Поиск

Полнотекстовый поиск:
Где искать:
везде
только в названии
только в тексте
Выводить:
описание
слова в тексте
только заголовок

Рекомендуем ознакомиться

'Документ'
Цена капитала и ее определение 1 . Источники финансирования потребностей в оборотном капитале 13. Политика формирования пассивов предприятия (финансо...полностью>>
'Документ'
На фоне краткого исторического экскурса о появлении беспилотных летательных аппаратов (БПЛА) и решаемых с их помощью военных и производственных задач...полностью>>
'Документ'
1. Целью дисциплины «Методы обработки и анализа социологической информации» является сформировать у бакалавров системное представление об исследовате...полностью>>
'Документ'
Научная новизна исследования: Повесть М.Магауина не рассматривалась с точки зрения анималистического жанра. В работе предпринята попытка выявления ро...полностью>>

Полтавська міська рада виконавчий комітет (6)

Главная > Документ
Сохрани ссылку в одной из сетей:

ПОЛТАВСЬКА МІСЬКА РАДА

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

вул. Жовтнева, 36, м. Полтава, 36000, тел. (05322) 7-32-50,

тел./факс (05322) 7-32-50, e-mail: inkgnit2005@

18.11.11 01-24-17/3081 На від ___________

Керівнику ЗНЗ

Щодо Дня скорботи в Полтаві

23 листопада

Направляємо Вам короткі інформаційні матеріали щодо трагедії єврейського народу на теренах нашої держави (70-річчя Бабиного Яру) та міста Полтави у роки Другої світової війни 1941-1945 рр. для використання у роботі (провести у всіх класах інформаційні хвилинки, бесіди чи виховні години, використовуючи інформацію та враховуючи вік дітей), з метою відзначення у нашому місті Дня скорботи 23 листопада.

Перший заступник

начальника управління освіти Н. Дорохова

Ухань

73348

Інформаційні матеріали щодо трагедії єврейського народу на теренах нашої держави та міста Полтави у роки Другої світової війни 1941-1945 рр.

Під час Другої світової війни в Європі було цілеспрямовано знищено 6 млн. євреїв (з них 1,5 млн. в Україні). Ця трагедія має дві загальноприйняті назви : Голокост і Шоа.

Голокост, Катастрофа (англ. Holocaust – всеспалення; іврит Шоа катастрофа, нещастя) – загибель значної частини єврейського населення Європи (близько 6 мільйонів чоловік), внаслідок організованого знищення євреїв нацистами та їх посібниками у Німеччині та на захоплених нею територіях у 1933-1945 рр. (в нацистській фразеології – “остаточне вирішення єврейського питання”).

На території України, в тому числі й на Полтавщині, діяло дві айнзацгрупи "С" і "Д", які залишили свій кривавий слід по знищенню місцевого населення, особливо в 1941 - 1942 рр. Вони ділилися на чотири зондеркоманди (4-а, 4-6, 5 і 6).

Відомі й імена головних катів та їх поплічників. Командуючий айнзацгрупою "С" доктор Отто Раш, командир зондеркоманди 4-а Пауль Блобель - виконавець багатьох масових кривавих актів в Рівному, Луцьку і особливо в Бабиному Яру в Києві, де за 2 дні (29-30 вересня 1941 року) було знищено майже 84 тисячі ні в чому не винних людей.

Катастрофа на Полтавщині розпочалася незабаром після розправи в Бабиному Яру. Першою жертвою цього злочину із свастикою стали мирні громадяни м. Лубен і Лубенського району. 16 жовтня 1941 року команда з Києва прибула до посульського міста і раннього ранку почала свою криваву

справу. Ще раніше в приміському селі Засулля було створено єврейське гетто, куди з Лубен, Оріхівського цукрозаводу, села Снітин були відправлені під конвоєм жінки з маленькими дітьми, старі люди, інваліди. Зрадники-поліцаї наказували брати з собою документи і коштовні речі та теплий одяг. Та перш ніж убити нещасних, у них все це відбирали, а потім роздягнутих погнали на околицю Засулля, в урочище Рибки, і там в яру розстріляли. За кілька днів кати позбавили життя більш як 4000 чоловік.

Ця ж команда розправлялась з євреями старовинного козацького міста Миргород 15 листопада 1941 року. Гітлерівці з допомогою зрадників Ксьондза, Мамчича та інших зібрали їх на Базарній площі (центр міста), зігнали туди ж українців (щоб бачили, як розправляються з "юдами"). За тим же сценарієм зробили обшук, відібрали цінні речі, золото та інші коштовності і голих, босих погнали на околицю Миргорода, де після жорстоких знущань розстрілювали і скидали в протитанковий рів. Разом з убитими падали поранені, а маленьких дітей кидали живими. Старожили Миргорода й досі згадують, як протягом двох-трьох днів з рову було чути стогони, ворушилася земля. Миргородським жінкам вдалося врятувати кількох дітей, яких потім переховували по селах аж до визволення району.

