Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
В настоящее время системы информационной безопасности входят в практически все продуктовые портфели IT-компаний, внедряющих комплексные IT системы. О...полностью>>
'Документ'
У серпні цього року український народ відзначив 20-річний ювілей державної незалежності. Боротьба за власну державу є органічним елементом європейсько...полностью>>
'Пояснительная записка'
В целях признания доходов и расходов при расчете налога на прибыль используется метод начисления. Налоговая база по НДС определяется по данным о реал...полностью>>
'Конкурс'
1.Провести до 01.06 2011. конкурс «Лучшая клумба на территории земельного участка многоквартирного дома - 2011», «Самая благоустроенная придомовая те...полностью>>

Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя (2)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

Мовне оформлення оцінюють орієнтовно, спираючись на дос­від учителя і не підраховуючи помилок (зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

Примітка. Під мовним оформленням діалогу, тексту слід розуміти наявність/відсутність порушень лексичних, фразеологічних, граматич­них (морфологічних, синтаксичних), стилістичних, орфоепічних, акцен­тологічних, інтонаційних норм української літературної мови, а також соціальних норм українського мовленнєвого етикету.

Монологічне мовлення

Говоріння (усні переказ і твір), письмо (письмові переказ і твір)

1. Перевіряється здатність учня:

а) виявляти певний рівень обізнаності з теми, що розкривається (усно чи письмово);

б) демонструвати вміння:

  • будувати висловлювання певного обсягу, добираючи і впо­рядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал (епізод із власного життєвого досвіду, прочитаний або прослуханий текст епізод із кінофільму, сприйнятий (побачений чи почутий) твір мистецтва, розповідь іншої людини тощо);

  • ураховувати мету спілкування, адресата мовлення;

  • розкривати тему висловлювання;

  • виразно відображати основну думку висловлювання, диференціюючи матеріал на головний і другорядний;

  • викладати матеріал логічно, послідовно;

  • використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови;

  • додержуватися єдності стилю;

в) виявляти своє ставлення до предмета висловлювання, розуміти можливість різних тлумачень тієї самої проблеми;

г) виявляти певний рівень творчої діяльності, зокрема:

  • трансформувати одержану інформацію, відтворюючи її докладно, стисло, вибірково, своїми словами, змінюючи форму викладу, стиль тощо відповідно до задуму висловлювання;

  • створювати оригінальний текст певного стилю;

  • аргументувати висловлені думки, переконливо спростовувати помилкові докази;

  • викладати матеріал виразно, доречно, економно, виявляти багатство лексичних і граматичних засобів.

Організація контролю здійснюється за одним із двох варіантів. Варіант перший: усі учні виконують роботу самостійно. Варіант другий: учні складають висловлювання на основі диференційо­ваного підходу (для початкового рівня пропонуються докладні допоміжні матеріали, для середнього (допоміжні матеріали за­гального характеру, а для одержання балів достатнього і високого рівнів необхідно написати переказ чи твір самостійно.

Перевірка здатності говорити (усно переказувати чи створю­вати текст) здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати .зміст матеріалу докладно, стисло, вибірко­во; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка здатності письмово переказувати і створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочи­таний учителем (за традиційною методикою або самостійно про­читаний) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.

а) Переказ. Переказ із творчим завданням

Матеріалом для переказу (усного/письмового) можуть бути: текст, що читається вчителем, або попередньо опрацьований текст; самостійно прочитаний матеріал із газети, журналу, епізод кінофільму чи телепередачі, розповідь іншої людини про певні події, народні звичаї тощо. Якщо пишеться переказ із творчим завдан­ням, учням пропонується, окрім того, також завдання, що перед­бачає написання творчої роботи, обов'язково пов'язаної зі змістом переказу.

