідну кількість балів за рахунок виконання індивідуальних завдань, співбесід, поточних контрольних робіт, а в разі необхідності – за рахунок відвідування платного лекторію.

5. Критерії оцінювання знань студентів на екзамені

"Відмінно" (91-100 балів) – студент на основі знань базових понять філософії демонструє творче осягнення матеріалу, можливості його застосування для вирішення типових творчих завдань, тестів, а також специфічних проблемних ситуацій; безпомилково, в логічній послідовності і ґрунтовно відповідає на поставлені питання.

"Добре" (76-90 балів) – студент володіє понятійним апаратом філософії, розуміє логіку взаємозв’язків між категоріями, застосовує наявні знання при вирішенні тестів, творчих завдань, але припускається логічної непослідовності або виявляє недостатньо глибоке знання навчального матеріалу.

"Задовільно" (60-75 балів) – студент запам’ятовує, осмислює понятійний апарат, основні категорії філософії, виконує тестові та творчі завдання з незначними помилками.

"Незадовільно" (до 60 балів) – виставляється студентові, який не володіє знанням суттєвих елементів навчального матеріалу, припускається грубих помилок під час виконання завдань і не має достатньої підготовки для їх виправлення за допомогою викладача.

6. список Основної літератури до першого модулю

  1. Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М.: Проспект, 2001.

  2. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001.

  3. Введение в философию / И.Т. Фролов и др. – М.: Республика, 2002.

  4. Вступ до філософії / За ред. Г.І. Волинки. – К.: Вища школа, 2002.

  5. Горак Г.І. Філософія. – К.: Вілбор, 1998.

  6. Горський В.С. Історія української філософії. – К.: Либідь, 2004.

  7. Історія філософії / Під ред. В.Г. Кременя. – Х.: Прапор, 2003.

  8. Історія філософії України / М.Ф. Тарасенко та ін. – К.: Либідь, 1994.

  9. Канке В.А. Философия. – М.: Логос, 2005.

  10. Спиркин А.Г. Философия. – М.: Гардарики, 1999.

  11. Філософія / Є.М. Причепій та ін. – К.: Академія, 2001.

  12. Философия в вопросах и ответах / Под ред. Е.Е. Несмеянова. – М.: Гардарики, 2002.

Крім основної літератури в наступній частині методичних вказівок до кожної теми наводиться перелік додаткової літератури, яка рекомендується студентам для виконання завдань самостійної роботи, рефератів, а також для підготовки до семінарських занять та поглиблення знань з матеріалу дисципліни.

7. Зміст модулю

Розподіл навчальних елементів першого модуля наведено в таблиці.

До кожної теми модуля наводиться план лекційного та семінарського заняття, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів з данної теми, додаткова література.

Таблиця. Розподіл навчальних елементів першого модуля

теми

Найменування елементів модуля

Розподіл часу, год

Форми і термін контролю

лекції

семінари

СРС

1

1.1. Філософія як форма духовного освоєння світу. Історичні типи світогляду.

1

Конспект.

II тиждень

1.2. Філософія і наука: єдність і відмінність.

1

2

1.3. Зародження філософії в країнах Стародавнього Сходу.

1

Конспект, реферат.

III тиждень

1.4.Характеристика основних філософських шкіл Стародавньої Індії і Китаю.

2

3

1.5. Антична філософія.

2

Тестування, конспект.

IV тиждень

1.6.Класичний період античної філософії.

2

1.7. Філософія еллінізму.

2

4

1.8. Філософія Середньовіччя та Відродження.

2

Конспект, тестування.

V тиждень

1.9. Загальна характеристика середньовічної схоластики. Принцип теоцентризму.

1

5

1.10. Європейська філософія Нового часу.

2

Конспект, тестування, реферат.

VI тиждень

1.11. Емпіризм, сенсуалізм і раціоналізм Нового часу.

2

1.12. Філософія Просвітництва.

2

6

1.13. Німецька класична філософія.

2

Конспект, реферат.

VII тиждень

1.14. Суб'єктивний і об'єктивний ідеалізм в працях німецьких класиків.

2

1.15. Філософія марксизму.

2

7

1.16. Сучасна західна філософія ХІХ–ХХ століття.

2

Конспект, тестування, реферат.

VIII тиждень

1.17. Основні течії сучасної західної філософії.

2

8

1.18. Українська філософська думка.

2

Конспект, тестування, МКР.

IX тиждень

1.19. Ментальні риси української філософської думки.

2

1.20. Українська і російська філософська думка "срібного віку".

2



Скачать документ

Похожие документы:

  1. До кожної навчальної теми надається план лекційного та семінарського занять, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів, додаткова література.

    Реферат
    Щукін Є.О., Дрожанова О.М., Патлайчук О.В. Методичні вказівки для проведення занять з курсу "Філософія" (2-й та 3-й навчальні модулі). – Миколаїв: НУК, 2007.
  2. Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О (1)

    Документ
    Редакцiйна колегiя серiї "Педагогiчнi науки": Бобир С.Л., Боровик А.Г., Гетта В.Г., Гринь Т.В., Жила С.О., Завацька Л.М., Зайченко І.В., Іванишина В.

Другие похожие документы..