Одна із найтяжчих трагедій в 1941-1942 рр. сталася в наддніпрянському місті Кременчуці, де чи не найбільший відсоток єврейського населення на Полтавщині (21%). В акті держкомісії (1944 р.) "Про звірства нацистських загарбників в м. Кременчуці" зафіксовано: "За період окупації міста знищено більш як 60 тисяч чоловік, в т.ч. 50 тисяч військовополонених, 8 тисяч євреїв, більш як 2 тисячі людей інших національностей". Пошуки подальших років довели, що в місті і його околицях було створено нацистами 9 спецтаборів для військовополонених і для цивільного населення. Найбільші з них знаходились на території колишніх військових казарм у нагірній частині міста - 346 "А" і 346 "Б" та в крюківських і піщанських гранітних кар'єрах. Після визволення Кременчука на території обох таборів було виявлено 48 тисяч трупів, на Піщаній горі - 20 тисяч. А всього в Кременчуці та його околицях нацистами було розстріляно понад 97 тисяч чоловік як військовополонених, так і мирних жителів-євреїв, українців, росіян, циган та ін. За архівними документами, серед жертв нацизму вдалося встановити імена відомих вчених, лікарів, інженерів, педагогів, діячів науки і культури: Катель, 80 років, київський професор і педагог; Дразин - лікар-гінеколог; Туровець - викладач Київського медичного інституту; Крейник - доцент з Таганрога; Форштейн Н.І. - педіатр із Баку; Костман - терапевт із Одеси. Геккер був доцент, працював в Одеському науково-дослідному інституті під керівництвом В.П. Філатова, на той час йому було 77 років, він вилікував багато людей ,серед яких були і десятки німецьких офіцерів, але він був з точки зору нацистів винен лише у тому, що був євреєм. За що і був розстріляний .

Для Полтави найкривавішим став день 23 листопада 1941 року. Команда нацистських молодчиків, які розстрілювали мирне населення в Бабиному Яру, майже в повному складі прибула до Полтави. Тут фашисти

влаштували свій "Бабин Яр" на околиці міста в районі с. Пушкарівки та біля "Червоних казарм" .

Розправу чинила зондеркоманда групи "С", яка кілька тижнів тому позбавила життя не одну тисячу киян. Нелюди розправлялися з мирними жителями за раніше задуманим сценарієм. Зібрали євреїв нібито для переселення в інше місце, наказавши взяти з собою документи, коштовності, теплий одяг. Потім їх оточили, відібрали речі. Групами під конвоєм автоматників-есесівців і зрадників-поліцаїв, в основному колишніх карних злочинців, приречених відводили до тиру та рову, де дітей живими або змазавши губи якоюсь рідиною, скидали в ями, дорослих розстрілювали впритул з автоматів, поранених кидали живими. В Полтаві було чимало змішаних шлюбів, тож нацисти брали всіх. Зникали цілі сім'ї, які мали українське чи російське прізвище. Із старовинного роду Бруків, яких знали і поважали в Полтаві і Гадячі, загинуло 6 чоловік, Дрибінських, Заславських, Кричевських і Лейкіних відповідно 9, 10, 7 і 11 чоловік. Відомий полтавський художник і педагог Соломон Аронович Розенбаум відмовився свого часу евакуюватись, говорячи, що німці - культурна нація і не може бути, щоб його, художника, який написав понад 15 картин, розстріляли. Та за доносом місцевого запроданця С.А.Розенбаума знайшли і розстріляли разом з братом-лікарем на подвір'ї, де вони мешкали. Марію Лазарівну Лиховіцер, лікаря-терапевта, спіткала така ж доля, її попередили офіцери-фронтовики, щоб вона виїхала з Полтави, бо через кілька днів усіх євреїв будуть розстрілювати. Однак жінка не повірила і поплатилася життям.

Живі свідки Полтавської трагедії розповідають: "Стояв крик, стогони, плач. Не дивлячись на благання про помилування дітей, їх знищували на очах у матерів. Цілу ніч з 23 на 24 листопада чути було постріли і стогони. Земля ще кілька днів дрижала на місці цієї екзекуції".

За два роки окупації в Полтаві розстріляно, спалено, закатовано в душогубках близько 10 тисяч євреїв, 1 тисяча циган, 1300 хворих обласної психіатричної лікарні. А всього загинуло понад 15 тисяч міських жителів.

На місці розстрілу мирних жителів у Полтаві споруджено пам'ятник "Скорботна мати", де кожного року 23 листопада рідні і друзі запалюють свічки вічної пам'яті невинним жертвам, кладуть квіти, лунають заупокійні молитви священнослужителів різних віросповідань.

Перший заступник

начальника управління освіти Н. Дорохова

Ухань

73348



Скачать документ

Похожие документы:

  1. Полтавська міська рада виконавчий комітет (5)

    Документ
    На виконання листа Головного управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації від 19.01.2012 №03-05-25/118, постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року №1 та Положення «Про Премію Кабінету
  2. Полтавська міська рада виконавчий комітет (4)

    Документ
    На виконання наказу Головного управління освіти і науки Полтавської облдержадміністрації від 19.11.2010 року № 919 «Про затвердження заходів щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах області дітей
  3. Полтавська міська рада виконавчий комітет (2)

    Документ
    Інформуємо, що під час проведення тижня толерантності від 9 листопада 2011 р. (Міжнародний день боротьби проти фашизму, расизму та антисемітизму) до 16 листопада (Міжнародний день толерантності) громадська організація Педагогічний
  4. Полтавська міська рада виконавчий комітет (1)

    Документ
    Надсилаємо для використання в роботі лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.11.2011 № 1/9-828 «Про відзначення міжнародного дня інвалідів» (додається).
  5. Полтавська міська рада виконавчий комітет (3)

    Документ
    Надсилаємо для обговорення в закладах освіти Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки – у частині дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти (додається).

Другие похожие документы..