У тому разі, коди матеріал читається безпосередньо перед контрольною роботою, обсяг тексту орієнтовно визначається так:

Клас

Кількість слів

10-й

350-400

11-й

350-450

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5-2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Якщо для контрольної роботи використовуються інші джере­ла, то матеріал добирається так, щоб обсяг переказу міг бути в межах пропонованих для певного класу норм.

Тривалість звучання усного переказу – 3-5 хвилин.

Обсяг творчого завдання до переказу, виконаного письмово:

Клас

Кількість сторінок

10-й

0,75-1,0

11-й

1,0-1,5

б) Т в і р

Матеріалом для твору (усного/письмового) можуть бути: тема, сформульована на основі попередньо обговореної проблеми, життєвої ситуації, прочитаного та проаналізованого художнього твору; а також пропоновані для окремих учнів допоміжні мате­ріали (якщо обирається варіант диференційованого підходу до оцінювання).

3. Одиниця контролю: усне/письмове висловлювання учнів.

Обсяг письмового твору, складеного учнем, орієнтовно визна­чається так:

Клас

Кількість сторінок

10-й

3,0-3,5

11-й

3,0-3,5

4. Оцінювання.

У монологічному висловлюванні оцінюють його зміст і форму (мовне оформлення). За усне висловлювання (переказ, твір) став­лять одну оцінку – за зміст, а також якість мовного оформлення (орієнтовно, спираючись на досвід учителя і не підраховуючи помилок, зважаючи на технічні труднощі фіксації помилок різних типів в усному мовленні).

За письмове мовлення виставляють також одну оцінку: на основі підрахунку допущених недоліків за зміст і помилок за мовне оформлення, ураховуючи їх співвідношення.

Рівень

Бали

Характеристика змісту виконаної роботи

Грамотність

орфогра­фія пун­ктуація

лексична, граматич­на і сти­лістична

Початковий

(Бали цього рівня одер­жують учні, які не дося­гають знач­ного успіху за жодним із визначе­них крите­ріїв)

1

Учень будує лише окремі, не пов'я­зані між собою речення; лексика ви­словлювання дуже бідна*.

15-16

і більше

9-10

2

Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна й одноманітна.

13-14

3

За обсягом робота складає менше по­ловини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непо­слідовність викладу, пропуск фрагмен­тів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені.

11-12

Середній

(Балів цього рівня заслу­говують уч­ні, які буду­ють текст, що за кри­терієм обся­гу, повноти відтворення інформації і зв'язності значною мірою задо­вольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі)

4

Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше поло­вини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв'язністю; про­те є недоліки за рядом показників (до семи), наприклад: характеризується не­повнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням послідовності ви­кладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику).

9-10

7-8

5

За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапля­ються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверхо­вість висвітлення теми, основна дум­ка не проглядається, бракує єдності стилю та ін.

7-8

6

За обсягом висловлювання сягає нор­ми, його тема розкривається, виклад загалом зв'язний, але робота характе­ризується недоліками за кількома по­казниками (до п'яти): помітний її ре­продуктивний характер, відсутня са­мостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо.

5-6

Достатній

(Балів цього рівня заслу­говують уч­ні, які досить вправно бу­дують текст за більшістю критеріїв, але за де­якими з них ще припус­каються недоліків)

7

Учень самостійно створює достатньо повний, зв'язний, з елементами само­стійних суджень текст (у разі перека­зу – з урахуванням виду переказу), вдало добираються лексичні засоби (у разі переказу – використовує ав­торські засоби виразності, образності мовлення), але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її ви­кладу; основна думка не аргументу­ється тощо.

4

5-6

8

Учень самостійно будує достатньо повне (у разі переказу – з урахуван­ням виду переказу), осмислене, само­стійно і в цілому вдало написане ви­словлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох).

3

9

Учень самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст (у разі переказу — з урахуванням виду переказу); розкриває тему, висловлює основну думку (у разі переказу — ав­торську позицію); вдало добирає лек­сичні засоби (у разі переказу – вико­ристовує авторські засоби виразності, образності мовлення); однак припус­кається окремих недоліків (за двома показниками): здебільшого це відсут­ність виразної особистісної позиції чи належної її аргументації тощо.

1 + 1

(негруба)

10

Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу – з ураху­ванням виду переказу) текст, урахо­вує комунікативне завдання, вислов­лює власну думку, певним чином ар­гументує різні погляди на проблему; (у разі переказу – зіставляє свою по­зицію з авторською), робота відзна­чається багатством словника, грама­тичною правильністю, додержанням стильової єдності і виразності тексту; але за одним із критеріїв допущено недолік.

1

3

Високий

(Балів цього рівня за­слуговують учні, які вправно за змістом і формою бу­дують текст; ви­словлюють і аргумен­тують свою думку; вмі­ють зістав­ляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосову­ють висловлю­вання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання)

11

Учень самостійно будує послідовний, повний (у разі переказу – з ураху­ванням виду переказу) текст, ураховує комунікативне завдання; висловлює власну думку, зіставляє її з думками своїх однокласників (у разі перека­зу – враховує авторську позицію), уміє пов'язати обговорюваний пред­мет із власним життєвим досвідом, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв'язувати певні життєві проблеми; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю.

1 (негруба)

2

12

Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлюван­ня відповідно до мовленнєвої ситуа­ції; аналізує різні погляди на той са­мий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості ви­користання тієї чи іншої інформації для розв'язання певних життєвих проблем; робота відзначається багат­ством слововживання, граматичною правильністю.

1


*Окрім того, оцінюючи усне висловлювання, враховують наявність відхилень від орфоепічних норм, правильність інтонування речень; у письмових висловлю­ваннях – наявність: 1) орфографічних та пунктуаційних помилок, які підрахо­вуються сумарно, без диференціації (перша позиція); 2) лексичних, граматичних і стилістичних (друга позиція). Загальну оцінку за мовне оформлення виводять таким чином: до бала за орфографію та пунктуацію додають бал, якого за­слуговує робота за кількістю лексичних, граматичних і стилістичних помилок, одержана сума ділиться на два.

Під час виведення єдиної оцінки за письмову роботу до кіль­кості балів, набраних за зміст переказу чи твору, додається кіль­кість балів за мовне оформлення, і їхня сума ділиться на два. При цьому, якщо частка не є цілим числом, то вона заокруглюється в бік більшого числа.

III. Читання

Контрольну перевірку читання вголос в 10-11 класах не здійснюється.

Читання мовчки

1. Перевіряється здатність учнів:

а) читати незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти й запам'ятовувати після одного прочитування:

  • фактичний зміст;

  • причинно-наслідкові зв'язки;

  • тему і основну думку;

  • виражально-зображувальні засоби прочитаного твору;

б) давати оцінку прочитаному.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально за одним із варіантів.

Варіант перший: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений кожним учнем на читання з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один із них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Варіант другий: учні одержують видрукувані запитання та ва­ріанти відповідей на них і відзначають «галочкою» правильний, з їхнього погляду, варіант.

У 10-11 класах учням пропонується 12 запитань з чотирма варіантами відповідей.

Запитання повинні торкатися фактичного змісту тексту, його причинно-наслідкових зв'язків, окремих мовних особливостей (пе­реносне значення слова, виражальні засоби мови тощо), відобра­жених у тексті образів (якщо є), висловлення оцінки прочитаного.

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тек­сти різних стилів, типів, жанрів мовлення, що включають моно­логічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порів­няно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1-2 хвилини часу і були нормально завантажені роботою.

Обсяг текстів для контрольного завдання визначається так:

Клас

Обсяг тексту для читання мовчки

художнього стилю

інших стилів

10-й

810-900 слів

600-660 слів

11-й

900-990 слів

660-720 слів

  1. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання тестового характеру, складені за текстом, що запропонований для читання, та швидкість читання.

  2. Оцінювання: Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання. Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової пере­вірки: правильна відповідь на кожне із 6 запитань оцінюється дво­ма балами, а кожне із 12 запитань оцінюється одним балом (напри­клад, вибір правильних відповідей на 12 запитань дає 12 балів).

Швидкість читання мовчки по класах оцінюється із урахуван­ням таких норм:

Клас

Швидкість читання мовчки

(слів за хвилину)

10-й

150-300

11-й

160-330

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином: бали 7-12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижча, ніж міні­мальний показник у нормативах для відповідного класу. Той, хто не виконує зазначених норм, одержує на два бали менше. На­приклад: за вибір 10 правильних відповідей учень 11 класу повинен одержати 10 балів; але якщо він читає зі швидкістю, меншою 120 слів за хвилину, то йому виставляється не 10, а 8 балів.

Загалом оцінювання здійснюється з огляду на те, що за цей вид мовленнєвої діяльності учень може одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка ще не дала задовільного результату) до 12 балів (за правильні відповіді на запитання тестового характеру та належну швидкість читання). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він має пройти перевірку додатково з тим, щоб одержати відповідний бал.

IV. Оцінювання мовних знань і вмінь

Оцінювання мовних знань і вмінь здійснюється тематично. Зміст контролю визначається згідно з функціональним підходом до шкільного мовного курсу.

1. Перевірці підлягають знання та вміння з мови, які необхідні передусім для правильного використання мовних одиниць.

Перевірка здійснюється фронтально в письмовій формі із за­стосуванням завдань тестового характеру. Учням пропонується:

  • розпізнавати вивчені мовні явища;

  • групувати, класифікувати;

  • сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв'язку між частинами речення, між реченнями у групі пов'язаних між собою речень тощо;

  • виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

2. Для контрольної перевірки використовуються завдання тес­тового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов'язаних між собою речень. Учитель визначає, який із запропонованих нижче варіантів тестового контролю, з його погляду, доцільніший.

Варіант перший. Учням пропонується 12 тестових завдань з вибірковими відповідями.

Варіант другий. Рекомендується пропонувати учням 6 зав­дань, складність яких збільшується від класу до класу. Два з них мають торкатися розпізнавання мовних одиниць, а чотири — їх побудови, реконструювання, редагування, використання. До кож­ного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. Варіант перший. За кожне правильно виконане завдання учень одержує по одному балу. Варіант другий. За правильне виконання кожного з 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу (у разі неправильного виконання 0 балів). Один бал за кожне зав­дання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 бала (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу). У тому разі, коли учень з певних причин не виконав роботу, він має пройти відповідну перевірку додатково з тим, щоб одержати відповідний бал.

Оцінювання правописних (орфографічних і пунктуаційних) умінь учнів

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на ви­ вчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для за­пам'ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьова­них правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.

2. Матеріал для контрольного завдання. Для контрольного текстового диктанту використовується текст, доступний для учнів даного класу.

Обсяг диктанту по класах:

Клас

Кількість слів у тексті

10-й

170-180

11-й

180-190

Примітка. При визначенні кількості слів у диктанті враховують як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації були представлені 3-5 прикладами.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем з голосу вчителя.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються одна­ково;

  • виправляються, але не враховуються такі орфографічні і пунктуаційні помилки:

  1. на правила, які не включені до шкільної програми;

  2. на ще не вивчені правила;

  3. у словах з написаннями, що не перевіряються, над якими не проводилась спеціальна робота;

  4. у передачі так званої авторської пунктуації;

  • повторювані помилки (помилка у тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів), вважається однією помилкою; однотипні (помилки на те саме правило), але в різних словах, вважаються різними помилками;

  • розрізняють грубі й негрубі помилки; зокрема, до негрубих відносяться такі:

  1. у винятках з усіх правил;

  2. у написанні великої букви в складних власних назвах;

  3. у випадках написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;

  4. у випадках, коли замість одного знака поставлений інший;

  5. у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...);

  6. у пропуску одного із сполучуваних розділових знаків або в порушенні їх послідовності;

  7. в заміні українських букв російськими;

  • п'ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

  • орфографічні та пунктуаційні помилки на неопрацьовані правила виправляються, але не враховуються.

Нормативи оцінювання за класами:

Бали

Кількість помилок

Бали

Кількість помилок

1

15-16 і більше

7

4

2

13-14

8

3

3

11-12

9

1+1 (негруба)

4

9-10

10

1

5

7-8

11

1 (негруба)

6

5-6

12

––

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивіду­ально.

Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ та письмовий твір, мовні знання та вміння.

Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та читання вголос.

Для фронтальної та індивідуальної перевірки виділяються го­дини, що зазначені у відповідному орієнтовному плануванні тема­тичного контролю за рівнем навчальних досягнень учнів 10-12 класів з рідної мови.

Перевірка мовних знань та вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на їх виконання відводиться 15-20 хвилин уроку) або диктанту, залежно від характеру навчального матеріалу. Решта часу контрольного уроку може бути викорис­тана на виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.

Оцінювання говоріння, читання вголос здійснюється індивідуально шляхом поступового накопичення оцінок для того, щоб кожний учень (учениця) одержав(ла) мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу й усного твору. Для цих видів робіт не відводять окремого уроку, а оцінки виводять один раз на рік і виставляють у колонки без дати.

Фронтальні види контрольних робіт

Форми контролю

10

11

І

ІІ

І

ІІ

Перевірка мовної теми*

2

2

2

2

Письмо:

переказ

1

1

1

1

вір

1

-

1

-

Правопис:

диктант**

1

1

1

1

Аудіювання*

1

1

Читання мовчки*

1

1

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної і пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

Література:

  1. Аніскіна Н.О. Організація профільного навчання в сучасній школі. – Х.: Видав. гр. „Основа”, 2003. – 176 с.

  2. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. ред. Олександри Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.

  3. Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. – К.: Либідь, 1991. – 254с.

  4. Біляєв О. М., Симоненкова Л.М., Скуратівський Л.В., Шелехова Г. Т. Навчання української мови в 10 – 11 класах: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 1998. – 143 с.

  5. Бондарчук Л.І. Методику підказує текст: Навч. посібник. – Тернопіль: Мальва-ОСО, 2001. – 160 с.

  6. Ваш репетитор з української мови: Посібник. Вид. 2-е / кол. авторів під керівн. М.Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 72 с.

  7. Горошкіна О., Попова Л. Збірник текстів для аудіювання на уроках української мови: 5- 11 класи. – Луганськ: Шлях, 2001.- 48 с.

  8. Горошкіна О.М. Лінгводидактичні засади навчання української мови в старших класах природничо-математичного профілю: Монографія. – Луганськ, Альма-матер, 2004. – 362 с.

  9. Довга О.М. Як писати твір: Методичний посібник для вчителів-словесників. – К.: Просвіта, 1995.–248 с.

  10. Донченко Т.К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови. – К.: Фундація ім.О.Ольжича, 1995. – 251 с.

  11. Забашта Л.І. Узагальнення і систематизація знань з української мови. 10 клас: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 1991. – 160 с.

  12. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / Науковий редактор українського видання доктор пед. наук, проф.. С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.

  13. Коваль А.П. Культура ділового мовлення. Писемне та усне ділове спілкування. Вид. 3-є. – К.: Вища шк., 1982. – 288 с.

  14. Козачук Г.О. Підвищення грамотності учнів: Навч. посібник для учнів. – К.: Освіта, 1994. – 161 с.

  15. Кононенко В.І. Мова. Культура. Стиль: Зб. статей. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – 460 с.

  16. Концепція загальної середньої освіти (12–річна школа) // Пед. газета. – 2002. – січень (№ 1). –
    С. 4–6.

  17. Концепція профільного навчання в старшій школі // Освіта України. – № 42 – 43. – 10 червня
    2003 р.

  18. Матвієнко А.М. Рідне слово. – К.: Просвіта, 1994. – 160 с.

  19. Мацько Л.І., Караман С.О., Караман О.В. Українська мова. Як писати переказ (навчально-методичний посібник). – К.: Магістр-S, 1998. – 224 с.

  20. Миропольська Н. Естетичні фрагменти уроку (Практикум для 10-11 кл.) // Дивослово. – 1996. - № 7. – С.23-27.

  21. Ніколаєнко І.О., Терновська Т.П., Ужченко В.Д. Збірник вправ і завдань з української мови. Для підготовки до випускних і вступних іспитів. – К.: Освіта, 1997. – 224 с.

  22. Олійник О. Українська мова 10 –11 . Підручник для 10-11 класів середньої школи. – К.: Вікторія, 1998. - 467 с.

  23. Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: Підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352 с.

  24. Сагач Г.М. Золотослів: Навчальний посібник для середніх і вищих навчальних закладів. - К.: Райдуга, 1993.– 378с.

  25. Скуратівський Л.В. Українська мова. Елементи практичної риторики: Додаток до підручника”Українська мова, 10-11 кл.” для загальноосв. навч. закладів з укр. та рос. мовами навчання. – К.: Освіта, 2004. – 128 с.

  26. Сліпушко О. Українська мова й етапи карєри ділової людини. – К.: Криниця, 1999. – 200 с.

  27. Томан Іржі. Мистецтво говорити: Пер. з чес. В.І.Романця. – 3-є вид. – К.: Україна, 1996.– 269 с.

  28. Українська мова: Підруч. для 10-11 кл. шк.. з укр. та рос. мовами навчання/ О.М Бєляєв, Л.М.Симоненкова, Л.В.Скуратівський, Г.Т.Шелехова. – К.: Освіта, 1997. – 240 с.

  29. Українська мова: Підручник для учнів старших класів середніх навчальних закладів нефілологічного профілю та абітурієнтів / Галетова А.Г., Гайдаєнко І.В., Горошкіна О.М., Паламарчук О.С., Пентилюк М.І. – К.: Ленвіт, 2003. – 272 с.

  30. Учіться висловлюватися / П.І.Білоусенко, Ю.О.Арешенков, Г.М.Віняр та ін. – К.: Рад шк., 1990. – 126 с.

  31. Хом’як І.М. Наукові основи навчання орфографії в середній школі. – Рівне: ППФ „Волинські обереги”, 1998. – 228 с.

  32. Шелехова Г., Манако А., Остаф Я. Комп’ютерні технології у навчанні мови // Дивослово. – 1999.– № 3. – С. 33-35.



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя (1)

    Документ
    Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Оволодіння українською мовою учнями профільної ланки сприяє залученню до надбань культури українського народу, виробляє
  2. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання

    Документ
    Українська мова є державною мовою України, що перед­бачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Знання цієї мови дає змогу учням прилучитися до надбань культури українського народу.
  3. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання Затверджено Міністерством освіти І науки України

    Документ
    У45 Українська мова: Програма для 5–12 класів загальноосвітніх нав­чальних закладів з російською мовою навчання / Н. В. Бондаренко, О. М. Біляєв, Л. М.
  4. Міністерство освіти І науки України Навчальнапрограм а для загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою навчання (1)

    Документ
    Роль і місце української мови в структурі загальної середньої освіти визначаються особливостями мови як могутнього націє- і державотворчого фактора, вагомого чинника формування особистості громадянина України.
  5. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль) (1)

    Документ
    Українська мова є державною мовою України. Це передбачає її пріоритетне використання в усіх сферах суспільного життя. Оволодіння українською мовою учнями класів технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного

Другие похожие документы..